Постанова

від 11.07.2024 по справі 440/8182/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2024 р. Справа № 440/8182/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Мельнікової Л.В. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Львівської митниці Державної митної служби України на додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.02.2024, головуючий суддя І інстанції: О.В. Гіглава, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі № 440/8182/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Заслон Плюс"

до Львівської митниці Державної митної служби України

про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Заслон Плюс" (далі також - позивач, ТОВ "Заслон Плюс" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Львівської митниці Державної митної служби України( далі також - відповідач), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 09 березня 2023 року №UA209000/2023/900113/2;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/000869 від 08 березня 2023 року.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови Львівської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/000869.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці Державної митної служби України на користь ТОВ "Заслон Плюс" витрати зі сплати судового збору в розмірі 7561,41 грн.

Представник позивача звернувся до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 12000,00 грн.

Додатковим рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.02.2024 року заяву задоволено частково.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці Державної митної служби України на користь ТОВ "Заслон Плюс" судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.

У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Відповідач не погодився з додатковим рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині задоволення вимог та ухвалити нове рішення, яким зменшити суми витрат на правничу допомогу.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставин, що мають значення для справи, а також порушені норми процесуального права.

Вказує, що сума, яку представник позивача просить відшкодувати як витрати позивача на професійну правничу допомогу взагалі не співмірні із даною категорією спору та із виконаною адвокатом роботою. Зазначив, що заявлена до відшкодування вартість наданої позивачу послуги є значно завищеною та не співмірною зі складністю справи, а отже підлягає зменшенню. Дана категорія справи не є складною, а написання позовної заяви не потребувало багато часу, для такого високого розміру гонорару. Наведена адвокатом позивача у позовній заяві позиція є універсальною, висновки щодо застосування норм права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин фактично взяті із судової практики Верховного Суду на яку посилається позивач у позовній заяві та може бути використана й у інших справах практично без внесення змін до відповідних процесуальних документів.

Позивач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення суду - залишити без змін.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Спірні правовідносини врегульовано нормами ст. 59 Конституції України і ст. ст. 16, 134, 139 КАС України.

Так, положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Відповідно до частини першої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Суд зазначає, що згідно зі ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Стосовно доводів апелянта про не доведення позивачем обґрунтованості відшкодування витрат на правничу допомогу та ненадання ним доказів сплати за послуги адвоката колегія суддів зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що позовну заяву від 12.06.2023 в інтересах ТОВ "Заслон Плюс" було складено та подано до Полтавського окружного адміністративного суду разом з доданими до позовної заяви документами адвокатом Овчаренком В.Ю., який діяв в інтересах товариства на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АА №1314569 від 12.06.2023 /а.с. 8/.

Однак у подальшому, після відкриття провадження у справі №440/8182/23 до суду 13.10.2023 за підписом директора ТОВ "Заслон Плюс" надійшов лист з повідомленням про розірвання договірних відносин між адвокатом Овчаренком В.Ю. і товариством та припиненням повноважень вказаного адвоката у справі №440/8182/23 з виключенням його відомостей з картки справи /а.с. 118/.

Вже в ході здійснення розгляду справи по суті 13.11.2023 до суду надійшло повідомлення про надання адвокату Зудінову О.О. доступу до справи на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги ТОВ "Заслон Плюс" (ЄДРПОУ 40336263) серія АІ №1356535 від 05.11.2023, виданого на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги №10/23/40336263 від 30.10.2023 для представництва у судах по справі з єдиним унікальним номером справи 440/8182/23 /а.с. 121/.

На наступний день, тобто 14.11.2023, до суду за підписом адвоката Зудінова О.О. подана відповідь на відзив на позовну заяву /а.с. 122-125/.

Як свідчать матеріали справи, на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу адвокатом Зудіновим О.О. у цій справі надані:

- договір про надання професійної правничої допомоги №10/23/40336263 від 30.10.2023 /а.с. 137-142/;

- рахунок на оплату №04-11 від 04.11.2023 на суму 12000,00 грн /а.с. 143/;

- платіжна інструкція №380 від 14.11.2023 на суму 12000,00 грн /а.с. 144/.

Згідно з пунктом 1.1 договору про надання професійної правничої допомоги №10/23/40336263 від 30.10.2023 Адвокатське Бюро "Олег Зудінов та партнери" в особі власника адвоката Зудінова О.О. надає клієнту професійну правничу допомогу у вигляді складання процесуальних документів та представництва в судах всіх інстанцій в адміністративній справі №440/8182/23.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 договору про надання професійної правничої допомоги №10/23/40336263 від 30.10.2023 у відповідності зістаттею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", з урахуванням складності справи, її значення для клієнта, кваліфікації і досвіду адвоката Бюро, фінансового стану клієнта, часу, що може бути витрачений на надання допомоги, та інших істотних обставин, сторони погодили, що за надання правової допомоги, зазначеної у пункті 1.1 цього договору, клієнт сплачує Бюро гонорар у фіксованому розмірі, що дорівнює 12000,00 грн. Розмір гонорару є незмінним.

При цьому, згідно з пунктом 4.4 договору про надання професійної правничої допомоги №10/23/40336263 від 30.10.2023 з урахуванням способу обчислення гонорару акти прийому-передачі правничої допомоги (виконаних робіт) за взаємною згодою сторін можуть не складатися,а належним підтвердженням надання передбаченої цим договором допомоги є матеріали відповідної адміністративної справи.

Сплата товариством на користь адвоката узгодженої у договорі фіксованої суми гонорару у розмірі 12000,00 грн підтверджується рахунком №04-11 від 04.11.2023 та платіжною інструкцією №380 від 14.11.2023 /а.с. 143-144/.

Щодо доводів апелянта про те, що розмір винагороди за надану правничу допомогу не є обґрунтованим, судова колегія зазначає наступне.

Системний аналіз вищенаведених норм КАС України дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати, у тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Така правова позиція сформована Верховним Судом у постанові від 01.10.2018 у справі № 569/17904/17.

Зі змісту норм частин 4, 5 та 6 ст. 134 КАС України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (саме така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).

Частиною сьомою статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Виходячи з положень частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані такі витрати з розглядом справи.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд указав, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Зазначені висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі № 810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 02.09.2020 у справі № 826/4959/16, вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.

Також згідно з положеннями правової позиції Верховного Суду, що викладені в постанові від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також, судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 520/7431/19 при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг з категорією складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вказані критерії закріплені у ч. 5 ст. 134 КАС України.

Як правомірно враховано судом першої інстанції, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Із матеріалів справи судом встановлено, що за умовами договору про надання професійної правничої допомоги між сторонами погоджено фіксовану суму витрат на правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн за надання клієнту професійної правничої допомогуу вигляді складання процесуальних документів та представництвав судах всіх інстанційв адміністративній справі №440/8182/23, а належним підтвердженням надання передбаченої цим договором допомоги є матеріали відповідної адміністративної справи.

Судовим розглядом встановлено, що представником позивача ОСОБА_1 підготовлено та подано суду першої інстанції два процесуальні документи - відповідь на відзив на позовну заяву від 13.11.2023 /а.с. 122-125/ та заяву про ухвалення додаткового рішення від 16.02.2024 /а.с. 135-136/.

У зв`язку з цим, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивач витрат на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.

Зіставивши вказані обставини та врахувавши співмірність складності справи, що розглядається, з виконаною адвокатом роботою (наданими послугами), колегія суддів дійшла до висновку про повне та всебічне з`ясування обставин справи судом першої інстанції, правильне застосування ним норм ст. 134 КАС України та справедливе визначення суми стягнення витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці Державної митної служби України на користь ТОВ "Заслон Плюс" судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для скасування додаткового рішення.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Львівської митниці Державної митної служби України - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.02.2024 по справі № 440/8182/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Курило Судді Л.В. Мельнікова А.О. Бегунц