УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №276/12/24 Головуючий у 1-й інст. Бобер Д.О.
Категорія 16 Доповідач Борисюк Р. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2024 року
Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Борисюка Р.М.,
суддів Павицької Т.М., Трояновської Г.С.,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Житомирі цивільну справу № 27612/24 за позовом керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Хорошівської селищної ради до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 адвоката Чепурного Олександра Анатолійовича на ухвалу Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 08 травня 2024 року, постановлену під головуванням судді Бобер Д.О., у селищі Хорошів,
в с т а н о в и в :
У січні 2024 року керівник Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Хорошівської селищної ради звернувся з позовом в якому просив витребувати у ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 2га зкадастровим номером1821183600:04:002:1009,що розташована за межами населених пунктів Хорошівської селищної ради Житомирської області та стягнути судові витрати.
Ухвалою Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 04 січня 2024 року відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче засідання.
29 березня 2024 року представник ОСОБА_2 адвокат Чепурний О.А. подав зустрічну позовну заяву, у якій просив поновити пропущений процесуальний строк на подання зустрічної позовної заяви та визнати ОСОБА_2 добросовісним набувачем спірної земельної ділянки.
Клопотання про поновлення строку для подання зустрічної позовної заяви мотивував тим, що ОСОБА_2 не має юридичної освіти, своєчасно не міг визначитися із належним способом захисту своїх майнових прав, угоду з адвокатом укладено лише 10 березня 2024 року для ознайомлення з матеріалами справи, вивчення судової практики та визначення належного способу захисту, що потребувало значний час.
Ухвалою Володарсько-Волинськогорайонного судуЖитомирської областівід 08травня 2024року у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 про поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви відмовлено. Зустрічну позовну заяву повернуто заявнику.
У поданій апеляційній скарзі адвокат Чепурний О.А. просить її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.
Зазначає, що вказана ухвала не відповідає вимогам чинного процесуального законодавства та підлягає скасуванню, оскільки судом не були враховані доводи щодо об`єктивних причин пропуску процесуального строку для подачі зустрічної позовної заяви, що призвело до формальної відмови у поновленні пропущеного строку для її подачі.
Також, місцевий суд не врахував те, що Радою суддів України 02 березня 2022 року було надано Рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану.
Ухвалами Житомирського апеляційного суду від 31 травня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та справу призначено до розгляду.
У поданому відзиві, заступник керівника Коростишівської окружної прокуратури просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу місцевого суду, як таку, що постановлена з дотриманням норм процесуального права, - залишити без змін.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України ( частина 1 статті 368 ЦПК України).
За правилом пункту 10 частини 1 статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк.
Відповідно до частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені впунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи наведене, розгляд справи здійснюється без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною 5 статті 268, статті 381 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав відповідачу строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Враховуючи характер спірних правовідносин між сторонами, предмет доказування, зважаючи на конкретні обставини у справі, які не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, оскільки в матеріалах справи містяться докази, надані сторонами, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне розглядати справу у порядку письмового провадження без участісторін.
Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
У відповідності до положень статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, одними із основних засад цивільного судочинства визначено розумність строків розгляду справи судом та рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом.
Згідно із частиною 1статті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
На підставістатті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом частини 5 статті 12 ЦПКУкраїни, на суд покладається обов`язок щодо сприяння всебічному і повному з`ясуванню обставин справи шляхом роз`яснення особам, які беруть участь у справі, їх прав та обов`язків, попередження про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяння здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених законом.
Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на розгляд своєї справи у суді, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий судовий розгляд.
Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими ЦПК України, у порядку: наказного провадження, позовного провадження (загального а бо спрощеного), окремого провадження (частина 2 статті 19 ЦПК України).
Відповідно до статті 191 ЦПК України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати до суду відзив на позовну заяву.
Згідно статей 193, 194 цього Кодексу відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, у разі порушення таких вимог зустрічна позовна заява ухвалою суду повертається заявнику.
Відповідно до матеріалів справи первісний позов було подано 03 січня 2024 року.
04 січня 2024 року ухвалою Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 10-00 годину 30 січня 2024 року і відповідачу встановлено 15-денний строк для подання відзиву на позовну заяву з дня вручення копії ухвали.
Матеріалами справи стверджується, що ОСОБА_2 станом на 29 січня 2024 року отримав ухвалу про відкриття провадження, отже з цього дня почав свій відлік строк на подання відзиву та при необхідності зустрічного позову.
Із порушенням встановленого законом процесуального строку, зустрічний позов було подано тільки 29 березня 2024 року.
Ухвалою від 08 травня 2024 року судом першої інстанції відмовлено у поновленні строку на подання зустрічного позову і зустрічний позов повернуто заявнику.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції у даному випадку, оскільки суд правомірно розпорядився своїми дискреційними повноваженнями та прийняв правильне рішення з метою процесуальної економії розгляду справи та дотримання розумних строків її розгляду.
Статтею 126 ЦПК України встановлено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом, згідно статті 127 цього Кодексу суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, без повідомлення учасників справи.
Право особи на поновлення процесуального строку та дискреційні повноваження суду з цього питання не є абсолютними, строк може бути поновлений тільки у випадку, коли він був пропущений з поважних причин, якими можуть виступати обставини, що об`єктивно перешкоджали особі, яка має право на вчинення відповідної процесуальної дії, вчасно її вчинити.
Заявлене представником ОСОБА_2 клопотання посилань на такі обставини не містить, саме по собі його обґрунтування тим, що ОСОБА_2 не має юридичної освіти, своєчасно не міг визначитися з належним способом захисту своїх майнових прав, угоду з адвокатом укладено лише 10 березня 2024 року, з огляду на їх неодноразові звернення до суду електронним зв`язком не може бути достатньою підставою для поновлення пропущеного строку.
Необхідно зазначити, що безпідставне поновлення пропущеного строку суперечитиме такому основному принципу цивільного судочинства, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом.
Тому, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, і наголошує на тому, що повернення зустрічного позову не позбавляє ОСОБА_2 , передбаченого статтею 4 ЦПК України, права на звернення до суду, оскільки він може подати відповідний позов у загальному порядку.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не містять обґрунтованих посилань на норми процесуального права чи обставини у справі, які б могли бути підставами для задоволення її вимог, скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції у відповідності до положень статті 375 ЦПК України - без змін.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Чепурного Олександра Анатолійовича залишити без задоволення, а ухвалу Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 08 травня 2024 року без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий Судді
Суд | Житомирський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.07.2024 |
Оприлюднено | 15.07.2024 |
Номер документу | 120341327 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні