Рішення

від 02.07.2024 по справі 904/6333/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2024м. ДніпроСправа № 904/6333/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Курінова О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.

до Приватного акціонерного товариства "Електроград", м. Київ

про стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 910 768 грн 32 коп.

Представники:

від позивача: Люта О.В., витяг з ЄДР, самопредставництво;

від відповідача: Ан І.М., ордер, адвокат.

СУТЬ СПОРУ:

Криворізька міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом від 28.11.2023 № 155, в якому просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Електроград" заборгованість з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:06:215:0012 за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 у розмірі 910 768 грн 32 коп., з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 04.01.2024.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди земельної ділянки № 2020313 від 11.06.2020 в частині своєчасної та повної оплати орендних платежів.

Ухвалою господарського суду від 11.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 11.01.2024.

25.12.2023 через систему "Електронний суд" відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позовних вимог з огляду на таке:

- позивач вимагає погашення заборгованості за основним боргом у сумі, яка перевищує розмір наявної заборгованості;

- у документі, який долучено позивачем до позову, форма витягу з нормативної грошової технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок (за № 905132 від 31.10.2022), сформований головним спеціалістом Антоніною Дерій 04.11.2022, не відповідає формі довідки, встановленої наказом Міністерства аграрної політики та Продовольства України від 25.11.2016 № 489, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.12.2016 за № 1647/29777 у додатку № 9, оскільки зазначено лише кадастровий номер земельної ділянки та нормативно грошова оцінка земельної ділянки, у зв`язку з чим відповідач вважає, що доданий до позову витяг не може вважатися належним доказом для вирішення даного спору;

- нормативно грошова оцінка земель, здійснена станом на дату укладання спірного договору (11.06.2020) є дійсною на дату звернення Криворізькою міською радою з позовом до суду;

- у зв`язку з форс-мажорними обставинами, засвідченими листом Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 відповідач не міг виконувати зобов`язання за спірним договором.

04.12.2023 відповідачем через систему «Електронний суд» подано клопотання про доручення додаткових доказів до матеріалів справи.

04.01.2024 через систему "Електронний суд" позивачем подано відповідь на відзив на позовну заяву, в якій останній вказує таке:

- відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факту наявності форм-мажорних обставин, які б звільняли останнього від виконання зобов`язання за спірним договором в частині здійснення орендної плати за користування земельною ділянкою в 2022 році;

- незгода відповідача з указаною формою витягу не свідчить про її неналежність чи недопустимість витягу, наданого позивачем до позовної заяви;

- зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати незалежно від домовленості сторін у договорі оренди землі про можливість такої зміни.

01.01.2022 набула чинності нова нормативна грошова оцінка, затверджена рішенням Криворізької міської ради № 26.05.2021 № 523 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу» і тому саме ця обставина спонукала до отримання нового витягу, відмінного від того, що існував на момент укладання договору між сторонами у 2020 році.

04.01.2024 позивачем через систему «Електронний суд» подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:06:215:0012 за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 у розмірі 910 768 грн 32 коп., та судовий збір у сумі 13 661 грн 52 коп.

Вказана заява прийнята судом, подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

09.01.2024 через систему "Електронний суд" відповідачем подано клопотання про витребування доказів, в якому зазначає, що адвокатом Пантелеєєвим О.В. було направлено адвокатський запит в порядку ст. 24 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність. Оскільки, станом на 09.01.2024 представником відповідача не було отримано відповідь від позивача, просить суд витребувати у Криворізької міської влади відповідь на адвокатський запит.

Того ж числа, відповідачем через систему "Електронний суд" було подано клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку підготовчого провадження на 30 календарних днів.

11.01.2024 через систему "Електронний суд" відповідачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи платіжного доручення про здійсненням оплат на погашення заборгованості з основного боргу у сумі 5 000,00 грн.

Ухвалою суду від 11.01.2024 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів; підготовче засідання відкладено на 05.03.2024 із його проведенням в режимі відеоконференції за участю представників сторін.

15.01.2024 через систему "Електронний суд" відповідачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи платіжного доручення, у зв`язку зі здійсненням оплати на погашення заборгованості з основного боргу у сумі 5 382,00 грн.

31.01.2024 через систему "Електронний суд" відповідачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи платіжного доручення, у зв`язку зі здійсненням оплати на погашення заборгованості з основного боргу у сумі 8 000,00 грн.

05.03.2024 через систему "Електронний суд" відповідачем подано клопотання про долучення доказів.

У підготовчому засіданні 05.03.2024 застосовано розумні строки при розгляді даної справи та оголошено перерву до 19.03.2024 із проведенням судового засідання в режимі відеоконференції.

06.03.2024 через систему "Електронний суд" відповідачем подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

14.03.2024 через систему "Електронний суд" відповідачем подано клопотання про витребування доказів, в якому просить:

1. Витребувати докази від Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (код ЄДРПОУ 39411771) - документи, якими встановлена нормативно-грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером №1211000000:06:215:0012 на 01 січня 2022 року.

2. Витребувати докази від Криворізької міської ради:

- документи, які підтверджують оприлюднення Рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу".

- документи, які підтверджують оприлюднення Рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу".

14.03.2024 через систему "Електронний суд" позивачем подані заперечення щодо долучених відповідачем документів. Також просить задовольнити позовні вимоги Криворізької міської ради, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 04.01.2024.

У підготовчому засіданні 19.03.2024 оголошено перерву до 26.03.2024 із проведенням судового засідання в режимі відеоконференції.

26.03.2024 через систему "Електронний суд" позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи копії листа Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 26.03.2024 №1158/299-24.

Ухвалою господарського суду від 26.03.2024 :

- у підготовчому засіданні 26.03.2024 оголошено перерву до 18.04.2024;

- витребувано у Приватного акціонерного товариства "Електроград" витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки за кадастровим номером №1211000000:06:215:0012 площею 1,7498 га, за адресою м. Кривий Ріг, вул. Вільної Ічкерії, 12, від 04.11.2022;

- витребувано у Головного управління Держегеокадастру у Дніпропетровській області (за адресою 49006, м. Дніпро, Вул. Філософська, 39-А) витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної

ділянки за кадастровим номером №1211000000:06:215:0012 площею 1,7498 га, за адресою м. Кривий Ріг, вул. Вільної Ічкерії, 12, станом на 01 січня 2022 року, з урахуванням коефіцієнтів індексації за попередні роки.

17.04.2024 на електронну адресу суду надійшла відповідь від Головного управління Держегеокадастру у Дніпропетровській області на виконання вимог ухвали про витребування від 26.03.2024.

18.04.2024 через систему "Електронний суд" відповідачем подано заяву на виконання вимог ухвали господарського суду від 26.03.2024, з доданим до неї витягом з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки за кадастровим номером №1211000000:06:215:0012.

Ухвалою господарського суду від 18.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.06.2024.

У судовому засіданні, що відбулося 18.06.2024 судом оголошувалась перерва до 02.07.2024.

18.06.2024 позивачем через систему «Електронний суд» подано заяву про долучення додаткових документів до матеріалів справи.

01.07.2024 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшли клопотання про долучення платіжних інструкцій на підтвердження оплат заборгованості з орендної плати за землю.

У судовому засіданні 02.07.2024 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив їх задовольнити; представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі, з підстав, викладених у відзиві на позов та запереченнях.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору оренди земельної ділянки, строк дії договору, умови передачі землі та повернення її з оренди, факт передачі землі в оренду, час користування нею орендарем, настання строку сплати орендної плати та її розмір, наявність часткової чи повної сплати.

Як вбачається з матеріалів справ, на підставі рішення Криворізької міської ради від 22.04.2020 № 4719 (а.с. 13-14 том 1) між Криворізькою міською радою (далі-позивач, орендодавець) та Приватним акціонерним товариством "Електроград" (далі- відповідача, орендар) укладено договір оренди земельної ділянки № 2020313 від 11.06.2020, державна реєстрація 01.07.2020 (а.с. 18-22 том 1), відповідно до п. 1 якого, орендодавець на підставі рішення Криворізької міської ради від 22.04.2020 № 4719 «Про поновлення договорів оренди земельних ділянок юридичним особам» надає, а орендар приймає в строкове платне користування землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, за кадастровим номером 1211000000:06:215:0012, яка розташована на вул. Волгоградська, 12 у Саксаганському районі м. Кривого Рогу.

Відповідно до п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,7498 га.

На земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна: комплекс будівель та споруд відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно КП ДОР «КБТІ» від 28.12.2011 № 32723226 реєстраційний номер 296196, а також інші об`єкти інфраструктури (п. 3 договору).

Право власності на нерухоме майно підтверджується долученою до матеріалів справи Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 16.05.2023 № 332405466 (а.с. 24-26 том 1).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладання договору відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 19.05.2020 № 97-4-0.22-1214/165-20 становить: 11 800 651 грн 20 коп. (п. 4 договору).

Договір укладено терміном на 3 роки.

Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію, додавши до листа-повідомлення проект додаткової угоди (п. 7 договору).

Згідно з п. 8 договору орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі в розмірі 2,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до рішення Криворізької міської ради від 26.06.2019 № 3897 «Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території м. Кривого Рогу у 2020 році».

Розмір орендної плати не є сталим і змінюється без внесення змін до цього договору в разі внесення змін до Податкового кодексу України та встановлення Криворізькою міською радою нового розміру орендної плати за землю на відповідний рік.

Відповідно до п. 9 розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється без внесення змін до цього договору у разі затвердження Криворізькою міською радою нової технічної документації про нормативну грошову оцінку земель міста, у зв`язку із проведенням її щорічної індексації та на інших підставах, визначених чинним законодавством України.

Орендар самостійно здійснює індексацію нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до інформації центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, опублікований в засобах масової інформації, після чого самостійно обчислює суму орендної плати щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подає відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.

Орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. За неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою.

Строки платежу не є сталими і можуть змінюватися відповідно до вимог чинного законодавства України без внесення змін до Договору (п. 11 договору).

Відповідно до п. 12 договору розмір орендної плати переглядається без внесення змін до цього договору в разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

- зміни річного розміру орендної плати на підставі рішення Криворізької міської ради;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

- в інших випадках, передбачених законом та цим договором.

Так, рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 523 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу» (а.с. 27 том 1), яке набрало чинності 01.01.2022, затверджено нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу. З моменту набрання чинності означеного рішення, рішення Криворізької міської ради від 24.06.2015 № 3728 втрачає чинність.

Починаючи з 2022 року річний розмір плати земельних ділянок з цільовим призначенням промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (код 11.01-11.05) обчислюється відповідно до рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 506 «Про встановлення ставок плати за землю та пільги із земельного податку на території м. Кривого Рогу» (а.с. 30-32 том 1) за ставкою 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, на виконання пункту 289.3 статті 289 ПК України, на своєму офіційному сайті публікує коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за попередні роки, згідно яких для земель населених пунктів вони у 2022 він становить 1,15.

Звертаючись з даним позовом, позивач вказує про те, що згідно наданого витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, сформованого Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області 15.02.2023, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 43 959 875 грн 44 коп.

Але враховуючи, що витяг видано 15.02.2023, в нього включений коефіцієнт індексації за 2022 (1,15), а сума боргу розрахована за 2022 рік, тому позивачем перераховано нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:06:215:0012 шляхом виключення вказаного коефіцієнту.

Отже, нормативно грошова оцінка спірної земельної ділянки у 2022 році складала 38 225 978 грн 64 коп. (43 959 875 грн 44 коп.:1,15= 38 225 978 грн 64 коп.).

З урахуванням викладеного, недоотриманими позивачем за користування відповідачем земельною ділянкою у період з 01.01.2022 по 31.12.2022 є 921 823 грн 83 коп.

1 146 779 грн 36 коп. = 38 225 978 грн 64 коп. х 3,0%, де:

- 38 225 978 грн 64 коп. нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно витягу;

- 3,0% - ставка орендної плати за землю згідно рішення Криворізької міської ради № 506 від 26.05.2021 та п. 8 договору;

- 224 955 грн 53 коп. плата відповідача за звітний 2022 рік.

Крім того, під час розгляду спору позивачем було зменшено розмір позовних вимог на 11 055 грн 51 коп.

В обґрунтування зменшення розміру позовних вимог позивач посилається на відповідь ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 03.01.2024, відповідно до якої ПрАТ «Електроград» за користування спірною земельною ділянкою за 2022 рік сплачено 236 011 грн 04 коп., що на 11 055 грн 51 коп. більше за суму, зазначену у попередній інформації податкового органу від 20.11.2023

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:06:215:0012 у розмірі 910 768 грн 32 коп. за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, що і стало причиною звернення позивача з позовом до суду у даній справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи місцевого самоврядування в межах, визначених Основним Законом України (стаття 13 Конституції України).

Згідно з статтями 7, 140 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Статтею 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, землю та інше.

Наведена норма кореспондується з приписами статей 142-145 Конституції України, відповідно до яких до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об`єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування, в межах їх повноважень, шляхом прийняття рішень. Права місцевого самоврядування захищаються у судовому порядку.

Згідно зі статтею 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності.

На підставі положень статті 80 Земельного кодексу України, частини 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальна громада є суб`єктом права власності на землі комунальної власності та реалізує це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

В силу частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Криворізька міська рада наділена повноваженнями представляти територіальну громаду міста Кривого Рогу та здійснювати від її імені і в її інтересах функції та повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та іншими законами, у тому числі вирішувати відповідно до закону питання регулювання земельних відносин (пункт 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Орендні відносини в Україні регламентуються, зокрема, Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, та договором оренди землі, а порядок справляння орендної плати за земельні ділянки комунальної власності Податковим кодексом України.

За приписами пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю.

Плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Слід відзначити, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі", підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). Разом з тим, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (частина 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі", пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України). У зв`язку з вказаним та оскільки орендну плату за землю орендар вносить орендодавцеві (статті 21 Закону України "Про оренду землі", стаття 288 Податкового кодексу України), то право на стягнення заборгованості з орендної плати має орендодавець шляхом звернення до відповідного господарського суду в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, у відповідності до статті 12 Земельного кодексу України, належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до Земельного кодексу України.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (стаття 124 Земельного кодексу України).

Як визначено статтею 93 Земельного кодексу України, статтею 1 Закону України "Про оренду землі", право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Так, рішенням Криворізької міської ради від 24.06.2015 № 3728 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу.

Вказане рішення набуло чинності з 01.01.2016 і діяло до 31.12.2021. Починаючи з 01.01.2022 набрало чинності рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 523 про затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу.

Господарським судом встановлено, що між сторонами, внаслідок укладання договору оренди земельної ділянки від 11.06.2020, виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі" та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них, а також договором оренди земельної ділянки.

Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним.

Пунктом "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (частини 1-3 статті 21 Закону України "Про оренду землі").

У відповідності до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України, частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).

За положеннями статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, в силу пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України, є договір оренди такої земельної ділянки.

Як визначено статтею 286 Господарського кодексу України, строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до пункту 11 договору орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. За неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою.

Строки платежу не є сталими і можуть змінюватися відповідно до вимог чинного законодавства України без внесення змін до договору.

Так, стаття 289 Податкового кодексу України регламентує індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з вказаною статтею центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Ki = 1:100, де I - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі, якщо індекс споживчих цін перевищує 115%, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок. Кумулятивно - шляхом перемноження коефіцієнтів.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, на виконання пункту 289.3 статті 289 Податкового кодексу України, на своєму офіційному сайті (http://land.gov.ua) публікує коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель за попередні роки, згідно з яким для земель населених пунктів коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у 2022 році складав 1,15.

Враховуючи викладене, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

При цьому, зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати незалежно від домовленості сторін у договорі оренди землі про можливість такої зміни (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19).

Окрім того, для обчислення суми податку використовується ставка податку. Ставкою податку визнається розмір податкових нарахувань на (від) одиницю (одиниці) виміру бази оподаткування (стаття 29 Податкового кодексу України).

Статтею 284 Податкового кодексу України органам місцевого самоврядування надано право встановлювати ставки плати за землю на відповідній території.

За умовами підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5. статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки.

Починаючи з 2022 року річний розмір плати земельних ділянок з цільовим призначенням промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (коди 11.01 11.05) обчислюється відповідно до рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 506 «Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу» за ставкою 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Рішення № 506 є нормативно-правовим актом з питань оподаткування (абзац 1 пункту 12.5. статті 12 Податкового кодексу України).

Нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування (пункт 18 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в постанові від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19 рішення органів місцевого самоврядування можуть бути підставою для внесення змін до договору оренди землі, якщо сторони договору оренди безпосередньо в самому договорі передбачили таку підставу для зміни розміру орендної плати, що узгоджується з принципом свободи договору.

У даному випадку у пункті 12 договору сторони передбачили можливість зміни розміру орендної плати за рішенням міської ради, відтак рішення № 506 є застосовним при визначенні розміру орендної плати за землю у 2022 році.

Як зазначено у позовній заяві, позивач звернувся з позовом до суду у зв`язку з порушенням інтересів територіальної громади міста Кривого Рогу, як власника земель міста, що зумовлено неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди земельної ділянки та неповнотою сплати коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності площею 1,7498 га, кадастровий номер 1211000000:06:215:0012 по вулиці Вільної Ічкерії, 12 у м. Кривому Розі Дніпропетровської області у період з 01.01.2022 по 31.12.2022.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Зобов`язанням, у розумінні статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, і мають ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Як визначено положеннями статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

В силу статті 599 Цивільного кодексу України підставою для припинення зобов`язання є його виконання, проведене належним чином.

Однак, відповідачем договірні зобов`язання щодо внесення орендної плати за користування спірною земельною ділянкою належним чином не виконувалися, зокрема, у 2022 році він не сплачував орендну плату у належному розмірі, що підтверджується інформацією органів податкової служби (а.с. 128 том 1).

Щодо обчислення розміру заборгованості з орендної плати за земельну ділянку слід зазначити наступне.

Згідно з пунктом 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України унормовано, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

За умовами статті 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.

У відповідності до статті 23 вказаного закону технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу затверджено рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 523, яке набрало чинності 01.01.2022.

У відповідності до статті 289 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кi = І:100,

де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Кумулятивно шляхом перемноження коефіцієнтів.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, на виконання пункту 289.3 статті 289 ПК України, на своєму офіційному сайті публікує коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за попередні роки, згідно яких для земель населених пунктів вони у 2022 він становить 1,15.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (стаття 20 Закону України "Про оцінку земель").

Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформованого Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області 04.11.2022 за № 12410/301-22 (далі - Витяг НГО), нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:06:215:0012 становить 38 225 955 грн 82 коп. (а.с. 2 том 2).

Також, в силу статті 143 Конституції України, статей 12, 284 Податкового кодексу України, частини першої статті 69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Криворізька міська рада наділена повноваженнями самостійно встановлювати місцеві податки та збори у порядку, визначеному Податковим кодексом України, чим забезпечується реалізація принципу правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності місцевого самоврядування, під яким розуміється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

До місцевих податків, зокрема, належить податок на майно, до складу якого входить плата за землю - обов`язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (стаття 10, підпункт 14.1.147. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Так, рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 506 встановлено ставки плати за землю та пільги зі сплати земельного податку на території міста Кривого Рогу на 2022 рік, яким установлено, у тому числі, ставки земельного податку та ставки орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, та яке набрало чинності з 01.01.2022.

Таким чином, за підрахунком Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради, до завдань якого належить виконувати контроль сплати орендної плати (розміру орендної плати), відповідачем не доплачено позивачу кошти за користування земельною ділянкою у період з 01.01.2022 по 31.12.2022 у сумі 910 768 грн 32 коп.

Проте, господарський суд зазначає про те, що позивачем було здійснено розрахунок на підставі витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, сформованого Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області 15.02.2023, відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 43 959 875 грн 44 коп.

Але враховуючи, що витяг видано 15.02.2023, в нього включений коефіцієнт індексації за 2022 (1,15), а сума боргу розрахована за 2022 рік, тому позивачем перераховано нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:06:215:0012 шляхом виключення вказаного коефіцієнту.

Отже, як зазначає позивач, нормативно грошова оцінка спірної земельної ділянки у 2022 році складала 38 225 978 грн 64 коп. (43 959 875 грн 44 коп.:1,15= 38 225 978 грн 64 коп.).

Проте під час розгляду даної справи господарським судом було встановлено, що нормативно грошова оцінка спірної земельної ділянки станом на 2022 рік складала 38 225 955 грн 82 коп., що підтверджується витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, сформованого Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області 04.11.2022 № 12410/301-22.

З урахуванням викладеного, господарським судом здійснено власний розрахунок, та встановлено, що недоотриманими позивачем за користування відповідачем земельною ділянкою у період з 01.01.2022 по 31.12.2022 є 910 767 грн 63 коп.

1 146 778 грн 67 коп. = 38 225 955 грн 82 коп.коп. х 3,0%, де:

- 38 225 955 грн 82 коп. нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно витягу;

- 3,0% - ставка орендної плати за землю згідно рішення Криворізької міської ради № 506 від 26.05.2021 та п. 8 договору;

- 236 011 грн 04 коп. плата відповідача за звітний 2022 рік.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Проте під час розгляду спору відповідачем було здійснено платіж на погашення існуючої заборгованості у сумі 5 000 грн 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 15537 від 10.01.2024 з призначенням платежу: перерахована орендна плата за землю за 2022 р. (а.с. 147 том 1), який проведено після відкриття провадження у справі, у зв`язку з чим зазначені обставини свідчать про відсутність предмету спору в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 5 000 грн 00 коп., що в силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, є підставою для закриття провадження у справі в зазначеній частині вимог.

Відповідно до пункту 2 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, в тому випадку коли спір врегульовано самими сторонами шляхом сплати суми боргу боржником (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом до суду за умови подання доказів такого врегулювання.

Враховуючи вказані обставини, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 5 000 грн 00 коп., у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Доказів на підтвердження повної сплати відповідачем орендної плати за період з 01.01.2022 до 31.12.2022 в залишковій сумі 905 767 грн 63 коп. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу в сумі 905 767 грн 63 коп., шляхом надання належних доказів, не спростував.

Крім того, господарський суд зазначає про те, що долучені відповідачем до матеріалів справи платіжні інструкції від 12.01.2024 на суму 5 382 грн 00 коп., від 29.01.2024 на суму 8 000 грн., від 28.06.2024 на суму 3 000 грн 00 коп., від 03.06.2024 на суму 3 000 грн 00 коп, від 30.04.2024 на суму 2 000 грн 00 коп., від 25.04.2024 на суму 264 грн 72 коп., від 20.02.2024 на суму 10 000 грн 00 коп., від 08.02.2024 на суму 7 000 грн 00 коп., від 29.01.2024 на суму 8 000 грн 00 коп., від 19.01.2024 на суму 10 000 грн 00 коп., від 12.01.2024 на суму 5 382 грн 00 коп., від 10.01.2024 на суму 5 000 грн 00 коп. до уваги не приймаються, оскільки останні не підтверджують той факт, що відповідачем здійснювалися ці оплати саме на погашення заборгованості за спірний період (2022 рік), так як у останнього наявна заборгованість і за 2023 рік, що вбачається з відповіді ГУ ДПС України у Дніпропетровській області від 03.01.2024 № 152/5/04-36-04-12-14.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати орендних платежів, є підставою для часткового задоволення заявлених вимог шляхом стягнення з відповідач заборгованості в розмірі 905 767 грн 63 коп.

Щодо доводів відповідача, викладених у відзиві на позов, господарський суд зазначає наступне.

Незгода відповідача з формою витягу № 905132 від 31.10.2022 не свідчить про її неналежність чи недопустимість витягу, та не спростовує факт наявної заборгованості з орендної плати за 2022 рік у останнього.

Доводи відповідача стосовно того, що нормативно грошова оцінка земель, здійснена станом на дату укладання спірного договору (11.06.2020) є дійсною на дату звернення Криворізькою міською радою з позовом до суду, господарським судом оцінюються критично, оскільки спірним договором сторони чітко визначили, що розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється без внесення змін до цього договору у разі затвердження Криворізькою міською радою нової технічної документації про нормативну грошову оцінку земель міста, у зв`язку із проведенням її щорічної індексації та на інших підставах, визначених чинним законодавством України.

Орендар зобов`язався самостійно здійснювати індексацію нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до інформації центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, опублікований в засобах масової інформації, після чого самостійно обчислювати суму орендної плати щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року та подавати відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.

01.01.2022 набула чинності нова нормативна грошова оцінка, затверджена рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 523 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу», що стало підставою для зміни розміру орендної плати та отримання відповідачем нового витягу, відмінного від того, що існував на момент укладання спірного договору у 2020 році.

Посилання відповідача на воєнний стан господарським судом до уваги не приймаються з огляду на таке.

За загальним правилом обов`язковою передумовою для покладення відповідальності за порушення зобов`язання є вина особи, яка його порушила (частина 1 статті 614 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

У пункті 1 частини 1 статті 263 Цивільного кодексу України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.

Стаття 218 Господарського кодексу України унормовує, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (частина 1 статті 617 Цивільного кодексу України).

Тобто, можливе звільнення від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

В даному випадку відповідач не надав доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором.

Стосовно інших доводів відповідача суд зазначає наступне.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 р. (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Судом досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи позивача і відповідача та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень відповідача судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

Щодо розподілу судових витрат, господарський суд зазначає наступне.

При подачі даного позову позивачем сплачено судовий збір у сумі 14 277 грн 36 коп. відповідно до платіжної інструкції № 187 від 20.11.2023.

В подальшому, 04.01.2024 позивачем подано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом.

Відповідно до пунктів 1, 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено підстави для повернення судового збору, зокрема, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

З урахуванням викладеного, позивачу підлягає повернення з державного бюджету України судового збір у сумі 165 грн 84 коп., сплачено за платіжною інструкцією № 187 від 20.11.2023, за його клопотанням.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 5 000 грн 00 коп.

В іншій частині позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Електроград" (01014, м. Київ, вул. Соловцова Миколи, буд. 2, оф. 38, код ЄДРПОУ 30734728) на користь Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1, код ЄДРПОУ) заборгованість з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:06:215:0012 за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 у розмірі 905 767 грн 63 коп. та 13 661 грн. 15 коп. - витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог -відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 12.07.2024.

Суддя І.А. Рудь