Постанова

від 04.11.2024 по справі 921/808/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2024 р. Справа №921/808/23

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді О.В. Зварич

суддів І.Б. Малех

І.Ю. Панова

секретар судового засідання Р.А. Пишна,

розглянув в судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФА Інтертрейдінг Україна"</a> б/н від 01.08.2024 року (вх. № 01-05/2199/24 від 01.08.2024)

на рішення господарського суду Тернопільської області від 26.06.2024 (суддя Я.Я.Боровець; повний текст рішення складено 12.07.2024)

у справі № 921/808/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФА Інтертрейдінг Україна"</a> (надалі ТзОВ "ФА Інтертрейдінг Україна")

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграртехнобуд" (надалі ТзОВ "Аграртехнобуд")

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Словацький центр" (надалі ТзОВ "Словацький центр")

до відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтингова компанія "Фортінвест" (надалі ТзОВ "Інвестиційно-консалтингова компанія "Фортінвест")

до відповідача-4: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН ОІЛ"</a> (надалі ТзОВ "ЛАН ОІЛ")

про визнання недійсними договорів купівлі - продажу нерухомого майна та скасування державної реєстрації права власності (з врахуванням заяви про зміну предмету позову),

за участю:

від позивача (в режимі відеоконференці): Костишена В.Л. - адвокат (довіреність від 14.05.2024); Легка О.Ю. (ордер серії АІ № 1606248 від 06.05.2024);

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився;

від відповідача-3 (в режимі відеоконференці): Пушкар С.В. - адвокат (ордер серії ВО №1086068 від 09.09.2024);

від відповідача-4: Мілян Р.З. - адвокат (довіреність № 20-05-24/1 від 20.05.2024)

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та відзиву на позовну заяву

ТзОВ "ФА Інтертрейдінг Україна" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідачів: 1- ТзОВ "Аграртехнобуд", 2- ТзОВ "Словацький центр", 3-ТзОВ "Інвестиційно-консалтингова компанія "Фортінвест", 4- ТзОВ "ЛАН-ОІЛ" про (з врахуванням заяви про зміну предмета позову та залучення у справі співвідповідача) про:

- визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, який посвідчений 03.07.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою О. І. та зареєстровано в реєстрі за № 1266;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, який посвідчений 06.07.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою О. І. та зареєстровано в реєстрі за № 1322;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу, який посвідчений 22.12.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О. І. та зареєстровано в реєстрі за №1989;

- скасування державної реєстрації права власності за ТзОВ "ЛАН-ОІЛ" (код ЄДРПОУ 32418189) на будівлю контори заводу 2-х поверхову, площею 811,9 кв. м, контора зазначена у плані під літ. "А", реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1421836661238, що знаходяться за адресою: Тернопільська область, Лановецький р-н, м. Ланівці, вул. Вишнівецька, 35, та розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 6123810100:02:001:1007, загальною площею 0,1805 га.;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу, який посвідчений 22.12.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О. І. та зареєстровано в реєстрі за №1990;

- скасування державної реєстрації права власності за ТзОВ "ЛАН-ОІЛ" (код ЄДРПОУ 32418189) на нежитлову будівлю, адміністративний будинок, зазначену в плані під літ. А, загальною площею 2240,10 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 112330061238, що розташована за адресою: Тернопільська обл., Кременецький р-н (в склад якого увійшов Лановецький р-н), м. Ланівці, вул. Вишнівецька, 35 та розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 6123810100:02:001:1005, загальною площею 0, 1774 га.;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу, який посвідчений 22.12.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О.І. та зареєстровано в реєстрі за №1991;

- скасування державної реєстрації права власності за ТзОВ "ЛАН-ОІЛ" (код ЄДРПОУ 32418189) на нежитлову будівлю, будівлю складу насіння, зазначену в плані під літ. С, загальною площею 777,40 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 111795961238, що розташована за адресою: Тернопільська обл., Кременецький р-н (в склад якого увійшов Лановецький р-н), м. Ланівці, вул. Вишнівецька, 35 та розташовану на земельній ділянці з кадастровим номером 6123810100:02:001:1026, загальною площею 0,4424 га.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 20.07.2020 у справі № 925/684/20 з ТзОВ "Аграртехнобуд" (відповідач - 1 у даній справі) стягнуто на користь ТзОВ "ФА Інтертрейдінг Україна" 257 778, 79 грн основного боргу, 15 657, 12 грн інфляційних втрат, 46 105, 73 грн пені, 11 330, 18 грн 3% річних. Однак, ТзОВ "Аграртехнобуд" в добровільному порядку вказану заборгованість не сплатило. 25.01.2022 приватним виконавцем відкрито виконавче провадження № 68367756 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 14.08.2020 №925/684/20. За повідомленням приватного виконавця в ході виконавчого провадження йому не вдалося виявити розшукуване майно боржника ТзОВ "Аграртехнобуд". Водночас, із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно позивачу стало відомо, що за ТзОВ "Аграртехнобуд" у 2019 році було зареєстровано нерухоме майно за адресою: Тернопільська обл., Лановецький р-н, м. Ланівці, вул.Вишнівецька, 35. Однак, вказане майно, на яке можна було звернути стягнення, ТзОВ "Аграртехнобуд" відчужило на користь ТзОВ "Словацький центр" (відповідач - 2 у даній справі), який відчужив його на користь ТзОВ "ІКК "Фортінвест" (відповідач-3 у даній справі), який в свою чергу відчужив майно на користь ТзОВ"ЛАН-ОІЛ" (відповідач-4 у даній справі) на підставі спірних договорів купівлі-продажу. На переконання позивача, оскільки ТзОВ "Аграртехнобуд" після виникнення зобов`язання перед ТзОВ "ФА Інтертрейдінг Україна" відчужило майно, на яке можливе звернення стягнення, укладені між відповідачами у справі правочини (договори купівлі-продажу) є фіктивними, вчиненими без наміру створення правових наслідків, які ними обумовлюються.

Відповідачі 1, 2 своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалися.

Відповідач-3 проти позову заперечив, при цьому звернув увагу, що в силу приписів чинного законодавства для визнання зобов`язання таким, що вчинено фіктивно необхідна одночасна наявність наступних умов: вина осіб, що проявляється у формі умислу, який спрямований на вчинення фіктивного договору; умисел повинен виникнути у сторін до моменту укладення договору; метою укладення такого договору є відсутність правових наслідків, обумовлених договором. Просить врахувати, що відсутність хоча б однієї з вказаних умов не дає підстав стверджувати, що зобов`язання вчинялося фіктивно. У фіктивних правовідносинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву. Вважає, що позивачем не надано доказів існування передбачених законом умов для визнання оспорюваних правочинів недійсними в порядку ст. 234 ЦК України.

Відповідач-4 позовні вимоги вважає необґрунтованими та такими, що до задоволення не підлягають. Зокрема стверджує, що договори купівлі-продажу нерухомого майна від 22.12.2023 укладено між ТОВ "Інвестиційно-консалтингова компанія "Фортінвест" та ТОВ "ЛАН ОІЛ" з дотриманням вимог, передбачених ст. 203 ЦК України. Зазначені договори купівлі-продажу є реальними, оплатними, право власності ТОВ "ЛАН-ОІЛ" на визначене у вказаних правочинах нерухоме майно зареєстроване у порядку, встановленому чинним законодавством України, а тому останні не є та не можуть вважатись ні фіктивними в розумінні ст. 234 ЦК України, ні фраудаторними. Просить врахувати, що на дату укладення Договорів купівлі-продажу від 22.12.2023 ні ТОВ "Інвестиційно-консалтингова компанія "Фортінвест", ні ТОВ "ЛАН ОІЛ" не було відомо про наявність даного спору. На момент укладення між ТОВ "ЛАН-ОІЛ" та ТОВ "Інвестиційно-консалтингова компанія "Фортінвест" договорів купівлі-продажу жодних заборон або встановлених законодавством перешкод для укладення таких правочинів не існувало та не було.

Короткий зміст оскарженого рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 26.06.2024 у справі № 921/808/23 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову у позові, суд зазначив, що спірний правочин від 03.07.2019 був укладений до прийняття господарським судом рішення у справі № 925/684/20 про стягнення з відповідача-1 на користь позивача коштів. Проаналізувавши спірні договори купівлі-продажу, суд встановив відсутність ознак фраудаторності укладених правочинів, дії сторін договору направлені на реальне настання правових наслідків, а матеріали справи не містять доказів вчинення фіктивних правочинів зі сторони контрагентів договору, які б підтверджували їх укладення без наміру створення правових наслідків.

Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності, суд виходив з того, що остання є похідною від вимоги про визнання недійсним договорів купівлі-продажу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погоджуючись з даним судовим рішенням, ТзОВ "ФА Інтертрейдінг Україна" подало апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано надані ним докази та аргументи, судове рішення винесено з неповним з`ясуванням усіх обставин справи, а відтак просить суд його скасувати, прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги. Зокрема, скаржник вважає хибним висновок суду, що зобов`язання у ТзОВ «Аграртехнобуд» виникло після набрання рішенням законної сили, тобто 14.08.2020, адже зобов`язання виникли з договірних відносин, а рішенням суду було лише підтверджено неналежне виконання стороною умов договору поставки сільськогосподарської техніки. Спірні ж договори купівлі-продажу нерухомого майна, на думку апелянта, були укладені ТзОВ «Аграртехнобуд» саме з метою ухилення від сплати боргу, яке виникло у зв`язку з неналежним виконання боржником умов договору поставки сільськогосподарської техніки. А відтак, вказані правочини скаржник вважає фраудаторними, які вчинені божником на шкоду кредитору, оскільки укладені в період настання у боржника зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором.

В судовому засіданні представники скаржника доводи апеляційної скарги підтримали повністю.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відповідач-1 явку свого уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, причин неприбуття не повідомив, жодних заяв по суті спору чи з процесуальних питань на адресу суду не направив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Відповідач-2 явки свого уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, причин неприбуття не повідомив, жодних заяв по суті справи чи з процесуальних питань на адресу суду не направив, хоча про дату час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Представник відповідача-3 в судовому засіданні проти доводів скаржника заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (зареєстрований в канцелярії суду за вх№ 01-04/5976/24 від 10.09.2024). Зокрема, зауважив, що укладені між відповідачем-1 та відповідачем-2, а також між відповідачем-2 та відповідачем-3 та відповідачем-4 спірні договори є договорами купівлі-продажу, які укладені з дотримання чинного законодавства. Жодна із сторін оскаржуваних правочинів не оспорює дійсну волю на їх укладення, зокрема на відчуження нерухомого майна. Стверджує, що реальне виконання договорів купівлі-продажу нерухомого майна підтверджується актами приймання-передачі будівель та споруд, а також проведеною відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державною реєстрацією права власності за спірними правочинами.

Факт наявності грошового зобов`язання у відповідача-1 не призводить до виникнення у апелянта, як кредитора, права щодо будь-якого нерухомого майна боржника, у тому числі, індивідуально визначеного. ТзОВ «Аграртехнобуд» є діючим суб`єктом господарювання, статутний капітал якого складає 5 090 000,00 грн. В даному випадку, Скаржником не доведено, що відчужене відповідачем-1 за договором купівлі-продажу нерухоме майно є єдиним майном, за рахунок реалізації якого позивач, як стягувач у справі № 925/684/20, мав можливість отримати задоволення своїх вимог.

А відтак, вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив обставини справи, надав їм належну оцінку та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону, відповідно просить суд апеляційної інстанції залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача-4 в судовому засіданні проти доводів скаржника заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (зареєстрований в канцелярії суду за вх№ 01-04/5845/24 від 04.09.2024), рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, просить суд залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, зазначає, що спірні договори купівлі-продажу нерухомого майна є реальними, оплатними, право власності ТзОВ «ЛАН-ОІЛ» на придбане майно зареєстроване у порядку, встановленому чинними законодавством України. Набуття ТзОВ «ЛАН-ОІЛ» права власності під час розгляду даної справи не є підставою для визнання таких правочинів недійсними. Інших доводів та доказів, які би слугували підставою для визнання таких договорів недійсними скаржником не наведено.

За змістом ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Західний апеляційний господарський суд відкладав розгляд апеляційної скарги з метою забезпечення принципу змагальності судового процесу та рівності його учасників перед законом і судом, враховуючи незабезпечення учасниками справи явки уповноважених представників у судові засідання, вказуючи при цьому, що участь представників сторін в судовому засіданні визначається на їх власний розсуд; неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Виходячи зі ст. 129 Конституції України, ст. 2 ГПК України, своєчасний розгляд справи є одним із завдань судочинства, що відповідає положенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Зважаючи на те, що явка представників учасників справи обов`язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу № 921/808/23 за відсутності відповідачів -1, 2.

Обставини справи

03.09.2019 між ТЗОВ"Аграртехнобуд" (продавець) та ТзОВ "Словацький центр" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами п. 1.1. якого продавець в порядку та на умовах, визначених цим договором продає (передає у власність), а покупець купує (приймає у власність) нерухоме майно, яким є: - будівля контори заводу 2-х поверхова, площею 811,9 кв. м, контора зазначена у плані під літ. "А", реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1421836661238; - нежитлова будівля, адміністративний будинок, площею 2 240,10 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 112330061238; - нежитлова будівля, будівля складу насіння, площею 777, 40 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 111795761238, що знаходяться за адресою: Тернопільська обл., Лановецький р-н, м. Ланівці, вул. Вишнівецька, 35, що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером - 6123810100:02:001:0568, загальною площею 45,5948 га.

Відповідно до п. 1.6 договору відчужувані об`єкти належать продавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Згідно з п. 2.1-2.2 договору передання об`єкта здійснюється продавцем у день підписання цього договору сторонами та його нотаріального посвідчення, та підтверджується Актом приймання-передачі. Право власності на об`єкт переходить від продавця до покупця з моменту державної реєстрації цього права.

03.07.2019 зазначений правочин посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою О. І. та зареєстровано в реєстрі за №1266.

04.07.2019 між ТзОВ "Аграртехнобуд" (продавець) та ТзОВ "Словацький центр" (продавець) складено і підписано акт №1 приймання-передачі будівель та споруд, яким сторони підтвердили факт передачі продавцем та прийняття покупцем нерухомого майна загальною площею 3 829, 3 кв. м, що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., Лановецький р-н, м. Ланівці, вул. Вишнівецька, 35 та, відповідно, здійснено державну реєстрацію права власності ТзОВ "Словацький центр" на вказане вище нерухоме майно.

06.07.2021 зазначене вище нерухоме майно відчужено ТзОВ "Словацький центр" на користь ТзОВ "Інвестиційно-консалтингова компанія "Фортінвест" на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою О. І. 06.07.2021, зареєстрований в реєстрі за №1322.

06.07.2021 між ТзОВ "Словацький центр" (продавець) та ТзОВ "Інвестиційно-консалтингова компанія "Фортінвест" (покупець) складено і підписано акт приймання-передачі нерухомого майна, яким сторони підтвердили факт передачі продавцем та прийняття покупцем нерухомого майна:

- будівлі контори заводу 2-х поверхової, площею 811,9 кв. м, контора зазначена у плані під літ. "А", реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1421836661238;

- нежитлової будівлі, адміністративного будинку, площею 2 240,10 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 112330061238;

- нежитлової будівлі, будівлі складу насіння, площею 777, 40 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 111795761238.

06.07.2021 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про право власності ТОВ "Інвестиційно-консалтингова компанія "Фортінвест" на зазначене вище майно (записи за №42843147, №42845016 та №42845743).

22.12.2023 між ТзОВ "Інвестиційно-консалтингова компанія "Фортінвест" (продавець) та ТзОВ "ЛАН -ОІЛ" укладено договори купівлі-продажу на підставі яких продавець передав, а покупець прийняв:

- будівлю контори заводу 2-х поверхової, зазначену в плані під літ. "А", загальною площею 811, 9 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1421836661238, номер запису про право власності Продавця 42843147;

- нежитлову будівлю, адміністративний будинок, зазначену в плані під літ. "А", загальною площею 2 240, 10 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 112330061238, номер запису про право власності Продавця 42845016;

- нежитлову будівлю, будівлю складу насіння, зазначену в плані під літ. "С", загальною площею 777, 40 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 111795761238, номер запису про право власності Продавця 42845743, що розташовані за адресою: Тернопільська обл., Кременецький р-н (в склад якого увійшов Лановецький р-н), м. Ланівці, вул. Вишнівецька, 35.

22.12.2023 договори купівлі-продажу посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О. І. та зареєстровано в реєстрі за №1989, №1990 та №1991.

Між сторонами вказаних правочинів складено та підписано відповідні акти приймання-передачі від 22.12.2023, яким засвідчено факт передачі продавцем та прийняття покупцем обумовленого договорами нерухомого майна.

Право власності ТзОВ "ЛАН-ОІЛ" на вказане вище нерухоме майно зареєстровано у встановленому законом порядку, про що свідчать наявні в матеріалах справи Витяги з державного реєстру речових прав від 22.12.2023за №359702095, №359712232 та №359714969.

Позивач вважає, що усі зазначені вище договори купівлі-продажу нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: Тернопільська обл., Кременецький р-н (в склад якого увійшов Лановецький р-н), м. Ланівці, вул. Вишнівецька, 35, є фіктивними в розумінні ст. 234 ЦК України, а саме такими, які вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами.

В обґрунтування своєї позиції ТзОВ "ФА Інтертрейдінг Україна" покликається на те, що 11.10.2018 між ним, як постачальником, та ТзОВ "Аграртехнобуд", як покупцем, було укладено договір поставки сільськогосподарської техніки №VAITUA-111018, за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність покупцю сільськогосподарську техніку, а покупець - прийняти товар та оплатити його ціну у передбаченому договором розмірі.

Умовами вказаного правочину сторони встановили порядок (графік) оплати, зокрема:

- 35% попередня оплата до 12.10.2018 в сумі 4 725,00 євро, що еквівалентно 152 559,38 грн включаючи ПДВ;

- 35% черговий платіж до 20.11.2018 в сумі 4 725,00 євро, що еквівалентно 152 559,38 грн включаючи ПДВ;

- 30% остаточний розрахунок до 20.12.2018 в сумі 4 050,00 євро, що еквівалентно 130 765,19 грн включаючи ПДВ.

Зазначає, що починаючи з 21.12.2018 у ТзОВ "Аграртехнобуд" було наявне зобов`язання перед ТзОВ "ФА Інтертрейдінг" з оплати заборгованості за поставлений товар.

20.07.2020 Господарським судом Черкаської області у справі №925/684/20 ухвалено рішення, яким стягнуто з ТОВ "Аграртехнобуд" на користь ТОВ "ФА Інтертрейдінг Україна" 257 778,79 грн основного боргу, 15 657,12 грн інфляційних втрат, 46 105,73 грн пені, 11 330,18 грн 3 % річних на підставі Договору № VAITUA-111018 поставки сільськогосподарської техніки від 11.10.2018 та 4 963, 08 грн на відшкодування сплаченого судового збору.

14.08.2020 Господарським судом Черкаської області видано відповідний наказ на примусове виконання зазначеного вище судового рішення.

25.01.2022 приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області відкрито виконавче провадження № 68367756 щодо стягнення заборгованості за наказом №925/684/20 від 14.08.2020.

В ході примусового виконання наказу №925/684/20 приватним виконавцем вчинено передбачені Законом України "Про виконавче провадження" дії задля виконання рішення суду від 20.07.2020 та наказу від 14.08.2020 №925/684/20, однак, активів у боржника не виявлено.

Позивач вважає, що рішення суду у справі №925/684/20 можна було б виконати саме за рахунок вказаного вище майна. Але, оскільки ТзОВ "Аграртехнобуд" після виникнення зобов`язання перед ТзОВ "ФА Інтертрейдінг Україна" відчужило майно, на яке можливе звернення стягнення, на його думку, укладені між відповідачами у справі правочини (договори купівлі-продажу) є фіктивними, вчиненими без наміру створення правових наслідків, які ними обумовлюються. При цьому, позивач вказує, що: договір купівлі-продажу № 1266 від 03.07.2019, є таким, що вчинений відповідачем 1 з метою завдати шкоди ТОВ "ФА Інтертрейдінг Україна", як кредитору та направлений на уникнення звернення стягнення на майно ТОВ "Аграртехнобуд", як боржника у виконавчому провадженні №68367756, тобто фраудаторним, позаяк: вчинений відповідачем 1 після виникнення грошового зобов`язання перед ТОВ "ФА Інтертрейдінг Україна" (позивачем); на момент відчуження нерухомого майна за спірним договором засновником ТзОВ "Аграртехнобуд" та ТзОВ "Інвестиційно-консалтингова компанія "Фортінвест" був Борщевський А. О., що в свою чергу свідчить про відчуження боржником майна на користь пов`язаної з ним особи; договори купівлі-продажу від 22.12.2023 укладені між ТОВ "Інвестиційно-консалтингова компанія "Фортінвест" та ТзОВ "Лан-ОІЛ" після того, як ТОВ "ФА Інтертрейдінг Україна" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом про визнання недійсними договорів від 03.07.2019 та від 06.07.2021 та після винесення судом ухвали про відкриття провадження у даній справі.

Наведене, на переконання позивача, свідчить про те, що укладення таких договорів є порушенням ч. 1, 5 ст. 203 ЦК України, що за правилами ст. 215 ЦК України є підставою для визнання їх недійсними відповідно до ст. 234 ЦК України.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у ст. 16 ЦК України, зокрема п.2 ч.1 передбачено спосіб захисту як визнання правочину недійсним.

Відповідно до частин 1, 2 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно зі статтею 203 Цивільного кодексу України: 1.Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є: 1. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. 2. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. 3. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.02.2021 у справі № 904/2979/20 та Верховний Суд у постанові від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18 сформулювали висновок про те, що для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

За змістом п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами (принципами) цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Стаття 13 Цивільного кодексу України визначає межі здійснення цивільних прав. Відповідно до ч. 2 цієї статті при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч. 3 ст. 13 ЦК України).

Верховний Суд у постанові від 26.04.2023 у справі № 644/5819/20 зазначив про те, що договір як приватно-правова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, покликаний забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення чи унеможливлення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що набрало законної сили. Зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що:

- особа (особи) "використовувала/використовували "право на зло";

- наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які "потерпають" від зловживання нею правом, або не перебувають);

- враховується правовий статус особи/осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин.

Фраудаторні правочини - це правочини, які вчиняються сторонами з порушенням принципу добросовісності, закріпленого у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, з метою приховування боржником своїх активів від звернення на них стягнення окремими кредиторами за зобов`язаннями боржника, завдаючи тим самим шкоди цим кредиторам.

Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку. Основною метою фраудаторного правочину є отримання певної користі шляхом шахрайства, обману або зловживання довірою.

Верховний Суд у постанові від 06.10.2022 у справі № 904/624/19 зазначив, що формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог. Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути: момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період, упродовж 3-х років до порушення провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження судової справи, відмови в забезпеченні позову і до першого судового засіданні у справі); контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов`язані або афілійовані юридичні особи); щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна).

Позивач у даній справі вважає оспорювані ним правочини фраудаторними на тій підставі, що ТОВ "Аграртехнобуд" (відповідач -1) після виникнення зобов`язання перед ТОВ "ФА Інтертрейдінг Україна" відчужило майно, на яке можна звернути стягнення та задовольнити кредиторські вимоги позивача. Окрім того, вказує, що укладені договори не спрямовані на реальне настання обумовлених ними правових наслідків, оскільки об`єкти нерухомості відчужено на користь пов`язаної з боржником особи.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням ч.1 та ч.5 ст. 203 ЦК України, що за правилами ст. 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до ст. 234 ЦК України.

Позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (п. 6 ст. 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (ч.3 ст. 13 ЦК України), і послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена ст. 234 ЦК України, так і інша підстава, наприклад, передбачена ст. 228 ЦК України.

Приписами ст. 234 ЦК України визначено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Тобто, враховуючи вищевикладене, звертаючись з позовом про визнання недійсними спірних договорів з підстав їх фіктивності, позивач має довести, що учасники таких правочинів не мали наміру створити правові наслідки на момент їх вчинення.

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

Отже, основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Для визнання зобов`язання таким, що вчинено фіктивно, закон вимагає наявність сукупності наступних умов: вина осіб, що проявляється у формі умислу, який спрямований на вчинення фіктивного договору; такий умисел повинен виникнути у сторін до моменту укладення договору; метою укладення такого договору є відсутність правових наслідків, обумовлених договором. Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає підстав стверджувати, що зобов`язання вчинялося фіктивно.

У постанові КГС ВС від 15.06.2021, справа №922/2495/21, Верховний Суд звернув увагу на те, що визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін. Під час розгляду відповідних справ суд має враховувати, що ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, такий правочин не може визнаватися фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення. Наявність умислу у сторін угоди означає, що вони усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, що укладалася, та сторони прагнули або свідомо допускали ненастання правових наслідків, обумовлених договором.

У цій справі судом встановлено, що оспорюваний договір купівлі-продажу нерухомого майна між ТзОВ "Аграртехнобуд" (продавець) та ТОВ "Словацький центр" (покупець) укладено 03.07.2019.

Також встановлено, що рішення Господарського суду Черкаської області у справі №925/684/20, яким з ТзОВ "Аграртехнобуд" стягнуто на користь ТзОВ "ФА Інтертрейдінг Україна" грошові кошти у розмірі 330 871,80 грн за договором поставки сільськогосподарської техніки №VAITUA-111018 від 11.10.2018, ухвалено судом 20.07.2020 року та набрало законної сили 14.08.2020 року.

При цьому, наявна у Єдиному державному реєстрі судових рішень інформація свідчить про те, що ухвала про відкриття провадження у справі № 925/684/20 постановлена судом 01.06.2020 року.

Зі змісту рішення Господарського суду Черкаської області у справі № 925/684/20 вбачається, що позов заявлений ТзОВ "ФА Інтертрейдінг Україна" про стягнення з ТзОВ "Аграртехнобуд" заборгованості за договором поставки сільськогосподарської техніки №VAITUA-111018 від 11.10.2018 лише 29.05.2020 року.

В матеріалах справи №921/808/23 відсутні докази того, що на дату укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна від 03.07.2019 існував судовий спір щодо стягнення заборгованості з ТзОВ "Аграртехнобуд" на користь позивача чи заборона ТзОВ "Аграртехнобуд" розпоряджатися спірним нерухомим майном.

Водночас, постанова про відкриття виконавчого провадження № 68367756 щодо примусового виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 20.07.2020 року у справі №925/684/20 винесена приватним виконавцем лише 25.01.2022, тобто через два з половиною роки після укладення між відповідачами - 1 та 2 договору купівлі-продажу від 03.07.2019.

Отже, твердження, скаржника проте, що договір купівлі-продажу № 1266 від 03.07.2019, є таким, що вчинений відповідачем - 1 з метою завдати шкоди ТОВ "ФА Інтертрейдінг Україна", як кредитору, та направлений на уникнення звернення стягнення на майно ТОВ "Аграртехнобуд", як боржника у виконавчому провадженні №68367756, є безпідставним.

У справі, що розглядається, суд з`ясував, що укладення спірного правочину відбулося до звернення ТзОВ "ФА Інтертрейдінг Україна" (кредитора) до суду за стягненням заборгованості; спір про стягнення заборгованості розглядався судом у 2020 році. Вказане не свідчить про те, що договір купівлі-продажу було укладено у підозрілий період для того, щоб вважати, що такий договір вчинено саме з метою ухилення від виконання зобов`язання на користь кредитора.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що на дату прийняття рішення суду у справі №925/684/20 ТзОВ "Аграртехнобуд", який є боржником у виконавчому провадженні №68367756 та відповідачем-1 у даній справі, уже не було власником нерухомого майна за адресою: Тернопільська обл., м. Ланівці, вул. Вишнівецька, 35, за рахунок якого, на переконання позивача, можна було виконати судове рішення у справі №925/684/20.

Оспорювані позивачем правочини від 03.07.2019, від 06.07.2021 та від 22.12.2023 за своєю правовою природою є договорами купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі (ст. 657 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (ч. 1 ст. 691 ЦК України).

За своїм змістом договір купівлі-продажу є двостороннім, консенсуальним та відплатним правочином, метою якого є відчуження майна від однієї сторони та передання його у власність іншій стороні.

Відповідно до ч. 1-2 статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Частиною 4 статті 334 Цивільного кодексу України передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що оспорювані позивачем правочини укладено відповідачами з дотриманням вимог чинного законодавства. Жодна із сторін оскаржуваних правочинів не оспорює дійсну волю на їх укладення, зокрема на відчуження нерухомого майна. Визначена сторонами правочинів вартість об`єктів нерухомості не є нижчою їх балансової вартості. Отримання обумовлених договорами купівлі-продажу від 03.07.2019, від 06.07.2021 та від 22.12.2023 коштів за об`єкти нерухомості жодною із сторін таких правочинів не заперечується.

Долучені до матеріалів справи акти приймання-передачі нерухомого майна від 04.07.2019 від 06.07.2021 та акти приймання передачі від 22.12.2023 підтверджують факт передачі нерухомого майна продавцем покупцю за кожним із оспорюваних правочинів. Реєстрація права власності на нерухоме майно ТзОВ "Словацький центр", ТзОВ Інвестиційно-консалтингова компанія "Фортінвест" у Державному реєстрі речових прав підтверджена наведеними у п. 1.6 договору від 06.07.2021 та п. 1.2 договорів від 22.12.2023 відомостями та сторонами не заперечується, відтак, в силу положень частини 1 статті 75 ГПК України, дані обставини не підлягають доказуванню.

Факт реєстрації права власності ТОВ "ЛАН-ОІЛ" на нерухоме мано, яке було предметом договорів купівлі-продажу підтверджено долученими до матеріалів справи Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.12.2023 за №359702095, №359712232 та №359714969.

Наведені обставини, на переконання суду, свідчать про реальне виконання сторонами зобов`язань за договорами купівлі-продажу. В свою чергу позивачем в цій частині дані доводи належними та достовірними доказами не спростовані.

Наявні у справі докази не підтверджують обставин порушення права чи майнового інтересу позивача на отримання від ТОВ "Аграртехнобуд", як боржника, заборгованості за судовим рішенням станом на момент укладення договору купівлі-продажу між відповідачами -1 і 2 у зв`язку з відсутністю станом на 03.07.2019 таких прав у позивача.

Беручи до уваги встановлені обставини справи, судова колегія вважає безпідставними доводи скаржника про те, що договір купівлі-продажу від 03.07.2019 укладено між ТзОВ "Аграртехнобуд" та ТзОВ "Словацький центр" з метою завдання ТзОВ "ФА Інтертрейдінг Україна", як кредитору, шкоди та уникнення можливої реалізації нерухомого майна у виконавчому провадженні №68367756 по виконанню судового рішення від 20.07.2020 у справі №925/684/20 про стягнення боргу.

Факт наявності грошового зобов`язання у відповідача-1 не призводить до виникнення у позивача, як кредитора, права щодо будь-якого нерухомого майна боржника, у тому числі, індивідуально визначеного.

Кредитор не може вимагати від боржника, щоб останній з моменту виникнення будь-якої заборгованості чи потенційного спору щодо зобов`язання до вирішення такого спору утримувався від здійснення своєї господарської діяльності та пов`язаних з цим операцій, адже таке становитиме надмірне та непропорційне втручання в майнові права боржника.

ТОВ "Аграртехнобуд" є діючим суб`єктом господарювання, метою діяльності якого є отримання прибутку. При цьому, статутний капітал Товариства складає 5 090 000,00 грн. Позивачем не доведено, що відчужене ТзОВ "Аграртехнобуд" за договором купівлі-продажу від 03.07.2019 нерухоме майно є єдиним майном, за рахунок реалізації якого, позивач, як стягувач у справі №925/684/20, мав можливість отримати задоволення своїх кредиторських вимог.

Щодо доводів скаржника про відчуження нерухомого майна за оспорюваними правочинами юридичними особами, які були пов`язані з боржником (відповідачем 1) через фізичну особу ОСОБА_1 .

За загальним правилом, заінтересованими особами стосовно боржника можуть бути: особа, створена за участю боржника; юридична особа, що здійснює контроль над боржником; особа, контроль над якою здійснює боржник; особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи; власники (учасники, акціонери) боржника; керівник боржника; особи, які входять до складу органів управління боржника; головний бухгалтер (бухгалтер) боржника. Цей перелік осіб не є вичерпним, а може бути розширеними в залежності від конкретних обставин.

Відповідно до наведеного у Податковому кодексі України визначення терміну "пов`язані особи" - це юридичні та/або фізичні особи, взаємовідносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють і які відповідають таким ознакам, юридична особа, що здійснює контроль за господарською діяльністю платника податку або контролюється таким платником податку чи перебуває під спільним контролем з таким платником податку; фізична особа або члени її сім`ї, які здійснюють контроль за платником податку (пп. 14.1.159 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

У ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" міститься визначення поняття контролю, як вирішального впливу однієї чи декількох пов`язаних юридичних та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб`єкта господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 Господарського кодексу України управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.

Судом проаналізовано спірні договори купівлі-продажу, Витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, встановлено, що станом на дату вчинення договору купівлі-продажу нерухомого майна №1266 (03.07.2019) засновниками ТзОВ "Аграртехнобуд" (відповідача - 1 у справі) були ТзОВ "Інвестиційно-консалтингова компанія "Фортінвест" та ОСОБА_1 , керівником - ОСОБА_1 . Засновником ТзОВ "Словацький центр", якому було продане нерухоме майно, був ОСОБА_2 , керівником - ОСОБА_3 .

З наведеного вбачається, що договором купівлі-продажу нерухомого майна від 03.07.2019 нерухоме майно було відчужене ТзОВ "Аграртехнобуд" (відповідачем - 1) на користь не пов`язаної з ним юридичної особи.

Станом на дату вчинення договору купівлі-продажу нерухомого майна № 1322 (06.07.2021) засновником ТзОВ "Словацький центр" (продавця /відповідача 2 у даній справі) був ОСОБА_2 , керівником - ОСОБА_3 . Засновниками ТзОВ "Інвестиційно-консалтингова компанія Фортінвест", якому було продане нерухоме майно, були ОСОБА_1 та ТзОВ "Компанія з управління активами "Опіка-Капітал", керівником - ОСОБА_1 . Поряд із цим, засновником та керівником ТзОВ "Аграртехнобуд" був ОСОБА_4 .

Зазначені обставини, на переконання суду, спростовують твердження скаржника про відчуження ТзОВ "Аграртехнобуд" нерухомого майна на користь пов`язаної з ним юридичної особи.

З огляду на встановлені судом першої інстанції обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду про недоведеність позивачем наявності у відповідачів умислу при укладенні спірних договорів задля того, щоб за рахунок його реалізації не було виконаним судове рішення від 20.07.2020 у справі № 925/684/20 про стягнення заборгованості.

Таким чином, оцінивши надані докази у їх сукупності, встановивши наведені вище обставини щодо моменту вчинення оспорюваних правочинів; ціни; непов`язаності відповідачів, наявності іншого майна у боржника, не встановлення порушення майнових прав позивача під час укладення спірних договорів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відсутні правові підстави стверджувати, що ці правочини є фраудаторними, а відтак, висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову в частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна судова колегія визнає обґрунтованим.

Вимоги позивача про скасування державної реєстрації права власності за ТОВ "ЛАН-ОІЛ" на нерухоме майно є похідними від вимог при визнання правочинів недійсними. Оскільки за наслідками розгляду даного спору суд першої інстанції законно й обгрунтовано відмовив у задоволенні позову про визнання недійсними спірних договорів купівлі-продажу, тому вірним є висновок суду про те, що похідна вимога про скасування державної реєстрації права власності до задоволення не підлягає.

Окрім того, оскільки у цій справі судом не встановлено порушення прав і законних інтересів позивача оспорюваними правочинами, стороною яких він не є, то відповідно до загальних висновків Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 16.10.2020 року у справі №910/12787/17 щодо застосування норм статей 3, 15, 16, 203, 215 ЦК України у спорі про визнання недійсним правочину, стороною якого не є позивач (заінтересована особа), це є самостійною та достатньою підставою для відмови в позові.

За наслідками апеляційного перегляду оскарженого судового рішення колегія суддів констатує, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують висновків, наведених в рішенні Господарського суду Тернопільської області від 26.06.2024 року у справі № 921/808/23.

За приписами частин 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати

Згідно з п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на позивача у разі відмови у задоволені позову.

Оскільки, апеляційна скарга до задоволення не підлягає, то відповідно понесені судові витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги залишаються за скаржником.

Керуючись, ст.ст. 86, 197, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФА Інтертрейдінг Україна"</a> б/н від 01.08.2024 року (вх. № 01-05/2199/24 від 01.08.2024) залишити без задоволення, рішення господарського суду Тернопільської області від 26.06.2024 у справі № 921/808/23 без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Справу повернути в господарський суд Тернопільської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Головуючий суддя О.В. Зварич

Суддя І.Б. Малех

Суддя І.Ю. Панова