Ухвала

від 10.07.2024 по справі 520/10975/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

10.07.2024 справа № 520/10975/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Марини Лук`яненко, розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представників відповідачів про закриття по адміністративній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту земельних відносин Харківської міської ради (вул. Квітки-Основ`яненка, буд. 7,м. Харків,61003), Харківської міської ради (майдан Конституції,буд. 7,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61003) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Департаменту земельних відносин Харківської міської ради та Харківської міської ради, в якому просить суд:

1. визнати протиправні дії Департаменту земельних відносин Харківської міської ради, оформлені листом директора Департаменту земельних відносин Харківської міської ради Сом П.А. від 05.04.2024 № Г-10-3754/1-24.08-31, щодо неналежного розгляду повторного звернення ОСОБА_2 - законного представника ОСОБА_1 від 28.02.2024;

2. зобов`язати Департамент земельних відносин Харківської міської ради відповідно до пункту 4.1.16 Положення про Департамент земельних відносин Харківської міської ради підготувати проект договору оренди землі, яка надається в оренду фізичній особі - підприємець ОСОБА_1 на підставі рішення 4 сесії Харківської міської ради 8 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок» від 21.04.2021 № 102/21;

3. зобов`язати Харківську міську раду відповідно до вимог Земельного Кодексу України, на підставі рішення 4 сесії Харківської міської ради 8 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок» від 21.04.2021 № 102/21, укласти між Харківської міської ради та фізичною особою - підприємець ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки комунальної власності площею 0,0377 га (кадастровий номер 6310136300:01:012:0019) за рахунок земель житлової та громадської забудови для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «В-2» (спортивно-оздоровчий комплекс) за адресою: АДРЕСА_2 строком до 01.05.2025;

4. стягнути з Департаменту земельних відносин Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3633,6 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі за вищевказаним позовом.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 вирішено здійснювати подальший розгляд справи за правилами загального позовного провадження по даній справі.

Представниками відповідачів заявлені клопотання про закриття провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, у зв`язку з тим, що дану справу неможливо розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки її розгляд, відповідно до суб`єктного складу сторін спору та предмету спору, належить до юрисдикції господарського суду в порядку визначеному ГПК України.

Від представника позивача до суду надійшли заперечення на клопотання про закриття провадження у справі, в яких також заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності позивача. В обґрунтування поданих заперечень зазначено, що дана справа відноситься до розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки відповідачі у даному випадку є суб`єктами владних повноважень, а також аналогічний позов вже був предметом розгляду у Харківському окружному адміністративному суді. А тому, представник позивача вважає подані клопотання про закриття провадження у справі безпідставними та необґрунтованими, та просив суд залишити їх без задоволення.

Від представника відповідача - Харківської міської ради, надійшла заява про розгляд клопотання про закриття провадження у справі письмово.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень статті 229 КАС України.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду клопотань про закриття провадження у справі в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи та подані клопотання, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Термін "суб`єкт владних повноважень" відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Тому, кваліфікуючою істотною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Натомість однією з кваліфікуючих ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Участь у спорі суб`єкта владних повноважень є лише одним із критеріїв класифікації спору як публічно-правового, проте не кожен спір за участю суб`єкта владних повноважень є публічно-правовим.

Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі і обов`язковість суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу, зокрема, цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом", у розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У постанові Великої палати Верховного Суду від 19.06.2019р. по справі №814/1754/16 (провадження №11-947апп18) прямо указано на необхідність з`ясування у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Відповідно до правових висновків постанови Верховного Суду від 17.04.2018р. у справі №815/6956/15 "Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду."

У спірних правовідносинах позивач оскаржує дії відповідачів з приводу неналежного виконання своїх функціональних обов`язків щодо виготовлення проекту договору оренди землі та його укладання.

Статтями 140-146 Конституції України визначені конституційні засади функціонування місцевого самоврядування в Україні, котрі деталізовані у приписах Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Так, відповідно до ст.1, ст.5, ч.1 ст.10, ч.1 ст.11, ст.ст.12, 51, 53, 54-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органами місцевого самоврядування є, зокрема: 1) сільські, селищні, міські ради; 2) виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи; 3) міський, селищний сільський голова як головна посадова особа територіальної громади; 4) староста.

Звідси слідує, що орган місцевого самоврядування - рада, виконавчий комітет ради, виконавчі органи ради і міський, селищний, сільський голова є різними окремими та незалежними суб`єктами владних повноважень у розумінні п.7 ч.1 ст.4 КАС України.

Водночас із цим, відносно землі як речі матеріального світу - об`єкту нерухомого майна саме орган місцевого самоврядування - рада у силу ч.5 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" може виконувати реалізацію правомочностей власника.

Так, згідно з ст.78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками (ч.1 ст.78); право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них (ч.2 ст.78); земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності (ч.3 ст.78).

Відповідно до ст.80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Згідно з ч. 1 ст.83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю.

Відповідно до п. «а» ч.1 ст.90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право, зокрема, продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність.

За визначенням ч.1 ст.93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності, а згідно з ч.8 цієї ж статті під орендодавцями земельних ділянок розуміються їх власники або уповноважені ними особи або особи, які використовують земельні ділянки на праві емфітевзису.

У силу норми ч.2 ст.4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Як передбачено положеннями ст.124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу (ч.1 ст.124); Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу (ч.2 ст.124); Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу (ч.3 ст.124); передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (ч.4 ст.124).

З огляду на вказане, суд доходить до переконання про те, що на усіх етапах прийняття рішення з приводу надання земельної ділянки в оренду міська рада діє саме у правовому режимі власника земельної ділянки (від імені територіальної громади), а тому цілком законно може переслідувати як економічну мету в отримані найбільшого матеріального зиску від використання належного територіальній громаді активу, так і мету використання земельної ділянки за призначенням.

Виключення складає лише випадок потреби у задоволенні загальних публічних інтересів суспільства, але у спірних правовідносинах відсутні докази виконання відповідачами у спірних правовідносинах стосовно спірної земельної ділянки владних управлінських функцій у порядку Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011р. №3038-VI та Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999р. № 687-XIV.

Між тим, правовий висновок постанови Верховного Суду від 29.01.2020р. у справі №822/2149/18 свідчить про те, що лише у разі, коли орган місцевого самоврядування (або в особі Ради, або в особі Виконавчого комітету Ради, або в особі іншого спеціалізованого виконавчого органу Ради) виконував функцію контролю у сфері містобудування і видавав обов`язковий до виконання припис, - спір набуває ознак справи адміністративної юрисдикції.

Таким чином, у спірних правовідносинах відповідачі не діяли у якості владних суб"єктів у сфері містобудування, а тому не є учасниками публічних правовідносин навіть незважаючи на ту обставину, що є органами місцевого самоврядування.

Звідси слідує, у цій справі існує невирішений спір про право оренди земельної ділянки комунальної власності площею 0,0377 га (кадастровий номер 6310136300:01:012:0019), що виключає можливість його розгляду за правилами адміністративного судочинства, адже адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей установлювати (визнавати) належність права власності (постійного користування) на земельну ділянку.

Відтак, якщо в результаті прийняття рішення особа набуває або позбавляється речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

З огляду на викладене, враховуючи те, що позивачем фактично оскаржуються дії відповідачів з приводу відмови в підготовці проект договору оренди землі та в укладанні договору оренди землі між Харківської міської ради та фізичною особою - підприємець ОСОБА_1 щодо земельної ділянки комунальної власності площею 0,0377 га (кадастровий номер 6310136300:01:012:0019), суд дійшов висновку про те, що спірні відносини в даній справі склались в сфері приватноправових відносин, в яких відповідачі виступають не як суб`єкти владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, а як власники спірної земельної ділянки.

Пунктом 1 ч.1 ст.238 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Відповідно до ч.2 ст. 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав визначених п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України для закриття провадження у даній адміністративній справі, у зв`язку з чим, подані клопотання про закриття провадження у справі підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат підлягає вирішенню в порядку ст. 139 КАС України та ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 238, 239, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання представників відповідачів про закриття провадження по справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту земельних відносин Харківської міської ради (вул. Квітки-Основ`яненка, буд. 7,м. Харків,61003), Харківської міської ради (майдан Конституції,буд. 7,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61003) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Закрити провадження у справі № 520/10975/24 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту земельних відносин Харківської міської ради (вул. Квітки-Основ`яненка, буд. 7,м. Харків,61003), Харківської міської ради (майдан Конституції,буд. 7,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61003) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Повернути з Державного бюджету України (ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, код отримувача: 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача: UA678999980313141206084020661) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) сплачену суму судового збору у розмірі 3633,60 грн. (три тисячі шістсот тридцять три гривні 60 копійок) згідно квитанції 4085-7889-7406-9145 від 20.04.2024р.

Роз`яснити позивачу що розгляд заявлених позовних вимог відносяться до юрисдикції господарських судів.

Роз`яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Роз`яснити, що ухвала підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України (негайно після підписання).

Суддя Марина Лук`яненко