Ухвала

від 12.07.2024 по справі 280/4195/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2024 року Справа № 280/4195/24 Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Садовий І.В., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТОР ДС» про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у справі

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТОР ДС» (вул. Космічна, 150, м. Запоріжжя, 69050; код ЄДРПОУ 42468550)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд.166, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ ВП 44118663)

про визнання протиправними та скасування розпоряджень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №280/4195/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТОР ДС» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування розпоряджень, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05.07.2024 по справі №280/4195/24 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТОР ДС» задоволено у повному обсязі, а саме:

- визнано протиправним та скасовано розпорядження Головного управління ДПС у Запорізькій області № 74-рл від 02.05.2024 в частині анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним №08300314201900277, терміном дії з 08.07.2019 до 08.07.2024 та ліцензії №08270314201900293, терміном дії з 31.07.2019 до 31.07.2024, які видані Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРОСТОР ДС»;

- зобов`язано Головне управління ДПС у Запорізькій області видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним №08300314201900277, терміном дії з 08.07.2019 до 08.07.2024 та ліцензії №08270314201900293, терміном дії з 31.07.2019 до 31.07.2024, які видані Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРОСТОР ДС».

- присуджено до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТОР ДС» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028,00грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

11.07.2024 (вх.№32306) через підсистему «Електронний суд» надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТОР ДС» про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №280/4195/24. Розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення просить провести без участі сторін.

Не погоджуючись із вимогами щодо стягнення витрат на правову допомогу представник відповідача надала до суду письмові заперечення щодо вимог стягнення витрат на правову допомогу (вх.№31505).

Ухвалою суду від 11.07.2024 вищевказану заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТОР ДС» призначено до судового розгляду на 12.07.2024.

У судове засідання призначене на 12.07.2024 представники сторін не з`явились, про дату час та місце проведення судового засідання сторони повідомлені належним чином.

Відповідно до частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У зв`язку з розглядом заяви в порядку письмового провадження, відповідно до вимог частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, дійшов висновку, що заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТОР ДС» підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 132 КАС України).

Згідно зі статтею 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою отримання правової допомоги Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОСТОР ДС» було укладено договір про надання правничої допомоги №167/23 від 28.12.2023 з адвокатським бюро «Валерії Скрими», в особі керівника бюро Скрими В.А. предметом якого є надання замовнику правової допомоги у порядку та на умовах, що визначені договором.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, у якості доказу понесення витрат на правову допомогу позивачем (представником позивача) додано до позову:

1) копію договору про надання правничої допомоги №167/23 від 28.12.2023, укладеного між «ПРОСТОР ДС» та адвокатським бюро «Валерії Скрими», в особі керівника бюро Скрими В.А. (а.с.224-226 т.2);

2) копію додаткової угоди №1 до договору про надання правничої допомоги №167/23 від 28.12.2023, складеної та підписаної сторонами 09.07.2024 (а.с.227 т.2).

2) копію ордеру про надання правничої (правової) допомоги серії АР №1144174 від 28.12.2023 (а.с.222 т.2).

3) копію Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) до додаткової угоди №1 до договору про надання правничої допомоги №167/23 від 28.12.2023, складеного та підписаного сторонами 09.07.2024, згідно з яким адвокатом надані наступні юридичні послуги: правовий аналіз наданих документів (тривалість 1 год., вартість 1000,00грн), підготовка матеріалів для позовної заяви (тривалість 1 год., вартість 1000,00грн), складення та подання позовної заяви (тривалість 2 год., вартість 2000,00грн), участь у судовому засіданні (тривалість 1 год., вартість 1000,00грн) (а.с.228 т.2).

Сторонами обумовлено, що вартість наданих послуг, виконаної адвокатом роботи становить 5000,00грн, що підтверджується, зокрема додатковою угодою №1 до договору про надання правничої допомоги №167/23 від 28.12.2023 (а.с.227 т.2).

Частиною 9 статті 139 КАС України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 5 статті 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Системний аналіз змісту вищевказаних норм дозволяє дійти висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Тобто питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, усі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору з огляду на такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Так, при вирішенні питання стосовно розподілу витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката, суд насамперед звертає увагу на те, що справа даної категорії відповідно до предмету спору є справою незначної складності. Також, судом враховано відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень, за даними якого має місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій з подібного предмету спору (оскарження розпоряджень про анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним) та мотивами тим, що приведені у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТОР ДС», що спрощувало роботу адвоката при підготовці даного адміністративного позову та відповіді на відзив відповідачів. Відтак, враховуючи заперечення відповідача, з огляду на характер та обсяг виконаної адвокатом роботи, виходячи з критерію розумності, пропорційності та співмірності розподілу витрат на правничу допомогу суд дійшов висновку, що заявлені представником позивача витрати на правничу допомогу є неспівмірними (завищеними) зі складністю адміністративної справи та часом витраченим на надання правничої допомоги, у зв`язку з чим підлягають зменшенню до 3 000,00грн.

При цьому суд звертає увагу, що зазначені в додатковій угоді №1 до договору про надання правничої допомоги №167/23 від 28.12.2023, такі послуги як правовий аналіз наданих документів, підготовка матеріалів для позовної заяви, охоплюються і є складовими частинами послуги з підготовки адміністративного позову, а тому витрати на них окремому відшкодуванню не підлягають.

Зважаючи на вищевикладене, понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області, як суб`єкта владних повноважень, яким прийняті оскаржувані рішення.

Керуючись ст. 132, 134, 139, 143, 252, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТОР ДС» про ухвалення додаткового рішення по справі №280/4195/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТОР ДС» (вул. Космічна, 150, м. Запоріжжя, 69050; код ЄДРПОУ 42468550) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд.166, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправними та скасування розпоряджень, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр.Соборний, буд.166, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ ВП 44118663) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТОР ДС» (вул. Космічна, 150, м. Запоріжжя, 69050; код ЄДРПОУ 42468550) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок).

В задоволенні решти вимог заяви про ухвалення додаткового рішення, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 12.07.2024.

Суддя І.В.Садовий