Рішення

від 15.07.2024 по справі 280/10104/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2024 року Справа № 280/10104/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Військово-лікарської комісії Шевченківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки

Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня № 8» Запорізької міської ради

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст і підстави позовних вимог.

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, оформлене у формі довідки від 23.11.2023 щодо визнання обмежено придатним до військової служби позивача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за наслідками проходження позивачем військово-лікарської комісії оскаржуваною довідкою позивача було визнано обмежено придатним до військової служби. Відповідачем, на думку позивача, було занижено ступінь та важкість наявних у позивача захворювань. Позивач не погоджується з даним висновком та вважає, що відповідач мав визнати позивача непридатним до військової служби за сукупністю наявних у нього захворювань.

ІІ. Виклад позицій інших учасників справи та документів, що надійшли до суду.

03.01.2024 до суду надійшла заява-повідомлення відповідача (вх.№257), в якій останній зазначає, що керуючись підпунктом 2.5.7 пункту 2.5 розділу 2 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, зі змінами, листом начальника Адміністрації з питань охорони здоров`я Запорізької міської ради від 24.10.2023 № 01/03-17/0439, на виконання розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 03.11.2023 № 1124/3222, з метою належної організації проведення медичного огляду осіб військово-лікарськими комісіями під час проведення загальної мобілізації в державі, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 81 від 03.11.2023 позаштатну постійно діючу військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 ліквідовано. На підставі наказу директора КНП «Міська лікарня № 8» ЗМР № 186 від 27.11.2023 «Про створення мультидисциплінарної команди спеціалістів та фахівців для роботи у військово-лікарській комісії», забезпечено проведення медичного обстеження осіб, що підлягають призову в КНП «Міська лікарня № 8» ЗМР дорослої мережі (код ЄДРПОУ 00440221, місцезнаходження: вул. Харчова, 2, м. Запоріжжя, 69014).

12.02.2024 від Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня № 8» Запорізької міської ради надійшов відзив на позовну заяву (вх.№7048), у якому представник відповідача зазначає, що 21.11.2023 ОСОБА_1 був направлений ІНФОРМАЦІЯ_4 для проходження огляду ВЛК. Відповідно до картки обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного, проведеного військово-лікарською комісією КНП «Міська лікарня № 8» ЗМР м. Запоріжжя від 23.11.2023, ОСОБА_1 визнано обмежено придатним до військової служби на підставі графи ІІ, наказу МО України від 2008 року № 402. До того ж, під пунктом 7 картки обстеження позивач поставив свій підпис, підтверджуючи те, що він надав інформацію щодо стану свого здоров`я в повному обсязі. Зауважує, що позивач не надав документальних підтверджень, своїх знань в галузі медицини, тому його власні висновки стосовно придатності або непридатності до військової служби ґрунтовано можна вважати лише особистою думкою, яка не може бути визнаною доказом у справі. Водночас лікарі військово-лікарської комісії, які зробили висновок про обмежену придатність позивача до несення військової служби, як особи, які мають відповідний фах, приймають рішення про стан здоров`я особи на підставі внутрішнього переконання, враховуючи надані позивачем документи та проведені лікарями військово-лікарської комісії дослідження. З огляду на викладене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

01.07.2024 до суду надійшов висновок експерта з матеріалами справи за вх.№ 30515.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 11.12.2023 суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін; витребував докази по справі.

Ухвалою від 15.01.2024 суд залучив до участі у справі в якості другого відповідача Комунальне некомерційне підприємство «Міська лікарня № 8» Запорізької міської ради.

Ухвалою від 26.02.2024 суд на підставі пункту 4 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) зупинив провадження у справі №280/10104/23 до закінчення судово-медичної експертизи та надходження її висновку до Запорізького окружного адміністративного суду

Ухвалою від 08.07.2024 суд поновив провадження у справі.

IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є військовозобов`язаним, військове звання старшина, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 .

За наслідками медичного огляду, проведеного відповідачем, довідкою відповідача від 23.11.2023 № 181, на підставі статей 64б, 23в графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, викладених у додатку №2 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, була встановлена обмежена придатність позивача до військової служби. Непридатний до ДШВ, плавскладі, морській піхоті, спец спорудах, придатні до служби у частинах (підрозділах) РТЦК та СП, установах, організаціях, навчальних закладах. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання ДДУХ ПВХ; правобічна парамедіанно-форамінальна грижа диска L2-L3 з компресією правих корінцевих отворів, дуальної воронки; хронічно-рецидивуючий перебіг, больовий синдром.

Вважаючи себе непридатним до військової служби та, відповідно, рішення відповідача про обмежену придатність позивача до військової служби протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до статі 106 Конституції України Президент України, зокрема, приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України від 06.12.1991 № 1932-XII «Про оборону України» (далі Закон № 1932-ХІІ) у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII у редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Частинами першою-третьою статті 1 Закону № 2232-XII передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період (частина дев`ята статті 1 Закону № 2232-XII).

Згідно з абзацом першим частини десятої статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Частинами першою-третьою статті 2 Закону України передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями

Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону № 2232-XII порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022 від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/2023, від 05.02.2024 №49/2024. Указом Президента України від 06.05.2024 № 271/2024 строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб, тобто, останній діє на момент розгляду цієї справи.

Статтею 27 Закону №2232-XII визначено, що у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.

Запас військовозобов`язаних поділяється на першу і другу категорії.

До запасу першої категорії належать військовозобов`язані, які проходили військову службу та здобули під час її проходження військово-облікову спеціальність.

До запасу другої категорії належать військовозобов`язані, які не здобули військово-облікової спеціальності під час проходження військової служби або не проходили військової служби.

Військовозобов`язані, зараховані до запасу другої категорії, у разі здобуття під час перебування в запасі або служби у військовому резерві військово-облікової спеціальності переводяться до запасу першої категорії.

Відповідно до статті 32 Закону №2232-XII військовозобов`язані, які досягли граничного віку перебування в запасі, а також визнані військово-лікарськими комісіями непридатними для військової служби у воєнний час, виключаються з військового обліку і переводяться у відставку.

Судом встановлено, що станом на 23.11.2023 позивач не досяг граничного віку перебування в запасі, визначеного статтею 28 цього Закону.

Відповідно до частини тринадцятої статті 2 Закону № 2232-XII громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.

Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення № 402 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Відповідно до підпунктів 2.5.1 - 2.5.5 пункту 2.5 глави 2 розділу I Положення № 402, до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ВЛК ТЦК та СП; ВЛК розвідувального органу Міністерства оборони України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (у гарнізонних, госпітальних ВЛК, ВЛК ТЦК та СП не менше ніж три лікарі, в інших ВЛК і ЛЛК - терапевта, хірурга, невропатолога, офтальмолога, стоматолога, оториноларинголога, психіатра) і секретаря з числа фахівців з медичною освітою. До складу ВЛК (ЛЛК) можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.

До складу ВЛК (ЛЛК) ТЦК та СП входять медичні працівники закладу охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, визначеного рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (голови обласної, Київської міської військових адміністрацій, а також районних військових адміністрацій та військових адміністрацій населених пунктів), за погодженням з головою відповідної штатної ВЛК регіону.

Штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК.

До участі в роботі позаштатних ВЛК на правах членів комісії залучаються головні (провідні) медичні спеціалісти, начальники відділень та інші лікарі-спеціалісти закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, начальники медичної служби військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, та військові спеціалісти за клопотанням ВЛК.

Згідно із пунктом 2.8.4 пункту 2.8 глави 2 розділу I Положення №402, на ВЛК районного (міського) ТЦК та СП покладається огляд громадян відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення. Рішенням ВЛК регіону на ВЛК ТЦК та СП покладається огляд інших громадян.

Пунктом 1.1 глави 1 розділу II Положення № 402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу II Положення № 402 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).

Згідно з пунктом 1.4 глави 1 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд громадян, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення та допризовників, проводиться в порядку, визначеному таблицею.

контингентів, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення, проводиться в порядку, визначеному таблицею. Так, відповідно до таблиці медичний огляд резервістів, військовозобов`язаних, які призиваються та проходять воєнні навчальні (перевірочні) та спеціальні збори осіб рядового сержантського, старшинського та офіцерського складу; призиваються та проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період здійснюють ВЛК ТЦК та СП, гарнізонні (госпітальні) ВЛК за графами Розкладу хвороб, ТДВ, за якими проводиться медичний огляд - II, III (залежно від військового звання), ТДВ "Б", "В", "Г".

Пунктом 3.1 глави 3 розділу ІІ Положення №402 передбачено, що медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ІНФОРМАЦІЯ_6 на збірних пунктах районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_7 або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Відповідно до пункту 3.2 глави 3 розділу ІІ Положення №402 повторний медичний огляд військовозобов`язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ІНФОРМАЦІЯ_7 . Офіцери запасу підлягають повторному медичному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу - у разі зміни призначення.

Кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.

Згідно з пунктом 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення №402 за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо військовозобов`язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу за контрактом, виносить одну із таких постанов:

"Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час";

"Обмежено придатний до військової служби";

"Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю

---

(вказати спеціальність)";

"Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю

---

(вказати спеціальність)";

"Придатний до військової служби".

Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період оформлюється довідкою ВЛК (додаток 4 до цього Положення) у двох примірниках, яка дійсна протягом одного року з дня медичного огляду. Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про тимчасову непридатність або непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку підлягає затвердженню штатною ВЛК. Копія довідки видається особі, яка пройшла медичний огляд.

Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов`язаного одну із таких постанов:

"Придатний до військової служби";

"Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)";

"Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку";

"Обмежено придатний до військової служби".

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що військовозобов`язані підлягають медичному огляду, після якого кожний лікар комісії записує в облікову картку призовника висновок про придатність (тимчасову непридатність або повну непридатність) до строкової військової служби, відповідну статтю розкладу хвороб, дату огляду та підписує висновок із зазначенням свого прізвища та ініціалів і скріплює особистою печаткою.

За результатами медичного огляду комісія приймає підсумкове рішення у формі довідки.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає про заниження відповідачем ступеня та важкості наявних у позивача захворювань, які свідчать про його обмежену непридатність/непридатність до військової служби.

З цього приводу суд зазначає, що за наслідками проведеної у межах цієї справи судово-медичної експертизи, яка призначалась за клопотанням позивача (висновок експерта від 17.04.2024 № 614/к), спростовується твердження позивача про заниження відповідачем ступеня та важкості наявних у позивача захворювань.

Так, у висновку експерта від 17.04.2024 № 614/к зазначено, що виходячи із патологічних процесів, які були діагностовані у пацієнта, було проведено зіставлення їх із вимогами відповідних пунктів статей «Розкладу хвороб…», та встановлено, що спеціалістами ВЛК вони були віднесені до п. «б» статті 64 та п. «в» статті 23. Встановлений лікарями ВЛК рівень придатності пацієнта до військової служби не суперечить наявним у нього патологічним процесам та вимогам відповідних статей «Розкладу хвороб…». Для визнання пацієнта із даними діагнозами непридатним для військової служби із виключенням з військового обліку коментар до п. «а» статті 64 визначає наступні вимоги: «деформуючий спондильоз і між хребцевий остеохондроз грудного та поперекового відділів хребта, що супроводжуються глибокими пара- та тетрапарезами з порушеннями функцій сфінктерів, із синдромом бокового аміотрофічного склерозу, а також поліомієлітичним, каудальним, судинним, компресійним, вираженим больовим синдромом та статокоординаторними порушеннями після тривалого (не менше 3 місяців) стаціонарного лікування без стійкого клінічного ефекту після тривалого (не менше 3 місяців) стаціонарного лікування без стійкого клінічного ефекту…». В той же час пацієнта виписано зі стаціонару після 12 діб лікування (з 06.11.2023 до 17.11.2023) із позитивною динамікою. Крім того, у пацієнта був діагностований «М71.5 Плантарний фасциїт правої стопи», у відповідності до вимог статті 61 «Розкладу хвороб…» патологічні процеси даної клінічної групи оцінюються в залежності від ступеня порушення функції на період медичного огляду при незадовільних результатах лікування чи відмові від нього. В наданих медичних документах результати лікування даного патологічного стану, факт та ступінь порушення функції не відображені. Зауважено, що у разі незгоди із рішенням ВЛК пацієнт має право звернутися до ВЛК більш високого рівня для проходження повторного медичного огляду.

Так, відповідно, підпункту 2.3.3 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402 встановлено, що на Центральну військово-лікарську комісію покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.

Згідно з підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402 Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

Разом з тим, позивач не звертався до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду висновку відповідача та не скористався своїм правом на проведення повторного медичного огляду щодо придатності до військової служби (докази іншого в матеріалах справи відсутні).

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що позивач не був позбавлений права надати лікарям ВЛК свої медичні документи, що свідчать про наявність у позивача захворювань, які унеможливлюють проходження ним військової служби за станом здоров`я.

У постанові від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18 Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби з посиланням на пункт 3.13 глави 3 розділу II Положення № 402. Відповідно до цієї норми у спірних питаннях та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК. Для цього військовий комісаріат направляє в регіональну штатну ВЛК, на території якої проживає заявник, його заяву, медичні документи, які є в заявника або одержані військовим комісаріатом із цивільних (військових) лікувальних закладів, військовий квиток.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові №820/5570/16 від 12.02.2021, при розгляді по суті спору у справах, в яких оспорюються висновки за результатами медичного огляду, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності такого висновку виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку щодо стану здоров`я лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку, зокрема на підставі Положення № 402.

Тобто, суд не може самостійно на власний розсуд надавати оцінку діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності для проходження військової служби, оскільки це не входить до повноважень суду, а означені питання є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії.

Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду (потребує спеціальних знань в галузі медицини), а висновком експерта не спростований висновок відповідача про обмежену придатність позивача до військової служби.

Також судом не встановлено будь-якого порушення процедури проведення медичного огляду позивача, наслідком якої була б протиправність рішення відповідача про обмежену придатність позивача до військової служби. При цьому суд зауважує, що у своєму позові позивач не ставить під сумнів законність процедури прийняття відповідачем цього рішення.

Зважаючи на викладене, судом не встановлені підстави для задоволення позову.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, № 303-A, пункт 29).

Решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки жодного правового значення для правильного вирішення справи не мають.

VI. Висновки суду.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про залишення позовних вимог без задоволення.

VII. Розподіл судових витрат.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачем, підстав для їх розподілу немає.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня № 8» Запорізької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідач 1 ІНФОРМАЦІЯ_8 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Відповідач 2 Комунальне некомерційне підприємство «Міська лікарня № 8» Запорізької міської ради, місцезнаходження: вул. Харчова, 2, м. Запоріжжя, 69014; код ЄДРПОУ 00440221.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 15.07.2024.

Суддя К.В. Мінаєва