Рішення

від 18.07.2024 по справі 922/437/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2024 року м. ХарківСправа № 922/437/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Христенко І.С.

розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомерц 2012" про стягнення судових витрат (вх. №17470 від 08.07.2024) по справі

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомерц 2012" (63701, Харківська обл., м. Куп`янськ, вул. 1-го травня, буд. 6, оф. 313) до Державного підприємства "Дослідне господарство "Пархомівське" Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України" (62014, Харківська обл., Краснокутський р-н., с. Пархомівка, вул. Євгена Лисенка, буд. 10) про та за зустрічним позовом до про стягнення 785156,69 грн. Державного підприємства "Дослідне господарство "Пархомівське" Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України" (62014, Харківська обл., Краснокутський р-н., с. Пархомівка, вул. Євгена Лисенка, буд. 10) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомерц 2012" (63701, Харківська обл., м. Куп`янськ, вул. 1-го травня, буд. 6, оф. 313) зобов`язання вчинити певні дії та стягнення 32086,30 грн.

за участю представників:

позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) не з`явився;

відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - Тоцька К.М.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.07.2024 первісний позов задоволено. Стягнуто з Державного підприємства "Дослідне господарство "Пархомівське" Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України" (62014, Харківська обл., Краснокутський р-н., с. Пархомівка, вул. Євгена Лисенка, буд. 10, код ЄДРПОУ 04687361) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомерц 2012" (63701, Харківська обл., м. Куп`янськ, вул. 1-го травня, буд. 6, оф. 313, код ЄДРПОУ 37813271) грошові кошти у розмірі 785156,69 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 11777,35 грн. У задоволенні зустрічного позову - відмовлено.

08.07.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомерц 2012" зареєстровано клопотання про стягнення судових витрат (вх. №17470), в якому керуючись ст. 59, 129 Конституції України, ст. 44, 49, 129, 221, 244 ГПК України просить суд стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Пархомівське" Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомерц 2012" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 60000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.07.2024 прийнято клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомерц 2012" про стягнення судових витрат (вх. №17470 від 08.07.2024) до розгляду. Розгляд клопотання призначено в судовому засіданні на 18.07.2024 об 11:30.

Представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) у призначене судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений судом належним чином.

Водночас матеріали справи свідчать, що 15.07.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від ТОВ "Агрокомерц 2012" зареєстровано заяву про розгляд справи без участі (вх. №17893), в якій просить клопотання про розподіл судових витрат розглядати без участі позивача та представника позивача. Разом з тим, зазначено, що вимоги, які викладено в клопотанні про розподіл судових витрат підтримує у повному обсязі та просить суд задовольнити.

Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) у призначене судове засідання з`явився, за наслідками ознайомлення з доказами на професійну правничу допомогу, проти задоволення клопотання про стягнення судових витрат заперечив. При цьому проти задоволення заяви про розгляд клопотання про стягнення судових витрат без участі позивача та його представника не заперечив.

Враховуючи, що участь в судовому засіданні є правом учасників справи відповідно до статті 42 ГПК України, а явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалася, беручи до уваги, що неявка позивача або його представника за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) у призначене судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання про стягнення судових витрат, суд дійшов висновку, що вище вказана заява про розгляд справи без участі підлягає задоволенню.

З огляду на вище вказане, матеріали справи свідчать про те, що учасники справи повідомлені належним чином про проведення судового засідання. Разом з тим, матеріали справи свідчать, що судом було створено всім учасникам справи належні умови для доведення своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Приписами частини 3 статті 233 ГПК України передбачено, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні за результатами розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 1, 2 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

З огляду на викладене, а також беручи до уваги те, що справа розглядалася в порядку загального позовного провадження з призначенням судових засідань, суд ухвалює додаткове рішення в тому самому порядку, що й судове рішення в межах строку, що передбачений частиною 3 статті 244 ГПК України.

Розглянувши подане клопотання про стягнення судових витрат, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши думку представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), суд виходить з наступного.

Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України передбачено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 1-3 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частиною 2 статті 161 ГПК України визначено, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Відповідно до пункту 9 частини 3 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Тобто, подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що забезпечує дотримання принципу змагальності.

Матеріали справи свідчать, що позивачем за первісним позовом з метою виконання пункту 9 частини 3 статті 162 ГПК України у позовній заяві зазначено, що судовими витратами, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи є витрати по сплаті судового збору у розмірі 11777,35 грн. Разом з тим, у першій заяві по суті справи зазначено, що судові витрати, які позивач додатково очікує понести в зв`язку із розглядом справи, що пов`язані із наданням йому професійної правничої допомоги, складають 60000,00 грн. При цьому вказано, що остаточний розрахунок судових витрат та докази сплати будуть надані суду до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду як того вимагає частина 8 статті 129 ГПК України. Водночас у прохальній частині позовної заяви позивачем заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу та подано відповідні докази їх понесення в межах строку, передбаченого частиною 8 статті 129 ГПК України.

Наведене свідчить про дотримання процесуальних вимог подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу для вирішення судом питання щодо їх стягнення з іншої сторони, що узгоджується із позицією Верховного Суду у постанові від 27.01.2022 по справі №921/221/21.

Суд зазначає, що ГПК України визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Приписами частини 5 статті 129 ГПК України передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, нормами процесуального права передбачено основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (правова позиція Великої Палати Верховного Суду у додатковій постанові від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Відповідно до частини 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що факт понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, зокрема на підставі договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості.

У даному разі, матеріали справи свідчать, що в обґрунтування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 60000,00 грн. позивачем представлено суду наступні документи, а саме: договір про надання професійної правничої (правової) допомоги №12-02 від 12.02.2024; ордер серія АХ №1172582 від 13.02.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія РН №2108 від 27.05.2022, ордер серія АН №1403236 від 22.04.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3305 від 26.08.2009; довіреність від 12.02.2024, акт здавання-приймання наданих послуг №1 від 04.07.2024; платіжна інструкція №19 від 12.02.2024 на суму 30000,00 грн., платіжна інструкція №171 від 03.07.2024 на суму 30000,00 грн.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Положення статті 16 ГПК України передбачають, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

З матеріалів справи убачається, що позивач звернувся до Адвокатського об`єднання "Квашин і партнери" з метою надання йому професійної правничої (правової) допомоги з приводу захисту прав та інтересів клієнта, про що було укладено договір про надання професійної правничої (правової) допомоги №12-02 від 12.02.2024.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Тобто, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Пунктом 1.1. договору передбачено, що в порядку та на умовах, визначених договором, клієнт доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання з надання правничої (правової) допомоги клієнту. Правовою допомогою в розумінні договору є надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід клієнта, участь адвоката в слідчих діях і кримінальних провадженнях в ході досудового розслідування, в яких здійснюють правоохоронні органи (Національна поліція, Бюро економічної безпеки України, Державне бюро розслідувань, Служба безпеки України, прокуратура), контроль за дотриманням законодавства, складання документів правового характеру, захист та представництво інтересів клієнта в органах державної влади та місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в судах загальної та спеціальної юрисдикції.

Згідно пункту 3.2. договору здавання-приймання робіт за поточний місяць (послуг) здійснюється шляхом підписання Акту здавання-приймання наданих послуг. Дата підписання Акту здавання-приймання наданих послуг є моментом виконання сторонами відповідних зобов`язань по договору. Акти здавання-приймання робіт (послуг) підписуються сторонами в кінці кожного місяця в якому здійснювалося обслуговування.

Пунктом 4.1. договору погоджено, що вартість послуг виконавця складає вартість роботи виконавця по наданню послуг за даним договором і вартість винагороди виконавця за позитивні результати наданих послуг. Вартість послуг по договору визначається на підставі Акту здавання-приймання наданих послуг та рахунків, протягом всього терміну дії договору.

Відповідно до Акту здавання-приймання наданих послуг №1 від 04.07.2024 сторони підтверджують, що виконавець виконав та надав послуги та виконав роботи за Завданням №1 від 12.02.2024 до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №12-02 від 12.02.2024 в період часу з 12.02.2024 по 04.07.2024, а саме: 12.02.2024 ознайомлення із змістом документів клієнта з питань стягнення заборгованості з ДП "ДГ Пархомівське" ІОБ НААН" за договором поставки №26-09/23 від 26.09.2023 з витраченим часом 5 год., вартість за годину 3000,00 грн., вартість - 15000,00 грн.; 13.02.2024 правовий аналіз та вивчення і підбір судової практики з витраченим часом 5 год., вартість за годину 3000,00 грн., вартість - 15000,00 грн.; 14.02.2024 складання позовної заяви про стягнення заборгованості з ДП "ДГ "Пархомівське" ІОБ НААН" за договором поставки №26-09/23 від 26 вересня 2023 року з витраченим часом 5 год., вартість за годину 3000,00 грн., вартість - 15000,00 грн.; 15.02.2024 - 02.07.2024 участь в судовому розгляді в суді першої інстанції за позовною заявою про стягнення заборгованості з ДП "ДГ "Пархомівське" ІОБ НААН" за договором поставки №26-09/23 від 26 вересня 2023 року з витраченим часом 5 год., вартість за годину 3000,00 грн., вартість 15000,00 грн. При цьому пунктом 2 Акту зазначено, що сторони одна до одної претензій щодо якості та повноти наданих послуг та виконаних робіт, а також щодо оплати за них не мають. Вартість виконаних робіт та наданих послуг складає 60000,00 грн.

Згідно частини 1, 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Враховуючи зазначене, позивачем було сплачено на користь Адвокатського об`єднання "Квашин і партнери" гонорар відповідно до платіжної інструкції №19 від 12.02.2024 на суму 30000,00 грн. та №171 від 03.07.2024 на суму 30000,00 грн.

Водночас суд зазначає, що у відповідності до норм чинного процесуального законодавства під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 ГПК України за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України.

Таким чином, у розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Тобто, зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Верховний Суд у постанові від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123 - 130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

З огляду на вказане, суд зазначає, оцінка обґрунтованості, розумності, реальності, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з огляду на обсяг наданих адвокатом послуг, характер спору, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин справи.

Такі докази, відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Надаючи оцінку наданим позивачем за первісним позовом доказам в обґрунтування витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи конкретні обставини даної справи, суд враховує наступне.

Із Акту здавання-приймання наданих послуг №1 від 04.07.2024 вбачається, що виконавцем надано послуги та виконано роботи з ознайомлення із змістом документів клієнта з питань стягнення заборгованості з ДП "ДГ Пархомівське" ІОБ НААН" за договором поставки №26-09/23 від 26.09.2023 з витраченим часом 5 год., вартість за годину 3000,00 грн., вартість - 15000,00 грн.; правовий аналіз та вивчення і підбір судової практики з витраченим часом 5 год., вартість за годину 3000,00 грн., вартість - 15000,00 грн.; складання позовної заяви про стягнення заборгованості з ДП "ДГ "Пархомівське" ІОБ НААН" за договором поставки №26-09/23 від 26 вересня 2023 року з витраченим часом 5 год., вартість за годину 3000,00 грн., вартість - 15000,00 грн.

Натомість матеріали справи свідчать, що позовна заява та додані до неї документи не є значними за обсягом. Додані до позовної заяви документи у переважній своїй більшості є однотипними (видаткові накладні, товарно-транспорті накладні, акти-розрахунки, податкові накладні тощо), які складаються з одного чи декількох аркушів та об`єктивно не потребують виконання адвокатом значного обсягу юридичної і технічної роботи та витрачати значний час для підготовки та подання позову.

Крім того, суд звертає увагу, що нормативно-правове регулювання спірних правовідносин докорінно не змінилось, а тому цитування великої кількості норм права, законів та іншої нормативно-правової бази, судової практики, яка підлягає дослідженню і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Разом з тим, з Акту здавання-приймання наданих послуг №1 від 04.07.2024 слідує участь в судовому розгляді в суді першої інстанції за позовною заявою про стягнення заборгованості з ДП "ДГ "Пархомівське" ІОБ НААН" за договором поставки №26-09/23 від 26 вересня 2023 року з витраченим часом 5 год., вартість за годину 3000,00 грн., вартість 15000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що в межах розгляду справи №922/437/24 було проведено судові засідання: 23.04.2024, 14.05.2024, 28.05.2024, 18.06.2024, 02.07.2024. З протоколів судових засідань слідує, що наведені судові засідання за своєю тривалістю обмежувалися розумним та необхідним для належного розгляду справи та з`ясування обставин справи проміжком часу з огляду на характер спору, кількість учасників процесу, наявний в матеріалах справи для дослідження обсяг доказів, що не відповідає кількості годин часу, що визначено у зазначеному акті здавання-приймання наданих послуг.

Поряд з цим, матеріали справи свідчать, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.02.2024 позовну заяву залишено без руху на підставі пункту 8 частини 3 статті 162, частини 1 статті 164 ГПК України та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Таким чином, враховуючи обставини справи та наведені законодавчі приписи суд вважає, що вартість послуг на професійну правничу допомогу щодо представництва інтересів позивача в суді у розмірі 60000,00 грн. є завищеною. Такий розмір судових витрат не має характеру необхідних, неспівмірний з обсягом наданих адвокатом послуг з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, а також не відповідає критеріям реальності таких витрат, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору у розумінні приписів частини 5 статті 129 ГПК України, що не узгоджується із принципом розподілу таких витрат.

Суд звертається до висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 та враховує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У системному зв`язку із наведеними правовими положеннями, наявними у матеріалах справи доказами, з огляду на фактичні обсяги наданих послуг професійної правничої допомоги щодо представництва інтересів позивача у суді, враховуючи принцип верховенства права, пропорційності та справедливості, критерії реальності, обґрунтованості та розумності розміру таких витрат, суд дійшов висновку, що розумним, реальним, обґрунтованим та співмірним слід вважати зменшений розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 18000,00 грн.

На переконання суду, обґрунтоване зменшення суми гонорару свідчитиме про дотримання принципу захисту права працівника на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України, оскільки діяльність адвоката є оплачуваною працею, і така оплата в силу статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" слугує формою винагороди за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Окрім того, суд враховує, що звернення до суду з відповідним клопотанням не позбавило відповідача за первісним позовом можливості підготуватися до спростування витрат, які він вважає необґрунтованими, та довести неспівмірність таких витрат, що свідчить про належну реалізацію принципу змагальності сторін, повноту та всебічність розгляду судом вказаного клопотання, що узгоджується з висновками Верховного Суду у постанові від 25.10.2022 у справі №910/19650/20.

Враховуючи положення пункту 12 частини 3 статті 2 та частини 8 статті 129 ГПК України сторони не позбавляються права на відшкодування судових витрат у разі їх підтвердження та подання у порядку та строки, встановлені процесуальним законом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, пункту 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, та пунктів 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ Лавентс проти Латвії від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підставі викладеного, керуючись ст. 42, 73, 76, 77, 86, 123, 126, 129, 231, 232, 233-234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомерц 2012" про стягнення судових витрат (вх. №17470 від 08.07.2024) - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Пархомівське" Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України" (62014, Харківська обл., Краснокутський р-н., с. Пархомівка, вул. Євгена Лисенка, буд. 10, код ЄДРПОУ04687361) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомерц 2012" (63701, Харківська обл., м. Куп`янськ, вул. 1-го травня, буд. 6, оф. 313, код ЄДРПОУ 37813271) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18000,00 грн.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

У задоволенні решти клопотання - відмовити.

Додаткове рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене в порядку та строки, що передбачено ст. 254, 256-259 ГПК України.

Повне додаткове рішення складено "19" липня 2024 р.

Суддя Г.І. Сальнікова