Рішення

від 04.07.2024 по справі 917/2139/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2024 Справа № 917/2139/23

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., за участю секретаря судового засідання Сілаєвої О. Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Джорджіан Алко Груп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кашкан Логістик"

про стягнення 68316,77 доларів США

за участю представників

від позивача: Корольова Є. О., від відповідача: Кулаков В. В.

встановив:

До Господарського суду Полтавської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Джорджіан Алко Груп" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кашкан Логістик" про стягнення 68316,77 доларів США за Контрактом на поставку товарів № 01/06/20/1 від 01.06.2020, з яких 58390,40 доларів США основного боргу та 9926,37 доларів США штрафних санкцій.

Відповідач у відзиві (т.1 а.с.70-74) проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на відсутність боргу, зокрема й внаслідок проведення сторонами зарахування зустрічних вимог, платіжними дорученнями підтверджується сума, що була перерахована позивачу як отримувачу коштів; комісія за переказ була утримана банком з покупця (відповідача) окремо в межах договору банківського рахунку, а за умовами контракту (п. 4.3.) банківські платежі і/або витрати, пов`язані з банком продавця, несе і оплачує продавець; позивач неправильно визначає дати початку платежів з дати складення товарно-транспортних накладних (CRM), оскільки фактично покупець отримав товар після проходження митного контролю 24.03.2021р. та 12.04.2021р.; відповідач не отримував жодного повідомлення про порушення та причини не поставки товару та позивач не надано жодного доказу такого повідомлення та не надав доказів направлення відповідних документів.

Позивач у відповіді на відзив від 19.03.2024 (а.с.138-143) заперечує мотиви відповідача, з огляду на таке:

- враховуючи умови Контракту, при перерахунку коштів, відповідач мав обрати тип комісії при здійсненні SWIFT платежу «SHA», але відповідач обрав тип комісії «BEN», через що відповідач недоплатив 126,00 доларів США вартості товару;

- позивачем направив відповідачу претензію від 09 липня 2021 року на електронну поштову адресу відповідача в домені хххх @ kashkan.org;

- угода про зарахування зустрічних однорідних вимог від 01 липня 2021 року суперечить законодавству щодо умов, за яких може бути здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки зобов`язання сторін підлягають виконанню у різних валютах - долар США та гривня, ці вимоги не є однорідними через різні валюти платежів.

Відповідач подав клопотання від 01.04.2024 (а.с.189) про залучення доказів. Суд це клопотання задовольнив.

У цій справі були вчинені такі процесуальні дії.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2023 цей позов переданий на розгляд судді Безрук Т. М. за номером справи 917/2139/23 (т.1 а.с.59-60).

У ч.1 та ч. 2 ст. 366 ГПК України вказано, що підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. У випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, підсудність справ за участю іноземних осіб може бути визначено за угодою сторін.

У ч. 1 та ч. 2 ст. 4-1 Закону України «Про міжнародне приватне право» вказано, що учасники приватноправових відносин з іноземним елементом можуть укласти угоду про вибір суду, якою визначити підсудність судам певної держави або одному чи декільком конкретним судам певної держави справ у спорах, що виникли або можуть виникнути між ними у зв`язку з такими правовими відносинами. Угода про вибір суду укладається у письмовій формі незалежно від місця її укладення. Угода про вибір суду, якою обрано суд України, укладається у письмовій формі відповідно до закону України.

Позивач та відповідач не уклали угоди про вибір конкретного суду (з узгодженою назвою цього суду) для розгляду цього спору.

У ч.1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» вказано, що суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках, зокрема, якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача.

У ст. 21 Договору між Україною та Республікою Грузія про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах, підписаний 09.01.1995 (Договір ратифіковано Законом N 451/95-ВР від 22.11.95) вказано, якщо даний Договір не встановлює іншого, суди кожної з Договірних Сторін компетентні розглядати цивільні справи, якщо відповідач має на її території місце проживання. За позовами до юридичних осіб вони компетентні, якщо на території цієї Договірної Сторони знаходиться орган управління, представництво або філіал юридичної особи.

Згідно з ч. 2 ст. 27 ГПК України, для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осібпідприємців та громадських формувань.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: Україна, 39800, Полтавська обл., місто Горішні Плавні, вулиця Строни, будинок 5-А.

Отже, ця справа підсудна Господарському суду Полтавської області.

За цим позовом суд ухвалою від 06.12.2023 відкрив провадження у справі № 917/2139/23, призначив справу до розгляду в порядку загального позовного провадження в підготовче засідання та встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи (т.1 а.с.64).

Відповідач у заяві від 16.01.2024 (а.с.93-94) та позивач у заяві від 22.02.2022 (а.с.114-118) клопотали про проведення судових засіданнях в режимі відеоконференції. Суд ухвалою від 23.01.2024 (а.с.110) та ухвалою від 23.02.2024 (а.с.122) ці заяви задовольнив.

Ухвалою від 23.01.2024 (а.с.110) суд продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та встановив позивачу строк для подання до суду доданих до позову доказів, які викладені на іноземній мові, у засвідчений переклад на українську мову.

Позивач подав заяву від 19.03.2024 (а.с.160-162) про поновлення строку на подання відповіді на відзив. Протокольною ухвалою від 21.03.2024 (а.с.182-183) суд цю заяву задовольнив.

Позивач подав заяви про ознайомлення з матеріалами справи (а.с.218-219, 221). Суд ці заяви задовольнив усною ухвалою від 28.05.2024 (а.с.223-224).

Ухвалою від 04.06.2024 (а.с.229) суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Про час і місце розгляду справи по суті сторони повідомлені належним чином, що підтверджується довідками від 04.06.2024 та від 04.07.2024 (а.с.230-233, 241-244) та присутністю учасників справи під час судового розгляду.

За заявою відповідача від 16.01.2024 (а.с.93-94) та заявою позивача від 22.02.2022 (а.с.114-118) їх представники приймали участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 04.07.2024 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення згідно з ч. 6 ст. 233, ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив таке.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кашкан Логістик» (далі - відповідач, покупець, ТОВ «Кашкан Логістик») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Джорджіан Алко Груп» (далі - позивач, продавець, ТОВ «Джорджіан Алко Груп») було укладено Контракт на поставку товарів № 01/06/20/1 від 01 червня 2020 року (далі - Контракт № 01/06/20/1; а.с.19-22).

Відповідно до п. 1.1. Контракту № 01/06/20/1 продавець (виробник) зобов`язується продати покупцеві, а покупець зобов`язується придбати товар у продавця (виробника) відповідно до умов встановлених цим Контрактом.

Відповідно до п. 1.4. Контракту № 01/06/20/1 продавець (виробник), в разі прийняття замовлення до виконання, зобов`язаний протягом 3-х денного терміну здійснити акцепт оферти шляхом оформлення специфікації та попереднього рахунку на партію товару (далі - «Специфікація», «Попередній рахунок»).

Згідно з п. 1.5. Контракту № 01/06/20/1 покупець після отримання специфікації зобов`язаний протягом 3-х денного терміну направити продавцю (виробникові) підписану специфікацію на поставку товару, після чого замовлення вважається узгодженим сторонами і обов`язковим до виконання.

Відповідно до п. 4.1. Контракту № 01/06/20/1 ціна товару, що підлягає оплаті покупцем (далі - «Купівельна ціна»), визначається на підставі Додатку № 1, з урахуванням можливих змін відповідно до п.п. 1.2. та 1.6. цього Контракту, вказується в Специфікації (п. 1.4.), підтверджується покупцем (п. 1.5.) і відбивається в усіх товаросупровідних документах.

Умови платежу вказуються в Специфікації і в Попередньому рахунку (п. 1.4.) по кожній партії поставленого товару, з урахуванням номенклатури товару (п. 4.2. Контракту).

Згідно з п. 4.4 Контракту № 01/06/20/1 покупець зобов`язаний здійснювати платіж за погодженою сторонами ціною і термінами, вказаними в Специфікації і Попередньому рахунку.

Згідно із ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно із ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

21.10.2020 позивач (продавець) виставив відповідачу (покупцю) попередній рахунок (proforma-invoice) № 1 від 21.10.2020 на оплату товару в загальній сумі 126472,80 доларів США та з умовами поставки: FCA «Free Carrier» «ИНКОТЕРМС 2010», за адресою: 4806, Грузия, село Греми, Кварельский муниципалитет, Кахетинский регион. (а.с.24).

Позивач у позові та відповідач у відзиві визнають, що та сторони погодили специфікацію № 2 від 21.10.2020 до Договору(а.с.25).

Згідно із Специфікацією № 2 сторони узгодили наступне:

- умова поставки товару: FCA «Free Carrier» «Інкотермс 2010», за адресою: 4806, Грузія, село Гремі, Кварельського муніціпалітету, Кахетинський регіон;

- погоджена вартість Товару 126472,80 доларів США;

- умови оплати: 50% - передоплати, 50% - з відстрочкою платежу в 60 календарних днів з дати прийому товару. Датою прийому/передачі товару вважається, дата (CRM) товарно-транспортної накладної.

- строк поставки: протягом 30 календарних днів, з моменту надходження передоплати (грошових коштів) на рахунок продавця (виробника) за партію товару.

Позивач у позові вказує, що відповідач здійснив попередню оплату товару на суму 63110,40 Доларів США.

В підтвердження вказаного позивач надав випискою банку з рахунку (а.с.153-155, з перекладом а.с.156-157), в якій зазначено про зарахування на рахунок позивача таких оплат від відповідача:

29994,00 доларів США за платіжним документом від 27.11.2020 (а.с.155 на звороті),

14943,00 доларів США за платіжним документом від 28.11.2020 (а.с.156),

14943,00 доларів США за платіжним документом від 08.12.2020 (а.с.156 на звороті),

3230,40 доларів США, за платіжним документом від 12.12.2020 (а.с.156 на звороті).

Позивач у позові вказує, що покупець недоплатив 126,00 доларів США до 50% передоплати, відповідно Попереднього рахунку № 1 від 21 жовтня 2020 року.

Відповідач у відзиві вказує, що він сплатив позивачу передплату за товар в розмірі 50 % його вартості, що становить 63236,40 доларів США, за наступними платіжними дорученнями:

№ 3JBKLKB від 20.11.2020р. на суму 30 000,00 доларів США (а.с.78);

№ 4JBKLKB від 27.11.2020р. на суму 15 000,00 доларів США (а.с.78 на звороті);

№ 5JBKLKС від 07.12.2020р. на суму 15 000,00 доларів США (а.с.79);

№ 6JBKLKС від 11.12.2020р. на суму 3236,40 доларів США (а.с.79 на звороті);

Позивач у позові і відповідач у відзиві визнають ту обставину, що товар за цією специфікацією не був поставлений покупцю.

Позивач у позові і відповідач у відзиві визнають ту обставину, що надалі сторони Контракту домовилися про зміну умов поставки товару та його вартості наступним чином.

Позивач та відповідач уклали Додаток № 2 до Контракту а.с.31-32), яким визначено:

- нова вартість одиниць товару;

- умови поставки: товар поставляється на умовах DAP «Delivered At Point» («Поставка в пункті» вказана назва місця призначення) «ІНКОТЕРМС 2010» за адресою - 52005, Україна, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт.Слобожанське, вул.Мічуріна, 15.

Згідно виставленого продавцем Попереднього рахунку (proforma-invoice) № 1-1 від 03.03.2021р. (а.с.34) загальна вартість партії товару становить 135 688,80 доларів США.

Поставка вказаного товару була поділена на 4 партії.

На кожну партію товару продавець виставив рахунки-фактури та складені специфікації:

рахунок-фактура № 1 від 04.03.2021р. на суму 35 220,00 доларів США та специфікація: № 1 від 04.03.2021р. на суму 35 220,00 доларів США (а.с. 35, 36),

рахунок-фактура № 2 від 04.03.2021р. на суму 36 105,60 доларів США специфікація № 2 від 04.03.2021р. на суму 36 105,60 доларів США (а.с.37, 38),

рахунок-фактура № 3 від 04.03.2021р. на суму 36 062,40 доларів США специфікація № 3 від 04.03.2021р. на суму 36 062,40 доларів США (а.с.39, 40),

рахунок-фактура № 4 від 04.03.2021р. на суму 28 300,80 доларів США та специфікація № 4 від 04.03.2021р. на суму 28 300,80 доларів США (а.с.41, 42).

У вказаних специфікаціях сторони погодили нові умови поставки та оплати товару:

- товар поставляється на умовах: DAP «Delivered At Point» («Поставка в пункті» вказана назва місця призначення) «ІНКОТЕРМС 2010» за адресою - 52005, Україна, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Мічуріна, 15;

- умови оплати: 50% - передоплати, 50% - з відстрочкою платежу в 60 календарних днів з дати прийому «Товару».

Позивач поставив відповідачу товар наступними партіями:

- на суму 35 220,00 доларів США за Міжнародною товарно-транспортною накладною від 15.03.2021 (а.с.46, 85);

- на суму 36 105,60 доларів США за Міжнародною товарно-транспортною накладною від 15.03.2023 (а.с.49, 84);

- на суму у розмірі 36 062,40 доларів США за Міжнародною товарно-транспортною накладною від 05.04.2021 (а.с.55, 86).

- на суму у розмірі 28 300,80 доларів США Міжнародною товарно-транспортною накладною від 05.04.2021 (а.с.52, 87).

Загальна вартість поставленого товару становить 135 688,80 доларів США.

Відповідач сплатив на користь продавця (позивача):

9200,00 доларів США за платіжним дорученням № 7JBKLL3 від 09.03.2021 (а.с.76);

5000,00 доларів США за платіжним дорученням № 9JBKLL5 від 12.05.2021 (а.с.77).

Позивач у позові вказує, що відповідач здійснив часткову оплату товару на суми:

9194,00 долари США по платіжному дорученню № 4598991946 від 09.03.2021 (а.с.177 на звороті);

4994,00 долари США по платіжному дорученню № 4923964483 від 12.05.2021.

Отже, за даними позивача відповідач загалом сплатив за товар 77298,40 дол. США, і заборгованість становить 58390,40 дол. США.

А за даними відповідача він сплатив загальну суму 77436,40 дол. США, і заборгованість становила 58252,40 дол. США.

Позивач у відповіді на відзив (а.с.138-143) вказує, що у Контракті № 01/06/20/1, у розділі Банківські реквізити та підписи сторін, позивач (продавець) та відповідач (покупець) визначили та вказали у своїх реквізитах систему міжнародного переказу SWIFT. Позивач вказує, що всупереч умовам п. 4.3. Контракту відповідач обрав тип комісії «BEN», за яким комісії покладаються на одержувача платежу, а за умовами Контракту відповідач мав обрати тип комісії при здійсненні SWIFT платежу «SHA».

Відповідач у відзиві (а.с.70-74) вказує, що його платіжними дорученнями підтверджується сума, що була перерахована отримувачу коштів, в загальному розмірі 77436,40 дол. США. Комісія за переказ була утримана банком з покупця окремо в межах договору банківського рахунку. Відповідач вважає, що вказана у платіжних документах позивача сума з урахуванням утриманої банківської комісії обслуговуючого банку позивача.

Відповідно до ст.ст.13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В ст. 76 ГПК України вказано, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

У ч. 1 ст. 79ГПК Українизазначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п. 4.3. Контракту № 01/06/20/1 всі платежі за товар здійснюються покупцем в доларах США, банківським переказом на рахунок, вказаний продавцем в цьому Контракті. При цьому, всі банківські платежі і/або витрати, пов`язані з банком покупця, несе і оплачує покупець. Всі банківські платежі і/ або витрати, пов`язані з банком продавця, несе і оплачує продавець.

Тому твердження позивача, що відповідач обрав не той тип комісії (тип комісії «BEN», замість передбаченої «SHA»), та що ця комісія вказана у Контракті, не відповідають матеріалам справи, оскільки в умовах Контакту не вказано типу комісії, який має обрати покупець при здійсненні платежів.

Відповідач у підтвердження оплати позивачу 77436,40 дол. США за товар надав до суду наступні платіжні доручення на перерахування коштів позивачу:

№ 3JBKLKB від 20.11.2020р. на суму 30 000,00 доларів США (а.с.78);

№ 4JBKLKB від 27.11.2020р. на суму 15 000,00 доларів США (а.с.78 на звороті);

№ 5JBKLKС від 07.12.2020р. на суму 15 000,00 доларів США (а.с.79);

№ 6JBKLKС від 11.12.2020р. на суму 3 236,40 доларів США (а.с.79 на звороті);

№ 7JBKLL3 від 09.03.2021 н а суму 9200,00 доларів США (а.с.76);

№ 9JBKLL5 від 12.05.2021 на суму 5000,00 доларів США (а.с.77).

Відповідач у відзиві вказує, що сплата комісій за спірними платежами відповідача проводилася за рахунок відповідача окремими платежами. У підтвердження цього відповідач надав платіжні інструкції банку відповідача та банку кореспонденту відповідача (а.с.191-198), через які здійснювалась оплата за контрактом: платіжні інструкції в іноземній валюті (вихідний через SWIFT) від 20.11.2020 на суму 30000 доларів США, від 11.12.2020 на суму 3236,40 доларів США, від 09.03.2021 на суму 9200 доларів США, від 12.05.2021 на суму 5000 доларів США.

Також відповідач надав окремо меморіальні ордери про списання банком комісії з відповідача за міжнародний переказ (а.с. на звороті: 192, 194, 196, 198): № 1211В03UYA від 11.12.2020 на суму 701,88 грн, № 0512В05ULA від 12.05.2021 на суму 553,49 грн, № 1120В03JKA від 20.11.2020 на суму 706,43 грн, № 0309В07GJA від 09.03.2021 на суму 692,73 грн.

Вказані докази позивач у встановленому порядку не спростував.

У цій частині підтверджується виконання відповідачем вимог п. 4.3. Контракту № 01/06/20/1 про те, що всі банківські платежі і/або витрати, пов`язані з банком покупця, несе і оплачує покупець.

Разом з тим, позивач у позові, вказуючи, що відповідач не доплатив 126,00 доларів США, включає до цієї суми усі суми, що не надійшли на його рахунок за результатом спірних міжнародних переказів коштів, та наполягає що це сума, яку саме відповідач мав сплатити як банківську комісію.

В підтвердження цих вимог позивач разом з позовом надав документи під назвою «Payment Order» датовані 27.11.2020, 27.11.2020, 07.12.2020, 11.12.2020, 09.03.2021, 12.05.2021 (а.с.26-29, 43, 56), які складені на грузинській мові та подані до суду без засвідченого перекладу.

Ухвалою від 23.01.2024 (а.с.110) суд встановив позивачу строк для подання до суду доданих до позову доказів, які викладені на іноземній мові, у засвідченому перекладі на українську мову. Проте позивач вказані докази у перекладі не подав.

Зазначене унеможливлює встановлення дійсного змісту вказаних документів.

Позивач надав виписку за рахунком GE17TB7129236120100008 за період 18.11.2020 по 15.03.2021 року (а.с.153-158) із перекладом, яка складена обслуговуючим банком позивача, про зарахування коштів на рахунок позивача. Проте ця виписка не містить відомостей, яку саме суму коштів за кожним із отриманих платежів позивач мав сплатити банку як відшкодування комісій чи витрат за міжнародний переказ за умовами п. 4.3 контракту.

Позивач надав до матеріалів справи платіжні документи, складені обслуговуючим банком позивача (а.с.195-152), у ряду 33В яких зазначено про надходження від ТОВ «Кашкан Логістик»: 30000 дол. США за платежем від 20.11.2020 (а.с.145), 15000 дол. США за платежем від 27.11.2020 (а.с.147), 15000 дол. США за платежем від 07.12.2020 (а.с.149), 9200 дол. США за платежем від 09.03.2021 (а.с.151).

Отже, розподіл сум та зарахування їх на позивачу проводилося саме обслуговуючим банком позивача.

У п. 4.3. Контракту № 01/06/20/1 також вказано, що всі банківські платежі і/ або витрати, пов`язані з банком продавця, несе і оплачує продавець.

Отже, позивач повинен був довести, яку суму з кожного платежу повинен був сплатити відповідач (як покупець), а яку суму повинен був оплатити позивач (як продавець).

Проте, позивач, покладаючи повністю вказані витрати на відповідача, не навів розрахунку тих сум витрат, які за умовами п. 4.3 контракту повинен оплатити саме позивач.

Позивач не надав до матеріалів справи угоду із своїм обслуговуючим банком, умовами якої б було передбачено розмір сум відшкодування позивачем своєму банку вартості міжнародного переказу.

Позивач на надав жодного доказу, за яким суд міг би встановити розмір сум, що за умовами п. 4.3 контракту мав сплатити позивач своєму обслуговуючому банку за міжнародний переказ.

Також позивач не надав суду доказів, які б свідчили, що позивач виконав п. 4.3 контракту.

Отже, позивач не довів належними доказами наявність правових підстав для покладення на відповідача витрат позивача у сумі 126,00 дол. США.

Таким чином матеріалами справи підтверджується, що з урахуванням усіх платежів в адресу продавця, покупець (відповідач) сплатив 77 436,40 доларів США. Залишок суми, що мала бути сплачена покупцем становила 58 252,40 доларів США.

Таку ж суму боргу 58252,40 дол. США позивач зазначив у своїй претензії (а.с.57), де також підтвердив проведення відповідачем попередньої оплати в сумі 63236,40 дол. США та оплати 14200,00 дол. США, що разом становить 77436,40 дол. США. Вказані суми оплат також підтверджуються платіжними документами, які надав відповідач та які суд дослідив вище.

І цю ж суму боргу - 58252,40 дол. США і позивач, і його представництво узгодили в Угоді про зарахування зустрічних однорідних вимог від 1 липня 2021 року (а.с.81).

Отже, твердження відповідача про існування боргу станом на 01.07.2021 саме в сумі 58252,40 дол. США суд вважає доведеними, оскільки докази, надані на підтвердження цих обставин, є більш вірогідними, а належних доказів на їх спростування позивач суду не надав.

Надалі між відповідачем (Сторона 1 за Угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог) та позивачем (Сторона 2 за Угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог) була укладена Угода про зарахування зустрічних однорідних вимог від 1 липня 2021 року (надалі - Угода про зарахування зустрічних однорідних або Угода, а.с.81).

У вказаній Угоді відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України, сторони дійшли згоди зарахувати зустрічні однорідні вимоги за зобов`язаннями, указаними в п. п. 1 цієї Угоди. Відповідно до п. 1 Угоди грошові зобов`язання ТОВ «КАШКАН ЛОГІСТИК» (Україна) перед ТОВ «ДЖОРДЖІАН АЛКО ГРУП» (Грузія) за Контрактом на поставку товарів № 01/06/20/1 від 1 червня 2020 року припиняються в сумі 58 252,40 доларів США, що в еквіваленті становить 1586067,22 грн в повному обсязі.

Грошові зобов`язання ТОВ «ДЖОРДЖІАН АЛКО ГРУП» (Грузія) перед ТОВ «КАШКАН ЛОГІСТИК» (Україна) за Договором № 01/05-21 про заміну сторони у зобов`язанні від 7 травня 2021 року (а.с.82-83) припиняються в сумі 1586067,22 гривень, із залишком невиконаних грошових зобов`язань в сумі 413 932,78 гривень.

Відповідно до п. 3 Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог підписанням даної Угоди Сторонами свідчить про відсутність будь-яких претензій сторін одна до одної.

Таким чином, станом на 01.07.2021 сторони врегулювали всі питання поставки та оплати Товару за Контрактом та ТОВ «КАШКАН ЛОГІСТИК» не має заборгованості перед Позивачем за Контрактом.

Відповідно до п. 10. Контракту при підписанні даного договору сторони керуються чинним законодавством України.

Відповідно до ст.11 ЦК України та ст.174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст.627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).

За змістом ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 1 липня 2021 року (а.с.81) позивач та відповідач відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зарахували зустрічні однорідні вимоги за зобов`язаннями, указаними в п. п. 1 цієї Угоди та у п. 1 цієї Угоди вказали, що грошові зобов`язання ТОВ «КАШКАН ЛОГІСТИК» (Україна) перед ТОВ «ДЖОРДЖІАН АЛКО ГРУП» (Грузія) за Контрактом на поставку товарів № 01/06/20/1 від 1 червня 2020 року припиняються в сумі 58 252,40 доларів США.

Позивач у відповіді на відзив прохає не враховувати цю Угоду, оскільки вона, на його думку, суперечить законодавству, так як зарахування проведено щодо зобов`язань, визначених у різних валютах.

Проте, позивач не надав доказів звернення до суду із позовом про визнання цієї Угоди недійсною із вказаних підстав.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання недійсною Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 1 липня 2021 року сторони суду не надали.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.11.2018 у справі №2-1383/2010 дійшла висновку, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Отже, за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано позовну заяву, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним / неукладеним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину,

За ч. 4 ст. 236 ГПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивач прохає врахувати висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 31.01.2020 у справі № 1340/3649/18, постанові від 16.04.2019 у справі № 911/483/18, постанові від 21.11.2018 у справі № 755/9929/15-ц.

Проте ці висновки стосуються правовідносин, що виникли на підставі односторонньої угоди про зарахування, проведеної на підставі односторонньої заяви сторони за наявності заперечень іншої сторони щодо зарахування.

Оскільки у цій справі (917/2139/23) зарахування проведено двостороннє укладеною угодою, яка не визнана недійсною, то вказані правові висновки не можуть враховуватися судом з огляду на неподібність спірних відносин. Крім того, сторони угоди визначили суми, що підлягають до зарахування в еквіваленті до гривні.

Також суд вважає недоведеними належними доказами твердження позивача про те, що він не погодився із вказаним зарахуванням про що направив відповідачу претензію.

До матеріалів справи позивач надав претензію (а.с.57) без номера та дати її складення, без зазначення адресата, до якого вона спрямована. Позивач наполягає, що ця претензія була направлення відповідачу на електронну пошту kashkan.vladimir@kashkan.org (а.с.58).

Відповідач у відзиві заперечує отримання цієї претензії.

Відповідно до п. 11.4. Контракту повідомлення та кореспонденція вважаються доставленими належним чином, якщо передача здійснена власноруч, електронною поштою, кур`єром або рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресами, вказаними в реквізитах сторін.

В розділі Контракту «Банківські реквізити та підписи сторін» визначені поштова адреса покупця (39800, Україна, Полтавська обл., м.Горішні Плавні, вул.Строни, буд. 5-А) та адреса електронної пошти покупця (km.manager@kashkan.org), що мають використовуватися як офіційні адреси для листування та обміну документами.

Позивач не надав суду доказів направлення претензії на жодну із вказаних у контракті адрес ТОВ «КАШКАН ЛОГІСТИК», не надав доказів повідомлення відповідачем про зміну вказаних адрес.

Отже, твердження позивача про направлення претензії саме відповідачу суд вважає необґрунтованим.

Таким чином, матеріалами справи доведено, що у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем. Тому у позові в частині стягнення 58390,40 дол. США основного боргу суд відмовляє.

Позивач у позові також заявив вимоги про стягнення 9926,37 доларів США пені за прострочення оплати товару.

Відповідно до Попереднього рахунку № 1-1 від 03 березня 2021 року, умовами оплати є: 50% - передоплати від суми попереднього рахунку за партію Товару, 50% - відстрочення платежу 60 календарних днів, з моменту передачі Товару Покупцю.

Позивач у позові зазначає, що передача 4 партії товару була здійснена 05.04.2021, а отже відповідач мав сплатити другі 50% вартість товару з відстрочкою у 60 календарних днів, з моменту передачі товару покупцю, тобто до 04.06.2021.

На підставі викладеного позивач нарахував пеню за період прострочки з 05 червня 2021 року за 34 дні прострочення.

У п. 4.2. Контракту № 01/06/20/1 сторони узгодили, що умови платежу вказуються в Специфікації і в Попередньому рахунку (п. 1.4.) по кожній партії поставленого товару, з урахуванням номенклатури товару.

У Специфікаціях № 1 від 04.03.2021р. на суму 35 220,00 доларів США, № 2 від 04.03.2021р. на суму 36 105,60 доларів США, № 3 від 04.03.2021р. на суму 5 36 062,40 доларів США, № 4 від 04.03.2021р. на суму 28 300,80 доларів США сторони погодили нові умови поставки та оплати товару. Товар поставляється на умовах: DAP «Delivered At Point» («Поставка в пункті» вказана назва місця призначення) «ІНКОТЕРМС 2010» за адресою - 52005, Україна, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Мічуріна, 15. Умови оплати: 50% - передоплати, 50% - з відстрочкою платежу в 60 календарних днів з дати прийому товару.

У Попередньому рахунку № 1-1 від 03 березня 2021 року, на який посилається позивач, також обумовлені умови оплати: 50% - передоплати від суми попереднього рахунку за партію Товару, 50% - відстрочення платежу 60 календарних днів з моменту передачі товару покупцю.

Позивач у позові зазначає, що передача 4 партії товару була здійснена 05.04.2021, проте це не підтверджується матеріалами справи.

Як свідчать відмітки митних органів на Міжнародних товарно-транспортних накладних (CRM) від 15.03.2021р. та від 05.04.2021 (а.с.84-87), товар після проходження митного контролю переданий покупцю 24.03.2021 та 12.04.2021 відповідно, що підтверджується відтисками печаток митних органів на цих товарно-транспортних накладних.

Відповідач у відзиві визнає ту обставину, що фактично товар отриманий покупцем після проходження митного контролю 24.03.2021 та 12.04.2021.

Інших доказів щодо дати доставки товару відповідачу позивач суду не надав.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, останнім днем для проведення оплати вартості товару є 11.06.2021, а прострочення оплати починається з 12.06.2021, та триває до 30.06.2021 (до укладення Угоди про зарахування від 01.07.2021). Отже, період прострочення складає 19 днів.

У постанові ВП ВС від 12 грудня 2018 року у справі № 757/6367/13-ц вказано, що оскільки виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству України, умови договору, передбачали сплату пені в установленому розмірі від суми простроченого платежу, а сторони ці умови не оспорювали, то разом зі стягненням з фізичних осіб-поручителів заборгованості в іноземній валюті суд мав право стягнути й пеню в іноземній валюті.

Якщо умовами кредитного договору передбачена пеня в установленому розмірі від суми простроченого платежу, то разом зі стягненням заборгованості в іноземній валюті суд має право стягнути й пеню в іноземній валюті

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду вже зауважувала, що правовий режим іноземної валюти на території України, хоча і пов`язується з певними обмеженнями в її використанні як платіжного засобу, проте не виключає здійснення платежів в іноземній валюті (див. пункт 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц).

Відповідач під час судового розгляду 04.07.2024 заявив про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені та про необхідність обмеження пені подвійною обліковою ставкою НБУ (заяви зафіксовані у протоколі судового засідання від 04.07.2024).

Проте вказані заяви суд відхиляє з огляду на наступне.

Оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, то відсутні підстави для вказаного обмеження для розміру пені.

Разом з тим суд враховує, правові висновки Верховного Суду про те, що таке обмеження застосовується, якщо умовами укладеного сторонами договору було передбачено, що позичальник сплачує банку пеню саме у гривнях на рівні подвійної облікової ставки Національного банку України (постанова КГС ВС від 6 березня 2019 року у справі № 916/4692/15, постанова ОП КГС ВС від 18 вересня 2020 року у справі № 916/4693/15).

У цій справі умовами договору не передбачено нарахування пені у гривні, тому відсутні підстави для застосування обмеження її розміру подвійною обліковою ставкою НБУ.

Також відсутні підстави для застосування строку позовної давності до вимог про стягнення пені, оскільки це строк не пропущений.

У ч.2 ст. 258 ЦК України вказано, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12 такого змісту:

"12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX набрав чинності 02.04.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" було установлено карантин з 12.03.2020 на усій території України.

Цей карантин був скасований з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651.

Відповідно до розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX був доповнений розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України пунктом 19 такого змісту:

19.У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Закон України від 15 березня 2022 року № 2120-IX набрав чинності 17.03.2022.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", що затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року. На сьогодні цей воєнний стан продовжується.

Отже, позивач не пропустив строку позовної давності по вимогам про стягнення пені.

Суд встановив, що за період прострочення 12.06.2021 - 30.06.2021 сума пеня становить 5533,94 дол. США (із розрахунку 58252,40 дол. США х 0,5 % х 19 днів = 5533,94 дол. США). В цій частині позовні вимоги є правомірними і їх суд задовольняє.

В іншій частині - вимоги про стягнення пені суд відхиляє як необґрунтовані та неправомірні, про підстави чого зазначено вище у рішенні.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у цій справі.

Суд встановив, що за подання цього позову позивач сплатив 37201,70 грн. судового збору за квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН3632531 від 16.11.2023 (а.с.11). Надходження судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджене випискою від 17.11.2023 (а.с.61).

Відповідно до ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам, тобто у розмірі 3013,49 грн.

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач має право звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Керуючись статтями 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КАШКАН ЛОГІСТИК» (адреса 39800, Полтавська обл., м. Горішні Плавні, вул. Строни, буд. 5-А; ідентифікаційний код 36965823) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖОРДЖІАН АЛКО ГРУП» (адреса 4600, Грузія, м. Кутаїсі, вул. Чечелашвілі, 3-ій провулок, буд. № 4; ідентифікаційний код ІПН 412719312) 5533 доларів США 94 цента пені, 3013 грн 49 коп. відшкодування витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині - у позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Дата складення повного судового рішення: 15.07.2024.

Суддя Т. М. Безрук