УХВАЛА
09 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/11521/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О.М. - головуючого, Бакуліної С.В., Кондратової І.Д.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів"
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Бойко Р.В.
від 31.10.2023
та постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Барсук М.А., Пономаренка Є.Ю., Владимиренко С.В.,
від 27.02.2024 (повний текст складено 11.03.2024)
у справі за позовом Херсонської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів,
до Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів",
про скасування рішення та визнання недійсним статуту,
ВСТАНОВИВ:
Позов було подано про: визнання недійсним та скасувати рішення ХIV З`їзду Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів", оформлене протоколом від 14.12.2020; визнання недійсним статуту Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" в редакції від 2020 року, що була затверджена протоколом ХIV З`їзду Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" від 14.12.2020.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.10.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2024: позовні вимоги задоволено частково; визнано недійсним рішення ХIV З`їзду Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів", оформлене протоколом від 14.12.2020; визнано недійсним статут Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" в редакції, що була затверджена протоколом ХIV З`їзду Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" від 14.12.2020.
17.05.2024 Громадська організація "Всеукраїнська спілка автомобілістів" звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2023 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2024. Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2023 у справі №910/11521/23.
Склад колегії суддів визначено відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2024: головуючий суддя Баранець О.М., судді Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.
Ухвалою Верховного Суду від 10.06.2024: касаційну скаргу Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2023 у справі №910/11521/23 залишено без руху; надано Громадській організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху; запропоновано Громадській організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі шляхом надання суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2023 у справі №910/11521/23, у якому навести інші підстави для поновлення строку; надання суду оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 10 736 грн із зарахуванням сплаченої суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Ухвала Верховного Суду від 10.06.2024 доставлена в Електронний кабінет скаржника 10.06.2024, що підтверджується довідкою Касаційного господарського суду про доставку документа в кабінет Електронного суду.
19.06.2024 Громадська організація "Всеукраїнська спілка автомобілістів" звернулася до Верховного Суду з клопотанням про усунення недоліків касаційної скарги, яке містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та до якого додано платіжну інструкцію від 17.06.2024 № 717 про сплату судового збору у сумі 10 736 грн за подання касаційної скарги у справі №910/11521/23.
У поданому до Верховного Суду клопотанні про поновлення пропущеного строку для подання касаційної скарги, яке міститься у заяві про усунення недоліків касаційної скарги скаржник зазначає, що: повний текст оскаржуваної постанови на поштову адресу відповідача не надходив. Лише 29.04.2024 представник відповідача ознайомився з оскаржуваною постановою, про що зроблена відповідна відмітка в матеріалах справи. Те, що оскаржувана постанова була відправлена в електронному кабінеті в системі Електронний суд, працівникам відповідача стало відомо лише 11.06.2024, після отримання представником відповідача ухвали Верховного Суду від 10.06.2024 та після подальшого заходу в електронний кабінет системи Електронний суд, де було виявлено, що у справі № 910/11521/22 наявна оскаржувана постанова. Відповідач зазначає, що йому на електронну пошту не надходило повідомлення про надходження оскаржуваної постанови в електронному кабінеті в системі Електронний суд. Відсутність повідомлення може бути зв`язано з технічними збоями в даній системі. Тому відповідач вважає, що пропущення строку на касаційне оскарження відбулося з поважних причин і відповідно є підстави для поновлення такого строку. Також зазначає, що у разі відмови у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, відповідач буде позбавлений права на касаційний перегляд судового рішення, що гарантується як Конституцією України та і нормами міжнародного права.
Розглянувши матеріали касаційної скарги, з урахуванням заяви про усунення недоліків касаційної скарги, та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку, що вказане клопотання задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною третьою статті 288 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість поновлення строку на касаційне оскарження у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Верховним Судом встановлено, що оскаржувана постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята 27.02.2024, повний текст якої складений 11.03.2024. Отже, останнім днем оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2024, відповідно до приписів статті 288 Господарського процесуального кодексу України, є 01.04.2024.
З касаційною ж скаргою скаржник звернувся аж 17.05.2024.
Верховний Суд в ухвалі від 10.06.2024 визнаючи неповажними доводи скаржника наведенні в обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження вказав, що: доводи скаржника про те, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 станом на дату подання цієї касаційної скарги Громадською організацією "Всеукраїнська спілка автомобілістів" у визначеному Господарським процесуальним кодексом України порядку не отримана, визнаються Верховним Судом необґрунтованими, оскільки як вбачається з довідки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про доставку документа в кабінет Електронного суду повний текст постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 у справі №910/11521/23 надіслано в Електронний кабінет Громадської організацієї "Всеукраїнська спілка автомобілістів" та доставлено в Електронний кабінет скаржника - 12.03.2024 о 13:40; надсилання копії судових рішень через "Електронний кабінет" в системі ЄСІТС відповідає приписам частин п`ятої, шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України та статті 242 Господарського процесуального кодексу України, а тому Верховний Суд дійшов висновку, що наведені скаржником підстави викладені у клопотанні Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2023 у справі №910/11521/23, є неповажними, оскільки як передбачено положеннями статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Наведені скаржником обставини, в обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження оскаржуваних судових рішень, фактично дублюють зміст тих підстав, які були наведені у клопотанні про поновлення строку, встановленого для подання касаційної скарги при звернення скаржника з касаційною скаргою та визнані ухвалою Верховного Суду від 10.06.2024 неповажними.
Посилання скаржника на те що працівникам відповідача стало відомо лише 11.06.2024 про те, що оскаржувана постанова була відправлена в електронному кабінеті в системі Електронний суд, після отримання представником відповідача ухвали Верховного Суду від 10.06.2024 не є беззаперечним та абсолютним свідченням поважності причин пропуску строку на усунення недоліків, оскільки наведене відноситься до організаційних питань внутрішньої діяльності Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів", носить суб`єктивний характер виключно внутрішньої організації роботи цієї юридичної особи та не змінює строків перебігу процесуальних строків встановлених законом.
А доводи відповідача про те, що йому на електронну пошту не надходило повідомлення про надходження оскаржуваної постанови в електронному кабінеті в системі Електронний суд та що відсутність такого повідомлення може бути зв`язано з технічними збоями в даній системі, базуються на припущеннях скаржника та не підтверджені жодними доказами.
Тобто, скаржником не вказано непереборних та об`єктивних перешкод, труднощів, які не залежали від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, усунення недоліків касаційної скарги.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Верховний Суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).
Згідно з частиною третьою статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Розглянувши клопотання Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, Суд дійшов висновку, що підстави, викладені у ньому, є неповажними.
Частиною четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Однак таких обставин скаржником не наведено.
За змістом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.
Відповідно до частини 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.
Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень ("що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У пункті 41 рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".
Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. de Rada Cavanilles v. Spain, рішення від 28.10.1998, Reports 1998 -VIII, с. 3255, § 45, Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21.12.2010)
Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (Diya 97 v. Ukraine, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).
У справі "Устименко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що сама концепція "поважних причин" не є чіткою, тому для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника.
Якщо строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
Суд повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п.п. 51 і 52, ECHR 2003-Х).
Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановлені державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28.10.2004).
Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06).
Частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Пунктом 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду приходить до висновку про те, що наведені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження підстави для поновлення строку на касаційне оскарження є неповажними і, як наслідок, про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2023 у справі №910/11521/23 на підставі пункту 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 119, 288, 234, 235, пунктом 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Визнати неповажними підстави, наведені Громадською організацією "Всеукраїнська спілка автомобілістів" в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2023 у справі №910/11521/23.
2. Відмовити у задоволенні клопотання Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження рішення постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2023 у справі №910/11521/23.
3. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2023 у справі №910/11521/23.
4. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. Баранець
Судді С. Бакуліна
І.Кондратова
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 09.07.2024 |
Оприлюднено | 16.07.2024 |
Номер документу | 120368470 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Баранець О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні