Постанова

від 11.07.2024 по справі 440/15033/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2024 р. Справа № 440/15033/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Кременчукгаз" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.04.2024, головуючий суддя І інстанції: А.О. Чеснокова, повний текст складено 17.04.24 по справі № 440/15033/23

за позовом Приватного акціонерного товариства "Кременчукгаз"

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про визнання протиправним та скасування розпорядження

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Кременчукгаз" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП, Регулятор, Відповідач) в якому просив суд визнати протиправним та скасувати Розпорядження "Про усунення порушень ПрАТ "Кременчукгаз" від 22 червня 2023 року № 169-р в частині зобов`язання ПрАТ "Кременчукгаз" усунути порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕП від 16 лютого 2017 року, а саме:

пункту 2.1 Ліцензійних умов в частині здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України "Про ринок природного газу" чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу - до 01 серпня 2023 року довиконати заходи зі встановлення населенню 5434 одиниць індивідуальних лічильників газу на загальну суму 12404,5 тис.грн (без ПДВ);

підпункту 27 у частині здійснення розрахунків із оператором газотранспортної системи за надані послуги транспортування у строки та на умовах визначених договорами транспортування природного газу - до 02 жовтня 2023 року здійснити розрахунки із оператором газотранспортної системи за надані у 2021-2022 роках послуги транспортування, зокрема погасити заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України".

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 р. відмовлено в задоволенні позову ПрАТ "Кременчукгаз".

ПрАТ "Кременчукгаз", не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, зі змісту рішення суду можна дійти висновку, що фактично суд прийняв доводи відповідача і взагалі не надав оцінку аргументам позивача.Посилаючись на обставини та обґрунтування,викладені в апеляційній скарзі, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року, прийняти нове рішення , яким позов задовольнити.

Відповідач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, рішення суду першої інстанції правомірним, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року залишити без змін.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. копію апеляційної скарги, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа .

Відповідно до ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно Постанови НКРЕКП від 15.06.2017 р. № 777 ПАТ "Кременчукгаз" було видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу. Постановою НКРЕКП від 16.12.2020 р. № 2511 були внесені зміни до Постанови від 15.06.2017 р. № 777в частині зміни назви Товариства з "Публічне акціонерне товариство" на "Приватне акціонерне товариство".

Регулятором відповідно до Плану здійснення заходів державного контролю суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2023 рік, затвердженого постановою НКРЕКП від 23.11.2022 р. № 1550 та посвідчення на проведення планової перевірки від 10.04.2023 р. № 213 НКРЕКП, у термін з 05.05.2023 по 25.05.2023 проведено планову перевірку щодо дотримання ПрАТ "Кременчукгаз" вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 № 201 (далі - Ліцензійні умови), відповідно до переліку питань, визначених у додатку 16 до Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 428 (далі - Порядок контролю № 428), за період діяльності з 01.01.2021 по 31.12.2022.

За результатами проведення планової перевірки складено Акт планової перевірки дотримання ПрАТ "Кременчукгаз" вимог законодавства та Ліцензійних умов від 25.05.2023 № 256 (далі - Акт № 256), в якому зафіксовано, крім іншого, наступні (спірні) порушення:

підпункту 21 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних мов у частині виконання платну розвитку газорозподільної системи на наступні 10 років;

підпункту 27 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення розрахунків із оператором газотранспортної системи за надані послуги у строки та на умовах, визначених договором транспортування природного газу;

22.06.2023 р. за результатами розгляду Акта № 256 на засіданні Регулятора, яке проведено у формі відкритого слухання, прийнято постанову № 1111 "Про накладення штрафу на ПрАТ "Кременчукгаз" за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання" (далі - Постанова № 1111) та розпорядження № 169-р "Про усунення порушень ПрАТ "Кременчукгаз" (далі - Розпорядження № 169-р).

Незгода Позивача з обґрунтованістю Розпорядження № 169-р (у спірній частині) зумовила звернення до суду з позовом та в подальшому з апеляційною скаргою на рішення суду про відмову у позові.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того , що спірне Розпорядження № 169-р прийняте Комісією з дотриманням вимог законів України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", "Про ринок природного газу", на уставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, а тому в силу вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для задоволення позову відсутні.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та обґрунтованості підстав для винесення відповідачем спірного акту індивідуальної дії щодо позивача, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи вбачається , що Регулятором проведена планова перевірка щодо дотримання ПрАТ "Кременчукгаз" вимог законодавства та Ліцензійних умов, відповідно до переліку питань, визначених у додатку 16 до Порядку контролю № 428).

Такі обставини щодо переліку питань згідно додатку 16 до Порядку контролю № 428, які були предметом планової перевірки , підтверджує і сам Регулятор (сторінка 3 відзиву на адміністративний позов від 10.11.2023 р. № 1036/15-23).

Згідно абз. 2 п. 7.1. глави 7 Порядку контролю № 428 в акті планової перевірки відображається інформація за результатами перевірки питань, визначених переліками питань для відповідних сфер енергетики та комунальних послуг (додатки 4-20), а в разі виявлення порушення - його детальний опис з посиланням на відповідну норму законодавства та/або ліцензійних умов.

Додатком 16 Порядку контролю № 428 визначений перелік питань для перевірки дотримання вимог законодавства та ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу. Натомість господарська діяльність Позивача пов`язана із провадженням господарської діяльності з розподілу природного газу, а тому і сама перевірка мала б бути проведена за переліком для перевірки дотримання вимог законодавства та ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, перелік питань для якої визначений у додатку 15 Порядку контролю № 428.

Проте, перевірка позивача, як стверджує відповідач, проведена саме за переліком питань провадження господарської діяльності з постачання природного газу (додатком 16), яку позивач не здійснює

Так, відповідно до ліцензії, яка видана на підставі Постанови НКРЕКП від 15.06.2017 р. № 777 з урахуванням змін згідно постанови НКРЕКП від 16.12.2020 р. № 2511, ПАТ "Кременчукгаз" здійснює саме господарську діяльність з розподілу природного газу.

Щодо позовних вимог про оскарження Розпорядження № 169-р в частині зобов`язання позивача усунути порушення вимог законодавств та Ліцензійних умов, а саме: пункту 2.1 Ліцензійних умов у частині здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України "Про ринок природного газу", чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу - до 01 серпня 2023 року довиконати заходи зі встановлення населенню 5434 одиниць індивідуальних лічильників газу на загальну суму 12404,5 тис.грн (без ПДВ).

Як вже зазначалося вище, у відповідності до частини 2статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначеніЗаконом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»(даліЗакон № 1540-VIII) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно достатті 1 Закону № 1540-VIIIНаціональна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (даліРегулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно з частиною 1статті 3 Закону № 1540-VIIIрегулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом державного контролю та застосування заходів впливу (пункт 4 частини 2статті 3 Закону № 1540-VIII).

Статтею 14 Закону № 1540-VIIIвстановлено, що основною формою роботи Регулятора як колегіального органу є засідання. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті. Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію.

Регулятор на своїх засіданнях, зокрема, розглядає справи щодо видачі ліцензій та дотримання суб`єктами господарювання ліцензійних умов, а також щодо застосування санкцій за порушення ліцензійних умов та законодавства з питань державного регулювання діяльності суб`єктів природних монополій та суміжних ринків.

Рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою. Рішення Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до пунктів 1, 11, 12 частини 1статті 17 Закону № 1540-VIIIдля ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор: приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції; контролює додержання ліцензіатами законодавства у відповідній сфері регулювання і ліцензійних умов провадження господарської діяльності та вживає заходів до запобігання порушенням ліцензійних умов; розглядає справи про порушення ліцензійних умов, а також справи про адміністративні правопорушення і за результатами розгляду приймає рішення про застосування санкцій, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом, приймає у межах своєї компетенції рішення про направлення до відповідних державних органів матеріалів про виявлені факти порушення законодавства.

Статтею 19 Закону № 1540-VIIIвстановлено, що регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора. Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату або територіальних органів Регулятора.

Пунктом 2.1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затвердженихпостановою НКРЕКП 16.02.2017 р. № 201визначено, що господарська діяльність з розподілу природного газу здійснюється з дотриманням вимогЗакону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу.

В свою чергу, частина 2статті 59 Закону України «Про ринок природного газу», який є спеціальним законом по відношенню до сторін у даному спорі, містить перелік правопорушень на ринку природного газу, серед яких: 1) порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності; 2) несанкціонований відбір природного газу; 3) використання природного газу споживачами в обсягах, що перевищують підтверджені в установленому порядку постачальниками; 4) неподання або несвоєчасне надання звітності, передбаченої цим Законом, а також подання недостовірної інформації у такій звітності; 4-1) порушення обов`язку з відкриття поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за послуги розподілу природного газу, та порушення обов`язку з перерахування на рахунки із спеціальним режимом використання коштів за розподіл природного газу, зарахованих на інші рахунки, ніж поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відповідно до частини третьоїстатті 40 цього Закону; 5) використання приладів обліку природного газу, не повірених або не атестованих в установленому порядку; 6) необґрунтована відмова в доступі до газотранспортної або газорозподільної системи, газосховища або установки LNG або у приєднанні до газотранспортної або газорозподільної системи; 7) несанкціоноване втручання в роботу газової інфраструктури; 8) самовільне під`єднання до системи, зривання або пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра, заглушок тощо, що впливає на безпеку постачання природного газу або результати вимірювання; 9) відмова у доступі уповноважених працівників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи, постачальника до приміщень, житлових та підсобних приміщень, де розташовані газові прилади (пристрої), лічильники газу, якщо обов`язок надання такого доступу встановлюється законодавством; 10) невиконання законних постанов, розпоряджень, наказів, рішень та приписів суб`єктів владних повноважень на ринку природного газу, а також створення перешкод для виконання службових обов`язків посадовими особами таких суб`єктів; 11) неподання або несвоєчасне подання оператору газотранспортної системи, оператору газорозподільної системи, оператору газосховища, оператору установки LNG та суб`єктам владних повноважень на ринку природного газу інформації, передбаченої законодавством, або надання завідомо неправдивої інформації; 12) створення перешкод у виконанні робіт, пов`язаних з обслуговуванням об`єктів постачання природного газу та вжиття заходів до повного або часткового припинення постачання природного газу споживачам; 13) порушення технічних регламентів, норм, правил; 14) необґрунтована відмова у складенні та підписанні актів приймання-передачі природного газу; 15) невиконання вимогЗакону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу"щодо встановлення вузлів обліку природного газу та/або припинення розподілу природного газу споживачам, які використовують природний газ без його комерційного обліку.

Тобто,Закон України «Про ринок природного газу», серед іншого, абсолютно виокремлює таке порушення, як порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності. Відповідно, і ліцензійні умовице специфічні вимоги в тій чи іншій сфері господарювання.

Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у постанові від 11.03.2021 року у справі № 640/20494/19.

При цьому, як вбачається з пункту 2.1. Ліцензійних умов, господарська діяльність з розподілу природного газу здійснюється з дотриманням вимогЗакону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу.

Отже, зазначена норма є загальною, передбачає загальний, тобто не виключний перелік законодавчих актів, якими Оператори ГРМ керуються у своїй діяльності.

Пункт 2.1 Ліцензійних умов не містить вичерпного переліку вимог до провадження господарської діяльності, за порушення якогоЗаконом України «Про ринок природного газу»передбачена відповідальність Оператора ГРМ.

Чинне законодавство, зокрема, положенняЗакону України «Про ринок природного газу», встановлюють відповідальність суб`єктів ринку природного газу за порушення саме певних «організаційних вимог у провадженні господарської діяльності».

Вичерпний перелік цих вимог встановлено у пункті 2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 р. № 201 (далі - Ліцензійні умови), де визначено, що при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватися таких організаційних вимог:

1) провадити ліцензовану діяльність лише за допомогою засобів та місць провадження діяльності ліцензіата, зазначених у документах, що додаються до заяви про отримання ліцензії (з урахуванням змін до документів, поданих ліцензіатом до НКРЕКП);

2) мати в наявності затверджену організаційну структуру суб`єкта господарювання відповідно до переліку робіт та затверджені положення про відповідні структурні підрозділи та посадові інструкції працівників згідно з розподілом обов`язків, повноважень та відповідальності осіб штатного розпису;

3) мати в організаційній структурі суб`єкта господарювання підрозділи та/або спеціалістів, які забезпечують виконання адміністративно-керівних, виробничо-технічних, планово-договірних, виробничих, юридичних функцій та функцій з контролю якості, промислової безпеки та охорони праці, ведення та збереження національних стандартів, будівельних норм та нормативно-правових актів у сфері нафтогазового комплексу та виконавчої документації;

4) зберігати протягом дії ліцензії документи, копії яких подавалися до НКРЕКП відповідно до вимог законодавства України;

5) повідомляти НКРЕКП про всі зміни даних, які були зазначені в його документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії (крім документів до заяви щодо встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу), у строк не пізніше ніж один місяць з дня настання таких змін, крім інформації щодо кількості підключених споживачів, кількості об`єктів газорозподільної системи ліцензіата, кількості персоналу ліцензіата та його матеріально-технічної бази, яка надається протягом 30 днів після закінчення календарного року.

У разі зміни переліку документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії, ліцензіат повинен:

при доповнені переліку новими документами подати до НКРЕКП документи, якими доповнено перелік, протягом строку, встановленого нормативно-правовим актом, яким затверджено відповідні зміни;

при зміні форми відомостей, що додаються до заяви про отримання ліцензії і складаються здобувачем ліцензії, подати до НКРЕКП відомості, форму яких змінено, за новою формою протягом строку, встановленого нормативно-правовим актом, яким затверджено відповідні зміни;

6) складати звітність, затверджену НКРЕКП, щодо провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та подавати її до НКРЕКП у встановленому порядку;

7) подавати НКРЕКП копії фінансової звітності у встановленому законодавством порядку.

Річна фінансова звітність ліцензіата, яка відповідно до законодавства підлягає обов`язковій перевірці аудитором, вимоги до якого встановленіЗаконом України«Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», має бути розміщена на вебсайті ліцензіата у порядку, встановленомуЗаконом України«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;

8) у разі планового або позапланового припинення (у зв`язку з неможливістю використання матеріально-технічної бази) провадження ліцензованої діяльності загалом або за певним місцем провадження ліцензованої діяльності ліцензіат зобов`язаний повідомити сторону, з якою укладено договір щодо розподілу природного газу, у встановлений договором строк про дату і причини припинення ліцензованої діяльності із визначенням приблизної дати відновлення її провадження;

9) забезпечити (за відсутності передбачених законодавством підстав для відмови в проведенні перевірки) допуск членів комісії з перевірки до її здійснення та забезпечити присутність керівника ліцензіата, його заступника або іншої уповноваженої особи під час проведення НКРЕКП перевірки дотримання ліцензіатом вимог цих Ліцензійних умов та нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку природного газу;

10) з урахуваннямстатті 39Закону України «Про ринок природного газу» у разі здійснення одночасно декількох видів господарської діяльності на ринку природного газу, що підлягають ліцензуванню, вести окремий облік за кожним видом діяльності та затверджувати правила розподілу активів і зобов`язань, доходів та витрат між різними видами господарської діяльності;

11) забезпечити функціонування кол-центру для обслуговування споживачів, який оснащено єдиним багатоканальним номером телефону для стаціонарних та мобільних телефонів та єдиною електронною скринькою для прийому електронних повідомлень до кол-центру;

12) забезпечити функціонування та підтримувати на належному рівні персональний вебсайт у мережі Інтернет;

13) забезпечити належну організацію та функціонування особистого кабінету споживача в мережі Інтернет;

14) дотримуватися вимог чинногоКодексу газорозподільних систем, а також виконувати умови укладених із споживачами договорів розподілу природного газу відповідно доТипового договору розподілу природного газу, затвердженого НКРЕКП;

15) надавати послуги розподілу природного газу за тарифами, що встановлені НКРЕКП;

16) використовувати кошти, отримані за рахунок надання послуг розподілу природного газу, передбачені структурою тарифу (річної планованої тарифної виручки) у визначеному розмірі та за цільовим призначенням та з дотриманням принципів здійснення закупівель відповідно до вимогЗакону України«Про публічні закупівлі»;

17) створити на підприємстві комісії з експертизи засобів вимірювальної техніки та з розгляду актів про порушення та забезпечити їх роботу в порядку та відповідно до вимогКодексу газорозподільних систем;

18) організувати та забезпечити вільний доступ до свого структурного підрозділу, що здійснює реєстрацію вхідної кореспонденції, з можливістю отримання вхідного номера на момент подання вхідної кореспонденції. Реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції має здійснюватися ліцензіатом в окремому журналі;

19) на письмову вимогу постачальника надати йому в десятиденний термін договір на виконання робіт, пов`язаних з припиненням/обмеженням газопостачання його споживачам, підключеним до газорозподільної системи ліцензіата;

20) мати у власності чи користуванні будівлі та/або приміщення, в яких організовано прийом та обслуговування споживачів;

21) розробляти та щороку до 31 липня подавати на затвердження до НКРЕКП та виконувати план розвитку газорозподільної системи на наступні 10 років;

22) розробити і запровадити програму відповідності згідно ізстаттею 39Закону України «Про ринок природного газу»;

23) сплачувати щоквартально, протягом перших 30 днів кварталу, наступного за звітним, внески на регулювання, що визначаються НКРЕКП;

24) щорічно подавати до НКРЕКП звіт про виконання програми відповідності;

25) забезпечувати конфіденційність інформації, одержаної під час здійснення ліцензованої діяльності, а також розміщувати на своєму вебсайті у недискримінаційний спосіб інформацію, яка стимулюватиме розвиток ринку природного газу;

26) мати укладений з оператором газотранспортної системи договір транспортування природного газу відповідно доТипового договору транспортування природного газу, затвердженого НКРЕКП;

27) здійснювати розрахунки із оператором газотранспортної системи за надані послуги транспортування у строки та на умовах, визначених договором транспортування природного газу;

28) у строки, передбаченіПорядком ліцензування видів господарської діяльності, державне регулювання яких здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженим постановою НКРЕКП від 03 березня 2020 року № 548, звернутися із письмовою заявою до НКРЕКП щодо проведення перевірки додержання ним ліцензійних умов та законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо:

ліцензіат має намір передати цілісний майновий комплекс іншому суб`єкту господарювання (якщо статутними документами не передбачено, що до суб`єкта господарювання, якому передається цілісний майновий комплекс, переходять усі права і обов`язки попереднього ліцензіата);

ліцензіат, що здійснює господарську діяльність на цілісному майновому комплексі, має намір анулювати ліцензію.

29) дотримуватись мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених НКРЕКП;

30) надавати НКРЕКП документи, інформацію та звітність, що містять достовірні дані, необхідні для виконання НКРЕКП своїх повноважень, в обсягах та у строки, встановлені НКРЕКП (але не менш як протягом 10 робочих днів, крім запитів під час здійснення заходів державного нагляду (контролю));

31) виконувати рішення НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та чинним законодавством;

32) забезпечити необхідні умови доступності для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до будівель та приміщень, у яких здійснюється прийом та обслуговування споживачів та/або отримуються звернення або скарги від споживачів, відповідно до державних будівельних норм, правил і стандартів;

33) вносити відомості про споживачів природного газу, приєднаних до мереж ліцензіата, до інформаційної бази даних споживання природного газу у випадках та обсязі, встановлених Положенням про інформаційну базу даних споживання природного газу, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

Частиною 1статті 37 Закону України «Про ринок природного газу»встановлено, що оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується на законних підставах.

Відповідно до ч. 1 статті 38 Закону України «Про ринок природного газу», права та обов`язки оператора газорозподільної системи визначаються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, кодексом газотранспортної системи, кодексом газорозподільних систем, а також договором розподілу природного газу.

Частиною 2 статті 38 Закону України «Про ринок природного газу», передбачено, що з метою виконання функцій, передбачених частиною першоюстатті 37 цього Закону, оператор газорозподільної системи зобов`язаний:

1) розробляти, щороку до 31 липня подавати на затвердження Регулятору, розміщувати на своєму веб-сайті та виконувати план розвитку газорозподільної системи на наступні 10 років;

2) вживати заходів з метою забезпечення безпеки постачання природного газу, в тому числі безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи;

3) розробити і впроваджувати програму відповідності згідно ізстаттею 39 цього Закону;

4) вживати заходів для підвищення раціонального використання енергоресурсів та охорони довкілля під час здійснення своєї господарської діяльності;

5) надавати інформацію, обов`язковість надання якої встановлена законодавством;

6) забезпечувати конфіденційність інформації, одержаної під час здійснення господарської діяльності, а також розміщувати на своєму веб-сайті у недискримінаційний спосіб інформацію, яка стимулюватиме розвиток ринку природного газу;

7) вживати інших заходів, необхідних для безпечної та стабільної роботи газорозподільної системи, що передбачені цим Законом або не суперечать законодавству.

Основні функції Оператора ГРМ визначені частиною 3 глави 2 розділу 1 Кодексу газорозподільних систем, затвердженогопостановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2494, а саме:

1) забезпечення розподілу (переміщення) природного газу від місць його надходження в ГРМ з ГТС та з інших джерел (від ГДП та ВБГ, підключених до ГРМ, та від суміжних ГРМ) до споживачів природного газу з урахуванням його якісних і фізико-хімічних характеристик та потреб цих споживачів;

2) забезпечення оперативно-диспетчерського управління ГРМ та планово-профілактичних і аварійно-відновлювальних робіт на об`єктах ГРМ з урахуванням вимог охорони праці та техніки безпеки;

3) забезпечення максимальної економічності, оптимальних режимів та надійності роботи ГРМ, розробка оптимальних технологічних режимів роботи ГРМ для безперебійного та безаварійного газопостачання споживачів;

4) забезпечення організації та реєстрації взаємовідносин (адміністрування) суб`єктів ринку природного газу, які підключені до/через ГРМ та співпрацюють з ним, при забезпеченні розподілу (передачі) природного газу ГРМ;

5) виконання договірних зобов`язань при розподілі (споживанні, передачі) природного газу ГРМ;

6) своєчасне інформування суб`єктів ринку природного газу про відхилення технологічних режимів роботи ГРМ, що можуть вплинути на режим газоспоживання (обмеження обсягів тощо), та вжиття заходів щодо їх ліквідації;

7) забезпечення контролю якості фізико-хімічних характеристик та показників природного газу, який передається до/з ГРМ;

8) забезпечення комерційного обліку природного газу, у тому числі приладового, в ГРМ;

9) забезпечення приєднання об`єктів замовників до ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності або користуванні (у тому числі в експлуатації) Оператора ГРМ, за їх зверненням та за умови дотримання вимог цьогоКодексу;

10) забезпечення балансування між об`ємами і обсягами передачі природного газу до ГРМ (від ГТС, ГДП, ВБГ, інших ГРМ) та об`ємами і обсягами передачі природного газу з ГРМ (споживачам, для транзиту в інші ГРМ);

11) формування добових, декадних, місячних, квартальних та річних показників фактичного об`єму та обсягу передачі (розподілу, споживання) природного газу по об`єктах суб`єктів ринку природного газу, які знаходяться на ліцензованій території Оператора ГРМ та/або які замовили розподіл природного газу ГРМ у відповідному періоді;

12) співпраця з операторами суміжних систем з метою надійного та ефективного функціонування ГРМ;

13) дослідження потреб споживачів (замовників), у тому числі різних галузей економіки, в природному газі для здійснення підготовки планів розвитку та розбудови ГРМ.

Таким чином, колегія суддів констатує, що навіть у разі наявності певних порушень законодавства на ринку природного газу чи вимог Кодексу ГРМ, вказане не свідчить та не є порушенням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, адже ліцензійні умови є специфічними вимогами в тій чи іншій сфері господарювання (у даному випадку розподілу природного газу), які обумовлюють сам процес здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу та надання послуг з розподілу природного газу, як побутовим, так і не побутовим споживачам.

Згідно з положеннями частини 3 статті 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Верховенство права, є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (п. 1 ч. 3 ст. 2 КАСУ).

Колегія суддів враховує, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у подібних правовідносинах у постанові від 11.03.2021 у справі № 640/20494/19 пункт 2.1 глави 2 Ліцензійних умов містить невизначений термін («інші нормативно-правові акти»), що може призводити до непредбачуваного застосування цього пункту, оскільки під цей термін можна підвести будь-який нормативно-правовий акт, що означає надання Регулятору дискреційних повноважень у сфері притягнення ліцензіатів до відповідальності, які не мають чітко визначених меж.

Така норма не відповідає критерію якості закону (ясності і недвозначності правової норми), оскільки не може забезпечити її однакове застосування, що не виключає необмеженості трактування у її правозастосовній практиці і може призводити до свавільного її застосування.

Так, Конституційний Суд України, розвиваючи практику застосування статті 8 Основного Закону України, указав, що верховенство права слід розуміти, зокрема, як механізм забезпечення контролю над використанням влади державою та захисту людини від свавільних дій держави. Верховенство права як нормативний ідеал, до якого має прагнути кожна система права, і як універсальний та інтегральний принцип права необхідно розглядати, зокрема, в контексті таких основоположних його складових: принцип законності, принцип юридичної визначеності, принцип справедливого суду. Верховенство права означає, що органи державної влади обмежені у своїх діях заздалегідь регламентованими та оголошеними правилами, які дають можливість передбачити заходи, що будуть застосовані в конкретних правовідносинах, і, відповідно, суб`єкт правозастосування може передбачати й планувати свої дії та розраховувати на очікуваний результат (абзаци третій, четвертий, шостий пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.06.2019 № 6-р/2019).

Принцип юридичної визначеності є істотно важливим для питання довіри до державної влади.

Конституційний Суд України виходить з того, що принцип юридичної визначеності як складова конституційного принципу верховенства права є сукупністю вимог до організації та функціонування системи права, процесів правотворчості та правозастосування у спосіб, який забезпечував би стабільність юридичного становища індивіда. Зазначеного можна досягти лише шляхом законодавчого закріплення якісних, зрозумілих норм (абзац третій підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 06.06.2019 № 3-р/2019).

Юридичну визначеність необхідно розуміти через такі її складові: чіткість, зрозумілість, однозначність норм права; право особи у своїх діях розраховувати на розумну та передбачувану стабільність існуючого законодавства та можливість передбачати наслідки застосування норм права (законні очікування). Таким чином, юридична визначеність передбачає, що законодавець повинен прагнути до чіткості та зрозумілості у викладенні норм права. Кожна особа відповідно до конкретних обставин має орієнтуватися в тому, яка саме норма права застосовується у певному випадку, та мати чітке розуміння щодо настання конкретних правових наслідків у відповідних правовідносинах з огляду на розумну та передбачувану стабільність норм права (абзаци четвертий - шостий підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 20.06.2019 № 6-р/2019).

За правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у рішенні від 22.09.2005 № 5-рп/2005, із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (абзац другий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини).

Конституційний Суд України виходить із того, що принцип правової визначеності не виключає визнання за органом державної влади певних дискреційних повноважень у прийнятті рішень, однак у такому випадку має існувати механізм запобігання зловживанню ними. Цей механізм повинен забезпечувати, з одного боку, захист особи від свавільного втручання органів державної влади у її права і свободи, а з другого - наявність можливості у особи передбачати дії цих органів (абзац третій підпункту 2.4 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 № 1-2/2016).

Крім того, у Рішенні Конституційного Суду України від 23.01.2020р. № 1-р/2020 вказано, що юридичну визначеність слід розуміти через такі її складові елементи: чіткість, зрозумілість, однозначність норм права; право особи у своїх діях розраховувати на розумну та передбачувану стабільність існуючого законодавства та можливість передбачати наслідки застосування норм права (легітимні очікування).

У Рішенні Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 також зазначено, що кожна особа залежно від обставин повинна мати можливість орієнтуватися в тому, яка саме норма права застосовується у певному випадку, та мати чітке розуміння щодо настання конкретних юридичних наслідків у відповідних правовідносинах з огляду на розумну та передбачувану стабільність норм права.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини вираз «згідно із законом» насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права.

Поняття «якість закону» (quality of law) охоплює такі характеристики відповідного акта законодавства як чіткість, точність, недвозначність, зрозумілість, узгодженість, доступність, виконуваність, передбачуваність і послідовність. Ці характеристики стосуються як положень будь-якого акта (норм права, які у ньому містяться), так і взаємозв`язку такого акта з іншими актами законодавства такої ж юридичної сили. При цьому норми права, що не відповідають критерію «якості закону» (зокрема, не відповідають принципу передбачуваності (principle of foreseeability) або передбачають можливість різного тлумачення та правозастосування), суперечать і такому елементу принципу верховенства права як заборона свавілля, а застосування таких норм може призвести до порушення конституційних прав особи та неможливість адекватного захисту від необмеженого втручання суб`єктів владних повноважень у права такої особи.

З огляду на вищевикладене, перевіркою не встановлено запровадження ПрАТ "Кременчукгаз" таких організаційних заходів, прийняття таких внутрішніх нормативно-правових актів чи регламентів, які б не відповідали чи суперечили положенням та вимогамЗакону України «Про ринок природного газу», Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, чи відсутності таких, які регламентують виконання визначених законом, вищенаведених основних функцій Оператора ГРМ, адже норма п. 2.1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу є загальною нормою, яка передбачає загальний, тобто не виключний перелік законодавчих актів, якими Оператори ГРМ керуються у своїй діяльності.

Через відсутність порушень вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та вимог законодавства на ринку природного газу у діях ліцензіата, оскаржуване Розпорядження № 169-р (у спірній частині)є протиправним.

Згідно оскаржуваного Розпорядження № 169-р Позивача зобов`язано усунути порушення:

- пункту 2.1 Ліцензійних умов у частині здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме: пункту 1 частини першої статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» у частині забезпечення встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках;

- підпункту 21 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині виконання плату розвитку газорозподільної системи на наступні 10 років, зокрема розділу І Плану розвитку газорозподільної системи на 2021 2030 роки газорозподільного підприємства ПрАТ «Кременчукгаз», затвердженого постановою НКРЕКП від 16 грудня 2020 року № 2474 (далі розділ I (2021 рік) Плану розвитку), та розділу І Плану розвитку газорозподільної системи на 2022 2031 роки газорозподільного підприємства ПрАТ «Кременчукгаз», затвердженого постановою НКРЕКП від 22 грудня 2021 року № 2794 (далі розділ I (2022 рік) Плану розвитку).

Колегія судів критично відноситься до висновків суду 1 інстанції про те, що у спірному Розпорядженні № 169-р НКРЕКП зобов`язала Позивача усунути 2 різних порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов, оскільки забезпечення встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, у яких газ використовується тільки для приготування їжі відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» та довиконання заходів зі встановлення населенню 5 434 одиниць індивідуальних лічильників газу на загальну суму 12 404,5 тис. грн (без ПДВ) (План розвитку газорозподільної системи ПрАТ «Кременчукгаз» на 2021 2030 роки), пов`язані єдиним зобов`язанням Позивача, а саме: дотримання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в частині встановлення лічильників газу населенню.

Колегія суддів зазначає, що виконання Позивачем Плану розвитку газорозподільної системи на 2021 2030 роки газорозподільного підприємства ПРАТ «Кременчукгаз», затвердженого постановою НКРЕКП від 16 грудня 2020 року № 2474 здійснювалось в особливому режимі в умовах воєнного стану.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі позиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону про "Про правовий режим воєнного стану", Президентом України видано Указ від 24.02.2022 р. № 64/2022 "Про ведення воєнного стану в Україні" з 05 години 30 хвилини 24 лютого 2022 року станом на 30 діб. Воєнний стан неодноразово продовжувався згідно Указів Президента України від 14.03.2022 р. № 133/2022, від 18.04.2022 р. № 259/2022, від 17.05.2022 р. № 341/2022, від 12.08.2022 р. № 573/2022, від 07.11.2022 р. № 757/2022 (з 21.11.2022 р. до 19.02.2023 р.).

Перевірку у термін з 05.05.2023 по 25.05.2023 проведено Регулятором та прийнято Відповідачем спірне Розпорядження № 169-р (зокрема із встановленим строком усунення порушень до 01.08.2023 р.) також під час воєнного стану (згідно Указів Президента України від 06.02.2023 р. № 58/2023, від 01.05.2023 р. № 254/2023 (продовжено воєнний стан з 20.05.2023 по 18.08.2023 р.).

Позивач неодноразово повідомляв Регулятора, що через існування об`єктивних і незалежних від нього обставин (обставин непереборної сили) та інших обставин, що мають істотне значення, ПрАТ "Кременчукгаз" неспроможне здійснити заходи щодо встановлення населенню 5424 одиниць індивідуальних лічильників газу на загальну суму 12404,5 тис. грн. (без ПДВ).

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи, зокрема додатковими поясненнями Позивача, наданими 04.04.2024 р (під час розгляду справи судом 1 інстанції), зокрема: листами від 13.07.2023 р. № 06/1361, від 08.08.2023 р. № 06/1253, від 27.09.2023 р. № 06/1798, поясненнями від 12.10.2023 р. № 06/1898 ПрАТ "Кременчукгаз" повідомляло НКРЕКП, у зв`язку з скрутним фінансовим становищем, Позивач не має коштів для 100% довиконання заходів щодо встановлення населенню 5434 одиниць індивідуальних лічильників газу на загальну суму 12 404,5 тис. грн (без ПДВ). Кількість абонентів без комерційного обліку лічильників газу станом на 01.07.2023 р. склала 5276, з яких: у 560 споживачів (абонентів) припинено розподіл природного газу у зв`язку з порушенням Правил ПБСГ та нормативних документів у разі виникнення аварійної ситуації на об`єкті споживача або у разі подання споживачем письмової заяви про припинення газопостачання, 959 абонентів не згодні на встановлення індивідуальних лічильників газу, що підтверджується документально, у 2729 абонентів відсутній доступ до газифікованих об`єктів зв`язку через їх відсутність (при цьому по цим абонентам здійснювався вихід по 4 рази та як правило, такі абоненти, у зв`язку з введенням на території України воєнного стану, виїхали за межі Держави задля особистої безпеки).

Позивач в апеляційній скарзі також посилається на інші обставини, що мають істотне значення, відповідно до яких, загальний термін (з 22.06.2023 р. по 01.08.2023 р.) визначений спірним Розпорядженням № 169-р для встановлення населенню 5424 одиниць лічильників газу склав 39 днів. Вказує, що в середньому на встановлення одного лічильника витрачається 1,5 години. За 8-ми годинний робочий день одна ланка може встановити 8 одиниць лічильників газу. Для виконання робіт задіяно 4 ланки. Відповідно, за 39 днів можливо було б встановити лише 1248 лічильників та виключно за умови, надання доступу абонентами до помешкань.

Враховуючи викладене та не з вини ПрАТ "Кременчукгаз", оскаржуване Розпорядження № 169-р в частині зобов`язання позивача усунути порушення вимог законодавств та Ліцензійних умов, а саме: пункту 2.1 Ліцензійних умов у частині здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України "Про ринок природного газу", чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу - до 01 серпня 2023 року довиконати заходи зі встановлення населенню 5434 одиниць індивідуальних лічильників газу на загальну суму 12404,5 тис.грн (без ПДВ), фактично не є виконуваним.

Відтак, неповне з`ясування судом 1 інстанції обставин, що мають значення для справи, призвело до неправильноговирішеннясправипо суті.

Щодо оскарження Розпорядження № 169-р в частині підпункту 27 п. 2.2. Ліцензійних умов у частині здійснення розрахунків із оператором газотранспортної системи за надані послуги транспортування у строки та на умовах, визначених договорами транспортування природного газу - до 02 жовтня 2023 року здійснити розрахунки із оператором газотранспортної системи, за надані у 2021 - 2022 роках послуги транспортування, зокрема погасити заборгованість перед ТОВ "Оператор газотранспортної системи України".

Згідно пункту 1 глави 1розділу VIIIКодексу ГТС одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування.

Відповідно до п. 9 глави 1розділу VIIIКодексу ГТС Замовник послуг транспортування на підставі договору транспортування може замовити в оператора газотранспортної системи нижче наведені послуги, що є складовими послуги транспортування: доступ до потужності в точці входу або виходу з газотранспортної системи; замовлення фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтвердженої номінації; вчинення дій з врегулювання добового небалансу.

Таким чином, з наведених норм Кодексу ГТС виходить, що дії з врегулювання добового небалансу є складовою частиною послуг транспортування.

Разом з цим в Акті № 256 (сторінки 71,72) міститься посилання на інформацію щодо стану розрахунків, згідно якої, заборгованість ПрАТ "Кременчукгаз" перед ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" за договором від 26.12.2019 р. № 1910000176 становила станом на 31.12.2021 р. 7948,16 тис. грн. (врегулювання добового небалансу) та станом на 31.12.2022 р. - 7833,48 тис. грн. (врегулювання добового небалансу).

Проте вказані суми заборгованості Позивача перед ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" станом на 31.12.2021 р. 7948,16 тис. грн. (врегулювання добового небалансу) та станом на 31.12.2022 р. - 7833,48 тис. грн. (врегулювання добового небалансу) не підтверджені належними доказами, а також належним доказом встановлення заборгованості по взаємовідносинах між сторонами за договором від 26.12.2019 р. № 1910000176, що свідчить про недоведеність даних, наведених Регулятором в акті № 256 та наявність порушень Ліцензійних умов.

Колегія суддів відмічає, що системний аналіз приписівпункту 11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТСразом із приписамичастини другої статті 35 Закону України "Про ринок природного газу"приводить до висновку, що маржинальна ціна придбання/продажу і відповідний розмір плати за небаланси напряму залежать від фактичної вартості придбаного оператором газотранспортної системи природного газу, оскільки саме ця вартість (реальні та обґрунтовані витрати Оператора ГТС, як зазначено у вказаному Законі) є базою для їх розрахунку. Іншої бази для розрахунку маржинальної ціни та відповідної плати за небаланси законодавство не встановлює.

Частина третя статті 35 Закону України "Про ринок природного газу"іпункт 3 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТСу своїй сукупності зобов`язують оператора газотранспортної системи доводити до відома замовників саме попередню вартість природного газу в обсязі добового небалансу. Використання законодавцем у вказаній нормі терміну "попередня вартість" вказує на подальше визначення оператором ГТС остаточної вартості та їх можливу відмінність між собою, тобто передбачає можливість зміни маржинальної ціни та приведення її у відповідність із "обґрунтованими та реальними витратами" оператора газотранспортної системи на закупівлю природного газу, необхідного для вчинення балансуючих дій.

Згідно зпунктом 18 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТСоператор газотранспортної системи до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування природного газу в електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному газовому місяці.

Якщопункт 3 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТСзобов`язує оператора газотранспортної системи доводити до відома замовників попередню вартість добових небалансів, то пункт 18 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС передбачає обов`язок оператора надати замовнику інформацію про остаточну вартість таких небалансів.

Отже, вартість добового небалансу, попередньо доведена оператором газотранспортної системи замовнику, підлягає уточненню. Остаточно плата за добовий небаланс розраховується на підставі маржинальної ціни природного газу, яка визначається на підставі вартості природного газу, придбаного/проданого оператором газотранспортної системи для балансуючих дій, з урахуванням величини коригування (пункти 3, 9, 13 глави 6 Кодексу ГТС).

До аналогічних правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 2 листопада 2022 року у справі № 910/11273/20.

Оскільки, зазначена в Акті № 256 заборгованість ПрАТ "Кременчукгаз" перед ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" за договором від 26.12.2019 р. № 1910000176 станом на 31.12.2021 р. 7948,16 тис. грн. (врегулювання добового небалансу) та станом на 31.12.2022 р. - 7833,48 тис. грн. (врегулювання добового небалансу), виникла не з вини Позивача та не є остаточною, та підлягає уточненню (врегулюванню) такими суб`єктами ринку природного газу, оскаржуване Розпорядження (у спірній частині) є протиправним.

Наведене підтверджується відсутністю в Розпорядженні № 169-р від 22.06.2023 р. "Про усунення порушень ПрАТ "Кременчукгаз" конкретної (чіткої) суми заборгованості перед ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", яку зобов`язаний погасити Позивач у строк до 02.10.2023 р.

З матеріалів справи вбачається, що під час проведення Регулятором контрольного заходу щодо дотримання Позивачем Ліцензійних умов, Відповідачу було відомо про існування розбіжностей щодо вартості добових небалансів (що є складовою частиною послуг транспортування) та застосування суб`єктами ринку природного газу (Позивачем та ТОВ ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" за договором від 26.12.2019 р. № 1910000176) судового порядку визначення та врегулювання розбіжностей у справі № 917/1282/22. Так, за зустрічним позовом ПрАТ "Кременчукгаз" до ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" врегулюванню підлягає питання щодо зобов`язання оператора ГТС привести маржинальну ціну придбання та маржинальну ціну продажу в газових добах липня 2021 року, а саме: 16.07.2022 та 26.07.2022 у яких фактично вчинялися балансуючі дії, у відповідність до вартості природного газу проданого оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування (відкрито провадження 07.12.2022 р. у справі № 917/1282/22).

Таке судове врегулювання взаємовідносини між ПрАТ "Кременчукгаз" та ТОВ «Оператором ГТС України» відповідає умовами договору транспортування природного газу від 26.12.2019 р. № 1910000176 і ніяким чином не свідчить про порушення Ліцензійних умов з боку позивача.

Згідно положень абз. 2 п. 7.1. глави 7 Порядку контролю № 428 в акті планової перевірки в разі виявлення порушення зазначається детальний опис з посиланням на відповідну норму законодавства та/або ліцензійних умов.

В Акті № 256 Регулятором не враховані обставини, що суб`єкти ринку природного газу (Позивач та ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" за договором від 26.12.2019 р. № 1910000176) застосували судовий порядок (справа № 917/1282/22) врегулювання розбіжностей (в даному випадку врегулювання розбіжностей щодо вартості щодобових небалансів).

Посилання в Акті № 256 (сторінка 72) на "невчасне здійснення розрахунків ПрАТ "КРЕМЕНЧУКГАЗ" з оператором газотранспортної системи є порушенням вимог підпункту 27 пункту 2.2. глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення розрахунків із оператором газотранспортної системи на надані послуги транспортування у строки та на умовах, визначених договором транспортування природного газу", не свідчить про детальний опис виявленого порушення, а зводиться до цитуванняположень Ліцензійних умов.

Оскільки зазначена в Акті № 256 сума заборгованості Позивача перед ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" (вартість добового небалансу) виникла не з вини ПрАТ "Кременчукгаз", підлягає уточненню та врегулюванню в суді (справа № 917/1282/22), і не підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, не утворює порушень в сфері Ліцензійних умов (підпункту 27 п. 2.2. Ліцензійних умов), колегія суддів вважає, що оскаржуване Розпорядження № 169-р у частині здійснення розрахунків із оператором газотранспортної системи за надані послуги транспортування у строки та на умовах визначених договорами транспортування природного газу - до 02 жовтня 2023 року здійснити розрахунки із оператором газотранспортної системи за надані у 2021-2022 роках послуги транспортування, зокрема погасити заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"), є протиправним.

Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин, що призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на приписи частини другоїстатті 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто саме на відповідача покладено обов`язок доказування правомірності прийняття оскаржуваних у цій справі Розпорядження № 169-р.

Відповідачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів, як того вимагають приписи процесуального закону, про порушення позивачем ліцензійних умов.

Інші аргументи, наведені сторонами, не вимагають детального обґрунтування, оскільки не є вирішальними.

Згідно зі ст. 242 КАСУрішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

За приписами п. 2 ч.1СТ. 315 КАСУза наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ч.1ст. 317 КАСУпідставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити. Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Стосовно розподілу витрат зі сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч.1ст. 139 КАСУпри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 6 ст. 139 КАСУякщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд ухвалить нове рішення, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відтак, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань НКРЕКП слід стягнути витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги у загальному розмірі 4026,00 грн.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 по справі № 440/15033/23 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Розпорядження "Про усунення порушень ПрАТ "Кременчукгаз" від 22 червня 2023 року № 169-р в частині зобов`язання ПрАТ "Кременчукгаз" усунути порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕП від 16 лютого 2017 року, а саме:

пункту 2.1 Ліцензійних умов в частині здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України "Про ринок природного газу" чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу - до 01 серпня 2023 року довиконати заходи зі встановлення населенню 5434 одиниць індивідуальних лічильників газу на загальну суму 12404,5 тис.грн (без ПДВ);

підпункту 27 у частині здійснення розрахунків із оператором газотранспортної системи за надані послуги транспортування у строки та на умовах визначених договорами транспортування природного газу - до 02 жовтня 2023 року здійснити розрахунки із оператором газотранспортної системи за надані у 2021-2022 роках послуги транспортування, зокрема погасити заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань НКРЕКП на користь ПрАТ "Кремечукгаз" витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги у загальному розмірі 4026,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко І.С. Чалий