Ухвала

від 26.06.2024 по справі 495/8393/22

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позову без руху

Справа № 495/8393/22

Номер провадження 2/495/3283/2024

26 червня 2024 рокум. Білгород-Дністровський

Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Боярський О.О., розглянувши матеріали позовної заяви, що надійшли за зустрічним позовом ОСОБА_1 доКомунального підприємства «Білгород-Дністровськтеплоенерго» про скасування боргу, стягнення боргу за транзит центрального опалення через власність позивача, відшкодування моральної шкоди та інших витрат, зобов`язання виконати певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2022 рокуКомунальне підприємство «Білгород-Дністровськтеплоенерго»звернулось до суду з позовомдо ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення, в обґрунтування якого зазначило, що відповідач є споживачем послуг які надаються позивачем, квартира ОСОБА_1 приєднана до системи централізованого теплопостачання. Проте відповідач не здійснює оплату за надані послуги, заборгованість за період з травня 2006 року по 01.05.2022 року складає 34521,55 грн.

27грудня 2022року відповідачемподано зустрічнийпозовдоКомунального підприємства «Білгород-Дністровськтеплоенерго» про скасування боргу, стягнення боргу за транзит центрального опалення через власність позивача, відшкодування моральної шкоди та інших витрат, зобов`язання виконати певні дії.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрйонного суду Одеської області від 21 вересня 2023 року, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про прийняття зустрічного позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Білгород-Дністровськтеплоенерго» про скасування в повному обсязі протиправного боргу у відсутність статусу споживача, за фактично відсутнє споживання тепла, стягнення з Комунального підприємства «Білгород-Дністровськтеплоенерго» коштів за транзит центрального опалення через власність позивача, про відшкодування моральної шкоди та інших витрат, заподіяних Комунальним підприємством «Білгород-Дністровськтеплоенерго», зобов`язання Комунального підприємства «Білгород-Дністровськтеплоенерго» виконати певні дії, відмовлено.

Постановою Одеського апеляційногосуду від 15.04.2024рокуухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21 вересня 2023 року скасовано, справу в частині зустрічного позову направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ознайомившись із зустрічною позовною заявою, суддя приходить до наступного.

Пред`явленапозовна заявапідлягає залишеннюбез руху,оскільки поданабез додержаннявимог,встановлених ч.ч.2,3ст.177 ЦПК України, з огляду на наступне.

Позовна заява повинна містити зокрема:

- повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

- зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

Звертаючись із вказаним позовом ОСОБА_1 не зазначає у позові свій реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта. Окрім того, позов ОСОБА_1 має одночасно вимоги майнового та немайнового характеру, однак звертаючись до суду із зустрічним позовом ОСОБА_1 не зазначає ціну позову щодо вимог майнового характеру.

Також позовна заява подана без додержання вимог, встановленихч.ч. 1,4 ст. 177 ЦПК України, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.2ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У свою чергу, правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначеніЗаконом України «Про судовий збір»(даліЗакон).

Згідно ч.1 ст.2 Закону, платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (ч.1 ст. 3 Закону).

Відповідно дост. 4 Закону України «Про судовий збір»судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 2 п.1 ч.2ст.4 Закону України «Про судовий збір»за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Звертаючись до суду із вказаним зустрічним позовом, ОСОБА_1 не додає до позовної заяви її копії та копії усіх доданих до неї документів для відповідача.

Також слід зазначити, що ОСОБА_1 не додає документу, який підтверджує сплату судового збору у встановленому законом порядку. При цьому, у вказаному позові просить звільнити її від сплати судового збору.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строку порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Так відповідно до статті 8Закону України«Про судовийзбір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

ОСОБА_1 вказує, що через скрутне матеріальне становище не може сплатити судовий збір, однак на підтвердження вказаних доводів не надано жодного переконливого доказу.

Виходячи зі змісту наведених норм законодавства щодо судового збору, суд доходить до висновку, що зазначені позивачем обставини, що на його думку можуть бути підставами для звільнення його від сплати судового збору, не передбаченістаттею 8 ЗУ «Про судовий збір», отже його заява про звільнення від сплати судового збору не може бути судом задоволена.

Відповідно дост. 4 Закону України «Про судовий збір»судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 3ст. 6 Закону України «Про судовий збір»встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Позовна заява ОСОБА_1 має вимоги майнового та немайнового характеру, таким чином позивачці необхідно сплатити судовий збір за позовні вимоги майнового характеру, а також за кожну немайнову вимогу.

Згідно ч. 1 ст.185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку про те, що подальший рух заяви неможливий, у зв`язку з чим заявнику слід надати строк для усунення недоліки.

В даній ситуації суддя звертає увагу, що вирішуване питання про відкриття провадження по справі охоплюється змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд.

Так, стосовно питання доступу до суду Європейський Суд з прав людини в своїй прецедент ній практиці звертає увагу на те, що процедурні гарантії, закріплені статтею 6 Конвенції, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов`язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином, втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань. Європейський Суд наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. (див. ухвалу щодо прийнятності у справі «МПП «Голуб» проти України» від 18 жовтня 2005 року, «Мельник проти України»).

А тому, в даній ситуації встановлення цивільним процесуальним законодавством вимог до позовної заяви і залишення поданого позивачем позову до суду без руху, у зв`язку із його невідповідністю вимогам, передбачених законом, ґрунтується на нормах закону і слугує меті здійснення правосуддя, що в цілому не являється обмеженням доступу позивача до суду.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.

Виявлені недоліки мають бути усунені позивачем шляхом:

- визначення ціну позову щодо вимог майнового характеру та сплати судового збору за вимоги майнового характеру у встановленому розмірі;

-сплати судового збору за вимоги немайнового характеру;

-зазначенням реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта позивача;

-доданням до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175,177, 185, 260, 261, 305, 306, 353 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Зустрічний позов ОСОБА_1 доКомунального підприємства «Білгород-Дністровськтеплоенерго» про скасування боргу, стягнення боргу за транзит центрального опалення через власність позивача, відшкодування моральної шкоди та інших витрат, зобов`язання виконати певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу строк, який не може перевищувати десять (10) днів з дня вручення даної ухвали, для усунення вищевказаних недоліків.

Роз`яснити позивачу, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та йому повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.О.Боярський