Ухвала

від 15.07.2024 по справі 761/17092/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Унікальний номер справи 761/17092/19

Номер апеляційного провадження 22-ц/824/9907/2024

Головуючий у суді першої інстанції О. Л. Юзькова

Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач

У Х В А Л А

15 липня 2024 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Поливач Л. Д. (суддя - доповідач), Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником Овчаренком Валерієм Андрійовичем , на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 20 березня 2023 року,

у с т а н о в и в :

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20 березня 2023 року задоволено заяву ТОВ «Українська факторингова компанія» про заміну стягувача у виконавчому провадженні.

Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Овчаренка В. А. подала засобами поштового зв`язку апеляційну скаргу з пропуском строку, встановленого ст. 354 ЦПК України.

У апеляційній скарзі порушено питання про поновлення ОСОБА_1 пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду. Як на підставу для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду заявник посилається на те, що ухвала суду від 20.03.2023 постановлена судом без участі ОСОБА_1 , копію ухвали вона не отримувала, про її існування дізналася випадково.

Так, пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України визначено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки це є порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), на справедливий судовий розгляд.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Апеляційне провадження є важливою процесуальною гарантією захисту прав і охоронюваних законом інтересів осіб, які брали участь у розгляді справи, у випадках та порядку, встановлених ЦПК України.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Отже, вказаною нормою процесуального права чітко передбачено, що сплив річного строку з дня складання повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тобто законодавець імперативно встановив процесуальні обмеження для оскарження судового рішення зі спливом річного строку.

Таким чином, сплив річного строку з дня складання повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до частин першої, п`ятої-сьомої статті 268 ЦПК Українирішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення суду. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин рішення суд повідомляє, коли буде складено повне рішення. Рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.

Частиною другоюстатті 2 Закону України від 22 грудня 2005 року № 3262-IV«Про доступ до судових рішень» (далі - Закон № 3262-IV ) визначено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цьогоЗакону.

Згідно із частиною третьоюстатті 3 вказаного Законусуд загальної юрисдикції вносить до ЄДРСР всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.

Обставини щодо встановлення дня складення повного тексту судового рішення мають визначальне значення для правильного вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження.

Із матеріалів справи вбачається, що за результатами розгляду заяви ТОВ «Українська факторингова компанія» про заміну стягувача у виконавчому провадженні 20 березня 2023 року судом було постановлено ухвалу. Повний текст ухвали складено 20 березня 2023 року. Електронний примірник ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 20 березня 2023 року оприлюдено в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Як на підставу пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду від 20.03.2023 заявник посилається на постановлення ухвали без її участі та неотримання копії оскаржуваної ухвали.

Однак, суд звертає увагу на те, що приписами статті 358 ЦПК України не передбачено такої підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у разі якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, як постановлення оскаржуваної ухвали у відсутності відповідача та неотримання копії оскаржуваного судового рішення. Посилань на неповідомлення ОСОБА_1 про розгляд судом справи та на будь-які обставини непереборної сили в апеляційній скарзі немає.

Оскільки з моменту складення повного тексту оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції (20 березня 2023 року) до моменту звернення ОСОБА_1 до Київського апеляційного суду із апеляційною скаргою (25 березня 2024 року) сплинуло більше року, суд дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Крім того суд зауважує, що ОСОБА_1 є відповідачем у цивільній справі за позовом ПАТ «БМ Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу, була обізнана про її існування, відкрите виконавче провадження та невиконання у добровільному порядку судового рішення щодо стягнення заборгованості, про що свідчать наявні у матеріалах справи подані її адвокатом заяви, клопотання, зокрема подана у листопаді 2023 року апеляційна скарга на ухвалу суду від 20.03.2023, проте не цікавилася подальшим рухом справи, зокрема не скористалася своїми процесуальними правами на подання повторно апеляційної скарги у строк, визначений чинним законодавством, хоч мала об`єктивну можливість це зробити.

Таким чином, ураховуючи викладене, суд вважажє, що у даному випадку, виключні випадки, передбачені ч. 2 ст. 358 ЦПК України, для відкриття апеляційного провадження у разі спливу одного року після складення повного тексту судового рішення відсутні.

У цій справі право відповідача на доступ до суду, хоч і обмежене, проте це обмеження не шкодить самій суті відповідного права, воно передбачено законом для стабільності судових рішень й дотримання принципу Res judicata, а, крім того, заявник, користуючись послугами адвоката, не скористався правом подати апеляційну скаргу протягом визначеного законом строку.

Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановленні державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Нешев проти Болгарії`від 28 жовтня 2004 року).

У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти підстави для поновлення строків для оскарження, які мають виправдовувати втручання у принцип res judicata. При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Згідно зі статтями 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Суд зобов`язаний запобігати зловживанню учасниками процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (пункт 5 частини п`ятої статті 12 цього Кодексу).

Стаття 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить принцип неприпустимості зловживання правами.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).

При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства також проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

За приписами частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду є порушенням законних права та інтересів сторін і суперечить принципу правової визначеності та праву на справедливий суд, що закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенції) (пункт 53 рішення ЄСПЛ від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України»).

За таких обставин, оскільки апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення та особою, яка її подала не наведено у останній підстав, визначених ч.2 ст. 358 ЦПК України, для поновлення строку на подання апеляційної скарги, тому правові підстави для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 20 березня 2023 року відсутні, а тому суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у цій справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 20 березня 2023 року.

Керуючись ст. 358 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником Овчаренком Валерієм Андрійовичем , на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 20 березня 2023 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її підписання суддями.

Судді Л. Д. Поливач

А. М. Стрижеус

О. І. Шкоріна