Постанова

від 12.07.2024 по справі 513/1344/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/669/24

Справа № 513/1344/19

Головуючий у першій інстанції Бучацька А. І.

Доповідач Вадовська Л. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,

суддів - Комлевої О.С., Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря - Венжик Л.С.,

переглянувши справу №513/1344/19 за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства «Агрохолдинг 2007» про повернення безпідставно набутих коштів за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Саратського районного суду Одеської області від 21 вересня 2020 року у складі судді Бучацької А.І., -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 24 грудня 2019 року до суду з вищеназваним позовом, вказав, що в порядку спадкування 02 листопада 2017 року після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , став власником земельної ділянки площею 4,50 га, кадастровий номер 5124581700:01:003:0144, та земельної ділянки площею 4.50 га, кадастровий номер 5124581700:01:003:0145. Зазначені земельні ділянки перебувають у користуванні ФГ «Агрохолдинг 2007», яким орендна плата за період 2013-2019 року не сплачена.

Позивач ОСОБА_1 просив на підставі статті 1212 ЦК України:

зобов`язати ФГ «Агрохолдинг 2007» повернути ОСОБА_1 як безпідставно набуті грошові кошти в сумі 76840,00 грн., які ФГ «Агрохолдинг 2007» мало сплатити за період 2013-2017 роки включно за позадоговірне користування нерухомим майном земельними ділянками цільового призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території», кадастровий номер 5124581700:01:003:0144 та кадастровий номер 5124581700:01:003:0145, розташованими на території Кулевчанської сільської ради Саратського району Одеської області;

стягнути судові витрати (т.1 а.с.2-8).

Ухвалою судді Саратського районного суду Одеської області від 26 грудня 2019 року відкрито провадження у справі (т.1 а.с.28).

Відповідач ФГ «Агрохолдинг 2007» позов не визнав, зазначивши у відзиві, що право власності у позивача на земельні ділянки кадастровий номер 5124581700:01:003:0144 та кадастровий номер 5124581700:01:003:0145 виникло лише 02 листопада 2017 року, тому саме з цього часу він має право звертатися з вимогами щодо належних йому земельних ділянок, в тому числі й щодо стягнення безпідставно набутих грошових коштів. Відповідно до договорів оренди землі від 14 вересня 2011 року, орендодавцем земельних ділянок був батько позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3 , який передав земельні ділянки в оренду ФГ «Агрохолдинг 2007», що виключає застосування до правовідносин статті 1212 ЦК України з огляду на наявність договірних зобов`язань по земельним ділянкам. Договори оренди були укладені у 2011 році на 5 років та припинили свою дію у 2016 році. За таких обставин, вимоги щодо повернення безпідставно набутих коштів у вигляді несплаченої орендної плати за період з 2013 року по 01 листопада 2017 року є неправомірними, так як ОСОБА_1 в той час не був власником земельних ділянок та, відповідно, не мав належної правосуб`єктності вимагати відшкодування за вказаний період. Правові підстави для повернення по статті 1212 ЦК України як безпідставно набутих грошових коштів у вигляді орендної плати за 2013-2016 роки відсутні. Крім того, минули строки позовної давності (т.1 а.с.33-37).

20 лютого 2020 року позивач ОСОБА_1 подав заяву про збільшення позовних вимог до зобов`язання повернути як безпідставно набуті грошові кошти в сумі 165060,00 грн. за період 2013-2019 роки (т.1 а.с.67-74).

Відповідач ФГ «Агрохолдинг 2007» надав письмові пояснення, за змістом яких договори оренди між ФГ «Агрохолдинг 2007» та ОСОБА_3 набули чинності 30 грудня 2011 року з моменту їх державної реєстрації; договори укладені на строк 5 років, отже до 30 грудня 2016 року з урахуванням приписів статті 125 ЗК України та статей 18, 20 Закону України «Про оренду землі». Пунктом 8 договорів визначено, що після закінчення строку договорів орендар має переважне право поновлення їх на новий строк; у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію; в іншому випадку згідно пункту 37 договорів оренди їх дія припиняється у разі закінчення строку, на який їх було укладено. Щодо застосування приписів статті 1212 ЦК України у вирішенні цієї справи, то договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них положень глави 83 ЦК України, так як відносини є врегульовані договором. Позову про витребування майна з чужого незаконного володіння не заявлялось. Щодо строків позовної давності, то за договорами оренди ФГ «Агрохолдинг 2007» зобов`язувався щорічно сплачувати орендну плату. Предметом позову є повернення як безпідставно набутих коштів, які господарство мало сплатити в якості орендної плати за період 2013-2019 роки. Враховуючи те, що договором була встановлена річна періодичність виконання обов`язку з орендної плати, а позивач звернувся до суду 17 грудня 2020 року, то у будь-якому разі вимоги про стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів за позадоговірне користування земельними ділянками за сім років з 2013 по 2016 рік включно заявлено з порушенням строків позовної давності (т.1 а.с.123-128).

Рішенням Саратського районного суду Одеської області від 21 вересня 2020 року в задоволенні позову відмовлено; стягнуто з позивача на користь держави судовий збір в сумі 822,20 грн. (т.1 а.с.168-171).

Висновок суду мотивовано тим, що до 30 грудня 2016 року існували правовідносини на підставі укладених 14 вересня 2011 року договорів оренди земельних ділянок, строк дії яких закінчився 30 грудня 2016 року, що виключає можливість застосування судом положень статті 1212 ЦК України та має наслідком відмову в позові про стягнення як безпідставно збережених грошових коштів за період з 2013 року по 30 грудня 2016 року. Факт користування земельними ділянками після закінчення у 2016 році строку дії договорів оренди ФГ «Аргохолдинг 2007» не визнає. Позивач на підтвердження даного факту надав лист відповідача від 08 серпня 2018 року про можливість отримання орендної плати за 2016, 2017 роки на центральному току ФГ «Кулевча», проте даний лист не є належним доказом продовження користування відповідачем земельними ділянками після закінчення у 2016 році строку дії договорів оренди. Інших доказів (актів огляду тощо) на підтвердження факту користування відповідачем після 30 грудня 2016 року землею не надано. В задоволенні вимог про стягнення коштів за період після 30 грудня 2016 року по 2019 рік відмовлено за недоведеністю факту користування відповідачем земельними ділянками у цей період.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 18 грудня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на рішення суду повернуто скаржнику з підстав не усунення недоліків поданої апеляційної скарги в частині сплати судового збору (т.1 а.с.234-235).

27 січня 2021 року представник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 повторно подав апеляційну скаргу на рішення суду (т.1 а.с.240).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 12 лютого 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та сплати судового збору (т.2 а.с.3).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 19 травня 2021 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику з підстав не усунення недоліків поданої апеляційної скарги в частині сплати судового збору (т.2 а.с.28-29).

Постановою Одеського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року ухвалу Одеського апеляційного суду від 19 травня 2021 року скасовано, справу передано до суду апеляційної інстанції на розгляд (т.2 а.с.76-80).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 23 лютого 2022 року відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору в сумі 2475,90 грн. за подання апеляційної скарги; поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення суду; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на рішення суду (т.2 а.с.96).

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення про задоволення позову (т.1 а.с.240).

За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення полягає у неправильному застосуванні норм матеріального права, порушенні норм процесуального права при оцінці доказів.

В апеляційній скарзі не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з огляду на наступне.

Згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 02 листопада 2017 року у Спадковій справі №100-2014 приватним нотаріусом Саратського районного нотаріального округу Одеської області Сулаковим І.І., зареєстрованого в реєстрі за №2606, ОСОБА_1 набув у власність в порядку спадкування після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельну ділянку площею 4,50 га, кадастровий номер 5124581700601:003:0144, цільового призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» (т.1 а.с.16,17).

Згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 02 листопада 2017 року у Спадковій справі №100-2014 приватним нотаріусом Саратського районного нотаріального округу Одеської області Сулаковим І.І., зареєстрованого в реєстрі за №2607, ОСОБА_1 набув у власність в порядку спадкування після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельну ділянку площею 4,50 га, кадастровий номер 5124581700601:003:0145, цільового призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» (т.1 а.с.18,19).

Згідно Договору оренди, укладеного 14 вересня 2011 року між ОСОБА_3 та Фермерським господарством «Агрохолдинг 2007», земельна ділянка площею 4,50 га, кадастровий номер 5124581700601:003:0144, цільового призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» передана в оренду на строк 5 років.

Згідно Договору оренди, укладеного 14 вересня 2011 року між ОСОБА_3 та Фермерським господарством «Агрохолдинг 2007», земельна ділянка площею 4,50 га, кадастровий номер 5124581700601:003:0145, цільового призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» передана в оренду на строк 5 років.

Договори оренди зареєстровано у відділі Держкомзему у Саратському районі Одеської області 30 грудня 2011 року (т.1 а.с.38-41).

Відповідно до положень Закону України «Про оренду землі», статті 125 ЗК України, статей 638, 640 ЦК України Договори оренди, що були укладені між ОСОБА_3 та ФГ «Агрохолдинг 2007» 14 вересня 2011 року, набрали чинності 30 грудня 2011 року з моменту державної реєстрації, строк дії договорів закінчився 30 грудня 2016 року.

Отже, у період з 2011 року по 30 грудня 2016 року мали місце договірні орендні відносини щодо земельних ділянок, врегульовані законодавством щодо оренди землі, що виключає застосування до правовідносин положень статті 1212 ЦК України.

Суд першої інстанції правильно визначився з позовними вимогами в частині стягнення як безпідставно набутих грошових коштів у період з 2013 року про 30 грудня 2016 року, оскільки з правових підстав статті 1212 ЦК України позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Користування ФГ «Агрохолдинг 2007» земельними ділянками кадастровий номер 5124581700601:003:0144 та кадастровий номер 5124581700601:003:0145 після 30 грудня 2016 року заперечується ФГ «Агрохолдинг 2007» та не має підтвердження належними, допустимими, достовірними доказами, які б у своїй сукупності доводили користування відповідачем земельними ділянками після закінчення 30 грудня 2016 року строку дії договорів.

Отже, у період після 30 грудня 2016 року недоведеним є факт користування відповідачем земельними ділянками, що виключає застосування до правовідносин положень статті 1212 ЦК України.

Суд першої інстанції правильно визначився з позовними вимогами в частині стягнення як безпідставно набутих грошових коштів у період з 30 грудня 2016 року по 2019 рік за недоведеністю вимог в цій частині.

Апеляційна скарга не містить обґрунтованих доводів неправильності рішення суду щодо встановлених судом обставин, норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

В силу визначеного статтею 81 ЦПК України обов`язку доказування і подання доказів кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми у своїй сукупності для висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Позивач не довів доказами, достатніми в своїй сукупності для висновку про наявність обставин користування відповідачем землею після 30 грудня 2016 року, що має наслідком відмову в цій частині позові за недоведеністю. Щодо періоду правовідносин до 30 грудня 2016 року, то у такий діяли договірні оренди правовідносини, які виключають стягнення грошових коштів на підставі статті 1212 ЦК України.

Правові підстави для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позову відсутні.

Справа в провадженні суду першої інстанції з грудня 2019 року, суду апеляційної інстанції після касаційної інстанції з січня 2022 року, призначалась до розгляду на 15 червня 2023 року, 09 листопада 2023 року, 13 червня 2024 року. Інформація про дату, час та місце розгляду справи доступна на сайті «Судова влада». Учасники справи мали процесуальний час для надання суду обґрунтування власних позицій. Судом апеляційної інстанції вимоги статей 128, 130 ЦПК України щодо судового виклику/повідомлення учасників процесу виконувались, порядок вручення судових повісток дотримувався, учасники справи правом на отримання/неотримання надісланих поштою судових повісток розпоряджалися на власний розсуд; додатково учасники справи повідомлялися документом в електронному вигляді «Судова повістка…», SMS-повідомлення «Судова повістка…» На 10 листопада 2022 року учасники справи повідомлені завчасно, підстав для подальшого відкладення розгляду справи не встановлено.

Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Датою ухвалення призначеного у судове засідання на 13 червня 2024 року рішення судом апеляційної інстанції відповідно до положень частини 5 статті 268 ЦПК України є дата складання повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Саратського районного суду Одеської області від 21 вересня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства «Агрохолдинг 2007» про повернення безпідставно набутих коштів залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12 липня 2024 року.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді О.С.Комлева

Є.С.Сєвєрова