Рішення

від 19.04.2021 по справі 916/143/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/143/21

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання Г.С. Граматик

за участю представників:

від позивача - Семака В.Ю.,

від відповідача - Берназ-Ганєва А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Профспілки працівників Южненської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація морського порту «Южний» ) до фізичної особи-підприємця Слободянюк Ірини Олександрівни про стягнення заборгованості в загальній сумі 314319,98 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Профспілка працівників Южненської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація морського порту «Южний» ) звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Слободянюк Ірини Олександрівни про стягнення 314319,98 грн., у т.ч. 300350,00 грн. заборгованості, 5196,06 грн. - 3% річних та 8773,92 грн. інфляційних втрат, посилаючись на наступне.

13.11.2019 р. між Профспілкою працівників Южненської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація морського порту «Южний» ) (замовник) та фізичною особою-підприємцем Слободянюк Іриною Олександрівною (виконавець) укладено договір № 57, за умовами якого виконавець надає замовнику послуги рекламного характеру по розміщенню публікацій замовника в друкованих засобах масової інформації (далі - видання) та мережі інтернет в обсязі та на умовах, зазначених в додаткових угодах і специфікаціях на рекламні послуги, котрі додаються до даного договору і являються його невід`ємною частиною, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити надані виконавцем послуги.

Згідно з п. 4.2 договору оплата виконується замовником в безготівковій формі у розмірі 100% загальної вартості послуги на підставі рахунку виконавця шляхом перерахування на розрахунковий рахунок виконавця протягом 3 (трьох) банківських днів із дня виставлення рахунку.

В п. 4.2 договору сторони погодили, що загальна вартість послуг визначається додатковими угодами і специфікаціями до цього договору.

Як вказує позивач, в додатковій угоді № 1 від 13.11.2019 р. сторони визначили, що предметом цієї угоди є надання рекламних послуг стосовно розміщення рекламної статті та макету рекламного блоку. Також сторонами визначено термін виконання зазначених послуг, а саме до 31.01.2020 р. (включно); вартість послуг, яка обумовлена у п. 1 додаткової угоди становить 70000,00 грн. Таким чином, за ствердженнями позивача, на підставі рахунку-фактури від 14.11.2019 р. № 46 ПП ЮФ ДП «АМПУ? (АМП «Южний?) здійснила оплату 70000,00 грн. у відповідності до умов додаткової угоди, що підтверджується платіжним дорученням від 15.11.2019 р. № 4505. Так, за результатом наданих послуг, а саме розміщення замовленого рекламного блоку у Журналі «Судоходство? та Журналі «Порти України?, сторони підписали акт виконаних робіт (послуг) від 31.01.2020 р. у відповідності до п. 4.3 договору.

Відповідно до п. 4.3 договору факт виконання виконавцем послуг за цим договором оформлюється сторонами шляхом підписання акту надання послуг, який є невід`ємною частиною цього договору.

В наступному, за ствердженнями позивача, між сторонами була укладена додаткова угода № 2 від 03.12.2019 р., предметом якої визначено надання рекламних послуг стосовно розміщення рекламної статті, підготовка та розміщення макету рекламного блоку. Також сторонами визначено термін виконання зазначених послуг, а саме до 31.12.2020 р. (включно); вартість послуг, яка обумовлена у п. 1 додаткової угоди становить 300350,00 грн. Так, позивач зазначає, що на підставі рахунку-фактури від 09.12.2019 р. № ПП ЮФ ДП «АМПУ? (АМП «Южний?) здійснила оплату у відповідності до умов додаткової угоди від 03.12.2019 р. № 2, що підтверджується платіжним дорученням від 18.12.2019 р. № 4559. Однак, за ствердженнями позивача, дії щодо виконання умов договору стосовно обумовленого об`єму послуг, що міститься у специфікації до додаткової угоди від 03.12.2019 р. № 2, сторонами не вчинялись, тобто, починаючи з дати підписання вказаної додаткової угоди та по сьогоднішній день, замовник не надавав жодного завдання на розміщення рекламної статті, підготовки та розміщення макету рекламного блоку, а виконавець не здійснював відповідне розміщення рекламної статті та/або рекламного блоку у журналах «Судоходство?, «Порти України? та соціальній мережі «Фейсбук?, що підтверджується відсутністю підписаних між сторонами актів наданих послуг. Таким чином, позивач зазначає, що, враховуючи тенденцію відсутності потреби для замовника в отриманні послуг, які є предметом договору від 13.11.2019 р. № 57, ПП ЮФ ДП «АМПУ? (АМП «Южний?) до ФОП Слободянюк І.О. направила лист від 25.06.2020 р. № 201-18/116, яким повідомила про необхідність розірвання вищевказаного договору на підставі п. 6.2 договору, а також повернення на розрахунковий рахунок замовника сплачених на підставі рахунку-фактури від 09.12.2019 р. № 50 грошових коштів у розмірі 300350,00 грн. У відповідь на вказаний лист ФОП Слободянюк І.О. надіслала лист від 10.07.2020 р. № 10-07/20, яким повідомлено про часткове виконання умов договору з боку виконавця та бажання продовжувати договірні відносини. Як вказує позивач, зі змісту листа ФОП Слободянюк І.О. від 10.07.2020 р. стало відомо, що у березні 2020 р. за заявкою ДП ЮФ ДП «АМПУ? (АМП «Южний?) виконавець здійснив розміщення у журналах «Судоходство?, «Порти України? привітання жінок зі святом восьмого березня.

З огляду на те, що, за ствердженнями позивача, вищевказану заявку на розміщення у журналах «Судоходство? та «Порти України? привітання жінок зі святом восьмого березня ПП ЮФ ДП «АМПУ? (АМП «Южний?) не надавала, замовником до виконавця направлено лист від 22.09.2020 р. № 201-18/155, в якому позивач просив надати належним чином завірену копію заявки та акту наданих послуг, який підписаний між замовником та виконавцем за результатом надання послуг за березень 2020 р. для належного засвідчення надання частини послуг за умовами договору. Однак, відповіді на вищевказаний лист позивач не отримав, у зв`язку з чим позивач стверджує, що за умовами договору та на підставі додаткової угоди від 03.12.2019 р. № 2 виконавцем не надавались послуги, що підтверджується відсутністю підписаного сторонами акту наданих послуг у відповідності до п. 4.3 договору.

Таким чином, враховуючи, що виконавцем не надано жодних послуг на підставі додаткової угоди від 03.12.2019 р. № 2, позивач вважає, що сума коштів у розмірі 300350,00 гри. підлягає поверненню ПП ЮФ ДП «АМПУ? (АМП «Южний??). Про необхідність повернення вищевказаних коштів ПП ЮФ ДП «АМПУ? (АМП «Южний?) повідомляла ФОП Слободянюк І.О., починаючи з направлення листа від 25.06.2020 р. № 201-18/116, яким, окрім іншого, повідомлялось про відсутність потреби для замовника в отриманні послуг, які є предметом договору від 13.11.2019 р. № 57, однак виконавцем проігноровані вищевказані повідомлення, що призвело до виникнення дебіторської заборгованості у ФОП Слободянюк І.О. перед позивачем у розмірі 300350,00 грн.

При цьому позивач додає, що в останній раз ПП ЮФ ДП «АМПУ? (АМП «Южний?) звернулась до ФОП Слободянюк І.О. з листом від 03.12.2020 р. № 201-18/208 щодо повернення грошових коштів у розмірі 300350,00 грн., однак вимоги позивача проігноровано ФОП Слободянюк І.О.

Враховуючи відмову ФОП Слободянюк І.О. повернути грошові кошти у добровільному порядку, а також з огляду на те, що дія договору від 13.11.2019 р. № 57 сплинула 31.12.2020 р. та фактично послуги у 2020 році виконавцем замовнику не надавались, ПП ЮФ ДП «АМПУ? (АМП «Южний?) звернулось до господарського суд Одеської області із заявленим позовом для захисту своїх прав та інтересів.

Крім того, оскільки відповідачем не виконані умови договору щодо надання передбачених ним послуг, позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховані відповідачу 3% річних в розмірі 5196,06 грн. та інфляційні втрати в сумі 8773,92 грн., що заявлені до стягнення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.01.2021 р. позов Профспілки працівників Южненської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація морського порту «Южний» ) прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/134/21, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 12.02.2021 р.

11.02.2021 р. від відповідача на електронну адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову. Так, в обґрунтування заперечень відповідач вказує, що 13 листопада 2019 року між ФОП Слободянюк І.О та Профспілкою працівників Южненської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» було укладено договір про надання послуг рекламного характеру по розміщенню публікацій в друкованих засобах масової інформації № 57, на виконання якого, а також додаткової угоди № 1 від 13.11.2019 р. та додаткової угоди № 2 від 03.12.2019 р., позивачем було перераховано грошові кошти на підставі рахунку-фактури № 46 від 14.11.2019 р. та рахунку-фактури № 50 від 09.12.2019 р. в розмірі 370350,00 грн. Також 31.01.2020 р. сторонами було підписано акт надання послуг на суму 70000,00 грн.

Крім того, як зазначає відповідач, відповідно до специфікації до додаткової угоди № 2 від 03.12.2019 р. останній повинен був надавати послуги згідно зазначеного графіку. При цьому відповідач звертає увагу суду на п. 3.1.1 договору, яким визначено зобов`язання позивача щодо своєчасного надання відповідачу по справі (не пізніше зазначених термінів у специфікації до додаткової угоди № 2 від 03.12.2019 р.) підготовлених рекламних матеріалів, а також в порядку п. 3.1.2 договору позивач був зобов`язаний своєчасно (в терміни, зазначені у специфікації до додаткової угоди № 2 від 03.12.2019 р.) надавати виконавцю достовірну і законну інформацію для підготовки оригінал-макетів рекламних матеріалів. Тобто, за ствердженнями відповідача, зобов`язання виконавця щодо надання послуг згідно графіку виникають після надання замовником рекламних матеріалів та інформації для підготовки оригінал-макетів рекламних матеріалів.

Водночас, із посиланнями на ст. ст. 612, 613 ЦК України відповідач наголошує, що затримка у виконанні зобов`язання, яка зумовлена простроченням кредитора, не вважається простроченням боржника.

При цьому відповідач зазначає, що на виконання умов договору між виконавцем та виданнями «Судоходство? та «Порти України? укладено дзеркальні договори про надання послуг рекламного характеру по розміщенню публікацій в друкованих засобах масової інформації, за умовами яких здійснено передплату у розмірі 100% від суми договору. Так, за ствердженнями відповідача, у березні 2020 року в журналах «Судоходство? та «Порти України? за заявкою замовника, яка була надана виконавцю в телефонному режимі, були розміщені привітання жінок галузі від керівництва Южненьської філії ДП «АМПУ? та ПП ЮФ ДП «АМПУ? зі святом 8 Березня та надання зазначених послуг засвідчується скан-копіями сторінок журналів «Судоходство? та «Порти України?, що додаються до відзиву. Також відповідач додає, що листом № 10-07/20 від 10.07.2020 р. та № 18-20/20 від 18.12.2020 р. позивач повідомлявся про часткове виконання умов договору та про друк вищезазначених публікацій та було направлено екземпляри додаткової угоди № 3 від 18.12.2020 р. щодо пролонгації договору на новий строк на встановлення графіку з новими термінами на наступний рік. Однак, позивач листом № 201/-18/155 від 22.09.2020 р. повідомив про те, що заявку на розміщення вищезазначених публікацій не надавав, а отже заперечував щодо прийняття зазначених послуг.

Також, посилаючись на п. 6.1 договору, згідно якого останній набирає силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2020 року, або до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань, відповідач вказує, що договір на сьогоднішній день є чинним.

Крім того, як зазначає відповідач, ним неодноразово направлялись листи щодо необхідності направлення рекламних матеріалів та інформації для підготовки оригінал-макетів рекламних матеріалів замовником виконавцю, а тому на сьогоднішній день у позивача відсутнє порушене право.

02.03.2021 р. до господарського суду від Профспілки працівників Южненської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація морського порту «Южний» ) надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вважає безпідставними посилання відповідача на чинність договору. Наразі позивач зауважує, що він декілька разів звертався за розірванням договору з огляду на відсутність необхідності в отриманні послуг та повернення сплаченої передоплати, а тому позивач був вимушений звертися саме в такий спосіб з огляду на встановлену процедуру, передбачену п. 6.2 договору, тобто відповідачу завчасно було відомо про бажання не продовжувати договірні відносини. Посилаючись на ст. ст. 901, 905, 631, 530 ЦК України, позивач наголошує, що замовник не здійснив жодних дій щодо замовлення послуги та відповідно виконавець не проводив жодних дій з виконання умов договору (окрім спірної публікації у березні), оскільки його обов`язок виконати вимоги договору починається з моменту надання заявки та інформації, передбаченої у п. 3.1.1 та п. 3.1.2 договору. Враховуючи зазначене, на думку позивача, станом на сьогодні у виконавця немає жодних обов`язків щодо предмету договору перед замовником, а у замовника перед виконавцем, оскільки договором (специфікацією до додаткової угоди № 2 від 03.12.2019 р.) визначений строк (термін), протягом якого сторони могли виконати свої обов`язки, та який станом на день подання позовної заяви сплив. З цього питання, як вказує позивач, існує правовий висновок Верховного суду, який закріплено постанові від 18.11.2019 р. у справі № 910/16750/18, яким, зокрема, встановлено, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі ст. 599 ЦК України, ч. 1 ст. 202 ГК України такою умовою є виконання, проведе належним чином. При цьому слід розрізняти припинення безпосередньо дії договору та припинення зобов`язань, визначених ним. Навіть після припинення дії договору, невиконані стороною зобов`язання залишаються чинними для такої сторони-боржника, і вказана обставина не звільняє останнього від виконання обов`язку протягом того часу, коли існує відповідне зобов`язання. За ствердженнями позивача, враховуючи, що замовник повідомив про відсутність потреби в отриманні послуг, які є предметом договору від 13.11.2019 р. № 57, та не направляв заявок або інших документів, передбачених п. 3.1.1 та п. 3.1.2 договору, відповідно у виконавця не виникало за вказаним договором жодних зобов`язань в частині надання обумовлених у специфікації послуг. Таким чином, на думку позивача, термін дії договору сплив 31.12.2020 р. та жодних зобов`язань щодо предмету договору у сторін немає, у зв`язку із чим у відповідача перед позивачем залишився обов`язок щодо повернення передоплати, яка сплачена на виконання умов договору. Крім того позивач додає, що про правомірність вимоги про повернення суми передоплати зазначено у висновку про застосування норм права, викладеного у постанові Касаційного господарського суду складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17, а саме: виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.

Також позивач додає, що невиконання позивачем п. 3.1.1 та п. 3.1.2 договору обґрунтовується саме відсутності потреби для замовника в отриманні послуг, які є предметом договору від 13.11.2019 р. № 57, про що завчасно замовник повідомив виконавця листами, копії яких додані до позовної заяви. При цьому, на думку позивача, виходячи зі змісту положень ст. 901 ЦК України, виконання вказаного пункту не є обов`язковим та не свідчить про порушення зобов`язань боку замовника, а тому не може свідчити про необґрунтованість позовних вимог щодо обов`язку відповідача повернути суму передоплати за послуги, які не надавались.

Крім того, позивач вважає необґрунтованими доводи відповідача про укладені дзеркальні договори, що не свідчить про можливість залишення виконавцю суму коштів, які сплачені у якості передоплати за договором. Зокрема, позивач зауважує, що, оглянувши умови договорів, які додані до відзиву позовну заяву, встановлено відсутність будь-якого посилання на договір, який є предметом даної справи, та підтверджує тільки той факт, що у відповідача існували особисті господарсько-правові відносини на підставі відповідних договорів щодо отримання послу з рекламного характеру (аналогічним послугам договору між позивачем та відповідачем), при цьому умови договорів суттєво відрізняються.

До того ж позивач зазначає, що 28.02.2021 р. на адресу позивача надійшли два листа відповідача від 18.12.2020 р. № 18-20/20 та від 18.01.2021 р. № 18-01/21, які направлені кур`єрською службою доставки «Спєцкур`єр» , вкинуті до скриньки підприємства з порушенням строків для розгляду листів такого зміст. При цьому, як вказує позивач, відповідачу відома позиція позивача щодо подальшого отримання послуг, яка викладена у офіційних листах позивача, а також з огляду на те, що станом на сьогодні справа розглядається у господарському суді Одеської області підписання додаткової угоди № 3 про продовження термінів виконання умов договору є недоречним.

Стосовно посилання відповідача на виконання умов договору у березні 2020 року в частині здійснення виконавцем за заявкою ПП ЮФ ДП «АМПУ? (АМП «Южний» ) розміщення у журналах «Судоходство?, «Порти України? привітання жінок зі святі восьмого березня, а також щодо листа від 22.09.2020 р. № 201-18/155, яким, на думку відповідача, позивач заперечив щодо прийняття послуг за договором, позивач звертає увагу на наступне. Так, замовником був направлений відповідачу лист від 22.09.2020 р. № 201-18/155, в якому позивач просив надати належним чином завірену копію заяв та акту наданих послуг, який підписаний між замовником та виконавцем за результатами надання послуг за березень 2020 р. для належного засвідчення надання частини послуг умовами договору. Тобто, за ствердженнями позивача, у липні місяці виконавець згадав про необхідність повідомити замовника про виконання частини послуг за договором, однак з метою перевірки правильності достовірності проведення господарської операції з огляду на наявний порядок оформлення прийняття замовником послуг, замовник був вимушений звернутись до виконавця для отримання документів, оскільки їх у розпорядженні замовника не було. Проте, відповіді на вищевказаний лист ПП ЮФ ДП «АМПУ? (АМП «Южний» ) не отримала, у зв`язку з чим позивач стверджує, що виконавцем послуги за умовами договору та на підставі додаткової угоди від 03.12.2019 р. № 2 не надавались в цілому, а вказаний факт підтверджується відсутністю підписаного сторонами акту наданих послуг у відповідності до п. 4.3. договору.

25.03.2021 р. від відповідача на електронну адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач вказує, що позивачем не доведено порушення своїх прав; договір про надання послуг рекламного характеру по розміщенню публікацій в друкованих засобах масової інформації № 57 від 13 листопада 2020 року на сьогоднішній день є чинним; відбулося прострочення кредитора (п. 3.1.1 та 3.1.2 договору, ч. 1 ст. 613 ЦК України), яке позивач визнає; прострочення боржника не настало внаслідок прострочення кредитора, вина та відповідальність відповідача відсутня (ч. 4 ст. 612 ЦК України); виконання зобов`язання відповідача відстрочене на час прострочення кредитора (ч. 2 ст. 613 ЦК України); відповідач не відмовляється від виконання договору, про що неодноразово повідомляв листами позивача. Крім того, як зазначає відповідач, позивач визнав свою вину і прострочення по договору відбулось саме за його вини, а відсутність потреби у позивача у виконанні договору та направлення листів до відповідача жодним чином не спростовують існування у сторін зобов`язань по договору, жодних підстав, за яких позивачем не було виконано договір, не зазначено у позовній заяві, зазначається лише про небажання та відсутність потреби в отриманні послуг, які є предметом договору. При цьому відповідач додатково посилається на судову практику, а саме постанови ВГСУ від 07.08.2014 р. у справі № 909/61/14, від 28.04.2015 р. у справі № 904/3122/14, постанову ВС від 29.10.2020 р. у справі № 904/3253/19.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.03.2021 р. № 916/143/21 закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні суду на 12 квітня 2021 р.

У судовому засіданні господарського суду 12 квітня 2021 року по справі № 916/143/21 було протокольно оголошено перерву до 19 квітня 2021 року о 15 год. 45 хв., про що під розписку повідомлено представників сторін.

Під час розгляду справи у судовому засіданні 19.04.2021 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, натомість представник відповідача заперечував проти задоволення позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

13 листопада 2019 року Профспілка працівників Южненської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація морського порту «Южний» ) (замовник) та фізична особа-підприємець Слободянюк Ірина Олександрівна (виконавець) уклали договір № 57, відповідно до п. 1.1. якого відповідач як виконавець надає позивачу як замовнику послуги рекламного характеру по розміщенню публікацій замовника в друкованих засобах масової інформації (далі - видання) та мережі інтернет в обсязі та на умовах, зазначених в додаткових угодах і специфікаціях на рекламні послуги, котрі додаються до даного договору і являються його невід`ємною частиною, а позивач (замовник) зобов`язується прийняти і оплатити надані виконавцем послуги.

Згідно п. 2.1 договору виконавець зобов`язується: виконати послуги належним чином та в обумовленій формі у відповідності з додатковими угодами і специфікаціями (п.п. 2.1.1); надавати замовнику інформаційно-консультативну допомогу щодо предмету публікацій, стану інформаційного ринку і організації рекламної діяльності (п.п. 2.1.2); надавати на вимогу замовника звіт про вихід рекламних матеріалів (п.п. 2.1.3); розмістити у виданнях рекламні матеріали замовника в обсягах, зазначених у відповідній специфікації (п.п. 2.1.4).

Відповідно до п. 3.1 договору замовник зобов`язаний: своєчасно (але не пізніше термінів, зазначених в специфікації) надати виконавцю підготовлені рекламні матеріали (п.п. 3.1.1); своєчасно (в терміни, зазначені в специфікації) надати виконавцю достовірну і законну інформацію для підготовки оригінал-макетів рекламних матеріалів (п.п. 3.1.2); оплатити послуги і витрати виконавця згідно даного договору, додаткових угод і специфікацій на підставі рахунку виконавця (п.п. 3.1.3).

За умовами п. 4.1 договору загальна вартість послуг визначено додатковими угодами і специфікаціями до цього договору.

В п. 4.2 договору сторони погодили, що оплата виконується замовником в безготівковій формі у розмірі 100% загальної вартості послуги на підставі рахунку виконавця шляхом перерахування на розрахунковий рахунок.

Положеннями п. 4.3 договору визначено, що факт виконання виконавцем послуг за цим договором оформлюється сторонами шляхом підписання акту надання послуг, який є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що сторони несуть відповідальність за цим договором відповідно до діючого законодавства України.

За умовами п. 5.5 договору всі суперечки і розбіжності, які можуть виникнути під час виконання цього договору, будуть вирішуватися сторонами шляхом переговорів. Якщо врегулювання не досягнуто, суперечка буде вирішуватися в судовому порядку відповідно до чинного законодавства України.

Згідно п. 6.1 договору останній набирає силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2020 року, або до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань.

Відповідно до п. 6.2 договору останній може бути розірваний достроково за згодою сторін з обов`язковим оформлюванням додаткової угоди до цього договору.

За умовами п. 6.3 договору, якщо інше прямо не передбачено цим договором або чинним в Україні законодавством, зміни у цей договір можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору.

В п. 6.4 договору сторони погодили, що зміни у цей договір набирають чинності з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому договорі або у чинному в Україні законодавстві.

Положеннями п. 7.1 договору визначено, що умови даного договору можуть бути змінені лише за взаємною згодою сторін, оформленою у письмовому вигляді.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, укладений між сторонами по справі договір № 57 від 13.11.2019 р., який за своєю суттю є договором про надання послуг, є підставою для виникнення у сторін договору зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України) та згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання його сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ст. 902 Цивільного кодексу України визначено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Наразі судом встановлено, що до вказаного договору № 57 від 13.11.2019 р. сторонами укладено додаткову угоду № 1 від 13.11.2019 р., відповідно до п. 1 якої предметом її є надання рекламних послуг, а саме: розміщення рекламної статті (1.1); розміщення макету рекламного блоку (1.2). При цьому в п. 2 додаткової угоди сторонами погоджено термін надання послуг, обумовлених у п. 1 даної додаткової угоди - до 31.01.2020 р. (включно). Пунктом 3 додаткової угоди визначена вартість послуг та порядок розрахунків: вартість послуг виконавцем послуг, обумовлених у п. 1 даної додаткової угоди і зазначених у специфікації, що додається до даної додаткової угоди, становить: 70000,00 грн. без ПДВ (3.1). Оплата здійснюється замовником шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок виконавця в порядку 100% передоплати послуг за цим договором згідно даної додаткової угоди протягом 3 банківських днів з моменту підписання даної додаткової угоди та виставлення рахунку.

При цьому із матеріалів справи вбачається, що між Профспілкою працівників Южненської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація морського порту «Южний» ) (замовник) та фізичною особою-підприємцем Слободянюк Іриною Олександрівною (виконавець) складено та підписано специфікацію до додаткової угоди № 1 до договору № 57 від 13.11.2019 р., якою визначено термін надання матеріалів для виготовлення та розміщення замовником - за 14 робочих днів до початку періоду розміщення, а також послуги з розміщення рекламної продукції у виданнях: 1) Соціальна мережа «Фейсбук» , тема - привітання працівників морського порту «Південний» , період - грудень 2019 - січень 2020 р., вартість 4500,00 грн.; 2) журнал «Судоходство» , тема - новорічне привітання працівників морського порту «Південний» , період - листопад 2019 р., вартість - 15250,00 грн.; 3) журнал «Судоходство» , тема - привітання працівників морського порту «Південний» з Різдвом Христовим, період - грудень 2019 р., вартість - 15250,00 грн.; 4) журнал «Порти України» , тема - новорічне привітання працівників морського порту «Південний» , період - грудень 2019 р., вартість - 17500,00 грн.; 5) журнал «Порти України» , тема - привітання працівників морського порту «Південний» з Різдвом Христовим, період - грудень 2019 р., вартість - 17500,00 грн. на загальну суму 70000,00 грн.

Так, як з`ясовано судом, відповідачем був виставлений позивачу рахунок-фактура № 46 від 14.11.2019 р. на оплату послуг рекламного характеру по розміщенню публікацій замовника в друкованих засобах масової інформації та мережі інтернет на суму 70000,00 грн.

Наразі, як свідчать матеріали справи, позивач розрахувався за надання послуг згідно додаткової угоди № 1 від 13.11.2019 р. на суму 70000,00 грн., а саме 15.11.2019 р. здійснено оплату в розмірі 70000,00 грн. згідно платіжного доручення № 4505 від 15.11.2019 р. на суму 70000,00 грн.

Отже, як встановлено судом, відповідачем за додатковою угодою № 1 від 13.11.2019 р. до договору № 57 від 13.11.2019 р. були виконані свої зобов`язання, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією акту виконаних робіт (послуг), який підписаний без зауважень від імені замовника його головою.

Крім того, судом встановлено, що 03 грудня 2019 року між Профспілкою працівників Южненської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація морського порту «Южний» ) (замовник) та фізичною особою-підприємцем Слободянюк Іриною Олександрівною (виконавець) була укладена додаткова угода № 2 до договору № 57 від 13.11.2019 р., відповідно до п. 1 якої предметом її є надання рекламних послуг, а саме: розміщення рекламної статті (1.1); розміщення макету рекламного блоку (1.2). При цьому в п. 2 додаткової угоди сторонами погоджено термін надання послуг, обумовлених у п. 1 даної додаткової угоди - до 31.12.2020 р. (включно). Пунктом 3 додаткової угоди визначена вартість послуг та порядок розрахунків: вартість послуг виконавцем послуг, обумовлених у п. 1 даної додаткової угоди і зазначених у специфікації, що додається до даної додаткової угоди, становить: 300350,00 грн. без ПДВ (3.1). Оплата здійснюється замовником шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок виконавця в порядку 100% передоплати послуг за цим договором згідно даної додаткової угоди протягом 3 банківських днів з моменту підписання даної додаткової угоди та виставлення рахунку.

Також між Профспілкою працівників Южненської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація морського порту «Южний» ) (замовник) та фізичною особою-підприємцем Слободянюк Іриною Олександрівною (виконавець) складено та підписано специфікацію до додаткової угоди № 2 від 03.12.2019 р. до договору № 57 від 13.11.2019 р., якою визначено термін надання матеріалів для виготовлення та розміщення замовником - за 14 робочих днів до початку періоду розміщення, а також послуги з розміщення рекламної продукції у виданнях: 1) Соціальна мережа «Фейсбук» , тема - публікація новин профспілки та порту, період - січень-грудень, вартість 36000,00 грн.; 2) журнал «Судоходство» , тема - привітання керівництва адміністрації морського порту «Південний» з днем народження, період - протягом року, вартість - 24500,00 грн.; 3) журнал «Судоходство» , тема - рекламний блок привітання жінок галузі з 8 Березня, період - березень, вартість - 15250,00 грн.; 4) журнал «Судоходство» , тема - рекламний блок, привітання в день працівників морського та річкового флоту (5 липня), період - червень, вартість - 15250,00 грн.; 5) журнал «Судоходство» , тема - привітання працівників порту та галузі з днем незалежності України, період - серпень, вартість - 15250,00 грн.; 6) журнал «Судоходство» , тема - стаття, підсумки роботи порту та профспілки за 2020 рік, період - грудень, вартість - 24500,00 грн.; 7) журнал «Судоходство» , тема - привітання працівників морського порту «Південний» з новорічними святами, період - грудень, вартість - 24500,00 грн.; 8) журнал «Порти України» , тема - рекламний блок привітання жінок галузі з 8 Березня, період - березень, вартість - 17500,00 грн.; 9) журнал «Порти України» , тема - розміщення PR статті, журнал розповсюджується протягом транспортного тижня 2020 в м. Одеса, період - травень, вартість - 32000,00 грн.; 10) журнал «Порти України» , тема - розміщення вітального макета до дня морського і річкового флоту України, період - червень, вартість - 17500,00 грн.; 11) журнал «Порти України» , тема - розміщення вітального макета до Дня незалежності України, період - серпень, вартість - 17500,00 грн.; 12) журнал «Порти України» , тема - привітання керівництва адміністрації морського порту «Південний» з днем народження, період - протягом року, вартість - 24500,00 грн.; 13) журнал «Порти України» , тема - привітання працівників морського порту «Південний» з новорічними святами, період - грудень, вартість - 24500,00 грн.; 14) журнал «Порти України» , тема - макетування рекламних блоків привітань керівництва адміністрації морського порту «Південний» з днем народження та святами, період - протягом року, вартість - 9600,00 грн. на загальну суму 300350,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем був виставлений позивачу рахунок-фактура № 50 від 09.12.2019 р. на оплату: 1) послуги з розміщення публікацій у друкованих засобах масової інформації протягом 2020 року відповідно до додаткової угоди № 2 від 03.12.2019 р. до договору № 57 від 13.11.2019 р. в розмірі 254750,00 грн.; 2) послуг з макетування рекламних блоків привітань керівництва адміністрації морського порту «Південний» з днем народження та святами відповідно до додаткової угоди № 2 від 03.12.2019 р. до договору № 57 від 13.11.2019 р. в розмірі 9600,00 грн.; 3) послуги з розміщення публікацій та новин профспілки в соціальній мережі «Фейсбук» протягом 2020 року відповідно до додаткової угоди № 2 від 03.12.2019 р. до договору № 57 від 13.11.2019 р. у розмірі 36000,00 грн. Всього рахунок на загальну суму 300350,00 грн.

Так, позивачем 18 грудня 2019 р. був оплачений вказаний рахунок-фактуру № 50 від 09.12.2019 р. на суму 300350,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 455 від 18.12.2019 р. на суму 300350,00 грн., в призначенні платежу якого вказано: «за послуги зг. рах-фактури №50 від 09.12.2019р. Без ПДВ» .

В подальшому, як з`ясовано судом, Профспілка працівників Южненської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація морського порту «Южний» ) звернулась до фізичної особи-підприємця Слободянюк Ірини Олександрівни із листом-повідомленням від 25.06.2020 р. вих. № 201-18/116, в якому вказала, що дії щодо виконання умов договору стосовно обумовленого об`єму послуг, що міститься у специфікації до додаткової угоди від 03.12.2019 р. № 2, сторонами не вчинялись, замовник не надавав жодного завдання на розміщення рекламної статті, підготовки та розміщення макету рекламного блоку, а виконавець не здійснював відповідне розміщення рекламної статті та/або рекламного блоку у журналах «Судоходство» , «Порти України» та соціальній мережі «Фейсбук» , що підтверджується відсутністю підписаних між сторонами актів наданих послуг. Таким чином, враховуючи тенденцію відсутності потреби для замовника в отриманні послуг, які є предметом договору від 13.11.2019 р. № 57, ПП ЮФ ДП «АМПУ» (АМП «Южний» ) повідомила про необхідність розірвання вищевказаного договору на підставі п. 6.2 договору, а також повернення на розрахунковий рахунок замовника сплачених на підставі рахунку-фактури від 09.12.2019 р. № 50 грошових коштів у розмірі 300350,00 грн. При цьому ПП ЮФ ДП «АМПУ» (АМП «Южний» ) зауважила, що замовник за договором не отримував жодних послуг за період з 03.12.2019 р. (дата підписання додаткової угоди № 2) та не має наміру їх отримати в майбутньому, зокрема по 31.12.2020 р. (включно).

У відповідь на зазначений лист-повідомлення від 25.06.2020 р. вих. № 201-18/116 ФОП Слободянюк І.О. листом від 10.07.2020 р. № 10-07/20 повідомила Профспілці, що тлумачення останньої щодо відсутності наданих послуг за додатковою угодою № 2 від 03.12.2019 р. до договору не є коректним, так як у березні цього року в журналах «Порти України» та «Судоходство» за заявкою замовника були розміщені привітання жінок галузі від керівництва Южненської філії ДП «АМПУ? та ПП ЮФ ДП «АМПУ? зі святом 8 Березня та надання зазначених послуг засвідчується актом наданих послуг від 01.04.2020 р. відповідно до пункту 4.3 договору. Стосовно пропозиції щодо розірвання спірного договору ФОП Слободянюк І.О. повідомила, що не має наміру розривати договір від 13.11.2019 р. № 57 та запропонувала замовнику подати заявки на розміщення матеріалів в журналах «Порти України» та «Судоходство» відповідно до специфікації до додаткової угоди № 2 від 03.12.2019 р., повідомивши, що термін надання матеріалів замовником для розміщення у вищезазначених виданнях складає 14 робочих днів до початку періоду розміщення, з огляду на що просила надіслати матеріали для розміщення.

В свою чергу Профспілка працівників Южненської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація морського порту «Южний» ) звернулася до фізичної особи-підприємця Слободянюк Ірини Олександрівни з листом від 22.09.2020 р. вих. № 201-18/155, в якому просила надати належним чином завірену копію вказаної заявки з огляду на неподання такої заявки та належним чином завірену копію акту наданих послуг, який підписаний між замовником та виконавцем за результатом надання послуг за березень 2020 р. Також у вказаному листі позивач повторно повідомив про відсутність потреби для замовника в отриманні послуг, які є предметом договору від 13.11.2019 р. № 57, у зв`язку з чим пропонував розірвати вказаний договір на підставі п. 6.2 та повернути замовнику на розрахунковий рахунок суму коштів щодо яких відсутній спір. При цьому разом з вказаним листом позивачем було направлено на адресу відповідача копію додаткової угоди № 3 від 25.06.2020 р. до договору № 57 від 13.11.2019 р., в якій наведені положення щодо розірвання спірного договору № 57.

В подальшому, 03.12.2020 р. Профспілка працівників Южненської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація морського порту «Южний» ) знову звернулася до фізичної особи-підприємця Слободянюк Ірини Олександрівни із листом вих. № 201-18/184, в якому вказала, що в листі від 22.09.2020 р. вих. № 201-18/155 просила надати належним чином завірену копію заявки та належним чином завірену копію акту наданих послуг, який підписаний між замовником та виконавцем за результатом надання послуг за березень 2020 р., проте відповіді на вказаний лист не отримано, з огляду на що Профспілка стверджує про невиконання умов спірного договору зі сторони виконавця, оскільки за березень 2020 р. жодного документу, який підтверджує фактичне виконання умов договору, не оформлено. При цьому Профспілка в черговий раз повідомила виконавця про відсутність потреби для замовника в отриманні послуг, які є предметом договору від 13.11.2019 р. № 57, у зв`язку з чим запропонували розірвати вказаний договір на підставі п. 6.2 та повернути ПП ЮФ ДП «АМПУ» (АМП «Южний» ) грошові кошти у розмірі 300350,00 грн.

Так, оскільки, за ствердженнями позивача, відповідач в порушення умов додаткової угоди № 2 від 03.12.2019 р. до договору № 57 від 13.11.2019 р. не надав передбачені нею послуги в обумовлені строки, позивач просить стягнути з відповідача перераховані позивачем кошти в сумі 300350,00 грн. з огляду на закінчення строку дії договору та відповідно відсутність потреби для замовника в отриманні послуг, які є предметом договору від 13.11.2019 р. № 57.

Разом з тим, господарським судом встановлено, що надісланий позивачем на адресу відповідача проект додаткової угоди № 3 від 25.06.2020 р. до договору № 57 від 13.11.2019 р., пунктом 1 якої визначено умови про розірвання спірного договору відповідно до його п. 6.2, фізичною особою-підприємцем Слободянюк Іриною Олександрівною (виконавець) погоджено та підписано не було, з огляду на що господарський суд доходить висновку, що спірний договір № 57 від 13.11.2019 р. сторонами не розірвано. Адже, відповідно до п. 6.2 договору від 13.11.2019 р. останній може бути розірваний достроково за згодою сторін з обов`язковим оформлюванням додаткової угоди до цього договору.

Поряд з цим з огляду на те, що згідно п. 6.1 договору його було укладено на строк до 31.12.2020 р., відповідно суд доходить до висновку про припинення дії договору. При цьому судом встановлено, що договір не було пролонговано сторонами. Більш того, судом встановлено, що позивач як замовник послуг неодноразово повідомляв відповідача як виконавця про відсутність потреби для замовника в отриманні послуг, які є предметом договору від 13.11.2019 р. № 57, а відтак продовжувати спірні правовідносини профспілка не мала наміру в майбутньому.

Наразі судом критично оцінюються доводи відповідача про чинність вказаного спірного договору з огляду на існування невиконаних зобов`язань. Так, зі змісту додаткової угоди № 2 від 03.12.2020 р. до договору № 57 від 13.11.2019 р. вбачається погодження сторонами терміну надання послуг , обумовлених у п. 1 даної додаткової угоди, саме до 31.12.2020 р. (включно), тобто до закінчення строку дії договору. Водночас господарський суд зауважує, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів надання відповідачем обумовлених додатковою угодою № 2 від 03.12.2020 р. послуг саме з огляду на відсутність підписаного сторонами у відповідності до п. 4.3 спірного договору акту надання таких послуг. Крім того, судом не приймаються до уваги посилання відповідача про надання ним на виконання додаткової угоди № 2 від 03.12.2019 р. у березні 2020 року в журналах «Судоходство? та «Порти України? за заявкою замовника послуг з привітання жінок галузі зі святом 8 Березня від керівництва Южненьської філії ДП «АМПУ? та ПП ЮФ ДП «АМПУ?, оскільки матеріали справи не містять ані доказів надання замовником відповідної заяви виконавцю, ані доказів підписання відповідного акту надання таких послуг, що в свою чергу свідчить про відсутність надання відповідачем на замовлення позивача вказаних послуг.

До того ж господарським судом встановлено, що будь-яких додаткових угод про продовження строку надання послуг за додатковою угодою № 2 від 03.12.2020 р. до договору № 57 від 13.11.2019 р. сторонами також не укладалось, таким чином, відповідач, підписавши вказану додаткову угоду № 2, погодився із термінами надання відповідних послуг саме до 31.12.2020 р. Відтак, суд вважає безпідставними доводи відповідача про існування підстав для виконання спірного договору № 57 від 13.11.2019 р., що, на думку відповідача, вказує на чинність цього договору. Адже, у додатковій угоді № 2 сторони самостійно визначили строк надання послуг, перелік яких наведено в специфікації до цієї угоди, а саме до 31.12.2020 р., правових підстав для надання послуг відповідачем після вказаного строку відповідачем не наведено, а судом такі підстави не встановлені. Тим більш замовником було повідомлено до закінчення вказаного строку про відсутність потреби в отриманні таких послуг.

Доводи відповідача про відсутність з боку позивача заявок щодо надання відповідних послуг судом до уваги не приймаються. Так, у специфікації до додаткової угоди № 2 були визначені періоди надання послуг і порядок надання матеріалів для розміщення публікацій, однак з боку відповідача не було жодних звернень щодо розміщення публікацій у виданнях за 14 робочих днів до початку періоду розміщення у разі ненадання відповідного матеріалу замовником. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Отже, як з`ясовано судом, позивачем фактично заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 300350,00 грн., які за своєю суттю є вимогами про повернення виконаного стороною у зобов`язанні, що регулюються положеннями ст. 1212 ЦК України. Тобто, спірні правовідносини між сторонами в даному випадку регулюються саме положеннями глави 83 «Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави» .

Адже, як встановлено судом, у зв`язку з закінченням дії договору договірні правовідносини між сторонами припинились.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України).

За змістом частини четвертої статті 631 ЦК України після закінчення строку договору сторони відповідають за порушення договору, яке мало місце під час дії договору.

Припинення договору має наслідком припинення існування прав і обов`язків його учасників, які складають зміст договору. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Припинення договірного зобов`язання свідчить про зникнення правового зв`язку між сторонами договірного зобов`язання на підставах, встановлених у законі або договорі, та припинення їхніх прав та обов`язків.

Так, відповідно до положень ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна у однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстав для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто, обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених ст. 11 ЦК України. До відсутності правової підстави стаття 1212 ЦК України відносить також і ситуацію, коли підстава, на якій було набуте або збережене майно, на момент набуття або збереження існувала, але згодом відпала.

Поряд цим слід зазначити, що необхідність в поверненні виконаного однією із сторін договору виникає у разі дострокового припинення договору (до його повного виконання). Якщо одна сторона своє зобов`язання до цього належне виконала, таке виконання втрачає правову підставу. В цій частині визначається, що сторона договору не має права вимагати повернення того, що було виконане сторонами за зобов`язаннями до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Так, право вимагати повернення виконаного надається не стороні договору, а суб`єкту, який вже втратив статус сторони договору. Аналогічно і обов`язок повернення несе не сторона договору, а суб`єкт, який мав такий статус у минулому. Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Так, в силу приписів ч. 4 ст. 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки внаслідок закінчення строку дії договору (тобто 31.12.2020 р.) відпали підстави для виконання відповідачем зобов`язань за цим договором (ч. 1 ст. 631 ЦК України), відповідно з вказаного моменту отримані відповідачем на виконання договору спірні кошти є такими, що утримуються відповідачем без достатніх правових підстав. Адже, відповідачем не були надані відповідні послуги на вказану суму.

Виходячи з викладеного та з огляду на припинення укладеного між сторонами договору, на виконання якого позивачем було перераховано спірну суму, суд вважає обґрунтованими доводи про необхідність повернення спірної суми коштів. Адже, підставою для перерахування позивачем передоплати на спірну суму була укладена сторонами додаткова угода № 2 від 03.12.2019 р. до договору № 57 від 13.11.2019 р., яка встановлювала відповідне зобов`язання позивача. Однак, у зв`язку з припиненням цього договору відбулось безпідставне набуття грошових коштів відповідачем. Тобто підстава, на якій відповідач набув вказані кошти, відпала, а на спірну суму цих коштів відповідачем не були надані обумовлені вказаним договором послуги, тим самим отриману відповідачем передоплату не освоєно.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку про виникнення у відповідача зобов`язання повернути позивачу спірну суму грошових коштів в розмірі 300350,00 грн., що були останнім перераховані відповідачу як передоплату за вищевказаним договором № 57 від 13.11.2019 р.

Ті обставини, що позивачем не були наведені відповідні правові підстави для стягнення спірної суми коштів, суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі N 338/180/17 (провадження N 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі N 905/1926/16 (провадження N 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі N 569/17272/15-ц (провадження N 14-338цс18), від 01 жовтня 2019 року у справі N 910/3907/18 (провадження N 12-46гс19). Відтак, застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги Профспілки працівників Южненської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація морського порту «Южний» ) про стягнення з фізичної особи-підприємця Слободянюк Ірини Олександрівни про стягнення 300350,00 грн., що є сумою передоплати.

Щодо вимог позивача про стягнення нарахованих 3% річних в сумі 5196,06 грн. та інфляційних втрат в сумі 8773,92 грн. суд зазначає наступне.

Виходячи з системного аналізу законодавства, обов`язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Слід зазначити, що виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.

Відтак, виходячи із положень ст. 625 ЦК України, обов`язок сплати боржником боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних, виникає лише за умови прострочення боржником виконання грошового зобов`язання.

Таким чином, за ствердженнями позивача, порушення відповідачем термінів повернення сплаченої позивачем суми попередньої оплати в розмірі 300350,00 грн. стало підставою для нарахування відповідачу 5196,06 грн. - 3% річних та 8773,92 грн. інфляційних втрат.

Водночас, як встановлено господарським судом, спірний договір № 57 від 13.11.2019 р. не містить положення про автоматичне повернення виконавцем послуг суми сплаченої замовником попередньої оплати у разі ненадання таких послуг виконавцем та не встановлює іншого строку для такого повернення.

У силу ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки положеннями цих статей не визначена форма пред`явлення вимоги кредитором, тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову. При цьому волевиявлення щодо виконання боржником відповідного обов`язку має бути вчинено кредитором в активній однозначній формі такої поведінки, доведеної до відома боржника.

Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з листами-вимогами від 25.06.2020 р. вих. № 201-18/116, від 22.09.2020 р. вих. № 201-18/155 та від 03.12.2020 р. вих. № 201-18/184 про повернення сплаченої суми попередньої оплати за надані послуги в розмірі 300350,00 грн. Однак, враховуючи встановлення судом чинності договору № 57 від 13.11.2019 р. до 31.12.2020 р., відповідно у відповідача були відсутні підстави для повернення сплаченої позивачем вказаної суми попередньої оплати в розмірі 300350,00 грн. в період дії спірного договору. Таким чином, після закінчення терміну дії договору, а саме з 01.01.2021 р. у позивача виникли підставі вимагати повернення перерахованої суми передоплати, а така вимога позивачем була заявлена саме шляхом подання позовної заяви до суду - 21.01.2021 р.

Проте, як вбачається із розрахунку заявлених позивачем до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, останнім здійснено їх нарахування за період з 22.06.2020 р. по 22.01.2021 р. - 3% річних та з 22.06.2020 р. по 15.01.2021 р. - інфляційних втрат. Враховуючи наведене та подання позову до суду лише 21.01.2021 р., суд вважає, що відповідачем не було допущено прострочення виконання вказаного грошового зобов`язання, адже його наявність судом встановлено саме за результатами розгляду справи.

Таким чином, враховуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача нарахованих 3% річних в сумі 5196,06 грн. та інфляційних втрат в сумі 8773,92 грн.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи надані позивачем докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Профспілки працівників Южненської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація морського порту «Южний» ) частково обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим підлягають частковому задоволенню.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось частково на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що дорівнює 4505,25 грн. (300350,00 грн. х 4714,80 грн./ 314319,98 грн.).

В И Р І Ш И В:

1. Позов Профспілки працівників Южненської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація морського порту «Южний» ) до фізичної особи-підприємця Слободянюк Ірини Олександрівни про стягнення заборгованості в загальній сумі 314319,98 грн. задовольнити частково.

2. СТЯГНУТИ з фізичної особи-підприємця Слободянюк Ірини Олександрівни ( АДРЕСА_1 ; ідент. код НОМЕР_1 ) на користь Профспілки працівників Южненської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація морського порту «Южний» ) (65481, Одеська область, м. Южне, вул. Берегова, буд. 11; код ЄДРПОУ 38771056; п/р НОМЕР_2 у відділенні ПАТ «Креді Агріколь Банк» , МФО 300614) заборгованість в сумі 300350/триста тисяч триста п`ятдесят/грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 4505/чотири тисячі п`ятсот п`ять/грн. 25 коп.

3. В задоволені решти вимог Профспілки працівників Южненської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація морського порту «Южний» ) до фізичної особи-підприємця Слободянюк Ірини Олександрівни відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 29 квітня 2021 р.

Суддя В.С. Петров