Рішення

від 11.07.2024 по справі 924/404/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"11" липня 2024 р. Справа № 924/404/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., при секретарі судового засідання Лежніній Я.С., розглянувши матеріали заяви про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б.Хмельницького м. Хмельницький

до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "АССА" м. Хмельницький

про стягнення 96 703,09грн.

Представники сторін:

від позивача - Киданчук А.Б., згідно довіреності.

від відповідача - Афадєєв В.В., згідно ордеру.

У судовому засіданні 11.07.2024 відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

ВСТАНОВИВ:

У судовому засіданні 25.06.2024 Господарським судом Хмельницької області проголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі №924/404/24, яким позов Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б.Хмельницького до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "АССА" про стягнення 96703,09грн. задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "АССА" (29000, вул. Кам`янецька, буд. 38, кв. 21, м. Хмельницький, код ЄДРПОУ 34769471) на користь Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького (29000, вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, код ЄДРПОУ 14321481) 6306,72 грн. (шість тисяч триста шість грн. 72 коп.) пені та 197,42 грн. (сто дев`яносто сім грн. 42 коп.) витрат зі сплати судового збору. У стягненні 16817,92 грн. пені та 73 578,45 грн. штрафу відмовлено.

01.07.2024 до суду надійшла заява представника ТОВ "Будівельна компанія "АССА" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення із позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25000,00 грн.

Ухвалою суду від 01.07.2024 заяву ТОВ "Будівельна компанія "АССА" про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду в судовому засіданні на 10год. 11 липня 2024 року. Позивачу запропоновано подати письмову позицію з приводу заяви про ухвалення додаткового рішення, копію якої направити іншій стороні, докази про що надати суду.

03.07.2024 представником позивача подано до суду заперечення на клопотання (заяву) представника відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, де останній зазначив, що 10.06.2024 року відповідачем було подано відзив на позовну заяву, але попереднього розрахунку суми судових витрат (суми витрат на професійну правничу допомогу), які очікується понести у зв`язку із розглядом справи не було зазначено. Вказав, що у акті про надання правової допомоги від 28.06.2024 відсутній детальний опис робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, зокрема не зазначено витраченого часу, ціни на відповідні види робіт, що ставить під сумнів, чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмета спору. Вважає, що покладення на позивача витрат по оплаті правничої допомоги, зазначеної у абзацах 1,2 пункті 2 акту не відповідає критерію розумності, обґрунтованості та є безпідставним, оскільки вказані види послуг, є одним і тим же видом послуг та охоплюються таким поняттям, як "підготовка відзиву на позовну заяву" (абзац 3 пункту 2 акту). Просить відмовити у заяві представника відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі №924/404/24.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.07.2024 підтримав подану ним заяву про ухвалення додаткового рішення.

Представник позивача в судовому засіданні 11.07.2024 заперечив проти задоволення заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення.

Дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, судом враховується, що відповідно до вимог статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, згідно з пунктом третім частини першої, судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України „Про адвокатуру і адвокатську діяльність Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 19.02.2020 року у справі №910/16223/18.

За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Отже, у розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 19.08.2020р. у справі 3910/7520/19, постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України. Аналогічний висновок викладений у додатковій постанові Верховного Суду від 19.07.2021 року у справі №910/16803/19.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, постановах Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №379/1418/18 та від 23.11.2020 у справі №638/7748/18.

У додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зробила такі висновки: 1) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21); 2) розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу; 3) саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (пункт 44).

Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 09.12.2021 року у справі №904/3550/21.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Аналогічний висновок міститься у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №910/906/18.

На підтвердження витрат на професійну допомогу відповідачем надано: договір про надання правової допомоги №б/н від 04.06.2024, укладену між ТОВ "Будівельна компанія "АССА" (Замовник) та адвокатом Афадєєвим Віталієм Вікторовичем (Виконавець); Акт про надання правової допомоги від 28.06.2024.

Відповідно до пунктів 1.1. договору, замовник доручає, а виконавець бере на себе надання замовнику правової допомоги - комплексу платних юридичних послуг, до складу яких входять: надання усних та письмових консультацій, складання відповідних процесуальних документів (позовних заяв, заяв, клопотань, скарг тощо), представництво інтересів замовника у правоохоронних органах, судах першої, апеляційної та інших інстанцій, а за необхідності - у інших органах, підприємствах, установах, організаціях, а також надання інших юридичних послуг, необхідних для виконання поставлених замовником завдань.

Згідно з пунктом 3.1. договору, вартість послуг виконавця визначається у актах про надання правової допомоги, які підписуються сторонами.

Оплата наданих послуг здійснюється замовником протягом 5-ти календарних днів з моменту підписання акту про надання правової допомоги в безготівковому або готівковому порядку (пункт 3.2. договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений відтиском їх печаток.

28.06.2024 між сторонами підписано Акт про надання правової допомоги про наступне:

1. Виконавець згідно з умовами договору про надання правової допомоги від 04 червня 2024 року. (далі - Договір) надав, а замовник прийняв надану йому правову допомогу - комплекс платних юридичних послуг, пов`язаних із захистом інтересів замовника у судовій справі №924/404/24 за позовом Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "АССА" про стягнення 96703,09 грн. штрафних санкцій за договором №621-23 про надання послуг за державні кошти від 30.10.2023.

2. Детальний опис послуг, що були надані виконавцем за вказаним договором:

- попереднє консультування замовника щодо правового регулювання спірних відносин, ознайомлення із наданими ним документами, розробка правової позиції щодо захисту прав та інтересів замовника в суді, аналіз судової практики у аналогічних справах;

- подання до Господарського суду Хмельницької області клопотання (заяви) про надання доступу до електронної справи №924/404/24 та здійснення ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді;

- підготовка та подання до Господарського суду Хмельницької області відзиву на позовну заяву Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького про стягнення 96703,09 грн. штрафних санкцій за договором №621-23 про надання послуг за державні кошти від 30.10.2023 (разом із клопотанням про поновлення строку на подання відзиву та доказів на підтвердження заперечень відповідача проти позову);

- підготовка та подання до суду клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи (із клопотанням про поновлення пропущеного з поважних причин процесуального строку на подання доказів);

- подання до суду клопотання про долучення до матеріалів справи письмових пояснень директора ТОВ "Будівельна компанія "АССА" Кукурудзи О.І. від 21.06.2024;

- безпосередня участь як представника відповідача в судових засіданнях Господарського суду Хмельницької області по розгляду справи №924/404/24, що відбулися 10.06.2024, 18.06.2024, 25.06.2024.

3. Загальна вартість перерахованої вище правової допомоги виконавця за домовленістю сторін (п.3.1. договору) становить 25000 (двадцять п`ять тисяч) грн. 00 коп.

4. Претензій до змісту та якості наданої правової допомоги у замовника немає.

Акт підписаний сторонами та скріплений відтиском їх печаток.

Також, в матеріалах справи наявний Ордер на надання правничої (правової) допомоги ТОВ "Будівельна компанія "АССА" на підставі договору №б/н від 04.06.2024 у Господарському суді Хмельницької області адвокатом Афадєєвим Віталієм Вікторовичем від 04.06.2024.

З матеріалів справи вбачається, що заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді від 05.06.2024, відзив на позовну заяву від 10.06.2024, клопотання про долучення доказів від 18.06.2024, додаткові пояснення у справі від 24.06.2024, підписані представником відповідача - адвокатом Афадєєвим Віталієм Вікторовичем.

Окрім того, представник відповідача - адвокат Афадєєв Віталій Вікторович приймав участь в судових засіданнях по справі №924/404/24 - 10.06.2024, 18.06.2024 та 25.06.2024.

Вказані матеріали є належними доказами (належно оформлені) того, що відповідачу надано професійну правничу допомогу у даній справі адвокатом Афадєєвим Віталієм Вікторовичем, згідно відповідного договору, що в силу ст. 126 ГПК України свідчить про обґрунтованість поданої заяви та необхідність відшкодування відповідачу понесених витрат на професійну правничу допомогу (враховуючи, що позов задоволений частково).

Згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75 - 79 ГПК України.

Відповідно до положень статей 1, 26, 27, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, відповідачем згідно з вимогами статті 74 Господарського процесуального кодексу України, доведено надання йому послуг правової допомоги під час розгляду справи №924/404/24 у Господарському суді Хмельницької області.

Виходячи зі змісту положень частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Верховний Суд у постанові від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18 вказав, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

З урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, предмет спору, ураховуючи критерії співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, пояснень та значимості таких дій у справі, беручи до уваги заперечення позивача, суд вважає, що зазначені представником відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн. є завищеними, та дійшов висновку про стягнення цих витрат у розмірі 12000,00грн.

Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 123, 129, 232, 240, 244, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Стягнути з Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького (29000, вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, код ЄДРПОУ 14321481) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "АССА" (29000, вул. Кам`янецька, буд. 38, кв. 21, м. Хмельницький, код ЄДРПОУ 34769471) - 12000,00 грн. (дванадцять тисяч гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу адвоката по справі №924/404/24.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складений та підписаний 12.07.2024.

СуддяМ.Є. Муха

Віддруковано 1 примірник до матеріалів справи.

Позивачу та відповідачу направлено до Електронних кабінетів в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.