УХВАЛА
12 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 914/1422/23
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Дроботової Т. Б.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління проектами Акрополь»
на рішення Господарського суду Львівської області від 13.12.2023
та постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська фабрика скла, кераміки та скульптури»
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління проектами Акрополь»
за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національна спілка художників України
за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Львівська обласна організація Національної спілки художників України
про зобов`язання передати нерухоме майно, скасування державної реєстрації іншого речового права, скасування державної реєстрації обтяження та стягнення 1 000 000,00 грн,
та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Національної спілки художників України
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління проектами Акрополь»
за участю третьої особи -1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівська фабрика скла, кераміки та скульптури»
за участю третьої особи -2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Львівська обласна організація Національної спілки художників України
про зобов`язання передати нерухоме майно, скасування державної реєстрації іншого речового права, скасування державної реєстрації обтяження,
ВСТАНОВИВ:
28.06.2024 (подана 22.06.2024 засобами поштового зв`язку) до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління проектами Акрополь» (далі - скаржник) на рішення Господарського суду Львівської області від 13.12.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 у справі № 914/1422/23.
За наслідками перевірки матеріалів цієї касаційної скарги, суд залишає її без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Приписами частини 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:
пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;
пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;
пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
При цьому правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.
Водночас Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін.
Процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок визначити у касаційній скарзі конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, а тому право касаційного оскарження обмежено виключно тими підставами, які передбачені наведеними вище положеннями статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління проектами Акрополь» у касаційній скарзі хоча і зазначає про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та посилається на застосування норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах та на відсутність висновку Верховного Суду з питань застосування норм права у подібних правовідносинах, проте чітко не вказує підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, з посиланням на пункт (пункти) частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, на якій (яких) подається касаційна скарга.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За приписами підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, що діяла на час подачі позову, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (стаття 6 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 становить 2 684,00 грн.
За змістом підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду необхідно сплатити 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування (повернення) визначається вартістю майна (пункт 2 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України).
Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.12.2023, яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 позов задоволено повністю:
- зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління проектами Акрополь» передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Львівська фабрика скла, кераміки та скульптури» наступне нерухоме майно, яке знаходиться по вул. Мучній 32 у м. Львів, а саме: (1.) скульптурна майстерня літ. «В-1», загальною площею 411,3 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1020903846101); та (2.) будівлі та споруди, загальною площею 13491,9 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1020823246101), складовими частинами якого є: скульптурний цех Р-2, загальною площею 1575,8 кв.м., скульптурний цех Ф-2, загальною площею 731,9 кв.м., виробничий корпус Л-3, загальною площею 2293,8 кв.м., будівля, насосна Н-1, загальною площею 21,8 кв.м.; будівля, гаражі С-2, загальною площею 1951,8 кв.м.; будівля, адміністративний корпус Х-4, загальною площею 2491,7 кв.м.; будівля, котельня Т-2, загальною площею 532,4 кв.м.; будівля скляний цех А-3, загальною площею 751,0 кв.м.; будівля прохідна О-1, загальною площею 12,8 кв.м.; будівля склоцех У-3, загальною площею 850,5 кв.м.; будівля насосна П-1, загальною площею 15,7 кв.м.; будівля керамічний цех Б-3, загальною площею 2262,7 кв.м.,
- скасовано державну реєстрацію іншого речового права у виді: довірчого управління майном, номер запису про інше речове право: 16284513, яке було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління проектами Акрополь»,
- скасовано державну реєстрацію іншого речового права у виді: довірчого управління майном, номер запису про інше речове право: 16283153, яке було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління проектами Акрополь»,
- скасовано державну реєстрацію обтяження у виді: заборони на нерухоме майно, номер запису про обтяження: 16283203, яке було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна: будівлі та споруди, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1020823246101,
- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління проектами Акрополь» на користь Товариству з обмеженою відповідальністю «Львівська фабрика скла, кераміки та скульптури» 1 000 000,00 грн.
В задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору відмовлено повністю.
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 13.12.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Львівська фабрика скла, кераміки та скульптури» про зобов`язання передати нерухоме майно, скасування державної реєстрації іншого речового права, скасування державної реєстрації обтяження та стягнення 1 000 000,00 грн та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Тобто, зараз оскаржуються скаржником 3 вимоги не майнового характеру, тому судовий збір за зазначені вимоги не майнового характеру необхідно сплатити у сумі 16 104,00 грн (2 684,00 грн х 3 х 200/100). Та 2 вимоги майнового характеру (про зобов`язання передати нерухоме майно та стягнення 1 000 000,00 грн). За 1 майнову вимогу необхідно сплатити 30 000,00 грн судового збору (1 000 000,00 грн х 1,5) х 200%). Щодо другої майнової вимоги про зобов`язання передати нерухоме майно, суд зазначає наступне.
Статтею 289 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції, а отже, за відсутності відомостей у касаційній скарзі та судових рішеннях щодо визначення вартості спірного майна, Верховний Суд не може перевірити розрахунок розміру судового збору за подання відповідної касаційної скарги (у даному випадку суд не може перевірити розмір судового збору, сплачений за вимогу майнового характеру про зобов`язання передати нерухоме майно), виходячи з пункту 2 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України.
Скаржником до матеріалів касаційної скарги додано копію платіжної інструкції № 336 від 18.06.2024 про сплату судового збору у розмірі 126 976,00 грн.
Ураховуючи зазначене, зокрема те, що суд не може перевірити розрахунок розміру судового збору сплаченого судового збору, скаржник повинен надати докази на підтвердження вартості спірного майна та у разі необхідності доплатити судовий збір за подання касаційної скарги з урахуванням вартості спірного майна (1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), за наведеними нижче реквізитами:
-Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
-Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
-Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
-Код банку отримувача (МФО): 899998
-Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN):
UA288999980313151207000026007
-Код класифікації доходів бюджету: 22030102
-Судовий збір (Верховний Суд, 055)
-Призначення платежу: *;101.
Відповідно до частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.
Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом подачі нової (уточненої) редакції касаційної скарги із належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (із урахуванням змісту цієї ухвали), а також доказів надіслання нової редакції касаційної скарги іншим сторонам у справі та надати докази на підтвердження вартості спірного майна та у разі необхідності доказів про сплату (доплату) судового збору з визначеної вартості спірного майна за вимогу майнового характеру про зобов`язання передати спірне нерухоме майно.
У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.
Керуючись статтями 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління проектами Акрополь» на рішення Господарського суду Львівської області від 13.12.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 у справі № 914/1422/23 залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Б. Дроботова
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 12.07.2024 |
Оприлюднено | 15.07.2024 |
Номер документу | 120341856 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Дроботова Т.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні