Постанова

від 12.07.2024 по справі 363/4772/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а

Апеляційне провадження № 22-ц/824/8099/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2024 року м. Київ

Справа № 363/4772/23

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,

суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником Капуловським Артемом Валерійовичем , на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 11 січня 2024 року, постановлену у складі судді Лукач О.П.,

у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,

встановив:

У вересні 2023 року позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.

У січні 2024 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі

Клопотання обґрунтовано тим, що ознайомившись із відзивом відповідача на позовну заяву та доданими до нього доказами, позивач дізналася про наявність рішення Оболонського районного суду міста Києва від 19 вересня 2006 року у справі № 2-3973 про розірвання шлюбу, укладеного з відповідачем. Вказує, що позивач не знала та не могла знати про таке рішення, у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян відсутній запис про таке судове рішення. Зазначає, що у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син, ними велося спільне господарство, придбавалося спільно рухоме та нерухоме майно. 08 листопада 2023 року позивач подала до Оболонського районного суду міста Києва позовну заяву про розірвання шлюбу та ухвалою вказаного суду від 17 листопада 2023 року відкрито провадження у справі № 756/14970/23. Також до Оболонського районного суду міста Києва позивачем подано заяву про відновлення втраченого (знищеного) судового провадження у справі № 2-3973/2006, яку зареєстровано судом за №756/16890/23 та призначено склад суду. Вважає, що вказані обставини об`єктивно унеможливлюють поділ сторонами у справі спільного майна подружжя, у зв`язку з чим існує необхідність зупинення провадження в даній справі, до вирішення справ № 756/14970/23 та № 756/16890/23.

У додаткових поясненнях представника позивача зазначено, що підтвердженням того, що позивач та відповідач знаходяться у зареєстрованому шлюбі є і те, що у кожному з долучених до пояснень договорах про придбання подружжям нерухомого майна, наявне підтвердження про нотаріальну згоду ОСОБА_3 на придбання у власність сім`ї її чоловіком - ОСОБА_1 нерухомого майна. Інші документи щодо придбаного в період шлюбу та заявленого в позові про поділ спільного майна подружжя, знаходяться у відповідача.

11 січня 2024 року представником відповідача - адвокатом Капуловським А.В. подано до суду письмові заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність, оскільки вважає, що позивач намагається створити оманливе враження про наявність суперечностей щодо факту розірвання шлюбу між позивачем і відповідачем, а також про створення штучних перешкод у швидкому і належному розгляді справи, шляхом зловживання позивачем своїми процесуальними правами. Зазначає, що згідно з рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 08 вересня 2006 року у справі № 2-3973/2006 було розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований 07.08.1998 року у Центральному відділенні реєстрації шлюбів м. Києва з Державним центром розвитку сім`ї, актовий запис

№ 1071. Вказане рішення суду не було оскаржене в апеляційному порядку та набрало законної сили 19.09.2006 року, про що міститься відповідний напис на копії рішення . Відповідно до змісту рішення, відповідачка ОСОБА_3 не лише була обізнана з розглядом даної справи, а й брала участь у судовому засіданні, а тому вважає відсутніми і підстави для апеляційного оскарження вказаного рішення суду.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 11 січня 2024 року зупинено провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, до набрання законної сили судовими рішеннями у цивільних справах: № 756/14970/23 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу; № 756/16890/23 за заявою ОСОБА_3 про відновлення втраченого (знищеного) судового провадження № 2-3973/2006 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 .

Не погоджуючись з ухвалою, представник ОСОБА_1 - Капуловський А.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на її незаконність, необґрунтованість, порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Вказує, що 19.09.2006 шлюб між сторонами був припинений на підставі рішення Оболонського районного суду м. Києва від 08.09.2006 у справі № 2- 3973/06, яке не було оскаржене в апеляційному порядку та набрало законної сили. Вказане рішення Оболонського районного суду м. Києва від 08.09.2006 у справі № 2-3973/2006 внесене до Єдиного державного реєстру судових рішень. Отже, визначені в клопотанні про зупинення провадження сумніви представника позивача щодо обставин розірвання шлюбу між сторонами спростовуються належними письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи. Твердження позивача про необізнаність з розглядом Оболонським районним судом міста Києва справи № 2-3973/06 та винесення у ній рішення від 08 вересня 2006 року заслуговують критичного ставлення з огляду на те, що у самому судовому рішенні зазначено, що відповідачка в судовому засіданні проти позову не заперечила. Тобто ОСОБА_3 не лише була обізнана з розглядом даної справи, а й приймала участь у судовому засіданні у ній. Вказана обставина також підтверджує безпідставність доводів позивача про необхідність відновлення втраченого судового провадження № 2-3973/06, з метою апеляційного оскарження рішення Оболонського районного суду міста Києва від 08 вересня 2006 року, навіть з огляду на те, що встановлений ЦПК України строк для апеляційного оскарження рішення суду, яке оголошено в судовому засіданні 08.09.2006 року, давно сплив.

Крім того, заслуговують критичного ставлення нарікання представника позивача на обставини знищення матеріалів справи № 2-3973/06, з огляду на ту обставину, що Переліком судових справ і документів, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 11.02.2010 № 22, встановлено 3-річний строк зберігання цивільних справ про розлучення. У зв`язку з цим вбачається, що посилання позивача на обставини подання ним заяви про відновлення втраченого (знищеного) судового провадження як підстави для апеляційного оскарження в майбутньому рішення Оболонського районного суду міста Києва від 08.09.2006 року, яке набрало законної сили, жодним чином не перешкоджають і не можуть перешкоджати у продовжені розгляду даної справи № 363/4772/23, на підставі доказів, які містяться в ній.

Станом на час подання клопотання про зупинення провадження у даній справі, провадження у справі № 756/16890/23 було не відкрито, а подану позивачем у справі № 756/16890/23 заяву про відновлення втраченого (знищеного) судового провадження було повернуто 05 січня 2024 року, що вбачається, зокрема, з офіційного веб-сайту «Судова влада України».

Враховуючи наявність чинного рішення суду, яким шлюб вже розірвано, відповідач звернувся до суду з відзивом на позовну заяву у справі № 756/14970/23 та клопотання про закриття провадження у справі. За результатами розгляду вказаної справи Оболонський районний суд міста Києва прийняв ухвалу від 19 січня 2024 року, якою закрив провадження в цивільній справі № 756/14970/23 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Вважає, що намагання позивача зупинити провадження у даній справі зводиться виключно до намагання штучного затягування строків розгляду даної справи та створення для відповідача додаткових перешкод у розпорядженні ним своєю власністю, шляхом зловживання позивачем своїми процесуальними правами.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зокрема, щодо зупинення провадження у справі, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищезазначене, справу розглянуто апеляційним судом відповідно до ст. 369 ЦПК України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Зупиняючи провадження у справі ухвалою від 11 січня 2024 року, суд першої інстанції виходив з того, що предметом спору у цій справі є поділ спільного майна подружжя, яке ними придбано за час перебування у шлюбі, що був зареєстрований 07.08.1998 року у Центральному відділенні реєстрації шлюбів м. Києва з Державним центром розвитку сім`ї, актовий запис № 1071, тоді як предметом розгляду Оболонським районним судом міста Києва справ: № 756/14970/23 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 є розірвання шлюбу за заявою позивача, поданої до суду у листопаді 2023 року, а у справі №756/16890/23 за заявою ОСОБА_3 щодо питання про відновлення втраченого (знищеного) судового провадження №2-3973/2006 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу у 2006 році, з метою оскарження рішення суду від 08 вересня 2006 року, обізнаність про яке ОСОБА_3 заперечує так само, як і свою участь під час розгляду вказаної справи.

Відповідно до копій договорів купівлі продажу нерухомого майна, які було нотаріально посвідчено з 2006 року, а саме 29 квітня 2009 року, 17 листопада 2017 року, 26 квітня 2017 року, 07 вересня 2018 року, 15 березня 2019 року, відповідачем ОСОБА_1 було придбано нерухоме майно, під час укладання яких покупець повідомляв про наявність у нього дружини ОСОБА_3 , яка не заперечувала проти придбання ним в інтересах сім`ї нерухомості, яка надала заяву про згоду на укладання та підписання договорів і справжність підпису на якій засвідчувалось приватними нотаріусами.

З урахуванням викладеного вище та встановлених на цій стадії обставин справи, враховуючи предмет спору - поділ спільного майна подружжя, придбаного за час перебування у шлюбі, обсяг та вартість заявленого позивачем рухомого та нерухомого майна, яке позивач вважає спільним майном подружжя та яке підлягає розподілу, суд дійшов висновку про задоволення клопотання представника позивача, оскільки можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п.6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Визначаючи наявність підстав, передбачених статтею 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 6 частини першої цієї статті, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі.

Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише наявність іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення у ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19 вказано, що «метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у конкретній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статі і 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду».

Таким чином, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

Разом з тим, необхідно враховувати, що відповідно до п. 6 ч.1 ст. 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

У справі, яка переглядається, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 предметом спору є поділ спільного майна подружжя, яке ними придбано за час перебування у шлюбі, що був зареєстрований 07 серпня 1998 року у Центральному відділенні реєстрації шлюбів м. Києва з Державним центром розвитку сім`ї, актовий запис № 1071.

Підставою для зупинення провадження у цій справі став факт розгляду судом справи

№ 756/14970/23 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, поданої до суду у листопаді 2023 року та справи № 756/16890/23 за заявою ОСОБА_3 щодо питання про відновлення втраченого (знищеного) судового провадження

№ 2-3973/2006 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, у 2006 році.

З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що 08 вересня 2006 року Оболонським районним судом м. Києва ухвалено рішення, яким вирішено розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований 07 серпня 1998 року у Центральному відділі реєстрації шлюбів в м. Києві з Державним Центром розвитку сім`ї, актовий запис № 1071. Зі змісту рішення вбачається, що відповідачка в судовому засіданні проти позову не заперечила.

Вказане судове рішення не оскаржене та набрало законної сили, є чинним та опубліковане в Єдиному державному реєстрі судових рішень, яке надіслано для оприлюднення 28 грудня 2023 року, зареєстровано 28 грудня 2023 року, забезпечено надання загального доступу 29 грудня 2023 року.

З Єдиного державного реєстру судових рішень також вбачається, що ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 05 січня 2024 року у справі № 756/16890/23 заяву ОСОБА_3 про відновлення втраченого судового провадження повернуто заявнику.

Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу від 11 січня 2024 про зупинення провадження у справі, на зазначені обставини уваги не звернув і не дослідив, що 08 вересня 2006 року Оболонським районним судом м. Києва ухвалено рішення про розірвання шлюбу між сторонами, яке набрало законної сили та є чинним, не врахував та не перевірив, що станом на момент постановлення ухвали про зупинення провадження у справі, що переглядається, заяву ОСОБА_3 про відновлення втраченого судового провадження було повернуто заявнику, тобто провадження у справі № 756/16890/23 завершено, та дійшов необґрунтованого висновку про наявність правових підстав для зупинення провадження у даній справі.

З матеріалів справи також вбачається, що у листопаді 2023 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу. Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 17 листопада 2023 року відкрито провадження у справі № 756/14970/23.

Однак, ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 19 січня 2024 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 26 березня 2024 року, закрито провадження № 756/14970/23 у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, з тих підстав, що дане питання вже було предметом розгляду та існує судове рішення, яке набрало законної сили, постановлено по справі між тими самими сторонами, про той самий предмет спору, і з тих самих підстав, тобто на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Крім того, зазначивши інші справи, до вирішення яких зупиняється провадження у справі № 363/4772/23за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, суд першої інстанції не навів мотивів, які факти можуть бути встановлені або спростовані за наслідками розгляду справ та їх вплив на вирішення цієї справи та не зазначив, які саме об`єктивні обставини унеможливлюють розгляд цієї справи до вирішення інших справ.

Передбачена законом необхідність у зупиненні розгляду однієї справи до вирішення іншої полягає в тому, що в іншій справі можуть бути встановлені або спростовані факти, що матимуть значення для вирішення цієї справи та які можуть вплинути на наявність підстав для задоволення позову повністю або частково, або відмови у його задоволенні, або якщо ці справи є взаємовиключними.

Крім того, судом першої інстанції також не було враховано, що не можна посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 374 - 379, 381 - 384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником Капуловським Артемом Валерійовичем , - задовольнити.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 11 січня 2024 року - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня прийняття постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя - доповідач: Ящук Т.І.

Судді: Кирилюк Г.М.

Рейнарт І.М.