Постанова

від 15.07.2024 по справі 910/8510/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2024 р. Справа№ 910/8510/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Барсук М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Управління з питань реклами Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2024 (повний текст складено 10.04.2024)

у справі № 910/8510/23 (суддя Паламар П.І.)

За позовом Управління з питань реклами Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алего"

про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов`язання, ціна позову 245 327,97 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Управління з питань реклами Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алего" (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов`язання, ціна позову 245 327,97 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що на підставі договору тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, для розміщення рекламного засобу № 594/19 від 10 вересня 2019 р., додаткових угод до нього, відповідачу було надане право на тимчасове користування місцем для розміщення та експлуатації рекламного засобу, а останній в свою чергу зобов`язався вносити плату за користування цим місцем на умовах договору.

Всупереч умов договору відповідач не оплатив за користування місцем для розміщення зовнішньої реклами, заборгувавши йому 149 817,16 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, 52 471,11 грн. борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення, 7 567,96 грн. три проценти річних з простроченої суми, 13 195,09 грн. пені, 22 276,65 грн. штрафу.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.04.2024 позов Управління з питань реклами Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алего" на користь Управління з питань реклами Виконавчого органу Київської міської ради 1306,20 грн. боргу, 461,50 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 66,56 грн. три проценти річних з простроченої суми, 116,04 грн. пені, 195,93 грн. штрафу, 321,93 грн. витрат по оплаті судового збору.

Рішення суду обґрунтовано тим, що упродовж травня-липня 2021 року до часу укладення сторонами адресного переліку № 42 та видачі позивачем дозволів на розміщення рекламного засобу у відповідача була відсутня можливість правомірно користуватися місцями для розміщення та експлуатації рекламних засобів, обумовлених цими змінами.

Також суд першої інстанції зазначив, що платіжними інструкціями №№ 1491, 1491 від 19 серпня 2021 р. банківською випискою з рахунку відповідача за період 1-31 серпня 2021 р. стверджується факт оплати відповідачем вищевказаних рахунків.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням першої інстанції, Управління з питань реклами Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/8510/23 від 03.04.2024 та ухвалити нове рішення, яким позовну заяву задовольнити у повному обсязі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алего" на користь Управління з питань реклами Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) заборгованість у розмірі 245 327, 97 грн., з яких: 149 817, 16 грн., штраф 15% - 22 276, 65 грн., пеня - 13 195, 09 грн., 3% річних - 7 567, 96 грн., інфляційні збільшення - 52 471, 11 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає наступне:

- ТОВ «Алего» не здійснювало оплату за користування місцями розміщення реклами за період з 01.07.2021 по 01.05.2023, внаслідок чого виникла заборгованість на загальну суму 245 327,97 грн;

- суд першої інстанції здійснив невірні розрахунки заборгованості за рахунками № 65328 від 03.08.2021 та № 65610 від 05.08.2021;

- відповідачем були порушені договірні зобов`язання за договором щодо сплати коштів за право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів, а тому сплачені відповідачем кошти були направлені на погашення заборгованості, яка виникла у найдавніший період згідно п. 6.16 договору;

- умовами адресного переліку № 42 визначено, що нарахування плати за користуванням місцем для розміщення рекламних засобів здійснюється з дати надання дозволу на таке місце, а не з дати укладення додатку до договору;

- суд першої інстанції, змінивши предмет спору у даній справі за своєю ініціативою, при ухваленні судового рішення вийшов за межі позовних вимог, що суперечить ч. 2 ст. 237 ГПК України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/8510/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

В той же час, на час надходження апеляційної скарги, матеріали справи №910/8510/23 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою суду від 22.04.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/8510/23.

Ухвалою суду від 07.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління з питань реклами Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2024 у справі № 910/8510/23 та повідомлено сторін, що справа буде розглянута без повідомлення (виклику) учасників справи.

Частина 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи не заявлено.

Позиції учасників справи

27.05.2024 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

10.09.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Алего" (далі- рекламорозповсюджувач) та Управлінням з питань реклами Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - робочий орган) було укладено договір тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва, для розміщення рекламного засобу № 594/19 (далі-договір), відповідно до п. 1.1 якого на підставі відповідного наказу робочого органу про встановлення пріоритету на місце для розміщення рекламного засобу, дозволу на розміщення зовнішньої реклами, наданого на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), рекламорозповсюджувачеві надається право тимчасового платного користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади Києва, виключно для розміщення та експлуатації рекламного засобу (право тимчасового користування).

Відповідно до пункту 1.2 договору рекламорозповсюджувач зобов`язується прийняти в платне користування місце та користуватись наданим йому місцем добросовісно та розумно відповідно до загальних вимог законодавства України, правил щодо благоустрою населених пунктів, умов цього договору та Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Києві, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.02.2019 №207, зареєстрованого в Головному територіальному управлінні юстиції у місті Києві 25.02.2019 за №34/2211 (далі - Порядок), своєчасно та у повному обсязі відповідно до договору здійснювати оплату за тимчасове користування місцем, сумлінно виконувати усі свої обов`язки за цим договором, самостійно нести відповідальність за технічний стан рекламного засобу (далі - РЗ), порушення вимог техніки безпеки під час розташування та експлуатації РЗ, утримання місця у належному санітарному стані відповідно до законодавства.

Адресний перелік - невід`ємна частина договору, який містить перелік місць для розміщення РЗ, на які за рекламорозповсюджувачем встановлено пріоритет та/або на які надано дозволи на розміщення РЗ, із зазначенням адреси та встановлено/продовжено пріоритет, дату встановлення/продовження та строк дії пріоритету, дата початку та закінчення строку дії дозволу, його продовження, а також відомостей про розмір щомісячної плати за тимчасове користування місцями, яка визначається відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (пункт 2.2 договору).

Пунктом 3.2 договору визначено, що робочий орган та/або КП "Київреклама" здійснюють облік місць для розміщення РЗ, на які поширюється пріоритет рекламорозповсюджувача, та на які рекламорозповсюджувачу видано дозволи на розміщення зовнішньої реклами, здійснюють контроль за строками дії пріоритету та дозволу шляхом формування адресних переліків та внесення до них змін.

Згідно з пунктом 3.3 договору підставою для формування та внесення змін до адресних переліків є відповідні рішення Робочого органу/виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), прийняті в порядку, встановленому законодавством.

За умовами пункту 4.1 договору робочий орган має право на підставі відповідних рішень робочого органу про встановлення/продовження пріоритету та рішень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про надання/продовження дозволу нараховувати та вимагати сплати за тимчасове користування місцем, змінювати розмір нарахувань за тимчасове користування місцем у разі змін в технологічній (конструктивній) схемі РЗ, площі РЗ, зонального коефіцієнту та базового тарифу.

Згідно з пунктами 5.1.1, 5.1.2 договору рекламорозповсюджувач має право тимчасово, на час дії дозволу, використовувати надане місце виключно для розміщення, обслуговування, експлуатації РЗ та розміщувати РЗ на певний строк та у певному місці відповідно до виданого дозволу.

Плата за тимчасове користування місцем нараховується, зараховується та використовується робочим органом в порядку, визначеному рішеннями Київської міської ради або її виконавчого органу (пункт 6.2 договору).

Підставою для нарахування плати за тимчасове користування місцями та внесення рекламорозповсюджувачем плати є рішення робочого органу про встановлення/продовження пріоритету, рішення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про надання/продовження дозволу, інші юридичні факти (вчинки рекламорозповсюджувача щодо фактичного користування місцем для розміщення РЗ) відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цей договір (пункт 6.3 договору).

За умовами п. 6.4 договору плата щомісячно перераховується рекламорозповсюджувачем до бюджету міста Києва відповідно до умов договору. У разі прострочення термінів сплати, визначених договором, розмір несплаченої суми плати коригується з урахуванням штрафів, пені та індексу інфляції, відповідно до умов договору та законодавства.

Рекламорозповсюджувач не звільняється від плати при відсутності РЗ на місці щодо якого виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) прийнято рішення про надання/продовження дозволу. Плата нараховується з дати прийняття рішення про встановлення пріоритету, надання дозволу. При продовженні строку дії пріоритету, продовженні строку дії дозволу плата нараховується з дати, з якої продовжено строк дії пріоритету або дозволу (пункт 6.5, 6.6 договору).

Пунктом 6.8 договору визначено, що плата за тимчасове користування місцем нараховується: до дати закінчення строку дії дозволу; до дати прийняття розпорядження виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) про анулювання дозволу - у разі звернення рекламорозповсюджувача із заявою про анулювання дозволу; до дати прийняття розпорядження виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) про відмову у продовженні строку дії дозволу (у випадку коли таке розпорядження прийняте після закінчення строку дії дозволу) - у разі звернення рекламорозповсюджувача із заявою про продовження дозволу.

У разі нездійснення рекламорозповсюджувчем демонтажу РЗ відповідно до п. 5.2.7 договору після закінчення строку дії дозволу плата нараховується за весь час фактичного користування рекламорозповсюджувачем місцем до моменту здійснення демонтажу та складання відповідного акту обстеження місця розташування РЗ робочим органом або КП "Київреклама".

На підставі відповідних рішень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) робочий орган здійснює перерахунок та коригує розмір плати за тимчасове користування місцем, про що підписується адресний перелік у новій редакції (пункт 6.10 договору).

У відповідності до пункту 6.13. договору розрахунковим періодом надання місця у тимчасове користування та нарахування плати за тимчасове користування місцем є календарний місяць.

Відповідно до пункту 6.14. договору плата за тимчасове користування місцем, штрафні санкції за прострочення здійснення платежів нараховується робочим органом щомісячно та переказуються рекламорозповсюджувачем не пізніше 20-го числа поточного місяця на зазначений казначейський рахунок. Факт неотримання рахунку не звільняє рекламорозповсюджувача від здійснення плати.

В пункті 6.16 договору визначено, що у разі недостатності суми проведення платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: у першу чергу - основна сума боргу; у другу чергу - пеня та штрафи.

Згідно пункту 7.2. договору робочий орган застосовує до рекламорозповсюджувача штрафні санкції у вигляді пені за несвоєчасне або неповне внесення платежів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Відповідно до пункту 7.3. договору сторони погодили, що робочий орган має право нарахувати боржнику за прострочення внесення платежів за тимчасове користування, що складає більше 1 (одного) місяця, штраф у розмірі 15 (п`ятнадцять) відсотків простроченої суми.

За умовами пункту 8.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє щодо кожного місця розміщення РЗ протягом строку дії встановленого пріоритету та/або дозволу, а також протягом строку фактичного користування місцем. Припинення пріоритету або дозволу щодо окремого місця для розміщення РЗ у разі наявності у рекламорозповсюджувача інших чинних пріоритетів та\або дозволів не тягне за собою припинення дії цього договору в цілому.

Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками Робочого органу та Рекламорозповсюджувача та скріплений печатками сторін.

На підставі розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.01.2021 року № 76, від 22.09.2020 року № 1475, від 16.01.2020 року № 39, від 22.12.2020 року № 2051, від 19.01.2021 року № 40, від 27.01.2021 року № 95, від 29.01.2020 року № 139, від 30.09.2020 року, № 1518, від 16.02.2021 року № 272, від 18.06.2020 року № 880, від 19.10.2020 року № 1642, від 23.02.2021 року № 363, від 30.09.2020 року № 1521, від 28.01.2021 року № 120, від 27.01.2021 року № 94, від 19.10.2020 року № 1638, від 10.06.2021 року №1324, від 04.03.2020 року № 396, від 29.05.2020 року № 763 відповідачу надані дозволи на розміщення рекламних засобів № 09939-05-П-1, 09943-05-П-1, 12478-06-П-1, 12479-06-П-2, 12480-06-П-1, 12737-06-П-1, 12738-06-П-2, 15765-07-П-1, 28714-11-П-1, 28715-11-П-1, 28716-11- П-1, 28718-11-П-1, 28719-11-П-1, 28721-11-П-1, 29573-12, 29575-12, 29576-12, 29578-12, 29579- 12, 29580-12, 29581-12, 29582-12, 29584-12, 29585-12, 31259-12, 31260-12, 39668-14, 39669-14, 39671-14, 39672-14, 39844-14, 39845-14, 40053-14, 40189-14, 40446-14, 42403-14, 42406-14, 42407- 14, 42408-14, 42409-14, 42410-14, 42411-14, 42412-14, 42413-14, 42414-14, 42415-14, 42416-14, 42417-14, 42473-14, 42475-14, 42476-14, 42478-14, 42662-14, 42751-14, 42752-14, 42753-14, 42964- 14, 42987-14, 42989-14, 42990-14, 42991-14, 42992-14, 43432-15, 74592-19, 75359-19, 77541-20, 77667-20, 77676-20, 77677-20 та між позивачем та відповідачем, було підписано адресні переліки, який є невід`ємною частиною договору, згідно яких відповідачу надано право тимчасового користування місцями.

Крім того, між позивачем та відповідачем підписано додаткові угоди до договору.

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що адресний перелік № 42 підписаний сторонами 29.07.2021.

Згідно пункту 1 адресного переліку № 42, рекламорозповсюджувачу надано право тимчасового користування місцем, що перебуває в комунальній власності територіальної громади міста Києва, для розміщення рекламних засобів у кількості 17 штук, за адресами:

- м. Київ, Святошинський район, Кільцева Дорога, вул. Зодчих, 62, дозвіл №09939- 05-П-1, тип рекламного засобу - щит, що стоїть окремо (суцільний щит);

- м. Київ. Дніпровський район, проспект Юрія Гагаріна, 8, дозвіл №28714-11-П-1, тип рекламного засобу - щит, що стоїть окремо (суцільний щит);

- м. Київ, Дніпровський район, проспект Визволителів, 1, дозвіл №28715-11-П-1, тип рекламного засобу - щит, що стоїть окремо (суцільний щит);

- м. Київ, Дніпровський район, проспект Юрія Гагаріна, 13, дозвіл №28719-11-П-1. тип рекламного засобу - щит, що стоїть окремо (суцільний щит);

- м. Київ, Дніпровський район, проспект Визволителів, 15, дозвіл №28721-11-11-1. тип рекламного засобу - щит, що стоїть окремо (суцільний щит);

- м. Київ, Дніпровський район, проспект Визволителів, 3, дозвіл №28716-11-11-1. тип рекламного засобу - щит, що стоїть окремо (суцільний щит);

- м. Київ, Оболонський район, вул. Маршала Тимошенка, 12, дозвіл 29581-12, тип рекламного засобу - щит, що стоїть окремо (суцільний щит);

- м. Київ, Оболонський район, вул. Маршала Тимошенка, 18/проспект Героїв Сталінграду, дозвіл 29578-12, тип рекламного засобу - щит, що стоїть окремо (призматрон);

- м. Київ, Оболонський район, вул. Маршала Малиновського, 27/23 №2, дозвіл №29579-12, тип рекламного засобу - щит, що стоїть окремо суцільний щит);

- м. Київ, Оболонський район, вул. Маршала Малиновського 11 (перед зупинкою), дозвіл №29580-12, тип рекламного засобу - щит, що стоїть окремо (суцільний щит);

- м. Київ. Оболонський район, вул. Маршала Тимошенка, 2-г, дозвіл №29576-12, тип рекламного засобу - щит, що стоїть окремо (суцільний щит);

- м. Київ, Оболонський район, проспект Героїв Сталінграда/Московський міст, дозвіл №29584-12, тип рекламного засобу - щит що стоїть окремо (призматрон);

- м. Київ, Оболонський район, вул. Йорданська (вул, Лайоша Гавро), - дозвіл №29585-12, тип рекламного засобу - щит, що стоїть окремо (суцільний щит);

- м. Київ, Оболонський район, проспект Оболонський, 5, дозвіл №29582-12, тип рекламного засобу - щит, що стоїть окремо (призматрон);

- м. Київ, Оболонський район, проспект Героїв Сталінграда, 19, дозвіл №31259-12, тип рекламного засобу - щит, що стоїть окремо (призматрон);

- м. Київ, Оболонський район, проспект Героїв Сталінграда/проспект Московський. 26-в (навпроти), дозвіл №29573-12, тип рекламного засобу - щит, що стоїть окремо (призматрон);

- м. Київ, Дніпровський район, проспект Юрія Гагаріна, 16, дозвіл №28718-11-П-1, тип рекламного засобу - щит, що стоїть окремо (суцільний щит).

Відповідно до пункту 3 адресного переліку № 42, підписанням цього адресного переліку сторони засвідчують, що правовідносини сторін за договором, які виникають в зв`язку з розміщенням рекламних засобів, зазначених в п. 1 цього адресного переліку, продовжуються згідно цього адресного переліку, а дія додаткових угод та/або адресних переліків припиняється лише в частині правовідносин, пов`язаних з розміщенням рекламних засобів, зазначених в п. 1 цього адресного переліку.

В пункті 4 адресного переліку № 42 зазначено, що права та обов`язки, передбачені умовами договору та цим адресним переліком, застосовуються до відносин сторін, які виникли до їх підписання, починаючи з дати, з якої продовжено строк дії кожного дозволу, в порядку, передбаченому частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України.

Цей перелік є укладеним та набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін (пункт 6 адресного переліку № 42).

Як зазначає позивач, ним були виставлені відповідачу рахунки на оплату №№ 65317, 65321, 65324 від 29 липня 2021 р., 65328, від 3 серпня 2021 р., 65610 від 5 серпня 2021, які оплачені не були, у зв`язку з чим у відповідача наявна заборгованість за Договором в сумі 149 817,16 грн.

За змістом вказаних рахунків (№№ 65317, 65321, 65324, 65328) частина вимог стосується плати за користування місцями для розміщення та експлуатації 17 рекламних засобів, узгоджених адресним переліком № 42 (додаток № 81 до договору) від 29 липня 2021 р. упродовж травня-серпня 2021 року, решта - (рахунок № 65610) за іншими адресними переліками до договору упродовж серпня 2021 року.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 52 471,11 грн. інфляційних втрат, 7567,96 грн. три проценти річних, 13195,09 грн. пені, 22276,65 грн. штрафу.

Водночас, відповідачем надано до матеріалів справи платіжні інструкції, які на його думку свідчать про сплату частини заявленої до стягнення основної заборгованості, а саме №№ 1491, 1492 від 19 серпня 2021 р. (призначення платежу: "Плата за тимчасове користування місяця для розміщення ОРЗ за серпень 2021 р. згідно рахунку № 65610 від 5 серпня 2021 р., договір № 594/19 від 10 вересня 2019 р.", "Плата за тимчасове користування місяця для розміщення ОРЗ за серпень 2021 р. згідно рахунку № 65328 від 3 серпня 2021 р., договір № 594/19 від 10 вересня 2019 р."), банківською випискою з рахунку відповідача за період 1-31 серпня 2021 р.

Спір у даній справі виник у зв`язку з неоплатою відповідачем послуг за користування місцем для розміщення зовнішньої реклами по договору №549/19.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що упродовж травня-липня 2021 року до часу укладення сторонами адресного переліку № 42 та видачі позивачем дозволів на розміщення рекламного засобу у відповідача була відсутня можливість правомірно користуватися місцями для розміщення та експлуатації рекламних засобів, обумовлених цими змінами.

Також суд першої інстанції зазначив, що платіжними інструкціями №№ 1491, 1491 від 19 серпня 2021 р. банківською випискою з рахунку відповідача за період 1-31 серпня 2021 р. стверджується факт оплати відповідачем рахунків №№ 65328 від 3 серпня 2021 р. та 65610 від 5 серпня 2021 р.

Водночас, суд першої інстанції дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості по рахунку № 65610 від 5 серпня 2021 р. та рахунку коригування № 67525 від 2 вересня 2021 р., за яким плата по дозволу № 42990-14 становить 1306,20 грн.

Однак колегія суддів не погоджується із відповідним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з нормами статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Правовідносини, пов`язані із розміщенням зовнішньої реклами у місті Києві, регулюються, зокрема, Законом України "Про рекламу", Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067, Порядком розміщення зовнішньої реклами в місті Києві, затвердженими розпорядженням Київської міської ради від 05.02.2019 №207, Правилами благоустрою міста Києва, затвердженими рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051.

Так, згідно частини 1 статті 16 Закону України "Про рекламу", розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил. Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на розміщення зовнішньої реклами здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

У відповідності до пункту 23 та пункту 24 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, дозвіл надається строком на п`ять років, якщо менший строк не зазначено у заяві. Виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов`язаних з розташуванням рекламного засобу.

Як вже було зазначено вище, на підставі розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Про надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами" та розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)"Про продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами" відповідачу надані/продовжені дозволи на розміщення рекламних засобів, копії яких містяться у матеріалах справи.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив, що дозволи на розміщення та експлуатацію указаних 17 рекламних засобів були видані відповідачу лише після підписання ними змін до договору у формі адресного переліку № 42 від 29.07.2021, у зв`язку з чим упродовж травня-липня 2021 року до часу укладення сторонами адресного переліку № 42 та видачі позивачем дозволів на розміщення рекламного засобу у відповідача була відсутня можливість правомірно користуватися місцями для розміщення та експлуатації рекламних засобів, обумовлених цими змінами.

Водночас, колегія суддів не погоджується із відповідним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно пункту 33 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності, - на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою). При цьому площа місця розташування рекламного засобу визначається як сума площі горизонтальної проекції рекламного засобу на це місце та прилеглої ділянки завширшки 0,5 метра за периметром горизонтальної проекції цього засобу. Для неназемного та недахового рекламного засобу площа місця дорівнює площі вертикальної проекції цього засобу на уявну паралельну їй площину.

Пунктом 2 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці.

За змістом пункту 1.1 договору № 594/19 рекламорозповсюджувачеві надається право тимчасового платного користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади Києва, виключно для розміщення та експлуатації рекламного засобу (право тимчасового користування) на підставі відповідного наказу Робочого органу про встановлення пріоритету на місце для розміщення рекламного засобу, дозволу на розміщення зовнішньої реклами, наданого на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Отже, право у відповідача на розміщення рекламного засобу на певний строк та у певному місці виникає на підставі відповідного дозволу, який має видаватись/продовжуватися у встановленому чинним законодавством порядку та строки.

За змістом пунктів 4.1 та 6.3 договору робочий орган має право нараховувати та вимагати сплати за тимчасове користування місцем на підставі відповідних рішень робочого органу про встановлення/продовження пріоритету та рішень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про надання/продовження дозволу та підставою для нарахування плати та її внесення рекламорозповсюджувачем є рішення робочого органу про встановлення/продовження пріоритету, рішення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про надання/продовження дозволу чи інші юридичні факти (вчинки рекламорозповсюджувача щодо фактичного користування місцем для розміщення РЗ) відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України.

При цьому, за змістом пункту 6.8 договору плата за тимчасове користування місцем нараховується: до дати закінчення строку дії дозволу або до дати прийняття розпорядження виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) про відмову у продовженні строку дії дозволу (у випадку коли таке розпорядження прийняте після закінчення строку дії дозволу) - у разі звернення рекламорозповсюджувача із заявою про продовження дозволу.

У разі ж нездійснення рекламорозповсюджувчем демонтажу РЗ відповідно до п. 5.2.7 договору після закінчення строку дії дозволу плата нараховується за весь час фактичного користування рекламорозповсюджувачем місцем до моменту здійснення демонтажу та складання відповідного акту обстеження місця розташування РЗ робочим органом або КП "Київреклама".

Колегією суддів враховано, що розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 924 від 31 травня 2018 р. "Про відмову у продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами" відповідачу було відмовлено у продовженні строку дії дозволів №№ 09939-05-П-1, 28714-11-П-1, 28715-11-П-1, 28719-11-П-1, 28721-11-П-1, 28716-11-П-1, 29581-12, 29578-12, 29579-12, 29580-12, 29576-12, 29584-12, 29585-12, 29582-12, 31259-12, 29573-12, 28718-11-П-1.

17 липня 2018 р. Управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано наказ № 638 "Про демонтаж рекламних засобів".

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2020 р. у справі № 640/22289/18, яке набрало законної сили, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Алего" задоволено, визнано протиправним та скасовано вищевказане розпорядження № 924 від 31 травня 2018 р. в частині розміщення щитів (банерів) Товариства з обмеженою відповідальністю "Алего", скасовано в цій же частині вищевказаний наказ № 638 від 17 липня 2018 р., зобов`язано виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі повторного розгляду його заяв винести рішення про продовження строку дії дозволів.

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1522 від 30 вересня 2020 р. "Про відмову у продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами" Товариству з обмеженою відповідальністю "Алего" було відмовлено у продовженні строку дії 17 дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 76 від 25 січня 2021 р. відповідачу було продовжено строк дії 17 дозволів на розміщення зовнішньої реклами згідно з додатком.

Відповідні зміни до договору, що врегулювали питання розміщення вищевказаних 17 рекламних засобів, внесені сторонами 29 липня 2021 р. після підписання ними адресного переліку № 42 (додатку № 81 до договору).

Виходячи із умов договору та адресного переліку № 42 вбачається, що сторони погодили нарахування плати за користування місцем розміщення реклами з дати надання дозволу на таке розміщення, а не з моменту підписання адресного переліку.

Так, адресний перелік № 42 підписаний між сторонами на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 76 від 25.01.2021 "Про продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами" та відповідних дозволів, які дійсні з 25.01.2021 року по 24.01.2026 року, відтак, оплата за користування місцями для розміщення реклами, зазначеними в адресному переліку № 42 підлягає оплаті з 25.01.2021.

Отже, колегія суддів зазначає, що дозволи для розміщення рекламних засобів за адресами, визначеними адресним переліком № 42 дійсні з 25.01.2021 року по 24.01.2026 року, відповідно в силу положень пункту 6.5. договору, з огляду на дійсність таких дозволів, відповідач зобов`язаний сплачувати за користування місцями розміщення рекламних засобів.

При цьому, відповідно до п. 6.5. рекламорозповсюджувач не звільняється від плати при відсутності РЗ на місці щодо якого виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) прийнято рішення про надання/продовження дозволу.

Даний пункт не містить будь-яких виключень щодо підстав відсутності РЗ на місці щодо якого виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) прийнято рішення про надання/продовження дозволу.

Одночасно, колегія суддів бере до уваги преюдиціальний висновок щодо порядку оплати РЗ зазначених відповідачем за договором № 594/19, викладений в постанові Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 року у справі №910/18204/21, а саме:

«Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2020 у справі №640/22289/18, яким визнано протиправним та скасовано розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.05.2018 №924 "Про відмову у продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами" в частині відповідних пунктів додатку до розпорядження третьої особи від 31.05.2018 №924, скасовано наказ Управління від 17.07.2018 №638 "Про демонтаж рекламних засобів" в частині відповідних пунктів, колегія суддів дійшла висновку, що позивач зобов`язаний був сплачувати за надане йому право користування місцями розміщення рекламних засобів, не в залежності від наявності чи відсутності рекламного засобу на місці, до дати прийняття розпорядження від 25.01.2021 №76 "Про продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами".»

Відповідно до частини 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

З урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у п. 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 (провадження № 12-144гс18), преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Стосовно висновку відповідача, з яким погодився суд першої інстанції, що платіжними інструкціями №№ 1491, 1492 від 19 серпня 2021 р. (призначення платежу: "Плата за тимчасове користування місяця для розміщення ОРЗ за серпень 2021 р. згідно рахунку № 65610 від 5 серпня 2021 р., договір № 594/19 від 10 вересня 2019 р.", "Плата за тимчасове користування місяця для розміщення ОРЗ за серпень 2021 р. згідно рахунку № 65328 від 3 серпня 2021 р., договір № 594/19 від 10 вересня 2019 р."), банківською випискою з рахунку відповідача за період 1-31 серпня 2021 р. стверджується факт оплати відповідачем рахунків №№ 65328 від 3 серпня 2021 р. та 65610 від 5 серпня 2021 р., колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з оскарженням виконання;

2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;

3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

В пункті 6.16 договору сторони погодили, що у разі недостатності суми проведення платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: у першу чергу - основна сума боргу; у другу чергу - пеня та штрафи.

Відтак, колегія суддів зазначає, що відповідно до умов договору, першочергове погашення вимог за грошовим зобов`язанням є погашення основної суми боргу, що виник у найдавніший період, а потім погашення пені та штрафів.

Тобто, в разі наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за договором, платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку, починаючи з тієї, що виникла раніше до повного її погашення.

Позивач зазначає, що ним зараховувались платежі у хронологічному порядку, починаючи із погашення заборгованості, яка виникла раніше, у підтвердження чого він надав до суду першої інстанції Довідку про стан розрахунків між Управлінням та ТОВ «Алего», яка відображає зарахування коштів відповідача до місцевого бюджету за рахунками № 65269 (часткове погашення) від 29.07.2021 року - зараховано згідно платіжної інструкції № 1492 від 19.08.2021, №65269 (часткова оплата, до повного погашення) від 29.07.2021 - зараховано згідно платіжної інструкції № 1491 від 19.08.2021, № 65270 (часткове погашення) від 29.07.2021 - зараховано згідно платіжної інструкції № 1491 від 19.08.2021, по борговим зобов`язанням, що виникли у найдавнішній період.

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає що позивач, керуючись п. 6.16. Договору, правомірно зарахував оплату здійснену відповідачем відповідно до платіжних інструкцій №№ 1491, 1492 від 19 серпня 2021 на загальну суму 85 075,87 грн в погашення заборгованості, яка виникла раніше, а саме на підставі рахунків № 65269 від 29.07.2021, № 65270 від 29.07.2021, що вбачається з Довідки про стан розрахунків за період з 29.07.2021 року по 01.05.2023 по договору №594/19 від 10.09.2019.

Колегія суддів також звертає увагу, що відповідачем не надано будь-яких інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували відсутність заборгованості у періоди, по яких позивачем зараховано зазначені вище оплати.

З огляду на вищенаведене та встановлення факту невиконання відповідачем обов`язку з оплати отриманих послуг за договором № 594/19 від 10.09.2019 року та факту наявності заборгованості у розмірі 149 817,16 грн. за рахунками № 65317 від 29.07.2021 (з урахуванням рахунку-коригування № 65318), № 65321 від 29.07.2021 (з урахуванням рахунку-коригування № 65322), № 65324 від 29.07.2021 (з урахуванням рахунку-коригування № 65325), № 65328 від 03.08.2021 (з урахуванням рахунку-коригування № 65329), № 65610 від 29.07.2021 (з урахуванням рахунків-коригування № № 65611, 67525, 155378), вимоги позивача про стягнення суми основного боргу визнаються колегією суддів обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем нараховано 52 471,11 грн. інфляційних втрат, 7 567,96 грн. три проценти річних, 13 195,09 грн. пені, 22 276,65 грн. штрафу.

Колегія суддів зазначає, що у разі прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, підлягають стягненню річні відсотки відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

З урахуванням приписів статті 549, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Зазначені інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

При цьому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Колегія суддів, здійснивши перевірку здійсненого позивачем розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних, дійшла до висновку про їх обґрунтованість, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 7 567,96 грн 3 % річних та 52 471,11 грн інфляційних втрат за загальний період нарахування з 20.08.2021 по 01.05.2023.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Згідно пункту 7.2. договору робочий орган застосовує до рекламорозповсюджувача штрафні санкції у вигляді пені за несвоєчасне або неповне внесення платежів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Крім того, відповідно до пункту 7.3. договору сторони погодили, що робочий орган має право нарахувати боржнику за прострочення внесення платежів за тимчасове користування, що складає більше 1 (одного) місяця, штраф у розмірі 15 (п`ятнадцять) відсотків простроченої суми.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача та застосування відповідальності відповідно до пунктів 7.2 та 7.3 договору.

Колегія суддів, перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені за загальний період нарахування з 21.08.2021 по 20.02.2022 та штрафу, дійшла до висновку про його обґрунтованість, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 13 195,09 грн пені та 22 276,65 грн штрафу.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

За таких обставин, апеляційна скарга Управління з питань реклами Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2024 підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення у справі № 910/8510/23 - скасуванню з прийняттям нового про задоволення позовних вимог.

Згідно із ст. 129 ГПК України, судовий збір за подання позову та апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Управління з питань реклами Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2024 у справі № 910/8510/23 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2024 у справі № 910/8510/23 скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алего" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 27-А, код 37922548) на користь Управління з питань реклами Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код 41348526) 149 817,16 грн боргу, 52 471,11 грн інфляційних втрат, 7 567,96 грн 3 % річних, 13 195,09 грн пені, 22 276,65 грн штрафу, 3 679,92 грн судових витрат за подачу позову та 5 518,90 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи № 910/8510/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя М.А. Барсук

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко