Ухвала

від 10.07.2024 по справі 380/2197/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

10 липня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/2197/24 пров. № А/857/8412/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Гінди О. М.суддів -Матковської З. М. Ніколіна В. В.

перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року у справі № 380/2197/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іва Фарм» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання дії та бездіяльності протиправними,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

На виконання вимог цієї ухвали, апелянтом подано клопотання про продовження строку для усунення недоліків.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2024 року продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги на 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

У подальшому, апелянтом повторно подано клопотання в якому просив продовжити строк для усунення недоліків або ж відстрочити сплату судового збору.

Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Щодо відстрочення сплати судового збору, то суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, наведеними правовими нормами КАС України та Закону № 3674-VI встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Разом з тим, оцінивши доводи, вказані відповідачем на обґрунтування вимог поданого ним клопотання, суд апеляційної інстанції не вбачає, у цьому випадку, наявності обставин, які б відповідали зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними вище законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для відстрочення сплати судового збору, й могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

При вирішенні клопотання про відстрочення від сплати судового збору, суд апеляційної інстанції враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду викладену у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки відсутні умови передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", за наявності яких відповідачу можна було б відстрочити сплату судового збору, то клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Щодо продовження процесуального строку для сплати судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

З огляду на приписи ст. 44 КАС України, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд апеляційної інстанції вважає, що відсутність фінансування відповідача, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім вимог Кодексу адміністративного судочинства України щодо оформлення апеляційної скарги і не може бути підставою для повторного продовження процесуального строку.

Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки з моменту отримання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, особою, яка подала апеляційну скаргу не усунуто недоліків апеляційної скарги, а тому таку скаргу необхідно повернути.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

у задоволенні повторного клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про продовження процесуального строку для сплати судового збору - відмовити.

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року у справі № 380/2197/24 повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач О. М. Гінда судді З. М. Матковська В. В. Ніколін