Постанова

від 03.07.2024 по справі 926/5086/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2024 р. Справа №926/5086/23

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача):Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Гавриляк І.В.

явка учасників справи:

від стягувача не з`явилися

від боржника Масюк Г.С.

від зацікавленої особи не з`явилися

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група Зернарі б/н від 23.05.2024,

на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 14.05.2024, суддя Ніколаєв М. І., м. Чернівці, повний текс ухвали складено 15.05.2024,

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група Зернарі

про визнання виконавчого документа (наказу Господарського суду Чернівецької області від 12.02.2024) таким, що не підлягає виконанню

стягувач товариства з обмеженою відповідальністю Трітікум_АТ,

боржник товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група Зернарі,

про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 2 395 571,36 грн.,

за участю зацікавленої особи Ковельський відділ державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

ВСТАНОВИВ:

короткий зміст заяви боржника

27.02.2024 у Господарський суд Чернівецької області звернулось товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група Зернарі (надалі ТОВ Торгова група Зернарі) із заявою про визнання таким, що не підлягає виконанню наказу Господарського суду Чернівецької області від 12.02.2024 щодо стягнення з ТОВ «Торгова група Зернарі» на користь ТОВ «Трітікум_АТ» 2 196 062,96 грн. основного боргу, 147888,29 грн. пені, 28636,66 грн. інфляційних втрат, 12995,88 грн. 3% річних та 29977,43 грн. судового збору.

Заява мотивована тим, що Господарським судом Чернівецької області помилково видано наказ в цій справі, оскільки у зв`язку із відкриттям апеляційного провадження рішення Господарського суду Чернівецької області не набрало законної сили.

Одночасно просить зупинити виконання за виконавчим документом (наказом Господарського суду Чернівецької області від 12.02.2024) на підставі якого державним виконавцем Ковельського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження ВП № 74246307 на підставі ч. 3 ст. 328 ГПК України.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 14.05.2024 відмовлено в задоволенні заяви ТОВ «Торгова група «Зернарі» про визнання наказу від 12.02.2024 таким, що не підлягає виконанню.

Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що набрання законної сили (09.02.2024) рішенням суду від 17.01.2024 у справі № 926/5086/23 не створює підстав для визнання наказу від 12.02.2024 таким, що не підлягає виконанню в силу приписів ч. 2 ст. 328 ГПК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги боржника

В апеляційній скарзі ТОВ Торгова група Зернарі просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 14.05.2024 та прийняти нове рішення, яким заяву ТОВ Торгова група Зернарі про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню задоволити повністю, у зв`язку з порушенням норм процесуального права.

Узагальнені доводи особи, що подала апеляційну скаргу

В обґрунтування доводів апеляційної скарги боржник зазначає, що:

- рішення Господарського суду Чернівецької області від 17.01.2024 не набрало законної сили, в зв`язку з апеляційним оскарженням, тому Господарський суд Чернівецької області помилково видав наказ від 17.01.2024 про примусове виконання цього рішення;

- посилається на ч. 2 ст. 241 ГПК України та вважає, що у позивача (стягувача) є можливість отримати новий судовий наказ для забезпечення належного виконання рішення в справі № 926/5086/23;

- передчасне видання судом першої інстанції судового наказу на рішення, яке не набрало законної сили, призводить до передчасного виконання рішення суду та покладає на відповідача додатковий обов`язок зі сплати виконавчого збору у сумі 211 556,12 грн.;

- у зв`язку з тим, що державним виконавцем 22.02.2024 було накладено накладено арешт на кошти, які містяться на рахунках ТОВ Торгова група Зернарі, керівника даного підприємства було притягнуто до адміністративної відповідальності за несвоєчасну сплату податку на прибуток підприємств за 2023 рік (термін сплати до 11.03.2024), що підтверджується постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 16.05.2024 у справі №159/2897/24;

- посилається на постанову Верховного Суду від 04.07.2023 в справі № 873/167/22, де досліджувалося питання передчасності видачі судового наказу на рішення, яке не набрало законної сили.

Узагальнені заперечення стягувача

У своєму відзиві стягувач (ТОВ Трітікум_АТ) просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ТОВ «Торгова група «Зернарі», а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Посилається на те, що стягувачу на момент подання виконавчого документу не було відомо про апеляційну скаргу та відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача, яке було відкрито лише 14.02.2024, і відповідна ухвала апеляційного суду надійшла в систему «Електронний суд» лише 15.02.2024 після завершення робочого часу, тобто стягувач дізнався про відкриття апеляційного провадження лише 16.02.2024, що підтверджується карткою про рух документу щодо відкриття апеляційного провадження, яка наявна в системі «Електронний суд».

Зазначає, що відповідач не був позбавлений можливості повідомити суд про оскарження судового рішення в день подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, тобто 08.02.2024, в тому числі засобами електронного зв`язку, і це відповідало би його інтересам.

Посилається на постанову Верховного Суду від 18.08.2023 в справі № 924/90/22, за змістом якої при розгляді заяви щодо визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, судом не вирішується питання про помилкову чи непомилкову видачу наказу на виконання рішення, а лише можливість виконання рішення, яке не набрало законної сили у відповідності до положень ГПК України.

Зацікавлена особа правом передбаченим ст. 263 ГПК України не скористалася, відзиву на апеляційну скаргу не подала.

В судове засідання 03.07.2024 з`явився представник боржника.

Представники стягувача та зацікавленої особи, в судове засідання не з`явилися, причин неявки не повідомили, хоча належним чином повідомлені про час, дату та місце слухання справи, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції, розсилкою процесуальних документів, відміткою Західного апеляційного господарського суду про надіслання на зворотній стороні ухвали від 12.06.2024, а тому враховуючи строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду визначений ч. 2 ст. 273 ГПК України та в порядку п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України суд розглядає справу за їх відсутності.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутності стягувача та зацікавленої особи за наявними в справі доказами.

У судовому засіданні представник боржника (апелянта) підтримав доводи апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задоволити, а ухвалу місцевого господарського суду скасувати.

Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника боржника (апелянта), що з`явився, дослідивши доводи та заперечення, які наведені в апеляційній скарзі та у відзиві, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали місцевого господарського суду - без змін.

Згідно встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин вбачається, що предметом апеляційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду, якою відмовлено в задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з частиною 2 статті 328 ГПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що перелік підстав для визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, не є вичерпним.

У відповідності до правової позиції, яка викладена в постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №910/8794/17 підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи:

- матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання);

- процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема, видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили; якщо виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого документа; помилкової видачі виконавчого документа, якщо вже після його видачі в справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання; пред`явлення виконавчого документа до виконання вже після закінчення строку на його пред`явлення до виконання.

Відповідно до частини першої статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

За приписами частин першої, третьої статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Чинне процесуальне законодавство передбачає механізм нівелювання процедури примусового виконання судового наказу в разі відсутності відповідного обов`язку боржника шляхом визнання цього наказу таким, що не підлягає виконанню. При цьому КГС ВС виходить з того, що правовий механізм визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, не обмежено переліком обставин, а пов`язується з наявністю самого обов`язку.

Подібні за змістом висновки викладено в постановах КГС ВС від 23.01.2018 у справі № 914/3131/15, від 14.06.20218 у справі № 914/4134/15, від 06.07.2018 у справі № 918/882/15.

Тобто на момент видачі наказу від 12.02.2024 про обставини подання відповідачем (боржником) апеляційної скарги Господарському суду Чернівецької області не було відомо, позаяк її направлення здійснювалося безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду (на підставі ст. 257 ГПК України), а тому у суду не було наявної іншої інформації, ніж та, що днем набрання законної сили рішення є 09.02.2024.

Таким чином, видача наказу про примусове виконання судового рішення у справі не була помилковою, а мала місце у зв`язку із дотриманням діючих норм господарського процесу.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень між народного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються, зокрема, дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

За умовами ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Частиною 2 ст. 241 ГПК України передбачено, що у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Тобто положення ч. 2 ст. 241 ГПК України щодо моменту набрання рішенням законної сили стосуються випадків, коли апеляційна скарга подана у строк, визначений законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

За змістом положень статей 1, 5, 6, 11, 18 Закону України "Про виконавче провадження" метою виконавчого провадження є захист інтересів стягувачів шляхом здійснення сукупності передбачених законом заходів, спрямованих на дієве та ефективне виконання рішень суду та інших органів і посадових осіб, а виконавці при здійсненні виконавчого провадження наділені широким колом повноважень та зобов`язані неухильно дотримуватись прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Частиною першою статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини 5 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Судами встановлено, що рішенням Господарського суду Чернівецької області від 17.01.2024 позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Торгова група Зернарі» на користь ТОВ «Трітікум_АТ» 2 196 062,96 грн. основного боргу, 147 888,29 грн. пені, 28 636,66 грн. інфляційних втрат, 12 995,88 грн. 3% річних та 29 977,43 грн. судового збору.

Повний текст вищевказаного рішення Господарського суду Чернівецької області складено та підписано 19.01.2024.

Таким чином, враховуючи приписи ч. 1, 4 ст.116 ГПК України, останнім днем на апеляційне оскарження зазначеного судового рішення було 08.02.2024.

08.02.2024 ТОВ «Торгова група Зернарі» добровільно сплатила ТОВ «Трітікум_АТ» 300 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1013.

Також, 08.02.2024 о 16 год. 42 хв. через систему «Електронний суд» ТОВ «Торгова група Зернарі» подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Чернівецької області від 17.01.2024 в цій справі.

Апеляційна скарга зареєстрована Західним апеляційним господарським судом 09.02.2024 (вх. № 01-05/405/24) (т. 1 а.с. 196-200).

Таким чином, апеляційна скарга надіслана у межах строку, встановленого процесуальним кодексом (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

12.02.2024 Господарським судом Чернівецької області на виконання рішення суду від 17.01.2024 в цій справі видано наказ, в якому зазначено, що рішення набрало законної сили 09.02.2024.

При цьому, про подання апеляційної скарги відповідач (боржник) не повідомив Господарський суд Чернівецької області у строк до 12.02.2024.

14.02.2024 позивач (стягувач) скерував на адресу Ковельського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції заяву про відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Торгова група Зернарі».

Вищевказана ухвала Західного апеляційного господарського суду оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 16.02.2024 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/117007401).

Ухвала Західного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 зареєстрована канцелярією Господарського суду Чернівецької області 16.02.2024, матеріали справи направлено на адресу апеляційного суду 19.02.2024, що підтверджується супровідним листом Господарського суду Чернівецької області за № 02.04-21-118/24 від 19.02.2024.

Враховуючи, що запит від апеляційного господарського суду про надіслання справи до суду апеляційної інстанції у зв`язку із надходженням апеляційної скарги на рішення суду від 17.01.2024 надійшов до Господарського суду Чернівецької області 16.02.2024, станом на час винесення наказу суд не був обізнаний про наявність апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що відповідач не був позбавлений можливості повідомити суд про оскарження рішення в цій справі у день подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, тобто 08.02.2024, що, крім іншого, відповідало би його інтересам.

З огляду на викладене, спростовуються доводи апелянта про передчасну видачу судом першої інстанції судового наказу, а також про передчасне виконання судового рішення.

Зміст статті 241 ГПК України свідчить, що до набрання рішенням законної сили воно не створює жодних правових наслідків для сторін.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 рішення Господарського суду Чернівецької області від 17.01.2024 у справі №926/5086/23 залишено без змін, отже в подальшому з 19.03.2024 воно набрало законної сили і підлягало обов`язковому виконанню

Таким чином, за результатами апеляційного розгляду підтверджено обов`язок відповідача (боржника) зі сплати заборгованості.

З врахуванням викладеного, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про відмову в задоволенні заяви ТОВ «Торгова група «Зернарі» про визнання наказу Господарського суду Чернівецької області від 12.02.2024 таким, що не підлягає виконанню.

Посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 04.07.2023 в справі № 873/167/22, не береться судом до уваги, оскільки не є релевантною до цієї справи, так як в цій справі рішення набрало законної сили.

Доводи відзиву на апеляційну скаргу про те, що відповідач не був позбавлений можливості повідомити суд про оскарження судового рішення в день подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, тобто 08.02.2024, в тому числі засобами електронного зв`язку, і це відповідало би його інтересам знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та враховані апеляційним господарським судом.

Висновки за результатами апеляційного розгляду.

З огляду на наведене, аргументи, викладені ТОВ Трітікум_АТ відповідають встановленим обставинам по справі.

Апелянтом не спростовано висновки суду першої інстанції, які тягнуть за собою наслідки у вигляді скасування прийнятого судового рішення, а тому апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група Зернарі підлягає залишенню без задоволення, а ухвала місцевого господарського суду залишенню без змін.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1-3 статті 86 ГПК України (в редакції Закону №132-IX від 20.09.2019), суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи те, що апеляційна скарга залишена без задоволення, то відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судовий збір в розмірі 2 422,40 грн., який сплачено згідно платіжної інструкції за № 138 від 23.05.2024 за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 236, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група Зернарі б/н від 23.05.2024 - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 14.05.2024 у справі №926/5086/23 - залишити без змін.

Судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. покласти на апелянта.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий (суддя-доповідач) С.М. Бойко

Судді Т.Б. Бонк

Г.Г. Якімець

Повний текст постанови складено 12.07.2024