Ухвала

від 16.07.2024 по справі 914/1823/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 914/1823/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільчої системи "Львівгаз"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 (у складі колегії суддів: Бойко С.М. (головуючий), Бонк Т.Б., Якімець Г.Г.)

та рішення Господарського суду Львівської області від 06.04.2023 (суддя Мороз Н.В.)

за первісним позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільчої системи "Львівгаз"

до Державного підприємства "Угерський спиртовий завод"

про стягнення 212 906 782,45 грн,

та за зустрічним позовом Державного підприємства "Угерський спиртовий завод"

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільчої системи "Львівгаз"

про визнання незаконним та скасування рішення АТ "Оператор газорозподільчої системи "Львівгаз" та донарахування ДП "Угерський спиртовий завод" обсягів необлікованого об`єму природного газу,

ВСТАНОВИВ:

11.06.2024 через систему "Електронний суд" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Акціонерного товариства "Оператор газорозподільчої системи "Львівгаз" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 (повний текст складено 25.10.2023) та рішення Господарського суду Львівської області від 06.04.2023 у справі № 914/1823/22.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2024 касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільчої системи "Львівгаз" було залишено без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із визнанням неповажними підстав, наведених у клопотанні скаржника про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження та надано строк для усунення недоліків до 26.07.2024, який при цьому не повинен був перевищувати десяти днів із дня вручення зазначеної ухвали скаржникові.

08.07.2024 через систему "Електронний суд" до Суду від Акціонерного товариства "Оператор газорозподільчої системи "Львівгаз" надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, в якій викладено клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Розглянувши подане клопотання Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Статтею 288 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили його пропуск. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Так, у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип стверджує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 40, 41, від 03.04.2008).

Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що доводи скаржника у поданому ним клопотанні значною частиною фактично дублюють раніше наведені ним, які вже визнавались Судом неповажними, а додаткові аргументи не містять належного обґрунтування, в тому числі, щодо наявності об`єктивних та непереборних обставин, що стали причиною його пропуску. У зв`язку із зазначеним колегія суддів визнає наведені підстави неповажними та відмовляє у задоволенні клопотання з таких підстав.

Вперше подану Акціонерним товариством "Оператор газорозподільчої системи "Львівгаз" касаційну скаргу, ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2023 було поновлено строк на касаційне оскарження у цій справі та залишено її без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із ненаданням доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі та надано строк для усунення недоліків до 08.01.2024, який при цьому не повинен був перевищувати десяти днів із дня вручення зазначеної ухвали скаржникові.

Ухвалою Касаційного господарського суду від 16.01.2024 касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільчої системи "Львівгаз" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 та рішення Господарського суду Львівської області від 06.04.2023 у справі № 914/1823/22 було повернуто заявникові на підставі статей 174, 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржник у визначений Судом строк вимоги ухвали Суду від 07.12.2023 не виконав.

Звертаючись повторно з касаційною скаргою, 11.06.2024 (що підтверджується відбитком вхідного штампу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду) заявником було подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення та постанови судів попередніх інстанцій, яке обґрунтоване тим, що вказаний строк було пропущено з поважних причин, оскільки АТ "Львівгаз" до 31.08.2023 було Оператором ГРМ на території м. Львова і Львівської області та відносилось до суб`єктів природних монополій, здійснюючи основний вид господарської діяльності, від якого підприємство отримувало грошові кошти за розподіл природного газу. Однак, постановою НКРЕКП від 31.08.2023 № 1595 було зупинено дію ліцензії з розподілу природного газу для АТ "Львівгаз", що має наслідком втрату основного виду діяльності, а саме неможливість здійснювати розподіл природного газу, що в свою чергу унеможливило наповнення бюджету підприємства.

Також скаржник зазначав, що у зв`язку із такими несприятливими для нього обставинами, 18.09.2023 Правління товариства прийняло рішення про запровадження неповного робочого дня працівникам підприємства з 25.09.2023, а саме по 1 годині з понеділка по четвер, до дня припинення або скасування воєнного стану, з оплатою пропорційно відпрацьованому часу. Станом на 01.09.2023 в АТ "Львівгаз" було 3541 працівників, а станом на 01.05.2024 залишилось 234.

Крім того зауважував, що платіжна дисципліна споживачів природного газу в умовах воєнного стану є вкрай негативною, адже станом на 30.04.2024 загальна заборгованість контрагентів перед товариством складає 349 783 516,45 грн, а загальна заборгованість АТ "Львівгаз" перед кредиторами складає 354 257 605,73 грн.

Отже, за твердженнями скаржника, у нього не було можливості сплатити значну суму судового збору за подання касаційної скарги з об`єктивних причин, адже внаслідок запровадження та виконання політики Уряду про переукладення договорів експлуатації газорозподільних мереж державної форми власності, основний вид діяльності товариства припинився, що призвело до відсутності у нього грошових коштів.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2024 касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільчої системи "Львівгаз" було залишено без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із визнанням неповажними підстав, наведених у клопотанні скаржника про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження та надано строк для усунення недоліків.

08.07.2024 через систему "Електронний суд" до Суду від Акціонерного товариства "Оператор газорозподільчої системи "Львівгаз" надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, в якій викладено клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, в якому скаржник навів ті ж самі підстави для поновлення вказаного строку, які ним було наведено у касаційній скарзі, поданій 11.06.2024.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що наведені скаржником підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження ухвалою від 26.06.2024 вже визнано неповажними. Інших об`єктивних та непереборних обставин, що стали причиною пропуску строку на касаційне оскарження заявником наведено не було.

Також, Суд наголошує, що статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З огляду на зазначене, Суд вважає, що підстави для задоволення клопотання про поновлення вказаного строку відсутні, оскільки причини пропуску строку на касаційне оскарження мали для скаржника суб`єктивний характер та залежали виключно від нього самого.

Відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільчої системи "Львівгаз" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 та рішення Господарського суду Львівської області від 06.04.2023 у справі № 914/1823/22 на підставі пункту 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись статтями 116, 119, 174, 234, 242, 288, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільчої системи "Львівгаз" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 та рішення Господарського суду Львівської області від 06.04.2023 у справі № 914/1823/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв

Судді І. Берднік

І. Міщенко