Ухвала

від 11.07.2024 по справі 911/2794/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 911/2794/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Білоус В.В., Огороднік К.М.,

за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,

представників учасників справи:

скаржника - Герасименко М.В.,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп Фінанс Груп" - Рудь Г.І.,

арбітражного керуючого - Гаман О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Уповноваженої особи засновників (учасників) боржника - генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" Зазулі Івана Миколайовича

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2024 (колегія суддів у складі: Остапенко О.М. - головуючий, Сотніков С.В., Копитова О.С.)

та ухвалу Господарського суду Київської області від 17.10.2023 (суддя Наріжний С.Ю.)

у справі №911/2794/21

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вінстар" (який є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю "Буддевелопмент Київ")

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бориспільський комбікормовий завод"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Хід розгляду справи

1. У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа №911/2794/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Буддевелопмент Київ" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Бориспільський комбікормовий завод" (далі - ТОВ "Бориспільський комбікормовий завод"), прийнята до розгляду ухвалою суду від 22.09.2021.

2. Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.09.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Бориспільський комбікормовий завод"; введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Ніколаєву І.В.; попереднє засідання призначено на 23.11.2021, вирішено інші процедурні питання у справі.

3. 28.10.2021 до господарського суду надійшла заява Акціонерного банку "Укргазбанк" (далі - АБ "Укргазбанк") про визнання грошових вимог до боржника у сумі 258532628,05 грн.

4. 06.06.2022 до господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал" (далі - ТОВ "Інтер Вей Капітал") про заміну кредитора, а саме АБ "Укргазбанк" на ТОВ "Інтер Вей Капітал".

5. Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.06.2022 заяву ТОВ "Інтер Вей Капітал" про заміну кредитора задоволено. Замінено кредитора АБ "Укргазбанк" на нового кредитора ТОВ "Інтер Вей Капітал". Заяву АБ "Укргазбанк" задоволено. Визнано грошові вимоги ТОВ "Інтер Вей Капітал" до ТОВ "Бориспільський комбікормовий завод" у сумах: 4540,00 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 12798988,05 грн - 6 черга задоволення вимог кредиторів; 245733640,00 грн - позачергово, як забезпечені.

6. Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.10.2022 замінено кредитора ТОВ "Інтер Вей Капітал" на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімп Фінанс Груп" (далі - ТОВ "Олімп Фінанс Груп") щодо кредиторських вимог до боржника у сумах: 4540,00 грн - 1 черга; 12798988,05 грн - 6 черга; 245733640,00 грн - позачергово, як забезпечені.

7. Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.10.2022 надано дозвіл ТОВ "Олімп Фінанс Груп" на погашення вимог забезпеченого кредитора ТОВ "Олімп Фінанс Груп" за рахунок нерухомого майна боржника, що є предметом забезпечення (звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію) за договорами, перерахованими в цій ухвалі.

8. Постановою Господарського суду Київської області від 08.11.2022 визнано банкрутом ТОВ "Бориспільський комбікормовий завод" та відкрито його ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено арбітражного керуючого Гамана О.М.; вирішено інші процедурні питання у справі.

Стислий виклад вимог заяв кредитора та уповноваженої особи боржника

9. У квітні 2023 року до суду надійшла заява ТОВ "Олімп Фінанс Груп" про зменшення кредиторських вимог.

10. У червні 2023 до суду надійшла заява представника Уповноваженої особи засновників (учасників) боржника (далі - Уповноважена особа боржника) про визнання погашеними грошових вимог ТОВ "Олімп Фінанс Груп" та зобов`язання ліквідатора вчинити дії.

11. ТОВ "Олімп Фінанс Груп" зазначає, що сума боргу була зменшена за рахунок іпотечного майна, яке належало ТОВ "Бориспільський комбікормовий завод" шляхом задоволення вимог іпотекодержателя та прийняття на баланс ТОВ "Олімп Фінанс Груп" нерухомого майна та за рахунок звернення стягнення на рухоме майно, яке належало ТОВ "Бориспільський комбікормовий завод".

12. Вартість майна була визначена ТОВ "Олімп Фінанс Груп" за результатом проведеної суб`єктом оціночної діяльності незалежної оцінки, про що до матеріалів справи додано копії відповідних звітів. Загальна вартість рухомого та нерухомого майна, яке було прийняте ТОВ "Олімп Фінанс Груп" на баланс в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Бориспільський комбікормовий завод" складає 139947544,00 грн + 4726118,96 грн + 2867283,19 грн + 52099,34 грн = 147593045,49 грн.

13. При цьому кредитор зауважив, що ТОВ "Олімп Фінанс Груп" звернув стягнення тільки за трьома договорами застави рухомого майна та за іпотечним договором. Звернення стягнення за договором наступної застави №407/2020/КОД-КБ-ГКД-З3 (транспортні засоби) від 12.11.2020, предметом якого є транспортні засоби, не відбувалося.

14. ТОВ "Олімп Фінанс Груп" вважає, що оскільки визнаний розмір забезпечених вимог ТОВ "Олімп Фінанс Груп" до боржника становить 245733640,00 грн, за результатом звернення стягнення на рухоме та нерухоме майно банкрута було звернено стягнення на майно загальною вартістю 147593045,49 грн, залишок непогашених забезпечених вимог ТОВ "Олімп Фінанс Груп" становить 98140594,51 грн (245733640,00 грн - 147593045,49 грн).

15. Заперечуючи проти вказаної заяви ТОВ "Олімп Фінанс Груп" про зменшення кредиторських вимог, представник Уповноваженої особи боржника поставив під сумнів обґрунтованість проведеної незалежної оцінки, яка була використана ТОВ "Олімп Фінанс Груп" під час звернення стягнення на заставне майно.

16. Водночас представник Уповноваженої особи боржника надав альтернативний звіт про незалежну оцінку ринкової вартості цілісного майнового комплексу ТОВ "Бориспільський комбікормовий завод", відповідно до якого ринкова вартість об`єкта оцінки становить 293234172,00 грн.

17. У зв`язку з наведеним представник Уповноваженої особи боржника вважає, що за рахунок звернення стягнення на вказане майно боржника заборгованість ТОВ "Комплекс Агромарс" за генеральним кредитним договором та додатковим договором була погашена в повному обсязі, і навіть із надлишком.

18. За таких обставин представник Уповноваженої особи боржника стверджує про необґрунтованість поданої заяви ТОВ "Олімп Фінанс Груп" про зменшення кредиторських вимог у визначених розмірах, оскільки такі вимоги є погашеними у повному обсязі, внаслідок чого має бути зроблена відповідна відмітка в реєстрі вимог кредиторів про повне погашення грошових вимог ТОВ "Олімп Фінанс Груп".

19. Тими самими обставинами і доводами обґрунтована заява Уповноваженої особи боржника про визнання погашеними грошових вимог ТОВ "Олімп Фінанс Груп" та зобов`язання ліквідатора вчинити дії.

Стислий виклад ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

20. Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.10.2023 задоволено заяву ТОВ "Олімп Фінанс Груп" про зменшення кредиторських вимог ТОВ "Олімп Фінанс Груп" (як правонаступника АБ "Укргазбанк") до боржника до розміру 4540,00 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 12798988,05 грн - 6 черга задоволення вимог кредиторів; 98140594,51 грн. - позачергово, як забезпечені; відмовлено у задоволенні заяви Уповноваженої особи боржника про визнання погашеними грошових вимог ТОВ "Олімп Фінанс Груп" та зобов`язання ліквідатора вчинити дії.

21. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2024 ухвалу Господарського суду Київської області від 17.10.2023 залишено без змін.

22. Судові рішення мотивовано тим, що доводи Уповноваженої особи боржника про необґрунтованість визначеної оцінки заставного майна під час процедури звернення ТОВ "Олімп Фінанс Груп" стягнення на майно, спростовуються наявними у справі доказами.

23. Господарські суди дійшли висновку про відсутність підстав для визнання погашеними грошових вимог ТОВ "Олімп Фінанс Груп" в повному обсязі та зобов`язання ліквідатора вчинити дії щодо внесення до реєстру вимог кредиторів відомостей про повне погашення вимог ТОВ "Олімп Фінанс Груп" у зв`язку з необґрунтованістю доводів Уповноваженої особи боржника щодо незгоди з визначеною ТОВ "Олімп Фінанс Груп" вартістю заставного майна під час процедури звернення стягнення.

24. Враховуючи, що ТОВ "Олімп Фінанс Груп" було частково звернено стягнення на предмети забезпечення, господарські суди дійшли висновку про те, що залишок непогашених забезпечених вимог ТОВ "Олімп Фінанс Груп" до боржника становить 98140594,51 грн (245733640,00 грн - 147593045,49 грн).

25. З огляду на все викладене, господарські суди задовольнили заяву ТОВ "Олімп Фінанс Груп" про зменшення кредиторських вимог ТОВ "Олімп Фінанс Груп" до ТОВ "Бориспільський комбікормовий завод" до розміру 4540,00 грн - 1 черга; 12798988,05 грн - 6 черга; 98140594,51 грн - позачергово, як забезпечені.

Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

26. Уповноважена особа боржника (далі - скаржник) звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 17.10.2023, постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2024, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

27. Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає п. 1, п. 3, п. 4 ч. 2 ст. 287, п. 3 ч. 3 ст. 310 ГПК України.

28. Так, скаржник вважає, що господарські суди попередніх інстанцій під час розгляду справи не врахували висновки Верховного Суду, які викладені у постановах від 09.07.2020 у справі №910/26972/14, від 25.05.2021 у справі №915/684/14 щодо застосування ч. 1 ст. 3 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), абз. 2 п. 1 , п. 8, п. 9 п. 14 Розділу ІІІ "Ведення реєстру" вимог до форми та порядку ведення реєстру вимог кредиторі в у справах про банкрутство (неплатоспроможність), затверджених наказом Міністерства юстиції України від 17.08.2020 №2778/5.

29. Скаржник зауважує, що у випадку повного або часткового погашення кредиторських вимог відомості про кредитора не підлягають вилученню (усуненню) з відповідного Реєстру. В цьому випадку до Реєстру вноситься інформація про погашення, розмір погашення кредиторських вимог, підстави внесення інформації про погашення кредиторських вимог.

30. Скаржник з посиланням на наведені правові позиції Верховного Суду вважає, що саме на арбітражного керуючого покладено обов`язок щодо внесення змін до реєстру та виключення кредиторських (грошових) вимог зі складу реєстру вимог кредиторів, тобто суд не має повноважень втручатись в діяльність арбітражного керуючого і вести реєстр кредиторських вимог, а тому заява ТОВ "Олімп Фінанс Груп" про зменшення кредиторських вимог була спрямована на внесення змін до реєстру. У зв`язку з цим вирішення даної заяви не належало до компетенції Господарського суду Київської області, адже саме на арбітражного керуючого покладений обов`язок з внесення змін до реєстру вимог кредиторів.

31. Також скаржник зазначає, що господарські суди не врахували висновки Верховного Суду, які викладені у постановах від 04.09.2019 у справі №904/8354/16, від 14.07.2021 у справі №902/834/20, від 13.08.2021 у справі №917/1196/19, від 30.09.2021 у справі №927/110/18, від 14.01.2021 у справі №905/1055/19 щодо застосування приписів ст.ст. 98-99 ГПК України у подібних правовідносинах.

32. На думку скаржника, господарські суди попередніх інстанцій не дотрималися принципу рівності усіх учасників процесу, адже суди фактично без жодних обґрунтувань відхилили надані скаржником документи про ринкову вартість комплексу, що розташований за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Привокзальна, 46, при цьому взято до уваги аналогічні документи, що були надані до матеріалів справи ТОВ "Олімп Фінанс Груп".

33. Скаржник вказує, що господарські суди необґрунтовано відхилили його клопотання про призначення судових експертиз, в результаті чого не було встановлено дійсної ринкової вартості майна, на яке ТОВ "Олімп Фінанс Груп" (як правонаступника АБ "Укргазбанк") було звернуто стягнення та, та відповідно, не встановлено дійсного залишку заборгованості ТОВ "Бориспільський комбікормовий завод" перед ТОВ "Олімп Фінанс Груп".

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

34. Відзиви від учасників справи до Верховного Суду не надійшли.

35. 10.06.2025 до Верховного Суду від Уповноваженої особи засновників надійшли клопотання та заява про зупинення касаційного провадження у справі №911/2794/21 за касаційною скаргою Уповноваженої особи засновників на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2024 та ухвалу Господарського суду Київської області від 17.10.2023 до набрання законної сили рішення у справі №911/2794/21 (911/2037/23) за позовом Уповноваженої особи засновників до ТОВ "Олімп Фінанс Груп", ТОВ "Бориспільський комбікормовий завод" за участю третіх осіб про визнання вимог кредитора погашеними та про відшкодування перевищення вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог.

36. Клопотання та заява обґрунтовані тим, що ухвалою Північного апеляційного господарського від 16.04.2014 у справі №911/2794/21(911/2037/23) призначено комплексну судову експертизу (оціночно-будівельну експертизу та товарознавчу експертизу), результати якої можуть вплинути на розгляд справи, що переглядається.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

37. Предметом касаційного перегляду у цій справі є судові рішення місцевого господарського суду та апеляційного господарського суду про зменшення грошових вимог одного з кредиторів до боржника та відмови у задоволенні заяви Уповноваженої особи боржника про визнання погашеними в повному обсязі грошових вимог цього ж кредитора до боржника та зобов`язання ліквідатора вчинити дії.

38. Проте першочергово слід відповісти на питання стосовно можливості перегляду у касаційному порядку ухвали господарського суду першої інстанції про зменшення грошових вимог одного з кредиторів до боржника та відмови у задоволенні заяви Уповноваженої особи боржника про визнання погашеними в повному обсязі грошових вимог цього ж кредитора до боржника та зобов`язання ліквідатора вчинити дії, яка залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції.

39. Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

40. Пункт 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

41. Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

42. При цьому, як визначено у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України", право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг на рішення.

43. У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

44. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №925/308/18 зазначено, що здійснюючи тлумачення положень Конвенції Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях указав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права (рішення від 28.05.1985 у справі "Ашингдейн проти Великої Британії" (Ashingdane v. the. UnitedKingdom). Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання в її права (рішення від 04.12.1995 у справі "Белле проти Франції" (Bellet v. France).

45. У рішенні Конституційного Суду України від 21.07.2021 №5-р(ІІ)/2021 (справа №3-173/2018 (1186/18, 77/19) Конституційний Суд України зауважив, що "Із набранням чинності Законом №1401 до основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України). Тобто за чинним конституційним правопорядком апеляційний перегляд має здійснюватися щодо кожної справи, яку оскаржено в апеляційному порядку, а в частині касаційного оскарження рішення суду обсяг права на таке оскарження змінено з права касаційного оскарження всіх рішень, крім випадків, встановлених законом, на право касаційного оскарження судового рішення лише у визначених законом випадках. Обґрунтування саме такого підходу в частині касаційного оскарження судового рішення міститься в пояснювальній записці до проєкту Закону України про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) (реєстр. №3524), ухваленого як Закон №1401, де зазначено, що "встановлення законом виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, дасть змогу побудувати ефективну судову систему, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов`язкове судове рішення".

46. Конституційний Суд України у вказаному рішенні також дійшов висновку, що з урахуванням міжнародних актів (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року), які є частиною національного законодавства, а отже, обов`язковими до виконання, та практики їх застосування заснування касаційних судів та встановлення в національному праві права на касаційне оскарження рішення суду не визнаються обов`язковими. Вирішення цих питань належить до сфери внутрішнього регулювання кожної держави, яка має право це унормувати на власний розсуд, керуючись доктриною "простору обдумування" [a margin of appreciation]."

47. Отже, вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

48. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

49. Кодекс України з процедур банкрутства №2597-VIII набрав чинності 21.04.2019, а введено його в дію з 21.10.2019.

50. Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України (ч. 1 ст. 2 КУзПБ).

51. Частинами 1, 3 ст. 9 КУзПБ (в редакції з 15.04.2023) передбачено, що ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

52. В апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Кодексом.

53. Відповідно до ч. 3 ст. 9 КУзПБ у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

54. Наведений в ч. 3 ст. 9 КУзПБ перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами (висновок судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 20.05.2021 у справі №922/3369/19 та в ухвалі від 24.05.2023 у справі №910/18250/16).

55. Водночас, в зазначеному переліку судових рішень у справі про банкрутство (неплатоспроможність), що підлягають касаційному оскарженню, відсутня судова ухвала про зменшення кредиторських вимог одного з кредиторів до боржника та відмови у задоволенні заяви Уповноваженої особи боржника про визнання погашеними в повному обсязі грошових вимог цього ж кредитора до боржника та зобов`язання ліквідатора вчинити дії, яка залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції.

56. Отже, положеннями КУзПБ не передбачено можливості оскарження в касаційному порядку постанови апеляційного суду, прийнятої за результатом апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції щодо зменшення кредиторських вимог одного з кредиторів до боржника та відмови у задоволенні заяви Уповноваженої особи боржника про визнання погашеними в повному обсязі грошових вимог цього ж кредитора до боржника.

57. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 20.03.2023 №2971-ІХ ч. 3 ст. 9 КУзПБ, зокрема, змінено щодо касаційного оскарження рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

58. Верховний Суд зазначає, що приписи ч. 3 ст. 9 КУзПБ (зі змінами, внесеними згідно із Законом від 20.03.2023 №2971-ІХ) щодо касаційного оскарження судових рішень, що були прийняті за результатом розгляду заяв поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) кореспондуються з положеннями ст. 7 КУзПБ, якими, зокрема передбачено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

59. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі №918/335/17 виснувала, що судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи:

1) перша група стосується розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення (розумій також і відсторонення) керуючого санацією, ліквідатора тощо.

2) друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, у межах справи про банкрутство, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване Кодексом України з процедур банкрутства, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у ГПК України.

60. Визначені ч. 2 ст. 7 КУзПБ спори розглядаються та вирішуються судом у відокремленому позовному провадженні за правилами ГПК України. Судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій за результатами розгляду заяв, скарг, клопотань, поданих в межах основного провадження у справі про банкрутство, розглядаються судом без застосування усіх стадій судового розгляду, притаманних виключно розгляду справ позовного провадження. Такий підхід повністю відображає конструкції ст.ст. 7, 9 КУзПБ щодо порядку розгляду як основної справи про банкрутство, так і спорів, стороною в яких є боржник, які хоча і вирішуються в межах основної справи про банкрутство, проте є справами позовного провадження, відокремленими від основної справи про банкрутство. Таке розмежування є цілком виправданим з точки зору того, що справи відокремленого позовного провадження мають різний суб`єктний склад сторін спору, предмети і підстави позову, розглядаються та вирішуються господарським судом із застосуванням усього інструментарію позовного провадження, на відміну від спрощеного порядку розгляду заяв, скарг і клопотань в основній справи про банкрутство (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/97/20).

61. Наведене свідчить, що законодавцем з метою встановлення порядку оскарження постанов апеляційних господарських судів, прийнятих за результатами перегляду рішень місцевих господарських судів, ухвалених відповідно до приписів ст. 7 КУзПБ у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) при розгляді спорів, стороною в яких є боржник, у касаційному порядку, ч. 3 ст. 9 КУзПБ доповнено (згідно з Законом від 20.03.2023 №2971-ІХ) положеннями щодо можливості касаційного оскарження судових рішень, що були прийняті за результатом розгляду заяв поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність). Подібний висновок наведено в ухвалах Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №910/18376/20, від 10.08.2023 у справі №917/202/21(917/1433/22).

62. Отже, зазначена норма також не поширює можливість касаційного перегляду судових рішень про зменшення кредиторських вимог одного з кредиторів до боржника та відмови у задоволенні заяви Уповноваженої особи боржника про визнання погашеними в повному обсязі грошових вимог цього ж кредитора до боржника.

63. У цьому зв`язку, Верховний Суд відхиляє помилкові доводи скаржника, що судові рішення, які він оскаржує, відносяться до рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

64. Близька за змістом правова позиція викладена в ухвалі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.10.2023 у справі №922/4460/21.

65. Отже, у цій справі касаційна подана на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.

66. При цьому, Верховний Суд вважає також помилковими доводи скаржника про те, що судове рішення першої інстанції відноситься до ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, оскільки як зазначено вище, саме ухвалою Господарського суду Київської області від 07.06.2022 визнано грошові вимоги ТОВ "Інтер Вей Капітал" до ТОВ "Бориспільський комбікормовий завод" у сумах: 4540,00 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 12798988,05 грн - 6 черга задоволення вимог кредиторів; 245733640,00 грн - позачергово, як забезпечені, а ухвалою Господарського суду Київської області від 11.10.2022 замінено кредитора ТОВ "Інтер Вей Капітал" на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімп Фінанс Груп" (далі - ТОВ "Олімп Фінанс Груп") щодо кредиторських вимог до боржника у сумах: 4540,00 грн - 1 черга; 12798988,05 грн - 6 черга; 245733640,00 грн - позачергово, як забезпечені.

67. Водночас предметом касаційного перегляду не є зазначена ухвала господарського суду Київської області від 07.06.2022 та прийнята за наслідком її перегляду постанова господарського суду апеляційної інстанції.

68. Крім того, відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 47 КУзПБ за результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

69. Верховний Суд враховує, що положення ст.ст. 287 та 296 ГПК України не передбачають закриття касаційного провадження з наведених підстав, але в разі здійснення касаційного перегляду зазначених постанови та ухвали про зменшення кредиторських вимог одного з кредиторів до боржника та відмови у задоволенні заяви Уповноваженої особи боржника про визнання погашеними в повному обсязі грошових вимог цього ж кредитора, суд касаційної інстанції буде діяти не як "суд встановлений законом" в розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду неодноразово, зокрема в ухвалі від 27.11.2018 у справі №910/4647/18 та постанові від 10.12.2018 у справі №910/9883/17, викладав висновки щодо необхідності закриття касаційного провадження у випадку відкриття касаційного провадження за скаргою на рішення, яке не підлягає перегляду в касаційному порядку.

70. З огляду на викладене, з метою забезпечення єдності та стабільності судової практики, забезпечення передбачуваності застосування правових норм Верховний Суд дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Уповноваженої особи боржника на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2024 та ухвалу Господарського суду Київської області від 17.10.2023, оскільки оскаржувані судові рішення не підлягають касаційному оскарженню відповідно до ч. 3 ст. 9 КУзПБ.

71. У зв`язку з викладеним клопотання та заява скаржника про зупинення касаційного провадження у справі №911/2794/21 до набрання законної сили рішення у справі №911/2794/21 (911/2037/23) за позовом Уповноваженої особи засновників до ТОВ "Олімп Фінанс Груп", ТОВ "Бориспільський комбікормовий завод" за участю третіх осіб про визнання вимог кредитора погашеними та про відшкодування перевищення вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог, задоволенню не підлягають.

72. Додатково Верховний Суд враховує, що рішенням Господарського суду Київської області від 21.11.2023 у справі №911/2794/21(911/2037/23) за позовом Уповноваженої особи засновників (учасників) боржника - генерального директора ТОВ "Комплекс Агромарс" Зазулі І.М. до відповідача-1 ТОВ "Олімп Фінанс Груп" та відповідача-2 ТОВ "Бориспільський комбікормовий завод", за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ПрАТ "Бориспільський експериментальний комбікормовий завод", за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ТОВ "Комплекс Агромарс" про визнання вимог кредитора погашеними та про відшкодування перевищення вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог у задоволенні позову відмовлено повністю.

73. На даний час це рішення переглядається в суді апеляційної інстанції, який ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2024 призначив у справі №911/2794/21(911/2037/23) комплексну судову експертизу (оціночно-будівельну експертизу та товарознавчу експертизу), проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, а ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2024 зупинено апеляційне провадження у справі №911/2794/21(911/2037/23) на рішення Господарського суду Київської області від 21.11.2023 на час проведення судової експертизи.

Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, статтею 9 Кодексу України з процедур банкрутства, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Уповноваженої особи засновників (учасників) боржника - генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" Зазулі Івана Миколайовича на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2024 та ухвалу Господарського суду Київської області від 17.10.2023 у справі №911/2794/21.

Ухвала набирає законної сили після її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Картере

Судді В. Білоус

К. Огороднік