Постанова

від 01.07.2024 по справі 910/3646/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/3646/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київспецтранс"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 (головуючий суддя Мальченко А. О., судді Агрикова О. В., Козир Т. П.)

за заявою Приватного акціонерного товариства "Київспецтранс"

про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 за нововиявленими обставинами

у справі № 910/3646/22

за позовом першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі 1) Київської міської ради і 2) Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до 1) Приватного акціонерного товариства "Київспецтранс" і 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозхімсервіс"

про визнання недійсними рішень та договорів,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Хронологія спору

1. Перший заступник керівника Київської міської прокуратури (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - позивач-1, Київська міськрада) та Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач-2, Департамент ЖКІ) до Приватного акціонерного товариства "Київспецтранс" (далі - відповідач-1, ПрАТ "Київспецтранс") і Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозхімсервіс" (далі - відповідач-2, ТОВ "Хозхімсервіс") про:

1) визнання недійсним рішення тендерного комітету, оформленого протоколом засідання тендерного комітету щодо розгляду тендерних пропозицій, поданих для участі у відкритих торгах на закупівлю від 29.10.2020, яким ТОВ "Хозхімсервіс" визнано переможцем відкритих торгів на закупівлю робіт "Реконструкція та технічне переоснащення полігону ТПВ № 5 в с. Підгірці Обухівського району Київської області. Рекультивація ділянки № 1";

2) визнання недійсним договору на закупівлю робіт від 12.11.2020 №12/11-20Б по об`єкту "Реконструкція та технічне переоснащення полігону ТПВ № 5 в с. Підгірці Обухівського району Київської області. Рекультивація ділянки № 1";

3) визнання недійсним рішення уповноваженої особи про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури, оформлене протоколом від 13.10.2021, яким вирішено за результатами переговорної процедури на закупівлю додаткових робіт укласти договір з ТОВ "Хозхімсервіс";

4) визнання недійсним договору на закупівлю додаткових робіт від 05.11.2021 № 05/11-21ДР по об`єкту "Реконструкція та технічне переоснащення полігону ТПВ № 5 в с. Підгірці Обухівського району Київської області. Рекультивація ділянки № 1".

2. Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема, тим, що рішення тендерного комітету, оформлені протоколами, прийняті ПрАТ "Київспецтранс" з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки на час спірних відносин учасник закупівель (в подальшому переможець) ТОВ "Хозхімсервіс" рішеннями антимонопольних органів визнаний таким, що вчинив порушення, передбачене пунктом 4 частини 2 статті 6, пунктом 1 частини 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів під час участі у процедурах закупівель. На думку прокурора, зазначені обставини свідчать про наявність заборони на участь ТОВ "Хозхімсервіс" у процедурі відкритих торгів та переговорної процедури закупівлі робіт/додаткових робіт по вказаному вище об`єкту та має наслідком визнання недійсними як результатів торгів, так і укладених на їх виконання договорів.

3. Господарський суд міста Києва рішенням від 08.12.2022 відмовив у задоволенні позову, зокрема, вказавши на те, що прокурор не підтвердив обставин притягнення ТОВ "Хозхімсервіс" до відповідальності за вчинення порушення, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів під час участі у процедурах закупівель.

4. Суд першої інстанції виходив, зокрема, з того, що оскарження у судовому порядку рішення Адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - АМКУ) від 04.05.2020 № 55/15-р/к (справа № 905/932/20) та рішення Тимчасової адміністративної колегії АМКУ від 02.09.2021 № 122-р/тк, (справа № 910/14429/21), якими встановлено вчинення ТОВ "Хозхімсервіс" порушення, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 6, пункту 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", зупиняє їх дію з 21.05.2020 та з 07.09.2021, тобто з відповідної дати відкриття проваджень у справах № 905/932/20 та № 910/14429/21, до набрання законної сили судовими рішеннями у цих справах про визнання недійсними рішень антимонопольного органу від 04.05.2020 № 55/15-р/к та від 02.09.2021 № 122-р/тк.

5. Північний апеляційний господарський суд постановою від 06.09.2023 рішення суду першої інстанції від 08.12.2022 змінив шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції своєї постанови.

6. Висновки мотивував тим, що з урахуванням частин 1 та 4 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу АМКУ, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду, зупиняє лише примусове виконання зазначеного рішення органу АМКУ на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду.

7. Рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення АМКУ від 04.05.2020 № 55/15-р/к та рішення Тимчасової адміністративної колегії АМКУ від 02.09.2021 № 122-р/тк в частині визнання вчинення ТОВ "Хозхімсервіс" порушення, зазначеного у пункті 1 частини 1 статті 50 та пункті 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", є встановленням юридичного факту в правовідносинах учасників відповідної процедури закупівлі і виконання не передбачає.

8. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що внаслідок наявності обставин, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" (притягнення ТОВ "Хозхімсервіс" до відповідальності за вчинення порушень, зазначене у пункті 4 частини 2 статті 6, пункті 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), ПрАТ "Київспецтранс" в силу вимог пункту 1 частини 1 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі" зобов`язано було відхилити тендерну пропозицію ТОВ "Хозхімсервіс" щодо участі цього суб`єкта господарювання у закупівлі.

9. Водночас, погодившись із висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції мотивував наявність підстави для такої відмови посиланням саме на неефективність такого способу захисту, як визнання недійсним рішення тендерного комітету про визначення переможця відкритих торгів, яке вже було реалізоване та вичерпало свою дію виконанням, та визнання недійсним укладеного за наслідками торгів договору про закупівлю і додаткової угоди без одночасного заявлення позовної вимоги про застосування наслідків недійсності правочину.

10. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.02.2024 касаційну скаргу ПрАТ "Київспецтранс" залишено без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 у справі №910/3646/22 - без змін.

11. ПрАТ "Київспецтранс" подало до Північного апеляційного господарського суду заяву про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 за нововиявленими обставинами, у якій заявник просить скасувати вказану постанову і закрити провадження у справі № 910/3646/22.

12. Заява аргументована наявністю істотних для справи № 910/3646/22 обставин, а саме скасування рішенням АМКУ від 08.02.2024 №36-р рішення Адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення АМКУ №55/15-р/к від 04.05.2020 у справі № 55/20-2019 та передання справи №55/15-р/к на новий розгляд до Східного міжобласного територіального відділення АМКУ. Відповідач-1 наголошує, що скасування зазначеного акта індивідуальної дії призвело до втрати ним дії з моменту його прийняття, а тому не зумовило жодних правових наслідків, у зв`язку з чим предмет спору в цій судовій справі відсутній. Просив закрити провадження у справі №910/3646/22 на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

13. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 відмовлено в задоволенні заяви ПрАТ "Київспецтранс" про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 за нововиявленими обставинами. Вказану постанову залишено в силі.

14. Мотивуючи ухвалу, апеляційний господарський суд виходив із того, що обставина, яка змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення. Обставини, які змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

15. Звідси, дійшов висновку, що оскільки скасування рішення Адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення АМКУ від 04.05.2020 №55/15-р/к у справі №55/20-2019 відбулося після ухвалення судом апеляційної інстанції постанови, зазначена обставина не може вважається нововиявленою.

16. Окрім того, з огляду на предмет та підстави заявлених позовних вимог, суд апеляційної інстанції вказав на те, що скасування рішення Адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення АМКУ від 04.05.2020 №55/15-р/к у справі №55/20-2019 не зумовлює відсутність предмета спору, оскільки вказане рішення антимонопольного органу було однією з підстав позову прокурора.

Касаційна скарга

17. Не погодившись із ухвалою суду апеляційної інстанції, ПрАТ "Київспецтранс" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2024, скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 і закрити провадження у справі № 910/3646/22.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи касаційної скарги

18. У касаційній скарзі відповіда-1 наголошує на тому, що рішенням АМКУ від 08.02.2024 скасовано рішення Адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення АМКУ від 04.05.2020 № 55/15-р/к у справі № 55/20-2019. Вказує на те, що скасування 08.02.2024 АМКУ власного індивідуального акта, а саме, рішення від 04.05.2020 № 55/15-р/к, призвело до втрати ним дії з моменту його прийняття, а саме, з 04.05.2020.

19. Звідси наголошує на тому, що втрата дії рішення від 04.05.2020 № 55/15-р/к з 04.05.2020 та на момент проведення ПрАТ "Київспецтранс" додаткової закупівлі у ТОВ "Хозхімсервіс" відповідно до переговорної процедури у жовтні 2021 року, наявність позитивного висновку про результати моніторингу закупівлі від 23.12.2021 виключають також необхідність врахування рішення від 02.09.2021 № 122-р/тк (або будь-якого аналогічного рішення АМКУ) при прийнятті ПрАТ "Київспецтранс" рішення за результатом переговорної процедури відповідно до протоколу від 13.10.2021. Вказує на те, що ПрАТ "Київспецтранс" не мало обов`язку запитувати і враховувати підстави, передбачені п. 4 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі", щодо додаткової закупівлі.

20. Окрім того, скаржник зазначає, що скасування Рішення від 04.05.2020 № 55/15-р/к є аналогічним за наслідками скасуванню судового рішення, що дозволяє застосувати за аналогією підставу передбачену п. 3 ч. 2 ст. 320 ГПК України, оскільки саме скасоване рішення від 04.05.2020 № 55/15-р/к, лягло в основу постанови суду апеляційної інстанції від 06.09.2023.

21. Скаржник зазначає, що наслідком скасування рішення від 04.05.2020 № 55/15-р/к є інше за змістом вирішення спору. Проте, апеляційний суд неправильно застосовав п. 1 ч. 2, ч. 4 ст. 320, ч. 6 ст. 322 ГПК України. Невстановлення апеляційним судом нововиявленої обставини, неправильне застосування наведених норм процесуального закону, а також помилкове незастосування п. 3 ч. 2 ст. 320 ГПК України призвело до неправомірної відмови у задоволенні заяви від 05.03.2024 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

22. Також відповідач-1 наголошує на тому, що скасування 08.02.2024 АМКУ рішення від 04.05.2020 № 55/15-р/к призвело до відсутності предмета спору, що не було враховано судом апеляційної інстанції.

Відзив

23. Від Київської міської прокуратури надійшов відзив, у якому прокурор не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими. Вказує на те, що відповідач-1 у заяві про перегляд рішення посилається на нові обставини, які виникли після ухвалення рішення у справі. Тому не вбачає порушення судом апеляційної інстанції приписів статті 320 ГПК України. Просить ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів скаржника і висновків суду апеляційної інстанції

24. Згідно із частинами першою - другою статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

25. Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання перегляду за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2023.

26. Перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами врегульовано главою 3 розділу IV ГПК України.

27. Відповідно до статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

28. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду (частина 2 статті 320 ГПК України).

29. Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.07.2023 у справі № 910/5217/20, від 29.05.2023 у справі № 34/16, від 10.05.2023 у справі № 910/24550/13.

30. До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна відповідність таким трьом умовам: по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже було оцінено господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

31. Сталість наведеної правової позиції Верховного Суду підтверджується послідовно викладеною правовою позицією Великої Палати Верховного Суду в постановах від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а, від 09.06.2022 у справі № 9901/230/20, відповідно якої необхідними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте).

32. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії").

33. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та відповідно не могли надати суду про неї дані. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 27.07.2023 у справі № 914/935/20, від 27.03.2023 у справі № 914/2381/18, від 23.06.2023 у справі № 918/887/21.

34. Як неодноразово зазначав Верховний Суд, процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін; суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13).

35. Відповідно до положень частини четвертої статті 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

36. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина п`ята статті 320 ГПК України).

37. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

38. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані із вимогою у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими, а не нововиявленими обставинами.

39. Системний аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо перегляду судових рішень дозволяє дійти висновку про те, що нововиявленими обставинами можуть бути визнані обставини, які: а) існували під час розгляду справи судом; б) не були відомими суду та учасникам справи під час розгляду справи судом; в) мають істотне значення для справи і можуть призвести до іншого результату судового розгляду (тобто, коли врахування їх судом мало би наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) (рішення у справах "Industrial Financial Consortium Investment Metallurgical Union проти України" від 26.06.2018, заява № 10640/05 та "Желтяков проти України" від 09.06.2011 заява № 4994/04). Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.07.2023 у справі № 914/935/20.

40. Водночас нововиявлені обставини необхідно відрізняти від нових обставин, що виникли після вирішення справи та ще не існували на час її розгляду, а також від обставин, що зазнали змін після ухвалення судом рішення. Їх виявлення не може бути підставою для перегляду судового рішення.

41. Нова обставина, яка з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи. Не вважається нововиявленою обставиною зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Також не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, які встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

42. Як установив суд апеляційної інстанції, у справі, що розглядається ПрАТ "Київспецтранс" (заявник) фактично вважає нововиявленою обставиною рішення АМКУ від 08.02.2024, яким скасовано рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення АМКУ від 04.05.2020 № 55/15-р/к, а справу № 55/20-20 передано на новий розгляд до Східного міжобласного територіального відділення АМКУ.

43. Відхиляючи доводи заяви, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скасування рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення АМКУ від 04.05.2020 № 55/15-р/к відбулося після ухвалення судом апеляційної інстанції постанови, отже зазначена обставина не може вважатися нововиявленою.

44. Тобто, перевіривши обґрунтованість наведених заявником доводів щодо наявності / відсутності нововиявлених обставин у цьому випадку, суд апеляційної інстанції встановив, що зазначена ПрАТ "Київспецтранс" обставина - скасування рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення АМКУ від 04.05.2020 № 55/15-р/к не має такої ознаки, як існування на час розгляду справи, оскільки по суті це є новою обставиною, що в свою чергу не відповідає пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України, на що помилково посилається заявник у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

45. Окрім того, суд апеляційної інстанції з урахуванням предмета і підстав заявлених позовних вимог (пункти 1-2 цієї постанови), вказав, що скасування рішення Адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення АМКУ №55/15-р/к від 04.05.2020 у справі №55/20-2019 не зумовлює відсутність предмета спору, оскільки вказане рішення антимонопольного органу було однією з підстав позову прокурора, а тому визнав безпідставними доводи заявника про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України.

46. Ураховуючи наведене вище в пунктах 42-45 цієї постанови, мотиви, з яких виходив апеляційний господарський суд залишив рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог в силі (пункт 9 цієї постанови), що у сукупності свідчить про недоведення заявником наявності усіх ознак нововиявленої обставини, про які йдеться у пунктах 31, 39 цієї постанови, колегія суддів касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не вбачає порушення судом апеляційної інстанції приписів статті 320 ГПК України у цій справі.

47. Аргументи касаційної скарги не доводять порушення або неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм права у зазначеній частині, у зв`язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування законного судового рішення.

48. Посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції приписів пункту 1 частини 2 статті 320 ГПК України наведеного вище не спростовують, окрім того направлені на встановлення судом касаційної інстанції міри "істотності" наведеної заявником обставини для перегляду рішення суду як нововиявленої, що до повноважень суду касаційної інстанції в силу приписів статті 300 ГПК України не входить.

49. Аналогічне стосується й посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції приписів пункту 3 частини 2 статті 320 ГПК України, оскільки з урахуванням викладеного у пунктах 42-46 цієї постанови, доводи скаржника про те, що скасування рішення АМКУ за аналогією можна порівняти із скасуванням судового рішення, також не свідчать про порушення судом апеляційної інстанції приписів статті 320 ГПК України.

50. Посилання скаржника на відповідну процесуальну аналогію не доводять, що врахування відповідної обставини мало б наслідком ухвалення іншого судового рішення, зокрема, закриття провадження у справі, як на цьому наполягає скаржник, що з урахуванням викладених, зокрема, в пунктах 31, 39 цієї постанови ознак нововиявленої обставини, також не свідчить про порушення судом апеляційної інстанції приписів статті 320 ГПК України.

51. Зазначене у попередньому пункті (врахування відповідної обставини мало б наслідком ухвалення іншого судового рішення, зокрема, закриття провадження у справі) безвідносно до викладеного вище у цій постанові стосується також і доводів скаржника щодо того, що скасування рішення від 04.05.2020 № 55/15-р/к призвело до втрати останнім дії з моменту його прийняття.

52. Стосовно згаданих та частково процитованих у касаційній скарзі рішень Верховного Суду, колегія суддів наголошує, що постанова Касаційного адміністративного суду від 21.10.2019 у справі № 522/22780/16-а стосувалася питання визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, з підстав порушення Одеською міською радою порядку розроблення плану зонування території (зонінгу) м. Одеси та порядку його прийняття; постанова Касаційного господарського суду від 21.09.2022 у справі № 922/2012/21 стосувалася визнання недійсними з моменту прийняття рішень засідання наглядової ради акціонерного товариства та рішень річних загальних зборів акціонерів акціонерного товариства за первісним позовом, та визнання недійсним договору купівлі-продажу акцій за зустрічним позовом, з підстав відсутності (скасування) відповідного дозволу АМКУ на концентрацію. Водночас наведені постанови Верховного Суду не містять висновків щодо питання застосування приписів статті 320 ГПК України, а тому посилання на вказані постанови суду касаційної інстанції визнаються колегією суддів необґрунтованими.

53. Аналогічне стосується посилань скаржника на інші судові рішення Верховного Суду, зокрема, ухвалу Верховного Суду від 25.10.2022 у справі № 910/9630/19, постанови Верховного Суду від 08.11.2022 у справі № 910/3202/20, від 10.09.2020 у справі № 910/23375/17, від 01.10.2020 у справі № 908/540/19, від 30.09.2021 у справі № 910/13451/20 та від 28.10.2021 у справі № 910/20229/20, висновки в яких не стосуються питання перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

54. При цьому, зважаючи на загальний характер висновків Верховного Суду стосовно визначення та ознак нововиявлених обставин, викладених у постановах від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а, від 23.02.2024 у справі № 909/837/13, від 27.07.2023 у справі № 914/935/20, від 10.05.2023 у справі № 910/24550/13, від 14.04.2021 у справі № 9901/819/18, колегія суддів не вбачає жодної невідповідності висновків суду апеляційної інстанції висновкам суду касаційної інстанції в частині визначення наявності / відсутності підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, оскільки відсутність відповідних підстав була перевірена та встановлена судом апеляційної інстанції, як і надана оцінка відповідності наведеної заявником обставини ознакам нововиявленої, з урахуванням чого встановлено, що вона таким не відповідає.

55. Інших доводів та доказів, які б слугували безумовною підставою для скасування оскарженої ухвали апеляційного суду, скаржником не наведено.

56. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що скаржнику надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

57. Відповідно до частини третьої статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

58. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

59. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник не спростував висновків суду апеляційної інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права.

60. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ПрАТ "Київспецтранс" залишити без задоволення, а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 у цій справі - без змін.

Розподіл судових витрат

61. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржуване судове рішення, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київспецтранс" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 у справі № 910/3646/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил