Постанова

від 11.07.2024 по справі 759/17745/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач- Кафідова О.В.

№ 22-ц/824/9382/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 759/17745/18

11 липня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кафідової О.В.

суддів - Оніщука М.І.

- Шебуєвої В.А.

при секретарі - Смолко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 09 лютого 2024 року та на додаткове рішення Святошинського районного суду міста Києва від 23 лютого 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення суми боргу,-

в с т а н о в и в:

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду міста Києва з заявою про перегляд рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21 лютого 2022 року за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування заявлених вимог зазначав, що на момент винесення судом рішення суду від 21.02.2022 року у справі № 759/17745/18, суду не було і не могло бути відомо всіх обставин справи, оскільки позивачем у справі було надано інформацію, яка категорично не відповідає дійсності, у зв`язку з чим вказане рішення підлягає перегляду.

Зазначає, що постановою слідчого СВ Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві від 19.09.2023 року про закриття провадження слідчим було зроблено висновок, що грошові кошти в сумі 402909,00 грн, що за курсом НБУ становило 15700,00 доларів США не передавались ОСОБА_1 , що не створює юридичних наслідків, а отже вимоги описаних в договорі позики коштів у ОСОБА_2 не виникло.

Крім того, постановою слідчого від 19.09.2023 року зроблено висновок про те, що дії ОСОБА_2 вказують на вчинення останнім передбачених диспозицією правової норми ч. 2 ст. 190 КК України з ознаками незакінченого кримінального правопорушення.

З урахуванням вище викладеного просив суд задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та скасувати рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21.02.2022 року у цивільній справі № 759/17745/18 та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 36270,59 грн.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 09 лютого 2024 року взадоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 759/17745/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення суми боргу відмовлено.

У лютому 2024 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з клопотанням про розподіл судових витрат в якому він просив суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. понесені у зв`язку з розглядом заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення суду № 759/17745/18 за нововиявленими обставинами.

Додатковим рішення Святошинського районного суду м. Києва від 23 лютого 2024 року заяву представника позивача ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) витрати на правову допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Не погоджуючись із ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 09 лютого 2024 року та на додатковим рішення Святошинського районного суду міста Києва від 23 лютого 2024 року, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати зазначні судові рішення та ухвалити нові.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала та додаткове рішення суду першої інстанції постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що суд першої інстанції не врахував висновки викладені слідчим в постанові про закриття провадження відповідно до яких було встановлено фактичні дані, які вказують на вчинення ОСОБА_2 дій, прямо передбачених диспозицією правової норми частини 2 статті 190 Кримінального кодексу України з ознаками незакінченого кримінального правопорушення.

Вказує на те, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що в даному випадку нововиявленою обставиною є не експертиза ОСОБА_5 , а те якого висновку дійшов слідчий під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні від 19 вересня 2023 року.

Щодо нікчемності договору позики зазначає, що позивач не надав жодних документів (розписки, тощо) та не залучив свідків для підтвердження факту та моменту передачі грошей позичальнику, а формулювання пункту 2 Договору позики не може підтверджувати факт передачі грошових коштів, є хибним та суперечить імперативним нормам чинного Цивільного кодексу України, а тому, вже законом встановлено його нікчемність.

Вказує на те, що суди попередніх інстанцій у яких перебувала вказана справа не визначили моменту передачі грошей, в такому випадку договір є нікчемним. Верховний Суд у своїх правових позиціях зазначає, що це реальний договір, однак його реальність наступає лише в момент передачі грошей.

В судове засідання з`явився відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_6 , який також представляє інтереси третьої особи, які підтримали доводи апеляційної скарги ат просили її задовольнити.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, а тому колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності не зявившихся сторін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 19 жовтня 2016 року між ним та ОСОБА_1 було укладено договір позики

Згідно з умовами письмового договору позики від 19 жовтня 2016 року, з однієї сторони ОСОБА_2 - позикодавець, і з іншої сторони ОСОБА_1 - позичальник, діючи вільно, свідомо й добровільно, розумно та на власний розсуд, без будь-якого примусу, не порушуючи прав третіх осіб, перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам`яті, усвідомлюючи значення своїх дій та керуючи ними, не помиляючись щодо обставин обумовлених договором, діючи без впливу обману, попередньо ознайомлені з текстом договору, уклали цей договір про таке: позикодавець передав у власність позичальникові грошові кошти у сумі 402 909 (чотириста дві тисячі дев`ятсот дев`ять) гривень, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у строк до 19 жовтня 2018 року - пункт 1, 3 умов договору.

В разі девальвації протягом строку дії цього договору національної грошової одиниці України, позичальник зобов`язується повернути суму грошей у гривнях еквівалентну 15700,00 (п`ятнадцять тисяч сімсот) доларам США за офіційним курсом Національного Банку України на день платежу - пункт 4 умов договору.

Сторонами договору визначено, що грошові кошти, які є предметом цього договору, передані позикодавцем та одержані позичальником до підписання цього договору, про що свідчать підписи сторін на цьому договорі - пункт 2 договору.

Позика вважається повернутою в момент отримання грошової суми позикодавцем - пункт 6 умов договору.

Як передбачено пунктом 7 умов договору, якщо позичальник своєчасно не поверне позикодавцю суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, тобто, несплачену у строк суму основного боргу та пеню за кожний прострочений день в розмірі 0,2% від простроченої суми (а.с. 4 том 1).

Згідно з пунктом 11 договору сторони визначили, що позикодавець зобов`язується після повного виконання позичальником зобов`язання за цим договором передати свій примірник договору позичальнику з відміткою про одержання грошей, а у випадку неможливості повернення боргового документа - вказати про це у розписці, яку позикодавець зобов`язаний видати позичальнику відповідно до вимог статті 545 Цивільного кодексу України.

З метою забезпечення виконання позичальником ОСОБА_1 зобов`язань за договором позики від 19 жовтня 2016 року, між ОСОБА_3 як іпотекодавцем, та ОСОБА_2 як іпотекодержателем 19 жовтня 2016 року було укладено іпотечний договір, за умовами якого ОСОБА_3 передала, а іпотекодержатель ОСОБА_2 прийняв в іпотеку нерухоме майно, що належить іпотекодавцю, а саме: земельну ділянку, розташовану в с. Халча Кагарлицького району Київської області, площею 0,2346 га, кадастровий номер 3222288601:01:365:0006, оціночною вартістю станом на 07 жовтня 2016 року 258 754,00 грн.

Договір іпотеки земельної ділянки посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою Н.М., зареєстровано в реєстрі за № 578 (а.с. 5-11 том 1).

У листопаді 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення суми боргу.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 21 лютого 2022 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення суми боргу задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу за договором позики від 19 жовтня 2016 року в розмірі 430 123,48 грн, 3 % річних в розмірі 34 750,95 грн та судовий збір в розмірі 4 416,86 грн, а всього стягнуто 469 291,29 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій за результатом апеляційного розгляду просить рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21 лютого 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину в порядку частини 5 статті 216 Цивільного кодексу України. Скасувати захід забезпечення позову, а саме: скасувати арешт садового будинку, загальною площею 51,4 квадратних метри з надвірними будівлями та спорудами (сараєм-убиральнею, колодязем, компостною ямою, хвірткою,огорожею), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1513504932210, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3221083005:02:002:1301 за адресою: АДРЕСА_3 , власником якого є ОСОБА_1 . Визнати недійсним договір іпотеки земельної ділянки б/н від 19.10.2016 року, підписаний між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , посвідчений приватним нотаріусом Бочкарьовою Н.М.

Постановою Київського апеляційного суду від 10 листопада 2022 року апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21 лютого 2022 року залишено без змін.

Постановою верховного Суду від 24 травня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21 лютого 2022 року, постанову Київського апеляційного суду від 10 листопада 2022 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року залишено без змін.

Постановою слідчого СВ Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві старшим лейтенантом поліції Троцюком Владиславом Михайловичем було закрито кримінальне провадження відповідно до якої у провадженні слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100080002527 від 19.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

До матеріалів кримінального провадження додано результати судової психологічної експертизи із застосуванням спеціального технічного засобу - комп?ютерного поліграфа, проведеного судовим експертом ОСОБА_5 . Експертом було встановлено наступні факти:

1. ОСОБА_1 не отримував від ОСОБА_2 будь-яких грошових коштів за договором грошової позики б/н від 19.10.2016 року, а ОСОБА_2 не передавав ОСОБА_1 будь-яких грошових коштів (обман не виявлено з апостеріорною ймовірністю 99,8%);

2. Крім того, в ході досудового розслідування виявлено, що сума у 15700 доларів США походить з інвестиційних правовідносин ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , метою яких було ведення господарської діяльності з утворенням ТОВ «Кальянна сім?я України», на підставі цього встановлено, що ОСОБА_2 нав?язав ОСОБА_1 борг у 15 700 доларів США, що походить з правовідносин між ОСОБА_2 та ТОВ «Кальянна сім?я України», тобто Договір грошової позики б/н від 19.10.2016 року укладено задля оформлення та фіксації збитків (упущеної вигоди) інвестиційної діяльності між ОСОБА_2 та ТОВ «Кальянна сім?я України».

3. Сума в 700 доларів США додалась до суми в 15 000 доларів США у зв?язку з тим, що ОСОБА_2 наполягав на включені цих 700 доларів США, оскільки ця сума витрачена на закупівлю тютюну, алкоголю та запасу продукції для закладу «ФЛОРІДА» після передачі ТОВ «СМАК-ЖИТТЯ» (обман не виявлено з апостеріорною ймовірністю 99,9%), що пов?язані з вищевказаними інвестиційними правовідносинами.

Також, до матеріалів досудового розслідування долучено висновок спеціаліста-поліграфолога ОСОБА_8 за результатами опитування із застосуванням поліграфа ОСОБА_1 , яким встановлено, що ОСОБА_2 проявляв методи психологічного тиску на потерпілого для укладення договору позики, проте факт передачі Шульгіним та приймання Ружицьким грошових коштів за договором позики відсутній.

Зазначено, що за рішенням суду у справі № 759/17745/18 щодо стягнення заборгованості за договором позики з ОСОБА_1 відкрито виконавчі провадження за № 70760114 та № 70760387, які об?єднано у зведене виконавче провадження № 70761493, проте жодного стягнення за цим провадженням не здійснено, що підтверджує, що ОСОБА_2 не заволодів майном потерпілого, як планувалось.

Зазначене, що враховуючи вищевикладеного, а також те, що договір грошової позики б/н від 19.10.2016 року був укладений унаслідок зловживання довірою потерпілого, створення психологічного тиску на нього, проте грошовими коштами чи іншим майном потерпілого ОСОБА_2 так і не вдалось заволодіти з підстав, що не залежали від його волі. Тобто, відсутня об?єктивна сторона складу кримінального правопорушення.

З урахуванням вище викладеного кримінальне провадження № 12022100080002527 закрито у звязку з закінченням строку досудового розслідування кримінального правопорушення.

Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21 лютого 2022 року за ново виявленими обставинами, суд першої інстанції посилався на те, що в своїй заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами заявник, окрім рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21.02.2022 року, посилається на постанову слідчого СВ Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві від 19.09.2023 року про закриття провадження та результати судової психологічної експертизи із застосуванням спеціального технічного засобу - комп`ютерного поліграфа, яка була досліджена судом апеляційної та касаційної інстанції, та якій суд апеляційної та касаційної інстанції надав належну оцінку, а тому суд прийшов до висновку про те, що всі ці доводи заявника не є нововиявленими обставинами, а є намірами заявника повторно переоцінити докази, оцінені судом у процесі розгляду справи, що у відповідності до вимог ч.4 п.1 ст.423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною другою статті 423 ЦПК України визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (частина четверта стаття 423 ЦПК України).

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга стаття 423 ЦПК України. Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

При цьому неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК України є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Судове рішення не може переглядатись у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку або Верховним Судом України, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в статтях 424, 426 ЦПК України.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Звертаючись до суду з заявою про перегляд рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21 лютого 2022 року за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 посилався на те, що в рамках кримінального провадження № 12022100080002527 було проведено психологічну експертизу із застосуванням спеціального технічного засобу- комп`ютерного поліграфа та до матеріалів провадження було долучено висновок спеціаліста- полігрофолога ОСОБА_8 .

На думку заявника обставини, які були встановлені у постанові про закриття кримінального провадження є істотними для даної справи.

Згідно з частиною другою статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

З матеріалів справи вбачається, що рішення Святошинського районного суду м. Києва було ухвалено 21 лютого 2022 року.

З копії постанови про закриття кримінального провадження від 19 вересня 2023 року вбачається, що у провадженні слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, перебували матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100080002527 від 19 вересня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

З викладеного вбачається, що відомості щодо кримінального провадження були внесені 19 вересня 2022 року, тобто вже після того, як судом першої інстанції було ухвалене рішення по даній справі.

Окрім того, з урахуванням вище викладеного колегія суддів приходить до висновку, що експертиза із застосуванням спеціального технічного засобу- комп`ютерного поліграфа була також вчинена вже після ухвалення рішення у даній справі.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було в повній мірі було з`ясовано всі обставини справи та правильно застовував відповідні норми законодавства.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що позивач не надав жодних документів (розписки, тощо) та не залучив свідків для підтвердження факту та моменту передачі грошей позичальнику, а формулювання пункту 2 Договору позики не може підтверджувати факт передачі грошових коштів, є хибним та суперечить імперативним нормам чинного Цивільного кодексу України, а тому, вже законом встановлено його нікчемність, колегія суддів відхиляє, оскільки такі доводи зводяться до незгоди відповідача з рішенням суду першої, апеляційної та касаціної інстанції, які набрали законної сили.

Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги відносно того, що суд першої інстанції не врахував висновки викладені слідчим в постанові про закриття провадження відповідно до яких було встановлено фактичні дані, які вказують на вчинення ОСОБА_2 дій, прямо передбачених диспозицією правової норми частини 2 статті 190 Кримінального кодексу України з ознаками незакінченого кримінального правопорушення, оскільки, як це вже зазначалось вище, обставини, які на думку заявника є нововиявленими не існували на час розгляду справи, а тому відповідно до вимог 423 ЦПК України не можуть бути взяті до уваги.

За своїм змістом усі доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з наданою судом першої інстанції оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, разом з тим доказів на спростування встановлених судом першої інстанції обставин апелянтом до апеляційної скарги не надано.

Вирішуючи апеляційну скаргу в частині оскарження додаткового рішення Святошинського районного суду м. Києва від 23 лютого 2024 року, колегія суддів зазначає наступне.

Судом встановлено, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено логовір про надання правової допомоги № 38/23 від 08 грудня 2023 року.

Відповідно до умов якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання: 1. Надавати правничу допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором у цивільній справі № 759/17745/18 за ново виявленими обставинами за заявою ОСОБА_1 , який є позичальником за договором позики від 19 жовтня 2016 року та боржником за рішенням Святошщинського районного суду м. Києва у справі № 759/17745/18; 2. Використовувати передбачені у цивільно- процесуальному кодексі україни та в інших законодавчих актах засоби, способи і методи захисту прав і інтересів клієнта; 3. Правова допомога надається адвокатом ха умови попередньої оплати в розмірі, що зазначений в п. 5.1 даного договору.

Відповідно до п. 5.1 зазначеного договору за надання правової допомоги клієнт зобов`язується виплатити адвокату грошову винагороду на умовах попередньої оплати в наступному розмірі: складання та подаяа до Святошинського районного суду м. Києва заперечення на заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення суду № 759/17745/18 за ново виявленими обставинами, вартість наданої послуги- 5 000,00 грн.

ОСОБА_2 сплатив 5 000,00 грн. за надані юридичні послуги згідно договору від 08 грудня 2022 року.

Задовольняючи заяву представника позивача ОСОБА_4 та стягуючи з ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн., суд першої інстанції посилався на те, що заявлені представником позивача витрати у сумі 5000,00 грн. є співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, затраченим ним часом на надання правничої допомоги, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Колегія суддів погоджуєтьсяз такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву - частина 8 статті 141 ЦПК України.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги - частина 3 статті 137 ЦПК України.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги, та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

За положеннями частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до вимог ч.ч.5,6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правову допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналізуючи подані позивачем ОСОБА_2 докази щодо понесених позивачем витрат на правову допомогу, з урахуванням складності справи, часом витраченим адвокатом та кількість поданих документів, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого та правильного висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 09 лютого 2024 року залишити без змін.

Додаткове рішення Святошинського районного суду міста Києва від 23 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена

в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 15 липня 2024 року

Головуючий: Судді