Постанова

від 10.07.2024 по справі 924/1351/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2024 року Справа № 924/1351/20 (924/926/23)

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Грязнов В.В.

секретар судового засідання Дика А.І.

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився

відповідача 1 - не з`явився

відповідача 2 - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №924/1351/20 (924/926/23)

у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.04.2024, повний текст складено 19.04.2024, у справі №924/1351/20 (924/926/23) (суддя Танасюк О.Є.)

за позовом Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів"

до ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Проскурів"

про визнання недійсними посвідчених приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Твердохліб В.П. правочинів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 16.04.2024 у справі № 924/1351/20 (924/926/23) позов задоволено.

Визнано недійсним договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) із кадастровим номером 6810100000:28:001:0792 від 14.12.2021 №1738, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Твердохліб В.П., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Технопарк Проскурів" (код ЄДРПОУ 43631478) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Визнано недійсним договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) із кадастровим номером 6810100000:28:002:0774 від 14.12.2021 №1737, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Твердохліб В.П., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Технопарк Проскурів" (код ЄДРПОУ 43631478) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Проскурів" (31362, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Розсоша, вул. Центральна, 1/1 А, код ЄДРПОУ 43631478) на користь Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" (29008, м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, 257, код ЄДРПОУ 03788891) 5368,00 грн. (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Не погоджуючись з ухваленим судом першої інстанції рішенням від 16.04.2024 у справі № 924/1351/20 (924/926/23) ОСОБА_1 звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просила суд скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.04.2024 у справі №924/1351/20 (924/926/23) та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Здійснити розподіл судових витрат.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.04.2024 у справі № 924/1351/20 (924/926/23) залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін

28.06.2024 до Північно-західного апеляційного господарського суду через систему "Електронний суд" надійшла заява від представника позивача Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" - Заруцького О.В. про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача-1 судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.07.2024 розгляд заяви Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №924/1351/20 (924/926/23) призначено на "10" липня 2024 р. об 15:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №1.

Запропоновано відповідачам у строк до 08.07.2024 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмові заперечення (пояснення) з приводу поданої заяви про розподіл судових витрат, та докази надсилання копії таких заперечень (пояснень) іншим учасникам справи.

Копію ухвали доставлено учасникам справи в електронні кабінети системи "Електронний суд" ЄСІТС .

10.07.2024 до Північно-західного апеляційного господарського суду через систему "Електронний суд" ЄСІТС від представника відповідача-1 надійшли заперечення з приводу поданої заяви про розподіл судових витрат в яких остання просить суд поновити строк на подання заперечень на заяву представника позивача КП "Агрофірма "Проскурів" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Повернути заяву представника позивача КП "Агрофірма "Проскурів" про стягнення із відповідача ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в сумі 40 000, 00 грн без розгляду на підставі недотримання вимог ст. 42, 80 ГПК України. У випадку, якщо суд дійде до висновку про відсутність підстав для повернення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу без розгляду, просимо суд відмовити в задоволенні заяви представника позивача КП "Агрофірма "Проскурів" в повному обсязі.

В судове засідання 10.07.2024 представники учасників справи не з`явились. Судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи.

Явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути заяву в даному судовому засіданні за наявними матеріалами.

Розглянувши подану представником позивача Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №924/1351/20 (924/926/23), колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Матеріалами справи стверджено, що представник позивача у відзиві від 20.06.2024 повідомив суд апеляційної інстанції при намір вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення у даній справі (а.с. 86-100, т. 2).

Представник Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" в межах встановленого ст. 129 ГПК України строку подав до суду апеляційної інстанції заяву про відшкодування судових витрат (витрат на професійну правову допомогу) у суді апеляційної інстанції в розмірі 40 000, 00 грн. та відповідні докази (а.с. 140-149, т. 2).

Згідно з частиною першою статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, відповідно до пункту 1 частини третьої зазначеної статті, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами першою, другою статті 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Нормою ст. 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до частини третьої статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом частини четвертої статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову, - на відповідача. У випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунок таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Враховуючи викладене, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Така правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №910/9111/17 та від 11.12.2018 у справі №910/2170/18.

Факт надання позивачу професійної правничої допомоги під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції підтверджується наданими у строк, встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України, доказами:

- копією договору про надання правової допомоги №5Г від 09.02.2024 року;

- копією акту від 26.06.2024 року приймання-передачі наданих послуг з правової (професійної правничої) допомоги до Договору №5Г від 09.02.2024 року;

- ордером серія ВХ №1071978 від 20.06.2024 року.

Договір про надання правової допомоги №5Г від 09.02.2024 року укладено між адвокатом Заруцьким Олексієм В`ячеславовичем та Колективним підприємство "Агрофірма "Проскурів" за умовами п. 1.1. якого Виконавець зобов`язується надати Замовнику визначені цим Договором юридичні послуги, до переліку яких входить надання юридичних консультацій, складення проектів документів, листів, відповідей, претензій, положень, інструкцій та інших документів, надання допомоги у всіх справах, що пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням ного порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів, а Замовника зобов`язується оплатити послуги Адвоката (гонорар) та компенсувати фактичні витрати на надання правничої допомоги в обсязі та на умовах, визначених ним Договором.

Пунктом 1.2. визначено, що Адвокат надає правову допомогу в наступних можливих варіантах:

Юридичний супровід господарської діяльності;

Представництво замовника в судових органах будь-якої вертикальної ланки та територіальної юрисдикції;

представництва інтересів Замовника в усіх без обмежень та винятків державних органах, органах місцевого самоврядування, в правоохоронних та контролюючих органах, органах фіскальної служби, органах виконавчої служби, органах казначейства, сервісних центрах МВС, ЦНАП, антимонопольному комітеті, митних органах, у банках та інших фінансових установах, перед нотаріусами, на підприємствах, в установах (у тому числі архівних, медичних), організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях та організаціях перед фізичними особами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить чи може належані вирішення відповідних питань в Україні та її межами;

Написання правових, процесуальних документів правового характеру чи ознак із їх наступною подачею до відповідних одержувачів в письмовому чи електронному вигляді;

Надання Замовнику усних, письмових консультацій, складення правових висновків.

Згідно пунктів 3.1., 3.2 Сторони погодили, що гонорар адвоката за виконання обов`язків в межах даного договору залежить та нараховується відповідно до строків та результатів вирішення тих чи інших питань Замовника, ступінь важкості справи, обсяг правничих послуг наданих Замовнику.

Сторони домовились, що вартість послуг Виконавця за цим договором розраховується із розрахунку часу витраченого Виконавцем на виконання послуг. Вартість однієї години роботи Адвоката визначається додатком до даного Договору.

26.06.2024 року Сторонами складено та погоджено Акт приймання-передачі наданих послуг з правової (професійної правничої) допомоги відповідно до умов якого вартість однієї години роботи погоджена сторонами у розмірі 5 000, 00 грн.

Згідно Акту від 26.06.2024 року послуги надані у повному обсязі і включають:

- зустріч Адвоката із Замовником та надання Замовнику консультації, аналіз наданих Замовником документів;

- аналіз судової практики та правових позицій Верховного Суду у даних правовідносинах;

- підготовка правової позиції щодо представництва інтересів КП "Агрофірма "Проскурів" під час апеляційного розгляду справи №924/1351/20(924/926/23);

- представництво інтересів №924/1351/20(924/926/23) у судових засіданнях у Північно-західного апеляційного господарського суду під час розгляду справи №924/1351/20(924/926/23). Дати судових засідань: 25.06.2024.

Усього витрат часу 8 години.

Усього розрахункова вартість послуг 8 години * 5 000 грн. = 40 000 грн.

Як передбачено частиною четвертою статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Такий висновок викладений у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18 та у додатковій постанові від 20.08.2020 у справі №910/3437/19 і додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

За умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, не надання іншою стороною доказів невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності, у тому числі спростування правильності відповідних розрахунків, витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено (Постанова Об`єднаної палати КГС ВС від 22.01.2021 №925/1137/19).

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору визначеному нормами ст. 627 ЦК України, принципу "договори повинні виконуватися" та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (Постанова об`єднаної палати КГС ВС від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).

Згідно висновків, викладених Верховним Судом у п. 4.16. постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспівмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд не наділений повноваженням, а відповідно не вправі зменшити розмір витрат на правничу допомогу з власної ініціативи, а лише виключно за клопотанням іншої сторони (постанова Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 922/619/18).

Відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без вказаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу (постанови Верховного Суду від 29.03.2018 у справі №907/357/16, від 18.12.2018 у справі №910/4881/18).

10.07.2024 до Північно-західного апеляційного господарського суду від представника відповідача-1 надійшли заперечення з приводу поданої заяви про розподіл судових витрат.

Так, відповідно до пунктів 69-73 постанови КГС ВС від 18.05.2022 у справі №910/4268/21 суд, вирішуючи питання, чи є розмір витрат позивача на правничу допомогу співмірним, повинен враховувати, чи змінювалась позиція сторін під час розгляду справи, в тому числі у судах першої та апеляційної інстанції, чи є аргументи, наведені в різних процесуальних документах, що подавались сторонами під час розгляду справи судом апеляційної та касаційної інстанцій, аналогічними аргументам, викладеним в позовній заяві та інших процесуальних документах, що подавались під час розгляду справи в суді першої інстанції тощо.

Подібна позиція наведена в постанові Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №902/1051/19 та додатковій постанові Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №925/1546/20, де зазначено, що вирішуючи питання щодо розміру витрат на правничу допомогу за підготовку відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що правова позиція, викладена у відзиві на апеляційну скаргу не відрізняється від правової позиції, викладеної в зустрічній позовній заяві та у відзиві на первісний позов. Тобто фактично позиція та доводи сторін під час усього розгляду справи були незмінними, натомість коригувалась лише структура документа.

Так, колегією суддів при вирішенні заяви позивача враховується, що правова позиція позивача в першій та апеляційній інстанції під час вирішення спору не змінювалася, тому на думку суду підготовка до розгляду апеляційної скарги не потребувала аналізу великої кількості норм чинного законодавства, значних витрат часу та зусиль, і в тому числі аналізу судової практики.

Таким чином апеляційний господарський суд вважає, що адвокату для написання відзиву достатньо було 2 год часу, що становить 10 000, 00 грн (5 000, 00 грн * 2 год.).

Щодо участі в судовому засіданні 25.06.2024 у Північно-західного апеляційного господарського суду під час розгляду справи №924/1351/20 (924/926/23), то судом враховується що останнє тривало 41 хв в режимі відеоконференцзв`язку із представником позивача за допомогою власних технічних засобів cистеми "Easy Con", а тому відшкодуванню підлягають витрати адвоката за 1 год роботи в суді.

Окрім того, колегією суддів враховується, що Велика Палата Верховного Суду зауважила у справі № 922/1964/21, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18.

Таким чином, зважаючи на конкретні обставини справи, принцип змагальності сторін та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а саме їх дійсність, необхідність, обґрунтованість та розумність їх розміру; враховуючи рівень складності розглянутої справи, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду представником позивача документів; ураховуючи, що позиція представника позивача, викладена у відзиві на апеляційну скаргу не є значно відмінною, від позиції, викладеної у позовній заяві, не потребувала вивчення великого обсягу додаткових матеріалів, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що розмір - 40 000, 00 грн., визначених адвокатом, є завищеним, а тому підлягає зменшенню до суми 15 000, 00 грн. (5 000, 00 грн * 3 год.)

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву представника Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №924/1351/20 (924/926/23) - задоволити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" (29008, м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, 257, ЄДРПОУ 03788891) 15 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу. В решті вимог заяви - відмовити.

3. Господарському суду Хмельницької області видати наказ.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 287-291 ГПК України.

5. Справу №924/1351/20 (924/926/23) повернути до Господарського суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "12" липня 2024 р.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Грязнов В.В.