Рішення

від 16.07.2024 по справі 357/6430/24

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/6430/24

Провадження № 2/357/3103/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Бебешко М. М. ,

при секретарі Фельтіна Н. А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в залі суду в м. Біла Церква цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплексне управління будинком» , про захист прав споживачів,-

В С Т А Н О В И В :

В травні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить суд:1) визнати протиправною та скасувати заборгованість по сплаті внесків на управління багатоквартирним будинком ТОВ «Комплексне управління будинком» в розмірі 49656,48 грн.; 2) зобов`язати ТОВ «Комплексне управління будинку» здійснити перерахунок заборгованості по сплаті внесків управління багатоквартирним будинком за діючим тарифом на електроенергію для населення квартири АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що 17.01.2022 вона придбала квартиру АДРЕСА_1 . Будинок було прийнято в експлуатацію в 2017 році. З моменту прийняття багатоквартирного будинку в експлуатацію та по теперішній час в ньому відсутні ресурси для його функціонування, а саме відсутні ресурси для його функціонування, а саме відсутні договірні відносини з постачання електроенергії, газу, водопостачання та водовідведення, опалення, вивозу сміття та надання інших житлово-комунальних послуг. 01.02.2022 між ТОВ «Комплексне управління будинком» та кожним співвласником багатоквартирного будинку, в тому числі з позивачем. Предметом договору є забезпечення виконавцем надання споживачу послу на прибудинковій території та в будинку АДРЕСА_2 , в тому числі прибирання внутрішньо будинкових приміщень місць загального користування у будинку, прибирання прибудинкової території будинку, обслуговування внутрішньо будинкових мереж електропостачання, освітлення місць загального користування в будинку. Зазначила, що з 01.02.2022 по 01.08.2022 будь-які рахунки на оплату послуг їй не надходили. З грудня 2022 року позивач почала отримувати рахунки на оплату послуг управління багатоквартирним будинком та електропостачання. За період з листопада 2022 року по квітень 2024 року виникла заборгованість за вказаними рахунками на загальну суму 49656,48 грн. Однак умовами договору про надання послуг № 7-317/4 від 01.02.2022 не передбачена послуга з електропостачання. У складову тарифу на послугу з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій по будинку АДРЕСА_2 послуга електропостачання не включена така послуга як електропостачання. ТОВ « Комплексне управління будинком» не є оператором системи розподілу, відповідно не є надавачем послуги з електроенергії. Відповідно до рахунків на оплату, що формуються ТОВ «КУБ» нараховуються витрати за електропостачання за ціною 5,68 грн/квт, що є тарифом для комерційних споживачів, а не побутових, тому відповідач безпідставно та неправомірно здійснює нарахування витрат за електропостачання за тарифом для комерційних споживачів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2024 справу передано на розгляд судді Бебешко М.М.

Ухвалою суду від 07 травня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) учасників справи.

05 червня 2024 року на адресу суду надійшла заява від представника відповідача ТОВ «Комплексне управління будинком» про продовження процесуального строку на подання відзиву.

Ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07.06.2024 заяву представника відповідача про продовження строку для подання відзиву задоволено. Продовжено ТОВ «Комплексне управління будинком» строк для подачі відзиву до п`ятнадцяти днів з дня винесення ухвали, тобто до 25 червня 2024 року.

19.06.2024 року на адресу суду надійшла заява від позивача про долучення до справи додаткових документів.

25 червня 2024 року на адресу суду надійшов відзив від представника відповідача адвоката Радецької Тетяни Петрівни з проханням відмовити в задоволені позову. Відзив обґрунтовано тим, що для забезпечення функціонування правовідносин з побутовим споживачем укладаються такі види договорів: договір про постачання електричної енергії споживачу , якому передує укладення Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, без укладення якого є неможливим укладення Договору про постачання електричної енергії споживачу. Розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. ПрАТ «ДТЕК Київській Регіональні Електромережі», є оператором системи розподілу, та є адміністратором комерційного обліку, надає інформацію електропостачальнику про споживання електричної енергії позивачем. Визначення обсягу проданої електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу, який забезпечує комерційний облік електричної енергії та передається електропостачальнику для формування ним рахунків для оплати споживачами за договором. ТОВ «Київська обласна « ЕК» є електропостачальником, що здійснює діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 429 від 14.06.2018 продає електричну енергію споживачу за договором, а споживач зобов`язаний оплатити постачальнику вартість спожитої електричної енергії. Єдиним належнимспоживачем електричної енергії в багатоквартирному будинку АДРЕСА_2 , з яким укладено в передбаченому порядку Договір з електропостачальником - ТОВ «Київська обласна ЕК», про постачання електричної енергії на весь багатоквартирний будинок № 17, як споживач є забудовник ТОВ «БК ЕРКЕР», якому виставляються до оплати електропостачальником рахунки за весь обсяг спожитої електроенергії всім будинком, в тому числі квартирами та нежитловими приміщеннями, серед яких квартира позивача та здійснюється нарахування оплати за спожиті обсяги даним будинком електричної енергії юридичній особі ТОВ БК «Еркер» за комерційним тарифом до реалізації власниками квартир та нежитлових приміщень свого права на укладення прямих договорів як кінцевих побутових споживачів, на підставі яких було б можливим реалізація права нарахування послуги з електропостачання за цінами для населення. З 01.01.2021 було укладено Договір № 420089521між ТОВ «БК ЕРКЕР та ТОВ «Київська обласна ЕК» про постачання електричної енергії, постачання електричної енергії за яким забезпечується в тому числі і позивачу по справі нарахування за яким передбачено виключно за комерційними цінами та збір коштів за яким доручено відповідачу по справі в рахунок оплати виставлених рахунків належному споживачу з подальшим перерахуванням даних сум на рахунок електропостачальника. Укладення договору з електропостачальником та кінцевими побутовими споживачами, серед яких є позивач по справі та нарахування плати за спожиту енергію за цінами для населення регулюється виключно в рамках окремого спеціального порядку, який передбачає підтвердження наявності укладення прямого договору між споживачем в особі позивача по справі та Електропостачальником, якому передує укладення прямого договору між споживачем (позивачем) та ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» - виключно в рамках реалізації позивачем захисту свого права даного порядку/процедури є можливим реалізація права позивача на постачання йому електричної енергії зав цінами для населення, як того просить позивач в своїй позовній заяві. Нарахування плати за обсяги спожитої електричної енергії в багатоквартирний будинок АДРЕСА_2 , в тому числі і по квартирі позивача здійснюється оператором системи розподілу за виставленими ним рахунками, актами відповідно до Договором № 420089521 від 01.01.2021 про постачання електричної енергії, а не відповідачем по справі. Відповідач по справі, як виконавець житлових послуг в рамках повноважень наділених за договором про компенсацію вартості спожитої електричної енергії багатоквартирним будинком АДРЕСА_2 церква від 31.12.2021, укладеним між ТОВ БК «ЕРКЕР» та ТОВ «КУБ», здійснює розрахунок загального обсягу спожитої електричної енергії багатоквартирним будинком в розрізі кожної квартири та нежитлового приміщення та місць загального користування за показниками їх розподільчих засобів обліку електричної енергії (лічильників) для збору коштів із власників квартир та нежитлових приміщеньза спожиті ними щомісячні обсяги електричної енергії, постачання якої забезпечується електропостачальником (ТОВ «Київська обласна ЕК» на весь багатоквартирний будинок № 17за Договором №420089521 від 01.01.2021 про постачання електричної енергії. Відповідач по справі не є суб`єктом господарювання наділений законодавцем повноваженнями на зміну тарифів на послуги з електропостачання та/ або перерахунку вартості спожитих обсягів електричної енергії за іншим видом тарифу, постачання якої здійснюється за Договором № 420089521 від 01.01.2021 про постачання електричної енергії, стороною якого не є позивач, що є виключною компетенцією сторін договору, стороною якого не є відповідач по справі та який не берета не може брати в силу вимог закону на себе даних повноважень. Позивач обґрунтовує порушення свої прав з підстав незаконності нарахування позивачу показників обсягу спожитої ним електричної енергії за тарифом не побутового споживача, залишивши при цьому поза увагою обов`язок самостійного вжиття всіх залежних від нього дій на укладення прямих договорів з Оператором системи розподілу та електропостачальником для побутових споживачів. За даних обставин справи, позивач звернувся із неналежним способом захисту та до неналежного відповідача. Відповідач не є виконавцем комунальної послуги з електропостачання, відповідно до нього не може бути пред`явлена позовна вимога про визнання протиправною та скасування заборгованості за виставлені електропостачальником обсяги електричної. енергії. Споживачем електричної енергії за Договором № 420089521 від 01.01.2021 про постачання електричної енергії, ТОВ БК «ЕРКЕР» було делеговано повноваження збору коштів товариству ТОВ «КУБ» як належному суб`єкту господарювання з надання житлових послуг, що не є функцією з розподілу електричної енергії та не може ототожнюватись із повноваженнями електропостачальника, як хибно про це вваж аж позивач. Також повідомила су, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і очікує понести в зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції становитиме 50 000 грн.

02 липня 2024 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив від позивача, яка обґрунтована тим, що відповідач не надав доказів, які наділяли б його правом на збір коштів від співвласників на оплату електроенергії. Позивач є побутовим споживачем, нарахування оплати за комерційним тарифом є на законним. Як зазначалось в позові, відповідно до рахунків на оплату, що форсується ТОВ «КУБ», нараховуються витрати за електропостачання за ціною 5, 68 грн/кВТ, що не являється тарифом для населення, оскільки даний тариф є комерційним. Вказує, що згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з електропостачання не є житловою, а, отже, відповідач не має права її надавати та виставляти рахунок за її надання як комерційному споживачу.

08 липня 2024 року на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача адвоката Радецької Т.П. про долучення доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу.

12 липня 2024 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив від позивача за змістом ідентична відповіді на відзив від 02 липня 2024 року.

Враховуючи, що учасники справи належним чином повідомленні про розгляд справи, клопотань із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін на адресу суду не надходило, відповідачем подано відзив, а позивачем відповідь на відзив, тому суд вважає за можливе провести розгляд справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності квартира за адресою: АДРЕСА_3 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (а.с. 19-20).

Згідно Рішення № 1 Засновника (учасника) про створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплексне управління будинком» (скорочене найменування - ТОВ «КУБ») від 16 листопада 2021 року засновано в Україні ТОВ «КУБ» з метою здійснення господарської діяльності, не забороненої законом. Затверджено види економічної діяльності Товариства, серед яких: комплексне обслуговування об`єкт (основний) (код КВЕД 81.10);управління нерухомим майном за винагороду або за контрактом (код КВЕД 68.32) (а. с. 100), що відповідає Статуту ТОВ «Комплексне управління будинком», затвердженого рішенням засновника (учасника) ТОВ «Комплексне управління будинком» від 16 листопада 2021 року № 1 (а.с . 101-105).

Відповідно до п. 4.3.1 Товариство має право від свого імені вчиняти будь-які правочини (договори, контракти), набувати майнові та особисті немайнові права, виступати позивачем та відповідачем в суді, господарському та третейському суді, міжнародному арбітражі, здійснювати інші юридичні дії, що не суперечать чинному в Україні законодавству та не потребують попередньої письмової згоди Учасників.

30 грудня 2021 року Актом № 81173 в.2 власник технологічних електричних мереж спільного використання ТОВ «Енергобуд 2015» експлуатуюча організація об`єкта: ТОВ «Комплексне управління будинком» та споживач електричної енергії ТОВ «Будівельна компанія «ЕРКЕР» зафіксували даним актом межі балансової належності електроустановок та експлуатаційної відповідальності між сторонами по об`єкту: будинок АДРЕСА_2 (а.с. 112).

31 грудня 2021 року ТОВ «Будівельна компанія «ЕЕРКЕР» та ТОВ «Комплексне управління будинком» склали Акт № 4477 приймання передачі закінченого будівництва та підключеного до інженерних мереж багатоквартирного будинку, ключів від: квартир, нежитлових приміщень, місць загального користування в будинку та технічної документації будинку АДРЕСА_2 (а.с. 108). Сертифікатом № ІУ123210831877 Державна архітектурно-будівельна інспекція України засвідчила відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації (а.с. 109).

31 грудня 2021 року між ТОВ Будівельна компанія «ЕРКЕР» (споживач електричної енергії по об`єкту багатоквартирний будинок АДРЕСА_2 ) та ТОВ Комплексне управління будинком» (Виконавець житлових послуг для співвласників або користувачів житлових та нежитлових приміщень в будинку АДРЕСА_2 ) було укладено договір про компенсацію вартості спожитої електроенергії багатоквартирним будинком АДРЕСА_2 (а. с. 106-107), за умовами якого виконавець має право отримувати (збирати) від співвласників (користувачів житлових та нежитлових приміщень об`єктів побутового споживача та об`єктів не побутового споживача) кошти а обсяги спожитої електричної енергії, у т.ч. в місцях загального користування будинку, квартирами і нежитловими приміщеннями в повному розмірі відповідно до розподільчих засобів обліку електричної енергії з подальшою передачею Споживачу ТОВ «Будівельна компанія «Еркер» даних сум за спожиту електричну енергію, отриману співвласниками в обсягах спожитих кожним співвласником квартири та/ або нежитлового приміщення по дату укладення співвласниками прямих договорів з Оператором системи розподілу та постачальником електричної енергії.

Пунктом 3 договору передбачено, що виконавець зобов`язаний забезпечувати вчасне надання співвласникам квартир та нежитлових приміщень інформації, рахунків про обсяги спожитої електричної енергії місцями загального користування,житлових/нежитлових приміщень, власниками або користувачами яких вони є до укладення співвласниками прямих договорів з Оператором системи розподілу та Електропостачальником про електропостачання. Забезпечувати вчасно та в повному розмірі передачу Споживачу,Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна Компанія «Еркер», коштів за спожиту електричну енергію отриману в обсягах спожитих в майбутньому кожним: власником, користувачем або співвласником квартири або нежитлового приміщення по дату укладення співвласниками прямих договорів з Оператором системи розподілу та Електропостачальником. Виконавець житлових послуг має право за даним Договором здійснювати розрахунок вартості спожитої електричної енергії кожному власнику або користувачу квартири та нежитлового приміщення за показниками їх розподільчих лічильників електричної енергії, отримувати від співвласників на свій рахунок компенсацію вартості спожитої співвласниками електричної енергії, постачання якої здійснюється Споживачем електричної енергії з електропостачальником за Договором № 420089521 від 01.01.2021 року про постачання електричної енергії. Виконавець має право за даним Договором ініціювати та/або вживати дії щодо укладення зі всіма кінцевими споживачами електричної енергії в будинку АДРЕСА_2 прямих договорів з ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про надання послуг з розподілу електричної енергії та прямі договори ТОВ «Київська обласна електропостачальна компанія» про надання послуг з постачання електричної енергії. Сторони погодили щомісячний обов`язок зі бору зі співвласників багатоквартирного будинку, власників або користувачів житлових або нежитлових приміщень коштів за спожиті обсяги електричної енергії.

01 лютого 2022 року між ТОВ «Комплексне управління будинком» та ОСОБА_1 було укладено договір № 7-317/4 про надання послуг, предметом якого є забезпечення виконавцем надання споживачу послуг на прибудинковій території та в будинку АДРЕСА_2 ( в т.ч. прибирання внутрішньо будинкових приміщень місць загального користування в Будинку, прибирання прибудинкової території Будинку, обслуговування внутрішньо будинкових мереж електропостачання, освітлення місць загального користування в Будинку та інші послуги, зазначені в Розрахунку) а споживачем своєчасної оплати цих Послуг за встановленою вартістю у строки та на умовах, передбачених цим договором (а.с. 13-16).

Постачальником ТОВ «Київська обласна ЕК» було здійснено постачання електричної енергії споживачу ТОВ Будівельна компанія «ЕРКЕР» за період з квітня 2022 року по квітень 2024 року в обсягах визначених Актами приймання-передавання електричної енергії (а.с. 117-141), споживачем було здійснено оплату електричної енергії по АДРЕСА_2 , що підтверджено платіжними дорученнями та платіжними інструкціями за період з квітня 2022 року по квітень 2024 року (а.с. 142-171)

Крім того, судом встановлено, що ТОВ «КУБ» виставлено рахунки на сплату тарифу та інших платежів для квартири АДРЕСА_1 , в які включено зокрема послуги за електропостачання за тарифом 5,68 кВт (а.с.21-39). ОСОБА_1 частково здійснювала оплату спожитої електроенергії, що підтверджено платіжними інструкціями (а.с. 40-51).

У відповідь на звернення ОСОБА_1 ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні електромережі» повідомили, що для вирішення питання укладення прямого Договору про надання послуг з розподілу електроенергії забудовнику (балансоутримувачу) будинку необхідно виконати наступне: звернутись до ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» із заявою щодо внесення змін в чинний Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії в частині електрозабезпечення технічних цілей багатоквартирного житлового будинку (освітлення дворів, східців, і номерних знаків, робота ліфтів, насосів та замково-переговорних пристроїв, що належать власниками квартир, тощо). З метою електропостачання об`єктів не побутового призначення (офісних та нежитлових приміщень, котелень, свердловин, тощо) відповідні точки обліку можуть бути включені в Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, що буде укладатися із забудовником (балансоутримувачем), для розрахунків за електричну енергію за роздрібними тарифами. При зверненні забудовника (балансоутримувача) будинку проектні рішення по внутрішньому електропостачанню житлового будинку, повинні відповідати змонтованій схемі електричних мереж, в т. ч. вузлів обліку та струмообмежуючих пристроїв на відповідність проектним рішенням. В подальшому, після визначення всіх власників квартир багатоквартирного житлового будинку, надання забудовником (балансоутримувачем) списку власників квартир, їх заяви про намір укладення з ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» Договорів, копії їх паспортів, довідок про присвоєння ідентифікаційного коду та документів на право власності або користування квартирою (а.с. 17-18).

При вирішенні спору суд враховує наступне.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), невизнані або ос порені права, свободи та інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимога бо відмову в їх задоволенні. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Аналогічного правового висновку дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 18.11.2020 у справі № 686/1593/18.

Згідно ст. 72 Закону України «Про ринок електричної енергії» роздрібний ринок функціонує для задоволення потреб споживачів у електричній енергії та пов`язаних з цим послуг. Учасниками роздрібного ринку електричної енергії є споживачі, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачам. Постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за відповідним договором постачання електричної енергії споживачу, укладеним відповідно до правил роздрібного ринку. Оператор системи передачі та оператори систем розподілу забезпечують приєднання електроустановок споживачів до електричних мереж у порядку, встановленому статтею 21 цього Закону.3. Передачу та розподіл електричної енергії, що постачається споживачам, здійснюють оператор системи передачі та оператори систем розподілу відповідно до договорів, що укладаються із споживачем та/або постачальником електричної енергії відповідно до кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу та правил роздрібного ринку. Облік спожитої споживачем електричної енергії здійснюється постачальником послуг комерційного обліку.

Відносини між учасниками роздрібного ринку регулюються правилами роздрібного ринку та договорами між його учасниками. Правила роздрібного ринку оприлюднюються на офіційних веб-сайтах Регулятора та електропостачальників.

Взаємовідносини ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (оператор системи розподілу) зі споживачами електричної енергії (учасник роздрібного ринку електричної енергії), електроустановки яких знаходяться на території Київської області, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 (далі-ПРРЕЕ).

Відповідно до ПРРЕЕ правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

Відповідно до п. 1.1.2 ПРРЕЕ наведені визначення споживача електричної енергії - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання;

побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність);

оператор системи - оператор системи передачі, оператор системи розподілу або оператор малої системи розподілу;

Згідно п. 1.2.1 ПРРЕЕ на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Відповідно до п. 1.2.7 ПРРЕЕ постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому споживачу, малому не побутовому споживачу або іншому споживачу, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору за умови наявності у споживача чинного договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (п. 1.2.8 ПРРЕЕ).

Згідно п. 3.1.1 ПРРЕЕ постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії". Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються у встановленому законодавством порядку.

Згідно з пунктом 3.1.6 глави 3.1 розділу ІІІ ПРРЕЕ, постачання електричної енергії споживачу здійснюється, зокрема, якщо споживач є стороною діючих договорів про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та про постачання електричної енергії споживачу або про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, або про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Укладення договору про постачання електричної енергії можливе після укладення з оператором системи розподілу (далі ОСР) договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (далі Договір про розподіл). Перелік документів необхідних для укладення договору про розподіл визначено пунктом 2.1.8 глави 2.1 розділу ІІ ПРРЕЕ.

При цьому, відповідно до Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310 обов`язковою умовою постачання електричної енергії є приєднання новозбудованих, реконструйованих чи технічно переоснащених електроустановок замовників до електричних мереж відповідно до умов розділу ІV цього Кодексу. Послуга зі стандартного приєднання надається на підставі типового договору про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу, який є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за типовою формою, наведеною в додатку 1 до цього Кодексу.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 2.3.12 глави 2.3 розділу ІІ ПРРЕЕ споживання електричної енергії за відповідним тарифом (ціною) відповідно до комерційної пропозиції має бути забезпечене окремим комерційним обліком.

Окремі площадки вимірювання мають бути забезпечені засобами вимірювальної техніки, які дають можливість організувати комерційний облік за відповідним тарифом (ціною) на всій площадці вимірювання.

Таким чином, згідно з положеннями ПРРЕЕ, під час укладення Договору про розподіл мають бути визначені такі істотні умови: точка розподілу електричної енергії, дозволена до використання потужність та комерційний облік електричної енергії (тип засобу обліку, місце його встановлення тощо), які повинні бути визначені згідно з проектом внутрішнього електропостачання будинку, погодженим з електропостачальником.

Враховуючи зазначене, укладення договорів споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії з власниками житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку (мешканцями гуртожитку), можливе за умови виконання сторонами таких дій: 1. Звернення балансоутримувача багатоквартирного будинку до ОСР щодо погодження проекту внутрішнього електропостачання (у разі наявності в ньому розбивки дозволеної до використання потужності на загальнобудинкові потреби будинку та по кожній окремій квартирі в межах загальної по будинку потужності, що була дозволена технічними умовами на приєднання), у разі відсутності розробки такого проекту та погодження його з ОСР. 2. Виконання проектних рішень балансоутримувачем багатоквартирного будинку та перевірки ОСР змонтованої схеми електричних мереж, у тому числі, вузлів обліку електричної енергії та струмообмежуючих пристроїв на відповідність проектним рішенням. 3. Укладення договорів споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка витрачається на технічні цілі багатоквартирного будинку, укладених з управителем. Після чого балансоутримувач багатоквартирного будинку має укласти договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на технічні цілі багатоквартирного будинку. 4. Надання заяв власниками житлових та нежитлових приміщень вказаного багатоквартирного будинку про укладення договорів про надання послуг з розподілу електричної енергії з документами, визначеним пунктом 2.1.8 глави 2.1 розділу ІІ ПРРЕЕ. 5. Після укладення договорів про надання послуг з розподілу електричної енергії власники житлових та нежитлових приміщень мають укласти договір про постачання електричної енергії з постачальником універсальних послуг.

Отже, постачання електроенергії за тарифами для побутових споживачів можливе лише після укладення з оператором системи розподілу (далі ОСР), яким є ПрАТ «ДТЕК Київській регіональні електромережі» договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.

Позивач звернулась до ОСР з метою укладення прямого договору, однак їй повідомили, що для вирішення питання укладення прямого Договору про надання послуг з розподілу електроенергії забудовнику (балансоутримувачу) будинку необхідно виконати наступне: звернутись до ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» із заявою щодо внесення змін в чинний Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії в частині електрозабезпечення технічних цілей багатоквартирного житлового будинку (освітлення дворів, східців, і номерних знаків, робота ліфтів, насосів та замково-переговорних пристроїв, що належать власниками квартир, тощо). З метою електропостачання об`єктів не побутового призначення (офісних та нежитлових приміщень, котелень, свердловин, тощо) відповідні точки обліку можуть бути включені в Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, що буде укладатися із забудовником (балансоутримувачем), для розрахунків за електричну енергію за роздрібними тарифами.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 ЦК України.

Суд звертає увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (див. висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18, від 06.04.2021 у справі №910/10011/19).

Відповідно до частин першої, другої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

З наведених норм права вбачається, що держава забезпечує захист порушених або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб. Такі права захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Отже, розглядаючи справу суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).

Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.

Визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість установлення належності відповідача (відповідачів) й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц; від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц; від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц; від 12.12.2018 у справах № 570/3439/16-ц та № 372/51/16-ц, від 11.09.2019 у справі № 910/7122/17).

Відповідно до частин першої, другої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні та юридичні особи, а також держава.

Зокрема, позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

За змістом наведених норм сторони - це суб`єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення.

Позивачем є особа, яка має право вимоги, а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов`язання. При цьому відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було б задовольнити позовні вимоги. В судовому порядку підлягають захисту порушене право й охоронювані законом інтереси саме від відповідача (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17).

Отже, належним відповідачем є така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, тоді як неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Звідси належним суб`єктним складом відповідачів є склад відповідачів, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи не визнаного матеріального правовідношення.

Тож визначення позивачем у справі складу сторін має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті чи для закриття провадження у справі. Під час розгляду справи за незмінного складу сторін (відсутності клопотання позивача про заміну неналежного відповідача належним в порядку статті 51 ЦПК України) за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача, оскільки суд за власною ініціативою не має права на вчинення процесуальної дії з заміни відповідача (див. висновки сформовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 23/9076/16-ц, від 26.11.2019 у справі № 905/386/18).

Позивач у цій справі обрала спосіб захисту порушеного права у вигляді визнання протиправною та скасування заборгованості по сплаті внесків на управління багатоквартирним будинком» в розмірі 49656,48 грн. та зобов`язати ТОВ «Комплексне управління багатоквартирним будинком» здійснити перерахунок заборгованості по сплаті внесків управління багатоквартирним будинком за діючим тарифом на електроенергію для населення.

Разом з тим суд вважає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушених прав та вимоги заявлені до неналежного відповідача.

Так для нарахування послуг за електропостачання за тарифом, встановленим для побутового споживача позивач у справі має укласти прямий договір з Оператором системи розподілу ПрАТ «ДТЕК «Київські регіональні електромережі» про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії. Позивач звернулась з вказаною заявою до ОСР, однак отримала відповідь, що перешкодою для укладення такого договору є те, що забудовнику (балансоутримувачу) будинку необхідно звернутись до ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» із заявою щодо внесення змін в чинний Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії в частині електрозабезпечення технічних цілей багатоквартирного житлового будинку (освітлення дворів, східців, і номерних знаків, робота ліфтів, насосів та замково-переговорних пристроїв, що належать власниками квартир, тощо). З метою електропостачання об`єктів не побутового призначення (офісних та нежитлових приміщень, котелень, свердловин, тощо) відповідні точки обліку можуть бути включені в Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, що буде укладатися із забудовником (балансоутримувачем), для розрахунків за електричну енергію за роздрібними тарифами. При зверненні забудовника (балансоутримувача) будинку проектні рішення по внутрішньому електропостачанню житлового будинку, повинні відповідати змонтованій схемі електричних мереж, в т. ч. вузлів обліку та струмообмежуючих пристроїв на відповідність проектним рішенням.

Отже, ефективним способом захисту є вимога до забудовника (балансоутримувача) будинку за адресою АДРЕСА_2 про зобов`язання звернутись до ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» із заявою щодо внесення змін в чинний Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії в частині електрозабезпечення технічних цілей багатоквартирного житлового будинку. Після проведення чого позивач матиме змогу укласти безпосередньо договір з Оператором системи розподілу про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, що стане підставою для нарахування послуг за електроенергію за тарифами для побутових споживачів.

Окрім того, позивач звернулась з позовом до ТОВ «Комплексне управління будинком», однак вказана юридична особа не наділена повноваженнями здійснювати перерахунок заборгованості за електропостачання за іншими тарифами, оскільки це товариство наділене споживачем електроенергії ТОВ Будівельна компанія «ЕРКЕР» лише правом отримувати (збирати) від співвласників (користувачів житлових та нежитлових приміщень об`єктів побутового споживача та об`єктів не побутового споживача) кошти а обсяги спожитої електричної енергії, у т.ч. в місцях загального користування будинку, квартирами і нежитловими приміщеннями в повному розмірі відповідно до розподільчих засобів обліку електричної енергії з подальшою передачею Споживачу ТОВ «Будівельна компанія «Еркер» даних сум за спожиту електричну енергію, отриману співвласниками в обсягах спожитих кожним співвласником квартири та/ або нежитлового приміщення по дату укладення співвласниками прямих договорів з Оператором системи розподілу та постачальником електричної енергії.

Отже, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з підстав неналежності способу захисту та звернення до неналежного відповідача.

Відповідач у відзиві вказали, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи в орієнтовному розмірі 50000,00 грн.

При вирішенні питання щодо стягнення судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з положеннями статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

В обґрунтування розміру понесених відповідачем витрат на правничу допомогу у розмірі 40000,00 грн. до матеріалів справи надано копію договору про надання правничої (правової) допомоги № 0706/24/Ц від 07.06.2024, укладений між адвокатом АБ «Радецької Тетяни Петрівни» та ТОВ «Комплексне управління будинком» (а.с.182-184), розрахунок витрат з надання правничої допомоги в Білоцерківському міськрайонному суді Київської області від 07 червня 2024 року, в якому зазначено, що попередній розмір витрат Адвокатському бюро становитиме 40000,00 грн (без врахування вартості правничої допомоги за участь адвоката в судових засіданнях) (а.с. 185), Акт № 1 приймання-передачі послуг з надання правничої допомоги від 05 липня 2024 року (а.с. 186), платіжну інструкцію № 383 від 10 червня 2024 року на суму 40 000,00 грн. .

Згідно додаткової постанови Верховного суду від 23 грудня 2021 року в справі № 923/560/17 витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу). Близька за змістом правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 зі справи N 922/445/19.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про доведеність позивачем понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у суді першої інстанції у розмірі 40000,00 грн,

Пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя N R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц).

У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року суд зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

ВС зауважив, що у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких втрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких втрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв. Тобто саме зацікавлена сторона має вчиняти певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Принцип змагальності сторін має свої втілення, зокрема, у наведених положеннях частин п`ятої статті 141 ЦПК України, виходячи з яких зменшення внаслідок неспівмірності суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.

Відповідач не подав заперечень щодо витрат на правничу допомогу та не подав клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу

Частинами 1 та 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач у відповіді на відзив вказала, що просить стягнути з відповідача на її користь витрати на правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн., однак враховуючи висновок суду про відмову в задоволенні позовних вимог витрати позивача залишаються за нею, а витрати на правничу допомогу відповідача підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263, 265, 280, 281 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплексне управління будинком» , про захист прав споживачів відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплексне управління будинком» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 40000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Місце проживання: АДРЕСА_3 . РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплексне управління будинком», код ЄДРПОУ 44439867, юридична адреса: вул. О.Гончара, 11, кв. 33, м. Біла Церква, Київська область. 09117.

Суддя М. М. Бебешко