Постанова

від 04.07.2024 по справі 947/31089/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5354/24

Справа № 947/31089/23

Головуючий у першій інстанції Луняченко В.О

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2024 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 947/31089/23

Номер провадження: 22-ц/813/5354/24

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

-головуючого судді - Заїкіна А.П. (суддя-доповідач),

-суддів: - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря судового засідання Губара Д.В.,

учасники справи:

-позивач ОСОБА_1 ,

-відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «ХАНБЕР ТРЕЙД»,

-розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доТовариства з обмеженою відповідальністю «ХАНБЕР ТРЕЙД» про стягнення коштів, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , діючого від іменіТовариства з обмеженою відповідальністю «ХАНБЕР ТРЕЙД», на рішення Київського районного суду м. Одеси, ухвалене у складі судді Луняченка В.О. 14 березня 2024 року, повний текст рішення складений 25 березня 2024 року,

встановив:

2. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2023 року ОСОБА_1 , в особі свого представника - ОСОБА_3 ,. звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути з ТОВ «ХАНБЕР ТРЕЙД» (далі Товариство) на свою користь суму коштів у розмірі 1511394,20 грн.

ОСОБА_1 обґрунтовує позовні вимоги тим, що 05.04.2019 року вона уклала з товариством два договори: - договір №2.14.3/2019 купівлі-продажу майнових прав, предметом якого є - майнові права на квартиру під будівельним АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 5110136900:10:001:0001. Вартість майнових право становить - 1 337 013,00 грн., що становить еквівалент 49 245,00 доларів США; - договір купівлі-продажу майнових прав № 2.14.4/2019 предметом якого є - майнові права на квартиру під будівельним АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки 51101136900:10:001:0001. Вартість майнових прав складає 885 960,00 грн., що становить еквівалент - 32 632,00 доларів США.

Протягом тривалого часу вона належним чином виконувала зобов`язання за вказаними договорами. Останній платіж було здійснено: - за договором №2.14.3/2019 27.05.2020 р.; - за договором № 2.14.4/2019 27.03.2020 р..

26.10.2020 р. ОСОБА_1 звернулась до товариства із запитом щодо здійснення оплати наявної заборгованості по вказаним договорам та можливості розірвання договору № 2.14.4/2019 із заліком сплачених коштів за цим договором в рахунок платежів за договором № 2.14.3./2019.

Листом від 19.12.2022 р. товариство повідомило, що сплачено: - за договором № 2.14.3./2019 804965,60 грн., що еквівалентно 30648,37 долара США; - за договором № 2.14.4./2019 453427,32 грн., що еквівалентно 17293,98 долара США. Товариство погодилося на зарахування коштів, сплачених за договором № 2.14.4./2019, в рахунок платежів за договором № 2.14.3./2019, однак одночасно зі сплатою штрафу, пені, інфляційних втрат та 3% річних.

20.03.2020 р. товариство повідомило, що про розірвання договору № 2.14.3./2019 та договору № 2.14.4./2019 із стягненням неустойки та пропозицією отримати залишок коштів.

Порушення умов вищевказаних договорів було допущено з боку обох їх сторін: - позивачкою щодо своєчасної сплати; - відповідачем щодо своєчасного введення житлового будинку в експлуатацію (замість кінця 4-го кварталу 21.12.2021 року). Крім того, товариство не дотрималося тридцяти денного строку попередження про розірвання договору, безальтернативно заявило про розірвання договорів та отримання залишків коштів, що не зараховані до неустойки. Однак будь-яких коштів не повертає.

Листами від 20.03.2023 р. товариство повідомило про готовність повернути кошти: - за договором № 2.14.3./2019 у сумі 537663,00 грн.; - за договором № 2.14.4./2019 у сумі 276235,32 грн..

Позивачка з вказаними сумами не погоджується, оскільки вважає, що необхідно рахувати інфляційні втрати, 3% річних по кожному проведеному нею платежу, що разом (сума платежу, інфляційні втрати та 3% річних) становить: - за договором № 2.14.3./2019 1508969,13 грн.; - за договором № 2.14.4./2019 741898,67 грн.. Разом по двом договорам 2050867,67 грн..

Від вищевказаної суми необхідно відрахувати штраф у розмірі 20%, що становить 444594,60 грн. = 2050867,67 грн. х 20%.

Товариство набуло право на розірвання договорів 22.04.2023 р., тому вказана сума з врахуванням інфляційних втрат та 3% річних за період 22.04.2023 р. 28.09.2023 р. становить 539473,47.

До стягненняз товариствапідлягає сумакоштів урозмірі 1511394,20грн.=2050867,67грн. 539473,47грн. (Т. 1, а.с. 1 4 зворотна сторона).

Позиція відповідача в суді першої інстанції

Товариство у відзиві на позов відзив заперечує проти його задоволення. Посилається на наявність вини саме позивача у розірванні Договорів, внаслідок невиконання своїх зобов`язань у повному обсязі. Зазначає, що залишок коштів сплачених позивачем, після відрахування штрафних санкцій, визначених умовами Договорів, які складають за Договором №2.14.3/2019 у сумі - 537 663 грн. та за Договором №2.14.4/2019 у сумі - 276 235,32 грн., товариство готове повернути на банківський рахунок який зазначить позивачка (а. с. 60 - 71).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції, мотивування його висновків

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 14 березня 2024 року задоволено частково вищевказані позовні вимоги ОСОБА_1

Стягнуто з ТОВ «ХАНБЕР ТРЕЙД» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у загальному розмірі - 1 488 785,93 грн., що еквівалентно - 38 382,84 долара США, яка складається із заборгованості по поверненню грошей за договором №2/14.3/2019 від 05.04.2019 у розмірі еквівалентному - 24 547,66 долара США, та заборгованості по поверненню грошей за договором №2/14.4/2019 від 05.04.2019 у сумі еквівалентній - 13 835,18 долара США.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що розмір грошової суми, яка підлягає поверненню продавцем після розірвання Договорів, повинна бути еквівалентною доларам США на момент розрахунку (день винесення рішення суду), та з урахуванням 20% від суми сплаченої покупцем суми, яка на законній підставі відраховується у зв`язку із невиконанням покупцем істотних умов Договорів.

Тому стягненню підлягають кошти: - за договором №2/14.3/2019 від 05.04.2019 у розмірі еквівалентному - 24 547,66 долара США; - за договором №2/14.4/2019 від 05.04.2019 у сумі еквівалентній - 13 835,18 доларів США.У загальному розмірі сума коштів становить - 38 382,84 доларів США, що на день винесення рішення, з урахуванням вартості 1 долара - 38,7878 грн. складає - 1 488 785,93 грн..

У стягненні інфляційних витрат та 3% річних, згідно вимог ст. 625 ЦК України, положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях, оскільки індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає. Отже можливість нарахування інфляційних втрат на суму простроченого грошового зобов`язання (у даному випадку - на суму заборгованості по кредиту), визначеного в іноземній валюті, виключається.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин, у яких прострочене грошове зобов`язання виражене в іноземній валюті, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/11249/17, від 11.10.2018 у справі № 905/192/18, від 04.12.2019 у справі № 910/15714/18.

Таким чином, у випадку заборгованості, яка визначена у іноземній валюті, як у випадку по даній справі, положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, яки мають компенсаторні функції щодо знецінення грошового зобов`язання виражених у гривнях України, не можуть бути застосовані, так як стягнення заборгованості у розмірі еквівалентної іноземної валюті і є подібною компенсацією (а. с. 88 92).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Адвокат Дудкевич Володимир Володимирович, діючий від імені ТОВ «ХАНБЕР ТРЕЙД», в апеляційній скарзі просить рішення Київського районного суду м. Одеської області від 14 березня 2024 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права.

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції дійшовши до висновку про порушення позивачкою умов договорів щодо здійснення своєчасної оплати,дійшов помилкового висновку про стягнення заборгованості у розмірі 1488785,93 грн., що еквівалентно 38382,84 долара, а не у розмірі, передбаченими умовами договорів. Судом не враховано положення пунктів 4.1, 4.5, 63.5 договорів про утримання 20% неустойки від суми майнових прав, вартість яких визначена у гривні (а. с. 97 110).

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Одеськогоапеляційного судувід 30.04.2024року відкритоапеляційне провадженняза апеляційноюскаргою адвоката ДудкевичаВолодимира Володимировича,діючого відімені ТОВ«ХАНБЕР ТРЕЙД»,на рішенняКиївського районногосуду м.Одеської областівід 14березня 2024року(а. с. 127- 127 зворотна сторона).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13.05.2024 року закінчено підготовку справи до розгляду. Справу призначено до розгляду в приміщенні Одеського апеляційного суду (а. с. 133).

У судовому засіданні адвокат Ростомов Г.А., діюча від імені ОСОБА_1 , просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін..

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином. Адвокат Кротов І.О., діючий від імені ТОВ «ХАНБЕР ТРЕЙД», надав апеляційному суду заяву про відкладення розгляду справи.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон АліментаріаСандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін,а неможливістьвирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Щодо клопотання адвоката Кротова І.О., діючого від імені ТОВ «ХАНБЕР ТРЕЙД», про відкладення розгляду справи.

Вищевказане клопотанняобґрунтоване зміноюпредставника товариства.На підтвердженнявказаних обставиннадано ордерСерії АО№113769від 03.07.2024р.,виданий напідставі договорупро наданняправової допомогивід 02.07.2024року.Колегія суддівзвертає увагу,що просудове засіданнятовариство булоповідомлено заздалегідь 13.05.2024року (а.с.136).Таким чином,у товариства,як юридичноїособи,було достатньочасу длявизначення представникадля участіу данійсправі.Товариство уданій справіє апелянтом,виклало своюправову позиціюв апеляційнійскарзі.Правова позиціяпозивачки викладенау позові.Крім того,колегія суддівприймає доуваги,що апеляційномусуду ненадано доказівприпинення представництватовариства поданій справіадвокатом ДудкевичемВ.В..

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатню наявність у справі матеріалів для її розгляду, думку учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, про можливість розгляду справи за відсутності її інших учасників, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає необхідним відхилити клопотання про відкладення розгляду справи, розглянути справу за відсутності її інших учасників.

3. Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката Дудкевича Володимира Володимировича, діючого від імені ТОВ «ХАНБЕР ТРЕЙД», підлягає частковому задоволенню.

Встановлені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин

Між ОСОБА_1 та ТОВ «ХАНБЕР ТРЕЙД» 05.04.2019 укладено договір № 2.14.3/2019 купівлі-продажу майнових прав, предметом якого є - майнові права на квартиру під будівельним АДРЕСА_3 , кадастровий номер земельної ділянки 5110136900:10:001:0001.

За умовами Договору № 2.14.3/2019 від 05 квітня 2019 року ОСОБА_1 та ТОВ « ХАНБЕР ТРЕЙД» домовились, що ціною майнових прав є сума Договору, яка визначається у розмірі - 1 337 013,00 грн., що становить еквівалент - 49 245,00 доларів США.

Згідно Порядку сплати, що є Додатком № 1 до Договору № 2.14.3/2019 від 05 квітня 2019 року, визначено періодичні платежі у доларах США, згідно курсу долару США у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

За договором майнових прав № 2.14.3/2019 від 05.04.2019 позивачкою здійснено наступні платежі: - 09.04.2019 на суму - 329 145,60 грн.; - 20.08.2019 на суму - 117 243,75 грн.; - 12.11,2019 на суму - 113 913,75 грн.; - 30,03.2020 на суму - 120 250,00 грн.; - 27,05.2020 на суму - 124 412,50 грн.. Всього сплачено за договором від 05.04,2019 № 2.14.3/2019 з 09.04.2019 по 27.05.2020 рік кошти у сумі - 804 965,60 грн..

Відповідно до Додатку № 1 «Порядок сплати» до договору майнових прав № 2.14.3/2019 від 05.04.2019, позивачка зобов`язана була сплачувати кошти згідно встановленого графіку, останній платіж повинен бути здійснений у строк - до 05.04.2021.

ОСОБА_1 припинила здійснювати сплату платежів за вищенаведеним договором № 2.14.3/2019, сплативши останній платіж - 27 травня 2020 року.

Умовами Договору № 2.14.3/2019, а саме - положеннями п. 4.5 Договору, сторони узгодили, що у випадку недотримання покупцем строків або умов п. 4.2, стосовно розміру та строків періодичних платежів, продавець має право розірвати Договір в односторонньому порядку із утриманням з покупця 20% від сплаченої суми у якості неустойки за невиконання умов Договору.

Згідно листа під номером № РД 2.14.3/2019 від 20 березня 2023 року позивачку було повідомлено про розірвання договору № 2.14.3/2019 від 05 квітня 2019 року.

Крім того між тими ж сторонами укладено Договір купівлі-продажу майнових прав № 2.14.4/2019 від 05 квітня 2019 року, згідно умов якого ОСОБА_1 набуває майнові права на квартиру під будівельним АДРЕСА_4 , кадастровий номер земельної ділянки 51101136900:10:001:0001. Вартість майнових прав складає 885 960,00 грн., що становить еквівалент - 32 632,00 доларів США.

За договором № 2.14.4/2019 від 05.04.2019 покупцем здійснено наступні платежі: - 10.04.2019 на суму 219 564 грн.; - 23.10.2019 на суму 76 733,72 грн.; - 21.08.2019 на суму 77 517,60 грн.; - 27.03.2020 на суму 79 612,00 грн.. Всього сплачено за договором від 05.04.2019 № 2.14.4/2019 з 10.04.2019 по 27.03.2020 рік кошти у сумі - 453 427,32 грн..

Відповідно до Додатку № 1 «Порядок сплати» до договору майнових прав № 2.14.4/2019 від 05.04.2019, позивачка зобов`язана сплачувати кошти згідно встановленого графіку, останній платіж повинен бути здійснений у строк - до 05.04.2021.

ОСОБА_1 припинила сплачувати платежі за вищенаведеним договором, сплативши останній платіж за договором № 2.14.4/2019 - 27 березня 2020 року.

Умовами Договору № 2.14.4/2019, а саме - положеннями п. 4.5 Договору, сторони узгодили, що у випадку недотримання покупцем строків або умов п. 4.2, стосовно розміру та строків періодичних платежів, продавець має право розірвати Договір в односторонньому порядку із утриманням з покупця 20% від сплаченої суми у якості неустойки за невиконання умов Договору.

Згідно листа під номером № РД 2.14.4/2019 від 20 березня 2023 року позивачку було повідомлено про розірвання договору № 2.14.4/2019 від 05 квітня 2019 року.

Листом № РД 2.14.3/2019 від 20 березня 2023 року ТОВ «ХАНБЕР ТРЕЙД» повідомило, що залишок коштів у розмірі - 537 663,00 грн., отриманих від ОСОБА_1 , ТОВ «ХАНБЕР ТРЕЙД» готове повернути на рахунок, який буде наданий ОСОБА_1 ..

Листом № РД 2.14.4/2019 від 20 березня 2023 року ТОВ «ХАНБЕР ТРЕЙД» повідомило, що залишок коштів у розмірі - 276 235,32 грн., отриманих від ОСОБА_1 , ТОВ «ХАНБЕР ТРЕЙД» готове повернути на рахунок, який буде наданий ОСОБА_1 .

Всі визначені обставини визнаються сторонами та не потребують додаткового доказування.

За умовами Договору №2.14.3/2019 від 05 квітня 2019 року ОСОБА_1 та ТОВ «ХАНБЕР ТРЕЙД» домовились, що ціною майнових прав є сума Договору та визначається у розмірі - 1 337 013,00 грн., що становить еквівалент - 49 245,00 доларів США.

Порядком сплати, що є Додатком № 1 до Договору № 2.14.3/2019 від 05 квітня 2019 року, визначено періодичні платежі у доларах СІЛА згідно курсу долару СІЛА у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

За умовами Договору № 2.14.4/2019 від 05 квітня 2019 року ОСОБА_1 та ТОВ «ХАНБЕР ТРЕЙД» домовились, що ціною майнових прав є сума Договору та визначається у розмірі - 885 960,00 грн., що становить еквівалент - 32 632 доларів США.

Порядком сплати, що є Додатком № 1 до Договору № 2.14,4/2019 від 05 квітня 2019 року, визначено періодичні платежі у доларах CШA згідно курсу долару США у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Тобто, усі платежі визначені виключно у еквіваленті до долара США та сплачувались у гривні по курсу до долара США станом на день сплати.

По справі виникли правовідносини щодо розірвання договору.

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема,Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч. ч. 1, 2, 4 ст. 10 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визначення розміру суми коштів які підлягають стягненню.

Мотиви часткового прийняття аргументів, викладених в апеляційній скарзі

До загальних засад цивільного законодавства належить свобода договору (пункт З частини першої статті 3 ЦК України).

Тлумачення пункту 3 частини першої статті 3 та статті 627 ЦК України свідчить, що свобода договору має декілька складових, зокрема, свобода укладання договору, вибору контрагента, виду договору, визначення умов договору.

Згідно із частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За положеннями статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. У разі порушення боржником негативного зобов`язання кредитор незалежно від сплати неустойки та (або) відшкодування збитків і моральної шкоди має право вимагати припинення дії, від вчинення якої боржник зобов`язався утриматися, якщо це не суперечить змісту зобов`язання. Така вимога може бути пред`явлена кредитором і в разі виникнення реальної загрози порушення такого зобов`язання.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статей 655, 656 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Згідно вимог ч.1,3 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору ( ч.5 ст. 652 ЦК України).

Вірними є висновки суду першої інстанції, що Договори купівлі-продажу майнових прав№ 2.14.3/2019 від 05 квітня 2019 року а також № 2.14.4/2019 від 05 квітня 2019 року були розірвані у зв`язку із істотними порушеннями покупцем умов виконання своїх зобов`язань щодо оплати періодичних платежів, а тому між сторонами виникли нові правовідносини щодо повернення грошових сум сплачених покупцем за даними договорами.

Матеріалами справи встановлено, що між ОСОБА_1 та ТОВ «Ханбер Трейд» 05.04.2019 укладено договір № 2.14.3/2019 купівлі-продажу майнових прав предметом якого є майнові права на квартиру під будівельним номером 2.4.13 (загальною будівельною площею 64,59 кв.м.) розташовану в багатоповерховому житловому будинку з підземним паркінгом та вбудовано - прибудованими приміщеннями громадського призначення (2-а черга будівництва) за адресою: м. Одеса, Київський район, Люстдорфська дорога, кут Академіка Філатова; кадастровий номер земельної ділянки 5110136900:10:001:0001.

За умовами Договору № 2.14.3/2019 від 05 квітня 2019 року сторони ОСОБА_1 та ТОВ « ХАНБЕР ТРЕЙД» домовились, що ціною майнових прав є сума Договору яка визначається у розмірі 1 337 013,00 грн, що становить еквівалент 49 245,00 доларів США.

За Порядком сплати, що є Додатком № 1 до Договору № 2.14.3/2019 від 05 квітня 2019 року визначено періодичні платежі у доларах США, згідно курсу долару США у ПАТ КБ «Приватбанк».

За договором майнових прав № 2.14.3/2019 від 05.04.2019 позивачем здійснено наступні платежі: 09.04.2019 на суму 329 145,60 грн.; 20.08.2019 на суму 117 243,75 грн.; 12.11,2019 на суму 113 913,75 грн.; 30,03.2020 на суму 120 250,00 грн.; 27,05.2020 на суму 124 412,50 грн.

Всього сплачено за договором від 05.04,2019 № 2.14.3/2019 з 09.04.2019 по 27.05.2020 рік - 804 965,60 грн.

Відповідно до Додатку № 1 «Порядку сплати» до договору майнових прав № 2.14.3/2019 від 05.04.2019, позивач зобов`язаний був сплачувати кошти згідно встановленого графіку, останній платіж повинен бути здійснений до 05.04.2021.

У 2020 року ОСОБА_1 припинила сплати за вищенаведеними договорами, сплативши останній платіж за договором № 2.14.3/2019 27 травня 2020 року, що не заперечується сторонами.

За положеннями статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. У разі порушення боржником негативного зобов`язання кредитор незалежно від сплати неустойки та (або) відшкодування збитків і моральної шкоди має право вимагати припинення дії, від вчинення якої боржник зобов`язався утриматися, якщо це не суперечить змісту зобов`язання. Така вимога може бути пред`явлена кредитором і в разі виникнення реальної загрози порушення такого зобов`язання.

Умовами Договору № 2.14.3/2019, а саме положеннями п. 4.5 Договору, сторони узгодили, що у випадку недотримання покупцем строків або умов п. 4.2 ,стосовно розміру та строків періодичних платежів, продавець має право розірвати Договір в односторонньому порядку. При розірванні вказаного Договору з підстав, передбачених вказаним пунктом, продавець утримує з покупця кошти в розмірі 20% від суми, рівної вартості майнових прав, у якості неустойки за невиконання умов Договору.

Отже, як встановлено п. 4.1 вартість майнових прав є сумою договору, і встановлюється в розмірі - 1337013 грн, що еквівалентно - 49245 доларам США.

Тобто, судом першої інстанції помилково було здійснено розрахунок грошової суми яка підлягає поверненню продавцеві з урахуванням 20 % неустойки від суми сплаченої покупцем коштів на виконання умов договору. Оскільки розмір неустойки необхідно розраховувати саме від суми, рівної вартості майнових прав, а саме - 1337013 грн., що еквівалентно - 49245 доларам США.

Крім того, відповідно до Договору купівлі-продажу майнових прав № 2.14.4/2019 від 05 квітня 2019 року, згідно умов якого ОСОБА_1 набуває майнові права на квартиру під будівельним номером АДРЕСА_4 , кадастровий номер земельної ділянки 51101136900:10:001:0001. Вартість майнових прав складає 885 960,00 грн., що становить еквівалент - 32 632,00 доларам США.

За договором № 2.14.4/2019 від 05.04.2019 покупцем здійснено наступні платежі: 10.04.2019 на суму 219564 грн.; 23.10.2019 на суму 76733,72 грн; 21.08.2019 на суму 77517,60 грн.; 27.03.2020 на суму 79612,00 грн.

Всього сплачено за договором від 05.04.2019 № 2.14.4/2019 з 10.04.2019 по 27.03.2020 рік - 453 427,32 грн..

Відповідно до Додатку № 1 «Порядку сплати» до договору майнових прав № 2.14.4/2019 від 05.04.2019, позивач зобов`язаний сплачувати кошти згідно встановленого графіку, останній платіж повинен бути здійснений до 05.04.2021.

У 2020 року ОСОБА_1 припинила сплати за вищенаведеними договорами, сплативши останній платіж за договором № 2.14.4/2019 27 березня 2020 року.

Умовами Договору № 2.14.3/2019, а саме положеннями п. 4.5 Договору, сторони узгодили, що у випадку недотримання покупцем строків або умов п. 4.2 ,стосовно розміру та строків періодичних платежів, продавець має право розірвати Договір в односторонньому порядку. При розірванні вказаного Договору з підстав, передбачених вказаним пунктом, продавець утримує з покупця кошти в розмірі 20% від суми, рівної вартості майнових прав, у якості неустойки за невиконання умов Договору.

Отже, як встановлено п. 4.1 вартість майнових прав є сумою договору, і встановлюється в розмірі - 885 960,00 грн., що становить еквівалент - 32 632,00 доларам США.

Тобто, у даному випадку судом першої інстанції також помилково було здійснено розрахунок грошової суми яка підлягає поверненню продавцеві з урахуванням 20 % неустойки від суми сплаченої покупцем коштів на виконання умов договору. Оскільки розмір неустойки необхідно розраховувати саме від суми, рівної вартості майнових прав, а саме - 885 960,00 грн., що становить еквівалент - 32 632,00 доларам США.

Щодо посилання апелянта на те, що залишок коштів за вказаними договорами становить -537663 грн. за договором 2.14.3/2019 від 05.04.2019 року та - 276235,32 грн. за договором 2.14.4/2019 від 05.04.2019 року, колегія суддів частково погоджується, з огляду на те, що вищевказаними Договорами визначалася вартість майнових прав саме у доларах США, та суми періодичних платежів були розраховані у сумі еквівалентній доларам США. Тому вважає, що вищевказані Договори були укладені з урахуванням грошового зобов`язання в іноземній валюті (доларах США).

Велика Палата Верховного Суду, розглянувши справу № 373/2054/16, дійшла висновку, що заборони на виконання грошового зобов`язання в іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить. ( постанова від 16 січня 2019 року ).

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення ч. 1 ст. 1046, ч. 1 ст. 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.

Висновки щодо можливості ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті і порядку визначення у рішенні еквівалента суми боргу в національній валюті містяться також у постанові ВП ВС від 4 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц.

Відповідно до статті 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

При цьому Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до статті 192 Цивільного кодексу України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Отже відповідно до чинного законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Згідно зі статтею 524 Цивільного кодексу України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Відповідно до статті 533 Цивільного кодексу України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України.

Так, у разі зазначення в судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.

Таким чином розмір грошової суми які підлягають поверненню продавцем після розірвання Договорів повинна бути еквівалентною доларам США на момент розрахунку (день винесення рішення суду), та з урахуванням 20% від суми вартості майнових прав, які на законній підставі відраховується у зв`язку із невиконанням покупцем умов Договорів, стягненню підлягають кошти: - за договором №2/14.3/2019 від 05.04.2019 у розмірі еквівалентному 20 799,57 доларів США (49 245 доларів США (вартість майнових прав) х 20%) 30 648,57 доларів США (фактично сплачені кошти позивачем)); - за договором №2/14.4/2019 від 05.04.2019 у сумі еквівалентній 10 767,58 доларів США, ((32 632 долара США (вартість майнових прав) х 20%) 17 293,98 долара США (фактично сплачені кошти позивачем)). У загальному розмірі сума до стягнення становить суму еквівалентну 31 567,15 доларів США, що на день винесення рішення судом першої інстанції, з урахуванням вартості 1 долара США у 38,7878 грн. становить - 1224 420,29 грн..

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми процесуального права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги адвоката Дудкевича Володимира Володимировича, діючого від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАНБЕР ТРЕЙД», є частково ддоведеними, а тому вона підлягає частковому задоволенню.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «РуїзТорія проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burgandothers v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги змінює судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права.

Згідно із ч. 4 ст. 376 ЦПК України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Оскільки висновки суду першої інстанції в частині визначення суми коштів, які підлягають стягненню не відповідають дійсним обставинам по справі, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції у вказаній частині підлягає зміні за вищевказаного обґрунтування.

В решті рішення необхідно залишити без змін.

Порядок та строк касаційного оскарження

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

4. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський

апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Дудкевича Володимира Володимировича, діючого від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАНБЕР ТРЕЙД», задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 березня 2024 року змінити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАНБЕР ТРЕЙД» (Код ЄДРПОУ 35118558) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошові кошти у загальному розмірі 1224420 (один мільйон двісті двадцять чотири тисячі чотириста двадцять) грн. 29 коп., що еквівалентно 31567 (тридцять одна тисяча п`ятсот шістдесят сім) доларів 15 центів США, яка складається із заборгованості по поверненню грошей за договором №2/14.3/2019 від 05.04.2019 року в розмірі еквівалентному 20799 (двадцять тисяч сімсот дев`яносто дев`ять) доларів 57 центів США, та заборгованості по поверненню грошей за договором №2/14.4/2019 від 05.04.2019 року в сумі еквівалентній 10767 (десять тисяч сімсот шістдесят сім) доларів 58 центів США.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складений 17 червня 2024 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: С. О. Погорєлова

О. М. Таварткіладзе