Ухвала

від 10.10.2024 по справі 495/8393/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 495/8393/22

провадження № 61-13459ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21 вересня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 15 квітня 2024 року у цивільній справі за позовом комунального підприємства «Білгород-Дністровськтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2022 року КП «Білгород-Дністровськтеплоенерго» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення у розмірі 34 521,55 грн.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонниого суду Одеської області від 21 вересня 2023 року позов КП «Білгород-Дністровськтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Білгород-Дністровськтеплоенерго» заборгованість за опалення в сумі 34 521,55 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Одеського апеляційного суду від 15 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21 вересня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Позовні вимоги КП «Білгород-Дністровськтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 02 квітня 2017 року по 01 травня 2022 року задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Білгород-Дністровськтеплоенерго» заборгованість за теплопостачання за період з 02 квітня 2017 року по 01 травня 2022 року у розмірі 20 907,78 грн. У задоволенні позовних вимог КП «Білгород-Дністровськтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з травня 2006 року по 01 квітня 2017 року відмовлено у зв`язку з пропуском позовної давності. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі, поданій 26 вересня 2024 року, ОСОБА_1 просить скасувати рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21 вересня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 15 квітня 2024 року в частині відмови у задоволенні апеляційної скарги, ухвалити нове рішення про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 394 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

ОСОБА_1 порушено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки повний текст постанови суду апеляційної інстанції отримано заявницею лише 27 серпня 2024 року, на підтвердження чого надано копію конверту Одеського апеляційного суду.

Причину пропуску процесуального строку слід визнати поважною, строк на касаційне оскарження на підставі частини другої статті 390 ЦПК України необхідно поновити.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно із статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.

Застосування передбаченого законодавством вартісного порогу для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості.

Обмеження доступу до Верховного Суду охоплюється загальновизнаною легітимною метою встановленого законодавством вартісного порогу для скарг, що подаються на розгляд суду касаційної інстанції, яка полягає в тому, щоб забезпечувати розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, лише справ необхідного рівня значущості.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах (справах незначної складності) та справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов`язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності й визначеності у цивільних правовідносинах.

Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, який встановлює один з «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 Кодексу містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.

Пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України на час подання позову було передбачено, що до переліку малозначних справа відносяться справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на сьогоднішній день, цей розмір обмежений тридцятьма розмірами прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову у цій справі є стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 34 521,55 грн. Ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (30 х 3 028 грн = 90 840 грн). Оспорювана заявницею у касаційному порядку сума складає 20 907,78 грн.

В ухвалі Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 жовтня 2022 року про відкриття провадження у справі зазначено, що ця справа підпадає під ознаки малозначної справи та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Заперечень щодо цього у касаційній скарзі не висловлено.

Отже судові рішення у цій справі за загальним правилом не підлягають касаційному оскарженню. Норми процесуального закону, якими врегульовано процедуру доступу до суду касаційної інстанції, слід визнати такими, що відповідають критеріям правової визначеності та передбачуваності.

Касаційна скарга не містить прямих посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами а-г пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Верховний Суд, взявши до уваги ціну (34 521,55 грн) й предмет позову, складність справи, встановлені судом апеляційної інстанції обставини і надану апеляційним судом оцінку наявним у матеріалах справи доказам ( ОСОБА_1 не спростовано надання їй комунальних послуг та не надано доказів надання комунальних послуг неналежної якості КП «Білгород-Дністровськтеплоенерго»), а також оцінивши доводи касаційної скарги, вважає, що наведені заявницею аргументи не свідчать про наявність підстав для перегляду у касаційному порядку судового рішення у цій малозначній справі.

Незгода заявниці з встановленими судами обставинами не свідчить про фундаментальне значення вирішених у цій справі питань для формування єдиної правозастосовчої практики. Також заявницею не доведено, що ця справа має виняткове значення для неї та становить значний суспільний інтерес.

Отже, випадків, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, у цій справі не встановлено Верховним Судом.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на судові рішення, що згідно з положеннями ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою статті 19, частиною другою статті 390, частиною першою, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21 вересня 2023 року та постанови Одеського апеляційного суду від 15 квітня 2024 року.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21 вересня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 15 квітня 2024 року у цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Білгород - Дністровськтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

О. М. Осіян

В. В. Шипович