Ухвала

від 15.07.2024 по справі 638/216/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/216/24

н/п 2-п/953/68/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2024 р. м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Демченко С. В.,

секретар судового засідання Кошова О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 23 квітня 2024 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в :

22 травня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить скасувати заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 23 квітня 2024 року по цивільній справі № 638/216/24 та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтуваннязаяви посилаєтьсяна те,що судрозглянув вищезазначенусправу уйого відсутність,оскільки вінне бувналежним чиномповідомлений продату,час тамісце розглядувищевказаної цивільноїсправи,а томубув позбавленийможливості прийматиучасть урозгляді справита звертатисяз письмовимиклопотаннями,а такожне мігнадати відзивна позовнузаяву. На думку відповідача, вказане рішення суду підлягає перегляду, з тих підстав, що під час розгляду вказаної справи не було взято до уваги ту обставину, що він сплатив частину коштів у рахунок погашення кредитних зобов`язань за кредитним договором № 17667/2018 від 30 травня 2018 року у розмірі 659331, 62 грн, про що позивач не вказав у позовній заяві. Зазначив, що заборгованість за вищевказаним кредитним договором повністю погашена, а тому вимоги позивача є необґрунтовані.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 23 травня 2024 року заяву ОСОБА_1 прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні.

19червня 2024року наадресу судувід представникаАТ «Кредобанк» Павленка С.В.надійшли запереченняна заявупро переглядзаочного рішення,в якихпросив відмовитиу задоволеннізаяви ОСОБА_1 ,посилаючись нате,що твердженнявідповідача щодовідсутності унього заборгованостіперед АТ«Кредобанк» закредитним договором№ 17667/2018від 30травня 2018року єхибними.Зазначив,що 30травня 2018року міжАТ «Кредобанк»та ОСОБА_1 укладений кредитнийдоговір №17667/2018,відповідно доумов якогоБанк надавпозичальникові кредиту розмірі786546,88грн. З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 17667/2018 від 30 травня 2018 року між ПАТ «Кредобанк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір застави № 1747 від 30 травня 2018 року. Відповідно до положень п. 1.2 договору застави предметом застави є рухоме майно автомобіль марки TOYOTA, модель CAMRY, 2018 року випуску, № кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 2494 куб.см, колір чорний, державний номерний знак НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 . Вказав, що зі змісту постанови про закінчення виконавчого провадження № 64637456 від 09 червня 2021 року вбачається, що приватний виконавець Ярмоленко О. В. звернув стягнення на заставний транспортний засіб у рахунок погашення кредитної заборгованості. У постанові про закінчення виконавчого провадження від 09 червня 2021 року зазначено, що за рахунок коштів отриманих від реалізації майна боржника (транспортного засобу) частково були задоволені вимоги стягувача - АТ «Кредобанк» за виконавчим написом № 359, виданим 03 лютого 2021 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х. М., а саме: погашено заборгованість у розмірі 611368, 87 грн, а також погашено суму основної винагороди приватного виконавця у розмірі 61136, 88 грн. Приватний виконавець у постанові про закриття виконавчого провадження зазначив, що залишок суми боргу за виконавчим документом становить 224616, 35 грн. Вказане свідчить про те, що за рахунок звернення стягнення на предмет застави вимоги кредитора були задоволені частково, а тому посилання відповідача щодо погашення ним заборгованості у розмірі 611368, 87 грн є такими, що вводять суд в оману. Звернув увагу на те, що відповідач, обґрунтовуючи вимоги заявлені у заяві про перегляд заочного рішення, не врахував те, що погашення заборгованості за кредитним договором здійснюється з урахуванням черговості. Відповідно до черговості, яка була встановлена умовами договору, відповідач сплатив заборгованість за тілом кредиту у розмірі 574 990, 68 грн, заборгованість за відсотками у розмірі 273338, 90 грн та заборгованість за комісією у розмірі 52 869, 29 грн. Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 17667/2018 від 30 травня 2018 року заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Кредобанк» станом на 08 грудня 2023 року становить 211556, 20 грн.

Представник позивача АТ «Кредобанк» у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься заява представника позивача про розгляд справи без його участі.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судових засідань були повідомлені своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Оскільки сторони у судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи дійшов висновку, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суд встановив,що 04 січня 2024 року адвокат Павленко С. В., який діє в інтересах АТ «Кредобанк» на підставі довіреності, звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якій просив стягнути солідарно з відповідачів на користь АТ «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором № 17667/2018 від 30 травня 2018 року у розмірі 215556, 20 грн, а також судові витрати, які складається із судового збору у розмірі 3233, 34 грн та витрати, понесені на професійну правову допомогу у розмірі 21555, 62 грн.

16 січня 2024 року Дзержинським районним судом м. Харкова у порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України з Реєстру територіальної громади м. Харкова та Єдиного державного демографічного реєстру отримана інформація про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідачів.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 січня 2024 року справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості передано на розгляд до Київського районного суду м. Харкова за підсудністю.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 лютого 2024 року вищевказану цивільну справу передано в провадження суді Київського районного суду м. Харкова Демченко С. В.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 23 лютого 2024 року провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін. Відповідачам запропоновано надати відзив на позовну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що судова кореспонденція направлялась відповідачу ОСОБА_1 за останнім відомими зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування), за адресою: АДРЕСА_1 .

Окрім того, в матеріалах справи міститься клопотання ОСОБА_1 від 20 березня 2024 року про відкладення розгляду справи на іншу дату, що свідчить про обізнаність останнього про існування вищевказаної справи.

21 березня 2024 року суд на підставі клопотання відповідача ОСОБА_1 від 20 березня 2024 року відклав розгляд справи на 23 квітня 2024 року.

Як вбачається з матеріалів справи судова повістка про виклик до суду надсилалася відповідачу ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , яка повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

23 квітня 2024 року рішенням Київського районного суду м. Харкова позов АТ «Кредобанк» частково задоволений та стягнуто з солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором № 17667/2018 від 30 травня 2018 року у розмірі 211 556 грн 20 коп. та судовий збір в рівних частках по 1586 грн 60 коп. з кожного. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи копія рішення направлена відповідачу ОСОБА_1 за останнім відомими зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування), за адресою: АДРЕСА_1 , однак конверт із вказаним рішенням повернувся до суду не врученим з причин «за закінченням терміну зберігання».

Положеннями ч. 1 ст. 280 ЦПК України встановлено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених вище умов.

Водночас, з`ясування причин неявки не може бути єдиною підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, повністю протилежного ухваленому рішенню, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Звертаючись до суду із заявою про перегляд заочного рішення відповідач зазначає, що не був належним чином повідомлений про розгляд справи, оскільки не отримував судових повісток.

Судові виклики і повідомлення унормовані положеннями глави 7 ЦПК України.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 3, 5-7 ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з п. 99-1, п. 114 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року N 270 рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Суд встановив, що провадження у даній справі відкрито за зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_2 на підставі отриманої судом інформації з Реєстру територіальної громади м. Харкова, що відповідає положенням ч. 1 ст. 27 ЦПК України.

Крім того,з отриманоїсудом упорядку ч.6ст.187ЦПК України з Єдиного державного демографічного реєстру інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1 вбачається, що останній до 21 травня 2021 року значився зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .

З матеріалівсправи вбачається,що копіяухвали провідкриття провадженняразом ізкопією позовноїзаяви здодатками надсилалисьсудом заостаннім відомимзареєстрованим місцемпроживання відповідача ОСОБА_1 , однак судова кореспонденція повернулась на адресу суду не врученою з причини - «адресат відсутній за вказаною адресою», що у розумінні положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається днем вручення судової повістки та є належним повідомленням про учасника справи про дату, час і місце судового розгляду.

Отже, доводи відповідача про те, що він не був повідомленим про розгляд справи, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Окрім того, відповідач ОСОБА_1 у своїй заяві про перегляд заочного рішення також вказав адресу місця мешкання - АДРЕСА_1 .

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заочне рішення у даній справі ухвалено з дотриманням вимог ст. 280 ЦПК України.

Аналізуючи доводи, викладені у заяві про перегляд заочного рішення, на які відповідач посилається як на підставу для скасування заочного рішення суду від 23 квітня 2024 року, суд приходить до висновку, що вони зводяться до незгоди відповідача з прийнятим судом рішенням, власного тлумачення діючого законодавства, власної оцінки обставин справи, що на думку сторони відповідача може бути підставою для оскарження рішення суду.

З долученої відповідачем до матеріалів справи постанови приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленка О. В. про закінчення виконавчого провадження № 64637456 від 09 червня 2021 року вбачається, що у приватного виконавця на примусовому виконанні перебував виконавчий напис № 359, виданий 03 лютого 2021 року

Як вбачається зі змісту вказаної постанови, за рахунок коштів отриманих від реалізації рухомого майна боржника ОСОБА_1 частково погашена заборгованість перед АТ «Кредобанк», залишок суми боргу за виконавчим документом становить 224616, 34 грн.

З аналізувикладеного слідує,що у ОСОБА_1 залишилася перед АТ «Кредобанк» непогашена заборгованість у розмірі 224616, 34 грн.

АТ «Кредобанк», звертаючись до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , просив суд стягнути солідарно з відповідачів на користь АТ «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором № 17667/2018 від 30 травня 2018 року у розмірі 215556, 20 грн.

Суд встановив, що розмір заборгованості, яку АТ «Кредобанк» просив стягнути з відповідачів, відповідає залишку непогашеної заборгованості, що залишилася після задоволення вимог стягувача від реалізації рухомого майна боржника.

Разом з тим, будь-яких інших доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи та не були враховані судом при ухвалені рішення в заяві не наведено, а також не долучено у судовому засіданні.

За приписами ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Виходячи з вищевикладеного, оцінюючи в сукупності подані у справі докази, суд приходить до висновку про те, що відповідачем не надано підтвердження поважності неявки в судове засідання та не надано підтвердження того, що докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи, тому заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.

З урахуванням наявності одночасного існування умов, наведених у п.п. 1-4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, та за відсутності одночасного існування умов, наведених у ч. 1 ст. 288 ЦПК України, суд зазначає про відсутність правових підстав для задоволення заяви відповідача та скасування заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 23 квітня 2024 року у справі № 638/216/24.

Інші доводи та заперечення відповідача означених висновків суду не спростовують.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258-261, 287 ЦПК України, суддя

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 23 квітня 2024 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст ухвали складений та підписаний без проголошення 15 липня 2024 року.

Суддя С. В. Демченко