Рішення

від 10.07.2024 по справі 904/1486/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2024м. ДніпроСправа № 904/1486/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроком", м. Київ

до відповідача-1: Фермерського господарства "Закрома", село Червоне Широківського району Дніпропетровської області

до відповідача-2: ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 474 530,07 грн, -

Суддя Бажанова Ю.А.

Секретар судового засідання Григорчук М.І.

Представники:

від позивача: Кєєр О.С., ордер АН №1458090 від 10.07.2024, адвокат у режимі відеоконференції

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Украгроком" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути солідарно з Фермерського господарства "Закрома" та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроком" 474 530,07 гривень 07 коп., що складається з: 279 918,34 грн заборгованості з оплати товару (основний борг), 62 500,00 грн штраф, 65 332,37 грн, 30 % річних за період з 01.11.2023 по 02.04.2024 (включно), 66 779,36 грн пеня за період з 01.11.2023 по 02.04.2024 (включно).

Судові витрати просить покласти на відповідачів.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем-1 зобов`язань за договором поставки № ДН200323/01 від 20.03.2023 в частині своєчасної оплати за отриманий товар. Оскільки за договором поруки № ДН200323/01 від 03.04.2023 відповідач-2 поручився за виконання відповідачем-1 зобов`язань за договором поставки ДН200323/01 від 20.03.2023, позивач просить стягнути заборгованість солідарно з відповідачів-1,2.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 08.05.2024.

07.05.2024 через систему "Електронний суд" від Фермерського господарства "Закрома" надійшов відзив та клопотання щодо зменшення нарахованих до стягнення штрафу, пені та річних в якому просить суд розглянути клопотання щодо зменшення нарахованих до стягнення штрафу у розмірі 25% від суми несплаченого платежу, 30 % річних та пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на 90%.

В своєму відзиві Фермерське господарство "Закрома" визнає свою заборгованість за договором поставки № ДН200323/01 від 20.03.2023 в сумі 250 000,00 грн. по рахунку № ДН000004 від 22.03.2023р. та гарантує погасити її не пізніше 01.08.2024р., після збирання врожаю озимих зернових, а також сплатити 30% річних за весь час прострочення оплати та курсові різниці.

08.05.2024 через систему "Електронний суд" від представника Фермерського господарства "Закрома" надійшла заява в якій просить суд відкласти підготовче засідання у справі на іншу дату оскільки в цей самий час приймає участь як представник позивача в іншому судовому засіданні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.

У судовому засіданні, яке відбулося 08.05.2024, господарським судом оголошено перерву до 22.05.2024 о 16:20.

16.05.2024 через систему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроком" надійшла відповідь на відзив в якому просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування своєї відповіді на відзив посилається на те, що

- відповідач-1 не зазначає яким саме способом додатково захищено інтереси позивача шляхом пред`явлення вимог про стягнення суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок збільшення курсу долара США до гривні, з урахуванням того, що відповідач-1 не лише не оплатив у погоджені строки вартість отриманого та використаного останнім в своїй господарській діяльності товару, а ще й не визнає остаточну суму заборгованості за товар, які визначена позивачем на підставі положень укладеного сторонами Договору поставки.

- відповідач-1 не зазначає яким саме чином інтереси позивача додатково захищено порукою ОСОБА_1, з урахуванням того, що поручитель ОСОБА_1 з моменту отримання вимоги позивача щодо погашення заборгованості № 27 від 19.03.2024 (отримано 23.03.2024) не вчиняє жодних дій, спрямованих на виконанням прийнятих на себе за договором поруки зобов`язань;

- загальний розмір заборгованості відповідачів за отриманий відповідачем 1 товар становить 279 918,34 грн., нарахованих позивачем штрафних санкцій 129 279,36 грн., з урахуванням чого розмір штрафних санкцій становить лише 46% відносно суми вартості поставленого та неоплаченого товару, а не 77,84 %, як про це у клопотанні зазначає представник відповідача 1, та в будь-якому разі не перевищує суми заборгованості за отриманий та використаний відповідачем 1 товар.

У судовому засіданні, яке відбулося 22.05.2024, господарським судом оголошено перерву до 05.06.2024.

05.06.2024 через систему "Електронний суд" від представника Фермерського господарства "Закрома" надійшли заперечення в якому просить суд розглянути клопотання Фермерського господарства "Закрома" щодо зменшення нарахованих до стягнення штрафу у розмірі 25% від суми несплаченого платежу, 30 % річних та пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на 90%, з урахуванням аргументів цих заперечень.

05.06.2024 через систему "Електронний суд" від представника Фермерського господарства "Закрома" надійшло клопотання в якому просить суд відкласти підготовче засідання з метою надання сторонам додаткового часу для можливості узгодити умови Мирової угоди.

У судовому засіданні, яке відбулося 05.06.2024, господарським судом оголошено перерву до 18.06.2024.

У судовому засіданні, яке відбулося 18.06.2024 з`явився представник позивача та представник відповідача-1 , представник відповідача-2 в судове засідання не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2023 закрито підготовче провадження та призначити справу призначити до розгляду в засіданні на 10.07.2023.

10.07.2024 від представника відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване неможливістю забезпечити явку представника у зв`язку із перебуванням на лікуванні.

Представник позивача проти задоволення клопотання представника відповідача-1 заперечував, посилаючись на те, що відповідач був завчасно повідомлений про розгляду справи, до клопотання про перенесення розгляду не надав доказів на його підтвердження, мав можливість забезпечити явку іншого представника у судове засідання.

Враховуючи, що відповідач-1 був повідомлений про день, час та місце розгляду, заявляючи про перенесення розгляду справи у зв`язку із перебуванням на лікуванні, не надав доказів на їх підтвердження, господарським судом відхилено клопотання відповідача.

Під час розгляду справи по суті представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі, представники відповідаів-1,2 у судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

У судовому засіданні 10.07.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ВСТАНОВИВ:

20 березня 2023 року між Фермерським господарством "Закрома" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгроком" (продавець) було укладено договір поставки №Дн200323/01 на умовах товарного кредиту, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі передати у власність покупця (поставити) товар насіння, добрива з мікроелементами для позакореневого підживлення (мікродобрива), засоби захисту рослин, регулятори росту рослин, мінеральні добрива), а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти товар та оплатити його вартість.

Найменування товару, його кількість, терміни поставки та оплати, базис поставки (місце передачі покупцю) визначені у специфікаціях до цього договору, які є його невід`ємними частинами. Ціна за одиницю виміру товару та його загальна ціна, яку має сплатити покупець, визначається специфікаціями (додатками) до цього договору, з урахуванням вимог щодо цього, викладених в тексті самого договору (розділ 2), продавець має право достроково виконати свої зобов`язання щодо поставки товару (пункт 1.2 договору).

Ціна товару (в т.ч. ціна за одиницю товару), умови та витрати на доставку вказується сторонами в специфікаціях, що є невід`ємною частиною цього договору. Сплата ціни товару покупцем здійснюється у гривнях України. Сторони можуть визначити в специфікації грошовий еквівалент ціни товару в іноземній валюті - у доларах США (Євро), по курсу продажу (ASK) долару США (Євро) за гривню, що склався на міжбанківському валютному ринку України (за даними веб-сайту (зазначеного в договорі), а у разі її недоступності або відсутності відповідної інформації на ній за даними веб-сайту (зазначеного в договорі) на банківський день, що передує даті підписання специфікації, збільшеному на кількість процентів, що вказана у специфікації (якщо збільшення передбачено специфікацією) (пункт 2.1 договору).

Ціна товару на момент його поставки може змінюватися відносно вказаної в специфікації (додатку) ціни за ініціативою продавця в односторонньому порядку у разі зміни розміру ввізного/вивізного мита та інших обов`язкових платежів, що сплачується при імпорті товару в Україну (експорті з країни виробника), а також зміни/встановлення нових податків/зборів з реалізації такого товару, що матиме прямий вплив на ціну товару (податку на додану вартість тощо). коригування ціни здійснюється шляхом підписання сторонами додаткової угоди до договору про зміну ціни товару (пункт 2.1.1 договору).

Покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування грошових коштів в гривнях на банківський рахунок продавця, вказаний в рахунку-фактурі. Оплата згідно рахунку-фактури дійсна в межах терміну, визначеного в ньому (пункт 2.2 договору).

У випадку збільшення на міжбанківському валютному ринку України на дату, що передує даті розрахунку за товар (його частину), вартості долару США (Євро) в національній валюті в порівнянні з вартістю долару США (Євро) в національній валюті на банківський день, що передує даті укладання відповідної специфікації, то неоплачена ціна товару, яку має сплатити покупець, змінюється, та покупець зобов`язаний здійснити її перерахунок самостійно за формулою (зазначена в договорі) (пункт 2.3 договору).

Оплата товару проводиться в терміни, які вказані в специфікаціях до даного договору, з урахуванням п. 2.7. даного договору, у випадку, якщо сторони передбачають в специфікаціях поетапну оплату ціни товару, або поставка товару здійснюється у відповідності до кількох специфікацій і при цьому покупець порушує строк сплати передбаченого чергового платежу по специфікації або порушує строк сплати за одною із підписаних специфікацій, продавець надсилає покупцю вимогу про дострокову сплату всієї ціни поставленого товару не залежно від настання чергового етапу оплати, що передбачений специфікацією або настання строку оплатило іншим специфікаціям. В такому разі покупець зобов`язаний сплатити повну ціну поставленого товару впродовж десяти днів з моменту направлення йому продавцем повідомлення про дострокову сплату ціни поставленого товару (пункт 2.5 договору).

У випадку якщо поставка товару була здійснена без підписання специфікації або у випадку відсутності у специфікації строку оплати за товар, оплата товару повинна бути здійснена протягом 30 календарних днів з дати поставки товару (пункт 2.5.1 договору).

У випадку порушення покупцем протягом строку дії даного договору строку оплати за товар по будь-якому іншому договору, укладеному та діючому між сторонами, продавець має право вимагати дострокового виконання покупцем зобов`язань по даному договору. У такому випадку покупець зобов`язується здійснити повну оплату товару поставленого по даному договору, протягом 3 робочих днів з дати отримання вимоги продавця, або протягом 10 календарних днів з дати направлення продавцем вимоги, залежно від того, що настане раніше (пункт 2.7 договору).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 7.1 договору).

На виконання договору поставки Товариство з обмеженою відповідальністю "Украгроком" поставило Фермерському господарству "Закрома" товар, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними: №Дн000072 від 28.04.2023 на суму 2294,73 грн з ПДВ, №Дн000028 від 03.05.2023 на суму 197160,60 грн з ПДВ, №Дн000013 від 01.05.202 на суму 609259,35 грн з ПДВ.

Загальна вартість поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгроком" Фермерському господарству "Закрома"товару за специфікаціями №№ 1-2, до договору поставки склала 808 714,68 грн. з ПДВ.

Як зазначає позивач, відповідач-1 у встановлені строки не оплатив вартість поставленого товару, чим порушив права позивача, і прострочена заборгованість відповідача-1 перед позивачем по договору поставки станом на дату остаточного розрахунку, встановленого специфікаціями №№ 1-2 до договору - 31.10.2023 за всіма специфікаціями згідно видаткових накладних становила 646 714,68 грн.

Після неодноразових звернень позивача до відповідача-1 щодо погашення заборгованості, останнім протягом грудня 2023 - лютого 2024 було здійснено часткову оплату вартості отриманого товару в сумі 396 714,68 грн.

19.03.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Украгроком" звернулося до Фермерського господарства "Закрома" з вимогою №26 в я якій вимагало невідкладно оплатити існуючу заборгованість за отриманий товар у розмірі 250 000,00 гривень в т.ч. ПДВ, курсову різницю у розмірі 27 722,05 гривень в т.ч. ПДВ, штраф у сумі 161 678,67 гривень, пеню у сумі 63 799,91 гривень, 30 % річних у сумі 62 258,60 гривень, а разом 565 459,23 гривень.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Украгроком" посилається на неналежне виконання Фермерським господарством "Закрома" зобов`язань за договором поставки та зазначає, що станом на 03 квітня 2024 року сума простроченої заборгованості відповідача-1 перед позивачем за поставлений товар становить 279 918,34 грн.

03 квітня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгроком" (кредитор), ОСОБА_1 (поручитель) та Фермерським господарством "Закрома" був укладений договір поруки № Дн200323/01, відповідно до умов якого ОСОБА_1 виступив поручителем за повне та своєчасне виконання Фермерським господарством "Закрома" його грошових зобов`язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгроком" за договором поставки в повному обсязі таких зобов`язань.

Згідно пункту 2.2. договору поруки, порукою забезпечено виконання зобов`язань боржника за специфікацією № 1 від 22.03.2023 та специфікацією № 2 від 22.03.2023 до договору поставки.

Отже, оплата партій товару відповідачем-1 за специфікацією № 1 від 22.03.2023 та специфікацією № 2 від 22.03.2023, здійснених на підставі договору поставки, були забезпечені порукою, наданою ОСОБА_1 на суму 646 971,74 грн., що еквівалентно 17 516,83 доларів США, в т.ч. по специфікації № 1 від 22.03.2023 в сумі 159 564,26 грн. (що еквівалентно 4 320,22 доларів США) та по специфікації № 2 від 22.03.2023 в сумі 487 407,48 грн. (що еквівалентно 13 196,61 доларів США).

Згідно пункту 2.1. договору поруки, порукою забезпечуються вимоги кредитора щодо сплати сум вартості товару, який поставляється/був поставлений (з урахуванням можливих випадків їх збільшення в порядку, визначеному договором), сум нарахованих процентів, неустойки та можливих збитків за договором поставки.

За умовами пункту 1.1. вказаного договору поруки ОСОБА_1 , як поручитель, взяв на себе зобов`язання відповідати за повне та своєчасне виконання Фермерським господарством "Закрома" його грошових зобов`язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгроком" за договором поставки № Дн200323/01 на умовах товарного кредиту від 20.03.2023 в повному обсязі таких зобов`язань, розмір яких визначено пунктом 2.2. договору поруки.

Відповідно п. 2.1. договору поруки - порукою за цим договором забезпечуються вимоги кредитора щодо сплати боржником кожного і всіх його грошових зобов`язань у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено у договорі поставки. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу.

Поручитель також несе відповідальність перед кредитором за сплату процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання, неустойки, відшкодування збитків (п.2.3. договору поруки).

Відповідно до пункту 3.1. договору поруки - у випадку невиконання боржником грошових зобов`язань перед кредитором за договором поставки, кредитор має право протягом строку дії договору поруки звернутись до поручителя з вимогою про виконання грошових зобов`язань в повному обсязі чи в частині незалежно від наявності судового позову до боржника або виконавчого провадження щодо стягнення з боржника грошових зобов`язань за рішенням суду.

Відповідно до пункту 3.2. договору поруки - поручитель приймає на себе зобов`язання, у випадку невиконання боржником грошових зобов`язань перед кредитором за договором поставки, здійснити виконання всіх грошових зобов`язань боржника протягом 3-х (трьох) робочих днів з дати отримання відповідної письмової вимоги кредитора.

19.03.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгроком" було направлено на адресу поручителя ( ОСОБА_1 ) письмову вимогу № 27 від 19.03.2023 року про сплату існуючої заборгованості Фермерського господарства "Закрома" за отриманий товар у розмірі 277 722,05 гривень, штрафу у сумі 161 678,67 гривень, пеню у сумі 63 799,91 гривень, 30 % річних у сумі 62 258,60 гривень, а разом 565 459,23гривень, у визначений п.п. 3.2., 3.4. договору поруки строк.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Украгроком" зазначає, що станом на 03 квітня 2024 року загальний розмір заборгованості відповідачів за договором поставки та договором поруки з урахуванням штрафу, 30% річних з простроченої суми та пені складає суму у розмірі 474 530,07грн., що і є причиною виникнення спору.

Предметом спору є стягнення солідарно з Фермерського господарства "Закрома" та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроком" 474 530,07 гривень 07 коп., що складається з: 279 918,34 грн заборгованості з оплати товару (основний борг), 62 500,00 грн штраф, 65 332,37 грн, 30 % річних за період з 01.11.2023 по 02.04.2024, 66 779,36 грн пеня за період з 01.11.2023 по 02.04.2024.

Предметом доказування у справі є обставини укладання договору поставки №Дн200323/01 від 20.03.2023 договору поруки № Дн200323/01 від 03.04.2023, факт поставки товару, строк оплати, строк дії договору поставки та договору поруки, наявність /відсутність прострочення оплати товару, наявність / відсутність підстав для зменшення штрафних санкцій.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частини 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Статтею 655 Цивільного кодексу України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно зі статтею 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (стаття 663 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, у тому числі порукою.

Статтею 553 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 Цивільного кодексу України).

Обсяг зобов`язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша, друга статті 553 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Позивач просить стягнути з відповідача 621 647,71 грн за договором №15/06-21 від 15.06.2021 за поставлений товар на підставі видаткових накладних: № РН-0000023 від 15.06.2021 та № РН-0000024 від 16.06.2021 (411 099,13 грн. + 620 548,58 грн. - 200 000 грн. - 80 000 грн. - 30 000 грн. - 100 000 грн.).

Позивачем заявлена до стягнення заборгованість відповідачів-1,2 за договором поставки та договором поруки у розмірі 279 918,34 грн.

З урахуванням приписів пункту 2.5 договору строк оплати за поставлений товар є таким що настав.

Фермерське господарство "Закрома" визнало заборгованість за договором поставки № ДН200323/01 від 20.03.2023р. в сумі 250 000,00 грн по рахунку № ДН000004 від 22.03.2023.

Відповідачі-1,2 доказів оплати вартості поставленого товару у розмірі 279 918,34 грн (250 000,00 грн. заборгованість за поставлений товар + 29 918,34 грн. курсова різниця відповідно до пункту 5.4 договору) до суду не надали, доводи наведені позивачем в обґрунтування позову у цій частині не спростували.

За викладеного позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів на користь позивача 279 918,34 грн заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 5.2. договору, сторони досягли згоди, що за порушення строків (термінів) платежів покупець сплачує на користь продавця штраф у розмірі 25% від суми несплаченого платежу та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення.

Пунктом 5.3. договору, у випадку прострочення покупцем платежу, покупець на вимогу продавця сплачує останньому 30 (тридцять) відсотків річних від простроченої суми.

Позивач просить стягнути з відповідачів 62 500,00 грн штрафу, 65 332,37 грн 30% річних за період з 01.11.2023 по 02.04.2024, 66 779,36 грн пені за період з 01.11.2023 по 02.04.2024.

Відповідачі контррозрахунку не надали, відповідач-1 просить зменшити нараховані до стягнення штрафу у розмірі 25% від суми несплаченого платежу, 30 % річних та пені у розмірі в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на 90%.

Заявляючи про зменшення штрафних санкцій відповідач-1 посилається на те, що є аграрним виробником, який, серед інших, покликаний забезпечити продовольчу безпеку в країні, яка перебуває у стані збройного конфлікту з російською федерацією, і покладення надмірного фінансового тягаря на останнього може призвести до погіршення його матеріального становища та неможливості виконання ним своїх основних завдань, а також може стати причиною заборгованості з виплати заробітної плати працюючим, яких в Фермерському господарстві "Закрома" - 3 працівники; інтереси Позивача додатково захищено (компенсовано негативні наслідки прострочення боржника) шляхом пред`явлення вимог про стягнення суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок збільшення курсу долара США до гривні; інтереси позивача додатково захищено порукою ОСОБА_1 ; позивачем не доведено розмір збитків, завданих невиконанням зобов`язань відповідачем-1; загальний розмір штрафних та компенсаційних нарахувань складає 77,84 % від розміру основного боргу, що створює несправедливо надмірний тягар для відповідача-1; правовий зміст інституту неустойки, основною метою якого є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов`язання не повинен перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Позивач проти зменшення розміру штрафних санкцій заперечує, посилаючись на те, що посилаючись на збитковість власної господарської діяльності, відповідачем-1 надані докази, відповідно до яких станом на 31.12.2023 у відповідача-1 обліковуються запаси та нереалізовані товари (вироблену продукцію) на суму 1 839 500 грн., частину яких (безпосередньо вироблену продукцію) відповідач 1 міг би реалізувати третім особам з метою отримання обігових коштів для здійснення розрахунків з позивачем; станом на 31.12.2023 обліковується дебіторська заборгованість контрагентів перед відповідачем-1 на суму 283 900 грн., яку він міг би стягнути з власних боржників з метою витребування від неналежних зберігачів коштів відповідача-1 для здійснення розрахунків з позивачем; станом на 31.12.2023 року на рахунках перебували грошові кошти у розмірі 171 300 грн., якими відповідач-1 міг би розрахуватися з позивачем за отриманий товар.

При цьому позивач звертає увагу, що також здійснює господарську діяльність, для забезпечення якої оформлені кредити, за якими позивач не має змоги вчасно розраховуватись у зв`язку із несвоєчасними розрахунками, в тому числі й відповідачів.

Звертає увагу суду, що одним із завдань застосування штрафних санкцій є саме стимулювання належного виконання ним договірних відносин.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Згідно статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 зробила наступні висновки.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Суд звертає увагу, що розмір заявленої пені та штрафу, яка підлягає стягненню з відповідача (129 279,36 грн. грн.) складає 46,18 % суми основного боргу (279 918,34 грн.). Також позивачем 30% річних у сумі 65 332,37 грн., тобто всього на суму боргу 279 918,34 грн. нараховані 30% річних, штраф та пеня у загальному розмірі 196 611,73 грн., що складає 69,52% від суми заборгованості.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання; незначності прострочення виконання; наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної особи тощо.

Разом з тим, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши подані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) та засадах господарського судочинства, визначених статтею 2 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Згідно із частиною 3 статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України одними із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Крім того, господарський суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

При цьому, у рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зокрема, з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Суд виходить із того, що у принципі добросовісності, а саме: при реалізації прав і повноважень, закладений принцип неприпустимості зловживання правом, згідно з якими здійснення прав та свобод однієї особи не повинне порушувати права та свободи інших осіб. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Сторони є вільними у виборі контрагента, у визначенні умов договору, тощо, що відповідає нормам закону. Добросовісність, розумність та справедливість є засадами зобов`язальних правовідносин і зміст даних принципів полягає у тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права з дотриманням прав і інтересів інших осіб. В свою чергу, добросовісність є внутрішнім критерієм, в той час як справедливість і розумність - зовнішнім або об`єктивним, і зазначені принципи у сукупності є оціночними категоріями цивільного права.

Суд враховує і те, що цивільне законодавство не дає визначення даних принципів, віддаючи це на розсуд сторін зобов`язання, тобто укладаючи угоду сторони повинні керуватись внутрішнім критерієм - добросовісністю по відношенню до контрагента (вчиняти дії таким чином, щоб при цьому не завдавалася шкода, неможливість укладення зобов`язання на засадах обману, насильства, зловживання довірою, дотримуватись правової поведінки суб`єктів зобов`язання, вчиняти всі залежні від сторони зобов`язання дії щодо належного виконання зобов`язання та непорушення прав інших осіб), і виходити з зовнішнього критерію - справедливості та розумності, що виражається в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню, тобто кожна сторона у виконанні цивільно-правових зобов`язань повинна дотримуватись такої поведінки по відношенню до своїх прав і обов`язків, яка б виключала необ`єктивні (неупереджені, несправедливі) дії сторін зобов`язання стосовно одна одної.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Отже, цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності. Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18.

Згідно з частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Суд відзначає, що вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.04.2019 у справі № 925/1549/17, від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18, від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18.

В аспекті права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд звертає увагу на наступні обставини та вважає за необхідне використати надане національним законодавством України право суду на зменшення розміру штрафних санкцій.

Суд об`єктивно оцінивши даний випадок, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, дійшов до висновку про наявність підстав для зменшення розміру штрафу та пені, яка підлягає стягненню з відповідача на 30 % та стягнення штрафу у розмірі 43 750,00 грн., пені у розмірі 46 745,55 грн.

Суд об`єктивно оцінивши даний випадок, приймає до уваги причини неналежного виконання зобов`язання відповідачем, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи дотримання балансу інтересів сторін, суд зазначає про неможливість зменшення розміру штрафних санкцій більше, ніж на 30%. Порушення строків оплати мало місце і відповідач не навів обґрунтування наявності обставин, які б суттєво перешкоджали здійснити своєчасну оплату (хоча б частково) у визначений договором строк.

Умови договору, в тому числі порядок та строк оплати, були відповідачу відомі, і відповідач міг, здійснивши своєчасну оплату, уникнути цих нарахувань, або суттєво зменшити їх. За таких обставин подальше зменшення штрафних санкцій зможе привести до втрати неустойкою засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене господарський суд дійшов до висновку про стягнення з відповідачів-1,2 на користь позивача 279 918,34 грн заборгованості + 43 750,00 грн штрафу + 65 332,37 грн 30 % річних + 46 745,55 грн пені.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на відповідачів-1,2 у сумі 5 694,36 грн.: по 2 847,18 грн. з кожного. При розподілі сум судового збору суд враховує, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача без урахування зменшення цих сум.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроком" до відповідача-1: Фермерського господарства "Закрома", до відповідача-2: ОСОБА_1 про стягнення 474 530,07 грн задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Фермерського господарства "Закрома" (53720, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Червоне, вул. Садова, 93, код ЄДРПОУ 42238391) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроком" (02660, м. Київ, вул. Бориспільська, буд 7; код ЄДРПОУ 30530159) 279 918,34 грн заборгованості, 43 750,00 грн штрафу, 65 332,37 грн 30 % річних, 46 745,55 грн пені.

Стягнути з Фермерського господарства "Закрома" (53720, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Червоне, вул. Садова, 93, код ЄДРПОУ 42238391) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроком" (02660, м. Київ, вул. Бориспільська, буд 7; код ЄДРПОУ 30530159) 2 847,18грн судового збору.

Стягнути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроком" (02660, м. Київ, вул. Бориспільська, буд 7; код ЄДРПОУ 30530159) 2 847,18грн судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 15.07.2024

Суддя Ю.А. Бажанова