Рішення

від 12.07.2024 по справі 640/11733/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2024 року № 640/11733/19

Київський окружний адміністративний суд у складі Кочанової П.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дельта Вілмар» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дельта Вілмар» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 27.08.2018 №0003784914 та №0003764914.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю висновків податкового органу за наслідками перевірки, на підставі чого було необґрунтовано винесено податкові повідомлення-рішення від 27 серпня 2018 року за № 0003784914 та № 0003764914.

Відповідач позов не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування заперечень проти позову вказав, що господарські операції з постачання соняшника ТОВ «Никсервис-Плюс», ТОВ «Айрон Альянс», ТОВ «Будмонтаж», ФГ «Мрія», ТОВ «Специнвест», ТОВ «Русінтер», ТОВ «Занайс» не здійснювали та не мали можливості здійснювати господарську діяльність на виконання укладених з позивачем угод.

За висновком відповідача, позивачем безпідставно завищено витрати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування за перевірений період та від`ємного значення суми податку на додану вартість при здійсненні взаємовідносин із вказаними контрагентами, оскільки відсутній рух активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції, відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій (відсутній кваліфікований персонал, штат працюючих осіб, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду господарської діяльності, основні фонди); в Єдиному державному реєстрі судових рішень наявні вироки щодо засновників контрагентів позивача; в ході проведення аналізу неможливо встановити джерело походження товарів, які у подальшому реалізовані контрагентам-покупцям; під час перевірки встановлено обрив ланцюга постачання товару.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.04.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2021, адміністративний позов задоволено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року, касаційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задоволено частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.04.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2021 у справі №640/11733/19 - скасовано.

Справу №640/11733/19 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-IX справу №640/11733/19 скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа №320/11733/19 передана на розгляд судді Кочановій П.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2024 року суддею Кочановою П.В. прийнято до провадження адміністративну справу №640/11733/19, призначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 5 березня 2024 року об 11:00 год.

Позивач в додаткових поясненнях наполягав на задоволенні позовних вимог та просив їх задовольнити.

В додаткових поясненнях відповідач зазначив про обґрунтованість висновків акту перевірки та, як наслідок, правомірності спірних податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 5 березня 2024 року здійснено заміну відповідача - Офіс великих платників податків ДПС на правонаступника - Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр. Шевченка, 15/1, м. Одеса, 65015, ідентифікаційний код 44104032). Продовжено строк підготовчого засідання на тридцять днів та відкладено підготовче судове засідання до 9 квітня 2024 року о 12:00 годині.

У зв`язку з відсутністю електроенергії в приміщенні суду підготовче засідання, призначене на 09.04.2024, відкладено на 23.04.2024.

Протокольною ухвалою суду від 23.04.2024 закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті на 28.05.2024.

У зв`язку з неможливістю проведення відеконференції з технічних причин, протокольною ухвалою від 28.05.2024 суд відклав судове засідання до 07.06.2024.

Протокольною ухвалою суду від 07.06.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 14.06.2024.

Протокольною ухвалою від 14.06.2024 відповідно до клопотань представників сторін вирішено подальший розгляд справи по суті здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом була проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «Торговий Дім « Дельта Вілмар» з питань дотримання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за період з 01.01.2015 по 30.06.2017.

Результати перевірки оформлені Актом №55/28-10-49-14/36369434 віл 20.08.2018, у висновках якого зазначено, що позивачем порушено:

- пункт 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, статтю 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 4 671 823,00 грн.;

- пунктів 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, встановлено завищення від`ємного значення суми податку на додану вартість на 3 119 791,00 грн..

27 серпня 2018 року на підставі висновків Акта перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0003784914, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 140.2, 140.3 статті 140 Податкового кодексу України, ТОВ «Торговий дім «Дельта Вілмар» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 5 839 779,00 грн., у тому числі за основним платежем на 4 671 823,00 грн. та за штрафними санкціями 1 167 956,00 грн.;

- №0003764914, яким згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, за порушення пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункту 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України ТОВ «Торговий дім «Дельта Вілмар» зменшено суму від`ємного значення суми податку на додану вартість на 3 119 791,00 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з вимогами пп.14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПК України- податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду.

Відповідно до положень статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (п.44.1 ст. 44 ПК України).

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (п.44.3 ст. 44 ПК України).

Згідно п185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Виходячи з вимог п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно п.198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Аналіз наведених норм податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Відповідно до пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Пунктами 6, 7П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, встановлено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З аналізу наведених норм вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), здійснюваних для провадження власності господарської діяльності платника податку, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та які відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, та мають підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Суд зазначає, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Крім того, однією із судових доктрин, виділених на сьогоднішній день національним законодавством та судовою практикою Верховного Суду є доктрина реальності господарської операції.

Суть вказаної доктрини полягає в тому, що наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту та витрат, і вказана обставина є визначальною для дослідження судом під час вирішення цієї справи.

Як вбачається з матеріалів справи підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стало безпідставність завищенням витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування за перевірений період та від`ємного значення суми податку на додану вартість при здійсненні взаємовідносин з контрагентами ТОВ «Никсервис-Плюс», ТОВ «Айрон Альянс», ТОВ «Будмонтаж», ФГ «Мрія», ТОВ «Специнвест», ТОВ «Русінтер», ТОВ «Занайс», у зв`язку з відсутністю реальності вчинення господарських операцій із зазначеними контрагентами-постачальниками, зокрема, відсутній рух активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції, відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій (відсутній кваліфікований персонал, штат працюючих осіб, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду господарської діяльності, основні фонди); в Єдиному державному реєстрі судових рішень наявні вироки щодо засновників контрагентів позивача; в ході проведення аналізу неможливо встановити джерело походження товарів, які у подальшому реалізовані контрагентам-покупцям; під час перевірки встановлено обрив ланцюга постачання товару.

Так, судом встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ «Никсервис-Плюс» (постачальник) укладено договори поставки від 26.01.2015 року № ТД32, від 02.02.2016 року № ТД88, від 29.01.2016 року № ТД71, від 03.02.2016 року № ТД96, від 04.02.2016 року № ТД113, від 05.02.2016 року № ТД116/1, від 11.02.2016 року № ТД188, від 12.02.2016 року № ТД219, від 02.09.2015 року № ТД320, від 23.02.2016 року № ТД321, від 03.09.2015 року № ТД322, від 04.09.2015 року № ТД333, від 24.02.2016 року № ТД355, від 25.02.2016 року № ТД364, від 08.09.2015 року № ТД368, від 01.03.2016 року № ТД379, від 02.03.2016 року № ТД397, від 04.03.2016 року № ТД401, від 09.03.2016 року № ТД415, від 10.03.2016 року № ТД422, від 11.03.2016 року № ТД424, від 13.09.2015 року № ТД460/1, від 29.03.2016 року № ТД473, від 31.03.2016 року № ТД480, від 04.04.2016 року № ТД493, від 05.04.2016 року № ТД509, від 23.09.2015 року № ТД671, від 08.10.2015 року № ТД935, від 09.10.2015 року № ТД954, від 15.10.2015 року № ТД1027, від 19.10.2015 року № ТД1074, від 15.10.2015 року № ТД1074, від 03.11.2015 року № ТД1216, від 10.11.2015 року № ТД1259, від 27.11.2015 року № ТД1406, від 02.12.2015 року № ТД1474/1, за умовами яких постачальник зобов`язується поставити і передати у власність, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити соняшник врожаю 2014, 2015 року українського походження. Базис поставки товару DAP в редакції Інкотермс 2010, місце поставки: ТОВ «Дельта Вілмар СНД», переробний комплекс олійних культур, м. Южне, Одесько-Миколаївське шосе, 28.

Фактичне виконання укладених договорів та, відповідно, правомірність формування від`ємного значення з податку на прибуток та формування податкового кредиту підтверджується наданими позивачем як до перевірки, так і до суду копіями: специфікації від 26.01.2015 року № 1 до договору поставки від 26.01.2015 року № ТД32, специфікації від 17.02.2015 року № 2 до договору поставки від 26.01.2015 року № ТД32, специфікації від 17.03.2015 року № 3 до договору поставки від 26.01.2015 року № ТД32, специфікації від 18.03.2015 року № 4 до договору поставки від 26.01.2015 року № ТД32, специфікації від 19.03.2015 року № 5 до договору поставки від 26.01.2015 року № ТД32, специфікації від 28.03.2015 року № 6 до договору поставки від 26.01.2015 року № ТД32, специфікації від 03.04.2015 року № 7 до договору поставки від 26.01.2015 року № ТД32, специфікації від 04.04.2015 року № 8 до договору поставки від 26.01.2015 року № ТД32, специфікації від 18.05.2015 року № 9 до договору поставки від 26.01.2015 року № ТД32, специфікації від 19.05.2015 року № 10 до договору поставки від 26.01.2015 року № ТД32, специфікації від 21.05.2015 року № 11 до договору поставки від 26.01.2015 року № ТД32, видаткових накладних від 03.02.2016 року № РН-0000013, від 26.01.2015 року № РН-0000009, від 17.02.2015 року № РН-0000027, від 17.03.2015 року № РН-0000051, від 18.03.2015 року № РН-0000052, від 19.03.2015 року № РН-0000054, від 28.03.2015 року № РН-0000058, від 03.04.2015 року № РН-0000061, від 04.04.2015 року № РН-0000062, від 18.05.2015 року № РН-0000109, від 19.05.2015 року № РН-0000111, від 21.05.2015 року № РН-0000116, від 01.02.2016 року № РН-0000006, від 04.02.2016 року № РН-0000018, від 05.02.2016 року № РН-0000032, від 06.02.2016 року № РН-0000033, від 07.02.2016 року № РН-0000034, від 07.02.2016 року № РН-0000036, від 08.02.2016 року № РН-0000037, від 09.02.2016 року № РН-0000038, від 11.02.2016 року № РН-0000047, від 19.02.2016 року № РН-0000055, від 15.02.2016 року № РН- 0000048, від 16.02.2016 року № РН-0000049, від 17.02.2016 року № РН-0000050, від 18.02.2016 року № РН-0000054, від 04.09.2015 року № РН-0000212, від 23.02.2016 року № РН-0000061, від 24.02.2016 року № РН-0000062, від 05.09.2015 року № РН-0000223, від 04.09.2015 року № РН-0000222, від 09.09.2015 року № РН-0000232, від 05.09.2015 року № РН-0000224, від 06.09.2015 року № РН-0000225, від 24.02.2016 року № РН-0000063, від 25.02.2016 року № РН-0000068, від 26.02.2016 року № РН-0000069, від 02.03.2016 року № РН-0000080, від 26.02.2016 року № РН-0000070, від 27.02.2016 року № РН-0000071, від 28.02.2016 року № РН-0000072, від 29.02.2016 року № РН-0000075, від 01.03.2016 року № РН-0000076, від 10.09.2015 року № РН-0000238, від 09.09.2015 року № РН-0000233, від 08.09.2015 року № РН-0000229, від 11.09.2015 року № РН-0000239, від 02.03.2016 року № РН-0000081, від 03.03.2016 року № РН-0000082, від 04.03.2016 року № РН-0000089, від 05.03.2016 року № РН-0000090, від 05.03.2016 року № РН-0000091, від 06.03.2016 року № РН-0000092, від 11.03.2016 року № РН-0000107, від 06.03.2016 року № РН-0000093, від 07.03.2016 року № РН-0000094, від 08.03.2016 року № РН-0000095, від 10.03.2016 року № РН-0000106, від 12.03.2016 року № РН-0000109, від 11.03.2016 року № 311390, від 11.03.2016 року № РН-0000108, від 12.03.2016 року № РН-0000112, від 13.03.2016 року № РН-0000113, від 14.03.2016 року № РН-0000122, від 15.03.2016 року № РН-0000126, від 16.03.2016 року № РН-0000129, від 16.03.2016 року № РН-0000130, від 17.03.2016 року № РН-0000135, від 13.09.2015 року № РН-0000249, від 14.09.2015 року № РН-0000250, від 30.03.2016 року № РН-0000170, від 31.03.2016 року № РН-0000173, від 01.04.2016 року № РН-0000179, від 01.04.2016 року № РН-0000180, від 02.04.2016 року № РН-0000181, від 03.04.2016 року № РН-0000193, від 05.04.2016 року № РН-0000195, від 06.04.2016 року № РН-0000197, від 06.04.2016 року № РН-0000198, від 07.04.2016 року № РН-0000204, від 08.04.2016 року № РН-0000205, від 23.09.2015 року № РН-0000276, від 23.09.2015 року № РН-0000276, від 13.10.2015 року № РН-0000301, від 10.10.2015 року № РН-0000296, від 08.10.2015 року № РН-0000295, від 14.10.2015 року № РН-0000302, від 15.10.2015 року № РН-0000309, від 16.10.2015 року № РН-0000310, від 18.10.2015 року № РН-0000313, від 17.10.2015 року № РН-0000312, від 19.10.2015 року № РН-0000314, від 25.10.2015 року № РН-0000326, від 24.10.2015 року № РН-0000325, від 23.10.2015 року № РН-0000324, від 22.10.2015 року № РН-0000323, від 21.10.2015 року № РН-0000322, від 03.11.2015 року № РН-0000345, від 12.11.2015 року № РН-0000358, від 27.11.2015 року № РН-0000375, від 29.11.2015 року № РН-0000376, від 02.12.2015 року № РН-0000381, від 24.10.2015 року № 37, від 23.10.2015 року № 36, від 22.10.2015 року № 35, від 21.10.2015 року № 34, від 04.11.2015 року № 5, від 12.11.2015 року № 17, від 27.11.2015 року № 38, від 29.11.2015 року № 39, від 02.12.2015 року № 3, податкових накладних від 03.02.2016 року № 8, від 26.01.2015 року № 7, від 17.02.2015 року № 9, від 17.03.2015 року № 4, від 18.03.2015 року № 5, від 19.03.2015 року № 7, від 28.03.2015 року № 11, від 03.04.2015 року № 2, від 04.04.2015 року № 3, від 18.05.2015 року № 10, від 19.05.2015 року № 12, від 21.05.2015 року № 17, від 01.02.2016 року № 1, від 04.02. 2016 року № 13, від 05.02.2016 року № 27, від 06.02.2016 року № 28, від 07.02.2016 року № 29, від 07.02.2016 року № 30, від 08.02.2016 року № 31, від 09.02.2016 року № 32, від 11.02.2016 року № 43, від 19.02.2016 року № 52, від 15.02.2016 року № 44, від 16.02.2016 року № 45, від 17.02.2016 року № 46, від 18.02.2016 року № 51, від 04.09.2015 року № 4, від 23.02.2016 року № 58, від 24.02.2016 року № 59, від 05.09.2015 року № 15, від 04.09.2015 року № 14, від 09.09.2015 року № 23, від 05.09.2015 року № 16, від 06.09.2015 року № 17, від 24.02.2016 року № 60, від 25.02.2016 року № 68, від 26.02.2016 року № 69, від 02. 03.2016 року № 7, від 26.02.2016 року № 70, від 27.02.2016 року № 71, від 28.02.2016 року № 72, від 29.02.2016 року № 73, від 01.03.2016 року № 3, від 11.09.2015 року № 30, від 10.09.2015 року № 41, від 09.09.2015 року № 24, від 08.09.2015 року № 19, від 11.09.2015 року № 31, від 02.03.2016 року № 8, від 03.03.2016 року № 9, від 04.03.2016 року № 17, від 05.03.2016 року № 18, від 05.03.2016 року № 19, від 06.03.2016 року № 20, від 11.03.2016 року № 35, від 06.03.2016 року № 21, від 07.03.2016 року № 22, від 08.03.2016 року № 23, від 10.03.2016 року № 34, від 12.03.2016 року № 37, від 11.03.2016 року № 36, від 12.03. 2016 року № 40, від 13.03.2016 року № 41, від 14.03.2016 року № 50, від 15.03.2016 року № 54, від 16.03.2016 року № 57, від 16.03.2016 року № 58, від 17.03.2016 року № 63, від 13.09.2015 року № 44, від 14.09.2015 року № 45, від 30.03.2016 року № 98, від 31.03.2016 року № 102, від 01.04.2016 року № 5, від 01.04.2016 року № 6, від 02.04.2016 року № 7, від 03.04.2016 року № 18, від 05.04.2016 року № 21, від 06.04.2016 року № 22, від 06.04.2016 року № 23, від 07.04.2016 року № 29, від 08.04.2016 року № 30, від 23.09.2015 року № 73, від 23.09.2015 року № 73, від 13.10.2015 року № 14, від 10.10.2015 року № 10, від 08.10.2015 року № 9, від 14.10.2015 року № 15, від 15.10.2015 року № 22, від 16.10.2015 року № 23, від 18.10.2015 року № 26, від 17.10.2015 року № 25, від 19.10.2015 року № 27, від 25.10.2015 року № 38, товарно-транспортних накладних від 02.02.2016 року № 311401, від 26.01.2015 року № 116450, від 17.02.2015 року № 116176, від 15.03.2015 року № 115779, від 17.03.2015 року № 333702, від 18.03.2015 року № 116427, від 28.03.2015 року № 116431, від 03.04.2015 року № 113626, від 03.04.2015 року № 113627, від 03.04.2015 року № 113637, від 03.04.2015 року № 113638, від 03.04.2015 року № 113639, від 16.05.2015 року Серія САВ № 0049947, від 17.05.2015 року № 113826, від 19.05.2015 року № 333609, від 19.05.2015 року № 333608, від 19.05.2015 року № 333610, від 30.01.2016 року № 311131,від 03.02.2016 року № 311129, від 04.02.2016 року № 311156, від 03.02.2016 року № 311408, від 04.02.2016 року № 311138, від 01.02.2016 року № 311026, від 04.02.2016 року № 311027, від 04.02.2016 року № 311115, від 04.02.2016 року № 311119, від 04.02.2016 року № 311118, від 04.02.2016 року № 311120, від 04.02.2016 року Серія ПЗО № 238300, від 04.02.2016 року № 311101, від 05.02.2016 року № 311037, від 05.02.2016 року № 311121, від 05.02.2016 року № 311383, від 04.02.2016 року № 311415, від 06.02.2016 року № 311024, від 05.02.2016 року № 311107, від 05.02.2016 року № 311106, від 06.02.2016 року № 311036, від 06.02.2016 року № 311117, від 06.02.2016 року № 311385, від 06.02.2016 року № 311056, від 06.02.2016 року № 311057, від 05.02.2016 року № 311122, від 07.02.2016 року № 311380, від 06.02.2016 року № 311029, від 06.02.2016 року № 311028, від 05.02.2016 року № 311409, від 06.02.2016 року № 311030, від 05.02.2016 року № 311035, від 06.02.2016 року Серія ПЗО № 235111, від 06.02.2016 року № 311074, від 06.02.2016 року № 311116, від 06.02.2016 року № 311025, від 07.02.2016 року Серія ПЗО № 235114, від 07.02.2016 року № 311058, від 07.02.2016 року № 311059, від 07.02.2016 року № 311073, від 09.02.2016 року № 311382, від 14.02.2016 року Серія ПЗО № 239549, від 11.02.2016 року № 311031, від 11.02.2016 року № 311031, від 14.02.2016 року Серія ПЗО № 235181, від 14.02.2016 року Серія ПЗО № 235117, від 14.02.2016 року Серія ПЗО № 235176, від 13.02.2016 року № 311041, від 14.02.2016 року № 311042, від 14.02.2016 року № 311042, від 16.02.2016 року Серія ПЗО № 235117, від 03.09.2015 року Серія ПЗО № 238457, від 22.02.2016 року № 311363, від 23.02.2016 року № 570600, від 23.02.2016 року Серія ПЗО № 235167, від 23.02.2016 року Серія ПЗО № 235342, від 23.02.2016 року Серія ПЗО № 235170, від 23.02.2016 року Серія ПЗО № 235341, від 23.02.2016 року Серія ПЗО № 235301, від 04.09.2015 року Серія ПЗО № 227552, від 02.09.2015 року Серія ПЗО № 238462, від 07.09.2015 року Серія ПЗО № 227531, від 04.09.2015 року № 572512, від 04.09.2015 року Серія ПЗО № 227558, від 04.09.2015 року № 571963, від 05.09.2015 року Серія ПЗО № 227545, від 04.09.2015 року Серія ПЗО № 227559, від 23.02.2016 року Серія ПЗО № 235303, від 24.02.2016 року Серія ПЗО № 235270, від 24.02.2016 року № 571957, від 24.02.2016 року Серія ПЗО № 235172, від 24.02.2016 року № 311139, від 24.02.2016 року Серія ПЗО № 235174, від 25.02.2016 року № 311048, від 25.02.2016 року Серія ПЗО № 235318, від 25.02.2016 року Серія ПЗО № 235311, від 25.02.2016 року Серія ПЗО № 235314, від 25.02.2016 року Серія ПЗО № 235320, від 25.02.2016 року Серія ПЗО № 235319, від 25.02.2016 року Серія ПЗО № 235308, від 25.02.2016 року Серія ПЗО № 235325, від 25.02.2016 року Серія ПЗО № 235324, від 01. 03.2016 року Серія ПЗО № 235278, від 01.03.2016 року № 324004, від 25.02.2016 року № 311046, від 25.02.2016 року Серія ПЗО № 235105, від 25.02.2016 року Серія ПЗО № 235302, від 25.02.2016 року № 311086, від 25.02.2016 року Серія ПЗО № 235348, від 26.02.2016 року Серія ПЗО № 235268, від 26.02.2016 року Серія ПЗО № 235101, від 26.02.2016 року Серія ПЗО № 235309, від 26.02.2016 року Серія ПЗО № 235310, від 26.02.2016 року № 311084, від 26.02.2016 року № 324019, від 26.02.2016 року Серія ПЗО № 235273, від 26.02.2016 року № 324017, від 26.02.2016 року № 311405, від 27.02.2016 року Серія ПЗО № 222077, від 28.02.2016 року Серія ПЗО № 235107, від 28.02.2016 року Серія ПЗО № 235103, від 28.02.2016 року Серія ПЗО № 235116, від 28.02.2016 року Серія ПЗО № 192838, від 27.02.2016 року Серія ПЗО № 235275, від 09.09.2015 року № 109333, від 08.09.2015 року Серія ПЗО № 227547, від 06.09.2015 року Серія ПЗО № 227541, від 05.09.2015 року Серія ПЗО № 238451, від 05.09.2015 року Серія ПЗО № 227543, від 09.09.2015 року Серія ПЗО № 227527, від 09.09.2015 року Серія ПЗО № 227536, від 09.09.2015 року № 572392, від 01.03.2016 року Серія ПЗО № 235312, від 01.03.2016 року № 311480, від 02.03.2016 року № 324231, від 02.03.2016 року Серія ПЗО № 235173, від 02.03.2016 року № 324007, від 02.03.2016 року № 324232, від 02.03.2016 року № 324009, від 03.03.2016 року Серія ПЗО № 192839, від 03.03.2016 року Серія ПЗО № 192840, від 04.03.2016 року № 324243, від 02.03.2016 року Серія ПЗО № 235175, від 04.03.2016 року № 324217, від 04.03.2016 року № 324251, від 05.03.2016 року № 324351, від 04.03.2016 року № 324153, від 05.03.2016 року № 324353, від 05.03.2016 року № 324241, від 05.03.2016 року Серія ПЗО № 235113, від 05.03.2016 року № 324242, від 05.03.2016 року № 324358, від 05.03.2016 року № 324256, від 06.03.2016 року № 324258, від 05.03.2016 року № 324259, від 05.03.2016 року № 324219, від 07.03.2016 року Серія ПЗО № 192844, від 08.03.2016 року Серія ПЗО № 192845, від 09.03.2016 року Серія ПЗО № 235315, від 11.03.2016 року № 324407, від 11.03.2016 року № 311387, від 11.03.2016 року № 330738, від 11.03.2016 року № 324393, від 11.03.2016 року № 324394, від 11.03.2016 року № 330728, від 13.03.2016 року № 311052, від 13.03.2016 року № 324233, від 13.03.2016 року № 324006, від 16.03.2016 року № 324236, від 16.03.2016 року Серія ПЗО № 192846, від 29.03.2016 року № 324166, від 29.03.2016 року № 324165, від 29.03.2016 року № 330827, від 31.03.2016 року № 330833, від 29.03.2016 року № 330828, від 05.04.2016 року № 328153, від 05. 04.2016 року № 328056, від 05.04.2016 року № 328059, від 07.04.2016 року № 324268, від 13.10.2015 року Серія ПЗО № 238287, від 18.10.2015 року Серія ПЗО № 192758, від 17.10.2015 року Серія ПЗО № 238182, від 24.10.2015 року Серія ПЗО № 239681, від 22.10.2015 року Серія ПЗО № 239589, від 22.10.2015 року Серія ПЗО № 227587, від 20.10.2015 року Серія ПЗО № 227530, від 03.11.2015 року Серія ПЗО № 239684, від 11.11.2015 року Серія ПЗО № 280665, від 26.11.2015 року № 311305, від 01.12.2015 року Серія ПЗО № 239548.

На підтвердження зміни майнового стану у результаті здійснення господарських операцій з контрагентом, позивачем до матеріалів справи долучено копії платіжних доручень про перерахування коштів за придбаний товар, що свідчить про понесення позивачем витрат на їх придбання.

Також між позивачем (покупець) та ТОВ «Айрон Альянс» (постачальник) укладено договори поставки від 04.02.2015 року № ТД52, від 27.08.2015 року № ТД284, від 31.08.2015 року № ТД301/2, від 01.09.2015 року № ТД310, від 02.09.2015 року № ТД314, від 03.09.2015 року № ТД323, від 04.09.2015 року № ТД344, від 07.09.2015 року № ТД363, від 08.09.2015 року № ТД374, від 09.09.2015 року № ТД393, від 10.09.2015 року № ТД421, від 11.09.2015 року № ТД435, від 14.09.2015 року № ТД471, від 15.09.2015 року № ТД492, від 16.09.2015 року № ТД515, від 17.09.2015 року № ТД537 згідно умов яких останній зобов`язується поставити і передати у власність, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити соняшник врожаю 2014, 2015 року українського походження. Базис поставки товару DAP в редакції Інкотермс 2010, місце поставки: ТОВ «Дельта Вілмар СНД», переробний комплекс олійних культур, м. Южне, Одесько-Миколаївське шосе, 28.

Фактичне виконання укладених договорів та, відповідно, правомірність формування від`ємного значення з податку на прибуток та формування податкового кредиту підтверджується наданими позивачем як до перевірки, так і до суду копіями: додаткової угоди від 09.04.2015 року № 1 до договору поставки від 04.02.2015 року № ТД52, специфікації від 20.05.2015 року № 12 до договору поставки від 04.02.2015 року № ТД52, специфікації від 13.05.2015 року № 10 до договору поставки від 04.02.2015 року № ТД52, специфікації від 12.05.2015 року № 9 до договору поставки від 04.02.2015 року № ТД52, специфікації від 11.05.2015 року № 8 до договору поставки від 04.02.2015 року № ТД52, специфікації від 07.05.2015 року № 7 до договору поставки від 04.02.2015 року № ТД52, специфікації від 05.05.2015 року № 6 до договору поставки від 04.02.2015 року № ТД52, специфікації від 10.04.2015 року № 4 до договору поставки від 04.02.2015 року № ТД52, специфікації від 17.02.2015 року № 2 до договору поставки від 04.02.2015 року № ТД52, видаткових накладних від 20.05.2015 року № 2005/06, від 15.05.2015 року № 1505/02, від 13.05.2015 року № 1305/02, від 12.05.2015 року № 1205/01, від 11.05.2015 року № 1105/02, від 07.05.2015 року № 705/02, від 05.05.2015 року № 505/03, від 22.04.2015 року № 2204/01, від 10.04.2015 року № 1004/03, від 09.04.2015 року № 904/03, від 17.02.2015 року № 1702/01, від 04.02.2015 року № 402/02, від 31.08.2015 року № 3108/01, від 30.08.2015 року № 3008/01, від 28.08.2015 року № 2808/01, від 27.08.2015 року № 2708/02, від 01.09.2015 року № 109/03, від 01.09.2015 року № 109/01, від 31.08.2015 року № 3108/03, від 02.09.2015 року № 209/01, від 01.09.2015 року № 109/04, від 03.09.2015 року № 309/01, від 02.09.2015 року № 209/03, від 03.09.2015 року № 309/03, від 04.09.2015 року № 409/02, від 07.09.2015 року № 709/01, від 06.09.2015 року № 609/01, від 05.09.2015 року № 509/01, від 04.09.2015 року № 409/03, від 08.09.2015 року № 809/01, від 07.09.2015 року № 709/02, від 09.09.2015 року № 909/01, від 08.09.2015 року № 809/07, від 10.09.2015 року № 1009/01, від 09.09.2015 року № 909/02, від 11.09.2015 року № 1109/01, від 10.09.2015 року № 1009/03, від 12.09.2015 року № 1209/01, від 11.09.2015 року № 1109/02, від 13.09.2015 року № 1309/01, від 16.09.2015 року № 1609/01, від 15.09.2015 року № 1509/01, від 14.09.2015 року № 1409/01, від 15.09.2015 року № 1509/04, від 17.09.2015 року № 1709/02(1), від 03.09.2015 року № 61, від 02.09.2015 року № 33, від 03.09.2015 року № 63, від 04.09.2015 року № 92, від 07.09.2015 року № 181, від 06.09.2015 року № 151, від 05.09.2015 року № 121, від 04.09.2015 року № 93, від 08.09.2015 року № 211, від 08.09.2015 року № 216, від 07.09.2015 року № 182, від 09.09.2015 року № 241, від 08.09.2015 року № 217, від 10.09.2015 року № 271, від 09.09.2015 року № 242, від 11.09.2015 року № 301, від 10.09.2015 року № 273, від 12.09.2015 року № 331, від 11.09.2015 року № 302, від 13.09.2015 року № 361, від 16.09.2015 року № 451, від 15.09.2015 року № 421, від 14.09.2015 року № 391, від 15.09.2015 року № 424, від 17.09.2015 року № 482, податковими накладними від 20.05.2015 року № 386, від 15.05.2015 року № 282, від 13.05.2015 року № 242, від 12.05.2015 року № 221, від 11.05.2015 року № 202, від 07.05.2015 року № 122, від 05.05.2015 року № 83, від 22.04.2015 року № 421, від 10.04.2015 року № 183, від 09.04.2015 року № 163, від 17.02.2015 року № 321, від 04.02.2015 року № 62, від 31.08.2015 року № 901, від 30.08.2015 року № 871, від 28.08.2015 року № 811, від 27.08.2015 року № 782, від 01.09.2015 року № 3, від 01.09.2015 року № 1, від 31.08.2015 року № 903, від 02.09.2015 року № 31, від 01.09.2015 року № 4, товарно-транспортних накладних від 19.05.2015 року Серія 12ААД № 553925, від 14.05.2015 року Серія 12ААД № 494986, від 13.05.2015 року Серія 12ААД № 551888, від 12.05.2015 року Серія 12ААД № 551887, від 11.05.2015 року Серія 12ААД № 551886, від 06.05.2015 року Серія 12ААД № 551884, від 06.05.2015 року Серія 12ААД № 551883, від 05.05.2015 року Серія 12ААД № 551882, від 05.05.2015 року Серія 12ААД № 551487, від 21.04.2015 року Серія 12ААД № 551949, від 09.04.2015 року Серія 12ААД № 551485, від 17.02.2015 року Серія 12ААД № 551161, від 04.02.2015 року Серія 12ААД № 551151, від 04.02.2015 року Серія 12ААД № 551157, від 04.02.2015 року Серія 12ААД № 551152, від 04.02.2015 року Серія 12ААД № 551153, від 04.02.2015 року Серія 12ААД № 551154, від 04.02.2015 року Серія 12ААД № 551155, від 28.08.2015 року Серія 12ААД № 649612, від 28.08.2015 року Серія 12ААД № 878397, від 28.08.2015 року Серія 12ААД № 545697, від 27.08.2015 року Серія 12ААД № 648872, від 27.08.2015 року Серія 12ААД № 788288, від 29.08.2015 року Серія 12ААД № 545781, від 01.09.2015 року Серія 12ААД № 878474, від 31.08.2015 року Серія 12ААД № 771894, від 01.09.2015 року Серія 12ААД № 878475, від 02.09.2015 року Серія 12ААД № 878466, від 01.09.2015 року Серія 12ААД № 878361, від 01.09.2015 року Серія 12ААД № 878362, від 02.09.2015 року Серія 12ААД № 545841, від 02.09.2015 року Серія 12ААД № 792289, від 03.09.2015 року Серія 12ААД № 614067, від 03.09.2015 року Серія 12ААД № 751943, від 03.09.2015 року Серія 12ААД № 751938, від 05.09.2015 року Серія 12ААД № 878305, від 05.09.2015 року Серія 12ААД № 877384, від 05.09.2015 року Серія 12ААД № 614010, від 05.09.2015 року Серія 12ААД № 619395, від 04.09.2015 року Серія 12ААД № 791033, від 04.09.2015 року Серія 12ААД № 787912, від 03.09.2015 року Серія 12ААД № 792490, від 04.09.2015 року Серія 12ААД № 792499, від 03.09.2015 року Серія 12ААД № 792278, від 04.09.2015 року Серія 12ААД № 878428, від 03.09.2015 року Серія 12ААД № 788271, від 03.09.2015 року Серія 12ААД № 788272, від 04.09.2015 року Серія 12ААД № 787778, від 03.09.2015 року Серія 12ААД № 651428, від 05.09.2015 року Серія 12ААД № 551880, від 06.09.2015 року Серія 12ААД № 651122, від 06.09.2015 року Серія 12ААД № 651124, від 08.09.2015 року № 809/06, від 06.09.2015 року Серія 12ААД № 651437, від 06.09.2015 року Серія 12ААД № 651434, від 06.09.2015 року Серія 12ААД № 786725, від 06.09.2015 року Серія 12ААД № 792491, від 05.09.2015 року Серія 12ААД № 619145, від 08.09.2015 року Серія 12ААД № 877184, від 08.09.2015 року Серія 12ААД № 877185, 07.09.2015 року Серія 12ААД № 619396, від 08.09.2015 року Серія 12ААД № 877182, від 07.09.2015 року Серія 12ААД № 651436, від 09.09.2015 року Серія 12ААД № 877490, від 08.09.2015 року Серія 12ААД № 648751, від 09.09.2015 року Серія 12ААД № 650922, від 09.09.2015 року Серія 12ААД № 786721, від 09.09.2015 року Серія 12ААД № 752558, від 08.09.2015 року Серія 12ААД № 752555, від 08.09.2015 року Серія 12ААД № 877196, від 08.09.2015 року Серія 12ААД № 786719, від 09.09.2015 року Серія 12ААД № 786709, від 09.09.2015 року Серія 12ААД № 649213, від 09.09.2015 року Серія 12ААД № 786514, від 11.09.2015 року Серія 12ААД № 649009, від 11.09.2015 року Серія 12ААД № 877726, від 11. 09.2015 року Серія 12ААД № 786722, від 11.09.2015 року Серія 12ААД № 907487, від 11.09.2015 року Серія 12ААД № 614003, від 10.09.2015 року Серія 12ААД № 649271, від 10.09.2015 року Серія 12ААД № 792483, від 10.09.2015 року Серія 12ААД № 651125, від 10.09.2015 року Серія 12ААД № 786710, від 15.09.2015 року Серія 12ААД № 877415, від 14.09.2015 року Серія 12ААД № 651709(1), від 14.09.2015 року Серія 12ААД № 787915(1), від 14.09.2015 року С ерія 12ААД № 651709(2), від 14.09.2015 року Серія 12ААД № 787915(2), від 14.09.2015 року Серія 12ААД № 907331(2), від 16.09.2015 року Серія 12ААД № 786519, від 16.09.2015 року Серія 12ААД № 877424, від 15.09.2015 року Серія 12ААД № 751899, від 16.09.2015 року Серія 12ААД № 751896, від 16.09.2015 року Серія 12ААД № 751900, від 16.09.2015 року Серія 12ААД № 752567, від 16.09.2015 року Серія 12ААД № 752566.

На підтвердження зміни майнового стану у результаті здійснення господарських операцій з контрагентом, позивачем до матеріалів справи долучено копії платіжних доручень про перерахування коштів за придбаний товар, що свідчить про понесення позивачем витрат на їх придбання.

Також між позивачем (покупець) та ТОВ «Будмонтаж» (постачальник) укладено договір поставки від 07 жовтня 2015 року №ТД913, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити соняшник врожаю 2015 року українського походження, на умовах, викладених у договорі.

Фактичне виконання укладеного договору та, відповідно, правомірність формування від`ємного значення з податку на прибуток та формування податкового кредиту підтверджується наданими позивачем як до перевірки, так і до суду копії видаткової накладної від 08.10.2015 року № РН-0000162, податкової накладної від 08.10.2015 року № 13, товарно-транспортної накладної від 07.10.2015 року № 15600, оборотно-сальдової відомості по рахунка 631 за 2015 рік, виписки по банківському рахунка № НОМЕР_1 за період з 01.10.2015 року до 31.10.2015 року.

Також згідно договорів поставки від 24 лютого 2015 року №ТД103 та від 18 березня 2015 року №ТД156, укладених між позивачем (покупець) та ФГ «Мрія» (постачальник), останній зобов`язується поставити і передати у власність, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити соняшник врожаю 2014 року українського походження, на умовах, викладених у договорі. Місце поставки: ТОВ "Дельта Вілмар СНД", переробний комплекс олійних культур, м. Южне, Одесько-Миколаївське шосе, 28.

Фактичне виконання укладеного договору та, відповідно, правомірність формування від`ємного значення з податку на прибуток та формування податкового кредиту підтверджується наданими позивачем як до перевірки, так і до суду копіями: специфікації від 24.02.2015 року № 1 до договору поставки від 24.02.2015 року № ТД103, специфікації від 26.02.2015 року № 2 до договору поставки від 24.02.2015 року № ТД103, додатку від 18.03.2015 року № 1 до договору поставки від 18.03.2015 року № ТД156, специфікації від 18.03.2015 року № 1 до договору поставки від 18.03.2015 року № ТД156, видаткових накладних від 27.02.2015 року № РН-0000040, від 28.02.2015 року № РН-0000041, від 21.03.2015 року № ВН-0000047, податкових накладних від 27.02.2015 року № 21/2, від 28.02.2015 року № 22/2/, від 21.03.2015 року № 7/2/, товарно-транспортних накладних від 25.02.2015 року № 25/2, від 26.02.2015 року № 27/2, від 26.02.2015 року № 26/2, від 25.02.2015 року № 25/2, від 19.03.2015 року № 28/1.

Розрахунок проведено між сторонами в повному обсязі, що підтверджується доданими рахунками-фактурами, виписками по банківському рахунка № 26001459436201 за період з 01.02.2015 року до 31.03.2015 року.

Згідно договорів поставки від 05 квітня 2016 року №ТД510, від 04 квітня 2016 року №ТД492, від 31 березня 2016 року №ТД479, від 30 березня 2016 року №ТД477, укладених між позивачем (покупець) та ТОВ «Специнвест» (постачальник), останній зобов`язується поставити і передати у власність, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити соняшник врожаю 2015 року українського походження, на умовах, викладених у договорі.

Фактичне виконання укладених договорів та, відповідно, правомірність формування від`ємного значення з податку на прибуток та формування податкового кредиту підтверджується наданими позивачем як до перевірки, так і до суду копіями: акту перерахунку ціни партії Товару від 01.04.2016; акту перерахунку ціни партії Товару від 09.04.2016, акту перерахунку ціни партії Товару від 07.04.2016, акту перерахунку ціни партії Товару від 04.04.2016, акту перерахунку ціни партії Товару від 01.04.2016, акту перерахунку ціни партії Товару від 08.04.2016, акту перерахунку ціни партії Товару від 05.04.2016, акту перерахунку ціни партії Товару від 06.04.2016, акту перерахунку ціни партії Товару від 02.04.2016; видаткових накладних від 04.04.2016 року № РН-0000010, від 08.04.2016 року № РН-0000014, від 01.04.2016 року № РН-0000007, від 06.04.2016 року № РН-0000012, від 07.04.2016 року № РН-0000013, від 01.04.2016 року № РН-0000008, від 09.04.2016 року № РН-0000015, від 05.04.2016 року № РН-0000011; податкових накладних від 01.04.2016 року № 1, від 01.04.2016 року № 2, від 05.04.2016 року № 5, від 08.04.2016 року № 8, від 06.04.2016 року № 6, від 04.04.2016 року № 4, від 09.04.2016 року № 9, від 07.04.2016 року № 7, від 02.04.2016 року № 3, від 02.04.2016 року № РН-0000009; товарно-транспортних накладних від 31.03.2016 року № 330756, від 31.03.2016 року № 330755, від 01.04.2016 року № 330758, від 30.03.2016 року № 330762, від 01.04.2016 року № 330757, від 30.03.2016 року № 330760, від 31.03.2016 року № 330813, від 31.03.2016 року № 330754, від 31.03.2016 року № 330753, від 04.04.2016 року № 328046, від 04.04.2016 року № 328036, від 04.04.2016 року № 328044, від 04.04.2016 року № 328045, від 03.04.2016 року № 328041, від 05.04.2016 року № 328032, від 05.04.2016 року № 328033, від 05.04.2016 року № 328049, від 04.04.2016 року № 328047, від 08.04.2016 року № 328139, від 06.04.2016 року № 328138, від 06.04.2016 року № 328043, від 08.04.2016 року № 328145, від 09.04.2016 року № 328050.

Розрахунок проведено між сторонами в повному обсязі, що підтверджується доданими рахунками-фактурами, виписками по банківському рахунка № НОМЕР_1 за період з 01.14.2016 року до 30.04.2016.

Відповідно до умов договорів поставки від 02 грудня 2016 року №ТД1881, від 06 грудня 2016 року №ТД1935, від 08 грудня 2016 року №ТД2000, від 09 грудня 2016 року №ТД2018, від 12 грудня 2016 року №ТД2051, від 13 грудня 2016 року №ТД2068, укладених між ТОВ «ТД «Дельта Вілмар» (покупець) та ТОВ «Русінтер» (постачальник), останній зобов`язується поставити і передати у власність, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити соняшник, на умовах, викладених у договорі. Місце поставки: ТОВ «Дельта Вілмар СНД», переробний комплекс олійних культур, м. Южне, Одесько-Миколаївське шосе, 28.

Фактичне виконання укладених договорів та, відповідно, правомірність формування від`ємного значення з податку на прибуток та формування податкового кредиту підтверджується наданими позивачем як до перевірки, так і до суду копіями: додаткової угоди від 13.12.2016 року № 1 до договору поставки від 12.12.2016 року № ТД2051, додаткової угоди від 14.12.2016 року № 1 до договору поставки від 13.12.2016 року № ТД2068, додаткової угоди від 14.12.2016 року № 2 до договору поставки від 12.12.2016 року № ТД2051видаткових накладних 04.12.2016 року № РН-0000233, від 06.12.2016 року № РН-0000238, від 06.12.2016 року № РН-0000243, від 08.12.2016 року № РН-0000248, від 07.12.2016 року № РН-0000247, від 07.12.2016 року № РН-0000245, від 06.12.2016 року № РН-0000244, від 09.12.2016 року № РН-0000251, від 11.12.2016 року № РН-0000257, від 12.12.2016 року № РН-0000256, від 13.12.2016 року № РН-0000272, від 13.12.2016 року № РН-0000262, від 13.12.2016 року № РН-0000273, податкових накладних від 04.12.2016 року № 7, від 06.12.2016 року № 9, від 06.12.2016 року № 16, від 08.12.2016 року № 22, від 07.12.2016 року № 21, від 07.12.2016 року № 18, від 06.12.2016 року № 17, від 09.12.2016 року № 25, від 11.12.2016 року № 31, від 12.12.2016 року № 32, від 13.12.2016 року № 41, від 13.12.2016 року № 40, від 13.12.2016 року № 43, товарно-транспортних накладних від 04.12.2016 року № 374558, від 03.12.2016 року № 374556, від 03.12.2016 року № 374557, від 04.12.2016 року № 374520, від 05.12.2016 року Серія Б/Н № 374560, від 05.12.2016 року № 349062, від 05.12.2016 року № 374552, від 07.12.2016 року № 348972, від 06.12.2016 року № 374605, від 06.12.2016 року № 348964, від 07.12.2016 року № 348971, від 05.12.2016 року № 374521, від 05.12.2016 року Серія Б/Н № 374551, від 05.12.2016 року № 349068, від 05.12.2016 року № 349067, від 08.12.2016 року Серія ПЗО № 060667, від 08.12.2016 року № 348895, від 10.12.2016 року № 348970, від 10.12.2016 року № 374655, від 10.12.2016 року № 374653, від 10.12.2016 року № 374654, від 13.12.2016 року № 374733, від 12.12.2016 року № 374640, від 12.12.2016 року № 374630, від 11.12.2016 року № 374632, від 12.12.2016 року № 374628, від 12.12.2016 року № 374635, від 11.12.2016 року № 374634, від 12.12.2016 року № 374629, від 11.12.2016 року № 374631, від 12.12.2016 року № 374726, від 12.12.2016 року № 374727.

Розрахунок проведено між сторонами в повному обсязі, що підтверджується доданими рахунками-фактурами, виписками по банківському рахунка № НОМЕР_1 за період з 01.12.2016 року до 31.12.2016.

Крім того між позивачем та ТОВ «Занайс» (постачальник) укладено договір поставки від 24 березня 2017 року №SF327, за умовами якого останній зобов`язується поставити і передати у власність, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити соняшник врожаю 2016 року українського походження, на умовах, викладених у договорі.

Фактичне виконання укладених договорів та, відповідно, правомірність формування від`ємного значення з податку на прибуток та формування податкового кредиту підтверджується наданими позивачем як до перевірки, так і до суду копіями: видаткових накладних від 27.03.2017 року № РН-0000036, від 31.03.2017 року № РН-0000037, податковими накладними, товарно-транспортних накладних від 27.03.2017 року № 371829, від 30.03.2017 року № 371882, від 30.03.2017 року № 371883.

На підтвердження зміни майнового стану у результаті здійснення господарських операцій з контрагентом, позивачем до матеріалів справи долучено копії платіжних доручень про перерахування коштів за придбаний товар, що свідчить про понесення позивачем витрат на їх придбання.

Транспортування товару, придбаного позивачем в межах спірних господарських операцій підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними.

Суд зазначає, що зміст вказаних вище документів дає підстави для висновку про те, що позивач у межах спірних господарських операцій замовляв товари (соняшник) у ТОВ «Никсервис-Плюс», ТОВ «Айрон Альянс», ТОВ «Будмонтаж», ФГ «Мрія», ТОВ «Специнвест», ТОВ «Русінтер», ТОВ «Занайс» з метою переробки та подальшої реалізації соняшникової олії ТОВ «Дельта Вілмар СНД».

Так, на підтвердження вказаних обставин позивач надав суду копії відповідних актів наданих послуг (послуг по промисловій переробці), актів результатів переробки давальницької сировини, господарських договорів та специфікацій до них, рахунків-фактури, видаткових накладних.

Позивач також надав в матеріали справи документи по ланцюгу постачання, які підтверджують джерело походження товару придбаного контрагентами позивача, зокрема у таких підприємств як: ТОВ «Агрофірма Копенкувате», ТОВ «ПСП-СЕРВИС», ТОВ «Паллатіум» та інші.

Всі вищеозначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Також позивачем долучено до матеріалів справи висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи, в якому за результатами проведених досліджень встановлено, що висновки акта перевірки документально і нормативно не підтверджуються.

У свою чергу, контролюючим органом не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку або можливої фіктивності його контрагентів, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем спірних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект, тощо.

Таким чином, суд вважає неприйнятними посилання контролюючого органу на наявну в нього податкову інформацію (результати здійснених контрольних заходів щодо контрагентів позивача) як на підставу для відмови в задоволенні позову, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку.

Суд зазначає, що наявність певної податкової інформації, на яку посилається податковий орган, одержаної від інших підрозділів податкового органу чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності ніякі товари (роботи, послуги) не отримувались платником податків від його контрагента.

Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

В контексті викладеного суд також зазначає, що твердження відповідача про те, що контрагенти позивача не мали необхідних ресурсів для провадження господарської діяльності, також є необґрунтованими, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами, ґрунтуються виключно на припущеннях, які, в свою чергу, базуються на узагальненій податковій інформації без проведення перевірок контрагентів позивача та дослідження первинних документів.

Щодо посилань податкового органу на вироки Печерського районного суду міста Києва від 13 квітня 2017 року у справі №752/2377/17-к та Центрального районного суду міста Миколаєва від 03 травня 2017 року у справі №490/3181/17, якими затверджено угоди про визнання винуватості керівників контрагентів позивача ТОВ «Айрон Альянс» та ТОВ «Будмонтаж», суд зазначає наступне.

Відповідно до частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні який набрав законної сили, є обов`язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Факт фіктивності господарської діяльності не може залишитися неврахованим судами, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю навіть за формального підтвердження її первинними документами та дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення, зокрема відображених у них сум податку на додану вартість до податкового кредиту, є безпідставними.

Водночас суд враховує, що сам факт наявності вироку, ухваленого на підставі угоди у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених вироком, який набрав законної сили, періоду часу, за який такі обставини встановлені, а також конкретної особи та наслідки її дій.

В даному випадку, посилання відповідача на наявність відповідних вироків є безпідставними, оскільки господарські операції, реальність яких оспорюється, здійснені на підставі договорів, укладених у період, що передував прийняттю цих вироків.

Крім того, суд зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально поставляти на їх адресу товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Тобто, лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагентів може свідчити про незаконність формування показників податкової звітності за такими операціями.

Однак у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

У зв`язку з викладеним суд дійшов висновку, що позивачем підтверджено факт реальності господарських операцій з контрагентами у спірний період, а наявні в матеріалах справи документи містять достатні дані про їх зміст, характер та учасників, тобто підтверджують фактичність здійснення таких операцій.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27 серпня 2018 року №0003784914 та №0003764914.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд доходить висновку про задоволення позову.

В частині клопотання ТОВ «ТД «Дельта Вілмар» про розподіл судових витрат, суд звертає увагу на таке.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати пов`язані із залученням експертів та проведенням експертиз.

Частинами п`ятою, шостою статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами (частина восьма статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою експертизи та залученням експерта. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із проведенням експертизи, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Відсутність документального підтвердження витрат, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності витрат, а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд встановив, що на підтвердження витрат, пов`язаних із залученням експертів та проведенням експертизи, позивач надав суду копії таких документів:

- договору про проведення економічної експертизи від 30 липня 2019 року №07-19;

- рахунку-фактури від 30 липня 2019 року №07-19;

- акта приймання-передачі виконаних робіт, наданих послуг від 24 вересня 2019 року №07-19;

- свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 16 січня 2019 року ОД №003592;

- платіжного доручення від 06 серпня 2019 року №1086345 на загальну суму 60 000,00 грн.

Зі змісту наданого позивачем акта приймання-передачі вбачається, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 надала ТОВ «ТД «Дельта Вілмар» роботи (послуги), а саме висновок судово-економічної експертизи на загальну суму 60 000,00 грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ТОВ «ТД «Дельта Вілмар» документально підтвердило витрати, пов`язані з проведенням експертизи у розмірі 60 000,00 грн. та вважає за можливе задовольнити заяву представника позивача про відшкодування вказаних витрат та присудити на користь ТОВ «ТД «Дельта Вілмар» судові витрати, пов`язані з оплатою експертизи та залученням експерта у розмірі 60 000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 19 210,00 грн, сплачений відповідно до платіжного доручення № С8-533 від 06.10.2022, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 243 246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дельта Вілмар» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 27 серпня 2018 року №0003784914 та №0003764914.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дельта Вілмар» (01042, м. Київ, бульвар Дружби Народів, буд. 19, поверх 4; ідентифікаційний код 36369434) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 19 210,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр. Шевченка, 15/1, м. Одеса, 65015, ідентифікаційний код 44104032).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дельта Вілмар» (01042, м. Київ, бульвар Дружби Народів, буд. 19, поверх 4; ідентифікаційний код 36369434) понесені ним судові витрати, пов`язані з проведенням експертизи у розмірі 60 000,00 грн за рахунок бюджетних Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр. Шевченка, 15/1, м. Одеса, 65015, ідентифікаційний код 44104032).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 12 липня 2024 року.

Суддя Кочанова П.В.