Рішення

від 24.05.2024 по справі 910/16399/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.05.2024Справа № 910/16399/23

За позовом Автогаражного кооперативу по будівництву та експлуатації гаражів (автостоянок) для зберігання транспортних засобів, що знаходяться в особистій власності громадян Ватутінського району міста Києва "Вигурівщина-2"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технолоджи організейшн логістик консалт"

про визнання договору недійсним та стягнення 209 000,00 грн.

суддя Мельник В.І.

за участю секретаря судового засідання Федорової О.В.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання

Суть спору:

Автогаражний кооператив по будівництву та експлуатації гаражів (автостоянок) для зберігання транспортних засобів, що знаходяться в особистій власності громадян Ватутінського району міста Києва "Вигурівщина-2" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технолоджи організейшн логістик консалт", у якому просить:

- визнати недійсним договір № 26/12-2022 від 26.12.2022, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Технолоджи організейшн логістик консалт" та Автогаражним кооперативом по будівництву та експлуатації гаражів (автостоянок) для зберігання транспортних засобів, що знаходяться в особистій власності громадян Ватутінського району міста Києва "Вигурівщина-2" в особі ОСОБА_1 ;

- стягнути з відповідача на користь позивача 209 000,00 грн безпідставно набутих коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний договір від імені позивача було укладено фіктивним головою правління - ОСОБА_1, який підозрюється у вчиненні низки кримінальних правопорушень та досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12021000000001357 від 02.11.2021, де потерпілим є в тому числі позивач, встановлено, що ОСОБА_1 входив до злочинної групи осіб, метою якої було привласнення грошових коштів та майна позивача. Відтак, за доводами позивача, оспорюваний договір усупереч положенням статті 203 Цивільного кодексу України не був спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, що відповідно до статей 215, 234 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним, а перераховані на його виконання грошові кошти в розмірі 209 000,00 грн підлягають поверненню позивачу на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 16.11.2023 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 18.12.2023.

Ухвалою суду від 18.12.2023 відкладено підготовче засідання на 23.01.2024.

Відповідно до розпорядження керівник апарату Господарського суду міста Києва № 01.3-16/287/24 від 12.01.2024 призначено повторний автоматизований розподіл судових справ, у зв`язку з відпусткою судді Комарової О.С.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Мельнику В.І.

Ухвалою суду від 15.01.2024 суддя Мельник В.І. прийняв справу № 910/16399/23 до свого провадження та призначено підготовче засідання на 01.03.2024.

Ухвалою суду від 01.03.2024 відкладено підготовче засідання на 05.04.2024.

18.03.2024 відділом діловодства суду від позивача отримано заяву про відмову від частини позовних вимог.

03.04.2024 відділом діловодства суду від позивача отримано клопотання про долучення доказів.

В підготовче засіданні 05.04.2024 представник позивача з?явися, надав усні пояснення.

В підготовче засіданні 05.04.2024 представник відповідача не з?явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2024 закінчено підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 24.05.2024.

В судове засідання 24.05.2024 представник позивача з`явився, з`явився, просив суд задовольнити позовні вимоги із врахуванням заяви про часткову відмову від позову.

В судове засідання 24.05.2024 представник відповідача не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

В судовому засіданні 24.05.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом з`ясовано наступне.

При зверненні із позовом до суду Позивач просив визнати недійсним договір № 26/12-2022 від 26.12.2022, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Технолоджи організейшн логістик консалт" та Автогаражним кооперативом по будівництву та експлуатації гаражів (автостоянок) для зберігання транспортних засобів, що знаходяться в особистій власності громадян Ватутінського району міста Києва "Вигурівщина-2" в особі ОСОБА_1 .

18.03.2024 Позивачем було подано до канцелярії суду відмову від позову в частині визнання недійсним Догоовру № 26/12-2022 від 26.12.2022, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Технолоджи організейшн логістик консалт" та Автогаражним кооперативом по будівництву та експлуатації гаражів (автостоянок) для зберігання транспортних засобів, що знаходяться в особистій власності громадян Ватутінського району міста Києва "Вигурівщина-2" в особі ОСОБА_1 .

У відповідності до п. 1 ч.2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Положеннями статті 191 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Таким чином, оскільки відмова позивача від позову не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, відмова від позову є формою реалізації прав позивача, заява про відмову від позову підписана директором підприємства, за таких підстав відмова позивача від позовних вимог підлягає прийняттю судом.

У зв`язку з тим, що позивач з власної ініціативи письмовою заявою відмовився від частин позовних вимог і відмова прийнята господарським судом, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 4 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України в частині визнання недійсним договір № 26/12-2022 від 26.12.2022, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Технолоджи організейшн логістик консалт" та Автогаражним кооперативом по будівництву та експлуатації гаражів (автостоянок) для зберігання транспортних засобів, що знаходяться в особистій власності громадян Ватутінського району міста Києва "Вигурівщина-2" в особі ОСОБА_1 .

16.10.2023 Позивачем було перераховано Відповідачеві грошові кошти в розмірі 209 000 грн.

Позивач зазначив, що на електронну адресу Відповідача направив претензію №06-1/09/2023 від 06.09.2023 з вимогою про повернення коштів безпідставно отриманих коштів у розмірі 209 000 грн.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави регулюється Главою 83 ЦК України.

Згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України особа , яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Зобов`язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.

По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

По-третє, обов`язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Враховуючи вище зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 191, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позовні вимоги частково.

2. Закрити провадження у справі №910/16399/23 в частині визнання недійсним договору № 26/12-2022 від 26.12.2022, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Технолоджи організейшн логістик консалт" та Автогаражним кооперативом по будівництву та експлуатації гаражів (автостоянок) для зберігання транспортних засобів, що знаходяться в особистій власності громадян Ватутінського району міста Києва "Вигурівщина-2" в особі ОСОБА_1 .

3. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЛОДЖИ ОРГАНІЗЕЙШН ЛОГІСТИК КОНСАТ» (02125, м. Київ, вул. Воскресенська, буд. 3, кВ. 63, ідентифікаційний код 42341427) на користь Автогаражного кооперативу по будівництву експлуатації гаражів (автостоянок) для зберігання транспортних засобів, що знаходяться в особистій власності громадян Ватутінського району міста Києва «ВИГУРІВЩИНА-2» грошові кошти в розмірі 209 000 (двісті дев`ять тисяч)) грн., судовий збір в розмірі 5819 (п`ять тисяч вісімсот дев`ятнадцять) грн.

4. Видати наказ.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 28.06.2024.

Суддя В.І. Мельник