Рішення

від 11.07.2024 по справі 320/1497/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2024 року № 320/1497/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Газоторгова компанія» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу та визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Газоторгова компанія» (далі також ТОВ «Газоторгова компанія», позивач) до Головного управління ДПС у м. Києві (далі також ГУ ДПС у м. Києві, відповідач) у якій позивач просить:

- визнати протиправними дії ГУ ДПС у м. Києві, щодо внесення до інтегрованої картки платника податків товариства з обмеженою відповідальністю «Газоторгова компанія» відомостей про збільшення/нарахування податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 37 332 120, 48 грн по податковому повідомленню-рішенню від 29 січня 2019 року № 0003171404;

- зобов`язати ГУ ДПС у м. Києві провести коригування в інтегрованій картці платника товариства з обмеженою відповідальністю «Газоторгова компанія» шляхом виключення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 37 332 120, 00 грн по податковому повідомленню-рішенню від 29 січня 2019 року № 0003171404;

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 24 березня 2023 року №0000086-1303-2615;

- визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу від 24 березня 2023 року № 0000086-1303-2615.

Ухвалою суду від 22 січня 2024 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд у порядку загального позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про відсутність у нього податкового боргу у вказаному вище розмірі, що унеможливлює прийняття оскаржуваних рішень та внесенні відповідних даних до його інтегрованої картки.

Заслухавши у судовому засіданні 29 травня 2024 року позиції присутніх представників учасників справи (позивача та відповідача), дослідивши наявні у справі докази, судом, за згодою таких учасників справи, вирішено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, за наслідками проведеної документальної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за жовтень 2018 року, результати якої оформлено актом від 03 січня 2019 року №7/26-15-14-04-01-39201974, ГУ ДПС у м. Києві встановив, що на порушення вимог пункту 200.4 статті 200 ПК України ТОВ «Газоторгова компанія» завищено суму заявлену до бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку (рядок 20.1.2) за жовтень 2018 року на суму 37 800 000, 00 грн та занижено суму від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) за жовтень 2018 року у розмірі 37 800 000, 00 грн.

На підставі такого акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 29 січня 2019 року № 0003171404.

Водночас, за наслідками розгляду адміністративної судової справи № 640/3100/19 рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2019 року визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 29 січня 2019 року № 0003171404; зобов`язано ГУ ДПС у м. Києві, після набрання рішенням законної сили, внести до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування ТОВ «Газоторгова компанія» за жовтень 2018 року згідно з податковою декларацією з ПДВ від 20 листопада 2018 року № 9256871142 на суму 37 800 000, 00 грн.

На виконання такого рішення суду у справі № 640/3100/19, в ході виконавчого провадження № 60996731 ТОВ «Газотрогова компанія» відшкодовано бюджетну заборгованість з податку на додану вартість 37 800 000, 00 грн. Так, згідно з платіжним дорученням № 58338256 узгоджена сума бюджетного відшкодування ПДВ 37 800 000, 00 грн була перерахована на рахунок платника у банку 17 лютого 2020 року, що підтверджується інформаційними даними інтегрованої картки платника (далі ІКП) по ТОВ «Газоторгова компанія» за 2020 рік.

Разом з тим, постановою Верховного Суду від 17 вересня 2021 року у справі №640/3100/19 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

В ході нового розгляду справи № 640/3100/19 рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2022 року у задоволені позову відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «Газоторгова компанія» задоволено частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2022 року змінено в частині підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, викладених у мотивувальній частині цієї постанови.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення від 29 січня 2019 року № 0003171404 не було скасовано в судовому порядку, відповідач 16 лютого 2023 року в ІКП по ТОВ «Газоторгова компанія» поновив суму 37 800 000, 00грн за податковим повідомленням-рішенням від 29 січня 2019 року № 0003171404, зменшив позивачу суму ПДВ 3 780 000, 00 грн, що була заявлена до відшкодування на поточний рахунок платника, та вніс до інформаційно-комунікаційної системи ІКП відомості про збільшення боргу 37 332 120, 48 грн минулих років по податковому повідомленню-рішенню від 29 січня 2019 року № 0003171404.

З даного приводу слід відмітити, що в ІКП ТОВ «Газоторгова компанія» по «Податку на додану вартість» станом на 31 грудня 2023 року обліковувалась переплата в розмірі 467 879, 52 грн, за рахунок якої в автоматизованому режимі було зменшено суму 37 800 000, 00 грн, внаслідок чого сума податкового боргу з податку на додану вартість, станом на 16 лютого 2023 року склала 37 332 120, 48 грн.

Таким чином, в ІКП по ТОВ «Газоторгова компанія» обліковується податковий борг у розмірі 37 332 120, 48 грн.

Разом з тим, на думку суду, за податковим повідомленням-рішенням від 29 січня 2019 року №0003171404, згідно якого відповідач виявив відсутність права у позивача на отримання бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 37 800 000, 00 грн, на рахунок у банку, податковий борг в сумі 37 332 120, 48 грн не міг виникнути, що вбачається з такого.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Положеннями пункту 14.1 статті 14 ПК України також визначено:

-бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника;

-грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня;

-податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом.

В силу наведених приписів бюджетне відшкодування це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість. А тому, за своєю природою та підставами виникнення, заявлене бюджетне відшкодування від`ємного значення ПДВ в розмірі 37 800 000, 00грн, яке було зменшено відповідачем згідно податковому повідомленню-рішенню від 29 січня 2019 року № 0003171404, не може набути статусу «податковий борг».

Разом з цим, необхідно звернути увагу, що сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з відповідного платежу може бути здійснена за рахунок суми бюджетного відшкодування (підпункт «в» пункту 87.1 статті 87 ПК України).

Отже, зазначене у податковому повідомленні-рішенні від 29 січня 2019 року №0003171404 зменшення бюджетного відшкодування від`ємного значення з ПДВ, за своєю юридичною природою та підстав виникнення не може набути статусу «податковий борг».

Суд звертає увагу на те, що на підставі податкового повідомлення-рішення від 29 січня 2019 року №0003171404 у відповідача виникли правові підстави лише зменшити в ІКП ТОВ «Газоторгова компанія» суму бюджетного відшкодування в розмірі 37 800 000, 00 грн, яку позивач заявив на рахунок платника у банку, згідно податкової декларації з ПДВ за жовтень 2018 року.

При цьому, у відповідача не виникли правові підстави для внесення до ІКП відомостей про збільшення/нарахування податкового боргу з ПДВ в сумі 37 332 120, 48 грн. по податковому повідомленню-рішенню від 29 січня 2019 року № 0003171404, скільки дане рішення не містить суму грошового зобов`язання та/або податкового зобов`язання, зі сплати ПДВ.

Зважаючи на наведені вище документально підтверджені обставини, дії відповідача щодо внесення до інформаційної системи органів ДПС ІКП ТОВ «Газоторгова компанія» відомостей про збільшення/нарахування податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 37 332 120, 48 грн по податковому повідомленню-рішенню від 29 січня 2019 року № 0003171404 не ґрунтуються на законі.

При цьому, оскільки в силу положень підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14, статті 59 ПК України передумовою та визначальною підставою для виставлення податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу має бути наявність податкового боргу, то відсутність виникнення податкового боргу по податковому повідомленню-рішенню від 29 січня 2019 року № 0003171404 свідчить про безпідставність податкової вимоги від 24 березня 2023 року №0000089-1303-2615 та рішення від 24 березня 2023 року № 0000086-1303-2615 про опис майна у податкову заставу.

А тому такі податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу не ґрунтуються на законі, що свідчить про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1)чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2)чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржувані рішення не відповідають наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

Щодо питання розподілу судових витрат, необхідно зазначити наступне.

Так, до позовної заяви було додано документи, які підтверджують сплату позивачем 15 000, 00 грн за послуги з правничої допомоги, надані йому під час розгляду даної справи.

Відповідно до вимог статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1)на професійну правничу допомогу;

2)сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3)пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4)пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5)пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Виходячи з системного тлумачення наведеного правового положення вбачається, що судовими витратами є виключно ті витрати сторони, які безпосередньо пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до статі 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Беручи до уваги наведене вбачається наявність підстав для стягнення з відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000, 00 грн.

Суд звертає увагу, що вказаний розмір витрат позивача відповідачем за час розгляду справи поставлений під сумнів не був.

Разом з тим, позивачем було додано до матеріалів справи квитанції про сплату судового збору на загальну суму 34 892, 00 грн.

Згідно зі статтею 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі 15 000, 00 грн (витрати на професійну правничу допомогу) та 34 892, 00 грн (судовий збір), що сукупно становить 49 892, 00 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1, як суб`єкта владних повноважень, яким прийнято протиправне оскаржуване рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Газоторгова компанія» (01014, місто Київ, вулиця Болсуновська, будинок 13-15, поверх 8, кабінет 18; код ЄДРПОУ 39201974) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправними та скасування податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу та визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у м. Києві щодо внесення до інтегрованої картки платника податків товариства з обмеженою відповідальністю «Газоторгова компанія» відомостей про збільшення/нарахування податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 37 332 120, 48 грн (тридцять сім мільйонів триста тридцять дві тисячі сто двадцять гривень сорок вісім копійок) по податковому повідомленню-рішенню від 29 січня 2019 року № 0003171404.

Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві провести коригування в інтегрованій картці платника товариства з обмеженою відповідальністю «Газоторгова компанія» шляхом виключення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 37 332 120, 00 грн (тридцять сім мільйонів триста тридцять дві тисячі сто двадцять гривень) по податковому повідомленню-рішенню від 29 січня 2019 року № 0003171404.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у м. Києві від 24 березня 2023 року № 0000086-1303-2615.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві про опис майна у податкову заставу від 24 березня 2023 року № 0000086-1303-2615.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Газоторгова компанія» понесені останнім судові витрати у розмірі 49 892, 00грн (сорок дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто дві гривні).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.