Рішення

від 17.07.2024 по справі 910/1684/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.07.2024Справа № 910/1684/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Ломаки В.С.,

за участю секретаря судового засідання: Видиш А.В.

розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський БКК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шеф-Монтаж"

про стягнення 4 550 111,72 грн.,

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський БКК" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шеф-Монтаж" (далі - відповідач) про стягнення 4 550 111,72 грн. збитків.

Ухвалою від 15.02.2024 року господарський суд міста Києва залишив вказану позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський БКК" без руху та встановив останньому спосіб і строк для усунення її недоліків.

20.02.2024 року через систему "Електронний суд" надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський БКК" від 20.02.2024 року про усунення недоліків позовної заяви.

Враховуючи наведені обставини, ухвалою від 18.03.2024 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/1684/24, вирішив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 17.04.2024 року.

16.04.2024 року через систему "Електронний суд" надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Шеф-Монтаж" (сформований в системі 15.04.2024 року) на позовну заяву, в якому останнє заперечило проти задоволення вимог позивача з огляду на те, що наданий Товариством з обмеженою відповідальністю "Київський БКК" Звіт про оцінку розміру збитку, завданого майну, а саме машині WEBOMATIC TL-550 МК2, J9015-Z6E-732, P22-0623, спричиненого внаслідок Аварійної події, розташованій за адресою: м. Київ, вул. Петра Чаадаєва, 7, ТОВ "Київський БКК", не відповідає приписам процесуального та іншого чинного законодавства. Також, у наведеному відзиві відповідач вказав, що орієнтована сума понесених ним витрат на оплату професійної правничої допомоги у даній справі становить 30 000,00 грн.

Крім того, 16.04.2024 року відповідач подав клопотання від 15.04.2024 року про призначення у даній справі судової товарознавчої експертизи.

У підготовчому засіданні 17.04.2024 року суд встановив позивачу строк на подання відповіді на відзив на позовну заяву до 26.04.2024 року, встановив відповідачу строк на подання заперечень до 10.05.2024 року, а також без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 15.05.2024 року.

26.04.2024 року через систему "Електронний суд" надійшла відповідь позивача від 26.04.2024 року на відзив на позовну заяву, в якій останній навів аргументи на спростування висловлених відповідачем заперечень проти позову, а також вказав про необґрунтованість клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Шеф-Монтаж" від 15.04.2024 року про призначення у даній справі судової товарознавчої експертизи.

Крім того, у цій заяві по суті справи позивач доповнив судові витрати, які були зазначені ним у позовній заяві, та вказав, що попередній (орієнтовний) розмір понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "Київський БКК" витрат на оплату професійної правничої допомоги у справі № 910/1684/24 становить 130 000,00 грн., а докази на підтвердження такого розміру будуть подані позивачем протягом п`яти днів з дня винесення рішення у даній справі.

30.04.2024 року через систему "Електронний суд" надійшли заперечення відповідача від 30.04.2024 року.

У підготовчому засіданні 15.05.2024 року господарський суд міста Києва постановив протокольну ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження у справі № 910/1684/24 на 30 днів, а також відмовив у задоволенні клопотання відповідача від 15.04.2024 року про призначення у даній справі судової товарознавчої експертизи.

Ухвалою від 15.05.2024 року господарський суд міста Києва закрив підготовче провадження у справі № 910/1684/24 та призначив її до судового розгляду по суті на 05.06.2024 року.

У судовому засіданні 05.06.2024 року оголошувалася перерва до 03.07.2024 року.

02.07.2024 року через систему "Електронний суд" надійшли заперечення позивача проти клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Шеф-Монтаж" щодо стягнення витрат на оплату послуг адвоката в даній справі.

Рішенням від 03.07.2024 року в справі № 910/1684/24 господарський суд міста Києва задовольнив вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський БКК" та стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шеф-Монтаж" на користь позивача 4 550 111,72 грн. збитків, а також 54 601,34 грн. судового збору.

Разом із тим, суд призначив судове засідання для вирішення питання про витрати сторін на професійну правничу допомогу на 17.07.2024 року та зобов`язав позивача та відповідача протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду надати докази понесення заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу.

09.07.2024 року через систему "Електронний суд" надійшла сформована у вказаній системі 08.07.2024 року заява позивача, в якій останній просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шеф-Монтаж" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський БКК" витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 147 002,23 грн. До цієї заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський БКК" долучило, зокрема, копію укладеного між ним та адвокатом Остринською Анною Костянтинівною договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 08.12.2023 року з додатком № 1, копію акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 05.07.2024 року на загальну суму 147 002,23 грн., а також копію рахунка-фактури від 05.07.2024 року № СФ-01А на оплату послуг професійної правничої допомоги в розмірі 147 002,23 грн. та свідоцтва від 27.08.2009 року № 3829 про право Остринської Анни Костянтинівни на заняття адвокатською діяльністю.

Сторони про дату, час і місце вирішення питання про судові витрати у справі № 910/1684/24 були повідомлені належним чином, проте явку своїх уповноважених представників у призначене судове засідання 17.07.2024 року не забезпечили.

Розглянувши у судовому засіданні 17.07.2024 року заяви сторін про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в справі № 910/1684/24, суд зазначає таке.

Відповідно до приписів статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі та в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з частинами 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивачем у цій першій заяві по суті спору не було конкретно визначено попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат на оплату професійної правничої допомоги, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, а було зазначено лише про понесення ним витрат по сплаті судового збору.

Разом із тим, у заяві від 08.07.2024 року позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь витрати на оплату професійної правничої допомоги у загальному розмірі 147 002,23 грн.

На підтвердження розміру означених витрат позивач долучив до матеріалів справи копію укладеного між ним (замовник) та адвокатом Остринською Анною Костянтинівною (Адвокат) договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 08.12.2023 року (далі - Договір) з додатком № 1, за умовами якого Адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу замовнику в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а замовник зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені сторонами.

За умовами пункту 3.1 Договору за правову допомогу, передбачену в пункті 1.2 Договору, замовник сплачує Адвокату винагороду (гонорар) в розмірі, визначеному додатком № 1 до цього Договору.

У додатку № 1 до Договору його сторони погодили наступний розмір та порядок винагороди Адвокату (за 1 годину надання правничої допомоги (виконання робіт/надання послуг)):

- консультація (усна з вивчення документів) - 2 500,00 грн.,

- консультація (письмова з посиланням на норми права) - 3 500,00 грн.,

- підготовка та складання адвокатського запиту, клопотання, заяви на збільшення або зменшення позовних вимог, заяв про затвердження мирової угоди з підготовкою мирової угоди, додаткових пояснень по справі - 3 500,00 грн.,

- підготовка, написання та подання заяви по суті (позовної заяви, апеляційної скарги, касаційної скарги, відзиву на позовну заяву (апеляційну скаргу, касаційну скаргу) відповіді на відзив, заперечення); узагальнення судової практики із схожих правовідносин; обрання способу захисту порушеного права, збирання доказів тощо - 3 500,00 грн.,

- ознайомлення з матеріалами судової справи на будь-якій стадії судового процесу у будь-якій судовій інстанції - 2 000,00 грн.,

- прийняття участі в 1 (одному) судовому засіданні по справі незалежно від стадії судового процесу у будь-якій судовій інстанції - 3 000,00 грн.,

- витрачений час на підготовку до судового засідання по справі в будь-якій стадії судового процесу у будь-якій судовій інстанції - 1 000,00 грн.,

- гонорар у разі виграшу справи - від 2 (двох) до 5 (п`яти) відсотків від суми задоволених позовних вимог.

Зі змісту акту від 05.07.2024 року приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за Договором вбачається, що відповідно до умов цього правочину Адвокатом була надана правова (професійна правнича) допомога замовнику, яка полягала у вивченні документів, наданні консультацій, підготовки документів до розгляду та представництва інтересів замовника в суді першої інстанції у справі № 910/1684/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський БКК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шеф-Монтаж" про відшкодування збитків у розмірі 4 550 111,72 грн., завданих у результаті неналежного виконання умов договору, а саме надані наступні послуги (виконані роботи) згідно наведеного нижче детального опису та розрахунку:

- вивчення документів та надання усної консультації щодо можливості та підстав для звернення з позовом до ТОВ "Шеф-Монтаж" - 2 год. загальною вартістю 5 000,00 грн.;

- підготовка в інтересах ТОВ "Київський БКК" позовної заяви про відшкодування збитків у розмірі 4 550 111,72 грн., завданих у результаті неналежного виконання умов договору - 5 год. загальною вартістю 17 500,00 грн.;

- підготовка до судового засідання (підготовче судове засідання на 17.04.2024 року) - 1 год. загальною вартістю 1 000,00 грн.;

- участь у підготовчому судовому засіданні на 17.04.2024 року (з урахуванням часу, необхідного для прибуття до суду) - 1 год. загальною вартістю 3 000,00 грн.;

- аналіз відзиву та клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи та підготовка відповіді на відзив - 3 год. загальною вартістю 10 500,00 грн.;

- підготовка до судового засідання (підготовче судове засідання на 15.05.2024 року) - 1 год. загальною вартістю 1 000,00 грн.;

- участь у підготовчому судовому засіданні на 15.05.2024 року (з урахуванням часу, необхідного для прибуття до суду) - 1 год. загальною вартістю 3 000,00 грн.;

- підготовка до судового розгляду по суті (судовий розгляд по суті на 05.06.2024 року) - 1 год. загальною вартістю 1 000,00 грн.;

- участь у судовому розгляді по суті на 05.06.2024 року (з урахуванням часу, необхідного для прибуття до суду) - 1 год. загальною вартістю 3 000,00 грн.;

- підготовка заперечення проти клопотання про стягнення витрат на оплату послуг адвоката - 2 год. загальною вартістю 7 000,00 грн.;

- підготовка до судового розгляду по суті (судовий розгляд по суті на 03.07.2024 року) - 1 год. загальною вартістю 1 000,00 грн.;

- участь у судовому розгляді по суті на 03.07.2024 року (з урахуванням часу, необхідного для прибуття до суду) - 1 год. загальною вартістю 3 000,00 грн.

Всього: 56 000,00 грн.

У наведеному акті сторони Договору також передбачили, що оскільки у справі № 910/1684/24 прийнято рішення, яким позов ТОВ "Київський БКК" до ТОВ "Шеф-Монтаж" задоволено повністю, а саме: стягнуто з ТОВ "Шеф-Монтаж" на користь ТОВ "Київський БКК" суму завданих збитків у розмірі 4 550 111,72 грн. та судові витрати, які складаються з витрат на сплату судового збору у розмірі 54 601,34 грн., та зважаючи на пункт 7 таблиці, визначеної у додатку № 1 до Договору, замовник зобов`язується сплатити на користь Адвоката "Гонорар" в розмірі від 2 (двох) до 5 (п`яти) відсотків від суми задоволених позовних вимог. Сторони погодили, у зв`язку з повним задоволенням позовних вимог розмір "Гонорару" встановити як 2 (два) відсотки від суми задоволених позовних вимог, що становить 91 002,23 грн.

Таким чином, загальна вартість виконаних робіт (наданої правової (професійної правничої) допомоги) становить 147 002,23 грн.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року в справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 року в справі № 910/906/18.

У той же час, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Однак, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони у разі наявності її заперечень щодо співрозмірності заявленої суми компенсації має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Судом враховано, що надані позивачем документи на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, розумної необхідності таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 11.12.2018 року в справі № 910/2170/18.

Так, у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015 року, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009 року, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006 року, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 року також зауважено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є розумним та обґрунтованим.

Так, щодо розподілу заявленої позивачем до стягнення суми гонорару "успіху" в розмірі 91 002,23 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 202, частини 1 статті 203, частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст двостороннього договору як правочину становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Ці умови не можуть суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

В аспекті цивільно-правових зобов`язань виконавця, предметом договору про надання правової допомоги є вчинення певної дії або здійснення певної діяльності в інтересах другої сторони (клієнта).

Таким чином, гонорар за прийняття судового рішення на користь позивача, який відповідно до Договору визначається у розмірі від 2 (двох) до 5 (п`яти) відсотків від суми задоволених позовних вимог, є так званим "гонораром успіху", який передбачений як форма матеріального заохочення адвоката з метою посилення його зацікавленості у результаті розгляду справи.

Отже, додаткова винагорода адвокату за досягнення позитивного рішення в справі за своїм змістом і правовою природою не є платою за надані послуги в розумінні статей 123, 126 Господарського процесуального кодексу України та статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Судове рішення є результатом вирішення спору. Воно приймається та підписується виключно суддями. Отже, погодження між стороною спору та її адвокатом розміру гонорару останнього за позитивний результат вирішення спору у вигляді прийняття судом відповідного судового рішення не є витратами на професійну правничу допомогу в розумінні статті 126 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим відповідний гонорар не підлягає стягненню з відповідача в порядку статей 129, 130 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, умовами Договору прямо та конкретно не визначено фіксованого розміру гонорару "успіху", тоді як наведена угода містить лише положення про його встановлення у розмірі від 2 (двох) до 5 (п`яти) відсотків від суми задоволених позовних вимог, що не дає як суду, так і іншій стороні спору (відповідачу) можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару "успіху", а також не дозволяє відповідачу висловити відповідні заперечення щодо обґрунтованості такого розміру.

Щодо розподілу решти заявленої позивачем до стягнення суми витрат на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 56 000,00 грн., суд звертає увагу на положення частини 7 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом яких якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування (у даному випадку - 147 002,23 грн., з яких: 56 000,00 грн. - вартість наданих послуг, 91 002,23 грн. - "гонорар успіху"), істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Відповідно до частини 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

У той же час позивачем не було доведено підстав та поважності причин неподання ним попереднього розрахунку суми судових витрат (із зазначенням розміру таких витрат) разом із позовною заявою, а в позові було зазначено лише про понесення Товариством з обмеженою відповідальністю "Київський БКК" витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 15 Господарського процесуального кодексу України, пропорційність у господарському суді, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

За змістом частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких віднесено витрати на оплату професійної правничої допомоги), покладаються на відповідача.

Зважаючи на вищенаведені обставини, з урахуванням предмету та підстав позовних вимог, а також складності справи, оцінюючи фактичні витрати позивача з урахуванням всіх аспектів цієї справи, беручи до уваги, зокрема, відсутність у попередньому (орієнтовному) розрахунку конкретно визначеного розміру відповідних витрат, з огляду на те, що заявлений позивачем до відшкодування розмір судових витрат на правову допомогу, на переконання суду, не повністю відповідає критеріям співмірності та пропорційності, керуючись принципом розумності судових витрат, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співрозмірним є стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 28 000,00 грн., що становить 50 % від суми таких документально підтверджених витрат, з урахуванням відмови в стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шеф-Монтаж" на користь позивача гонорару "успіху" в сумі 91 002,23 грн.

Разом із тим, як вже було зазначено, з метою встановлення дійсного розміру понесених сторонами витрат на оплату професійної правничої допомоги, суд призначив судове засідання для вирішення питання про витрати сторін на професійну правничу допомогу на 17.07.2024 року, а також зобов`язав позивача та відповідача протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду надати суду докази понесення ними витрат на правничу допомогу.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Слід зазначити, що встановлене процесуальним законодавством право на відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Рішення у справі № 910/1684/24 було ухвалено господарським судом міста Києва у відкритому судовому засіданні 03.07.2024 року, у зв`язку з чим останнім днем для подання відповідачем доказів на підтвердження розміру понесених ним витрат на правничу допомогу в цій справі було 08.07.2024 року.

Проте Товариство з обмеженою відповідальністю "Шеф-Монтаж" відповідних доказів на підтвердження розміру понесених ним витрат на оплату професійної правничої допомоги у справі № 910/1684/24 протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду в цій справі не подало.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

В силу частини 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частина 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Шеф-Монтаж" про розподіл понесених відповідачем витрат на оплату професійної правничої допомоги у справі № 910/1684/24 без розгляду.

Керуючись статтями 118, 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський БКК" від 08.07.2024 року про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в справі № 910/1684/24 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шеф-Монтаж" (03062, місто Київ, вулиця Кулібіна, будинок 4/2, офіс 7; код ЄДРПОУ 41916689) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський БКК" (03148, місто Київ, вулиця Чижевського Дмитра, будинок 7; код ЄДРПОУ 40877052) 28 000 (двадцять вісім тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський БКК" від 08.07.2024 року про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в справі № 910/1684/24 відмовити.

5. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Шеф-Монтаж" про розподіл судових витрат на оплату професійної правничої допомоги у справі № 910/1684/24 залишити без розгляду.

6. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 17.07.2024 року

Суддя В.С. Ломака