Рішення

від 26.06.2024 по справі 921/808/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 червня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/808/23

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Боровця Я.Я.

за участю секретаря судового засідання Крутіної Ю.С.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФА Інтертрейдінг Україна", вул. Рибальська, 22, м. Київ

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграртехнобуд", вул. Молодіжна, 23, сел. Пальміра, Золотоніський район, Черкаська область

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Словацький центр", вул. Стеценка, 6, о. 503, м. Київ

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтингова компанія "Фортінвест", вул. Уборевича, 19-А, 39, м. Київ

4. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН ОІЛ", вул. Богданівська, 15-А, м. Львів.

про визнання недійсними договорів купівлі - продажу нерухомого майна та скасування державної реєстрації права власності (з врахуванням заяви про зміну предмету позову).

За участю учасників судового процесу:

від позивача: Легка О. Ю. - адвокат (участь в режимі відеоконференції).

від відповідача 3: Пушкар С. В. адвокат.

від відповідача 4: Круль А. В. адвокат.

Судові процедури

Судом роз`яснено форму і стадії судового провадження, що здійснюється у межах справи згідно з вимогами Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Фіксування судового засідання технічними засобами здійснюється відповідно до ст. 222 ГПК України.

Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. 35-37 ГПК України не надходило.

Суть справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФА Інтертрейдінг Україна", м. Київ звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграртехнобуд", с. Пальміра, Золотоніський р-н., Черкаська обл.; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Словацький центр", м. Київ; 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтингова компанія "Фортінвест", м. Київ, 4. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН ОІЛ", вул. Богданівська, 15-А, м. Львів про визнання недійсними договорів купівлі - продажу нерухомого майна та скасування державної реєстрації права власності за відповідачами на об`єкти нерухомого майна, що знаходяться за адресою: Тернопільська обл., Лановецький р-н, м. Ланівці, вул. Вишнівецька, 35 та розташовані на земельних ділянках з кадастровими номерами 6123810100:02:001:0568; 6123810100:02:001:1007 (з врахуванням заяви про зміну предмета позову та залучення у справі співвідповідача).

Відкриття провадження у справі.

Позовні матеріали розподілено на розгляд судді Боровцю Я.Я. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2023 - в матеріалах справи).

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 11.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/808/23; постановлено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 11.01.2024; запропоновано учасникам справи подати/надіслати суду заяви по суті спору та зобов`язано останніх подати/надіслати суду заяви з процесуальних питань (при наявності), передбачені ГПК України у підготовчому засіданні.

Підготовче провадження.

Підготовче засідання вперше призначено на 11.12.2023.

Ухвалами від 11.01.2024, від 01.02.2024 та від 22.02.2024, які занесено до протоколів судових засідань, підготовче засідання відкладено на 01.02.2024, на 22.02.2024 та, відповідно, на 11.03.2024.

Ухвалою суду від 01.02.2024 продовжено строк підготовчого провадження у справі №921/808/23 на 30 днів.

У судовому засіданні 11.03.2024 оголошено перерву до 14.03.2024, про що винесено відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 14.03.2024 залучено до участі у справі №921/808/23 в якості співвідповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАН ОІЛ". Прийнято до розгляду заяву про зміну предмету позову (вх. №1997 від 11.03.2024).

Ухвалами суду від 14.03.2024 та від 04.04.2024, які занесені до протоколів судових засідань, суд, зважаючи на неявку усіх учасників справи, клопотання ТОВ " ЛАН ОІЛ" б/н від 02.04.2024 (вх. №2722 від 04.04.2024), відклав підготовче засідання на 04.04.2024 та, відповідно, на 02.05.2024

Ухвалою суду від 04.04.2024 розгляд справи №921/808/23 розпочато спочатку.

Ухвалою суду від 02.05.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, за клопотанням позивача, для надання йому можливості ознайомитись із відзивом співвідповідача та подати відповідь на відзив, суд відклав підготовче засідання на 16.05.2024.

Ухвалою суду від 15.05.2024, з огляду на перебування судді Боровця Я. Я. в період з 16.05.2024 по 17.05.2024 у відрядженні, підготовче засідання призначено на 22.05.2024.

Ухвалою суду від 22.05.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, суд, враховуючи подану позивачем 15.05.2024 заяву про зміну предмету позову (вх. №3918 від 16.05.2024), заявлене представником ТОВ "ЛАН ОІЛ" клопотання про відкладення розгляду справи для надання йому можливості подати заперечення на заяву про зміну предмету позову, відклав підготовче засідання на 06.06.2024.

Ухвалою суду від 22.05.2024 прийнято до розгляду заяву ТОВ "ФА Інтертрейдінг Україна" про зміну предмета позову (вх. №3918 від 16.05.2024), відповідно до якої предметом судового розгляду є вимоги позивача про:

- визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, який посвідчений 03.07.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою О. І. та зареєстровано в реєстрі за № 1266;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, який посвідчений 06.07.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою О. І. та зареєстровано в реєстрі за № 1322;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу, який посвідчений 22.12.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О. І. та зареєстровано в реєстрі за №1989;

- скасування державної реєстрації права власності за ТОВ "ЛАН-ОІЛ" (код ЄДРПОУ 32418189) на будівлю контори заводу 2-х поверхову, площею 811,9 кв. м, контора зазначена у плані під літ. "А", реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1421836661238, що знаходяться за адресою: Тернопільська область, Лановецький р-н, м. Ланівці, вул. Вишнівецька, 35, та розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 6123810100:02:001:1007, загальною площею 0,1805 га.;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу, який посвідчений 22.12.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О. І. та зареєстровано в реєстрі за №1990;

- скасування державної реєстрації права власності за ТОВ "ЛАН-ОІЛ" (код ЄДРПОУ 32418189) на нежитлову будівлю, адміністративний будинок, зазначену в плані під літ. А, загальною площею 2240,10 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 112330061238, що розташована за адресою: Тернопільська обл., Кременецький р-н (в склад якого увійшов Лановецький р-н), м. Ланівці, вул. Вишнівецька, 35 та розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 6123810100:02:001:1005, загальною площею 0, 1774 га.;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу, який посвідчений 22.12.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О. І. та зареєстровано в реєстрі за №1991;

- скасування державної реєстрації права власності за ТОВ "ЛАН-ОІЛ" (код ЄДРПОУ 32418189) на нежитлову будівлю, будівлю складу насіння, зазначену в плані під літ. С, загальною площею 777,40 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 111795961238, що розташована за адресою: Тернопільська обл., Кременецький р-н (в склад якого увійшов Лановецький р-н), м. Ланівці, вул. Вишнівецька, 35 та розташовану на земельній ділянці з кадастровим номером 6123810100:02:001:1026, загальною площею 0,4424 га.

Ухвалою суду від 06.06.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу №921/808/23 до судового розгляду по суті на 19.06.2024.

Розгляд справи по суті.

У судовому засіданні 19.06.2024 суд розпочав розгляд справи по суті, заслухав вступне слово представників позивача, відповідача 3 та відповідача 4 та оголосив перерву до 26.06.2024, про що постановив відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 26.06.2024, яке відбулось в режимі відеоконференції за участі повноважного представника позивача, представників відповідача 3 та відповідача 4, суд продовжив розгляд справи по суті, з`ясував обставини справи, дослідив наявні в матеріалах справи письмові докази, заслухав заключне слово учасників справи та, після виходу із нарадчої кімнати, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Інші процесуальні дії.

Ухвалою суду від 04.01.2024 задоволено клопотання ТОВ "ФА Інтертрейдінг Україна" адвоката Легкої О. Ю. про участь у судових засіданнях у справі №921/808/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 22.02.2024 задоволено заяву представника ТОВ "ІКК "Фортінвест" адвоката Пушкар С. В. (вх. №1565 від 22.02.2024) про надання доступу до електронної справи в підсистемі "Електронний суд".

Ухвалою суду від 14.03.2024 частково задоволено заяву ТзОВ "ФА Інтертрейдінг Україна" про забезпечення позову. Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії щодо відчуження нерухомого майна будівлі контори заводу 2-х поверхова, площею 811, 9 кв. м, зазначена у плані під літерою "А", реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1421836661238; нежитлової будівлі, адміністративний будинок площею 2 240, 10 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 112330061238; нежитлової будівлі, будівля складу насіння площею 777, 40 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 111795761238, що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., м. Ланівці, вул. Вишнівецька, 35 та розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 6123810100:02:001:0568, загальною площею 45, 5948 га, до набрання судового рішення законної сили у справі №921/808/23. Відмовлено в решті вимог заяви.

Аргументи сторін

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 20.07.2020 у справі № 925/684/20 з ТзОВ "Аграртехнобуд" (відповідач - 1 у даній справі) стягнуто на користь ТзОВ "ФА Інтертрейдінг Україна" 257 778, 79 грн основного боргу, 15 657, 12 грн інфляційних втрат, 46 105, 73 грн пені, 11 330, 18 грн 3% річних. Однак, ТзОВ "Аграртехнобуд" в добровільному порядку вказану заборгованість не сплатило. 25.01.2022 приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Матвійчук Ю.В. відкрито виконавче провадження № 68367756 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 14.08.2020 № 925/684/20. За повідомленням приватного виконавця в ході виконавчого провадження йому не вдалося виявити розшукуване майно боржника ТзОВ "Аграртехнобуд". Водночас, із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно позивачу стало відомо, що за ТзОВ "Аграртехнобуд" у 2019 році було зареєстровано нерухоме майно за адресою: Тернопільська обл., Лановецький р-н, м. Ланівці, вул. Вишнівецька, 35. Однак, вказане майно, на яке можна було звернути стягнення, ТзОВ "Аграртехнобуд" відчужило на користь ТзОВ "Словацький центр" (відповідач - 2 у даній справі), який відчужив його на користь ТзОВ "ІКК "Фортінвест" (відповідач-3 у даній справі), який в свою чергу відчужив майно на користь ТзОВ"ЛАН-ОІЛ" (відповідач-4 у даній справі) на підставі спірних договорів купівлі-продажу. На переконання позивача, оскільки ТзОВ "Аграртехнобуд" після виникнення зобов`язання перед ТзОВ "ФА Інтертрейдінг Україна" відчужило майно, на яке можливе звернення стягнення, укладені між відповідачами у справі правочини (договори купівлі-продажу) є фіктивними, вчиненими без наміру створення правових наслідків, які ними обумовлюються.

В якості правових підстав позову позивач зазначає, зокрема статті Цивільного кодексу України (далі ЦК України), Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV від 01.07.2004, з наступними змінами (далі Закон № 1952-IV).

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги, з врахуванням заяви про зміну предмета позову (вх. №3918 від 16.05.2024), підтримав в повному обсязі. Просить суд позов задоволити.

Позиція відповідача 1 (ТОВ "Аграртехнобуд").

ТОВ "Аграртехнобуд" явку свого уповноваженого представника в судові засідання не забезпечило, причин неприбуття не повідомило, жодних заяв по суті спору чи з процесуальних питань на адресу суду не направило, хоча про дату, час та місце розгляду справи було повідомлено відповідно до приписів ст. 120, 121 ГПК України ухвалами суду, які надсилалися рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення з позначкою "Судова повістка" (в матеріалах справи).

Так, ухвали суду від 11.01.2024, від 01.02.2024, від 22.02.2024, від 11.03.2024, від 14.03.2024, від 04.04.2024, від 02.05.2024, від 15.05.2024 отримані відповідачем 23.01.2024, 13.02.2024, 29.02.2024, 21.03.2024, 26.03.2024, 16.04.2024, 18.05.2024, 28.05.2024.

Станом на день розгляду даного спору в суді, у суду відсутні відомості про отримання ТОВ "Аграртехнобуд" ухвали від 19.06.2024. Поряд із цим, наявна на сайті АТ "Укрпошти" інформація свідчить про те, що ухвала від 06.06.2024 отримана ТОВ "Аграртехнобуд" 20.06.2024.

Позиція відповідача 2 (ТОВ "Словацький центр").

Відповідач 2 явки свого уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, причин неприбуття не повідомив, жодних заяв по суті справи чи з процесуальних питань на адресу суду не направив, хоча про дату час та місце розгляду справи був повідомлений відповідно до приписів ст. 120, 121 ГПК України ухвалами суду, які надсилалися рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення з позначкою "Судова повістка".

Поряд із цим ухвали, направлені відповідачу за адресою: вул. Стеценка, 6, оф. 503, м. Київ (зазначена у позовній заяві), повернулися на адресу суду із відміткою відділення поштового зв`язку: "за закінченням терміну зберігання" та "адресат відсутній за вказаною адресою".

Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку "відсутній за вказаною адресою" вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Правова позиція, наведена у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі №755/17944/18.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України).

Враховуючи, положення ст. 13 ГПК України, якою в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, беручи до уваги, що явка представників відповідачів не визнавалась судом обов`язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається без їх участі, за наявними у ній матеріалами.

Також, беручи до уваги, що учасники справи, зокрема ТОВ "Аграртехнобуд" та ТОВ "Словацький центр" (відповідач 1 і 2 у даній справі) не скористалися наданими їм процесуальним законом правом на подання відзиву, суд дійшов висновку, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка вказаного учасника останніх не перешкоджає розгляду справи по суті.

Крім того, судом враховано, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

- автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (ч. 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Згідно із ч. 1 ст. 4 вказаного Закону судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України.

Отже, сторони не позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами суду щодо даної справи у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Заперечення відповідача 3 (ТОВ "Інвестиційно-консалтингова компанія "Фортінвест").

Повноважний представник відповідача 3 позовні вимоги вважає необґрунтованими з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вх. № 911 від 31.01.2024). Зокрема зауважив, що в силу приписів чинного законодавства для визнання зобов`язання таким, що вчинено фіктивно необхідна одночасна наявність наступних умов: вина осіб, що проявляється у формі умислу, який спрямований на вчинення фіктивного договору; умисел, повинен виникнути у сторін до моменту укладення договору; метою укладення такого договору є відсутність правових наслідків, обумовлених договором. Просить врахувати, що відсутність хоча б однієї з вказаних умов не дає підстав стверджувати, що зобов`язання вчинялося фіктивно. У фіктивних правовідносинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву. Вважає, що позивачем не надано доказів існування передбачених законом умов для визнання оспорюваних правочинів недійсними в порядку ст. 234 ЦК України. Стверджує, що реальне виконання Договорів купівлі-продажу нерухомого майна №1266 від 03.07.2019 та №1322 від 06.07.2021 підтверджується складеним між ТОВ "Аграртехнобуд" і ТОВ "Словацький центр" та між ТОВ "Словацький центр" і ТОВ "Інвестиційно-консалтингова компанія "Фортінвест" Актами приймання-передачі будівель та споруд від 04.07.2019 та від 06.07.2021, а також проведеною відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державною реєстрацією права власності за спірними правочинами.

Просить врахувати, що рішення Господарського суду Черкаської області у справі №925/684/20 ухвалено судом та набрало законної сили після відчуження відповідачем 1 нерухомого майна за Договором №1266 від 03.07.2019 та його передачі відповідачу 2. У вказаному рішенні суд встановив, що претензія позивача про погашення заборгованості вручена ТОВ "Аграртехнобуд" 12.12.2019, тобто, після відчуження нерухомого майна останнім. Виконавче провадження №68367756 по примусовому виконанню наказу Господарського суду Черкаської області №925/684/20 від 14.08.2020 теж було відкрите після укладення Договорів купівлі-продажу нерухомого майна №1266 від 03.07.2019 та №1322 від 06.07.2021, а саме 25.01.2022.

Також зазначає, що станом на 03.07.2019 (дату укладення Договору №1266) засновниками ТОВ "Аграртехнобуд" дійсно були ТОВ "Інвестиційно-консалтингова компанія "Фортінвест" та ОСОБА_1 , керівником ОСОБА_1 . Проте засновником ТОВ "Словацький центр" був ОСОБА_2 , керівником ОСОБА_3 . Станом на 06.07.2021 (дату укладення Договору №1322) засновником ТОВ "Словацький центр" був ОСОБА_2 , керівником ОСОБА_3 . Натомість у ТОВ "Інвестиційно-консалтингова компанія" засновниками були ОСОБА_1 та ТОВ "Компанія з управління активами "ОПІКА-КАПІТАЛ", керівником ОСОБА_1 . На цю ж дату у ТОВ "Аграртехнобуд" засновником і керівником був ОСОБА_4 .

Наведене, на переконання відповідача 3, спростовує наведені позивачем у позові обґрунтування щодо: недобросовісної поведінки відповідачів під час вчинення правочинів; зловживання ТОВ "Аграртехнобуд" правом розпорядження нерухомим майном з метою позбавлення ТОВ "ФА Інтертрейдінг Україна" можливості стягнути з відповідача 1 заборгованість за рішенням Господарського суду Черкаської області від 20.07.2020 у справі №925/684/20 у примусовому порядку та відчуження ТОВ "Аграртехнобуд", який є боржником у виконавчому провадженні №68367756, нерухомого майна на користь пов`язаної з ним юридичної особи.

Відповідь на відзив.

09.02.2024 позивачем подано відповідь на відзив ТОВ "Інвестиційно-консалтингова компанія "Фортінвест" (вх. №1125) відповідно до якої вважає, що відповідач 3 не надав належних та обґрунтованих доказів для відмови у задоволенні позовних вимог. Стверджує, що оскільки ТОВ "Аграртехнобуд" (засновником якого на дату відчуження нерухомого майна був ОСОБА_1 ) відчужило нерухоме майно після виникнення обов`язку з погашення заборгованості (строк оплати за поставлений товар виник ще у 2018 році), а в подальшому новий власник нерухомого майна ТОВ "Словацький центр" (як посередник) відчужило майно на користь ТОВ "Інвестиційно-консалтингова компанія "Фортінвест" (засновником і керівником якого був і залишається ОСОБА_1 ) оспорювані правочини мають усі ознаки фраудаторності. Передача (відчуження) ТОВ "Аграртехнобуд" майна, на яке можливе звернення стягнення, саме після виникнення у нього обов`язку з оплати за поставлений ТОВ "ФА Інтертрейдінг Україна" товар, на переконання позивача, вказує на наявність прямого свідомого наміру уникнути відповідальності та не здійснювати погашення заборгованості за отриманий товар згідно договору поставки сільськогосподарської техніки та, відповідно, свідчить про фіктивність правочинів.

Заперечення відповідача 4 (ТОВ "ЛАН-ОІЛ").

Повноважний представник відповідача 4 в задоволенні позову просить відмовити. Позовні вимоги вважає необґрунтованими з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вх. № 3084 від 17.04.2024) та запереченнях (вх. №4509 від 05.06.2024). Зокрема стверджує, що договори купівлі-продажу нерухомого майна від 22.12.2023, посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О.І., зареєстровані в реєстрі за № 1989, 1990, 1991, укладено між ТОВ "Інвестиційно-консалтингова компанія "Фортінвест" та ТОВ "ЛАН ОІЛ" з дотриманням вимог, передбачених ст. 203 ЦК України. Зазначені договори купівлі-продажу є реальними, оплатними, право власності ТОВ "ЛАН-ОІЛ" на визначене у вказаних правочинах нерухоме майно зареєстроване у порядку, встановленому чинним законодавством України, а тому останні не є та не можуть вважатись ні фіктивними в розумінні ст. 234 ЦК України, ні фраудаторними. Просить врахувати, що на дату укладення Договорів купівлі-продажу від 22.12.2023 ні ТОВ "Інвестиційно-консалтингова компанія "Фортінвест", ні ТОВ "ЛАН ОІЛ" не було відомо про наявність даного спору. На момент укладення між ТОВ "ЛАН-ОІЛ" та ТОВ "Інвестиційно-консалтингова компанія "Фортінвест" договорів купівлі-продажу жодних заборон або встановлених законодавством перешкод для укладення таких правочинів не існувало та не було.

Відповідь на відзив.

15.05.2024 позивачем подано відповідь на відзив ТОВ "ЛАН-ОІЛ" (вх. №3919 від 16.05.2024), відповідно до якої Товариство просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Зауважує, що починаючи з 21.12.2018 у ТОВ "Аграртехнобуд" було наявне зобов`язання з оплати заборгованості за товар, поставлений ТОВ "ФВ Інтертрейдінг Україна" на підставі Договору поставки сільськогосподарської техніки №VAITUA-111018 від 11.10.2018. Саме після настання строку виконання зобов`язання за вказаним договором поставки ТОВ "Аграртехнобуд" було відчужено належне йому нерухоме майно. На момент відчуження об`єктів нерухомості засновником ТОВ "Аграртехнобуд" та ТОВ "Інвестиційно-консалтингова компанія "Фортінвест" був ОСОБА_1 . Після звернення позивача до суду з позовом про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 03.07.2019 та від 06.07.2021 ТОВ "Інвестиційно-консалтингова компанія "Фортінвест" відчужило майно на користь ТОВ "ЛАН-ОІЛ". Наведене, на переконання позивача, свідчить про умисел сторони на відчуження нерухомого майна, яке є предметом поданої ТОВ "ФА Інтертрейдінг Україна" позовної заяви.

Фактичні обставини, встановлені судом.

03.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграртехнобуд", як Продавцем, в особі Генерального директора Борщевського А. О., з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Словацький центр", як Покупцем, в особі директора Карпова В. С., з другої сторони, укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна (далі Договір від 03.07.2019) за умовами п. 1.1. якого Продавець в порядку та на умовах, визначених цим Договором продає (передає у власність), а Покупець купує (приймає у власність) нерухоме майно, яким є:

- будівля контори заводу 2-х поверхова, площею 811,9 кв. м, контора зазначена у плані під літ. «А», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1421836661238;

- нежитлова будівля, адміністративний будинок, площею 2 240,10 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 112330061238;

- нежитлова будівля, будівля складу насіння, площею 777, 40 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 111795761238, що знаходяться за адресою: Тернопільська обл., Лановецький р-н, м. Ланівці, вул. Вишнівецька, 35, що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 6123810100:02:001:0568, загальною площею 45, 5948 га.

Відповідно до п. 1.6 Договору від 03.07.2019 відчужувані об`єкти належать Продавцю на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою О. І. 17.12.2018 зареєстровано в реєстрі за №2268. Право власності на відчужуваний об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 112330061238 зареєстроване за Продавцем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 29497315 від 17.12.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою О. І., що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 149909025 від 17.12.2018. Право власності на відчужуваний об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1421836661238 зареєстроване за Продавцем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 29497244 від 17.12.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою О. І., що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 149908536 від 17.12.2018. Право власності на відчужуваний об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 111795761238 зареєстроване за Продавцем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 29497368 від 17.12.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою О. І., що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 149909382 від 17.12.2018.

Згідно з п. 2.1-2.2 Договору від 03.07.2019 передання Об`єкта здійснюється Продавцем у день підписання цього Договору сторонами та його нотаріального посвідчення, та підтверджується Актом приймання-передачі. Право власності на об`єкт переходить від Продавця до Покупця з моменту державної реєстрації цього права. Аналогічні положення закріплено у п. 10.1-10.2 Договору від 03.07.2019.

03.07.2019 зазначений правочин посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою О. І. та зареєстровано в реєстрі за №1266.

04.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграртехнобуд", як Продавцем за Договором від 03.07.2019, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Словацький центр", як Покупцем за вказаним правочином, складено і підписано Акт №1 приймання-передачі будівель та споруд, яким сторони підтвердили факт передачі Продавцем та прийняття Покупцем нерухомого майна загальною площею 3 829, 3 кв. м, що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., Лановецький р-н, м. Ланівці, вул. Вишнівецька, 35 та, відповідно, здійснено державну реєстрацію права власності ОВ "Словацький центр" на вказане вище нерухоме майно.

06.07.2021 зазначене вище нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., Лановецький р-н, м. Ланівці, вул. Вишнівецька, 35, розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 6123810100:02:001:0568, загальною площею 45, 5948 га відчужено Товариством з обмеженою відповідальністю "Словацький центр" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтингова компанія "Фортінвест" на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою О. І. 06.07.2021, зареєстрований в реєстрі за №1322.

Відповідно до п. 1.6 зазначеного правочину відчужувані об`єкти належать Продавцю на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою О. І. 03.07.2019 зареєстровано в реєстрі за №1266. Право власності на відчужуваний об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 112330061238 зареєстроване за Продавцем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 32254659 від 03.07.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою О. І., що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 172658787 від 04.07.2019. Право власності на відчужуваний об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1421836661238 зареєстроване за Продавцем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 32253175 від 03.07.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою О. І., що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 172646067 від 04.07.2019. Право власності на відчужуваний об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 111795761238 зареєстроване за Продавцем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 32254973 від 03.07.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою О. І., що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 172661727 від 04.07.2019.

06.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Словацький центр", як Продавцем за Договором купівлі-продажу нерухомого майна від 06.07.2021, зареєстрованого в реєстрі за №1322, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтингова компанія "Фортінвест", як Покупцем за вказаним правочином, складено і підписано Акт приймання-передачі нерухомого майна, яким сторони підтвердили факт передачі Продавцем та прийняття Покупцем нерухомого майна:

- будівлі контори заводу 2-х поверхової, площею 811,9 кв. м, контора зазначена у плані під літ. «А», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1421836661238;

- нежитлової будівлі, адміністративного будинку, площею 2 240,10 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 112330061238;

- нежитлової будівлі, будівлі складу насіння, площею 777, 40 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 111795761238.

Договір купівлі-продажу нерухомого майна та Акт приймання-передачі нерухомого майна від 06.07.2021 зі сторони ТОВ "Словацький центр" (Продавця) підписано директором Карповим В. С., зі сторони ТОВ "Інвестиційно-консалтингова компанія "Фортінвест" (Покупця) директором ОСОБА_1

06.07.2021 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про право власності ТОВ "Інвестиційно-консалтингова компанія "Фортінвест" на зазначене вище майно (записи за №42843147, №42845016 та №42845743).

22.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтингова компанія "Фортінвест", від імені якого діяв директор Жмихов М. В., як Продавцем, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАН -ОІЛ", від імені якого на підставі довіреності, посвідченої 06.09.2023 Голодом О. С., приватним нотаріусом Кременецького районного нотаріального округу Тернопільської області за реєстровим №1139, діяв громадянин України ОСОБА_5 укладено Договори купівлі-продажу на підставі яких Продавець передав, а Покупець прийняв:

- будівлю контори заводу 2-х поверхової, зазначену в плані під літ. «А», загальною площею 811, 9 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1421836661238, номер запису про право власності Продавця 42843147;

- нежитлову будівлю, адміністративний будинок, зазначену в плані під літ. «А», загальною площею 2 240, 10 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 112330061238, номер запису про право власності Продавця 42845016;

- нежитлову будівлю, будівлю складу насіння, зазначену в плані під літ. «С», загальною площею 777, 40 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 111795761238, номер запису про право власності Продавця 42845743, що розташовані за адресою: Тернопільська обл., Кременецький р-н (в склад якого увійшов Лановецький р-н), м. Ланівці, вул. Вишнівецька, 35.

22.12.2023 Договори купівлі-продажу від 22.12.2023 посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О. І. та зареєстровано в реєстрі за №1989, №1990 та №1991.

Між сторонами вказаних правочинів складено та підписано відповідні Акти приймання-передачі від 22.12.2023, яким засвідчено факт передачі Продавцем та прийняття Покупцем обумовленого договорами нерухомого майна.

Право власності ТОВ "ЛАН-ОІЛ" на вказане вище нерухоме майно зареєстровано у встановленому законом порядку, про що свідчать наявні в матеріалах справи Витяги з державного реєстру речових прав від 22.12.2023за №359702095, №359712232 та №359714969.

Зміст спірних правовідносин, які склались між сторонами.

Позивач вважає, що усі зазначені вище договори купівлі-продажу нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., Кременецький р-н (в склад якого увійшов Лановецький р-н), м. Ланівці, вул. Вишнівецька, 35, є фіктивними в розумінні ст. 234 ЦК України, а саме такими, які вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами.

В обґрунтування своєї позиції ТОВ "ФА Інтертрейдінг Україна" посилається на те, що 11.10.2018 між ним, як Постачальником, та ТОВ "Аграртехнобуд", як Покупцем, було укладено Договір поставки сільськогосподарської техніки №VAITUA-111018 за умовами якого Постачальник зобов`язався передати у власність Покупцю сільськогосподарську техніку, а Покупець - прийняти товар та оплатити його ціну у передбаченому договором розмірі.

Умовами вказаного правочину сторони встановили порядок (графік) оплати, зокрема:

- 35% попередня оплата до 12.10.2018 в сумі 4 725,00 євро, що еквівалентно 152 559,38 грн включаючи ПДВ;

- 35% черговий платіж до 20.11.2018 в сумі 4 725,00 євро, що еквівалентно 152 559,38 грн включаючи ПДВ;

- 30% остаточний розрахунок до 20.12.2018 в сумі 4 050,00 євро, що еквівалентно 130 765,19 грн включаючи ПДВ.

Стверджує, що починаючи з 21.12.2018 року у ТОВ "Аграртехнобуд" було наявне зобов`язання з оплати заборгованості за товар перед ТОВ "ФА Інтертрейдінг", що був поставлений, але не оплачений у визначений сторонами строк.

20.07.2020 Господарським судом Черкаської області у справі №925/684/20 ухвалено рішення яким стягнуто з ТОВ "Аграртехнобуд" на користь ТОВ "ФА Інтертрейдінг Україна" 257 778,79 грн основного боргу, 15 657, 12 грн інфляційних втрат, 46 105, 73 грн пені, 11 330, 18 грн 3 % річних на підставі Договору № VAITUA-111018 поставки сільськогосподарської техніки від 11.10.2018 та 4 963, 08 грн на відшкодування сплаченого судового збору.

14.08.2020 Господарським судом Черкаської області видано відповідний наказ на примусове виконання зазначеного вище судового рішення.

25.01.2022 приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Матвійчук Ю. В. відкрито виконавче провадження № 68367756 щодо стягнення заборгованості за наказом №925/684/20 від 14.08.2020.

В ході примусового виконання наказу №925/684/20 приватним виконавцем вчинено передбачені Законом України "Про виконавче провадження" дії задля виконання рішення суду від 20.07.2020 та наказу від 14.08.2020 №925/684/20, однак, активів у боржника не виявлено. Заборгованість за вказаним вище рішенням суду залишається непогашеною.

Позивач вважає, що оскільки будь-яке інше майно у ТОВ "Аграртехнобуд" відсутнє, рішення суду у справі №925/684/20 можна було б виконати саме за рахунок вказаного вище майна. Однак, оскільки ТзОВ "Аграртехнобуд" після виникнення зобов`язання перед ТзОВ "ФА Інтертрейдінг Україна" відчужило майно, на яке можливе звернення стягнення, укладені між відповідачами у справі правочини (договори купівлі-продажу) є фіктивними, вчиненими без наміру створення правових наслідків, які ними обумовлюються. При цьому, позивач вказує, що:

- Договір купівлі-продажу № 1266 від 03.07.2019, є таким, що вчинений відповідачем 1 з метою завдати шкоди ТОВ "ФА Інтертрейдінг Україна", як кредитору та направлений на уникнення звернення стягнення на майно ТОВ "Аграртехнобуд", як боржника у виконавчому провадженні № 68367756, тобто фраудаторним, позаяк: вчинений відповідачем 1 після виникнення грошового зобов`язання перед ТОВ "ФА Інтертрейдінг Україна" (Позивачем); на момент відчуження нерухомого майна за спірним договором засновником ТОВ "Аграртехнобуд" та ТОВ "Інвестиційно-консалтингова компанія "Фортінвест" був ОСОБА_1 , що в свою чергу свідчить про відчуження боржником майна на користь пов`язаної з ним особи.

- Договори купівлі-продажу від 22.12.2023 укладені між ТОВ "Інвестиційно-консалтингова компанія "Фортінвест" та ТзОВ "Лан-ОІЛ" після того, як ТОВ "ФА Інтертрейдінг Україна" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом про визнання недійсним договорів від 03.07.2019 та від 06.07.2021 та після винесення судом ухвали про відкриття провадження у даній справі.

Наведене, на переконання позивача, свідчить про те, що укладення таких договорів є порушенням ч. 1, 5 ст. 203 ЦК України, що, в свою чергу, за правилами ст. 215 ЦК України є підставою для визнання їх недійсними відповідно до ст. 234 ЦК України.

Норми права, застосовані при вирішенні спору, та мотиви, з яких виходив суд при ухваленні рішення.

Відповідно до ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.5 ст.55 Конституції України).

За змістом п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №№2, 4, 7 та 11 до Конвенції" кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

За положеннями ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Таким способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч. 1, 4 ст. 202 ЦК України).

Отже, встановлення взаємопогоджених дій декількох осіб, які мають єдину мету, спрямовану на набуття, зміну або припинення певних цивільних прав чи виконання певних обов`язків, є ознаками вчинення єдиного правочину такими особами. Поведінка сторін має засвідчувати єдність їх волі до настання відповідних правових наслідків. Багатосторонні правочини можуть оформлюватися договорами у письмовій формі як єдиними письмовими документами або укладатися шляхом взаємного обміну листами (повідомленнями, телеграмами), прийняттям до виконання зобов`язань чи фактичним учиненням взаємопогоджених дій, спрямованих на набуття певних прав (виконання певних обов`язків) його сторонами.

В силу приписів ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ст. 215 ЦК України).

Отже, порушення загальних засад цивільного законодавства (засад справедливості, добросовісності та розумності), визначених імперативно п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, які мають наслідком вихід учасниками правочину за межі здійснення цивільних прав, наданих договором чи актами цивільного законодавства, з наміром завдати шкоди іншій особі (ч. 3 ст. 13 ЦК України) може бути самостійною підставою недійсності правочину.

Ч. 1 ст. 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Наведеними нормами визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, та загальні підстави недійсності правочину, за яких правочин може бути визнаний недійсним, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Критеріями визначення заінтересованості позивача в оспорюваному договорі є:

1) права і законні інтереси заінтересованої особи безпосередньо порушені договором;

2) у результаті визнання договору недійсним майнові інтереси заінтересованої особи будуть відновлені;

3) заінтересована особа отримує що-небудь в результаті проведення реституції (права, майно).

Особа вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (п. 6 ст. 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (ч. 3 ст. 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена ст. 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена ст. 228 ЦК України (позиція наведене Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі №369/11268/16-ц (провадження №14-260цс19)).

Як вже зазначалось вище, звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначає, що оскаржувані правочини є фраудаторними, оскільки ТОВ "Аграртехнобуд" (відповідач 1 у даній справі) після виникнення зобов`язання перед ТОВ "ФА Інтертрейдінг Україна" відчужило майно, на яке можна звернути стягнення та задовольнити кредиторські вимоги позивача. Окрім того, позивач вважає, що укладені договори не спрямовані на реальне настання обумовлених ними правових наслідків, оскільки об`єкти нерухомості відчужено на користь пов`язаної з боржником особи.

Ст. 234 ЦК України визначено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Враховуючи вищевикладене, звертаючись з заявою про визнання недійсним спірних договорів з підстав їх фіктивності, заявник має довести, що учасники таких правочинів не мали наміру створити правові наслідки на момент їх вчинення.

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

Отже, основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням ч. 1, 5 ст. 203 ЦК України, що за правилами ст. 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до ст. 234 ЦК України.

Для визнання зобов`язання таким, що вчинено фіктивно, закон вимагає наявності сукупності наступних умов: вина осіб, що проявляється у формі умислу, який спрямований на вчинення фіктивного договору; такий умисел повинен виникнути у сторін до моменту укладення договору; метою укладення такого договору є відсутність правових наслідків, обумовлених договором. Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає підстав стверджувати, що зобов`язання вчинялося фіктивно. У фіктивних правовідносинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву.

У постанові КГС ВС від 15.06.2021 в рамках справи №922/2495/21 Верховний Суд звернув увагу на те, що визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін. Під час розгляду відповідних справ суд має враховувати, що ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, такий правочин не може визнаватися фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення. Наявність умислу у сторін угоди означає, що вони усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, що укладалася, та сторони прагнули або свідомо допускали ненастання правових наслідків, обумовлених договором.

Верховний Суд у справі №905/2030819(905/2445/19) зазначив, що договір, який укладений з метою уникнути виконання договору та зобов`язання зі сплати боргу, є зловживанням правом на укладання договору та розпорядження власністю, оскільки унеможливлює виконання зобов`язання і завдає шкоди кредитору. Такий договір може вважатися фраудаторним та може бути визнаний недійсним за позовом особи, право якої порушено, тобто кредитора.

Фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку.

Фраудаторним правочином може бути як оплатний (договір купівлі-продажу), так і безоплатний договір (договір дарування), а також може бути як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин.

Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог.

Такими критеріями можуть бути:

- момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період, упродовж 3-х років до порушення провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження судової справи, відмови в забезпеченні позову і до першого судового засіданні у справі;

- контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов`язані або афілійовані юридичні особи);

- щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна), і цей критерій має враховуватися (аналогічна правова позиція наведена і у постанові Верховного Суду від 10.01.2024 у справі №921/39/23).

Вчинення власником майна правочину з розпорядження належного йому майна з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора (висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17).

Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову і фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може.

Відповідно до правових висновків, викладених Верховним Судом у справах №299/396/17, №405/1820/17 та №922/1903/18 будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину.

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ст.3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно з ч. 2-3 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Цивільно-правовий договір не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення про стягнення коштів, що набрало законної сили.

Як наслідок, не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (п. 6 ст. 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (ч. 3 ст. 13 ЦК України).

Верховний Суд у постанові від 19.07.2022 у справі №904/6251/20 зазначив, що фраудаторні правочини в українському законодавстві регулюються тільки в певних сферах, зокрема у банкрутстві (ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства), при неплатоспроможності банків (ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"), у виконавчому провадженні (ч. 4 ст. 9 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України "Про виконавче провадження" державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, інші суб`єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, у разі звернення особи за вчиненням певної дії щодо майна, що належить боржнику, який внесений до Єдиного реєстру боржників, зобов`язані не пізніше наступного робочого дня повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про майно, щодо якого звернулася така особа. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення зобов`язаний прийняти рішення про накладення арешту на майно та (або) на кошти на рахунках боржника в банках у порядку, визначеному статтею 56 цього Закону, крім випадку, коли на таке майно арешт уже накладено з тих самих підстав.

Укладення протягом строку, зазначеного в частині третій цієї статті, правочину щодо майна боржника, який призвів до неможливості задовольнити вимоги стягувача за рахунок такого майна, є підставою для визнання такого правочину недійсним (ч. 4 ст. 9 Закону України "Про виконавче провадження").

Договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором) може бути, в тому числі і оплатний договір. Але застосування конструкції "фраудаторності" має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати як такий, що вчинений на шкоду кредитору; до таких обставин, зокрема відносяться момент укладення договору та контрагент, з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа); щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна), і цей критерій має враховуватися.

В судовому засідання встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Договір купівлі-продажу нерухомого майна між ТОВ "Аграртехнобуд" (продавець) та ТОВ "Словацький центр" (покупець) укладено 03.07.2019.

Рішення Господарського суду Черкаської області у справі № 925/684/20, яким з ТОВ "Аграртехнобуд" стягнуто на користь ТОВ "ФА Інтертрейдінг Україна" заборгованість за Договором поставки сільськогосподарської техніки №VAITUA-111018 від 11.10.2018 ухвалено судом 20.07.2020 та набрало законної сили 14.08.2020. При цьому наявні у Єдиному державному реєстрі судових рішень інформація свідчить про те, що ухвала про відкриття провадження у справі № 925/684/20 постановлена судом 01.06.2020.

Отже, право вимоги позивача до ТОВ "Аграртехнобуд" щодо виконання судового рішення від 20.07.2020 у справі №925/684/20 виникло після укладення між відповідачами 1 і 2 у даній справі Договору купівлі-продажу від 03.07.2019.

Слід також зазначити, що на дату укладення Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 03.07.2019 виконавче провадження з примусового виконання рішення суду від 20.07.2020 не було відкрите. Постанова про відкриття виконавчого провадження № 68367756 про примусовому виконанню наказу Господарського суду Черкаської області від 14.08.2020 №925/684/20 винесена приватним виконавцем лише 25.01.2022, тобто більше ніж два з половиною роки після укладення між відповідачами 1 та 2 Договору купівлі-продажу від 03.07.2019.

Окрім того, на дату прийняття рішення суду у справі №925/684/20 ТОВ "Аграртехнобуд", який є боржником у виконавчому провадженні № 68367756 та відповідачем 1 у даній справі, уже не було власником нерухомого майна за адресою: Тернопільська обл., м. Ланівці, вул. Вишнівецька, 35, за рахунок якого, на переконання позивача, можна було виконати судове рішення у справі №925/684/20.

Оспорювані позивачем правочини від 03.07.2019, від 06.07.2021 та від 22.12.2023 за своєю правовою природою є договорами купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі (ст. 657 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (ч. 1 ст. 691 ЦК України).

За своїм змістом договір купівлі-продажу є двостороннім, консенсуальним та відплатним правочином, метою якого є відчуження майна від однієї сторони та передання його у власність іншій стороні.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Ч. 4 ст. 334 ЦК України передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що оспорювані позивачем правочини укладено відповідачами з дотриманням вимог чинного законодавства. Жодна із сторін оскаржуваних правочинів не оспорює дійсну волю на їх укладення, зокрема на відчуження нерухомого майна. Визначена сторонами правочинів вартість об`єктів нерухомості не є нижчою їх балансової вартості. Отримання обумовлених договорами купівлі-продажу від 03.07.2019, від 06.07.2021 та від 22.12.2023 коштів за об`єкти нерухомості жодною із сторін таких правочинів не заперечується. Долучені до матеріалів справи Акти приймання-передачі нерухомого майна від 04.07.2019 від 06.07.2021 та акти приймання передачі від 22.12.2023 підтверджують факт передачі нерухомого майна Продавцем Покупцю за кожним із оспорюваних правочинів. Реєстрація права власності на нерухоме майно ТОВ "Словацький центр", ТОВ Інвестиційно-консалтингова компанія "Фортінвест" у Державному реєстрі речових прав підтверджена наведеними у п. 1.6 Договору від 06.07.2021 та п. 1.2 Договорів від 22.12.2023 відомостями та сторонами не заперечується, відтак, в силу положень ч. 1 ст. 75 ГПК України, дані обставини не підлягають доказуванню. Факт реєстрації права власності ТОВ "ЛАН-ОІЛ" на нерухоме мано, яке було предметом договорів купівлі-продажу від 22.12.2023 підтверджено долученими до матеріалів справи Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.12.2023 за №359702095, №359712232 та №359714969.

Наведені обставини, на переконання суду, свідчать про реальне виконання сторонами зобов`язань за договорами купівлі-продажу. Позивачем в цій частині дані доводи не спростовані жодними доказами в розумінні ст. 76, 77 ГПК України.

За даних обставин наведені позивачем у позовній заяві доводи про те, що Договір купівлі-продажу від 03.07.2019 укладено між ТОВ "Аграртехнобуд" та ТОВ "Словацький центр" з метою завдання ТОВ "ФА Інтертрейдінг Україна", як кредитору, шкоди та уникнення можливої реалізації нерухомого майна у виконавчому провадженні №68367756 по виконанню судового рішення від 20.07.2020 у справі №925/684/20 про стягнення боргу, суд визнає безпідставними.

Факт наявності грошового зобов`язання у відповідача-1 не призводить до виникнення у позивача, як кредитора, права щодо будь-якого нерухомого майна боржника, у тому числі, індивідуально визначеного.

Наявні у справі докази не підтверджують обставин порушення права чи майнового інтересу позивача на отримання від ТОВ "Аграртехнобуд", як боржника, заборгованості за судовим рішенням станом на момент укладення Договору купівлі-продажу між відповідачами 1 і 2 у зв`язку з відсутністю станом на 03.07.2019 таких прав у позивача.

ТОВ "Аграртехнобуд" є діючим суб`єктом господарювання, метою діяльності якого є отримання прибутку. При цьому, статутний капітал Товариства складає 5 090 000, 00 грн. Позивачем не доведено, що відчужене ТОВ "Аграртехнобуд" за Договором купівлі-продажу від 03.07.2019 нерухоме майно є єдиним майном, за рахунок реалізації якого, позивач як стягувач у справі №925/684/20, мав можливість отримати задоволення своїх кредиторських вимог.

Щодо доводів позивача про відчуження нерухомого майна за оспорюваними правочинами юридичними особами, які були пов`язані з боржником (відповідачем 1) через фізичну особу ОСОБА_1 .

За загальним правилом, заінтересованими особами стосовно боржника можуть бути: особа, створена за участю боржника; юридична особа, що здійснює контроль над боржником; особа, контроль над якою здійснює боржник; особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи; власники (учасники, акціонери) боржника; керівник боржника; особи, які входять до складу органів управління боржника; головний бухгалтер (бухгалтер) боржника. Цей перелік осіб не є вичерпним, а може бути розширеними в залежності від конкретних обставин.

Відповідно до наведеного у Податковому кодексі України визначення терміну "пов`язані особи" - це юридичні та/або фізичні особи, взаємовідносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють і які відповідають таким ознакам, юридична особа, що здійснює контроль за господарською діяльністю платника податку або контролюється таким платником податку чи перебуває під спільним контролем з таким платником податку; фізична особа або члени її сім`ї, які здійснюють контроль за платником податку (пп. 14.1.159 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

У ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" міститься визначення поняття контролю, як вирішального впливу однієї чи декількох пов`язаних юридичних та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб`єкта господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 Господарського кодексу України управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що станом на дату вчинення Договору купівлі-продажу нерухомого майна № 1266 (03.07.2019) засновниками ТОВ "Аграртехнобуд" (відповідача 1 у справі) були ТОВ "Інвестиційно-консалтингова компанія "Фортінвест" та ОСОБА_1 , керівником ОСОБА_1 . Засновником ТОВ "Словацький центр", якому було продане нерухоме майно, був ОСОБА_2 , керівником ОСОБА_3 .

З наведеного вбачається, що Договором купівлі-продажу нерухомого майна від 03.07.2019 нерухоме майно було відчужене боржником ТОВ "Аграртехнобуд" (відповідачем 1) на користь не пов`язаної з ним юридичної особи.

Станом на дату вчинення Договору купівлі-продажу нерухомого майна № 1322 (06.07.2021) засновником ТОВ "Словацький центр" (продавця /відповідача 2 у даній справі) був ОСОБА_2 , керівником ОСОБА_3 . Засновниками ТОВ "Інвестиційно-консалтингова компанія Фортінвест", якому було продане нерухоме майно, були ОСОБА_1 та ТОВ "Компанія з управління активами "ОПІКА-КАПІТАЛ", керівником ОСОБА_1 . Поряд із цим, засновником та керівником ТОВ "Аграртехнобуд" був ОСОБА_4 .

Зазначені обставини, на переконання суду, спростовують твердження позивача про відчуження боржником ТОВ "Аграртехнобуд" нерухомого майна на користь пов`язаної з ним юридичної особи (Витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в матеріалах справи)

Висновок суду.

За змістом ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

У ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (відповідні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, на які посилається скаржник).

За наслідками розгляду даного спору, з урахуванням встановлених судом та наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що стверджувані позивачем в заявленому позові обставини спростовуються матеріалами справи. Підстави для визнання недійсними опорюваних правочинів відсутні. Відповідно, у задоволенні позову в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, який посвідчений 03.07.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою О. І. та зареєстровано в реєстрі за № 1266; визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, який посвідчений 06.07.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою О. І. та зареєстровано в реєстрі за № 1322; визнання недійсним договору купівлі-продажу, який посвідчений 22.12.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О. І. та зареєстровано в реєстрі за №1989; визнання недійсним договору купівлі-продажу, який посвідчений 22.12.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О. І. та зареєстровано в реєстрі за №1990; визнання недійсним договору купівлі-продажу, який посвідчений 22.12.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О. І. та зареєстровано в реєстрі за №1991 суд відмовляє.

Вимоги позивача про скасування державної реєстрації права власності за ТОВ "ЛАН-ОІЛ" на нерухоме майно (будівлю контори заводу 2-х поверхову, площею 811,9 кв. м; нежитлову будівлю, адміністративний будинок, зазначену в плані під літ. А, загальною площею 2240,10 кв. м; нежитлову будівлю, будівлю складу насіння, зазначену в плані під літ. С, загальною площею 777,40 кв. м) є похідними від вимог при визнання правочинів недійсними. Оскільки за наслідками розгляду даного спору у задоволенні позову про визнання недійсними договорів купівлі-продажу суд відмовив, тому у задоволенні вимог про скасування державної реєстрації права власності суд теж відмовляє.

Судові витрати.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами (п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України).

П. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України визначено, що в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

В силу приписів статті 129 ГПК України, судовий збір у розмірі 14 452 грн покладається на позивача.

Окрім того, п. 6 ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення в справі, суд вирішує питання чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Ч. 9, 10 ст. 145 ГПК України встановлено, що у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Поряд із цим, судом встановлено, що вжиті ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 14.03.2024 заходи забезпечення позову скасовано постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.06.2024.

За даних обставин, під час ухвалення рішення у даній справі питання про скасування вжитих ухвалою від 14.03.2024 заходів забезпечення позову судом не вирішується.

Керуючись статтями 7, 13, 42, 86, 129, 210, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог, відмовити.

2. Судові витрати у складі судового збору у розмірі 14 452,00 грн покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в порядку статті 256 -257 ГПК України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Примірник рішення надіслати:

- до електронного кабінету в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному ГПК України: позивачу, відповідачу 2, відповідачу 3, відповідачу 4 ;

- рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу 1: Товариству з обмеженою відповідальністю "Аграртехнобуд", вул. Молодіжна, 23, сел. Пальміра, Золотоніський район, Черкаська область.

Учасники справи можуть отримати інформацію у справі на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повне рішення складено та підписано "12" липня 2024 року.

Суддя Я.Я. Боровець