ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.07.2024м. ХарківСправа № 922/437/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
при секретарі судового засідання Гула Д.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомерц 2012" (63701, Харківська обл., м. Куп`янськ, вул. 1-го травня, буд. 6, оф. 313) до Державного підприємства "Дослідне господарство "Пархомівське" Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України" (62014, Харківська обл., Краснокутський р-н., с. Пархомівка, вул. Євгена Лисенка, буд. 10) про та за зустрічним позовом до про стягнення 785156,69 грн. Державного підприємства "Дослідне господарство "Пархомівське" Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України" (62014, Харківська обл., Краснокутський р-н., с. Пархомівка, вул. Євгена Лисенка, буд. 10) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомерц 2012" (63701, Харківська обл., м. Куп`янськ, вул. 1-го травня, буд. 6, оф. 313) зобов`язання вчинити певні дії та стягнення 32086,30 грн. за участю представників:
позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - Ломакін Е.В.
відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - Тоцька К.М.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомерц 2012" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Державного підприємства "Дослідне господарство "Пархомівське" Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України" про стягнення грошових коштів у розмірі 785156,69 грн. та судові витрати.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача взятих на себе зобов`язань за договором поставки товару №26-09/23 від 26.09.2023 в частині повної поставки товару на здійснену позивачем попередню оплату вартості товару.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.02.2024 позовну заяву залишено без руху з огляду на вимоги пункту 8 частини 3 статті 162, частини 1 статті 164 ГПК України та встановлено позивачу строк у п`ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
20.02.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано заяву про усунення недоліків (вх. №4728), разом із доданими до неї документами, яку досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.02.2024 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 ГПК України, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.
07.03.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від відповідача зареєстровано клопотання (вх. №6319), в якому просить суд надати представнику відповідача доступ до підсистеми "Електронний суд".
07.03.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від відповідача зареєстровано заяву (вх. №6318), в якій просить суд продовжити строк на подання відзиву на позовну заяву на п`ять банківських днів.
07.03.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від відповідача зареєстровано клопотання про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (вх. №6320), в якому з посиланням на приписи статті 42, 252 ГПК України просить суд провести розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
08.03.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від Державного підприємства "Дослідне господарство "Пархомівське" Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України" зареєстровано зустрічну позовну заяву (вх. №6436), в якій просить суд прийняти зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомерц 2012" (63701, Харківська обл., м. Куп`янськ, вул. 1-го травня, буд. 6, оф. 313, код ЄДРПОУ 37813271) вчинити дії для отримання товару за договором №26-09/23 від 26 вересня 2023 року. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомерц 2012" (63701, Харківська обл., м. Куп`янськ, вул. 1-го травня, буд. 6, оф. 313, код ЄДРПОУ 37813271) грошові кошти у розмірі 32086,30 грн. Крім того, просить суд судові витрати покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомерц 2012".
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.03.2024 зустрічну позовну заяву залишено без руху з огляду на процесуальні вимоги статті 162, 164, 172, 173 ГПК України та встановлено строк у п`ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення зустрічної позовної заяви без руху для усунення недоліків зустрічної позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.03.2024 заяву Державного підприємства "Дослідне господарство "Пархомівське" Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України" (вх. №6318 від 07.03.2024) задоволено та продовжено процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву на п`ять днів з дня отримання копії даної ухвали.
19.03.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано відзив на позовну заяву (вх. №7554), який досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
19.03.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано заяву про усунення недоліків (вх. №7523) разом із доданими до неї документами, яку досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.03.2024 прийнято зустрічну позовну заяву Державного підприємства "Дослідне господарство "Пархомівське" Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України" (вх. №6436 від 08.03.2024) до спільного розгляду з первісною позовною заявою у справі № 922/437/24. Вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом. У задоволенні клопотання Державного підприємства "Дослідне господарство "Пархомівське" Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України" про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (вх. №6320 від 07.03.2024) відмовлено. Ухвалено перейти зі спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 23.04.2024 об 11:15.
26.03.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від позивача за первісним позовом зареєстровано відповідь на відзив (вх. №8051), яку досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
28.03.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від відповідача за первісним позовом зареєстровано заперечення на відповідь на відзив (вх. №8369), які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
09.04.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від позивача за первісним позовом зареєстровано відзив (вх. №9333), який досліджено та долучено судом до матеріалів справи. Разом з відзивом подано заяву про витребування доказів.
22.04.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від відповідача за первісним позовом зареєстровано заперечення на заяву про витребування доказів (вх. №10608), які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.04.2024 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 14.05.2024 об 11:15 на підставі статті 183, 232, 233 ГПК України.
14.05.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від позивача за первісним позовом зареєстровано клопотання про витребування доказів (вх. №12540).
14.05.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від відповідача за первісним позовом зареєстровано клопотання (вх. №12541), в якому просить суд долучити до матеріалів справи документи, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
14.05.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від позивача за первісним позовом зареєстровано клопотання про витребування доказів (вх. №12555).
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.05.2024 враховуючи, що заявник не підтримує заяву про витребування доказів від 09.04.2024 відповідну заяву залишено без розгляду на підставі статті 183, 232, 233 ГПК України. Окрім того, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 28.05.2024 о 12:00 на підставі статті 177, 183, 232, 233 ГПК України.
27.05.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від відповідача за первісним позовом зареєстровано клопотання (вх. №13641), в якому просить суд долучити до матеріалів справи відповідь на адвокатський запит з доказами відправлення та вручення на адресу адвоката.
28.05.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від позивача за первісним позовом зареєстровано заяву про надання письмових доказів (вх. №13783), яку досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.05.2024 у зв`язку з тим, що представник ТОВ "Агрокомерц 2012" заяву про витребування доказів від 14.05.2024 вх. №12540 та клопотання про витребування доказів від 14.05.2024 вх. №12555 не підтримує та просить залишити їх без розгляду, керуючись статтями 183, 232, 233 ГПК України, судом залишено вказану заяву та клопотання без розгляду. Разом з тим, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.06.2024 об 11:45 на підставі статті 177, 185, 232-233 ГПК України.
17.06.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від відповідача за первісним позовом зареєстровано клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.06.2024 клопотання відповідача за первісним позовом про відкладення розгляду справи задоволено та судове засідання відкладено на 02.07.2024 об 11:45 на підставі статті 201, 216, 232, 233 ГПК України.
Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) у судове засідання з`явився, первісну позовну заяву підтримав та просив суд задовольнити. Водночас проти задоволення зустрічної позовної заяви заперечив та просив суд відмовити у задоволенні.
Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) у судове засідання з`явився, зустрічну позовну заяву підтримав та просив суд задовольнити. Водночас проти задоволення первісної позовної заяви заперечив та просив суд відмовити у задоволенні.
Оскільки судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи, вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи доказів для повного та всебічного з`ясування обставин справи та вирішення господарського спору по суті.
Дослідивши наявні матеріали справи, повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються первісні та зустрічні позовні вимоги, а також заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін, суд встановив наступне.
26.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрокомерц 2012" (надалі - позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом, покупець) та Державним підприємством "Дослідне господарство "Пархомівське" Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України" (надалі - відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом, постачальник) було укладено договір поставки товару №26-09/23 (надалі - договір).
Відповідно до пункту 1.1. договору постачальник зобов`язується поставити і передати у власність, а покупець оплатити і прийняти товар українського походження врожаю 2023 року, що надалі іменується "товар" на умовах, зазначених в договорі.
Пунктом 1.2. договору погоджено характеристику, кількість, ціну та вартість товару. Найменування товару: соняшник код УКТ ЗЕД 1206009900. Ціна за 1 т. без ПДВ 7894,74 грн., ПДВ 14% за 1 т. - 1105,26 грн. Ціна товару за 1 т. з ПДВ - 9000,00 грн. Кількість товару 400,00 т. +/- 15% за вибором покупця. Вартість товару без ПДВ - 3157896,00 грн. Сума ПДВ 14% - 442105,44 грн. Загальна вартість товару з ПДВ - 3600001,44 грн.
Умовами пункту 1.4. договору передбачено, що постачальник гарантує, що товар на момент підписання договору, є в нього в наявності, належить йому на правах власності та вирощена власними силами постачальника, не знаходиться під заставою, податковою заставою, під арештом, в іншому користуванні третіми особами. Поставка такого товару є першою від постачальника, як від сільськогосподарського підприємства - виробника.
Згідно з пунктом 3.1. договору умови поставки: FCA (франко-перевізник) - Харківська обл., Краснокутський р-н., с. Пархомівка, вул. Євгена Лисенка, 10, надалі - пункт завантаження, відповідно до правил Інкотермс 2010 з урахуванням особливостей, які визначено цим договором.
Пунктом 3.2. договору передбачено, що попередня кількість та якість товару визначається в пункті завантаження. Остаточне приймання товару по якості та кількості (по вазі) здійснюється сторонами на ТОВ "Агроком Нова Водолага", Харківська обл., Харківський р-н., смт. Нова Водолага, вул. Кропивницька, 14 або Харківська обл., Харківський р-н., с. Ватутіна, вул. Станційна, 88 (надалі - пункт призначення) згідно з п. 3.4. договору.
Умовами пункту 3.3. договору передбачено, що товар вважається поставленим продавцем та прийнятим покупцем в кількості (по вазі) та по якості, які остаточно визначені у пункті призначення згідно з даними вантажоотримувача та відміткою про виваження в товарно-транспортній накладній (ТТН).
Відповідно до пункту 3.4. договору датою поставки товару вважається дата приймання товару в пункті призначення та підписання сторонами видаткової накладної на поставку товару.
Згідно з умовами пункту 4.1. договору оплата товару покупцем проводиться в порядку 90% передоплати шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 3-х (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури. У призначенні платежу має бути вказаний номер даного договору або відповідний номер рахунка-фактури.
Пунктом 4.2. договору погоджено, що остаточна оплата товару здійснюється покупцем у розмірі 10% від суми поставленого товару до цього договору а розрахунковий рахунок постачальника, зазначений у договорі, протягом 3-х (трьох) банківських днів з дати надання постачальником покупцю оригіналів документів, зазначених у п. 3.5. цього договору та належно складених податкових накладних, розрахунків коригування, зареєстрованих у ЄРПН.
Відповідно до пункту 9.1. договору договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 жовтня 2023 р., а в частині виконання сторонами взятих на себе грошових зобов`язань за договором - до моменту їх повного виконання. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п.9.2. договору).
Обставини справи свідчать, що покупець сплатив на користь постачальника вартість товару на загальну суму 3400000,00 грн., а саме згідно платіжної інструкції №438 від 27.09.2023 на суму 1800000,00 грн. та згідно платіжної інструкції №451 від 02.10.2023 на суму 1600000,00 грн.
Постачальник поставив покупцю товар відповідно до видаткових накладних, а саме: №РН-0000453 від 29.09.2023 р. на суму 178219,61 грн.; №РН-0000481 від 30.09.2023 р. на суму 422257,35 грн.; №РН-0000482 від 01.10.2023 р. на суму 885948,65 грн.; №РН-0000483 від 02.10.2023 р. на суму 245565,06 грн.; №РН-0000484 від 03.10.2023 р. на суму 678642,10 грн.; №РН-0000500 від 04.10.2023 р. на суму 204210,54 грн. Всього на загальну суму 2614843,31 грн.
Між сторонами оформлено та підписано Акти-розрахунки ціни за якісними показниками: від 29.09.2023 на суму 178219,61 грн. з ПДВ, від 30.09.2023 на суму 422257,35 грн. з ПДВ, від 01.10.2023 на суму 885948,65 грн. з ПДВ, від 02.10.2023 на суму 245565,06 грн., від 03.10.2023 на суму 678642,10 грн., від 04.10.2023 на суму 204210,54 грн. з ПДВ.
Крім того, матеріали справи містять оформлені товарно-транспортні накладні: №28/09-23 від 28.09.2023, №29/09-23-1 від 29.09.2023, №28/09-23-1 від 28.09.2023, №29/09-23 від 29.09.2023, №29/09-23-2 від 29.09.2023, №30/09-23-1 від 30.09.2023, №30/09-23 від 30.09.2023, №30/09-23-2 від 30.09.2023, №30/09-23-4 від 30.09.2023, №30/09-23-3 від 30.09.2023, №02/10-23-1 від 02.10.2023, №02/10-23 від 02.10.2023, №02/10-23-3 від 02.10.2023, №03/10-23-2 від 03.10.2023.
Разом з тим, матеріали справи містять оформлені та зареєстровані податкові накладні: №21 від 02.10.2023, №70 від 27.09.2023.
Відповідно до підписаного між сторонами Акту звірки взаємних розрахунків за період: січень 2023 - жовтень 2023 за договором №62-09/23 від 26.09.2023, на 31.10.2023 заборгованість ДП "Дослідне господарство "Пархомівське" Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України" на користь ТОВ "Агрокомерц 2012" складає 785156,69 грн.
З метою вжиття заходів досудового врегулювання спору, ТОВ "Агрокомерц 2012" було оформлено грошову вимогу вих. №30-11 від 30.11.2023, в якій у зв`язку із простроченням поставки товару у повному обсязі, просило постачальника повернути залишок передоплати на суму 785156,69 грн.
Позивачем за первісним позовом у позовній заяві та у судових засіданнях зазначено, що останнім виконано умови пункту 4.1, 4.2. договору та сплачено на користь постачальника кошти у розмірі 3400000,00 грн. Водночас позивачем за первісним позовом вказано, що постачальником належним чином умови договору поставки не виконано, товар у повній мірі не поставлено, передоплату покупцю за непоставлений товар у розмірі 785156,69 грн. не повернуто.
Вказані обставини, на думку позивача за первісним позовом, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наступним.
Згідно з пунктами 3, 6 частини 1 статті 3 ЦК загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність.
Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 712 ЦК України унормовано, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до положень статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Системний аналіз наведених норм права свідчить, що договір поставки за своєю правовою природою відноситься до двосторонніх, консенсуальних, оплатних договорів, укладення якого зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків.
В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За приписами статті 173 ГК України один суб`єкт господарського зобов`язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
За загальним правилом покупець проводить оплату після передачі продавцем товару, передбаченого договором поставки. Проте сторони можуть погодити інший порядок оплати, зокрема передбачити попередню оплату товару.
Можливість проведення попередньої оплати товару, а також правила, пов`язані зі здійсненням такої оплати, передбачені статтею 693 ЦК України.
Відповідно до частини 1 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17).
Відповідно до пункту 5.1. договору покупець зобов`язується своєчасно та в порядку, встановленому цим договором, сплатити вартість товару.
Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору покупець сплатив постачальнику вартість товару на загальну суму 3400000,00 грн., а саме згідно платіжної інструкції №438 від 27.09.2023 на суму 1800000,00 грн. та згідно платіжної інструкції №451 від 02.10.2023 на суму 1600000,00 грн., що також не заперечується постачальником у заявах по суті справи.
Згідно з частиною 1 статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.
Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність товар на умовах договору (п. 5.2.1. договору).
Із обставин справи та матеріалів справи судом встановлено, що постачальник поставив покупцю товар відповідно до видаткових накладних, а саме: №РН-0000453 від 29.09.2023 р. на суму 178219,61 грн.; №РН-0000481 від 30.09.2023 р. на суму 422257,35 грн.; №РН-0000482 від 01.10.2023 р. на суму 885948,65 грн.; №РН-0000483 від 02.10.2023 р. на суму 245565,06 грн.; №РН-0000484 від 03.10.2023 р. на суму 678642,10 грн.; №РН-0000500 від 04.10.2023 р. на суму 204210,54 грн. Всього на загальну суму 2614843,31 грн., що також не заперечується постачальником у заявах по суті справи та у судових засіданнях.
Матеріали справи також свідчать, що між сторонами оформлено та підписано Акти-розрахунки ціни за якісними показниками: від 29.09.2023 на суму 178219,61 грн. з ПДВ, від 30.09.2023 на суму 422257,35 грн. з ПДВ, від 01.10.2023 на суму 885948,65 грн. з ПДВ, від 02.10.2023 на суму 245565,06 грн., від 03.10.2023 на суму 678642,10 грн., від 04.10.2023 на суму 204210,54 грн. з ПДВ.
Крім того, матеріали справи містять оформлені товарно-транспортні накладні: №28/09-23 від 28.09.2023, №29/09-23-1 від 29.09.2023, №28/09-23-1 від 28.09.2023, №29/09-23 від 29.09.2023, №29/09-23-2 від 29.09.2023, №30/09-23-1 від 30.09.2023, №30/09-23 від 30.09.2023, №30/09-23-2 від 30.09.2023, №30/09-23-4 від 30.09.2023, №30/09-23-3 від 30.09.2023, №02/10-23-1 від 02.10.2023, №02/10-23 від 02.10.2023, №02/10-23-3 від 02.10.2023, №03/10-23-2 від 03.10.2023, а також оформлені та зареєстровані податкові накладні: №21 від 02.10.2023, №70 від 27.09.2023.
Відповідно до Акту звірки взаємних розрахунків за період: січень 2023 - жовтень 2023 за договором №62-09/23 від 26.09.2023, на 31.10.2023 заборгованість ДП "Дослідне господарство "Пархомівське" Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України" на користь ТОВ "Агрокомерц 2012" складає 785156,69 грн.
Вище вказаний акт звірки взаємних розрахунків підписано між постачальником та покупцем, підписи яких скріплено відтисками печаток. При цьому постачальником під час розгляду справи також не заперечувалось, що станом на 31.10.2023 та станом на дату ухвалення рішення у даній справі, заборгованість на користь покупця складає 785156,69 грн. та товар на вказану суму попередньої оплати не поставлено.
Частиною 1 статті 75 ГПК України унормовано, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Верховний Суд у постанові від 10.09.2019 у справі №916/2403/18 виснував, що до дій, які свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.
Статтями 525, 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями статті 193 ГК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Відповідно до статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Із змісту вказаної норми права слідує, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання з передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки є виключно правом покупця.
Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, а тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.
Натомість відповідачем за первісним позовом не надано суду доказів, які б спростовували правомірність та обґрунтованість заявлених первісних позовних вимог та вказували б на поставку покупцю оплачену останнім вартість товару на суму 785156,69 грн. або доказів, що свідчать про повернення належну покупцю зазначену суму сплачених коштів.
Водночас слід зазначити, що покупцем шляхом звернення до господарського суду з позовною заявою реалізовано передбачене статтею 693 ЦК України право вимагати в судовому порядку повернення належної йому суми попередньої оплати. Тобто, наведене надає останньому право на "законне очікування", що йому будуть повернуті кошти попередньої оплати.
Стаття 41 Конституції визначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно до статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
При цьому суд приймає до уваги, що не повернення постачальником цих коштів прирівнюється до порушення права покупця на мирне володіння останнім майном, про що зазначає ЄСПЛ у рішеннях по справах "Брумареску проти Румунії" (п. 74), "Пономарьов проти України" (п. 43).
Відтак, заперечення відповідача за первісним позовом в частині первісної позовної вимоги та зазначення про відсутність у покупця права вимагати повернення передоплати є безпідставними та відхиляються судом.
Відповідно до статті 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Враховуючи вище вказане, суд дійшов висновку, що первісна позовна вимога про стягнення грошових коштів у розмірі 785156,69 грн. є цілком обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, не спростованою належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.
Щодо зустрічної позовної заяви, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 16 ЦК способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника.
Згідно частини 4 статті 267 ГК України у разі якщо сторонами передбачено поставку товарів окремими партіями, строком (періодом) поставки продукції виробничо-технічного призначення є, як правило, квартал, а виробів народного споживання, як правило, - місяць. Сторони можуть погодити в договорі також графік поставки (місяць, декада, доба тощо).
Пунктом 3.5. договору погоджено, що на кожну партію товару продавець надає покупцю наступні документи: рахунок на оплату, видаткову накладну на відповідну партію товару, товаро-транспортні накладні, податкову накладну та копію електронної квитанції про реєстрацію відповідної податкової накладної у ЄРПН.
Тобто за умовами договору, поставка товару здійснювалася партіями, а тому згідно частини 4 статті 267 ГК України строк поставки продукції - місяць. При цьому пунктом 9.1. договору погоджено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 жовтня 2023 р., а тому укладаючи договір поставки товару №26-09/23 від 26.09.2023 та погоджуючи таку умову договору як строк його дії, покупець мав правомірні очікування, що поставка товару врожаю 2023 року буде здійснена до закінчення строку дії договору.
Таким чином, вказівка позивача за зустрічним позовом на те, що зобов`язання з поставки товару є відстроченим відхиляється як необґрунтоване та безпідставне.
Разом з тим, умовами пункту 3.2. договору погоджено, що попередня кількість та якість товару визначається в пункті завантаження. Остаточне приймання товару по якості та кількості (по вазі) здійснюється сторонами на ТОВ "Агроком Нова Водолага", Харківська обл., Харківський р-н., смт. Нова Водолага, вул. Кропивницька, 14 або Харківська обл., Харківський р-н., с. Ватутіна, вул. Станційна, 88 (надалі - пункт призначення) згідно з п. 3.4. договору.
Із матеріалів справи убачається, що 21.03.2024 покупець звернувся до ТОВ "Агроком Нова Водолага" з адвокатським запитом вих. №12.-02/1 від 21.03.2024 в якому просив повідомити, чи перебуває на зберіганні в ТОВ "Агроком Нова Водолага" за адресами Харківська область, Харківський район, смт. Нова Водолага, вул. Кропивницька, 14 та Харківська область, Харківський район, с. Ватутіне, вул. Станційна, 88 товар українського походження врожаю 2023 року соняшник (код УКТ ЗЕД 1206009900), що належить Державному підприємству "Дослідне господарство "Пархомівське" Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України". Якщо так, то в якій кількості.
У відповідь на вказаний адвокатський запит, листом від 25.03.2024 за підписом генерального директора ТОВ "Агроком Нова Водолага" було повідомлено, що станом на 21 березня 2024 року за адресами: Харківська обл., Харківський р-н, смт. Нова Водолага, вул. Кропивницька, 14 та Харківська обл., Харківський р-н, с. Ватутіне, вул. Станційна, 88 товар українського походження врожаю 2023 року, а саме соняшник (код УКТ ЗЕД 1206009900), який належить Державному підприємству "Дослідне господарство "Пархомівське" Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України" на зберіганні не перебуває.
Крім того, надані позивачем за зустрічним позовом до матеріалів справи докази на підтвердження наявності у останнього обумовленого договором поставки товару №26-09/23 від 26.09.2023, а саме соняшника врожаю 2023 року було досліджено судом на предмет їх належності та допустимості у системному взаємозв`язку з іншими наявними в матеріалах справи доказами та не дають суду вагомих підстав дійти висновку про доведеність обставин наявності у постачальника спірного товару у погодженій між сторонами кількості та якості відповідно до умов пункту 1.1., 1.2., 2.1. договору.
Водночас суд зазначає, що матеріали справи не містять будь-якого листування (повідомлень, претензій тощо) з боку постачальника на адресу покупця щодо необхідності отримати товар за договором поставки товару №26-09/23 від 26.09.2023, а також повідомлень про те, що у разі не отримання товару, постачальником буде нараховано кошти за його зберігання з зазначенням правових та договірних підстав такого нарахування.
Поряд з цим, відповідно до підписаного між сторонами Акту звірки взаємних розрахунків за період: січень 2023 - жовтень 2023 за договором №62-09/23 від 26.09.2023, станом на дату закінчення строку дії договору 31.10.2023 заборгованість ДП "Дослідне господарство "Пархомівське" Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України" на користь ТОВ "Агрокомерц 2012" складає 785156,69 грн. та вказані кошти покупцю не повернуто.
Також, суд приймає до уваги суперечливу правову поведінку з боку позивача за зустрічним позовом щодо повідомлення суд про обставини справи в обґрунтування зустрічної позовної заяви та заперечень проти первісних позовних вимог, оскільки у відзиві на первісну позовну заяву та запереченні на відповідь на відзив зазначено, що постачальник здійснив всі залежні від нього дії - поставив товар у пункт завантаження. При цьому в зустрічній позовній заяві зазначено, що постачальник не мав можливості виконати свої зобов`язання з поставки товару на елеватори з підстав невчинення ТОВ "Агрокомерц 2012" відповідних дій.
Крім того, у відзиві на первісну позовну заяву зазначено, що між продавцем та покупцем склались правовідносини, коли покупець надав заявку, а продавець оформлював документи та забезпечував відвантаження товару, що підтверджується заявами на відвантаження вих. №02-10-23 від 02.10.2023, №28-09-23 від 28.09.2023. Водночас у зустрічній позовній заяві вказано, що деякі відвантаження здійснювалися за усною заявкою ТОВ "Агрокомерц 2012" та виконувалися належним чином. Крім того, в запереченні на відповідь на відзив вже остаточно підтверджено, що заявки на відвантаження були як письмовими, так і усними.
З огляду на викладене, суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 по справі №145/2047/16, в якій суд зазначає, що в праві України доктрина venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки) проявляється, зокрема, у кваліфікації певних поведінкових актів особи, та базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).
Також, Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10.04.2019 у справі №390/34/17 зазначено, що добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
Враховуючи вище зазначене, суд дійшов висновку, що позивачем за зустрічним позовом не доведено належними та допустимими доказами відповідно до вимог статті 73-74 ГПК України правомірність та обґрунтованість заявлених зустрічних позовних вимог, а тому зустрічні позовні вимоги визнаються судом безпідставними та задоволенню не підлягають.
Суд зазначає, що важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд керується при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
Таким чином, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (правова позиція Верховного Суду у постановах від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18).
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що первісний позов підлягає задоволенню. Водночас у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.
З приводу інших аргументів, доводів та міркувань сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункту 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).
Таким чином, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі та доречні питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями статті 129 ГПК України та враховуючи висновки суду про задоволення первісного позову, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача за первісним позовом. Крім того, враховуючи висновку суду про відмову у задоволенні зустрічного позову, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача за зустрічним позовом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Первісний позов задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Пархомівське" Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України" (62014, Харківська обл., Краснокутський р-н., с. Пархомівка, вул. Євгена Лисенка, буд. 10, код ЄДРПОУ 04687361) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомерц 2012" (63701, Харківська обл., м. Куп`янськ, вул. 1-го травня, буд. 6, оф. 313, код ЄДРПОУ 37813271) грошові кошти у розмірі 785156,69 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 11777,35 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні зустрічного позову - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254, 256-259 ГПК України.
Повне рішення складено "12" липня 2024 р.
СуддяГ.І. Сальнікова
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 02.07.2024 |
Оприлюднено | 15.07.2024 |
Номер документу | 120350249 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Стойка Оксана Володимирівна
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Стойка Оксана Володимирівна
Господарське
Господарський суд Харківської області
Сальнікова Г.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні