Рішення

від 13.06.2024 по справі 911/2054/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" червня 2024 р. Справа № 911/2054/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТОЙЛ", 03124, місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, будинок 4 літера "Н", офіс 201/2

до Фермерського господарства "АЛЛАЗАРОВ", 09251, Київська область, Кагарлицький район, село Півці(з), вулиця Шевченка, будинок 1-А

про стягнення 273 183,63 грн збитків

суддя Н.Г. Шевчук

секретар судового засідання М.Г. Байдрелова

за участю представника відповідача: Гамей В.В.

суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПТОЙЛ" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Фермерського господарства "АЛЛАЗАРОВ" про стягнення грошових коштів у розмірі 273 183,63 грн, з яких 189 360,79 грн завданих збитків внаслідок порушення обов`язку щодо реєстрації податкових накладних та 83 822,84 грн передплати за податковий кредит.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем свого обов`язку щодо реєстрації податкової накладної в адресу позивача та неповернення суми передплати за незареєстрований податковий кредит.

Господарський суд Київської області ухвалою від 18.07.2023 відкрив провадження у справі № 911/2054/24 за клопотанням позивача за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановив відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

07.08.2023 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про проведення розгляду справи з викликом сторін, яке господарський суд ухвалою від 09.08.2023 задовольнив та призначив перше судове засідання на 07.09.2023.

08 серпня 2023 року через канцелярію суду від відповідача засобами поштового зв`язку надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Господарський суд Київської області ухвалою від 21.09.2023 зупинив провадження у справі № 911/2054/23 до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 320/25390/23, що перебуває в провадженні Київського окружного адміністративного суду, за клопотанням Фермерського господарства "АЛЛАЗАРОВ".

Північний апеляційний господарський суд постановою від 08.02.2024 задовольнив апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТОЙЛ" на хвалу суду першої інстанції від 21.09.2023 про зупинення провадження та скасував її, справу № 911/2054/23 передав до Господарського суду Київської області для продовження розгляду.

Ухвалою Господарського суду від 18.03.2024, після повернення матеріалів справи № 911/2054/23 до суду першої інстанції, призначив судове засідання у справі № 911/2054/23 на 18.04.2024.

11.03.2024 та 19.03.2024 позивачем було подано заяви про збільшення позовних вимог, які суд ухвалою від 18.04.2024, з підстав частини другої статті 118 Господарського процесуального кодексу України, залишив без розгляду.

Судові засідання неодноразово відкладалися.

13 червня 2024 року через підсистему Електронний суд відповідач надіслав додаткові пояснення у справі, які суд долучив до матеріалів справи.

У частині восьмій статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до частини першої статті 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні 13.06.2024 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

установив:

13 грудня 2022 року між Фермерським господарством "АЛЛАЗАРОВ" (надалі також ФГ "АЛЛАЗАРОВ", Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОПТОЙЛ" (надалі також ТОВ "ОПТОЙЛ", Покупець) укладено договір поставки № 1312/2022 (далі Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору продавець зобов`язався передати в установлені терміни у власність покупця товар, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити цей товар на умовах даного договору.

Згідно підписаної між сторонами договору Специфікації № 1 від 13.12.2022 до договору поставки № 1312/2022 від 13.12.2022, сторони погодили поставку сої у кількості 100, 00 т (+/- 10 %) за ціною 15 550, 00 грн з ПДВ на загальну суму 1 555 000, 00 грн, у т. ч. ПДВ 190 964, 91 грн.

У відповідності до умов пунктів 3.1, 3.2 Договору оплата товару здійснюються покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування відповідної суми грошових коштів на поточний рахунок продавця згідно рахунків-фактур від продавця.

Оплата за даним договором здійснюється в наступному порядку: 86 % (вісімдесят шість) відсотків не пізніше дня отримання підтвердження про фактичне завантаження товару у транспортні засоби та отримання від продавця відповідного рахунку-фактури (підпункт 3.2.1); 14 % (чотирнадцять) відсотків на протязі 3 днів з моменту реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН (підпункт 3.2.2).

Продавець зобов`язується надати покупцеві належним чином оформлену видаткову накладну та інші товаросупровідні документи (пункт 4.2 Договору).

Відповідно до пункту 5.4 Договору продавець відповідає за належне оформлення та комплектність товаросупровідних документів згідно з п. 4.2 Договору, в тому числі за неналежне оформлення видаткових накладних, засвідчення відрядження товару у товарно-транспортних накладних, оформлення та реєстрацію податкових накладних згідно норм чинного законодавства.

Згідно із підпунктом 5.4.1 Договору у разі недотримання продавцем вимог, встановлених щодо порядку складання податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних (неповне, невірне зазначення обов`язкових реквізитів податкової накладної та інше), не дотримання встановлених податковим законодавством граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, в т.ч. встановлення факту відсутності реєстрації податкової накладної та/або рахунків коригування до податкової накладної в ЄРПН, або факту зупинення реєстрації податкової накладної та/або рахунків коригування до податкової накладної без подальшої їх реєстрації в ЄРПН до закінчення граничного строку їх реєстрації, до продавця застосовується договірна санкція, яка сплачується продавцем шляхом перерахування грошових коштів покупцю протягом 30 календарних днів з дати (дня) граничної для реєстрації податкової накладної. Продавець сплачує договірну санкцію, зокрема, у разі прострочення граничних строків реєстрації податкової накладної, розрахунку коригування до податкової накладної на термін більше тридцяти календарних днів у розмірі 100 % суми ПДВ за такою податковою накладною та/або розрахунків коригування до податкової накладної.

Позивач на виконання умов Договору здійснив оплату товару за видатковою накладною № 55 від 16.12.2022 у сумі 746 399, 95 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 281 від 15.12.2022 (в тому числі наперед сплачена сума за не отриманий податковий кредит у розмірі 78 841, 22 грн) та за видатковою накладною № 56 від 22.12.2022 у сумі 690 000, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1744 від 21.12.2022 (в тому числі наперед сплачена сума за не отриманий податковий кредит у розмірі 4 981, 62 грн).

Відповідач на виконання умов Договору поставив позивачу товар (сою):

16.12.2022 у кількості 48, 94 т на загальну суму 761 016, 95 грн у т.ч. ПДВ 93 458, 22 грн, що підтверджується видатковою накладною № 55 від 16.12.2022;

22.12.2022 у кількості 50, 22 т на загальну суму 780 920, 95 грн у т.ч. ПДВ 95 902, 57 грн, що підтверджується видатковою накладною № 56 від 22.12.2022.

Отже ціна Договору склала 1 541 937, 90 грн, з яких 14 % складає ПДВ 189 360, 79 грн. Проте, як зазначає позивач, відповідач не виконав свій обов`язок, передбачений пунктом 5.4 Договору щодо реєстрації податкових накладних, що призвело до часткової передоплати не отриманого податкового кредиту в сумі 83 822, 84 грн (78 841, 22 + 4 981, 62) та не отримання податкового кредиту в сумі 198 360, 79 грн.

Позивач твердить, що внаслідок порушення господарського зобов`язання визначеного Договором поставки, відповідач завдав йому збитків на заявлену суму.

З метою досудового врегулювання спору та у відповідності до положень розділу 7 Договору поставки, позивач 01.04.2023 звернувся до відповідача із письмовою претензією вих. № 27/03-1 від 27.03.2023, в якій просив повернути ТОВ "ОПТОЙЛ" суму передоплати у розмірі 83 822, 84 грн, а також зазначив, що у разі ігнорування претензії ТОВ "ОПТОЙЛ" буде змушене перерахувати суму завданих збитків з урахуванням положень розділу 5 Договору поставки.

Відповідач не здійснив заходів щодо погашення суми заборгованості, у зв`язку із чим позивач звернувся з означеним позовом до суду.

В свою чергу відповідач заперечив проти задоволення позову, свою вину у заподіянні збитків не визнає та зазначає, що ним були подані контролюючому органу податкові накладні № 58, № 60 та № 61, в реєстрації яких рішеннями № 8045323/40176716, № 8045321/40176716 та № 8045322/40176716 від 09.01.2023 відмовлено.

Відповідач подав скарги на вказані рішення контролюючого органу, однак:

рішенням № 6660/40176716/2 від 20.01.2023 у задоволенні скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 58 відмовлено;

рішенням № 6684/40176716/2 від 20.01.2023 у задоволенні скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 60 відмовлено;

рішенням № 6657/40176716/2 від 20.01.2023 у задоволенні скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 61 відмовлено.

Відповідач вважає, що контролюючий орган прийняв необґрунтовані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, у зв`язку із чим звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень комісії ГУ ДПС у Київській області від 09.01.2023 № 8045323/40176716, № 8045321/40176716 та № 8045322/40176716.

Відповідач твердить, що здійснив всі необхідні заходи щодо виконання вимог податкового законодавства та умов Договору, відтак на момент звернення з позовом ТОВ "ОПТОЙЛ" не втратило право на податковий кредит за податковими накладними від ФГ "АЛЛАЗАРОВ", а відповідно не зазнало збитків.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов таких висновків.

Внаслідок укладення Договору поставки № 1312/2022 від 13.12.2022, між сторонами згідно статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України, як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно із статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Першими частинами статей 692 та 530 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач 15.12.2022 та 21.12.2022 здійснив попередню оплату у загальному розмірі 1 436 399, 95 грн, у т.ч. 83 822, 84 грн ПДВ, за обумовлений договором № 1312/2022 від 13.12.2022 та специфікацією товар, а відповідач відповідно 16.12.2022 та 22.12.2022 поставив позивачу товар, що підтверджується підписаними видатковими накладними № 55 та № 56.

За умовами договору поставки № 1312/2022 від 13.12.2022 на продавця (відповідача) покладено обов`язок щодо оформлення та реєстрації податкових накладних.

Судом встановлено, що відповідач направив податкові накладні для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН), однак їх реєстрація була зупинена.

Відповідачем були подані пояснення до повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних / розрахунків коригувань, реєстрацію яких зупинено (вих. № 2 від 05.01.2023).

Однак за результатами розгляду поданих відповідачем документів комісія, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі платників податків, ухвалила рішення від 09.01.2023 № 8045323/40176716, № 8045321/40176716 та № 8045322/40176716 про відмову в реєстрації податкових накладних у зв`язку із ненаданням платником податку покій документів: первинних документів щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури / інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

На ухвалені рішення про відмову в реєстрації податкових накладних відповідач подав скарги від 09.01.2023 до Головного управління ДПС у Київській області, які згідно з рішеннями від 20.01.2023 № 6660/40176716/2, № 6684/40176716/2 та № 6657/40176716/2 залишені без задоволення з підстав не надання платником податку копій первинних документів щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури / інвойсів.

Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно із пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

За змістом підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені / нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів / послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів / послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування в ЄРПН, але не пізніше ніж, зокрема, через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

За змістом пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів / послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок, як попередня оплата (аванс).

Згідно із пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку продавець товарів / послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів / послуг, є для покупця таких товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже на продавця товарів / послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту. Такі висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 906/824/21, від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21, від 03.12.2018 у справі № 908/76/18.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі Порядок № 1165).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1165 податкові накладні / розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі ознаки безумовної реєстрації):

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно виконуються такі умови:

загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень;

значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою:

D= S/T,

де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами;

T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками, визначеними статтею 193 Кодексу, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування;

значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою:

P = Pм х 1,4,

де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування;

Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.

Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку;

4) у податковій накладній / розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом;

5) у податковій накладній/розрахунку коригування відображені виключно операції з продукцією/товарами, що підпадають під визначення груп 1-24 УКТЗЕД (крім підакцизних товарів), за умови, що такі накладна/розрахунок складені платником податку, який належить до мікропідприємства або малого підприємства відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та основним видом діяльності якого є хоча б один з таких видів економічної діяльності відповідно до КВЕД: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (01.11); вирощування рису (01.12); вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів (01.13); вирощування винограду (01.21); вирощування зерняткових і кісточкових фруктів (01.24); вирощування ягід, горіхів та інших фруктів (01.25); відтворення рослин (01.30); розведення великої рогатої худоби молочних порід (01.41); розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів (01.42); розведення овець і кіз (01.45); розведення свиней (01.46); розведення свійської птиці (01.47); морське рибальство (03.11); прісноводне рибальство (03.12); морське рибництво (аквакультура) (03.21); прісноводне рибництво (аквакультура) (03.22); виробництво м`яса (10.11); виробництво м`яса свійської птиці (10.12); виробництво м`ясних продуктів (10.13); перероблення та консервування риби, ракоподібних і молюсків (10.20); виробництво фруктових і овочевих соків (10.32); виробництво олії та тваринних жирів (10.41); виробництво маргарину і подібних харчових жирів (10.42); перероблення молока, виробництво масла та сиру (10.51); виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості (10.61); виробництво хліба та хлібобулочних виробів, виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання (10.71); виробництво сухарів і сухого печива, виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання (10.72); виробництво макаронних виробів і подібних борошняних виробів (10.73); виробництво цукру (10.81); виробництво какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів (10.82); виробництво чаю та кави (10.83); виробництво прянощів і приправ (10.84); виробництво готової їжі та страв (10.85); виробництво дитячого харчування та дієтичних харчових продуктів (10.86); виробництво інших харчових продуктів, не віднесених до інших угрупувань (10.89); виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах (10.91); виробництво безалкогольних напоїв, виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки (11.07).

Ознаки безумовної реєстрації, зазначені у цьому підпункті, застосовуються протягом періоду дії воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні".

За умовами пункту 4 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Водночас за умовами пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну / розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Порядком прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 визначається механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (далі Порядок № 520).

Відповідно до пунктів 4, 5, 7, 9-11, 13 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Звертаючись з означеним позовом, позивач зазначив, що у зв`язку із не реєстрацією відповідачем податкових накладних за видатковими накладними № 55 від 16.12.2022 та № 25 від 22.12.2022, він поніс збитки.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів, згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України, є відшкодування збитків.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до частини першої статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником (пункт 6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).

Підставою для відшкодування збитків відповідно до частини першої статті 611 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України є порушення зобов`язання.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (пункт 14 постанови Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, на яку посилається скаржник як на підставу касаційного оскарження).

Тобто, при заявлені вимог про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем зобов`язань перед позивачем, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв`язку між ними. В свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.

Судом встановлено, що протиправна поведінка відповідача, в даному випадку бездіяльність полягає в не виконанні вимог статті 201 Податкового кодексу України та Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що призвело до відмови у реєстрації податкових накладних № 58 від 15.12.2022, № 60 від 21.12.2022 та № 61 від 22.12.2022. Вказане позбавило позивача права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання.

Відповідач у відзиві на позов вказав, що рішення ГУ ДПС у Київській області від 09.01.2023 про відмову в реєстрації податкових накладних № 58 від 15.12.2022, № 60 від 21.12.2022 та № 61 від 22.12.2022 оскаржуються в судовому порядку у справі № 320/25390/23.

Суд зазначає, що у провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває справа № 320/25390/23 за позовом ФГ "Аллазоров" до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії.

Однак як вбачається з матеріалів справи, та встановлено апеляційним судом в постанові від 08.02.2024 у цій справі, відповідач звернувся до адміністративного суду з вимогою до ГУ ДПС зареєструвати у ЄРПН податкові накладні, лише 21.07.2023 року, тобто після звернення ТОВ "ОПТОЙЛ" з цим позовом до суду та через 6 місяців після отримання рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, що свідчить про зловживання процесуальними правами.

Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 14.08.2023 відкрив провадження в адміністративній справі; розгляд справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Водночас станом на момент розгляду цієї справи господарським судом, рішення ДПС від 09.01.2023 про відмову в реєстрації податкових накладних № 58 від 15.12.2022, № 60 від 21.12.2022 та № 61 від 22.12.2022 є законними та в судовому порядку не скасовані.

Тому, доводи ФГ "АЛЛАЗАРОВ" про оскарження в судовому порядку рішення ДПС про відмову в реєстрації податкових накладних та можливість ТОВ "ОПТОЙЛ" отримати податковий кредит за податковими накладними № 58 від 15.12.2022, № 60 від 21.12.2022 та № 61 від 22.12.2022 не беруться судом до уваги, оскільки суд керується виключно тими доводами сторін та поданими в їх обґрунтування доказами, які наявні в матеріалах справи на момент її розгляду.

Причинно-наслідковий зв`язок між поведінкою відповідача і збитками, тобто сумою, на яку могло бути зменшено податкове зобов`язання, є прямими збитками позивача, які з`явились внаслідок як первісного неподання всіх документів при здійсненні реєстрації податкової накладеної, так і в наступної бездіяльності відповідача з їх виправлення і приведення до належного стану. Вина відповідача полягає у порушенні податкових зобов`язань.

При цьому, хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання такого обов`язку фактично завдало позивачу збитків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18).

Відповідно має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.

З урахуванням наведеного вище відповідачем не спростовано відсутність своєї вини у не реєстрації податкових накладних № 58 від 15.12.2022, № 60 від 21.12.2022 та № 61 від 22.12.2022.

За таких підстав, суд доходить висновку, що позивачем доведено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, оскільки позивачем доведено об`єктивну та суб`єктивну сторони спричинених відповідачем збитків, причинно-наслідковий зв`язок між діями та понесеними позивачем збитками у розмірі 273 183, 63 грн, вини відповідача у заподіянні збитків.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, при порушенні контрагентом (продавцем) за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних належним способом захисту для заявника (покупця) може бути звернення до суду з позовом про відшкодування завданих збитків.

У пункті 15 цієї ж постанови Верховний Суд зазначив: "Таким чином, Відповідач з порушенням вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України не зареєстрував податкові накладні, у зв`язку з чим Позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 1 541 930,45 грн. З огляду на викладене у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю Відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту Позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення".

Аналогічні за змістом висновки наведені у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 916/334/22:

"п. 5.27. Верховний Суд не погоджується із доводами колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені в ухвалі від 11.01.2023 у цій справі, про необхідність відступу від висновків, що містяться у постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі N 910/20686/20 про те, що факт вчинення відповідачем податкового правопорушення може бути підтверджений лише чинними матеріалами податкової перевірки (актом або рішенням) відповідного контролюючого органу, наділеного повноваженнями здійснювати перевірку дотримання податкового законодавства.

У постановах Верховного Суду, на які послалась колегія суддів в ухвалі від 11.01.2023 (від 03.12.2018 у справі № 908/76/18, від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21), а також у постановах Верховного Суду, які були ухвалені після передачі цієї справи на розгляд палати (від 31.01.2023 у справі № 904/72/22, від 19.04.2023 у справі № 906/824/21), висновок про наявність підстав та умов для стягнення збитків був зроблений через те, що судами був встановлений факт порушення відповідачем господарського зобов`язання, передбаченого договором (відсутність реєстрації в ЄРПН податкової накладної на суму ПДВ, передбачену договором). Цей висновок був зроблений за умов очевидності факту податкового порушення (не реєстрації податкової накладної чи відмови податкового органу у такій у реєстрації).

Отже, факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни".

Тобто, у позивача наявне право на стягнення збитків з відповідача у зв`язку з порушенням останнім обов`язку щодо реєстрації податкових накладних.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина п`ята статті 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.94 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.

Відповідно до положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як такі, що не спростовують зазначених вище висновків суду.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТОЙЛ" до Фермерського господарства "АЛЛАЗАРОВ" про стягнення 273 183, 63 грн збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 238 Господарського процесуального кодексу України суд,

вирішив:

1. Задовольнити повністю позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТОЙЛ".

2. Стягнути з Фермерського господарства "АЛЛАЗАРОВ" (09251, Київська область, Кагарлицький район, село Півці(з), вулиця Шевченка, будинок 1-А, код ЄДРПОУ 40176716) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТОЙЛ" (03124, місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, будинок 4 літера "Н", офіс 201/2, код ЄДРПОУ 42977784) збитку у розмірі 273 183 (двісті сімдесят три тисячі сто вісімдесят три) грн. 63 коп., а також 4 097 (чотири тисячі дев`яносто сім) грн 75 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повний текст рішення складено та підписано: 16.07.2024