Постанова

від 04.07.2024 по справі 463/8621/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 463/8621/22 Головуючий у 1 інстанції: Нор Н.В.

Провадження № 22-ц/811/1128/24 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2024 року м.Львів

Справа № 463/8621/22

Провадження № 22ц/811/1128/24

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Приколоти Т.І.,

суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.

секретар Іванова О.О.

з участю: ОСОБА_1

розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Личаківського районного суду м. Львова, ухвалене у м. Львові 19березня 2024року ускладі судді Нора Н.В., у справі за позовом ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконним і скасування рішення та зобов`язання до вчинення дій,-

встановив:

6 червня 2022 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконним та скасування рішення спільного засідання командування та житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15 листопада 2011 року (протокол №8) в частині зняття з квартирного обліку; зобов`язання відповідача поновити його на квартирному обліку військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей в черзі у списку станом на 15 листопада 2011 року із збереженням часу перебування на обліку з 30 квітня 2004 року у м.Львові в ЗРУ ДПС України. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 26 травня 2003 року згідно Наказу Державного Комітету у справах охорони державного кордону України №173-ос він був направлений для проходження військової служби в ІНФОРМАЦІЯ_3 - АДРЕСА_1 , призначений заступником командувача військ напряму з технічної частини, де був поставлений на квартирний облік в складі сім`ї з трьох осіб. 30 квітня 2004 року на підставі спільного рішення засідання командування та житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 (протокол №1) зарахований на квартирний облік для отримання житла у м.Львові в загальну гарнізонну чергу зі складом сім`ї (3 особи): він, дружина і син. 17 вересня 2004 року рішенням спільного засідання командування та житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 (протокол №3) йому надано службову квартиру АДРЕСА_2 до отримання ним постійної житлової площі без зняття з квартирного обліку. При цьому йому було видано ордер на вказане житло № НОМЕР_1 від 30 грудня 2004 року. Рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради №1287 від 17 грудня 2004 року квартирі надано статус службового житла. Зазначає, що у 2009-2012 році у квартиру в якості членів його (позивача) сім`ї вселені ідружина сина - ОСОБА_3 і онуки ОСОБА_4 2009 року народження, і ОСОБА_5 , 2012 року народження, які у цій квартирі зареєстровані. 24 жовтня 2011 року згідно Наказу Голови ДПС України №467-ос від 15 вересня 2011 року він (позивач) направлений для проходження військової служби в Східне регіональне управління ДПС України (м.Харків). Вказує, що нового житла не отримував, на квартирний облік не приймався, що стверджується довідкою СхРУ ДПС України №721/188 від 26 грудня 2016 року. У період з 31 травня 2014 року по 3 червня 2014 року, з 5 червня 2014 року по 9 червня 2014 року, з 12 червня 2014 року по 23 червня 2014 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції на території Луганської області. Стверджує, що отримав статус учасника бойових дій та відповідні пільги, є інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням військової служби, що підтверджується свідоцтвом про хворобу №379/321, довідкою МСЕК №352049 від 19 травня 2016 року. У складі його сім`ї син ОСОБА_6 , 1983 року народження, підполковник поліції, учасник бойових дій. Вказує, що наказом №424-ос від 7 листопада 2014 року він звільнений з військової служби в запас за станом здоров`я у зв`язку з захворюванням, пов`язаним із військовою службою за п.б ч.8 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок військову службу»; з 11 жовтня 2014 року виключений із списків особового складу регіонального управління. Стверджує, що 26 грудня 2011 року звернувся з рапортом до начальника ЗРУ ДПС України про розгляд питання зняття з квартири АДРЕСА_3 статусу «службова», оскільки на той час мав вислугу років 38 років 1 місяць 21 день. Вважає, що оскільки має вислугу 20 років і більше, то має право на отримання житла і на залишення на обліку до отримання ним постійного житла, в тому числі і в разі звільнення в запас чи відставку. Забезпечення військовослужбовців належним житлом за безперервну військову службу є певною соціальною допомогою. На засіданні Львівської гарнізонної житлової комісії ЗРУ ДПС України 26 квітня 2012 року у знятті з квартири статусу «службова» відмовлено. Вказує, що відповідач звертався до Франківського районного суду м.Львова з позовом про виселення його (позивача) та членів його сім`ї з вказаної квартири. Рішенням цього суду відмовлено в позові ІНФОРМАЦІЯ_1 . Просить позов задовольнити.

Рішенням Личаківського районного суду міста Львова від 19 березня 2024 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до Західного регіонального управління рішення та зобов`язання до вчинення дій.

Рішення суду оскаржує ОСОБА_2 . Вважає рішення суду незаконним, необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Вказує, що суд не надав оцінку тому факту, що переміщення позивача було вимушеним, до м. Харкова на постійне місце проживання він не переїжджав, залишився на квартирному обліку, не знімався з реєстрації за місцем проживання у квартирі АДРЕСА_3 , а в 2014 році був звільнений з військової служби в запас за станом здоров`я та був направлений на військовий облік до Львівського ОВК. Зазначає, що за новим місцем служби на квартирний облік зарахований не був та житла не одержував. Вважає безпідставним висновок суду про те, що службова квартира надана позивачу на час проходження служби в ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки таке визначення відсутнє в протоколах №8 від 15 листопада 2011 року та №3 від 26 квітня 2012 року. Вказує, що протокольне рішення №8 від 15 листопада 2011 року є незаконним як за змістом так і за процедурою його прийняття.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.

Встановлено, що 26 травня 2003 року згідно Наказу Державного Комітету у справах охорони державного кордону України №173-ос ОСОБА_2 направлений для проходження військової служби в ІНФОРМАЦІЯ_3 - АДРЕСА_1 , призначений заступником командувача військ напряму з технічної частини - начальником технічної частини.

Позивач зарахований на квартирний облік для отримання житла у м.Львові в загальну гарнізонну чергу зі складом сім`ї 3 особи, що вбачається з витягу із протоколу №1 від 30 квітня 2004 року спільного засідання командування та житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням спільного засідання командування та житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 (протокол №3) від 17 вересня 2004 року позивачу надано службову квартиру АДРЕСА_3 до отримання ним постійного житла, без зняття з квартирного обліку. При цьому йому було видано ордер на вказану квартиру АДРЕСА_4 від 30 грудня 2004 року. Рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради №1287 від 17 грудня 2004 року цій квартирі надано статус службового житла.

Згідно зі ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 ЖК України громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадках: 2) виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту; 3) припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими актами законодавства України.

Постановою Ради Міністрів УРСР і Української Республіканської Ради Пофесійних спілок від 11 грудня 1984 року №470 «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР», згідно якого громадяни знімаються з квартирного обліку, зокрема у випадку: 2) виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту (п.26).

Згідно із п.19 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 року №1081, військовослужбовець та члени його сім`ї зобов`язані вивільнити займане ними службове житлове приміщення в разі переміщення по службі, пов`язаного з переїздом до іншого населеного пункту, звільнення з військової служби, одержання або придбання житла для постійного проживання, якщо інше не передбачено законодавством.

Відповідно до п. 3.9, 2.21 Інструкції про організацію забезпечення житловими приміщеннями в Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України №1040 від 20 грудня 2007року (чинної на час спірних правовідносин), військовослужбовці, які перебувають на обліку, у разі переміщення по військовій службі, пов`язаному з переїздом в іншу місцевість, зараховуються на облік за новим місцем служби разом із членами їх сімей зі збереженням попереднього часу перебування на обліку, а також у списках осіб, які користуються правом першочергового або позачергового одержання житла. При цьому облікова справа направляється начальником органу Державної прикордонної служби до нового місця служби військовослужбовця разом з особовою справою, а в разі розформування органу Державної прикордонної служби - до військового комісаріату.

У разі переміщення військовослужбовців по службі, пов`язаного з переїздом в іншу місцевість, службові житлові приміщення, які вони займали за попереднім місцем служби, підлягають звільненню у двомісячний термін з дня видання наказу про виключення із списків особового складу органу Державної прикордонної служби.

Встановлено, що згідно наказу Голови Державної прикордонної служби України №467-ос від 15 вересня 2011 року позивача призначено заступником начальника регіонального управління - начальником інженерно-технічного відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 із звільненням з посади заступника начальника регіонального управління з озброєння - начальника технічної частини ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спільним рішенням командування та житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15 листопада 2011 року (протокол №8) ОСОБА_2 знятий з квартирного обліку у зв`язку з переміщенням по військовій службі, пов`язаним з переміщенням в іншу місцевість, а житлову справу згідно з супровідним листом від 17 серпня 2012 року №614/5524 направлено до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно із ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення.

Є встановленим, що спір виник із приводу перебування позивача на квартирному обліку для забезпечення житлом у зв`язку з перебуванням на військовій службі.

Колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду та закриття провадження у справі з огляду на таке.

Згідно із ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно із п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 7 ст.4цього Кодексу суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Пунктом 17 ч.1 ст.4КАС України визначено, що публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

До справ адміністративної юрисдикції процесуальний закон відніс публічно-правові спори, ознакою яких є не лише особливий субєктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання субєктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких закон установив інший порядок судового вирішення. Ці функції субєкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст.2Закону України«Про військовийобов`язок івійськову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов`язки регламентовано цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

З аналізу наведеної норми вбачається, що військова служба належить до публічної служби.

У звязку з особливим характером військової служби, яка повязана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації (абзац 2 ч.2 ст. 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

З метою дотримання вимог чинного законодавства під час ведення обліку військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, розподілу жилої площі, призначеної для постійного проживання, участі в розподілі службового жилого приміщення та контролю за використанням житла в органах військового управління, військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях, гарнізонах створюються житлові комісії (пункт 1.6 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом від 30 листопада 2011 року № 737).

Військовослужбовці зараховуються на квартирний облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини.

Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями від МО України здійснюється за рахунок: новозбудованого, вивільненого або придбаного житла; надання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення (за згодою військовослужбовця); переобладнання нежилих приміщень фонду МО України у жилі (крім приміщень, розташованих на територіях, які використовуються за призначенням військовими частинами) (пункт 2 Розділу І Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом від 31 липня 2018 року № 380).

Житлова комісія військової частини (обєднана житлова комісія) має право приймати рішення щодо: взяття військовослужбовців та членів їх сімей на облік і зняття з обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою жилою площею); взяття військовослужбовців та членів їх сімей на облік і зняття з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання; надання військовослужбовцям та членам їх сімей службових жилих приміщень (службової житлової площі), жилих приміщень для постійного проживання або виплату грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення; зміни дати зарахування (перебування) на обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання; внесення змін до облікових справ військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання; перегляду раніше прийнятих рішень цією житловою комісією або в порядку правонаступництва (пункт 7 Розділу ІІ Інструкції).

Житлова комісія наділена повноваженнями приймати рішення, що впливають на можливість реалізації військовослужбовцями соціальних гарантій забезпечення жилими приміщеннями в силу їх особливого статусу, визначеного Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тобто у звязку з проходженням ними публічної служби, різновидом якої є служба військова.

Спори, повязані з проходженням військової служби, зокрема, з приводу соціального захисту військовослужбовців (включно зі спорами з військовими частинами щодо реалізації гарантій забезпечення військовослужбовців житловими приміщеннями), належать до юрисдикції адміністративних судів.

Позивач своївимоги обгрунтовуєтим,що вінмає встановлені для нього законом гарантії щодо права на одержання житла у звязку з проходженням військової служби.

Відтак, спір є публічно-правовим. Такий спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Вирішення цього спору віднесено до юрисдикції адміністративних судів.

Зазначене узгоджується з правовим висновком, наведеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 8 червня 2022 року (справа № 362/643/21).

Згідно із п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

Згідно із ч.1 ст.377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

З урахуванням встановленого, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження у справі.

Керуючись:п. 1 ч. 1 ст. 255, ст.ст. 256, 367, п.4 ч.1 ст.374, ст.ст. 377, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Личаківського районного суду міста Львова від 19 березня 2024 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконним і скасування рішення та зобов`язання до вчинення дій - закрити.

Роз`яснити позивачеві, що розгляд справи віднесено до адміністративної юрисдикції.

Роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним постанови Львівського апеляційного суду звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 9 липня 2024 року.

Головуючий -

---

Т. І. Приколота

Судді:

---

Ю.Р. Мікуш

---

Р.В. Савуляк