Ухвала

від 15.07.2024 по справі 953/9266/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/9266/23

н/п 1-кс/953/5206/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2024 р. м.Харків

Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова - ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про вирішення долі речових доказів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023222750000183 від 19.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

УСТАНОВИВ:

15 липня 2024 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про вирішення долі речових доказів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023222750000183 від 19.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Прокурор ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про повернення клопотання.

Відповідно до ст. 172 КПК України неприбуття у судове засідання викликаних осіб не перешкоджає розгляду клопотання.

Оскільки учасники кримінального провадження у судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося.

Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання про арешт майна та заяву прокурора про повернення клопотання на доопрацювання дійшов до такого висновку.

Положеннями ч. 1 ст. 171 КПК України встановлено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Нормами КПК України не врегульовано питання про дії слідчого судді та винесення ним процесуального рішення у разі, якщо до початку розгляду клопотання про арешт майна буде подано заяву про повернення такого клопотання.

Правилами ч.ч. 1, 3 ст. 26 КПК України затверджено принцип диспозитивності, за яким сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

З аналізу положень ст. 26 КПК України слідчий суддя приходить до висновку, що звертатися до слідчого судді під час досудового розслідування із клопотанням про арешт майна є правом сторони кримінального провадження.

Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу, якими серед інших є засади змагальності та диспозитивності, в тому числі і принцип аналогії закону.

За змістом принципу диспозитивності кримінального провадження сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.

З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність повернути прокурору клопотання про вирішення долі речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки прокурор як сторона кримінального провадження скористався своїм процесуальним правом звернутися до суду з відповідною заявою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170, 171, 172 КПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про вирішення долі речових доказів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023222750000183 від 19.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України - повернути прокурору.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1