Ухвала

від 11.07.2024 по справі 909/1167/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 909/1167/17

Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Чумака Ю. Я. - головуючого, Бенедисюка І. М., Васьковського О. В., Дроботової Т. Б., Кібенко О. Р., Пєскова В. Г.

розглянувши матеріали касаційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфабуд" на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.04.2023 (суддя Михайлишин В. В.), постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 (головуючий - Желік М. Б., судді Галушко Н. А., Орищин Г. В.) та додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 (головуючий - Желік М. Б., судді Галушко Н. А., Орищин Г. В.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфабуд"

до Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватної виробничо-комерційної фірми "В.С.К",

про визнання недійсним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфабуд" (далі - ТОВ "Альфабуд", Товариство, споживач, позивач) звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" (далі - ПрАТ "Прикарпаттяобленерго", постачальник, відповідач) про визнання недійсним та скасування рішення комісії Акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" з розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією від 24.03.2017 № 083240 (далі - акт № 083240), оформленого протоколом засідання комісії від 29.09.2017 № 1 (далі - рішення № 1, оспорюване рішення).

2. Позовна заява обґрунтовується тим, що під час проведення перевірки та складання акта № 083240 ПрАТ "Прикарпаттяобленерго" здійснило розрахунок вартості недоврахованої електроенергії з порушенням вимог Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (чинна до 10.06.2018), та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 № 562 (далі - Методика № 562) (в редакції, чинній з 14.01.2011 до 26.07.2019), зокрема, відповідач не довів обставин самовільного підключення електроустановок споживачем до електричної мережі, а відповідний розрахунок проведено постачальником у зв`язку з неправильно визначеним періодом нарахування (з 08.04.2015 по 24.03.2017), внаслідок чого оспорюване рішення є незаконним і підлягає скасуванню.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 11.04.2023, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 30.08.2023, в позові відмовлено з тих мотивів, що позивач не спростував факт вчинення порушення ПКЕЕ, яке відображено в акті № 083240, тому рішення № 1 є законним та обґрунтованим, що виключає його скасування.

4. Додатковою постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 заяву ПрАТ "Прикарпаттяобленерго" про ухвалення додаткової постанови задоволено. Стягнуто з позивача на користь відповідача 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу в апеляційному провадженні.

Додаткова постанова аргументована тим, що відповідач належними та допустимими доказами підтвердив понесення витрат на професійну правничу допомогу, розмір яких є співмірним і розумним, тоді як позивач не подав до суду заперечень щодо розміру заявлених відповідачем до стягнення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Короткий зміст касаційних скарг

5. ТОВ "Альфабуд" звернулося до Верховного Суду з касаційними скаргами, в яких просить скасувати рішення місцевого господарського суду, постанову та додаткову постанову суду апеляційної інстанції, ухваливши нові рішення, якими позов задовольнити, а також відмовити в задоволенні заяви ПрАТ "Прикарпаттяобленерго" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

6. На обґрунтовування своїх вимог скаржник посилається на неправильне застосування та порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, наголошуючи на тому, що:

1) суди залишили поза увагою допущене відповідачем порушення порядку нарахування необлікованої електричної енергії, здійснене понад граничний 12-місячний період, зазначений в пункті 2.6 Методики № 562 (в редакції, чинній з 14.01.2011 до 26.07.2019);

2) суди не врахували висновків щодо застосування норм права в подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17, в постановах Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 906/896/17, від 19.07.2018 у справі № 923/832/17, від 31.07.2018 у справі № 911/1143/16, від 11.09.2018 у справі № 923/639/17, від 21.01.2019 у справі № 926/838/18, від 23.04.2019 у справі № 906/600/18, від 12.09.2019 у справі № 918/664/18, від 05.02.2020 у справі № 914/1503/18 (щодо недопустимості здійснення нарахувань до моменту встановлення факта втручання у роботу приладів обліку), в постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 905/1369/18, від 11.07.2019 у справі № 904/3918/18 (щодо необхідності встановлення конкретної особи, яка вчинила самовільне підключення і того, що ця особа є відповідальною за це), в постановах Верховного Суду від 19.07.2018 у справі № 923/832/17-ц, від 06.02.2019 у справі № 522/12901/17-ц, від 16.09.2020 у справі № 908/859/19 (щодо обов`язковості використання акта про порушення як доказу із наданням йому відповідної правової оцінки), в постановах Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 28.09.2023 у справі № 686/31892/19 (щодо необхідності застосування критерію співмірності, необхідності послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру), в постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 (за відсутності клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу суд не має права з власної ініціативи вирішувати питання про зменшення таких витрат);

3) на теперішній час відсутні висновки Верховного Суду щодо питання застосування норми права в подібних правовідносинах (в контексті можливості визнання обставини встановленою відповідно до статті 102 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) за наявності інших доказів, що підтверджують доводи сторони, та щодо складання актів в процесі встановлення факту самовільного підключення до електричної мережі без присутності уповноваженого представника споживача, стосовно якого такий факт встановлюється;

4) Товариство та його представник не були повідомлені про дату та час розгляду заяви відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, цю заяву позивач не отримував, у зв`язку з чим був позбавлений можливості подати клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

7. ПрАТ "Прикарпаттяобленерго" у відзивах на касаційні скарги просить відмовити в їх задоволенні з мотивів, викладених в оскаржуваних рішенні, постанові та додатковій постанові.

Третя особа не скористалася правом на подання відзивів на касаційні скарги.

Розгляд справи Верховним Судом

8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.11.2023 ( Мачульський Г. М. - головуючий, судді Краснов Є. В., Могил С. К.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Альфабуд" на додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 у справі № 909/1167/17 та призначено касаційну скаргу до розгляду цієї справи в судовому засіданні на 20.12.2023.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Альфабуд" на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.04.2023 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 у справі № 909/1167/17 та призначено розгляд цієї касаційної скарги до розгляду в судовому засіданні на 20.12.2023.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.12.2023 розгляд зазначених касаційних скарг ТОВ "Альфабуд" відкладено на 24.01.2024.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.01.2024 справу № 909/1167/17 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на необхідність відступлення від висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду в пункті 62 постанови від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2024 справу № 909/1167/17 за касаційними скаргами ТОВ "Альфабуд" на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.04.2023, постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 та додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 повернуто Верховному Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду для розгляду з тих мотивів, що в пункті 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17 відсутній висновок щодо неможливості виправлення судом вад розрахунку комісії з розгляду актів про порушення вартості необлікованої електроенергії, від якого вважає за необхідне відступити Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.04.2024 касаційні скарги ТОВ ?Альфабуд? на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.04.2023, постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 та додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 у справі № 909/1167/17 призначено до розгляду на 15.05.2024.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2024 справу № 909/1167/17 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - об`єднана палата) в зв`язку з необхідністю відступлення від висновку, викладеного в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 904/3940/18 (колегія суддів іншої судової палати в складі: Огороднік К. М. - головуючий, судді Банасько О. О., Краснов Є. В.).

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2024 визначено в справі № 909/1167/17 такий склад суддів об`єднаної палати: Вронська Г. О. - головуючий, судді Бенедисюк І. М., Васьковський О. В., Дроботова Т. Б., Кібенко О. Р., Малашенкова Т. М., Пєсков В. Г., Рогач Л. І., Чумак Ю. Я.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2024 у зв`язку з відпусткою судді Вронської Г. О. для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду, визначено в справі № 909/1167/17 такий склад суддів об`єднаної палати: Чумак Ю. Я. - головуючий, судді Бенедисюк І. М., Васьковський О. В., Дроботова Т. Б., Кібенко О. Р., Малашенкова Т. М., Пєсков В. Г., Рогач Л. І.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2024 у зв`язку з відпусткою суддів Малашенкової Т. М. і Рогач Л. І. визначено в справі № 909/1167/17 такий склад суддів об`єднаної палати: Чумак Ю. Я. - головуючий, судді Бенедисюк І. М., Васьковський О. В., Дроботова Т. Б., Кібенко О. Р., Пєсков В. Г.

Підстави передачі справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

9. Ухвала Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2024 у справі № 909/1167/17 аргументована необхідністю відступлення від викладеного в постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 904/3940/18 висновку (або його уточнення) про неможливість самостійного здійснення судом перерахунку вартості необлікованої електроенергії та виправлення відповідних помилок розрахунку згідно зафіксованого в акті порушення із застосуванням інших, ніж зазначені в рішенні комісії, положень Методики № 562, оскільки в зворотному випадку будь-які порушення, допущені при розрахунку вартості необлікованої електроенергії, матимуть наслідком скасування відповідного рішення в цілому, навіть незважаючи на наявний неспростований факт порушення, що є неспівмірним і не притаманним спорам про розмір заборгованості.

Зокрема, постановляючи зазначену ухвалу, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що в зв`язку з необхідністю перевірити відповідні доводи скаржника щодо правомірності періоду, за який зроблено донарахування, та враховуючи те, що позов заявлено про визнання недійсним та скасування рішення про відповідне донарахування, перед судовою колегією постало також питання про те, чи може стверджуване позивачем порушення спричинити недійсність оспорюваного рішення в цілому, а чи в такому випадку є підстави для перерахунку судом донарахованої за змістом рішення суми відповідно до нормативного регулювання. Загалом споживач електричної енергії не позбавлений права заперечувати проти обґрунтованості розрахунку вартості необлікованої електроенергії, розрахованої відповідно до акта про порушення, у межах спору про стягнення з нього такої вартості навіть у тому випадку, коли споживач не оспорював рішення комісії з розгляду актів про порушення вартості необлікованої електроенергії в окремому судовому провадженні. Однак у випадку, коли, розглядаючи розрахунковий спір, суд доходить до висновку про недоліки в поданому позивачем розрахунку, наслідком цього не має бути відмова в стягненні стягуваної суми в цілому.

При цьому колегія суддів Касаційного господарського суду на обґрунтування підстав для відступу від зазначеного висновку Верховного Суду посилається для прикладу (з метою порівняння) на сформульовану Великою Палатою Верховного Суду в справах за позовами органів місцевого самоврядування про стягнення безпідставно набутих коштів з користувачів земельних ділянок, які не оформили відповідні права на земельні ділянки, усталену правову позицію про те, що при визначенні розміру завданих збитків суди мають здійснювати самостійний розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки із застосуванням правильних коефіцієнтів функціонального використання (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20).

Підстави повернення справи на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду

10. Перевіривши доводи, наведені колегією суддів Касаційного господарського суду в ухвалі від 15.05.2024, об`єднана палата дійшла висновку про відсутність передбачених процесуальним законом підстав для прийняття справи № 909/1167/17 до касаційного розгляду об`єднаною палатою з огляду на таке.

11. Згідно з підпунктами 5, 7 пункту 2.1 Методики № 562 (в редакції, чинній з 14.01.2011 до 26.07.2019) ця Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ: самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника; підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку.

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 2.9 Методики № 562 (в редакції, чинній з 14.01.2011 до 26.07.2019) у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 7 пункту 2.1 цієї Методики, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W , кВт.год), доб.с.п. розраховується за формулою (2.7) Методики. Кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок, визначається за формулою (2.6) Методики.

Абзацом 4 пункту 2.6 Методики № 562 (в редакції, чинній з 14.01.2011 до 26.07.2019) передбачено, що для розрахунку загального обсягу самовільно спожитої електричної енергії за Д пер. береться сумарна кількість днів у періоді від дня набуття споживачем права власності на електроустановку (але не більше сумарної кількості днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення) до дня усунення порушення.

12. Згідно з абзацами 1, 2 пункту 6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.

13. Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної відповідачем 24.03.2017 перевірки складено акт № 083240, яким зафіксовано факт самовільного підключення позивача до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів поза розрахунковим засобом обліку електричної енергії без порушення схеми обліку, яке (самовільне підключення) виконано методом врізки в кабельну лінію іншого споживача - Приватної виробничо-комерційної фірми "В.С.К", що проходить по території будівельного майданчика ТОВ ?Альфабуд?. Споживання електричної енергії струмоприймачами будівельного майданчика здійснюється при вимкненому приладу обліку Товариства.

Таким чином, виявлене відповідачем порушення ПКЕЕ підпадає під ознаки порушення, передбаченого підпунктом 7 пункту 2.1 Методики № 562 (в редакції, чинній з 14.01.2011 до 26.07.2019), а не пунктом 5 цієї Методики.

29.09.2017 на підставі акта № 083240 відповідач прийняв оспорюване рішення, яким оформлено виконання стосовно позивача розрахунку необлікованої електроенергії за актом згідно з пунктом 2.9 Методики № 562 за період з 08.04.2015 по 24.03.2017 на суму 645 290,20 грн.

14. Відповідно до частини 2 статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.

Згідно з частиною 4 статті 303 ГПК України про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах 1- 4 статті 302 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах 5 або 6 статті 302 цього Кодексу.

Таким чином, частина 4 статті 303 ГПК України вимагає, щоби в ухвалі про передачу справи на розгляд об`єднаної палати суд викладав мотиви необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

15. За змістом положень статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Водночас згідно з положеннями частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

16. Принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) і стабільності. Єдність однакового застосування закону забезпечує правову визначеність та втілюється шляхом однакового застосування судом того самого закону в подібних справах.

У пункті 70 рішення від 18.01.2001 у справі "Чепмен проти Сполученого Королівства" (Chapman v.United Kingdom) Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.

Отже, необхідність відступу від правових позицій Верховного Суду повинна мати тільки важливі підстави, реальне підґрунтя, суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності вагомої для цього причини, а метою відступу може слугувати виправлення лише тих суперечностей (помилок), що мають фундаментальне значення для правозастосування.

17. Принагідно можна покликатися на практику об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, зокрема на висновки, зроблені в ухвалі від 09.12.2019 у справі № 756/2765/15-ц щодо тлумачення наведеної норми процесуального права (йдеться про статтю 403 Цивільного процесуального кодексу України, яка є аналогічною за змістом зі статтею 302 ГПК України) згідно з якими на розгляд об`єднаної палати може бути передано справу, якщо в аналогічній (подібній) справі викладено інший правовий висновок щодо застосування норми права. Подібність правовідносин в іншій (аналогічній) справі визначається їхніми елементами: суб`єктами, об`єктами та змістом (правами та обов`язками суб`єктів правовідносин).

Звідси можна дійти висновку, що невідповідність переданої на розгляд об`єднаної палати справи визначеним вище критеріям може мати наслідком її повернення об`єднаною палатою відповідній колегії суддів.

18. З огляду на положення статей 302, 303 ГПК України визначальними обставинами щодо передання справи на розгляд об`єднаної палати є, по-перше, саме наявність висновку щодо застосування норми права в постанові (постановах) Верховного Суду в подібних правовідносинах, а також те, що такий висновок зроблений колегією суддів з іншої палати цього суду або іншою палатою цього суду чи самою об`єднаною палатою.

По-друге, в ухвалі про передачу справи має бути наведено обґрунтування колегією суддів, яка передає справу на об`єднану палату, про необхідність відступу від висновку щодо застосування норми права в іншій справі.

19. Тобто можна виснувати, що в усіх випадках на стадії прийняття об`єднана палата повинна перевіряти наявність в постанові (постановах), від якої колегія суддів пропонує відступити, висновків щодо застосування норми права. Як наслідок, у цьому контексті виникає питання щодо визначення такого поняття, як висновок щодо застосування норми права, адже ГПК України та інші процесуальні кодекси не містять такого визначення.

20. Стосовно визначення, що саме вважати правовим висновком Верховного Суду, Велика Палата зазначає, що чинний ГПК України оперує поняттям "висновок" у різних значеннях, зокрема таких, як: умовивід суду; висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а також викладений у постанові Верховного Суду висновок по суті позовних вимог, вимог апеляційної або касаційної скарги; складова резолютивної частини судового рішення.

За змістом статей 314, 315 ГПК України, постанова, прийняттям якої завершується перегляд судових рішень у касаційному порядку, складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин; у мотивувальній частині рішення, зокрема, зазначаються висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд, а в резолютивній частині відповідний висновок суду касаційної інстанції по суті вимог касаційної скарги і позовних вимог.

Водночас частиною 2 статті 315 ГПК України визначено, що у постанові палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати.

З огляду на викладене висновком щодо застосування норми права в подібних правовідносинах якраз і є висновок за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд, а також висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, та який має міститися в мотивувальній частині постанови суду касаційної інстанції.

Аналогічні висновки викладено в пунктах 48- 51 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2024 про повернення справи № 911/1095/22 Верховному Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду для розгляду.

21. Отже, умовами (підставами) для передачі справи на розгляд об`єднаної палати, як і підставами для здійснення розгляду справи об`єднаною палатою, є:

1) наявність висновку щодо застосування конкретної норми (норм) права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати;

2) такий висновок має бути зроблено в подібних правовідносинах.

22. Підсумовуючи коло критеріїв щодо прийняття/повернення справ, переданих на розгляд об`єднаної палати, можна виснувати про таке:

1) на розгляд об`єднаної палати може бути передано справу після відкриття касаційного провадження колегією суддів, а касаційні скарги, заяви і клопотання на розгляд об`єднаної палати не передаються;

2) колегія суддів може погодитися з клопотанням учасника справи про передачу справи на розгляд об`єднаної палати, або підставами касаційного оскарження, зазначеними в касаційній скарзі (пункт 2 частини 2 статті 287 ГПК України), або ж самостійно прийняти рішення про передачу справи на розгляд об`єднаної палати в разі наявності обґрунтованих підстав;

3) для відступу або уточнення правової позиції колегія суддів повинна посилатися на постанову (постанови) Касаційного господарського суду:

а) в якій викладено висновок щодо застосування норми права з посиланням на конкретну норму (норми) матеріального або процесуального права;

б) відповідний висновок має бути зроблено в іншій справі зі спору, шо виник із подібних правовідносин;

в) висновок повинен бути зроблений в постанові (постановах) колегій суддів з інших палат, іншою палатою Касаційного господарського суду або самою об`єднаною палатою.

4) колегія суддів має належним чином аргументувати підстави відступлення від висновку або необхідність відступлення шляхом уточнення попереднього висновку;

5) справа підлягає поверненню відповідній колегії суддів, якщо колегія фактично просить відступити від висновку щодо застосування норми права, викладеного в постановах Великої Палати Верховного Суду або іншого касаційного суду у складі Верховного Суду.

23. Звертаючись із позовом у цій справі, Товариство зазначало в позовній заяві, що постачальник неправомірно нарахував йому вартість необлікованої електроенергії за період з 08.04.2015 по 24.03.2017, оскільки періодом її нарахування має бути проміжок часу, який відповідно до пункту 2.6 Методики № 562 (в редакції, чинній з 14.01.2011 до 26.07.2019) має становити не більше сумарної кількості днів у дванадцяти (12-ти) календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення, тобто з 24.03.2016 по 24.03.2017, а не значно більший період - з 08.04.2015 по 24.03.2017.

24. Натомість, скасовуючи рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського від 06.05.2019 у справі № 904/3940/18, якими позов задоволено частково (визнано недійсним рішення комісії Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", відображене в протоколі від 17.04.2018 № 4-13 по розгляду акта про порушення від 04.04.2018 № 123963 в частині нарахування 20 133,72 грн за недовраховану активну електричну енергію, а в решті позову відмовлено), та передаючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 29.04.2020 виходив з того, що:

1) при визначенні періоду нарахування поза увагою судів попередніх інстанцій залишився додаток № 11 "Перелік об`єктів споживача ОСББ "К-8А" до договору про постачання електричної енергії від 27.02.2017 № 03940-00, в якому сторонами визначено режим роботи електроустановки споживача - 7 робочих днів на тиждень, а відповідно до Методики № 562 час використання самовільного підключення протягом доби становить 12 год/добу;

2) судами попередніх інстанцій не наведено правового обґрунтування права суду самостійно здійснити перерахунок вартості необлікованої електричної енергії та виправити відповідні помилки розрахунку відповідно до зафіксованого в акті порушення від 15.02.2017 № 37456 із застосуванням інших, ніж зазначені в рішенні комісії, положень Методики № 562.

Саме вказані висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги, які свідчать передусім про неповне з`ясування судами попередніх інстанцій обставин справи, стали підставою для скасування оскаржуваних судових рішень та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції, але аж ніяк не про формування Верховним Судом висновку щодо застосування конкретної норми (норм) матеріального або процесуального права.

Об`єднана палата наголошує, що саме від зазначеного висновку пропонує відступити колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 15.05.2024 у цій справі, однак, при цьому значно розширює його зміст, довільно зазначаючи, зокрема, про те, що "відсутність прямого правового регулювання у таких правовідносинах унеможливлює перегляд судом розміру коштів, визначеного у рішенні ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго", які підлягають сплаті за використану, але недораховану активну електричну енергію" (див. пункт 4.23 вказаної ухвали).

25. Отже, враховуючи детально наведені вище критерії визначення висновку щодо застосування норми права, об`єднана палата вважає, що викладене в постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 904/3940/18 саме лише посилання на відсутність наведення судами попередніх інстанцій правового обґрунтування права суду самостійно здійснити перерахунок вартості необлікованої електричної енергії та виправити відповідні помилки розрахунку відповідно до зафіксованого в акті порушення від 15.02.2017 № 37456 із застосуванням інших, ніж зазначені в рішенні комісії, положень Методики, означає, що вказане посилання не слід ототожнювати із самостійним висновком Верховного Суду щодо застосування норми права як таке, що, по-перше, взагалі не містить посилання як на конкретну норму матеріального або процесуального права, а по-друге, не містить того, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права (у розумінні частини 2 статті 315 ГПК України).

Таким чином, проаналізувавши постанову Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 904/3940/18, об`єднана палата зауважує, що в зазначеній постанові колегія суддів не робила самостійних висновків щодо застосування норм права, зокрема, пунктів 2.1, 2.6, 2.9 Методики № 562 (в редакції, чинній з 14.01.2011 до 26.07.2019), якими регулюються спірні правовідносини в цій справі (№ 909/1167/17), а лише зазначила про передчасність висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

26. Наступне питання, яке має вирішуватися об`єднаною палатою під час прийняття справи до розгляду, полягає в тому, чи зроблений такий висновок у подібних правовідносинах.

27. Об`єднана палата не погоджується з доводами колегії суддів Касаційного господарського суду щодо подібності правовідносин у справах № 909/1167/17 і № 904/3940/18, оскільки, якщо навіть припустити викладення в постанові від 29.04.2020 у справі № 904/3940/18 висновку Верховного Суду щодо застосування норм права (пунктів 2.1, 2.6, 2.9 Методики № 562 в редакції, чинній з 14.01.2011 до 26.07.2019), то неподібність правовідносин полягає у тому, що в справі №909/1167/17 позивач (споживач) наголошує на необхідності здійснення судом перерахунку вартості необлікованої електроенергії на підставі пунктів 2.6, 2.9 Методики № 562 (в редакції, чинній з 14.01.2011 до 26.07.2019) з огляду на перевищення відповідачем передбаченого цими пунктами граничного періоду нарахування (12 місяців, що передували дню виявлення порушення), а саме за період з 08.04.2015 по 24.03.2017), тобто без застосування інших, ніж зазначені в оспорюваному рішенні, положень Методики № 562.

Натомість можливість врахування наведеного в постанові від 29.04.2020 у справі № 904/3940/18 висновку Верховного Суду про відсутність у суду права самостійно здійснити перерахунок вартості необлікованої електричної енергії та виправити відповідні помилки розрахунку відповідно до зафіксованого в акті про порушення від 15.02.2017 № 37456 чітко прив`язується до помилкового застосування судами попередніх інстанцій інших, ніж зазначені в рішенні комісії, положень Методики № 562.

Наведене переконливо свідчить про те, що висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 29.04.2020 у справі № 904/3940/18, було зроблено за інших, ніж у цій справі фактичних обставин, на які посилалися сторони та були встановлені судами попередніх інстанцій, що не дає підстав вважати правовідносини в зазначених справах подібними саме за змістовним критерієм.

28. Водночас об`єднана палата не погоджується з посиланням колегії суддів Касаційного господарського суду на обґрунтування підстав для відступу від зазначеного висновку Верховного Суду, наприклад (з метою порівняння), на сформульовану Великою Палатою Верховного Суду в справах за позовами органів місцевого самоврядування про стягнення безпідставно набутих коштів з користувачів земельних ділянок, які не оформили речові права на земельні ділянки, усталену правову позицію про те, що при визначенні розміру завданих збитків, суди мають здійснювати самостійний розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки із застосуванням правильних коефіцієнтів функціонального використання (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20), оскільки зазначені міркування колегії суддів вочевидь суперечать викладеному в пункті 73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17 висновку про те, що нарахування за недовраховану електроенергію, здійснювані електропередавальною організацією, не є збитками у розумінні законодавства про електроенергетику.

29. Підсумовуючи наведене вище, об`єднана палата констатує відсутність належного обґрунтування колегією суддів Касаційного господарського суду при постановленні ухвали від 15.05.2024 двох вагомих критеріїв (має постати питання відступлення не від будь-якого висновку Верховного Суду, а саме від висновку Верховного Суду щодо застосування конкретної норми (норм) матеріального або процесуального права; такий висновок має бути сформульовано в справі зі спору, що виник із подібних правовідносин), наявність яких у сукупності могла би стати достатньою підставою для прийняття об`єднаною палатою справи № 909/1167/17 до розгляду.

30. Ураховуючи викладене вище, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність передбачених частиною 2 статті 302 ГПК України підстав для передачі справи № 909/1167/17 на розгляд об`єднаної палати, а тому ця справа разом з касаційними скаргами ТОВ ?Альфабуд? на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.04.2023, постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 та додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 підлягає поверненню відповідній колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.

Керуючись статтями 234, 235, 301, 302 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Справу № 909/1167/17 за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфабуд" на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.04.2023, постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 та додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 повернути відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді І. М. Бенедисюк

О. В. Васьковський

Т. Б. Дроботова

О. Р. Кібенко

В. Г. Пєсков

З окремою думкою судді Кібенко О. Р.