Номер провадження: 22-ц/813/6017/24
Справа № 947/28840/21
Головуючий у першій інстанції Луняченко В. О.
Доповідач Комлева О. С.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
08.07.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
Головуючого-судді Комлевої О.С.,
суддів: Вадовської Л.М., Сєвєрової Є.С.,
перевіривши матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича, Одеської регіональної філії Державного підприємства « Сетам», приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Бежана Андрія В`ячеславовича, ОСОБА_3 , треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшен», ОСОБА_1 про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів, визнання електронних торгів недійсними, визнання дій нотаріуса протиправними, скасування державної реєстрації права власності з одночасним визнання права власності за позивачем, -
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, який згодом уточнила до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М., Одеської регіональної філії Державного підприємства « Сетам», приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Бежана А.В., ОСОБА_3 , треті особи ТОВ «Інвестмент Корпорейшен», ОСОБА_1 про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів, визнання електронних торгів недійсними, визнання дій нотаріуса протиправними, скасування державної реєстрації права власності з одночасним визнання права власності за позивачем.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившисьз рішеннямсуду ОСОБА_1 14 червня 2024 року звернувся до апеляційногосуду з апеляційною скаргою в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
В апеляційній скарзі апелянт, також порушив питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
У обґрунтування поважності підстав для поновлення строку на оскарження рішення апелянт зазначив те, що не мав можливості брати участь у розгляді справи та бути присутнім при оголошенні судового рішення, оскільки з 22 березня 2022 року перебував на дійсній службі в ЗСУ. З судовим рішенням ознайомився 20 травня 2024 року. Крім того, апелянт посилався на введення з 24 лютого 2022 року на території України воєнного стану, через військову агресію російської федерації проти України, що є обставинами непереборної сили.
Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2022 року, не може бути відкрито за таких підстав.
Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
З матеріалівсправи вбачається,що 24вересня 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М., Одеської регіональної філії Державного підприємства «Сетам» про визнання електронних торгів недійсними.
02 грудня 2021 року у судовому засіданні залучено до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійні вимоги ОСОБА_1 , останній був присутній у судовому засіданні (а.с.196, 200, т.1).
У судовому засіданні 16 грудня 2021 року ОСОБА_1 був присутній (а.с. 222, т.1).
Про судове засідання призначене на 23 березня 2022 року ОСОБА_1 був сповіщений, що підтверджується розпискою в матеріалах справи (а.с. 12, т.2).
29 листопада 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про збільшення позовних вимог.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 31 травня 2022 року прийнято уточнену позовну заяву ОСОБА_2 .
У судовому засіданні 15 вересня 2022 року ОСОБА_1 був присутній (а.с. 76, т.2).
Про судове засідання призначене на 15 вересня 2022 року ОСОБА_1 був сповіщений, що підтверджується розпискою в матеріалах справи (а.с. 78, т.2).
18 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звертався до суду з клопотанням про долучення доказів квитанцій про відправку документів сторонам по справі (а.с.83-87, т.2).
Також ОСОБА_1 отримував судові повістки на його електронну адресу.
14 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про відкладення судового засідання яке було призначено на 14 листопада 2022 року. Справу було відкладено на 20 грудня 2022 року, про що ОСОБА_1 сповіщено (а.с.132, т.2).
У день засідання ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про слухання справи без його участі (а.с.135, т.2).
Копію рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2022 року ОСОБА_1 отримав до свого електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС 30 грудня 2022 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с.150, т.2).
З апеляційною скаргою апелянт звернувся 14 червня 2024 року з електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС.
З дня проголошення рішення суду до дня звернення з апеляційною скаргою сплинуло більше одного року, матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 був обізнаний про слухання справи у суді.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що введення на території України воєнного стану не зупиняє перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення (продовження) процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення (продовження) такого строку.
Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Зазначене відповідає висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22.
Слід зазначити, що Верховний Суд в своїх рішення неодноразово наголошує, що поважними причинами пропущення строку є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву у визначений законом строк, вони об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення заявника і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або суттєво ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами. Вирішуючи, чи з поважних причин пропущено певний процесуальний строк, суд у кожному конкретному випадку оцінює сукупність обставин на свій розсуд (постанова Верховного Суду від 09 квітня 2020 року по справі № 638/13008/18 (провадження № 61-2607св19), постанова Верховного Суду від 26 лютого 2020 року по справі № 2-1368/07 (провадження № 61-6923св19).
На підставівищевикладеного,обставини наякі посилаєтьсяапелянт неможуть вважатисяповажними підставамидля поновленняпропущеного строкуна поданняапеляційної скаргина рішеннясуду урозумінні ч.2ст.358ЦПК України.
Відповідно до статті 44 ЦПК України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Враховуючи все наведене у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для визнання зазначених апелянтом обставин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, як поважних, а тому немає підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (PONOMARYOV v. UKRAINE, №3236/03, §41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, №17160/06Ta N35548/06, §34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).
Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Зокрема, Європейський суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99,пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (пункт 46 рішення).
Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine) (пункт 47 рішення).
Оскільки наведені у заяві про поновлення строків обставини не надають підстав вважати пропуск строку на апеляційне оскарження таким, що відбувся з поважних причин і, як слідство, не надають підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2022 року, слід відмовити.
Керуючись ст. 354, ст. 358 ЦПК України, апеляційний суд -
УХВАЛИВ:
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича, Одеської регіональної філії Державного підприємства « Сетам», приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Бежана Андрія В`ячеславовича, ОСОБА_3 , треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшен», ОСОБА_1 про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів, визнання електронних торгів недійсними, визнання дій нотаріуса протиправними, скасування державної реєстрації права власності з одночасним визнання права власності за позивачем відмовити.
Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи, скаржнику разом із копією ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати апеляційну скаргу з доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий
Судді
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.07.2024 |
Оприлюднено | 17.07.2024 |
Номер документу | 120373147 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них купівлі-продажу |
Цивільне
Одеський апеляційний суд
Комлева О. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні