Рішення

від 01.07.2024 по справі 908/268/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/17/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2024 Справа № 908/268/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні Вака В.С., розглянувши матеріали справи

за позовом: Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915)

до відповідача: Приватного малого підприємства АЛОІНС (вул. Південне шосе, буд. 59, м. Запоріжжя, 69032, ідентифікаційний код юридичної особи 20479751)

про стягнення 1 142 794 грн 88 коп.

за участю представників

від позивача: Михайловський Д.С., само представництво, посвідчення № 1108 від 17.02.2023

від відповідача: Гончарова Я.М., адвокат, ордер АР № 1167268 від 05.03.2024

СУТЬ СПОРУ:

Запорізька міська рада звернулася до суду з позовом до Приватного малого підприємства АЛОІНС про стягнення 1 142 794 грн 88 коп. заборгованості за договором оренди землі № 20150200100338 від 15.09.2015 за період з 01.01.2022 по 30.11.2023.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 05.02.2024 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/268/24 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 12.02.2024 прийнято справу № 908/268/24 до свого провадження суддею Дроздовою С.С., присвоїти справі номер провадження 27/17/24, призначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

12.03.2024 позивач сформував в системі Електронний суд відзив, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позову та просив суд поновити строк для надання відзиву на позов, заяву відповідач обґрунтовує тим, що після отримання позовної заяви, Відповідачем у справі укладено договір про надання правничої допомоги з АО Діалог від 04.03.2024 № 04/03/24. Окрім того, було підготовлено та надіслано на адресу позивача акт звіряння взаємних розрахунків, що впливає на розгляд справи та стане важливим доказом.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.03.2024 визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочати розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 10.04.2024.

15.03.2024 через підсистему Електронний суд від Запорізької міської ради до суду надійшла відповідь на відзив.

10.04.2024 Приватним малим підприємством АЛОІНС до суду через підсистему Електронний суд подано клопотання, у якому останній в порядку ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, просить суд долучити до матеріалів справи № 908/268/24 лист Запорізької міської ради від 21.03.2024 № 07/02-11/0852, оскільки подати його разом з відзивом у відповідача не було можливості через його отримання останнім лише 08.04.2024.

В судовому засіданні 10.04.2024 суд в порядку ч. 5 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголосив протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 08.05.2024 о 12 год. 00 хв.

07.05.2024 Приватним малим підприємством АЛОІНС через підсистему Електронний суд подана заява, додано копію рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2023 № 520/27710/23.

Ухвалою суду від 08.05.2024 підготовче провадження закрито, призначено справу до розгляду по суті 29.05.2024.

У судовому засідання 29.05.2024 оголошено протокольну ухвалу про перерву до 01.07.2024.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суддею оголошено, яка справа розглядається, склад суду, та роз`яснено представникам позивача та відповідача, які прибули судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

Представник позивача в судовому засіданні 01.07.2024 підтримав позовні вимоги на підставах викладених у позовній заяві, просив суд стягнути з відповідача 1 142 794 грн 88 коп. заборгованості за договором оренди землі № 20150200100338 від 15.09.2015 за період з 01.01.2022 по 30.11.2023.

Представник відповідача в судовому засіданні 01.07.2024 заперечив проти задоволення позову, просив суд відмовити в його задоволенні, на підставах викладених у відзиві, зазначив, що відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який триває по теперішній час. У зв`язку з чим, Постановою КМ України від 06.12.2022 № 1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" (опублікована 12.12.2022 та відповідно набрала чинності з 27.12.2022) визначено порядок та орган якому доручається формування перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Враховуючи вищенаведене по суті КМУ виніс постанову у якій зазначив основоположні (фундаментальні) принципи, при цьому частину повноважень передав у одне з міністерств, яке входить до кола суб`єктів підпорядкування КМУ, що знов таки не протирічить Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. № 950. На виконання постанови КМУ Мінреінтеграції 22.12.2022 р. видає наказ № 309 зазначаючи у самому наказі: «Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року No 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією». Враховуючи наведене відповідач зазначив, що за своєю правовою природою на сьогодні є чинна постанова КМУ яка певним чином (визначеним саме відповідно до неї) визначає перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації. Також, у відзиві відповідач посилався на Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України» щодо дії норм на період дії воєнного стану від 15 березня 2022 року № 2120-IX, яким визначено, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Верховна Рада України постановляє: Внести до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13-17, ст. 112) такі зміни: 69.14. Тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди. Зазначений закон відображено в п. 69.14 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ. Окрім того, Закон України № 3050 «Про внесення змін до ПКУ щодо звільнення від cплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно», встановив зміни до ПКУ щодо воєнних пільг з плати за землю та податку на нерухомість, тощо. Прийнятий Закон передбачив: звільнення плати за землю для фізичних (за весь 2022-й) та юридичних осіб (з 01.03.2022 01.01.2023) застосовуватиметься, якщо земельна ділянка розташована на територіях активних бойових дій або окупованих територіях. З 2023 року пільга буде діяти до останнього числа місяця, в якому завершено активні бойові дії або окупація. Починаючи з 1 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території. Закон передбачив можливість застосування Наказу Мінінтеграції 22.12.2022 № 309 в цілях визначення переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ. Відповідно до Наказу Мінінтеграції 22.12.2022 №309 (з урахуванням останніх змін від 09.03.23) територія Запорізького району (куди входить і м. Запоріжжя) міститься в переліку територій, де велися активні бойові дії з 12.03.22 по 31.12.2022р. (дата

початку та дата завершення). Проте, 27 лютого2023 набрав чинності наказ Мінреінтеграції від 20.02.2023 № 56, згідно якого вся територія Запорізької області, у тому числі м. Запоріжжя, включено до переліку територій, на яких ведуться активні бойові дії. Такий статус Запоріжжя змінили Наказом № 84 від 09.03.2023. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що за період з лютого 2022р по грудень 2022 року, а також за лютий та березень 2023 року не сплачується податок на землю.

Позивач скористався своїм правом та надав відповідь на відзив.

У судовому засіданні 01.07.2024, в порядку ст. 217 ГПК України суд закінчив порядок з`ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів ст. 218 ГПК України.

Судові дебати частина судового розгляду, що складаються з промов осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши представників сторін, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

15.09.2015 між Запорізькою міською радою (позивач, орендодавець) та Приватним малим підприємством «АЛОІНС» (відповідач, орендар) укладено договір оренди землі № 201502000100338 від 15.09.2015, про що у Державному реєстрі речових прав вчинено запис від 21.09.2015 за №11321160, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 360853675 від 04.01.2024 (далі договір).

Відповідно до п. 1 договору орендодавець, відповідно до рішення п`ятдесят дев`ятої сесії шостого скликання Запорізької міської ради № 40/64 від 30 червня 2015р., надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування цеху шихтпідготовки, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична 7.

Власником земельної ділянки загальною площею 5,0000 га, кадастровий номер 2310100000:02:018:0073 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична 7 (далі земельна ділянка) є територіальна громада міста Запоріжжя, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер інформаційної довідки 360853675 від 04.01.2024.

Відповідно до п. 11 договору, договір укладено до 17.03.2028.

Пунктом 6 Договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 18 431 000 грн. 00 коп. (вісімнадцять мільйонів чотириста тридцять одна тисяча грн. 00 коп.), в цінах 2015 року.

Відповідно до п. 12 договору оренда плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі: 552 930 грн. 00 коп. (п`ятсот п`ятдесят дві тисячі дев`ятсот тридцять грн. 00 коп.), що складає 3% від нормативної грошової оцінки в цінах 2015 року.

Відповідно до п. 14 договору орендна плата вноситься щомісячно рівним частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок Управління державної казначейської служби України у Заводському районі м. Запоріжжя Запорізької області 33218812700004 отримувач: Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 38025372, код 18010600.

Відповідно до повідомлення Департаменту фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради від 18.12.2023 за № 06.1-14/2663 за наявними даними інформаційно-аналітичної системи управління плануванням та виконанням місцевих бюджетів «ЬОСІКА», через яку у відповідності до норм Постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 № 627 здійснюється інформаційна взаємодія між органами, що контролюють справляння надходжень бюджету та органами місцевого самоврядування, ПМП «АЛОІНС»: протягом 2022 року в цілому сплачено до бюджету Запорізької міської

територіальної громади за кодом класифікації доходів бюджету

18010600 «Орендна плата з юридичних осіб» 69 990,80грн.; з 01.01.2023 по 30.11.2023 в цілому сплачено до бюджету Запорізької міської територіальної громади за кодом класифікації доходів бюджету 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб» 685 039,88грн.

Оскільки відповідач у 2022 та 2023 роках орендну плату за користування земельною ділянкою сплачував не в повному обсязі у відповідача за період з 01.01.2022 по 30.11.2023 утворилась відповідна заборгованість у розмірі 1 142 794 грн 88 коп., у зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою стало підставою для звернення позивача за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Правовідносини сторін врегульовані договором оренди землі № 201502000100338 від 15.09.2015.

Правовідносини сторін за договором оренди землі регулюються спеціальним Законом України Про оренду землі, Земельним кодексом України, Податковим кодексом України та загальними нормами Цивільного та Господарського кодексів України.

Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до Закону.

Статтями 206 Земельного кодексу України та ст. 270 Податкового кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 270 Податкового кодексу України (розділ Податок на майно) об`єктами оподаткування платою за землю є об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно статті 206 Земельного кодексу України, пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України здійснюється за плату, що має вноситися на користь міської територіальної громади, на підставі договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до вимог статті 124 Земельного кодексу України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Відповідно до статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі -це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 21 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно положень ст. 21 Закону України Про оренду землі та підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК).

Частинами 1, 2 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Підстави виникнення господарських зобов`язань визначені в ст. 174 ГК України. Зокрема, господарські зобов`язання можуть виникати:

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України, яка кореспондується з приписами ст. 759 ЦК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За приписами пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України).

За змістом ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до приписів ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виходячи із змісту вищенаведених норм права, на відповідача покладено обов`язок щодо повної та своєчасної сплати орендних платежів за користування земельною ділянкою за договором, а саме: обов`язок щомісячно рівним частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, на розрахунковий рахунок місцевого бюджету сплачувати орендну плату.

Згідно ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Відповідно до п. 34.6 договору орендар зобов`язаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель, згідно з чинним законодавством.

Відповідно до даних офіційного сайту Державної податкової служби України (https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki-novini-/print-553960.html) Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання статті 289 Податкового кодексу України листом від 11.01.2022 № 6-28-0.222-275/2-22 повідомила про значення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 1996- 2021 роки.

Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за попередній рік застосовується для розрахунку податкового зобов`язання на наступний рік.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за2015-2021 роки (2015 рік-1,433; 2016 рік-1,06; 2017 рік-1,0; 2018 рік-1,0; 2019 рік-1,0; 2020 рік-1,0; 2021 рік-1,1) складав 1,6709, тобто 1,433 (2015)* 1,06(2016)* 1,1 (2021)- 1,6709.

Таким чином розмір річної орендної плати за 2022 рік, відповідно до умов Договору становить:

18 431 000,00 (НГО2015 * 1,6709 (К2015-2021) - 30 796 357,90грн. (НГО2022) * 3% =923 890,74грн.

Позивач розраховує розмір заборгованості орендної плати за період 01.01.2022-31.12.2022, відповідно до умов Договору наступним чином: 923 890,74 - 69 990,80 = 853 899,94 грн.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2022 рік становить 1,15, тому розмір річної орендної плати за 2023 рік. відповідно до умов Договору становить:

30 796 357,90грн. (НГО2022)* 1,15 (К2022) = 35 415 811,59грн. (НГО2023) * 3% - 1 062 474,35 грн.

Позивач розраховує розмір заборгованості орендної плати за період 01.01.2023-30.11.2023, відповідно до умов Договору наступним чином:

1 062 474,35/12 * 11= 973 934,82грн. (нараховано орендної плати за період 01.01.2023-30.11.2023).

973 934,82 - 685 039,88 = 288 894,94грн. (заборгованість за період 01.01.2023-30.11.2023).

Оскільки відповідач у 2022 та 2023 роках орендну плату за користування земельною ділянкою сплачував не в повному обсязі заборгованість, що підлягає стягненню за період з 01.01.2022 по 30.11.2023, з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог складає 1 142 794 грн 88 коп.

Оренда плата є одним із основних джерел наповнення міського бюджету, а отже існуюча заборгованість відповідача з орендної плати за землю порушує інтереси територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради в частині позбавлення можливості ефективного використання права комунальної власності та недоотримання місцевим бюджетом відповідного доходу, які можуть бути використані для задоволення її нагальних потреб.

За таких обставин, матеріалами справи доведено, що відповідач своєчасно та в повному обсязі не сплатив орендну плату за користування земельною ділянкою, що призвело до невиконання грошового зобов`язання і виникнення заборгованості за договором оренди землі № 201502000100338 від 15.09.2015.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 31.8. Договору оренди землі Орендодавець має право здійснювати контроль за виконанням умов договору з боку Орендаря, у тому числі за правильністю індексування та повнотою перерахування орендної плати.

Орендар, відповідно до п. 34.4. Договору зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату.

Позивачем доведено правомірність заявлених позовних вимог.

Відповідачем доказів сплати орендної плати у відповідності до чинного законодавства та у встановленому розмірі не надано, відсутність порушень умов договорів та чинного законодавства не доведено.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1 142 794 грн 88 коп. заборгованості за договором оренди землі № 201502000100338 від 15.09.2015 за період з 01.01.2022 по 30.11.2023.

При цьому суд враховує, що предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за договорами оренди, а не виконання органами доходів і зборів повноважень щодо донарахування і стягнення обов`язкових платежів.

Відповідач не є власником земельної ділянки, а податковий орган не є стороною договору оренди за яким стягується заборгованість, між сторонами існують господарські відносини, то повноваженнями стягувати орендну плату за договором оренди земельної ділянки, укладеним між відповідачем та позивачем у даному спорі, наділена саме Запорізька міська рада як орендодавець та власник земельної ділянки, що є предметом оренди.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (частина друга статті 21 Закону України Про оренду землі, пункт 288.1 статті 288 ПК України). У зв`язку з цим та оскільки орендну плату за землю орендар вносить орендодавцеві (стаття 21 Закону України Про оренду землі, стаття 288 ПК України), то право на стягнення заборгованості з орендної плати має орендодавець шляхом звернення до відповідного господарського суду в установленому порядку.

Доводи відповідача викладені у відзиві, суд обґрунтованими визнати не може на підставі наступного.

З огляду на загальновідомі обставини здійснення повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої ст. 106 Конституції України, Закону України від 12.05.2015 р. № 3 89-VIII Про правовий режим воєнного стану, Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні на території України введено воєнний стан.

Спірна земельна ділянка за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 7 розташована безпосередньо у місті Запоріжжі, в межах Запорізької територіальної громади. На території міста Запоріжжя ніколи, починаючи з 24.02.2022, не велися активні бойові дії, вона не є тимчасово окупованою.

Окремі населенні пункти та території Запорізького району, який розташований навкруги м. Запоріжжя, з південного напрямку дійсно наближені до зони бойових дій і потерпають від численних щоденних обстрілів великої інтенсивності та цілком обґрунтовано внесені до відповідного Переліку, оскільки на них неможливе ведення сільського господарства або іншої підприємницької діяльності.

Первинно, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Верховна Рада ухвалила Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15 березня 2022 року № 2120-IX, яким доповнила підрозділ 10 Перехідних положень Податкового кодексу України пунктом 69.14 наступного змісту: 69.14. Тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

В умовах активних наступальних дій з боку агресора та постійної зміни ліній фронту законодавець приймав нормативні акти в екстремальних умовах і цілком зрозуміло, що вказаним Законом звільнялися від плати за землю (орендної плати) земельні ділянки, на територіях де ведуться (велися) бойові дії.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 за № 1364 визначено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі перелік ), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. До територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій та території активних бойових дій.

При цьому, первинно затверджений Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Наказом від 25.04.2022 № 75 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 квітня 2022 року № 457 "Про підтримку окремих категорій населення, яке постраждало у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України", Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року, що додається (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 р. за № 453/37789) не містив жодних територіальних громад Запорізького району серед територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року. Запорізька міська територіальна громада Запорізького району з`явилася у вказаному переліку в редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 31 травня 2022 року № 104, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 травня 2022 р. за № 554/37890, станом на 27 травня 2022 року.

Наказом від 22.12.2022 за № 309 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, додатком (Переліком) до якого, актуалізованим станом на 27.02.2023, у п. 2.3 Запорізька область зазначено, що вся територія Запорізького району, де Запорізька територіальна громада і, відповідно, м. Запоріжжя є його невід`ємною частиною, віднесені до територій можливих бойових дій.

12.12.2022 Державною податковою службою України було надано роз`яснення, в якому зазначено, що після запровадження воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 р. № 64/2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 р. № 2102-ІХ, п. 69 підрозділу 10 Перехідні положення Податкового кодексу України (далі - Кодекс) доповнено підпунктами 69.14, 69.16, 69.22 щодо нарахування та сплати плати за землю, екологічного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти оподаткування, розташовані в межах територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасове окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Станом на 25.05.2022 територія м. Запоріжжя також не перебувала в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Вказана ситуація не змінювалася і в подальшому, а тому редакції Закону № 3050-IX від 11.04.2023 пункт 69.14 було викладено наступним чином: за період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Отже, законодавець визначив умови оподаткування, уточнивши, що від плати за землю (орендної плати) звільняються земельні ділянки виключно в зоні активних бойових дій чи на окупованих територіях, змінивши початок цього періоду та обмежив його дію до 31.12.2022.

До того ж, обов`язок орендаря сплачувати орендну плату за земельну ділянку у 2022 році існував на підставі вимог законодавства та Договору оренди. Зміни до Договору оренди земельної ділянки щодо звільнення орендаря від сплати орендних платежів у 2022-2023 роках сторонами не вносилися, жодного рішення щодо звільнення від цих платежів будь-яких орендарів земельних ділянок на території м. Запоріжжя Запорізькою міською радою не приймалося.

Уточнення формулювання відносно прямої вказівки в Законі, що вказане стосується земельних ділянок, що розташовані на територіях активних бойових дій, викликане тим, що до відповідних переліків визначених Міністерством реінтеграції увійшли територіальні громади, які розташовані на територіях прилеглих до тих, де велися активні бойові дії, але яких бойові дії безпосередньо не торкнулися. У відповідних переліках з`явилося поняття "Територій можливих бойових дій", до яких згодом потрапила і територіальна громада Запорізького району, включаючи м. Запоріжжя.

Відповідач не заперечує, що подав уточнюючу податкову декларацію з орендної плати за землю, де вказав про відсутність податкових зобов`язань з березня по грудень 2022 року включно, посилаючись на Закон України від 11.04.2023 за № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно», яким внесено зміни до податкового кодексу України з урахуванням Наказу від 22.12.2022 за № 309 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Зазначене свідчить, що відсутність заборгованості зі сплати орендної плати за земельну ділянку відбулось не через належне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди землі, а через неправомірне зменшення свого зобов`язання шляхом подачі до податкового органу уточнюючої податкової декларації.

Вказаним вище Законом також визначено наступне:

12. У статті 288:пункт 288.4 викласти в такій редакції:

"288.4. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім, випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами)";

доповнити пунктом 288.8 такого змісту:

"288.8. За земельні ділянки, визначені цим пунктом, у цілях розрахунку орендної плати розмір податкових зобов`язань з орендної плати визначається з урахуванням положень, визначених цим Кодексом.

Не нараховується орендна плата за договорами оренди земельних ділянок державної і комунальної власності, щодо яких відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, прийнято рішення про затвердження робочого проекту землеустрою щодо консервації земельної ділянки на строк, визначений цим робочим проектом.

Не нараховується орендна плата за договорами оренди земельних ділянок державної і комунальної власності, які забруднені вибухонебезпечними предметами, за період, який починається з першого числа місяця, на який припадає дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.

У частині земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території), за умови подання платником плати за землю заяви до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації та військово-цивільної адміністрації про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки, зазначеної в такій заяві, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.

Не нараховується орендна плата за договорами оренди земельних ділянок державної і комунальної власності, які непридатні для використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, протягом періоду, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття рішення сільською, селищною, міською радою, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяви платника податків, та завершується останнім числом місяця, на який припадає дата, що настає раніше, - або останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та зборів відповідно до прийнятого рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого рішення), або дата скасування відповідного рішення, або дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності чи визнання земельної ділянки придатною для використання.

У разі подання платником орендної плати до контролюючого органу рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, про затвердження робочого проекту землеустрою щодо консервації земельної ділянки, відомості про заходи щодо охорони земель і ґрунтів яких відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або рішення сільської, селищної, міської ради, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів на підставі заяви такого платника податків про визнання земельної ділянки непридатною для використання у зв`язку із потенційною загрозою її забруднення вибухонебезпечними предметами, нарахування орендної плати до отримання контролюючим органом даних з Державного земельного кадастру або відповідної інформації від сільської, селищної, міської ради, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації щодо прийнятих рішень здійснюється на підставі відомостей, наданих платником податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником орендної плати на підставі оригіналів або належним чином засвідчених копій рішень відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, про затвердження робочого проекту землеустрою щодо консервації земельної ділянки або рішень сільської, селищної, міської ради, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів на підставі заяви такого платника податків про визнання земельної ділянки непридатною для використання у зв`язку із потенційною загрозою її забруднення вибухонебезпечними предметами, контролюючий орган, до якого звернувся платник орендної плати, протягом десяти робочих днів здійснює перерахунок платежу і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом із детальним розрахунком суми орендної плати. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

При цьому річна сума платежу за такі земельні ділянки визначається пропорційно кількості місяців, в яких земельна ділянка державної чи комунальної власності була визнана придатною для використання.

10.2. Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку";

у підрозділі 10: у пункті 69:

у підпункті 69.13 слова "в районах проведення бойових дій або на тимчасово окупованих територіях збройними формуваннями Російської Федерації" замінити словами "на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку";

підпункти 69.14-69.16 і 69.22 викласти в такій редакції:

"69.14. За період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Платники плати за землю, які до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" відповідно до пункту 286.2 статті 286 цього Кодексу задекларували за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов`язання з плати за землю за земельні ділянки, що розташовані на територіях, визначених цим підпунктом, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов`язання з плати за землю за період березень 2022 - грудень 2023 року шляхом подання в порядку, визначеному цим Кодексом, уточнюючих податкових декларацій.

Отже, Податковий кодекс надає право коригування податкових зобов`язань виключно тим суб`єктам господарювання, орендовані земельні ділянки яких перебувають в зоні активних бойових дій.

Крім цього, зміни до договору оренди земельної ділянки щодо звільнення Орендаря від сплати орендних платежів у 2022-2023 сторонами не вносилися, жодного рішення щодо звільнення від цих платежів будь-яких орендарів земельних ділянок на території м. Запоріжжя Запорізькою міською радою не приймалося.

Оскільки розташування земельної ділянки, якою користується відповідач на правах оренди, не відноситься до території активних бойових дій, у відповідача не було правових підстав подавати уточнюючу податкову декларацію щодо відсутності у нього зобов`язання зі сплати орендної плати за вказану земельну ділянку.

Крім того, воєнний стан на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність та набувати кошти.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється суб`єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Статтею 3 ЦК України закріплено, що одним із основних принципів цивільного права є принцип добросовісності, розумності та справедливості.

Позивач, уклавши договір № 201502000100338 від 15.09.2015 і виконавши обумовлені роботи, розраховує на отримання оплати у розумні строки, а відповідач, уклавши цей договір, свідомо прийняв на себе зобов`язання щодо своєчасного і повного розрахунку з позивачем.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем не виконано свої зобов`язання за договором оренди землі.

Неповернення Запорізькій міській раді заборгованості за договором оренди землі, порушує інтереси територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради в частині позбавлення можливості ефективного використання права комунальної власності та неотримання місцевим бюджетом відповідного доходу.

За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи та вищевикладеним.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору в розмірі 17 141 грн 92 коп. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 42, 46, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Запорізької міської ради до Приватного малого підприємства АЛОІНС задовольнити.

Стягнути з Приватного малого підприємства АЛОІНС (вул. Південне шосе, буд. 59, м. Запоріжжя, 69032, ідентифікаційний код юридичної особи 20479751) на користь Запорізької міської ради (пр. Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915) 1 142 794 (один мільйон сто сорок дві тисячі сімсот дев`яносто чотири) грн 88 коп. заборгованості за договором оренди землі № 201502000100338 від 15.09.2015 за період з 01.01.2022 по 30.11.2023, на розрахунковий рахунок UA508999980334139812000008479, отримувач: Головне управління казначейства у Запорізькій області, ЄДРПОУ 37941997, код 18010600.

Стягнути з Приватного малого підприємства АЛОІНС (вул. Південне шосе, буд. 59, м. Запоріжжя, 69032, ідентифікаційний код юридичної особи 20479751) на користь Запорізької міської ради (пр. Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915) 17 141 (сімнадцять тисяч сто сорок одна) грн 92 коп. судового збору (отримувач: Виконавчий комітет Запорізької міської ради, рахунок: UA058201720344270024000034816, ЄДРПОУ 02140892, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено і підписано 11.07.2024.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.