Ухвала

від 12.07.2024 по справі 915/1487/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 липня 2024 року

м. Київ

Справа № 915/1487/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Артикус Плюс"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 у справі

за позовом Миколаївської міської ради

до: 1) Приватного підприємства "Техбудінвест", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Артикус Плюс"

про скасування свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права власності та припинення права власності, зобов`язання усунути перешкодити у користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

28.06.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Артикус Плюс" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 (повний текст складено 15.04.2024), ухвалену за результатами перегляду рішення Господарського суду Миколаївської області від 11.12.2023 у справі № 915/1487/21. Вказана касаційна скарга була подана 27.06.2024 до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд".

Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Артикус Плюс", Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із частинами 2, 3 статті 288 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 цього Кодексу.

Повний текст постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 складено 15.04.2024, тому відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України останнім днем її оскарження з урахуванням вихідного дня було 06.05.2024.

Проте Товариство з обмеженою відповідальністю "Артикус Плюс" подало касаційну скаргу 27.06.2024, тобто поза межами 20-денного строку, встановленого частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України для подання касаційної скарги.

У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Артикус Плюс" заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Обґрунтовуючи причини пропуску строку на касаційне оскарження, скаржник зазначає, що вперше подану касаційну скаргу було повернуто ухвалою Верховного Суду від 24.06.2024 у справі № 915/1487/21 у зв`язку з пропуском строку на усунення недоліків. Обґрунтовуючи причини пропуску строку на усунення недоліків, скаржник зазначає, що ухвала Верховного Суду від 22.05.2024 про залишення первісної касаційної скарги без руху дійсно надійшла в електронний кабінет підсистеми "Електронний суд" скаржника 22.05.2024, однак Товариство з обмеженою відповідальністю "Артикус Плюс" на теперішній час господарську діяльність не здійснює, а єдиним його працівником є директор, який працює без заробітної плати. За твердженням скаржника, у питаннях участі в розгляді судових справ Товариство з обмеженою відповідальністю "Артикус Плюс" цілком покладається на своїх представників - адвокатів. Водночас скаржник зазначає, що відносини з адвокатом Татаріновим В.П. щодо представництва інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Артикус Плюс" було розірвано 02.06.2024, на підтвердження чого скаржник додав до касаційної скарги копію додаткової угоди від 02.06.2024 до договору про надання правової (правничої) допомоги. Скаржник зазначає, що своєчасно не отримував відомості про рух своєї касаційної скарги та не відреагував на постановлення Верховним Судом ухвали від 22.05.2024. При цьому скаржник зазначає, що відразу після залучення до розгляду справи № 915/1487/21 іншого представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Артикус Плюс" - адвоката Бортика Р.О. 07.06.2024 вимоги ухвали Верховного Суду від 22.05.2024 було виконано. Посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22, скаржник зазначає, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Артикус Плюс" про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку, що підстави, викладені у ньому, є неповажними з огляду на таке.

Право господарського суду при вирішенні питання, що виникає у зв`язку із поновленням пропущеного процесуального строку, унормовується процесуальним законодавством. Зокрема, відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання або заяви про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Суд зазначає, що клопотання чи заява про поновлення процесуального строку має містити обґрунтування причин пропуску строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. До клопотання чи заяви повинні бути додані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Скаржник правильно зазначає, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Водночас колегія суддів зазначає, що при усуненні недоліків вперше поданої касаційної скарги з пропуском строку на 4 дні скаржником не було заявлено клопотання про поновлення такого строку з обґрунтуванням причин його пропуску. Тому вперше подану касаційну скаргу було повернуто на підставі статті 292 Господарського процесуального кодексу України. Посилання скаржника, наведені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, на те, що працівником його підприємства є лише директор та на припинення відносин із адвокатом свідчать про суб`єктивний характер причин пропуску строку на касаційне оскарження. При цьому скаржник не надав доказів того, що він не міг залучити іншого представника до участі у справі до закінчення строку на усунення недоліків вперше поданої касаційної скарги. Посилання скаржника на те, що він не отримував відомості про постановлення Верховним Судом ухвали від 22.05.2024 є безпідставним, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Артикус Плюс" у своєму ж клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження зазначає, що отримало цю ухвалу 22.05.2024. Наведене також підтверджується відомостями з Комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", згідно з якими вказану ухвалу було доставлено до електронного кабінету підсистеми "Електронний суд" скаржника 22.05.2024 о 17:56 год. Тому наведені скаржником обставини залежать від ефективної організації роботи на підприємстві, неналежне здійснення якої не може визнаватися поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження. Скаржник може на власний розсуд здійснювати організацію внутрішньої діяльності, залучати до участі у справі представників, однак несвоєчасне звернення із касаційною скаргою внаслідок таких заходів не ґрунтується на обставинах, які є непереборними та мають об`єктивний характер.

Отже, колегія суддів вважає, що скаржником не наведено причин пропуску строку на касаційне оскарження, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Колегія суддів зауважує, що норми Господарського процесуального кодексу України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати суду докази та доводити ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Крім того, процесуальним законом не передбачено, що після повернення касаційної скарги перебіг строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції розпочинається заново. Також не передбачено, що у разі повторного подання касаційної скарги учасник справи має безумовне право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Суд касаційної інстанції у кожному конкретному випадку повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Оскільки скаржником в обґрунтування поважності причин пропуску строку касаційного оскарження не наведено обставин, які були б об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення скаржника та були би пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення ним процесуальної дії, клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження визнається судом необґрунтованим.

Частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Артикус Плюс" необхідно подати клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та навести інші підстави, підтверджені належними доказами, для поновлення цього строку.

З огляду на викладене касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Артикус Плюс" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 у справі № 915/1487/21 залишається без руху на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали Товариству з обмеженою відповідальністю "Артикус Плюс" буде відмовлено у відкритті касаційного провадження за її касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 у справі № 915/1487/21 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Верховний Суд звертає увагу скаржника, що відповідно до частини 9 статті 42 Господарського процесуального кодексу України якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

Керуючись статтями 234, 235, 290, частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Артикус Плюс" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 у справі № 915/1487/21 залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак

До уваги учасників судового процесу!

Згідно з новою редакцією частин 5 - 9 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України від 29.06.2023 № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Разом з цим, суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Такі учасники справи також мають можливість ознайомитися з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль).