Рішення

від 28.06.2024 по справі 640/1964/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 червня 2024 року м. Київ№ 640/1964/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до Депатаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради про визнання протиправним та скасувати рішення та зобов`язати вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Депатаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради, в якому просила:

визнати протиправним та скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2021 році, затверджений наказом директора відповідача від 14.12.2021 № 232ОС, в частині оцінювання результатів службової діяльності головного спеціаліста відділу підготовки містобудівних умов та обмежень управління регулювання забудови міста відповідача позивача;

визнати протиправним та скасувати наказ директора відповідача від 14.12.2021 № 232ОС, в частині затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності у 2021 році головного спеціаліста відділу підготовки містобудівних умов та обмежень управління регулювання забудови міста позивача;

визнати протиправним та скасувати наказ директора віповідача від 15.12.2021 № 235 ОС ''Про звільнення позивача'';

поновити позивача на посаді головного спеціаліста відділу підготовки містобудівних умов та обмежень управління регулювання забудови міста відповідача або на рівнозначній посаді з 15.12.2021;

стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток на час вимушеного прогулу з 15.12.2021 по день ухвалення судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2021 році в частині оцінювання результатів службової діяльності позивача, наказ відповідача № 232ОС від 14.12.2021, яким затверджено висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2021 році, в частині затвердження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності позивача та наказ відповідача №235ОС від 15.12.2021 про звільнення позивача, оскільки відповідачем був порушений встановлений у наказі від 01.10.2021 №185ОС строк проведення визначення результатів виконання завдань державними службовцями Департаменту, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В», в 2021 році.

Також, оціночна співбесіда з позивачем була проведена 17.11.2021, тобто на 17 днів пізніше встановленого наказом від 01.10.2021 №185ОС граничного терміну проведення такої співбесіди, що є грубим порушенням процедури оцінювання службової діяльності позивача та визначення результатів оцінювання. Крім того, висновок відповідача про невиконання позивачем завдання №1 є недостовірним та не відповідає обставинам справи, тому виставлена негативна оцінка « 0» балів за виконання позивачем завдання № 1 є необґрунтованою, а зазначена відповідачем інформація невиконання позивачем завдання № 1 та не повідомлення безпосереднього керівника про обставини, які унеможливили його виконання, є недостовірною та такою, що спростовується наданими позивачем доказами. Всупереч вимогам Методичних рекомендацій, ані управлінням персоналу відповідача, ані безпосереднім керівником позивача, ані директором, кінцевий строк для надання позивачем зауважень щодо оцінювання результатів його службової діяльності в 2021 році встановлено не було. Позивач вважає, що наявні підстави для скасування вказаних наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

04.02.2022 до суду від Депатаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначає про те, позивачем не заповнено форму щодо результатів виконання своїх завдань за відповідний рік, згідно із додатком 8 Порядку № 640 у частині відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання. Департамент вважає, що було дотримано процедуру проведення оцінювання, за результатами якого вбачається, що позивачем здійснено 0% опрацювання листів фізичних та юридичних осіб щодо надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єктів будівництва, структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єктів будівництва.

Крім того, позивачем не забезпечено створення містобудівних умов та обмежень для проектування об`єктів будівництва, скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єктів будівництва з використанням єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та Реєстру будівельної діяльності.

Також, відповідач наголошує на тому, що позивачем не забезпечено прив`язку виданих містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва в електронній базі GIS. У результатах виконання завдань державним службовцем за 2021 рік безпосереднім керівником зазначено, що перше завдання не виконано та не повідомлено безпосереднього керівника про обставини, що унеможливили їх виконання. Також, Департамент вважає, що у позовній заяві позивач вказує на те, що відповідачем порушено обов`язок ознайомлення зі строком визначення результатів виконання завдань, строк проведення визначення результатів виконання завдань державним службовцем, проте відповідно до п. 49 Порядку № 640 висновок скасовується суб`єктом призначення або судом у частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця, проте, зазначений висновок не підлягає скасуванню, якщо допущені процедурні порушення, які не впливають на результати оцінювання.

З огляду на викладене, Департамент вважає, що позивача правомірно звільнено із займаної посади, у зв`язку із отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, а у спірних правовідносинах відповідач діяв у межах наданих повноважень та з урахуванням вимог чинного законодавства, права позивача жодним чином не порушені.

09.02.2022 стороною позивача подано відповідь на відзив, в якій зазначено про те, що доводи відзиву на позовну заяву, не дають відповіді на обґрунтування, що покладені в основу позовної заяви та вимог. Відзив на адміністративний позов не містить заперечень відповідача щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відновідні докази та норми права, а також не містить спростувань зазначених а позові обставин та вимог. У відзиві відповідач визнав зазначене в позовній заяві порушення ним обов`язку ознайомлення державного службовпя зі строком визначення результатів виконання нею завдань (проведення з нею оціночної співбесіди), внаслідок чого, позивач була позбавлена можливості здійснити якісну підготовку для надання усних пояснень та письмового звіту про виконання завдань та ключових показників, а також заповнити форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем у частині відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання

Крім того, на переконання позивача, відповідач не заперечив належність та допустимість доданих до позову доказів виконання позивачем завдання № 1 та досягнення нею ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державного службовця категорії «Б» або «В», на 2021 рік, а також виконання позивачем додаткових завдань її безпосереднього керівника, керівника самостійного структурного підрозділу та керуючого заступника директора відповідача. У відзиві на адміністративний позов відсутнє пояснення підстав для формування висновку про невиконання позивачем завдання №1 з огляду на відсутність жодних зауважень щодо стану виконання позивачем завдання № 1 з боку відповідача, висловлених та зафіксованих протягом 2021 року під час проведення відповідачем обов`язкового моніторингу виконання завдань, та враховуючи щомісячну виплату позивачу премій та надбавок за інтенсивність та якість виконуваної роботи.

Відзив на адміністративний позов містить лише цитування положень Закону України «Про державну службу» та Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 640 від 23.08.2017, а також заповненої відповідачем форми щодо результатів виконання позивачем завдання № 1 за 2021 рік без наведення обґрунтувань негативної оцінки, виставленої за результатами його виконання, та надання доказів невиконання позивачем завдання № 1.

Відповідно до абзаців 1-3 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного закону, Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя, а до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду.

Розгляд зазначеної справи підпадає під територіальну юрисдикцію Київського окружного адміністративного суду.

17.02.2023 протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями справу передано на розгляд судді Журавлю В.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадженн.

04.07.2023 позивачем подано додаткові пояснення по суті спору.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 03.10.2023 суддю Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 було звільнено у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею у даній справі визначено суддю Головенка О.Д.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 прийнято справу до провадження, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідмолення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 наказом директора Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 261ОС від 11.12.2020 була призначена на посаду головного спеціаліста відділу підготовки містобудівних умов та обмежень управління регулювання забудови міста з 11.12.2020. На день призначення на посаду позивачу було присвоєно восьмий ранг державного службовця.

Наказом відповідача від 01.10.2021 № 185ОС, позивача було включено до списку державних службовців, які займають посади державної служби категорії «В», визначення результатів виконання завдань яких проводиться у 2021 році.

17.11.2021 з позивачем була проведена оціночна співбесіда, за результатами якої була виставлена негативна оцінка з середнім балом 1,5.

14.12.2021 наказом відповідача № 232ОС було затверджено висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців відповідача, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В» у 2021 році, в якому виставлена негативна оцінка позивачу.

15.12.2021 позивач подав відповідачу зауваження щодо оцінювання результатів службової діяльності.

Наказом відповідача № 235ОС від 15.12.2021, позивача було звільнено з займаної посади з 15.12.2021, у зв`язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності у 2021 році.

16.12.2021 позивач подав відповідачу скаргу на висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності.

Позивач вважає протиправним та такими, що підлягають скасуванню оскаржувані накази, звільнення з посади, що і зумовило на звернення до суду з даним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до норм ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно приписів КЗпП України право громадян України на працю і гарантії держави в правовому захисті працездатним громадянам від незаконного звільнення.

За правилами ч. ч. 1-7 ст. 44 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри.

Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», здійснюється суб`єктом призначення.

Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання.

Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.

У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення).

Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.

Відповідно до положень п. 7 ч. 2 ст. 63 Закону № 889-VIII з метою забезпечення належного рівня службової дисципліни керівник державної служби зобов`язаний, зокрема, забезпечувати прозорість та об`єктивність під час оцінювання результатів службової діяльності державних службовців.

Порядок № 640 від 23.08.2017, затверджений постановою Кабінету Міністрів України визначає процедуру проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців. Дія цього Порядку поширюється на державних службовців, які займають посади державної служби категорій А, Б і В.

Згідно з п. 2 Порядку № 640 метою оцінювання є визначення якості виконання державним службовцем поставлених завдань, а також прийняття рішення щодо його преміювання, планування службової кар`єри.

Оцінювання проводиться з дотриманням принципів об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця (п. 3 Порядку № 640).

За правилами п. 7 Порядку № 640 оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

Пунктом 9 Порядку № 640 передбачено, що оцінювання проводиться поетапно: визначення завдань і ключових показників; визначення результатів виконання завдань; затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню).

Згідно з п. 10 Порядку № 640 завдання і ключові показники повинні відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано службову діяльність державних службовців, вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні.

Пунктом 14 Порядку № 640 визначено вичерпний перелік умов, за яких визначення результатів виконання завдань, затвердження висновку не проводиться.

До таких віднесено випадки, коли державний службовець: працює на займаній посаді у звітному році з визначеними йому завданнями менше трьох місяців; перебуває у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, без збереження заробітної плати відповідно до п. 3, 3 1 і 18 ч. 1 ст.25 Закону України «Про відпустки»; відсутній на службі у зв`язку з призовом на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийняттям на військову службу за контрактом, зокрема шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду; відсутній на службі у зв`язку з проходженням спеціальної підготовки кандидатами на посаду судді відповідно до статті 77 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»; відсутній на службі у зв`язку із призупиненням дії трудового договору; відсторонений від виконання посадових обов`язків (повноважень) у порядку, визначеному законом.

Згідно з п. 16 Порядку № 640 висновок затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення у грудні звітного року.

Служба управління персоналом державного органу, в якому працює державний службовець, ознайомлює відповідного державного службовця із затвердженим висновком у порядку, визначеному Законом України «Про державну службу».

Відповідно до пунктів 33 та 34 цього Порядку завдання і ключові показники державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», визначаються за формою згідно з додатком 7 з урахуванням стратегічних документів державного та/або регіонального рівня, річного плану роботи державного органу, завдань, функцій та обов`язків, визначених у положенні про державний орган, положенні про відповідний структурний підрозділ, посадовій інструкції.

Завдання і ключові показники після їх обговорення з державним службовцем визначаються державним службовцям, які займають інші посади державної служби категорій «Б» і «В», - безпосереднім керівником за погодженням з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності).

За правилами пунктів 37- 40 Порядку № 640 для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», оціночну співбесіду. У разі тимчасової відсутності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», або його повторної неявки для проходження оціночної співбесіди у визначені безпосереднім керівником строки визначення результатів виконання завдань проводиться безпосереднім керівником та керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) без оціночної співбесіди в установлений строк. У разі тимчасової відсутності у зв`язку з відрядженням або відпусткою такого державного службовця за його заявою до безпосереднього керівника оціночна співбесіда та визначення результатів виконання завдань проводяться раніше.

Перед проведенням оціночної співбесіди державний службовець, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», заповнює форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік згідно з додатком 9 у частині відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання. Державний службовець заповнює зазначену форму у відповідній частині і передає її безпосередньому керівникові в електронній формі. У разі тимчасової відсутності державного службовця або ненадання ним зазначеної форми, заповненої у відповідній частині, такі відомості зазначаються безпосереднім керівником.

Оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі відповідно до абзацу першого пункту 9-1 цього Порядку (у разі його подання державним службовцем). Під час оціночної співбесіди також розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період та визначаються потреби у професійному навчанні (крім випадку, коли державному службовцю виставлено негативну оцінку). Потреби у професійному навчанні визначаються у вигляді професійних компетентностей, які необхідно набути або вдосконалити державному службовцю.

Після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік згідно з додатком 9 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування. Безпосередній керівник разом з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 5.

Безпосередній керівник забезпечує ознайомлення державного службовця з результатами виконання завдань (абзаци 1-3 пункту 39).

Безпосередній керівник передає службі управління персоналом оформлену в установленому порядку форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 9 для зберігання в особовій справі такого державного службовця. У разі визначення результатів виконання завдань без оціночної співбесіди безпосередній керівник передає службі управління персоналом зазначену форму без відмітки про ознайомлення державного службовця. Державний службовець зобов`язаний ознайомитися з результатами виконання завдань протягом п`яти робочих днів після виходу на роботу.

Відповідно до змісту п. 41 Порядку № 640 висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», в якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка, за формою згідно з додатком 6 затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

Пунктами 47 та 49 названого Порядку передбачено, що разі отримання державним службовцем негативної оцінки відповідний висновок може бути оскаржений таким державним службовцем.

Висновок скасовується суб`єктом призначення або судом у частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця. Зазначений висновок не підлягає скасуванню, якщо допущені процедурні порушення, які не впливають на результати оцінювання.

Так, додатком 5 до Порядку № 640 визначено «Критерії виставлення балів», яким передбачено таке:

бал «не підлягає оцінюванню» виставляється у разі, якщо завдання не могло бути виконано через обставини, які об`єктивно унеможливили його виконання і щодо яких державний службовець не міг впливати чи пропонувати інший спосіб виконання завдання, зокрема через тимчасову непрацездатність, відсторонення від виконання посадових обов`язків (повноважень), простій, тимчасову відсутність державного службовця з інших причин;

бал « 0» - завдання не виконано або під час його виконання порушено вимоги законодавства у сфері запобігання корупції;

бал « 1» - завдання виконано частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату, або завдання виконане з демонстрацією неспроможності одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов`язків, або під час виконання такого завдання порушено вимоги правил етичної поведінки, або процес досягнення результату чи сам результат мав негативний відгук з боку користувачів, споживачів, співвиконавців, керівництва тощо;

бал « 2» - завдання виконано, але з порушенням строку виконання та/або із залученням до виконання завдання інших осіб (під час виконання роботи державний службовець потребував надання зразків документів, допомоги у виробленні алгоритму роботи, аналізі нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проектів документів, проявляв низьку самостійність, недостатність знань нормативно-правових актів, вимог до підготовки службових документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника тощо);

бал « 3» - завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі. Робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки;

бал « 4» - завдання виконано своєчасно (завчасно), результат високої якості, його досягнуто з високим ступенем самостійності (за необхідності командної роботи), ініціативності, робота проводилась ефективно, з дотриманням правил етичної поведінки. Під час виконання завдання державним службовцем вносилися пропозиції щодо інших документів або їх удосконалення. Пройдено професійне навчання відповідно до індивідуальної програми підвищення рівня професійної компетентності/індивідуальної програми професійного розвитку, за результатами якого нараховано не менше ніж 0,4 кредиту Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ЄКТС).

У справі, яка розглядається, позивачка оспорює затверджений наказом відповідача висновок згідно з яким, негативно оцінено результати її службової діяльності.

Мотиви оскарження стосуються, як процедурних порушень, так і необґрунтованості результатів оцінювання щодо завдання № 1 (що за певних обставин також вважається порушенням процедури оцінювання).

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ключові аргументи щодо порушення відповідачем процедури оцінювання обґрунтовано тим, що: відповідачем був порушений встановлений у наказі від 01.10.2021 року №185ОС строк проведення визначення результатів виконання завдань державними службовцями Департаменту, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В», в 2021 році; оціночна співбесіда з позивачем була проведена 17.11.2021, тобто на 17 днів пізніше встановленого наказом від 01.10.2021 №185ОС граничного терміну проведення такої співбесіди; висновок відповідача про невиконання позивачем завдання №1 є недостовірним та не відповідає обставинам справи, тому виставлена негативна оцінка « 0» балів за виконання позивачем завдання № 1 є необґрунтованою; всупереч вимогам Методичних рекомендацій, ані управлінням персоналу відповідача, ані безпосереднім керівником позивача, ані директором, кінцевий строк для надання позивачем зауважень щодо оцінювання результатів його службової діяльності в 2021 році встановлено не було.

Судом досліджено, що відповідно до посадової інструкції головного спеціаліста відділу підготовки містобудівних умов та обмежень управління регулювання забудови міста, посадою безпосереднього керівника позивача є посада начальника відділу, а посадою керівника самостійного структурного підрозділу - посада начальника управління.

Із завдань та ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державного службовця категорії «Б» або «В», на 2021 рік для позивача, наданих відповідачем, вбачається, що: 1. 17.12.2020 завдання та ключові показники для позивача були погоджені начальником управління регулювання забудови міста В.А.Святішою, який є керівником са.мостійного структурного підрозділу; 2.17.12.2020 із завданнями та ключовими показниками було ознайомлено позивача.

Водночас, позивач наголошує на тому, що відповідачем був порушений встановлений у наказі від 01.10.2021 № 185ОС строк проведення визначення результатів виконання завдань державними службовцями Департаменту, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В», в 2021 році.

Відповідно до графіку проведення визначення результатів виконання завдань державними службовцями, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В», затвердженого наказом від 01.10.2021 № 185ОС, оціночну співбесіду на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «В», про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі (у разі його подання державним службовцем), необхідно провести до 30.10.2021.

Проте, слід звернути увагу на те, що оціночна співбесіда з позивачем була проведена 17.11.2021, тобто на 17 днів пізніше встановленого наказом від 01.10.2021 №185ОС граничного терміну проведення такої співбесіди, що є порушенням процедури оцінювання службової діяльності позивача. Протилежного відповідачем не було доведено.

Відповідно до п. 11 Порядку № 640 державному службовцю визначається від двох до п`яти завдань.

Згідно з п. 10 Порядку № 640 завдання і ключові показники повинні відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано службову діяльність державних службовців, вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні.

Змістом п. 7 ч. 2 ст. 63 Закону України «Про державну службу» визначено, що керівник державної служби повинен забезпечувати прозорість та об`єктивність під час оцінювання результатів службової діяльності державних службовців.

Згідно з ч. 5 ст. 44 Закону України «Про державну службу» за результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обгрунтуванням.

Таким чином, оцінка критеріїв компетентності, професійності, яка має на меті визначення здатності державного службовця виконувати службові обов`язки, покладена на керівника позивача (безпосереднього керівника та керівника самостійного структурного підрозділу) і грунтується на засадах достовірності та обгрунтованості. Повноваження керівника стосовно виставлення балів та загальної оцінки службової діяльності, є дискреційними та виключною компетенцією, однак, результат має містити достатнє обґрунтування.

За результатами проведеної з позивачем оціночної співбесіди, відповідачем було виставлено негативну оцінку з середнім балом 1.5 за виконані позивачем в 2021 році завдання (2).

Відповідно до завдань та ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державного службовця категорії «Б» або «В», на 2021 рік для позивача, наданих відповідачем, позивача було ознайомлено з 2 завданнями.

Завдання №1: Здійснювати 100% опрацювання листів: фізичних та юридичних осіб щодо надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єктів будівництва; структурних пігфозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єктів будівництва. Забезпечувати створення та внесення відомостей про містобудівні умови та обмеження для проектування об`єктів будівництва, про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єктів будівництва з використанням єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та Реєстру будівельної діяльності. Забезпечувати прив`язку виданих містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва в електронній базі GIS. Строк виконання: січень-вересень 2021 року. Після проведення оціночної співбесіди за результатами виконання Завдання № 1 позивачу виставлено 0 балів з обґрунтуванням такої оцінки «Завдання не виконано та не повідомлено безпосереднього керівника про обставини, які унеможливили його виконання».

Водночас, слід врахувати, що згідно з даними електронної системи документообігу АСКОД за період з 04.01.2021 по 17.11.2021 керівництвом відповідача, керівником самостійного структурного підрозділу та безпосереднім керівником позивачу на опрацювання було надано 43 заяви фізичних та юридичних осіб та структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністраіві) про надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єктів будівництва.

Опрацювання інших документів, ніж розписані на опрацювання керівництвом департаменту безпосереднім керівником, керівником самостійного структуфного підрозділу,

системою електронного документообігу АСКОД не передбачено.

З наданих на розгляд за період з 04.01.2021 по 17.11.2021, 43 заяви позивачем було розглянуто всі заяви, станом на 17.11.2021, на розгляді 0 заяв.

Таким чином, на виконання завдання № 1 позивачем було опрацьовано 100% листів, що відповітає ключовим показникам ефективності, визначеним в завданні № 1.

Зазначене підтверджується записами в розділі «Послуги» щодо опрацювання документів з електронної системи документообігу АСКОД станом на 17.11.2021, роздруківка з якого додано до позовної заяви.

Позивач також наголошує на тому, що в повному обсязі виконано завдання щодо створення та внесення відомостей про містобудівні умови та обмеження для проектування об`єктів будівництва, про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єктів будівництва з використанням єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та Реєстру будівельної діяльності та забезпечення прив`язки виданих містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва в електронній базі GIS. Завдання № 1 було виконано позивачем вчасно, ефективно, якісно та у повному обсязі.

Виконання завдання здійснювалось позивачем самостійно, без залучення до виконання третіх осіб.

Відповідних зауважень, скарг, заперечень щодо строків розгляду листів, якості підгтовки та повноти надання відповіді на них, своєчасності та якості створення та внесення відомостей про містобудівні умови та обмеження для проектування об`єктів будівництва, про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єктів будівництва, а також забезпечення прив`язки містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва в електронній базі GIS не надходило ні від суб`єктів звернення, ні від керівництва позивача.

Відзив на позовну заяву не мітить відповідних заперечень посиланням позивача на вказані обставини.

При цьому, також є логічним та послідовним посилання сторони позивача на те, що під час проведення відповідачем моніторингу виконання позивачем завдання № 1 протягом 2021 року, збору, аналізу і використання даних/інформації про стан досягнення позивачем ключових показників, безпосереднім керівником позивача жодного разу не надавався зворотній зв`язок з приводу їх виконання, що свідчить про відсутність у керівництва зауважень щодо стану виконання позивачем завдання № 1 і досягнення позивачем ключових показників, та про відсутнісіь фактів їх виконання позивачем не у повному обсязі, прогалин та порушення встановлених строків їх виконання.

Завдання № 2. Забезпечувати 100% підготовку відповідей на запити та звернення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, контролюючих та правоохоронних органів, громадських об`єднань, народних депутатів та депутатів місцевих рад, адвокатів, фізичних та юридичних осіб, фізичних осібні дприємців з питань, що відносяться до компетенції відділу. Строк виконання: січень-вересень2021 року. За результатамн виконання позивачем завдання № 2 було виставлено позитивну оцінку « 3» бали.

Згідно з даними електронної системи документообігу АСКОД за період з 04.01.2021 по 17.11.2021, керівництвом департаменту, керівником самостійного структурного підрозділу та безпосереднім керівником на опрацювання позивачу було надано 70 запитів та звернень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, контролюючих та правоохоронних органів, громадських об`єднань, народних депутатів та депутатів місцевих рад, адвокатів, фізичних та юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців з питань, що відносяться до компетенції відділу.

Позивачем виставлена позитивна оцінка « 3» бали за виконання завдання № 2 не оскаржується.

З огляду на викладене, суд вважає, що виставлена відповідачем негативна оцінка « 0» балів за виконання позивачем завдання № 1 є необгрунтованою та не знайшла свого підтвердження під час розгляду спору, а зазначена відповідачем інформація про невиконання позивачем завдання № 1 та не повідомлення безпосереднього керівника про обставини, які унеможливили його виконання, спростовується наданими позивачем доказами.

Отже, проведене відповідачем оцінювання результатів службової діяльності позивача було необ`єктивним, наведене у формі щодо результатів виконання завдань позивачем за 2021 рік обґрунтування виставлених батів є неповним та не відповідає фактичним обставинам справи, а виставлена позивачу за результатами оціночної співбесіди негативна оцінка з середнім балом « 1.5» за виконання зазначених завдань, є необгрунтованою, враховуючи посилання позивача, яке не було спростовано відповідачем щодо щомісячного преміювання та встановлення надбавки за інтенсивність праці, що є достатньою підставою для скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності позивача у 2021 році.

Не встановлення відповідачем позивачу строку для надання зауважень щодо оцінювання результатів службової діяльності та звільнення позивача у зв`язку з отриманням негативної оцінки за результаталги оцінювання службової діяльності в 2021 році без розгляду наданих позивачем зауважень щодо оцінювання результатів службової діяльності, є порушенням прав особи, встановлених ч. 8 ст. 44 Закону України «Про державну службу», п. 40 Порядку № 640 та Методичних рекомендацій.

Щодо доводів відповідача про те, що допущені процедурні порушення, які не впливають на результати оцінювання, не є підставою для скасування висновку, суд вважає, що за наведених підстав та обставин даної справи, допущені відповідачем процедурні порушення, дійсно, впливають на результати оцінювання позивача.

Відзив на адміністративний позов не містить заперечень відповідача щодо наведених обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відновідні докази та норми права, а також не містить спростувань зазначених а позові обставин та вимог.

Крім того, відповідач не заперечив належність та допустимість доданих до позову доказів виконання позивачем завдання № 1 та досягнення нею ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державного службовця категорії «Б» або «В», на 2021 рік, а також виконання позивачем додаткових завдань її безпосереднього керівника, керівника самостійного структурного підрозділу та керуючого заступника директора відповідача.

У відзиві на адміністративний позов відсутнє пояснення підстав для формування висновку про невиконання позивачем завдання №1 з огляду на відсутність зауважень щодо стану виконання позивачем завдання № 1 з боку відповідача, висловлених та зафіксованих протягом 2021 року під час проведення відповідачем обов`язкового моніторингу виконання завдань, та враховуючи щомісячну виплату позивачу премій та надбавок за інтенсивність та якість виконуваної роботи.

В позовній заяві позивач звертала увагу на процедурні порушення, допущені відповідачем під час проведення щорічного оцінювання службової діяльності, що вплинули на результати його оцінювання, зокрема: порушення порядку визначення завдань та ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця для позивача на 2021 рік, порушення законодавчо встановленого обов`язку ознайомлення позивача зі строком визначення результатів виконання нею завдань (проведення з нею оціночної співбесіди), порушення встановленого у наказі від 01.10.2021 № 185ОС строку проведення визначення результатів виконання завдань державними службовцями Департаменту, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В», в 2021 році; надання оцінки виконанню завдання, виконання якого не входить до компетенції позивача та відсутнього в переліку завдань для позивача на 2021 рік; порушення права позивача на надання зауважень щодо оцінювання результатів його службової діяльності та залишення без розгляду наданих ним зауважень; порушення законодавчо встановленого обов`язку ознайомити позивача з затвердженим висновком щодо результатів оцінювання службової діяльності за 2021 рік; порушення обов`язку надати позивачу обґрунтовану письмову відповідь (рішення) за результатами розгляду скарги позивача на такий висновок.

До того ж, підлягає врахуванню й те, що відповідно до абз. 4 п. 3.1 розділу 3 «Основні посадові обов`язки» посадової інструкції позивача, затвердженої Директором відповідача 14.12.2020, до посадових обов`язків позивача входить саме створення та внесення відомостей про містобудівні умови та обмеження, їх зміна, відмова у їх наданні, скасування та зупинення містобудівних умов та обмежень з використанням Реєстру будівельної діяльності першої черги Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Повноваження щодо підготовки (створення містобудівних умов та обмежень, визначені п. 2.8. Положення про управління регулювання забудови міста, до посадових обов`язків позивача згідно з наявною в матеріалах справи посадовою інструкцією позивача не входить.

До позовної заяви позивачем додано загальний перелік опрацьованих нею в 2021 році містобудівних умов та обмежень, наявних в архіві відповідача за 2011-2019 роки. Вказані містобудівні умови та обмеження були видані в період 2011-2019 року та наявні в архіві відповідача в паперовому вигляді. Саме позивач внесла відомості про них до Реєстру будівельної діяльності, що також підтверджується і наданою у додаткових поясненнях копію містобудівних умов та обмежень № 10014/0/18-1/009-12 від 02.08.2012 (порядковий номер 6 в переліку позивача), відомості про які відповідно до наданого позивачем переліку було внесено нею до Реєстру будівельної діяльності (роздруківка з порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують у державах-учасницях з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд обов`язок щодо обґрунтування, який випливає зі статті 6 Конвенції, може бути вирішене тільки у світлі конкретних обставин справи (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява №18390/91, §29, від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» (Proninа.), заява №63566/00, §23).

Водночас, за позицією цього ж Суду ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому, такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини від 19.04.1993 у справі «Краска проти Швейцарії» (Kraska v. Switzerland), заява № 13942/88, §30, від 19.04.1994 у справі «Ван де Гурк проти Нідерландів» (Van de Hurk v. the Netherlands), заява № 16034/90, §59, від 12.02.2004 у справі «Перез проти Франції» (Perez v. France), заява № 47287/99, §80).

За загальним правилом, національні суди повинні утримуватися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки суб`єкта владних повноважень щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору.

У постанові від 21 квітня 2021 року у справі №480/4987/19 Верховний Суд сформулював правову позицію, яка полягає у тому, що допущення учасниками процедури оцінювання порушень, які можуть полягати у застосуванні формального підходу до визначення завдань, порушенні встановлених термінів проведення оцінювання, неналежному заповненні форм, виставлені балів та оцінок, що не відповідають встановленим критеріям, та затвердженні висновку який містить таку оцінку, є підставою для скасування висновку щодо результатів службової діяльності державного службовця у встановленому порядку.

Подібна правова позиція відображена в постановах Верховного Суду від 27.10.2021 у справі № 640/31884/20, від 26.01.2023 у справі № 140/318/21.

У постанові від 07.08.2023 у справі № 540/3929/20, Верховний Суд зазначив, що виставлення балів є дискреційними повноваженнями керівника позивача, однак це не означає, що суд позбавлений можливості перевірити правомірність та обґрунтованість використання відповідачем таких дискреційних повноважень у спірних правовідносинах.

У постановах від 17.11.2021 у справі № 320/425/21 та від 14.07.2022 у справі № 440/99/21, Верховний Суд висловлював позицію щодо дискреційності меж суб`єкта оцінювання, яка полягає у тому, що суд не може втручатися у дискреційні повноваження відповідача в частині надання оцінки виставлених суб`єктом оцінювання балів та перебирати на себе дискреційні повноваження суб`єкта оцінювання щодо застосування критеріїв виставлення балів та обґрунтування виставленої оцінки, оскільки судом надається виключно юридична оцінка відповідності проведеної процедури оцінювання та її результатів вимогам Порядку № 640.

Тобто, суд не може на власний розсуд визначати бали, які мав отримати державний службовець за виконання того чи іншого завдання, а також наводити власне обґрунтування виставленим балам.

Водночас, адміністративний суд у відповідності до приписів ч. 2 ст. 2 КАС України повинен перевірити та надати юридичну оцінку відповідності проведеної процедури оцінювання та результатів оцінювання з критеріями оцінювання.

Аналогічний правовий підхід наведений у постанові Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 280/6429/19.

З урахуванням наведених висновків щодо меж судового контролю за дискреційними повноваженнями керівника при здійсненні оцінювання державного службовця, оцінюючи обґрунтованість результатів оцінювання, суд зазначає таке.

Отже, негативна, позитивна або відмінна оцінка за результатами оцінювання має бути обґрунтована.

Поряд з указаним, у постанові від 30.09.2020 у справі № 560/1764/19 Верховний Суд, аналізуючи положення статті 44 Закону України «Про державну службу», у взаємозв`язку з пунктом 39 Порядку № 640, дійшов висновку, що негативні оцінки із виставленням балу « 0», « 2» мають бути обґрунтовані в розрізі поставлених завдань і ключових показників. Виставлення відповідних балів без такого обґрунтування окремо по завданнях не може свідчити про об`єктивність оцінки роботи державного службовця. За відсутності відповідних достатніх обґрунтувань, неможливо встановити достовірність виставлення середнього балу.

Розвиваючи цю правову позицію в частині змісту та обсягу відповідного обґрунтування, Верховний Суд у постанові від 26.01.2023 у справі №140/318/21 зазначив, що обґрунтування балів за виконані завдання не може зводитися до цитування повністю чи частково критеріїв їхнього визначення, установлених додатком 5 до Порядку № 640.

Критерії оцінювання не можуть підміняти обов`язок суб`єкта оцінювання навести відповідні обґрунтування щодо виставлених державному службовцю балів, адже не є тотожними поняттями. Так, критерії - це загальні норми та вимоги, за наявності яких завдання уважається виконаним/частково виконаним/не виконаним, а обґрунтування балів - це фактичні обставини, які суб`єкт оцінювання повинен навести на підтвердження виставлення конкретного балу.

Необхідність належного обґрунтування виставлених державному службовцю балів за результатами оцінювання службової діяльності передбачена наслідками, які може потягнути за собою недостатня їхня кількість.

Таким чином, у вимірі вказаних висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 30.09.2020 у справі №560/1764/19, від 21.04.2021 у справі №480/4987/19, від 26.01.2021 у справі №140/318/21 та від 18.05.2023 у справі №360/5292/19, висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця не може вважатися обґрунтованим у разі застосування формального підходу щодо наведення обґрунтування виставлених особі балів по кожному із завдань, обмежуючись лише цитуванням критеріїв, визначених додатком 5 до Порядку № 640.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2021 році, затверджений наказом директора відповідача від 14.12.2021 № 232ОС, в частині оцінювання результатів службової діяльності головного спеціаліста відділу підготовки містобудівних умов та обмежень управління регулювання забудови міста відповідача ''Київської міської державної адміністрації'' позивача; визнання протиправним та скасування наказу директора відповідача від 14.12.2021 № 232ОС, в частині затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності у 2021 році головного спеціаліста відділу підготовки містобудівних умов та обмежень управління регулювання забудови міста відповідача ''Київської міської державної адміністрації''.

Приписами ст. 235 КЗпП України на орган, що розглядає трудовий спір, у разі з`ясування того, що звільнення працівника відбулось незаконно, покладається обов`язок поновлення такого працівника на попередній роботі.

Закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту прав, ніж зазначений в частині першій ст.235 КЗпП України, а отже, установивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.

Оскільки суд дійшов висновку про протиправність висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності у 2021 році позивача, звільнення позивача за наслідком проведеного оцінювання є також незаконним, а тому, наказ від 15.12.2021 № 235 ОС ''Про звільнення позивача'' є протиправним та підлягає скасуванню, з поновленням позивача на посаді головного спеціаліста відділу підготовки містобудівних умов та обмежень управління регулювання забудови міста відповідача або на рівнозначній посаді з 16.12.2021.

Щодо питання про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника визначається за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок № 100).

Абзацом 3 п. 2 Порядку № 100 передбачено, що у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно п. 5 Порядку № 100 основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (годинна) заробітна плата працівника. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Пунктом 8 Порядку № 100 передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів.

Згідно довідки про доходи позивача № 08 від 29.12.2021, середньоденна заробітна плата позивача складає 1428,13 грн (а.с. 285 т. 1).

Загальна тривалість вимушеного прогулу склала 658 робочих днів з 16.12.2021 року по 28.06.2024 (день винесення судом рішення про поновлення на роботі незаконного звільненого працівника).

Таким чином, сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу складає 658*1428,13 грн = 939709,54 грн (дев`ятсот тридцять дев`ять тисяч сімсот дев`ять гривень 54 коп)

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, знайшли своє підтвердження під час розгляду спору, а тому, підлягають задоволенню.

Суд вважає, що відповідачем під час розгляду даного спору, не було надано належних доказів в обґрунтування правомірності щорічного оцінювання та звільнення позивача.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

Крім того, стороною позивача заявлено клопотання про розподіл судових витрат на надання правничої допомоги адвоката у розмірі 27500 грн, які станом на дату подання позову вже було понесено.

Згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Стороною позивача заявлено клопотання про розподіл судових витрат та стягнення з відповідача, до якого додано договір про надання правової допомоги № 1-11/21 від 24.11.2021, додаток № 2 до договору про надання правової допомоги, ордер серії АН № 1059171, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, акт приймання-передачі наданих послуг від 10.01.2022, квитанцію від 11.01.2022 № 0.0.2411183673.1 на суму 17500 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За приписами ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинились.

Отже, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару (за умов їх наявності) та інших витрат з розкриттям складових, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Так, на підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу його представником надано суду достатній перелік, яким підтверджується фактичне понесення таких витрат.

Однак, з урахуванням складності справи, обсягу наданих послуг, їх документального підтвердження, а також беручи до уваги предмет позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення загальної суми заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу з 27500 грн до 12000 грн. У цій частині така сума відповідає встановленим процесуальним законом критеріям, є розумною/співмірною, а витрати реально понесеними.

Тож, заява позивача про стягнення судових витрат під час розгляду справи підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору підлягають розподілу згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 77, 90, 132, 134, 139, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Депатаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради про визнання протиправним та скасувати рішення та зобов`язати вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2021 році, затверджений наказом від 14.12.2021 № 232ОС, в частині оцінювання результатів службової діяльності головного спеціаліста відділу підготовки містобудівних умов та обмежень управління регулювання забудови міста ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ Депатаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради від 14.12.2021 № 232ОС, в частині затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності у 2021 році головного спеціаліста відділу підготовки містобудівних умов та обмежень управління регулювання забудови міста ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ Депатаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради від 15.12.2021 № 235 ОС ''Про звільнення ОСОБА_1 ''.

Поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу підготовки містобудівних умов та обмежень управління регулювання забудови міста Депатаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради з 16.12.2021.

Стягнути з Депатаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток на час вимушеного прогулу з 16.12.2021 по 28.06.2024 у розмірі 939709,54 грн (дев`ятсот тридцять дев`ять тисяч сімсот дев`ять гривень 54 коп).

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу підготовки містобудівних умов та обмежень управління регулювання забудови міста та стягнення з Депатаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток на час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Депатаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2977,20 грн (дві тисячі дев`ятсот сімдесят сім гривень 20 коп).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Депатаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати з надання правничої допомоги адвоката у розмірі 12000,00 грн (дванадцять тисяч гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.