Ухвала

від 15.07.2024 по справі 420/21964/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відкриття касаційного провадження

15 липня 2024 року

м. Київ

справа №420/21964/23

адміністративне провадження №К/990/25568/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Державного навчального закладу "Одеський центр професійно-технічної освіти"

на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2024 року

у справі №420/21964/23

за позовом Державного навчального закладу "Одеський центр професійно-технічної освіти"

до Красносільської сільської ради Одеського району Одеської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерства освіти і науки України

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У серпні 2023 року Державний навчальний заклад "Одеський центр професійно-технічної освіти" (далі - скаржник) звернувся до адміністративного суду з позовом до Красносільської сільської ради Одеського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Міністерства освіти і науки України, в якому просив:

- визнати протиправними дії Красносільської сільської ради Одеського району Одеської області щодо відмови у виправленні технічної помилки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відносно об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою Одеська обл., Одеський р-н, с. Іллічанка, вул. Паустовського, 12а, викладеної у листі від 31 липня 2023 року №1635/05-10/1785;

- зобов`язати Красносільську сільську раду Одеського району Одеської області виправити технічну помилку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відносно об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою Одеська обл., Одеський р-н, с. Іллічанка, вул. Паустовського, 12а, що належить на праві оперативного управління Державному навчальному закладу "Одеський центр професійно-технічної освіти", а саме: визначити статус будівлі гуртожитку, літ. Г, за адресою Одеська обл., Одеського р-н, с. Іллічанка, вул. Паустовського, 12а, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 1920347551227, як житлової.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року позов задоволено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2024 року скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року і ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Державний навчальний заклад "Одеський центр професійно-технічної освіти" 28 червня 2024 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2024 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статті 6, пункту 3 частини другої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року №1952-IV (далі - Закон №1952-IV).

У касаційній скарзі позивач не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, яким він мотивував підстави для відмови у задоволенні позову, що державний реєстратор є належним суб`єктом, до повноважень якого належить, зокрема внесення відомостей Державного реєстру прав на нерухоме майно виключно на підставах та в порядку, визначених Законом №1952-IV. В свою чергу у спірних правовідносинах Красносільська сільська рада Одеського району Одеської області не має визначених законом повноважень, способу та підстав для втручання у функціонування державного реєстратора речових прав відділу "Центр адміністративних послуг" Красносільської сільської ради Одеського району Одеської області Антоненко І.О. під час прийняття рішень з приводу державної реєстрації прав.

Позиція позивача полягає у тому, що Законом №1952-IV не передбачено обов`язок заявника (Державний навчальний заклад "Одеський центр професійно-технічної освіти") разом із зверненням та заявою про виправлення технічної помилки чи оскарження відмови у її виправленні, встановлювати особу державного реєстратора.

Водночас, саме по собі існування такого обов`язку призвело б до невиправданого порушення прав та законних інтересів заявника, адже у разі звільнення державного реєстратора з посади, заявник буде об`єктивно позбавлений можливості виконати судове рішення про зобов`язання такого реєстратора виправити помилку в Державному реєстрі, що, на його думку, є неприпустимим та не відповідає основним завданням адміністративного судочинства.

У касаційній скарзі позивач, на обґрунтування своєї позиції, наводить висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 05 липня 2023 року у справі №910/15792/20, у якому зазначено, що належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене права чи інтерес позивача.

Позивач також вважає, що в силу положень статті 6 Закону №1952-IV, суб`єктами державної реєстрації прав є не лише державні реєстратори, а й інші суб`єкти, зокрема, такі суб`єкти як виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації.

Крім того, касаційна скарга містить доводи, що відділ Центру надання адміністративних послуг Красносільської сільської ради не є окремою юридичною особою та у зв`язку з цим не наділений процесуальною дієздатністю, а тому належним відповідачем у даній справі має бути та юридична особа, яка наділена відповідним обсягом дієздатності та має відповідні повноваження, якою в даному випадку є Красносільська сільська рада. Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06 березня 2024 року у справі №295/6062/22.

Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, а також положення статті 129 Конституції України, якою передбачено право на касаційне оскарження судового рішення, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2024 року, з метою з`ясування правильності застосування судом апеляційної інстанції положень статті 6, пункту 3 частини другої статті 26 Закону №1952-IV та перевірки необхідності застосування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 05 липня 2023 року у справі №910/15792/20 та Верховного Суду, викладених у постанові від 06 березня 2024 року у справі №295/6062/22.

Верховний Суд також зазначає, що перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах.

Крім того, Верховний Суд вважає, що справа становить значний суспільний інтерес, оскільки рішення у даній справі стосуються значної кількості осіб, які користуються приміщеннями гуртожитку.

Судом перевірено зарахування коштів на рахунок Державної казначейської служби України.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Державного навчального закладу "Одеський центр професійно-технічної освіти" на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2024 року у справі №420/21964/23 за позовом Державного навчального закладу "Одеський центр професійно-технічної освіти" до Красносільської сільської ради Одеського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Міністерство освіти і науки України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

2. Витребувати з Одеського окружного адміністративного суду справу №420/21964/23.

3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.

4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

5. Роз`яснити учасникам справи, що у разі не виконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя -доповідач Я.О. Берназюк

Судді С.М. Чиркін

В.М. Шарапа