Ухвала

від 10.07.2024 по справі 914/423/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

"10" липня 2024 р. Справа № 914/423/24

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

розглянув апеляційну скаргу Комунального підприємства «Ходорівводоканал» Ходорівської міської ради Львівської області б/н від 05.07.2024

на рішення Господарського суду Львівської області від 13.05.2024 суддя: Трускавецький В.П., м. Львів,

у справі №914/423/24

за позовом фізичної особи-підприємця Данчевського Ігора Івановича, с. Дем`янка-Лісна Стрийського р-ну Львівської обл.,

до відповідача комунального підприємства «Ходорівводоканал» Ходорівської міської ради Львівської області, м. Ходорів Львівської обл.,

про стягнення 715 187,51 грн.

ВСТАНОВИВ:

рішенням Господарського суду Львівської області від 13.05.2024 позов задоволено частково.

Стягнуто з комунального підприємства «Ходорівводоканал» Ходорівської міської ради Львівської області на користь ФОП Данчевського Ігора Івановича 673 810,23 грн. - боргу, 23 332,26 грн. - інфляційних втрат та 17 618,06 грн. - трьох відсотків річних та 10 721,40 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Комунальне підприємство «Ходорівводоканал» Ходорівської міської ради Львівської області звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Львівської області від 13.05.2024 в справі № 914/423/24.

У поданій апеляційній скарзі, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 13.05.2024 в цій справі.

В силу приписів частин першої, другої статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Частиною третьою статті 256 ГПК України передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Питання щодо поновлення та продовження процесуальних строків урегульовано нормами статті 119 ГПК України, згідно із частиною першою якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У розумінні статті 86 ГПК України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є по суті пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Виходячи зі змісту наведених норм законодавства, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначена в ГПК України вимога саме до заявника при зверненні до суду дотримуватися строку подання апеляційної скарги. При цьому законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження заявник повинен: 1) порушити питання про поновлення цього строку шляхом заявлення відповідного клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги; 2) клопотання повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.

При цьому поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ГПК України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Апеляційним господарським судом встановлено, що оскаржуване рішення проголошено 13.05.2024.

Перебіг строку апеляційного оскарження Господарського суду Львівської області від 13.05.2024 розпочинається з 14.05.2024 та завершується 03.06.2024 (враховуючи, що останній день строку 02.06.2024 вихідний день).

Отже, скаржником пропущено строк на оскарження рішення суду першої інстанції від в справі, оскільки апеляційну скаргу подано через канцелярію Західного апеляційного господарського суду нарочно 05.07.2024.

Апелянтом в апеляційній скарзі зазначено про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 13.05.2024 з тих підстав, що про прийняте рішення апелянт дізнався 28.06.2024 після повідомлення представника позивача. Також зазначає про те, що комунальне підприємство «Ходорівводоканал» Ходорівської міської ради Львівської області не має штатного юриста у зв`язку з чим не мало можливості підготувати та надіслати документи через «Електронний суд», який не працював в силу відсутності електроенергії після масованого ракетного обстрілу. Апелянт зазначає про відсутність можливості здійснювати електронний документообіг в комунальній установі у зв`язку із пошкодженням бази даних системи «Мегаполіс» виключно в якій здійснюється документообіг установи (відповідача). Просить врахувати також те, що комунальне підприємство «Ходорівводоканал» Ходорівської міської ради Львівської області є обєктом критичної інфраструктури.

Оцінюючи посилання апелянта на відсутність в комунальному підприємстві «Ходорівводоканал» Ходорівської міської ради Львівської області штатного юриста апеляційний господарський суд зазначає, що юридична особа не позбавлена права надавати повноваження на представництво своїх інтересів будь-якій кількості осіб та будь-якому іншому представникові.

Апеляційним господарським судом, в силу вимог ч. 4 ст. 236 ГПК України, також враховано правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 03.11.2022 в справі № 560/15534/21 та від 28.11.2022 в справі № 560/10645/21 за змістом яких неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта господарювання для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Також, оцінюючи підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 13.05.2024 в справі № 914/423/24, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта щодо несправності системи «Мегаполіс», оскільки несправність внутрішньої системи відповідача не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Разом з тим, Західним апеляційним господарським судом встановлено, що відповідно до інформації, наявної в автоматизованій системі «Діловодство спеціалізованого суду» та згідно довідки про доставку електронного листа, повний текст рішення Господарського суду Львівської області від 13.05.2024 було доставлено в електронний кабінет відповідача 13.05.2024.

Враховуючи вищевикладене апеляційний суд дійшов висновку, що підстави наведені апелянтом для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення є неповажними.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження, частина 2 статті 124 Конституції України передбачає право особи на захист судом його прав.

Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є обєктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та повязані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Апелянтом не наведено обставин, які б спростовували, що про оскаржуване рішення йому не було відомо та він не мав об`єктивної можливості ознайомитися з його змістом.

Також апеляційний господарський суд зазначає, що за змістом статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Рішення Господарського суду Львівської області від 13.05.2024 у справі №914/423/24 було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі судових рішень 14.05.2024 та забезпечено надання загального доступу 15.05.2024 (http://www.reestr.court.gov.ua/Review/118981505).

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, вищенаведені норми процесуального закону регламентують принцип диспозитивності судового процесу, згідно з яким особа самостійно або через уповноваженого представника здійснює свої процесуальні права та обов`язки.

Окрім того, апеляційний господарський суд зазначає, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за свою природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Одним із механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, а також права на оскарження судового рішення (фактично права на виправлення судової помилки) з урахуванням принципу правової визначеності, є поновлення судом пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду та строку на оскарження у розумних межах, з дотриманням засад оптимальності і пропорційності.

Європейський Суд з прав людини сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи Белле проти Франції, Ільхан проти Туреччини, Пономарьов проти України, Щокін проти України тощо).

Розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи Скордіно проти Італії, Ятрідіс проти Греції).

З аналізу практики ЄСПЛ вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, зазвичай, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа Мушта проти України); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи Рябих проти Росії, Устименко проти України); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи Безруков проти Росії, Брумареску проти Румунії).

При цьому у кожному випадку прийняття національними судами рішення про поновлення строків на звернення до суду або на оскарження судового рішення, ЄСПЛ наголошує на необхідності перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків втручання у принцип res judicata, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні у підставах для поновлення строків (справа Пономарьов проти України), а також, чи є обмеження права особи на доступ до суду пропорційним (справа Мельник проти України).

Отже, згідно з практикою ЄСПЛ для забезпечення оптимального співвідношення права на доступ до правосуддя та принципу правової визначеності у процесі прийняття судом рішення про поновлення строку на звернення до суду мають враховуватися: 1) особливі обставини кожної конкретної справи у системному зв`язку з причинами пропуску строку на звернення до суду; наявність причин непереборного та об`єктивного характеру пропуску строку на звернення до суду; 2) характер права, для захисту якого надійшло звернення до суду, та його значення для сторін; 3) період, який минув з моменту пропуску строку, правові наслідки його поновлення або не поновлення; 4) наявність публічного (суспільного та, меншою мірою, державного) інтересу у справі; 5) фундаментальність значення справи для судової та правозастосовної практики.

Що стосується забезпечення реалізації права на оскарження судового рішення у контексті пропуску строку на таке оскарження, у рішеннях ЄСПЛ сформувалась стала практика, відповідно до якої поновлення строків на оскарження може бути виправданим, якщо: 1) пропуск строку є поважний, об`єктивно незалежний від волі та поведінки скаржника, а тим більше, якщо пропуск строку стався з вини судів попередніх інстанцій, зокрема, у зв`язку з несвоєчасним врученням повного тексту судового рішення при одночасній добросовісній поведінці скаржника та вчиненні останнім усіх залежних від нього дій з метою отримання такого рішення; 2) оскарження судового рішення здійснюється не з метою перегляду остаточного рішення, а обумовлене метою виправлення судової помилки, яка має суттєве значення для захисту прав та інтересів особи або становить значний суспільний або у, виняткових випадках, державний інтерес.

Одним із визначальних критеріїв для прийняття судом рішення про поновлення чи непоновлення строку є досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, з обов`язковим врахуванням того, що одним з основних елементів принципу верховенства права є принцип правової визначеності. При цьому дотримання строків однаковою мірою стосується всіх учасників судового спору, які мають абсолютне право на справедливий розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, Західний апеляційний господарський суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання скаржника про поновлення строку на подання апеляційної скарги, оскільки підстави для поновлення строку на подання апеляційної скарги вказані апелянтом у заяві, визнані судом неповажними.

Відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Таким чином, апеляційним судом встановлено недотримання апелянтом положень п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України, що тягне за собою наслідок у вигляді залишення апеляційної скарги без руху в силу застосування ч. 1 ст. 174 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 260 ГПК України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи вищенаведене, Західний апеляційний господарський суд дійшов до висновку про залишення без руху апеляційної скарги комунального підприємства «Ходорівводоканал» Ходорівської міської ради Львівської області б/н від 05.07.2024 на рішення Господарського суду Львівської області від 13.05.2024 в справі № 914/423/24 з підстав визначених в ч. 2 ст. 260 ГПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 260 ГПК України, питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги.

Керуючись статтями 234, 258, 260, Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

залишити без руху апеляційну скаргу Комунального підприємства «Ходорівводоканал» Ходорівської міської ради Львівської області б/н від 05.07.2024 на рішення Господарського суду Львівської області від 13.05.2024 в справі № 914/423/24.

Скаржнику, протягом 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, усунути недоліки апеляційної скарги та вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 13.05.2024 в справі № 914/423/24.

Учасникам справи повідомити суду їхні офіційні електронні адреси з метою здійснення судових викликів та повідомлень у порядку, що визначений статтями 120, 242 ГПК України шляхом надсилання судових рішень в електронній формі.

Ухвалу надіслати учасникам справи, в порядку, визначеному ч.5 ст. 242, ст. 285 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий (суддя доповідач) С.М. Бойко