Постанова

від 17.09.2024 по справі 924/404/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 року Справа № 924/404/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Саврій В.А. , суддя Миханюк М.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику представників сторін апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Господарського суду Хмельницької області від 25 червня 2024 року (повний текст складено 05.07.2024) та на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 11 липня 2024 року (повний текст складено 12.07.2024) у справі №924/404/24 (суддя Муха М.Є.)

за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "АССА"

про стягнення 96 703,09 грн

Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до частин 2, 10 статті 270 та частини 13 статті 8 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 25 червня 2024 року у справі №924/404/24 позов ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "АССА" про стягнення 96 703,09 грн задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "АССА" на користь Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького 6306,72 грн пені та 197,42 грн витрат зі сплати судового збору.

У стягненні 16 817,92 грн пені та 73 578,45 грн штрафу відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Хмельницької області від 11 липня 2024 року у справі №924/404/24 присуджено до стягнення з Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "АССА" 12000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Не погоджуючись з прийнятими судом першої інстанції рішеннями, ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення та додаткове рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задоволити повністю, а в задоволенні заяви представника відповідача від 01.07.2024 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення Господарським судом Хмельницької області норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Господарського суду Хмельницької області від 25 червня 2024 року та на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 11 липня 2024 року у справі №924/404/24. Встановлено відповідачу строк для подання до суду відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) апелянту копії відзиву та доданих до нього документів протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження, з урахуванням положень статті 263 Господарського процесуального кодексу України. Роз`яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до абз.1 ч.10 ст.270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами ч.13 ст.8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абз.2 ч.10 ст.270 ГПК України).

Враховуючи те, що ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги підлягає здійсненню у порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржувані рішення та додаткове рішення місцевого господарського суду законними та обгрунтованими, а тому просить залишити їх без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Колегія суддів, розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, рішення та додаткове рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 30 жовтня 2023 року між Національною академією Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (замовник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "АССА" (виконавець/відповідач) укладено договір №621-23 (далі - договір) про надання послуг за державні кошти, у відповідності до пункту 1.1. якого, виконавець зобов`язувався надати послуги поточного ремонту покрівлі будівлі 17/104 (код ДК 021:2015:45260000-7 (покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи) в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 3.1. договору визначено, що послуги, які є предметом договору повинні бути надані виконавцем в період з дня підписання цього договору до 01 грудня 2023 року, відповідно до графіку надання послуг (додаток 1).

Згідно з пунктом 4.1. договору, платником за цим договором є Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Оплата за фактично надані послуги здійснюється на підставі акту наданих послуг. Загальна вартість послуг, що підлягає наданню за цим договором становить 1051120 гривень 76 копійок (один мільйон п`ятдесят одна тисяча сто двадцять гривень 76 копійок без ПДВ).

Пунктом 5.2.1. договору визначено, що виконавець зобов`язаний своєчасно та якісно надавати послуги, зазначені в п. 2.1. договору та у відповідності до графіка надання послуг (додаток 1). Термін надання послуг до 01.12.2023 року.

Відповідно до п.6.4. договору, у разі порушення строків надання послуги, виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості послуги з якої допущено прострочення за кожен день такого прострочення, а за прострочення понад 20 (двадцять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості та замовник має право на розірвання договору в односторонньому порядку з вказаних підстав.

Замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку (відмовитись від договору), надіславши виконавцю повідомлення за 10 (десять) днів, у разі якщо виконавець надає послуги за цим договором настільки повільно, що закінчення їх у встановлений сторонами строк стає явно неможливим (відставання від Графіка надання послуг (додаток 1) більше ніж на 20 (двадцять) календарних днів) (п.6.5. договору).

Замовник має право ініціювати розірвання договору, якщо виконавець допустив відставання темпів надання послуг від передбачених графіком на 20 (двадцять) днів (п.6.6. договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2023 року (п.9.1. договору).

Договір підписаний представниками сторін та скріплений відтисками їх печаток.

Також сторонами підписано Додаток 1 до договору №621-23 від 30.10.2023 "Графік надання послуг" на поточний ремонт покрівлі будівлі 17/104, виконання робіт згідно якого здійснюється у листопаді 2023 року - до 30.11.2023.

Договірна ціна, підписана сторонами договору, на поточний ремонт покрівлі будівлі 17/104, що здійснюється в 2023 році склала 1051,12076 тис. грн.

24.11.2023 ТОВ "БК "АССА" звернулося до НА ДПС України ім. Б.Хмельницького з листом №1/29, в якому просило продовжити термін виконання робіт за договором №621-23 - до 20.12.2023 в зв`язку зі складним технологічним процесом та нестабільними погодними умовами. На листі наявний напис "Отримав", підпис та дата 24.11.2023.

Листом Вих. №1/31д від 07.12.2023 ТОВ "БК "АССА" направлено НА ДПС України ім. Б.Хмельницького: Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3) та Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2В), де товариство просило здійснити прийняття фактично наданих послуг та провести їх оплату відповідно до умов договору №621-23. На листі наявний напис "Отримав", підпис та дата 07.12.2023.

Також в матеріалах справи містяться надані позивачем Акт приймання виконаних будівельних робіт №1 та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2023 року по договору №621-23 від 30.10.2023 на суму 997211,57 тис.грн., Акт приймання виконаних будівельних робіт №2 та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2023 року по договору №321-23 від 30.10.2023 на суму 53,90659 тис.грн. Вказані Акти та Довідки підписані замовником та підрядником без зауважень/заперечень, дата підписання зазначена 23.12.2023.

Відповідачем також долучено до матеріалів справи вищевказані Акти та Довідки, у яких дата підписання - 23.12.2023 проставлена тільки навпроти підпису замовника.

23.12.2023 між представниками сторін підписано протокол виїзної наради щодо внесення змін в обсяги виконання робіт на об`єкті "Поточний ремонт покрівлі будівлі 17/104", що здійснюється в 2023 році, де зазначено, що зміни, які викладені в протоколі не справлять негативного впливу на технічну сторону об`єкта поточного ремонту та не призведуть до збільшення загальної кошторисної вартості. Вирішили: підрядній організації виконати вказані роботи у межах договірної ціни.

Згідно платіжних інструкцій №26/12/2023, 27.12.2023 НА ДПСУ ім. Б.Хмельницького перераховано ТОВ "БК "АССА" 53906,59 грн та 997211,57 грн за послуги з пот.рем. покрівлі буд. 17/104 за договором №621-23 від 30.10.2023.

27.12.2023 Національною академією на адресу відповідача надіслано лист №006.1.3/10714-23-Вих, яким останнього було повідомлено, що у відповідності до п.5.2.1. договору термін надання послуг сплив 01.12.2023. Керуючись пунктами 6.4. та 9.6. договору, у відповідності до ст.651 Цивільного кодексу України та ст.188 Господарського кодексу України вищезазначений договір вважається розірваним в односторонньому порядку з 28.12.2023. Згідно Звіту про виконання договору про закупівлю UA-2023-10-13-012633-а, строк дії договору про закупівлю 30.10.2023 - 28.12.2023, сума оплати за договором - 1051118,16 грн, причини розірвання договору - відповідно до п. 4.2.1., 5.4. та 8.6 Договору, згідно ст. 651 ЦКУ та ст. 188 ГКУ.

05.01.2024 позивачем на адресу відповідача направлено претензію № 06.1.3/98-24-Вих, у якій Національна академія просила на виконання пункту 6.4. договору сплатити пеню в сумі 96703, 09 грн.

Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді.

Враховуючи викладене, ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) звернулася до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "АССА" 96 703,09 грн, з яких: 23 124,64 грн пені за період з 02.12.2023 по 23.12.2023 та 73578,45 грн 7% штрафу, нарахованих за прострочення виконання робіт за договором про надання послуг за державні кошти №621-23 від 30.10.2023.

Місцевий господарський суд, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Нормами ст.627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як вже зазначалося вище, 30.10.2023 між Національною академією Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "АССА" укладено договір №621-23 про надання послуг за державні кошти, відповідно до пункту 1.1. якого виконавець зобов`язувався надати послуги поточного ремонту покрівлі будівлі 17/104 (код ДК 021:2015:45260000-7 (покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи) в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до ст.837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до п.9.1 договору сторони погодили, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2023 року.

З пункту 5.2.1. договору вбачається, що виконавець зобов`язаний своєчасно та якісно надавати послуги, зазначені в п. 2.1. договору та у відповідності до графіка надання послуг (додаток 1). Термін надання послуг до 01.12.2023 року.

З Додатку №1 Графік надання послуг до договору №621-23 від 30.10.2023, термін виконання робіт по договору визначено листопад 2023 року.

Згідно з пунктом 4.1. договору платником за цим договором є Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Оплата за фактично надані послуги здійснюється на підставі акту наданих послуг. Загальна вартість послуг, що підлягає наданню за цим договором становить 1051120 гривень 76 копійок (один мільйон п`ятдесят одна тисяча сто двадцять гривень 76 копійок без ПДВ).

Згідно ст.ст. 526, 527 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що у разі, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов`язання.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.11.2023 ТОВ "БК "АССА" звернулося до НА ДПС України ім. Б.Хмельницького з листом №1/29, де просило продовжити термін виконання робіт за договором №621-23 - до 20.12.2023, в зв`язку з складним технологічним процесом та нестабільними погодними умовами. На листі наявний напис "Отримав", підпис та дата 24.11.2023.

Листом Вих. №1/31д від 07.12.2023 відповідачем передано представнику позивача Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3), та Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2В), де товариство просило здійснити прийняття фактично наданих послуг та провести їх оплату відповідно до умов договору №621-23. На листі наявний напис "Отримав", підпис та дата 07.12.2023.

В подальшому, Акт приймання виконаних будівельних робіт №1 та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2023 року по договору №621-23 від 30.10.2023 на суму 997211,57 тис.грн., Акт приймання виконаних будівельних робіт №2 та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2023 року по договору №321-23 від 30.10.2023 на суму 53,90659 тис.грн. були підписані позивачем без зауважень та заперечень - 23.12.2023.

Як вбачається, позивач у позовній заяві стверджує, що відповідач виконав свої договірні зобов`язання з порушенням терміну встановленого пунктами 3.1. та 5.2.1. договору №621-23 від 30.10.2023 на двадцять два дні, а відтак просить стягнути з останнього 23 124,64 грн пені за період прострочення з 02.12.2023 по 23.12.2023 та 73 578,45 грн штрафу, нарахованих у відповідності до вимог п.6.4 договору.

Однак, судом приймаються до уваги доводи відповідача у справі про те, що роботи за договором №621-23 від 30.10.2023 були виконані раніше, що підтверджується переданими листом Вих.№1/31д від 07.12.2023 представнику позивача ОСОБА_1 документами, а саме: довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3), та актами приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2В), про що свідчить відмітка на вказаному листі Вих.№1/31д від 07.12.2023 "Отримав", з підписом ОСОБА_1 та датою 07.12.2023.

При цьому, посилання скаржника на те, що уся вхідна документація, яка надходить до Національної академії, реєструється в системі електронного документообігу Держприкордонслужби, про що на документі ставиться відповідна відмітка з вхідним номером та датою реєстрації, тоді як така відмітка на листі Вих.№1/31д від 07.12.2023 відсутня, колегія суддів вважає безпідставними оскільки, на документах долучених до матеріалів справи, а саме: Акті обстеження об`єкта будівництва (опис об`єкта) від 17.10.2023, на кожній сторінці договору №621-23 від 30.10.2023 та на звороті (Погоджено), на звороті Додатку №1 до договору №621-23 від 30.10.2023 "Графік надання послуг" (Погоджено) проставлений підпис з зазначенням прізвища ОСОБА_1 та посади - начальник відділення, ідентичний підпису проставленому на листі №1/31д від 07.12.2023.

Такі висновки для суду є очевидними з огляду на графічне виконання досліджуваних підписів.

Суд зауважує, що підпис фізичної особи на певному документі є відображенням формалізованої волі цієї особи та передбачає власноручне нанесення особистого підпису у відповідних реквізитах документів. Суд розуміє особистий підпис як власноручно виконаний зразок почерку, що дозволяє ідентифікувати особу, що його виконала, а також відображає певну презумпцію походження документу від конкретної особи. Підпис фізичної особи має індивідуальні та повторювані ознаки, що проявляються при кожному його відтворенні. Така наявність індивідуальних та повторюваних ознак є очевидною для сторонніх спостерігачів, що дозволяє щоразу проводити верифікацію особи та вчиненої нею відповідної дії (підпис на документі). Кожна особа, що проставляє особистий підпис на документі, таким чином підтверджує своє волевиявлення. При цьому, такий механізм "підтвердження особистим підписом" дає змогу використовувати особисті підписи у повсякденному житті без застосування спеціальних знань щодо належності певного підпису тій чи іншій особі.

З огляду на таку природу особистого підпису фізичної особи, суд переконаний, що має спроможність самостійно оцінити транскрипційну спорідненість та схожість підпису ОСОБА_1 , що виконаний на листі Вих.№1/31д від 07.12.2023, із підписом, що виконаний на Акті обстеження об`єкта будівництва (опис об`єкта) від 17.10.2023, на кожній сторінці договору №621-23 від 30.10.2023 та на звороті (Погоджено), на звороті Додатку №1 до договору №621-23 від 30.10.2023 "Графік надання послуг" (Погоджено), та зробити узагальнений висновок щодо приналежності такого підпису ОСОБА_1 .

Судом враховується, що згідно п.2.3 тендерної документації для процедури "Відкриті торги (з особливостями)" за предметом закупівлі "Поточний ремонт покрівлі будівлі 17/104", особою відповідальною за предмет закупівлі визначено - ОСОБА_1.

При цьому, посилання апелянта на те, що питання про належність підписів одній і тій же самій особі відносяться до предмету почеркознавчої експертизи, є необґрунтованим, оскільки позивач не заявляв клопотання про призначення такої експертизи у справі, як і не зазначив жодних заперечень щодо факту отримання Національною академією документів (довідок та актів), які були додатками до листа відповідача від 07.12.2023 з вих. №1/31д.

Також позивачем ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду не надано доказів іншого моменту (дати) отримання таких документів, як і не надано пояснень щодо наявності цих документів у нього (з огляду на заперечення їх отримання).

Колегія суддів зазначає, що факт можливого нездійснення реєстрації вищевказаного листа (з додатками) в системі документообігу Національної академії посадовою особою позивача знаходиться поза межами компетенції відповідача (тобто не залежить від його волі та не може ставитися йому в провину).

Відповідно до ч.1 ст.882 ЦК України, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття.

Однак, в даному випадку, після отримання 07.12.2023 вищезазначених документів (довідок та актів) позивачем (замовником) тривалий час відбувалася процедура їх внутрішнього погодження та візування посадовими особами Національної академії, що підтверджується відповідними відмітками (підписами цих осіб) на звороті цих документів.

Отже, та обставина, що датою підписання керівником (ректором) Національної академії документів щодо приймання виконаних за договором будівельних робіт стало 23.12.2023, не залежала від відповідача - ТОВ "Будівельної компанії "АССА", яке повністю виконало свої договірні зобов`язання станом на 07.12.2023.

З поміж іншого, з матеріалів справи вбачається, що 24.11.2023 відповідач добросовісно звернувся до позивача з листом №1/29, та просив продовжити термін виконання робіт за договором №621-23 - до 20.12.2023, у зв`язку з складним технологічним процесом та нестабільними погодними умовами, лист також був отриманий ОСОБА_1, про що свідчить його підпис на документі, проте був проігнорований позивачем.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що датою виконання робіт за договором №621-23 від 30.10.2023 є 07.12.2023, а затягування підписання Актів приймання виконаних робіт до 23.12.2023 сталося внаслідок дій позивача, а саме, через внутрішні процедури погодження та візування Академії, що не може ставитися в провину відповідачу.

За таких обставин, відповідачем прострочено термін надання послуг за договором №621-23 від 30.10.2023 на шість днів.

Виходячи зі змісту ст.ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, зокрема, за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до п.6.4. договору сторони погодили, що у разі порушення строків надання послуги, виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості послуги з якої допущено прострочення за кожен день такого прострочення, а за прострочення понад 20 (двадцять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості та замовник має право на розірвання договору в односторонньому порядку з вказаних підстав.

Оскільки матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем умов договору щодо строків надання послуг (виконано роботи з простроченням на шість днів) та зважаючи, що п.6.4 договору передбачена майнова відповідальність, суд першої інстанції здійснивши перерахунок пені з урахуванням вищевикладених обставин щодо періоду прострочення, правомірно задоволив пеню в розмірі 6306,72 грн.

У стягненні 16 817,92 грн пені та 73 578,45 грн штрафу суд першої інстанції відмовив правомірно, оскільки їх нараховано та, відповідно, пред`явлено до стягнення безпідставно.

При цьому, доводи скаржника про те, що відповідачем не було надано належних доказів щодо наявності та причин виникнення та підтвердження форс-мажорних обставин (погані погодні умови), як цього вимагає чинне законодавство, колегією суддів до уваги не беруться, оскільки відповідач не посилався на наявність будь-яких форс-мажорних обставин в обґрунтування своєї правової позиції. Не містить висновків про наявність форс-мажорних обставин і оскаржуване рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Хмельницької області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Щодо апеляційної скарги на додаткове рішення, то колегія суддів зазначає наступне.

Так, рішенням Господарського суду Хмельницької області від 25 червня 2024 року у справі №924/404/24 позов ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "АССА" про стягнення 96 703,09 грн задоволено частково. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "АССА" на користь Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького 6 306,72 грн пені та 197,42 грн витрат зі сплати судового збору. У стягненні 16 817,92 грн пені та 73 578,45 грн штрафу відмовлено.

01.07.2024 до суду надійшла заява представника ТОВ "Будівельна компанія "АССА" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення із позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн.

03.07.2024 представником позивача подано до суду заперечення на заяву представника відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в яких просить суд відмовити у її задоволенні.

Місцевий господарський суд, розглянувши заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються дані вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду даної заяви, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про наявність правових підстав для її часткового задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Частинами 1,3 ст.123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст.15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст.16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом з тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст. 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 ГПК України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини 5 статті 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Тобто критерії, визначені частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини 4 статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Беручи до уваги те, що висновки "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи", суд вважає, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Подібна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №908/3182/20, від 30.11.2020 у справі №922/2869/19.

Як вбачається, відповідачем на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу до справи надано копії договору про надання правової допомоги від 04.06.2024, укладеного між ТОВ "Будівельна компанія "АССА" (замовник) та адвокатом Афадєєвим Віталієм Вікторовичем (виконавець), Акту про надання правової допомоги від 28.06.2024.

Відповідно до п.1.1. договору, замовник доручає, а виконавець бере на себе надання замовнику правової допомоги - комплексу платних юридичних послуг, до складу яких входять: надання усних та письмових консультацій, складання відповідних процесуальних документів (позовних заяв, заяв, клопотань, скарг тощо), представництво інтересів замовника у правоохоронних органах, судах першої, апеляційної та інших інстанцій, а за необхідності - у інших органах, підприємствах, установах, організаціях, а також надання інших юридичних послуг, необхідних для виконання поставлених замовником завдань.

Згідно з пунктом 3.1. договору, вартість послуг виконавця визначається у актах про надання правової допомоги, які підписуються сторонами.

Оплата наданих послуг здійснюється замовником протягом 5-ти календарних днів з моменту підписання акту про надання правової допомоги в безготівковому або готівковому порядку (п.3.2. договору).

28.06.2024 між сторонами підписано Акт про надання правової допомоги про наступне:

1. Виконавець згідно з умовами договору про надання правової допомоги від 04 червня 2024 року (далі - Договір) надав, а замовник прийняв надану йому правову допомогу - комплекс платних юридичних послуг, пов`язаних із захистом інтересів замовника у судовій справі №924/404/24 за позовом Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "АССА" про стягнення 96703,09 грн штрафних санкцій за договором №621-23 про надання послуг за державні кошти від 30.10.2023.

2. Детальний опис послуг, що були надані виконавцем за вказаним договором:

- попереднє консультування замовника щодо правового регулювання спірних відносин, ознайомлення із наданими ним документами, розробка правової позиції щодо захисту прав та інтересів замовника в суді, аналіз судової практики у аналогічних справах;

- подання до Господарського суду Хмельницької області клопотання (заяви) про надання доступу до електронної справи №924/404/24 та здійснення ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді;

- підготовка та подання до Господарського суду Хмельницької області відзиву на позовну заяву Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького про стягнення 96703,09 грн штрафних санкцій за договором №621-23 про надання послуг за державні кошти від 30.10.2023 (разом із клопотанням про поновлення строку на подання відзиву та доказів на підтвердження заперечень відповідача проти позову);

- підготовка та подання до суду клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи (із клопотанням про поновлення пропущеного з поважних причин процесуального строку на подання доказів);

- подання до суду клопотання про долучення до матеріалів справи письмових пояснень директора ТОВ "Будівельна компанія "АССА" Кукурудзи О.І. від 21.06.2024;

- безпосередня участь як представника відповідача в судових засіданнях Господарського суду Хмельницької області по розгляду справи №924/404/24, що відбулися 10.06.2024, 18.06.2024, 25.06.2024.

3. Загальна вартість перерахованої вище правової допомоги виконавця за домовленістю сторін (п.3.1. договору) становить 25000 (двадцять п`ять тисяч) грн. 00 коп.

4. Претензій до змісту та якості наданої правової допомоги у замовника немає.

Акт підписаний сторонами та скріплений відтиском їх печаток.

Також, в матеріалах справи наявний Ордер на надання правничої (правової) допомоги ТОВ "Будівельна компанія "АССА" на підставі договору №б/н від 04.06.2024 у Господарському суді Хмельницької області адвокатом Афадєєвим Віталієм Вікторовичем від 04.06.2024.

З матеріалів справи вбачається, що заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді від 05.06.2024, відзив на позовну заяву від 10.06.2024, клопотання про долучення доказів від 18.06.2024, додаткові пояснення у справі від 24.06.2024, підписані представником відповідача - адвокатом Афадєєвим Віталієм Вікторовичем.

Окрім того, представник відповідача - адвокат Афадєєв Віталій Вікторович приймав участь в судових засіданнях по справі №924/404/24 - 10.06.2024, 18.06.2024 та 25.06.2024.

Вказані матеріали є належними доказами (належно оформлені) того, що відповідачу надано професійну правничу допомогу у даній справі адвокатом Афадєєвим Віталієм Вікторовичем, згідно відповідного договору, що в силу ст.126 ГПК України свідчить про обґрунтованість поданої заяви та необхідність відшкодування відповідачу понесених витрат на професійну правничу допомогу (враховуючи, що позов задоволений частково).

Разом з тим, проаналізувавши надані відповідачем в обґрунтування розміру адвокатських витрат документи, здійснивши аналіз доводів відповідача, а також співмірності заявленого останнім розміру витрат на правничу допомогу із складністю справи та виконаним адвокатом обсягом робіт (наданих послуг на суму 25 000,00 грн), керуючись в тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи (пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц), колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг (з огляду на на часткове задоволення позовних вимог та зважаючи на обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для вирішення спору), не відповідають критерію розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, а відтак розумним розміром судових витрат на правову допомогу, понесених позивачем при розгляді даної справи є 12 000,00 грн, що відповідає принципам господарського судочинства, зокрема - забезпеченню дотримання балансу інтересів сторін.

При цьому, доводи скаржника, що судом першої інстанції при розподілі судових витрат не враховано вимоги ч.4 ст.129 ГПК України, колегією суддів до уваги не беруться, оскільки місцевим господарським судом відшкодовано відповідачу судових витрат в розмірі 12 000,00 грн, що є меншим при їх розрахунку пропорційно задоволеним позовним вимогам згідно ч.4 ст.129 ГПК України - 23 370,00 грн (25000,00 - 6,52% (відсоток задоволених позовних вимог).

Суд першої інстанції дійшовши висновку про часткове задоволення заяви відповідача встановив, що заявлені до стягнення витрати на правничу допомогу є неспіврозмірними з критеріями розумності і обґрунтованості таких витрат, та скористався, з посиланням на частину п`яту статті 129 ГПК України, правом суду не присуджувати (не розподіляти) стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, врахувавши при цьому недоведення доказами їх фактичності, неминучості, необхідності саме в тому розмірі, який відповідач та адвокат обумовили, а також врахувавши часткове задоволення позовних вимог у даній справі.

Відповідно до ч.1ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення та додаткового рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 25 червня 2024 року та додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 11 липня 2024 року у справі №924/404/24 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Миханюк М.В.