Рішення

від 03.07.2024 по справі 910/1684/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.07.2024Справа № 910/1684/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С.,

за участю секретаря судового засідання: Видиш А.В.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський БКК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шеф-Монтаж"

про стягнення 4 550 111,72 грн.,

За участю представників сторін:

від позивача: Остринська А.К. за довіреністю від 08.12.2023 року № 01-ю-12/23;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський БКК" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шеф-Монтаж" (далі - відповідач) про стягнення 4 550 111,72 грн. збитків.

В обґрунтування пред`явлених вимог позивач посилався на те, що під час виконання відповідачем робіт за укладеним між сторонами договором підряду від 11.05.2023 року № 11/05-23 Товариство з обмеженою відповідальністю "Шеф-Монтаж" пошкодило належне позивачу майно, а саме: автоматичний запаювач лотків WEBOMATIC TL-550, чим завдав позивачу збитків у вищевказаній сумі.

Ухвалою від 15.02.2024 року господарський суд міста Києва залишив вказану позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський БКК" без руху та встановив останньому спосіб і строк для усунення її недоліків.

20.02.2024 року через систему "Електронний суд" надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський БКК" від 20.02.2024 року про усунення недоліків позовної заяви.

Враховуючи наведені обставини, ухвалою від 18.03.2024 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/1684/24, вирішив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 17.04.2024 року.

16.04.2024 року через систему "Електронний суд" надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Шеф-Монтаж" (сформований в системі 15.04.2024 року) на позовну заяву, в якому останнє заперечило проти задоволення вимог позивача з огляду на те, що наданий Товариством з обмеженою відповідальністю "Київський БКК" Звіт про оцінку розміру збитку, завданого майну, а саме машині WEBOMATIC TL-550 МК2, J9015-Z6E-732, P22-0623, спричиненого внаслідок Аварійної події, розташованій за адресою: м. Київ, вул. Петра Чаадаєва, 7, ТОВ "Київський БКК", не відповідає приписам процесуального та іншого чинного законодавства.

Крім того, 16.04.2024 року відповідач подав клопотання від 15.04.2024 року про призначення у даній справі судової товарознавчої експертизи, проведення якої останній просив доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса") або іншій експертній установі за вибором сторін. На вирішення експертизи відповідач просив суд поставити такі питання:

- Чи відповідає упаковка обладнання (автоматичного запаювача лотків WEBOMATIC) вимогам існуючих стандартів якості?

- Які правила загрузки/спуску обладнання (автоматичного запаювача лотків WEBOMATIC) могли бути порушені?

- Чи має об`єкт дослідження (автоматичний запаювач лотків WEBOMATIC) дефекти?

- Які причини виникнення дефектів у об`єкта дослідження (автоматичного запаювача лотків WEBOMATIC)?

- Чи мають дефекти виробниче походження?

- Яка вартість заподіяної шкоди?

- Яка залишкова вартість пошкодженого виробу (автоматичного запаювача лотків WEBOMATIC)?

- Як знизилась якість та вартість обладнання (автоматичного запаювача лотків WEBOMATIC), що пошкоджений в результаті падіння з висоти?

Також у відзиві на позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Шеф-Монтаж" просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський БКК" понесені відповідачем витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 30 000,00 грн.

У підготовчому засіданні 17.04.2024 року суд встановив позивачу строк на подання відповіді на відзив на позовну заяву до 26.04.2024 року, встановив відповідачу строк на подання заперечень до 10.05.2024 року, а також без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 15.05.2024 року.

26.04.2024 року через систему "Електронний суд" надійшла відповідь позивача від 26.04.2024 року на відзив на позовну заяву, в якій останній навів аргументи на спростування висловлених відповідачем заперечень проти позову, а також вказав про необґрунтованість клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Шеф-Монтаж" від 15.04.2024 року про призначення у даній справі судової товарознавчої експертизи.

30.04.2024 року через систему "Електронний суд" надійшли заперечення відповідача від 30.04.2024 року.

06.05.2024 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання позивача від 03.05.2024 року про долучення до матеріалів справи доказів, у тому числі копії виконаного 15.04.2024 року ТОВ "Експертна оцінка майнових прав" Звіту про оцінку розміру збитку, завданого майну, а саме машині WEBOMATIC TL-550 МК2, J9015-Z6E-732, P22-0623, спричиненого внаслідок Аварійної події, розташованій за адресою: м. Київ, вул. Петра Чаадаєва, 7, ТОВ "Київський БКК". Вказані документи долучені судом до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 15.05.2024 року господарський суд міста Києва постановив протокольну ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження у справі № 910/1684/24 на 30 днів, а також відмовив у задоволенні клопотання відповідача від 15.04.2024 року про призначення у даній справі судової товарознавчої експертизи з огляду на недоведеність Товариством з обмеженою відповідальністю "Шеф-Монтаж" належними і допустимими доказами одночасної наявності передбачених статтею 99 Господарського процесуального кодексу України умов, необхідних для призначення означеної судової експертизи в даній справі, у той час як наявні у справі докази не є взаємно суперечливими.

Ухвалою від 15.05.2024 року господарський суд міста Києва закрив підготовче провадження у справі № 910/1684/24 та призначив її до судового розгляду по суті на 05.06.2024 року.

04.06.2024 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання відповідача від 03.06.2024 року про відкладення розгляду справи на іншу дату, обґрунтоване перебуванням представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Шеф-Монтаж" поза межами України та відсутністю в нього повноцінного доступу до системи відеоконференцзв`язку.

Зважаючи на вказане клопотання, у судовому засіданні 05.06.2024 року оголошувалася перерва до 03.07.2024 року.

02.07.2024 року через систему "Електронний суд" надійшли заперечення позивача проти клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Шеф-Монтаж" щодо стягнення витрат на оплату послуг адвоката в даній справі.

Представник позивача у судовому засіданні 03.07.2024 року підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач явку свого уповноваженого представника у призначене судове засідання 03.07.2024 року не забезпечив, проте 01.07.2024 року надіслав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, обґрунтоване перебуванням представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Шеф-Монтаж" адвоката Федоркіна В.М. поза межами України та відсутністю в нього повноцінного доступу до системи відеоконференцзв`язку.

Проте, при дослідженні матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для повторного відкладення судового засідання з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, а неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

Разом із тим, адвокатом Федоркіним В.М. у клопотанні про відкладення розгляду справи не було зазначено про наявність додаткових доводів, без дослідження яких неможливо розглянути справу № 910/1684/24 по суті, тоді як у матеріалах цієї справи наявні заяви сторін по суті справи. Також заявником не було доведено і того, що спір у даній справі не може бути вирішено у судовому засіданні 03.07.2024 року.

Слід також зазначити, що участь представника відповідача у судовому засіданні 03.07.2024 року не є обов`язковою згідно із законом, не визнавалася вона такою й судом.

Суд звертає увагу на те, що у відповідача було достатньо часу та можливості для того, щоб у повному обсязі реалізувати свої процесуальні права, встановлені положеннями Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи вищенаведені обставини, а також зважаючи на повторну неявку представника відповідача у призначене судове засідання, у суду відсутні підстави визнавати поважними причини неявки відповідача та повторно відкладати розгляд справи на іншу дату.

При цьому, судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України від 25.01.2006 року № 1-5/45 у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 03.07.2024 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.02.2023 року між Компанією "WEBOMATIC Maschinenfabrik GmbH" (Німеччина) (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київський БКК" (Україна) (покупець) був укладений Контракт № WEBOMATIC 01/02/23 (далі - Контракт), за умовами якого продавець зобов`язався виготовити та поставити покупцю Обладнання, вказане у Специфікації (Додаток 1) та Технічній специфікації (Додаток 2) до цього Контракту, на умовах FCA м. Бохум (INCOTERMS-2020), а покупець зобов`язався сплатити та прийняти це обладнання.

Мета придбання Обладнання покупцем - для власного виробництва (пункт 1.2 Контракту).

Відповідно до пункту 1.3 Контракту шеф-монтаж, пуско-налагоджувальні роботи, введення обладнання в експлуатацію, а також проведення технічного навчання персоналу покупця здійснюється уповноваженою продавцем організацією (Сервісним партнером ТОВ "Фірма АРТ ПАК ЛТД"), за умовами відповідно до додаткового сервісного договору між покупцем та Сервісним партнером.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Контракту (з урахуванням додаткової угоди від 01.02.2023 року № 4 до нього) його загальна сума включає вартість упаковки та маркування, на умовах FCA м. Бохум, відповідно до INCOTERMS-2020, і включає в себе вартість товару з урахуванням вартості маркування, упаковки, навантаження та експортного митного оформлення товару. Доставка Обладнання та частин, а також установка на кінцеве місце використання шляхом надання персоналу відповідного навантажувача, а також усіх необхідних енергетичних з`єднань, здійснюється покупцем.

Вартість Обладнання розраховується в ЄВРО і складає на умовах FCA м. Бохум (INCOTERMS-2020) з упаковкою та маркуванням, завантаженням в автомобіль, митним оформленням на експорт, 147 774 (сто тридцять дві тисячі вісімдесят шість) Євро.

За умовами пунктів 6.1, 6.3 Контракту продавець постачає товар в експортній упаковці. Упаковка повинна захищати Обладнання від пошкоджень та корозії під час транспортування та зберігання. Упаковка та маркування товару має відповідати вимогам, зазначеним у Специфікації, та в будь-якому випадку забезпечувати збереження та можливість ідентифікації товару під час транспортування та зберігання. Вартість упаковки, робіт із упаковки та маркування включена у вартість товару. Упаковка не є такою, що повертається.

У Додатку № 1 до Контракту його сторони погодили найменування, кількість, ціну та загальну вартість товару: автоматичний запаювач лотків WEBOMATIC TL-550 з подачею газу без вакууму в комплекті з 2 наборами форматів типу 2:1 (два лотки в одному циклі) та фотоміткою за ціною 132 086 Євро та загальною вартістю на умовах FCA Bochum - 132 086 Євро. Крім того, у Додатку № 5 до наведеного правочину його сторони погодили вартість додаткового оснащення автоматичного трейсилера WEBOMATIC TL-550 загальною вартістю 15 688 Євро.

Згідно з пунктами 8.1, 8.2 Контракту продавець гарантує, що Обладнання, що поставляється, відповідає стандартам України, не має дефектів фабричного браку, на Обладнання здійснені всі необхідні регулювання, налаштування і воно готове до експлуатації відразу після його встановлення. Гарантія діє протягом 12 місяців, при роботі в 2 зміни, рахуючи з дати пуску Обладнання в експлуатацію, або протягом максимум 2000 операційних годин за винятком стандартних частин, що швидко зношуються, але не більше 18 місяців після поставки. Дозволяється використовувати тільки оригінальні запчастини WEBOMATIC, в іншому випадку продавець не несе гарантійних зобов`язань. Продавець не несе відповідальності за дефекти та несправності в Обладнанні, що з`явилися внаслідок недотримання правил експлуатації, викладених у технічній документації на Обладнання.

Відповідно до пункту 8.5 Контракту шефмонтаж, підключення Обладнання, налагодження, навчання операторів та технічного персоналу з підписанням сторонами протоколу проведеного навчання здійснює Сервісний партнер на території України, який є офіційним представником WEBOMATIC Maschinenfabrik GmbH в Україні. У комплекс пусконалагоджувальних робіт не входить вантажно-розвантажувальні роботи, підведення до Обладнання енергоносіїв, проведення будівельно-монтажних робіт тощо, що виконуються покупцем завчасно.

Після отримання покупцем у власність вищенаведеного Обладнання з додатковим оснащенням загальною вартістю 147 774 Євро, 11.05.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київський БКК" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шеф-Монтаж" (підрядник) був укладений договір підряду № 11/05-23 (далі - Договір), за умовами якого підрядник зобов`язався виконати роботи по підйому/спуску обладнання на Об`єкті замовника по вулиці Дмитра Чижевського, 7А (колишня вул. Петра Чаадаєва) у м. Києві (далі - роботи) відповідно до затвердженої сторонами договірної ціни та в обумовлений цим Договором строк здати роботи замовнику.

Означений правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відбитками печаток цих суб`єктів господарювання.

За умовами пункту 1.2 Договору замовник зобов`язується прийняти закінчені роботи та сплатити підряднику їх вартість.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Договору загальна вартість робіт по цьому Договору становить 500 000,00 грн. і визначається на підставі Додатку № 1 (Протоколу погодження Договірної ціни), підписаного сторонами, який є невід`ємною частиною цього Договору. Вартість робіт є твердою на весь період виконання робіт.

Згідно з пунктом 2.3 цієї угоди оплата робіт здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку замовника на розрахунковий рахунок підрядника у наступному порядку: попередня оплата у розмірі передплати 50 % від загальної вартості робіт після надсилання рахунку-фактури; остаточний розрахунок у розмірі 50 % після виконання усіх робіт на підставі підписаного акту здачі-приймання робіт протягом 3 (трьох) банківських днів.

Оплата страхового платежу за обладнання, наданого на підйом/спуск, здійснюється по 100 % передплаті після надання рахунку-фактури. Процент страхової суми обладнання становить 0,2 % від вартості обладнання (пункт 2.4 Договору).

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що підрядник зобов`язується виконати обумовлені Договором роботи протягом 1 календарного дня після отримання передоплати.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі виставленого відповідачем рахунку на оплату від 05.06.2023 року № 34 Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський БКК" згідно з платіжною інструкцією від 06.06.2023 року № 4455 перерахувало на рахунок підрядника грошові кошти в сумі 29 399,26 грн. з призначенням платежу: "Передоплата 50 % за Роботи по підйому обладнання автоматичний запайщик лотків WEBOMATIC TL-550 Згідно договору № 11/05-23 от 11.05.2023 ПДВ (20 %) 4 899,88".

Пунктами 4.3.1, 4.3.3, 4.3.4 Договору на підрядника покладені обов`язки виконувати роботи у відповідності з цим Договором, вимогами замовника, а також забезпечувати виконання робіт по Договору власними силами, інструментом та технологічним обладнанням; усунути всі недоліки, вказані замовником в Акті, зазначеному в пункті 4.2.4 цього Договору, які допущені з вини підрядника, за власний рахунок. Крім того, підрядник несе повну юридичну відповідальність за виконання своїми працівниками вимог техніки безпеки та забезпечує їх засобами індивідуального захисту.

Відповідно до пункту 5.2 Договору підрядник зобов`язується за свій рахунок усунути недоліки (дефекти), допущені з його вини у встановлені замовником строки. У випадку, якщо в ході виконання робіт підрядником буде спричинена шкода обладнанню та/чи його втрата (знищення), підрядник зобов`язаний протягом 5 банківських днів з дня відповідної вимоги замовника відшкодувати останньому вартість відновлювальних (ремонтних) робіт чи компенсувати вартість втраченого (знищеного) обладнання за його балансовою вартістю згідно даних бухгалтерського обліку замовника на дату втрати (знищення) обладнання

Згідно з пункт 5.3. Договору за порушення умов договору винна сторона відшкодовує іншій стороні спричинені цим збитки, у тому числі втрачену вигоду, у порядку передбаченому чинним законодавством.

За умовами пункту 7.7 Договору останній вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2024 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих зобов`язань.

З матеріалів справи вбачається та сторонами не оспорюється, що 06.06.2023 року на виконання умов пункту 3.1 Договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Шеф-Монтаж" приступило до виконання робіт за цим правочином. Разом із тим, при виконанні означених такелажних робіт відповідач допустив неконтрольоване падіння з висоти Обладнання, в результаті чого сталося його пошкодження. Наведені обставини були зафіксовані у відповідному акті про пошкодження від 06.06.2023 року, складеному та підписаному без жодних заперечень та зауважень представниками обох сторін.

06.06.2023 року уповноваженими особами Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський БКК" був складений дефектний акт на автоматичний запаювач лотків WEBOMATIC TL-550 із зазначенням переліку пошкоджень, яких зазнало належне позивачу обладнання в результаті падіння з висоти.

Листами від 07.06.2023 року № 200 та від 08.06.2023 року № 201 Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський БКК" звернулося до Сервісного партнера - ТОВ "Фірма АРТ ПАК ЛТД", а також до підрядника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Шеф-Монтаж" з проханням направити їх уповноважених представників для складання дефектного акту та вирішення питання щодо можливості проведення відновлювальних робіт або доцільності подальшого використання Обладнання.

09.06.2023 року комісією у складі технічного директора та фахівця із закупок Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський БКК", а також за участі запрошених представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Шеф-Монтаж", Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертна оцінка майнових прав" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма АРТ ПАК ЛТД", був проведений огляд на виробництві позивача щодо пошкодження обладнання - автоматичного запаювача лотків WEBOMATIC TL-550 з подачею газу без вакууму в комплекті з 2 наборами форматів типу 2:1 (два лотки в одному циклі) та фотоміткою, яке сталося при виконанні відповідачем такелажних робіт за Договором. За результатами вказаного огляду вищенаведеними представниками був складений та затверджений директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський БКК" акт огляду пошкодженого майна при виконанні такелажних робіт від 09.06.2023 року № 204, яким встановлено, що пошкодження зазначеного обладнання сталося з вини Товариства з обмеженою відповідальністю "Шеф-Монтаж".

Слід зазначити, що вказаний акт огляду також був підписаний, зокрема, представником відповідача Волковим Олександром Вячеславовичем без жодних заперечень чи зауважень.

Зважаючи на викладені обставини, листом від 09.06.2023 року № 204/1 позивач звернувся до Компанії "WEBOMATIC Maschinenfabrik GmbH" з проханням розглянути можливість ремонту Обладнання безпосередньо на підприємстві продавця (виробника), або рекомендувати компанію, яка зможе провести такий ремонт на території України. До цього листа позивач долучив фото та опис пошкоджень Обладнання.

16.06.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський БКК" отримало відповідь Компанії "WEBOMATIC Maschinenfabrik GmbH" на вищевказане звернення, за змістом якої виробник Обладнання не може рекомендувати жодної компанії, яка зможе належним чином виконати його ремонт на території України. Разом із тим, у зазначеній відповіді Компанія "WEBOMATIC Maschinenfabrik GmbH" запропонувала позивачу повернути Обладнання на завод в місті Бохум для проведення його ремонту безпосередньо виробником цього обладнання, а також для оцінки пошкоджень надати виробнику для вивчення запаювальну машину для лотків WEBOMATIC TL-550 mk2, 2 інструменти для запаювання, а також достатню кількість верхньої плівки та лотків для тестування двох інструментів для запаювання.

У той же час, листом від 26.06.2023 року № 15/062023 відповідач запропонував Товариству з обмеженою відповідальністю "Київський БКК" провести ремонт пошкодженого обладнання з наданням гарантії на виконану роботу.

Листом від 03.07.2023 року № 01/072023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Шеф-Монтаж" повідомило позивача про готовність провести роботи з пакування та зняття автоматичного запаювача лотків WEBOMATIC TL-550 з четвертого поверху та завантаження в автотранспорт з 10.07.2023 року за попередньою домовленістю.

Враховуючи вищенаведені листи, у тому числі заводу-виробника, а також враховуючи положення Контракту (щодо поширення гарантійних зобов`язань продавця лише у разі використання тільки оригінальних запчастин WEBOMATIC), 14.07.2023 року пошкоджене відповідачем Обладнання було направлене компанії-виробнику в Німеччину для проведення діагностування, визначення вартості та часу ремонтно-відновлювальних робіт.

16.08.2023 року після огляду Обладнання компанією-виробником на адресу позивача надійшов лист Компанії "WEBOMATIC Maschinenfabrik GmbH", в якому продавець цього обладнання вказав, що загальна вартість його ремонту складає 110 000,00 Євро, а термін виконання відповідних робіт становить 20 тижнів.

Зважаючи на вказану виробником вартість відновлювальних робіт з ремонту Обладнання, листом від 25.08.2023 року № 273 Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський БКК" звернулося до відповідача з повідомленням про те, що вартість відшкодування за пошкоджене майно орієнтовно становить 110 000,00 Євро та витрати на транспортування - 85 879,19 грн. (станом на 25.08.2023 року). Крім того, у подальшому позивачем будуть понесені витрати та повернення Обладнання з Німеччини на територію України.

28.08.2023 року суб`єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю "Експертна оцінка майнових прав" (Сертифікат суб`єкта оціночної діяльності, виданий Фондом державного майна України 25.06.2021 року, представники якого брали участь в огляді 09.06.2023 року на виробництві позивача пошкодженого автоматичного запаювача лотків WEBOMATIC TL-550, за результатами якого був складений акт огляду від 09.06.2023 року № 204) на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський БКК" був складений Звіт про оцінку розміру збитку, завданого майну, а саме машині WEBOMATIC TL-550 МК2, J9015-Z6E-732, P22-0623, спричиненого внаслідок Аварійної події, розташованій за адресою: м. Київ, вул. Петра Чаадаєва, 7, ТОВ "Київський БКК". Відповідно до наведеного Звіту ринкова вартість завданого збитку внаслідок пошкодження належного позивачеві Обладнання склала 4 345 561,00 грн., що в еквіваленті станом на дату оцінки (28.08.2023 року, курс НБУ: 38,5543 грн. за 1 Євро) становить 112 712,75 Євро.

Листом від 30.08.2023 року № 03/082023 відповідач, після ознайомлення з листом-вимогою та скан-копією листа виробника Обладнання, запропонував позивачу провести зустріч безпосередньо на заводі Компанії "WEBOMATIC Maschinenfabrik GmbH" в Німеччині для обговорення можливості ремонту Обладнання фахівцями Товариства з обмеженою відповідальністю "Шеф-Монтаж" під наглядом спеціалістів заводу-виробника.

Враховуючи означену пропозицію відповідача, листом від 01.09.2023 року № 284 позивач звернувся до Компанії "WEBOMATIC Maschinenfabrik GmbH" з пропозицією обговорити та розглянути можливість ремонту та відновлення Обладнання з використанням оригінальних запасних частин WEBOMATIC фахівцями Товариства з обмеженою відповідальністю "Шеф-Монтаж" на підприємстві виробника.

Однак, зважаючи на відсутність подібної практики та дотримання положень конфіденційності процесів виробництва, пропозиція відповідала не була прийнята компанією-виробником обладнання.

У позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський БКК" вказувало, що позивач, намагаючись вирішити спір мирним шляхом та розуміючи, що у випадку проведення ремонту силами відповідача позивач буде позбавлений гарантій за Контрактом, а також враховуючи неготовність Товариства з обмеженою відповідальністю "Шеф-Монтаж" фінансувати ремонт Обладнання на заводі виробника в Німеччині, погодився на ремонт цього обладнання силами відповідача з наданням відповідних фінансових гарантій.

Беручи до уваги наведене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський БКК" звернулося до відповідача з листом від 25.09.2023 року № 322, в якому повідомило підрядника про те, що у зв`язку із закінченням терміну тимчасового вивезення Обладнання на завод-виробник у Німеччині для проведення діагностики та вартісної оцінки виконання ремонтних робіт, Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський БКК" планує повернути означене обладнання на територію України до 14.10.2023 року. Також позивач вказав про готовність розглянути пропозицію відповідача щодо виконання ремонту Обладнання силами та засобами підрядника із використанням оригінальних запасних частин WEBOMATIC. У зв`язку з наведеним, Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський БКК" просило Товариство з обмеженою відповідальністю "Шеф-Монтаж" підготувати та надати позивачу проект відповідного договору на ремонт та відновлення обладнання із включенням до цього правочину умов щодо місця та термінів виконання ремонтно-відновлювальних та пусконалагоджувальних робіт, гарантійного обслуговування та фінансових гарантій (на випадок, якщо Обладнання після ремонту не буде працювати чи буде працювати з відхиленням від належної продуктивності чи інших характеристик, передбачених технічною документацією заводу-виробника).

У відповідь на вказане звернення відповідач направив на адресу позивача лист від 05.10.2023 року № 01/102023, в якому зазначив, що станом на 05.10.2023 року усі направлені Товариству з обмеженою відповідальністю "Київський БКК" пропозиції підрядника залишаються актуальними, а відповідач готовий направити свого спеціаліста та територію підприємства позивача для оцінки пошкоджень Обладнання, а також провести двосторонню зустріч для подальшого вирішення питання щодо узгодження умов договору на ремонт Обладнання.

Проте, за твердженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський БКК", позивач передав підряднику засобами електронного зв`язку проект угоди щодо ремонту Обладнання з наданням відповідних гарантій (страхування як відповідальності Товариства з обмеженою відповідальністю "Шеф-Монтаж", так і самого Обладнання на час перебування його в ремонті у відповідача).

У той же час, підрядник вказав про неможливість провести ремонт Обладнання на виробництві позивача у місті Києві та запропонував перевезти це обладнання на склад Товариства з обмеженою відповідальністю "Шеф-Монтаж" у місті Березне Рівненської області.

Листом від 23.11.2023 року № 425 Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський БКК" звернулося до відповідача з вимогою за Договором, в якій просило у строк до 27.11.2023 року укласти з позивачем угоду на проведення ремонту Обладнання з наданням законних гарантій відповідальності підрядника при проведенні ремонту та на час знаходження цього обладнання на складі Товариства з обмеженою відповідальністю "Шеф-Монтаж" у місті Березне Рівненської області (страхування або банківська гарантія на суму, еквівалентну закупівельній вартості Обладнання) та компенсувати витрати на перевезення та діагностику Обладнання до Німеччини і повернення його в Україну в розмірі 160 780,72 грн. без ПДВ, або у строк до 31.11.2023 року компенсувати замовнику понесені ним збитки, а саме: вартість знищеного Обладнання у розмірі гривневого еквіваленту 147 774 Євро без ПДВ за курсом купівлі євро в АТ "АСВІО БАНК" для юридичних осіб на день компенсації, витрати на комплексне митне оформлення і транспортно-експедиційні послуги щодо Обладнання під час його придбання у розмірі 77 920,80 грн., витрати на перевезення Обладнання до Німеччини для діагностування на заводі виробника у розмірі 69 474,51 грн. без ПДВ та витрати на перевезення (повернення) Обладнання в Україну в сумі 91 306,21 грн. без ПДВ.

Однак, за результатами численних zoom-зустрічей з керівництвом відповідача сторони не дійшли згоди щодо компромісного вирішення спору ані щодо ремонту Обладнання з наданням відповідних фінансових гарантій, ані щодо відшкодування вартості відновлювального ремонту чи компенсації вартості втраченого Обладнання, що передбачено умовами пункту 5.2 Договору, у зв`язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський БКК" звернулося до господарського суду міста Києва з даним позовом.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Суд зазначає, що укладений між сторонами Договір у розумінні статей 173, 174 Господарського кодексу України та статей 11, 509 Цивільного кодексу України є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов`язків.

Відповідно частини 2 статті 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду.

За умовами частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 841 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник зобов`язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна.

Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків (частина 3 статті 858 Цивільного кодексу України).

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За приписами статей 216, 217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 614 Цивільного кодексу України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань здійснюється в порядку статті 623 Цивільного кодексу України, при застосуванні норм якої враховується і те, що згідно з приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно з приписами частини 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина 2 статті 1166 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

При вирішенні відповідних спорів слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії.

Відсутність будь-якої із зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

У той же час, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків, а також надати докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідкового зв`язку між невиконанням зобов`язань відповідачем та заподіяними збитками.

При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань для підприємства. Разом із тим, відповідачу необхідно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв`язку, є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.

Як було зазначено вище, 06.06.2023 року на виконання умов пункту 3.1 Договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Шеф-Монтаж" приступило до виконання робіт за цим правочином. У той же час, при виконанні означених такелажних робіт працівники відповідача допустили неконтрольоване падіння з висоти Обладнання, в результаті чого сталося його пошкодження. Наведені обставини були зафіксовані у відповідному акті про пошкодження від 06.06.2023 року, складеному та підписаному без жодних заперечень та зауважень представниками обох сторін. Внаслідок означених дій Товариству з обмеженою відповідальністю "Київський БКК" (як власнику Обладнання) були завдані збитки.

Разом із тим, за змістом наявних у матеріалах справи документів та відзиву Товариства з обмеженою відповідальністю "Шеф-Монтаж" на позовну заяву відповідач не заперечував наявності своєї вини у завданні позивачеві спірних збитків внаслідок неналежного виконання умов Договору та пошкодження майна замовника. Докази, які свідчать про відсутність вини відповідача у завданні позивачу збитків відсутні й у матеріалах справи.

Суд зазначає, що розмір збитків, завданих позивачу протиправними діями відповідача, що полягали у пошкодженні Обладнання, підтверджується наявними у матеріалах справи Звітами про оцінку розміру збитку, завданого майну, а саме машині WEBOMATIC TL-550 МК2, J9015-Z6E-732, P22-0623, спричиненого внаслідок Аварійної події, розташованій за адресою: м. Київ, вул. Петра Чаадаєва, 7, ТОВ "Київський БКК", складеними Товариством з обмеженою відповідальністю "Експертна оцінка майнових прав" 28.08.2023 року та 15.04.2024 року (Сертифікати суб`єкта оціночної діяльності № 494/21 та № 635/23, видані Фондом державного майна України 25.06.2021 року та 20.11.2023 року відповідно) на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський БКК", за якими вартість завданого збитку внаслідок пошкодження належного позивачеві Обладнання склала 4 345 561,00 грн.

Заперечуючи проти задоволення вимог позивача, відповідач посилався на те, що наданий Товариством з обмеженою відповідальністю "Київський БКК" Звіт від 28.08.2023 року про оцінку розміру збитку, завданого майну, а саме машині WEBOMATIC TL-550 МК2, J9015-Z6E-732, P22-0623, спричиненого внаслідок Аварійної події, розташованій за адресою: м. Київ, вул. Петра Чаадаєва, 7, ТОВ "Київський БКК", не відповідає приписам процесуального та іншого чинного законодавства, оскільки наказом від 09.10.2023 року № 1779 Фонд державного майна України анулював Сертифікат означеного суб`єкта оціночної діяльності від 25.06.2021 року № 494/21.

Однак, такі заперечення не беруться судом до уваги, оскільки наказ Фонду державного майна України № 1779 був прийнятий 09.10.2023 року, тобто після фактичного складання Товариством з обмеженою відповідальністю "Експертна оцінка майнових прав" Звіту від 28.08.2023 року про оцінку розміру збитку, завданого майну, а саме машині WEBOMATIC TL-550 МК2, J9015-Z6E-732, P22-0623, спричиненого внаслідок Аварійної події, розташованій за адресою: м. Київ, вул. Петра Чаадаєва, 7, ТОВ "Київський БКК".

Крім того, суд звертає увагу на наявність у матеріалах справи іншого Звіту Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертна оцінка майнових прав" - Звіту від 15.04.2024 року про оцінку розміру збитку, завданого майну, а саме машині WEBOMATIC TL-550 МК2, J9015-Z6E-732, P22-0623, спричиненого внаслідок Аварійної події, розташованій за адресою: м. Київ, вул. Петра Чаадаєва, 7, ТОВ "Київський БКК" (з терміном дії - 6 місяців з дати складання), виконаного означеним суб`єктом оціночної діяльності на підставі Сертифікату суб`єкта оціночної діяльності № 635/23, виданого Фондом державного майна України 20.11.2023 року.

При цьому, слід зазначити, що правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначено Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

За змістом статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

У цьому Законі майном, яке може оцінюватися, вважаються, зокрема, машини та обладнання.

Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання.

За умовами статті 7 цього Закону оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін. Проведення оцінки майна є обов`язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Оцінка майна проводиться на підставі договору між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна (частина 1 статті 10 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Відтак, наданий позивачем Звіт про оцінку розміру збитку, завданого майну, а саме машині WEBOMATIC TL-550 МК2, J9015-Z6E-732, P22-0623, спричиненого внаслідок Аварійної події, розташованій за адресою: м. Київ, вул. Петра Чаадаєва, 7, ТОВ "Київський БКК", є належним та допустимим доказом на підтвердження розміру завданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Київський БКК" прямого збитку на суму 4 345 561,00 грн.

Судом враховано, що розмір завданого позивачу збитку був обчислений суб`єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю "Експертна оцінка майнових прав" з урахуванням встановленого НБУ курсу євро до гривні на дату оцінки (38,5543 грн. за 1 Євро).

Відповідно до частини 3 статті 623 Цивільного кодексу України збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Разом із тим, на час пред`явлення Товариством з обмеженою відповідальністю "Київський БКК" даного позову до суду (12.02.2024 року) офіційний курс гривні до євро був встановлений НБУ на рівні 40,5129 грн. за 1 Євро, а відтак заявлений позивачем до стягнення розмір збитків у будь-якому разі не перевищує обґрунтованого розміру таких збитків, з урахуванням коливання відповідного курсу валют.

У той же час, відповідач не надав суду іншого звіту про оцінку майна (розміру збитків), висновки якого прямо суперечили б вищевказаному Звіту, а також не надав рецензії на виконаний на замовлення позивача Звіт, тоді як посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "Шеф-Монтаж" на недоліки такого Звіту жодним чином не спростовують його правильність. Таким чином, у даному випадку відсутня суперечливість доказів, наявних у матеріалах справи, що стосується Звіту про оцінку розміру збитків та дійсного розміру таких збитків.

Слід також зазначити, що позивачем внаслідок порушення відповідачем своїх зобов`язань за Договором та пошкодження Обладнання, для відновлення його майнового становища були понесені додаткові витрати, а саме: витрати на перевезення Обладнання до Німеччини для діагностування на заводі виробника та повернення Обладнання в Україну - в розмірі 201 550,72 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Договору-замовлення на перевезення від 28.06.2023 року № 28-06/2023, акту здавання-приймання послуги від 07.07.2023 року № 07-06 на суму 7 956,96 грн., Договору-замовлення на перевезення від 12.07.2023 року № 12-07/2023, акту здавання-приймання послуги від 20.07.2023 року № 20-07 на суму 61 517,55 грн.; Договору-замовлення на перевезення від 29.09.2023 року № 29-09/2023-1, акту здавання-приймання послуги від 13.10.2023 року № 13-10 на суму 67 456,21 грн.; актів здачі-приймання робіт (надання послуг) від 13.10.2023 року № 1635 на суму 28 620,00 грн. та від 04.12.2023 року № 1930 на суму 36 000,00 грн.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський БКК" понесло витрати в сумі 3 000,00 грн. на оплату послуг з оцінки дійсного розміру завданого йому збитку, наданих позивачу Товариством з обмеженою відповідальністю "Експертна оцінка майнових прав". На підтвердження означених витрат позивач надав суду, зокрема, копію відповідної платіжної інструкції від 20.06.2023 року № 4832 на суму 3 000,00 грн.

Разом із тим, відповідачем у встановленому законом порядку не було спростовано обґрунтованості включення позивачем до розміру збитків, понесених внаслідок пошкодження підрядником Обладнання, вартості послуг зі складення Звіту про оцінку розміру збитку, виготовленого на замовлення позивача суб`єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю "Експертна оцінка майнових прав", що підпадають під кваліфікацію витрат, які здійснила особа для відновлення свого порушеного права (стаття 22 Цивільного кодексу України).

Враховуючи встановлення факту порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором, встановивши у діях відповідача наявність всіх обов`язкових елементів складу правопорушення, у тому числі вини та причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою і завданими позивачу збитками, розмір яких є доведеним, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський БКК" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шеф-Монтаж" грошових коштів у загальній сумі 4 550 111,72 грн.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд враховує висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 року в справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів учасників справи була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для задоволення позову не спростовує.

Частиною 3 статті 13 та частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, у зв`язку з чим, на підставі встановлених під час розгляду справи обставин, суд вважає заявлені позивачем вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Що стосується понесених сторонами витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Положеннями частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з приписами частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У відповіді на відзив на позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський БКК" повідомило суд про наявність у нього наміру подати докази на підтвердження розміру понесених ним витрат на оплату професійної правничої допомоги у цій справі протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду в даній справі.

Разом із тим, у відзиві на позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Шеф-Монтаж" просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський БКК" понесені відповідачем витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 30 000,00 грн.

Відповідно до статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про необхідність призначення судового засідання у справі для вирішення питання про судові витрати сторін на оплату професійної правничої допомоги.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 221, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шеф-Монтаж" (03062, місто Київ, вулиця Кулібіна, будинок 4/2, офіс 7; код ЄДРПОУ 41916689) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський БКК" (03148, місто Київ, вулиця Чижевського Дмитра, будинок 7; код ЄДРПОУ 40877052) 4 550 111 (чотири мільйони п`ятсот п`ятдесят тисяч сто одинадцять) грн. 72 коп. збитків, а також 54 601 (п`ятдесят чотири тисячі шістсот одну) грн. 34 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

4. Призначити судове засідання для вирішення питання про витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський БКК" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Шеф-Монтаж" на професійну правничу допомогу на 17.07.2024 року о 15:20 год. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44-в, корпус Б, зал № 8.

5. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський БКК" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Шеф-Монтаж" протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду надати суду докази понесення ним заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу.

6. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. В силу приписів частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 15.07.2024 року.

Суддя В.С. Ломака