Ухвала

від 10.07.2024 по справі 916/143/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"10" липня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/143/21

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання О.В. Ващенко

за участю представників:

від заявника (боржника) не з`явився,

від позивача (стягувача) не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву фізичної особи-підприємця Слободянюк Ірини Олександрівни про зміну способу та порядку виконання судового рішення (вх. № 2-1129/24 від 04.07.2024 р.) в порядку ст. 331 Господарського процесуального кодексу України по справі № 916/143/21 за позовом Профспілки працівників Южненської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація морського порту Южний) до фізичної особи-підприємця Слободянюк Ірини Олександрівни про стягнення заборгованості в загальній сумі 314319,98 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2021 року Профспілка працівників Южненської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація морського порту Южний) звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Слободянюк Ірини Олександрівни про стягнення 314319,98 грн., у т.ч. 300350,00 грн. заборгованості, 5196,06 грн. - 3% річних та 8773,92 грн. інфляційних втрат. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 57 від 13.11.2019 р. щодо надання послуг в обумовлені строки, у зв`язку з чим позивачем пред`явлено вимогу про повернення перерахованих ним на виконання договору коштів в сумі 300350,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.01.2021 р. позов Профспілки працівників Южненської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація морського порту Южний) прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/143/21, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 12.02.2021 р.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.04.2021 р. у справі № 916/143/21 позов Профспілки працівників Южненської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація морського порту Южний) до фізичної особи-підприємця Слободянюк Ірини Олександрівни про стягнення заборгованості в загальній сумі 314319,98 грн. задоволено частково, а саме: стягнуто з ФОП Слободянюк Ірини Олександрівни на користь позивача заборгованість в сумі 300350,00 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 4505,25 грн.; в задоволенні решти вимог Профспілки працівників Южненської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація морського порту Южний) до фізичної особи-підприємця Слободянюк Ірини Олександрівни відмовлено.

05.07.2021 р. Господарським судом Одеської області на виконання судового рішення у справі № 916/143/17 видано накази про його примусове виконання щодо стягнення з фізичної особи-підприємця Слободянюк Ірини Олександрівни на користь Профспілки працівників Южненської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація морського порту Южний) заборгованості в сумі 300350,00 грн., витрат по сплаті судового збору в сумі 4505,25 грн.

04.07.2024 р. фізична особа-підприємець Слободянюк Ірина Олександрівна звернулась до Господарського суду Одеської області із заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі № 916/143/21 як шляхом погашення суми боргу банківським переказом грошових коштів, так і шляхом прийняття в рахунок наявної заборгованості відповідних товарів, робіт, послуг, в яких зацікавлений позивач (стягувач), з відповідним оформленням відповідними актами приймання-передачі товарів, робіт, послуг.

Так, заявник в обґрунтування вказаної заяви вказує, що 21 січня 2021 р. Профспілка працівників Южненської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація морського порту Южний) звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Слободянюк Ірини Олександрівни про стягнення заборгованості в загальній сумі 314319,98 грн., за результатами розгляду якої рішенням Господарського суду Одеської області від 19.04.2021 р. по справі № 916/143/21 позов Профспілки працівників Южненської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація морського порту Южний) задоволено частково та стягнуто з ФОП Слободянюк Ірини Олександрівни на користь позивача заборгованість в сумі 300350,00 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 4505,25 грн.; в задоволені решти вимог Профспілки працівників Южненської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація морського порту Южний) відмовлено. В подальшому, як вказує заявник, 05.07.2021 р. Господарським судом Одеської області на виконання судового рішення у справі № 916/143/17 видано наказ про його примусове виконання щодо стягнення з фізичної особи-підприємця Слободянюк Ірини Олександрівни на користь Профспілки працівників Южненської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація морського порту Южний) заборгованості в сумі 300350,00 грн., витрат по сплаті судового збору в сумі 4505,25 грн.

При цьому заявник зауважує, що 28.05.2024 р. вищевказаний наказ Господарського суду Одеської області від 05.07.2021 р. було пред`явлено до примусового виконання до Приморського ВДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Разом з тим заявник зазначає, що не відмовляється від виконання зазначеного рішення Господарського суду Одеської області та визнає його у повному обсязі, проте через збройну агресію російської федерації залишається без постійних джерел надходження коштів та працює в режимі жорсткої економії.

Між тим заявник наголошує, що ним в рахунок погашення боргу можуть бути виконані роботи, надані послуги чи здійснено постачання товарів (товарно-матеріальних цінностей), в яких буде зацікавлена Профспілка працівників Южненської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація морського порту Южний) з обов`язковим підписанням при цьому відповідних актів приймання-передачі товарів/робіт/послуг.

Також заявник вказує, що станом на теперішній час між ФОП Слободянюк І.О. та Профспілкою працівників Южненської філії ДП Адміністрація морських портів України (адміністрація морського порту Южний) досягнуто принципової домовленості щодо зміни способу виконання рішення суду, яке необхідно закріпити відповідною ухвалою суду, що видав виконавчий документ.

Посилаючись на ч.ч. 1, 3 ст. 331 ГПК України заявник просить змінити спосіб та порядок виконання рішення Господарського суду Одеської області від 19.04.2021 р. по праві № 916/143/21 шляхом виконання ним робіт, надання послуг чи здійснення постачання товарів (товарно-матеріальних цінностей), в яких буде зацікавлена Профспілка працівників Южненської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація морського порту Южний).

При цьому заявник просив суд розглянути заяву без участі фізичної особи-підприємця Слободянюк Ірини Олександрівни.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.07.2024 р. у справі № 916/143/21 вказану заяву фізичної особи-підприємця Слободянюк Ірини Олександрівни прийнято до провадження судді Петрова В.С. та розгляд заяви призначено в засіданні суду на 10.07.2024 р. Також вказаною ухвалою суду запропоновано позивачу (стягувачу) надати письмові пояснення по суті заяви.

09.07.2024 р. від Профспілки працівників Южненської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація морського порту Южний) до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшли аналогічні заява (вх. № 26415/24) та клопотання (вх. № 26416/24), в якій позивач (стягувач) не заперечує щодо задоволення заяви фізичної особи-підприємця Слободянюк Ірини Олександрівни про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 916/143/21 та встановлення способу та порядку виконання рішення Господарського суду Одеської області від 19 квітня 2021 року як шляхом погашення суми боргу банківським переказом грошових коштів, так і шляхом прийняття в рахунок наявної заборгованості відповідних товарів, робіт, послуг, в яких зацікавлений позивач (стягувач), з відповідним оформленням відповідними актами приймання-передачі товарів, робіт, послуг. В обґрунтування своєї позиції позивач посилається на те, що 29.05.2024 року від фізичної особи-підприємця Слободянюк Ірини Олександрівни до Профспілки працівників Южненської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація морського порту Южний) надійшла заява-пропозиція щодо зміни способу та порядку виконання вищезазначеного рішення суду, а саме ФОП Слободянюк І.О. запропоновано встановити спосіб та порядок виконання рішення Господарського суду Одеської області від 19 квітня 2021 року по справі № 916/143/21, як шляхом погашення суми боргу банківським переказом грошових коштів, так і шляхом прийняття в рахунок наявної заборгованості відповідних товарів, робіт, послуг, в яких зацікавлений позивач (стягувач), з відповідним оформленням відповідними актами приймання-передачі товарів, робіт, послуг.

З урахуванням наданої фізичною особою-підприємцем Слободянюк Іриною Олександрівною до Профспілки працівників Южненської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація морського порту Южний) пропозиції, враховуючи те, що метою зміни способу виконання судового рішення є задоволення вимог стягувача (позивача) за рішенням суду, то позивач вважає, що зміна способу та порядку виконання рішення Господарського суду Одеської області від 19.04.2021 по справі № 916/143/21 у спосіб, запропонований відповідачем (боржником), буде повністю відповідати інтересам позивача, за захистом яких позивач звертався із відповідною позовною заявою. Крім того, у вищевказаній заяві позивач повідомляє про наявність в нього інтересу в отриманні товарів, робіт та послуг від відповідача (в межах його господарської діяльності).

Також Профспілка працівників Южненської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація морського порту Южний) у вищезазначеній заяві просила суд розглянути справу без участі представника позивача (стягувача).

Представники заявника (боржника) та позивача (стягувача) у судове засідання не з`явилися.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та заяви відповідача (заявника), господарський суд зазначає наступне.

Однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення (п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Вказані положення кореспондують зі ст. 18 ГПК України.

Як передбачено ст. 327 Господарського процесуального кодексу України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Так, 05.07.2021 р. Господарським судом Одеської області на виконання судового рішення у справі № 916/143/21 видано наказ про його примусове виконання щодо стягнення з фізичної особи-підприємця Слободянюк Ірини Олександрівни на користь Профспілки працівників Южненської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація морського порту Южний) заборгованості в сумі 300350,00 грн., витрат по сплаті судового збору в сумі 4505,25 грн.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Наразі суд зазначає, що в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. у справі Шмалько проти України (заява № 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

З огляду на викладене, виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України Про виконавче провадження.

За статтею 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України Про виконавче провадження за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень, мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

З аналізу зазначених вище норм чинного законодавства вбачається, що під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації такого рішення в разі неможливості його виконання у порядку та у спосіб, що раніше встановлені, а підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або у спосіб, встановлений господарським судом.

За вимогами ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині другій цієї статті визначено способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Тобто, спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у ст. 16 Цивільного кодексу України способів захисту цивільних прав.

Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. Вирішуючи питання про зміну способу виконання рішення, суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість такого виконання рішення суду. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

При цьому, поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення у розумінні реалізації завдань виконавчого провадження.

Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого ст. 16 Цивільного кодексу України.

Отже, для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з`ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Така правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі № 904/1478/15.

В той же час, порядок виконання рішення - це встановлення у судовому рішенні конкретних заходів та дій, які слід вчинити сторонам, державному виконавцеві, іншим суб`єктам владних повноважень у разі, якщо рішення не буде виконано добровільно.

Порядок виконання включає в себе визначення способу (заходів) виконання, строку вчинення дій або утримання від них, покладення обов`язку вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення

Так, наприклад, відповідно до ст. 32 Закону України Про виконавче провадження заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі, якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Таким чином, перелік заходів примусового виконання, які може застосувати суд, є невичерпним.

Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень (незалежно від того, чи залучалися вони до участі у справі) можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення. Забезпечення виконання рішення - це вчинення конкретних дій для надання практичної допомоги у виконанні судового рішення.

При цьому, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Сторони повинні виконати рішення добровільно і для цього достатньо рішення чи ухвали суду.

Так, в обґрунтування підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду у даній справі № 916/143/21 від 19.04.2021 р. заявник (боржник) посилається на те, що через збройну агресію російської федерації з фізична особа-підприємець Слободянюк Ірина Олександрівна залишається без постійних джерел надходження коштів та працює в режимі жорсткої економії.

Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто обов`язок доказування покладається на сторони. Докази повинні бути належними та допустимими.

Згідно з частинами першою та третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

При цьому відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Так, 17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні, яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України, в тому числі змінено назву статті 79 ГПК з Достатність доказів на нову - Вірогідність доказів та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування вірогідності доказів.

При цьому, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Наразі господарський суд зазначає, що заявником не подано жодних доказів на підтвердження обставин, які ускладнюють виконання рішення суду, а саме не долучено належних та допустимих доказів неможливості виконання рішення суду органом виконавчої служби в порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження та у спосіб, визначений судовим рішенням, тобто не надано доказів відсутності у відповідача грошових коштів у розмірі 304855,25 грн., стягнутих з нього на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 19.04.2021 р. у справі № 916/143/21. З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку, що твердження заявника про неможливість виконання рішення суду через збройну агресію російської федерації та, як наслідок, залишення ФОП Слободянюк І.О. без постійних джерел надходження коштів, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Більш того, дослідивши матеріали заяви, судом встановлено, що заявник (боржник) фізична особа-підприємець Слободянюк Ірина Олександрівна просить суд змінити спосіб та порядок виконання судового рішення по справі № 916/143/21 як шляхом погашення суми боргу банківським переказом грошових коштів, так і шляхом прийняття в рахунок наявної заборгованості відповідних товарів, робіт, послуг, в яких зацікавлений позивач (стягувач), з відповідним оформленням відповідними актами приймання-передачі товарів, робіт, послуг. Відтак, заявником у поданій заяві не конкретизовано спосіб, на який фізична особа-підприємець Слободянюк Ірина Олександрівна просить змінити виконання рішення Господарського суду Одеської області від 19.04.2021 р. у справі № 916/143/21. Так, зазначення заявником про прийняття в рахунок наявної заборгованості відповідних товарів, робіт, послуг, в яких зацікавлений позивач (стягувач), не свідчить про визначення конкретного способу, оскільки заявником не визначено про прийняття яких саме або товарів, або робіт, або послуг йде мова.

Наразі господарський суд зауважує, що досягнення фізичною особою-підприємцем Слободянюк Іриною Олександрівною (боржником) та Профспілкою працівників Южненської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація морського порту Южний) (стягувачем) домовленості щодо зміни способу виконання рішення суду по даній справі, не є підставою для обов`язкового прийняття судом такої зміни, оскільки, як було зазначено вище, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, чого заявником доведено не було, а також не визначено конкретного способу виконання судового рішення. При цьому господарський суд зауважує, що ті обставини, які зазначаються заявником (боржником) та стягувачем (позивачем) для зміни способу виконання рішення Господарського суду Одеської області від 19.04.2021 р. у справі № 916/143/21 можуть бути врегульовані сторонами шляхом укладення мирової угоди.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відтак, враховуючи вищенаведене, суд доходить до висновку про необґрунтованість вимог заявника про зміну способу виконання рішення Господарського суду Одеської області у даній справі № 916/143/21, у зв`язку з чим вказана заява фізичної особи-підприємця Слободянюк Ірини Олександрівни задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 331, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви фізичної особи-підприємця Слободянюк Ірини Олександрівни про зміну способу та порядку виконання судового рішення (вх. № 2-1129/24 від 04.07.2024 р.) відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її постановлення.

Повний текст ухвали підписано 11.07.2024 р.

Суддя В.С. Петров